Півні́чно-Кавка́зька залізни́ця (рос. Северо-Кавказская железная дорога, Северо-Кавказская ордена Ленина железная дорога) — російська залізнична мережа, яка обмежена Азовським морем (на заході) і Каспійським морем. Охоплює десять федеральних суб'єктів: Ростовська область, Краснодарський край, Ставропольський край, Республіка Адигея, Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія, Інгушетія, Чечня, Дагестан і Калмикія. Управління знаходиться в Ростові-на-Дону.
Тип | транспортна компанія[d] |
---|---|
Засновано | 1861 |
Штаб-квартира | Ростов-на-Дону |
Власник(и) | Російські залізниці |
Холдингова компанія | Російські залізниці |
Сайт | skzd.rzd.ru |
Нагороди | |
Північно-Кавказька залізниця у Вікісховищі |
Історія
Часопис будівництва:
- 1861 Шахти — Аксай.
- 1871 Зверево — Шахти.
- 1873 Ростов — Владикавказ.
- 1875 Аксай — Ростов.
- 1901 — Краснодар.
- 1911 Батайськ — Азов.
- 1911 Сосика — Єйськ.
- 1911 Армавір — Майкоп.
- 1912 Бєлорєченськ — Туапсе.
- 1914 Краснодар — .
- 1914 Кримськ — — Кущевська.
- 1915 Батайськ — Сальськ.
- 1915 — Гудермес.
- 1916 — .
- 1923 Туапсе — Сочі.
- 1927 Сочі — Адлер з відголудженням на .
- 1928 — Благодарне.
- 1931 — Дивне.
- 1931 Ростов — .
- 1931 Комсомольськ — Нефтегорськ.
- 1931 Майкоп — .
- 1940 Лабінськ — .
- 1942 Гудермес — Астрахань .
- 1942 Адлер — Сухумі.
- 1944 Кримськ — Старотитаровська.
- 1969 Дивне — Еліста.
- 1971 Зверево — .
- 1977 Анапа — .
- 1978 Краснодар — Туапсе.
- 1987 Благодарне — Будьонновськ.
- 1989 — .
Характеристика залізниці
До складу залізниці станом на 2005 входили Грозненське, Краснодарське, Махачкалинське, Мінераловодське і Ростовське відділення, а також і (у Ростові-на-Дону). Експлуатаційна довжина залізниці становить 6315,9 км, кількість працівників — 80 757 осіб, кількість станцій — 403 (з них на 281 виконуються вантажні операції).
Північно-Кавказька залізниця виконує важливі транспортні завдання, забезпечуючи вихід вантажопотоків на Російські чорноморські порти: , , . Важливу роль для всієї Росії у літній і осінній сезон грають пасажирські перевезення, здійснювані залізницею до таких курортів, як Сочі, Туапсе, Анапа, Кисловодськ.
Вузлові станції
Основні вузлові станції залізниці: Ростов-Головний, , , Батайськ, Лиха, , , Армавір, Мінеральні Води, , , Гудермес, Махачкала, Тимашевськ, Краснодар, , , Сальськ.
Назви деяких станцій Північно-Кавказької залізниці відрізняються від назви населених пунктів, у яких перебувають, у тому числі:
- станція Кавказька — Кропоткін;
- станція Каменська — місто Кам'янськ-Шахтинський;
- станція Лиховська — селище ;
- станція Хаджох — селище Каменномостський;
- станція Сулин — місто Красний Сулин;
- станція Шахтна — місто Шахти.
Регіони залізниці
До 1 серпня 2010 року регіони залізниці називались відділеннями.
- [ru]
- [ru]
- [ru]
Фотогалерея
Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
- ВЛ8-1692 с поездом около Туапсе
- ЭР9П-276, участок Берданосовка — Большой Лог
- Электровоз ВЛ80Т-1341 с поездом
- Здание управления Северо-Кавказской железной дороги
- Поезд вдоль черноморского побережья
- Тепловоз ТЭП70БС-238 в локомотивном депо Сальск
Див. також
Джерела
- Сидоренко В. Т. Грушевско-Донская железная дорога // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 1993—2014
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivni chno Kavka zka zalizni cya ros Severo Kavkazskaya zheleznaya doroga Severo Kavkazskaya ordena Lenina zheleznaya doroga rosijska zaliznichna merezha yaka obmezhena Azovskim morem na zahodi i Kaspijskim morem Ohoplyuye desyat federalnih sub yektiv Rostovska oblast Krasnodarskij kraj Stavropolskij kraj Respublika Adigeya Karachayevo Cherkesiya Pivnichna Osetiya Ingushetiya Chechnya Dagestan i Kalmikiya Upravlinnya znahoditsya v Rostovi na Donu Pivnichno Kavkazka zaliznicyaTiptransportna kompaniya d Zasnovano1861Shtab kvartiraRostov na DonuVlasnik i Rosijski zalizniciHoldingova kompaniyaRosijski zalizniciSajtskzd rzd ruNagorodi Pivnichno Kavkazka zaliznicya u Vikishovishi Golovne upravlinnya Pivnichno Kavkazkoyi zaliznici u Rostovi na Donu Potyag Kazan Adler vzdovzh Chornomorskogo uzberezhzhyaIstoriyaChasopis budivnictva 1861 Shahti Aksaj 1871 Zverevo Shahti 1873 Rostov Vladikavkaz 1875 Aksaj Rostov 1901 Krasnodar 1911 Batajsk Azov 1911 Sosika Yejsk 1911 Armavir Majkop 1912 Byeloryechensk Tuapse 1914 Krasnodar 1914 Krimsk Kushevska 1915 Batajsk Salsk 1915 Gudermes 1916 1923 Tuapse Sochi 1927 Sochi Adler z vidgoludzhennyam na 1928 Blagodarne 1931 Divne 1931 Rostov 1931 Komsomolsk Neftegorsk 1931 Majkop 1940 Labinsk 1942 Gudermes Astrahan 1942 Adler Suhumi 1944 Krimsk Starotitarovska 1969 Divne Elista 1971 Zverevo 1977 Anapa 1978 Krasnodar Tuapse 1987 Blagodarne Budonnovsk 1989 Harakteristika zalizniciDo skladu zaliznici stanom na 2005 vhodili Groznenske Krasnodarske Mahachkalinske Mineralovodske i Rostovske viddilennya a takozh i u Rostovi na Donu Ekspluatacijna dovzhina zaliznici stanovit 6315 9 km kilkist pracivnikiv 80 757 osib kilkist stancij 403 z nih na 281 vikonuyutsya vantazhni operaciyi Pivnichno Kavkazka zaliznicya vikonuye vazhlivi transportni zavdannya zabezpechuyuchi vihid vantazhopotokiv na Rosijski chornomorski porti Vazhlivu rol dlya vsiyeyi Rosiyi u litnij i osinnij sezon grayut pasazhirski perevezennya zdijsnyuvani zalizniceyu do takih kurortiv yak Sochi Tuapse Anapa Kislovodsk Vuzlovi stanciyi Osnovni vuzlovi stanciyi zaliznici Rostov Golovnij Batajsk Liha Armavir Mineralni Vodi Gudermes Mahachkala Timashevsk Krasnodar Salsk Nazvi deyakih stancij Pivnichno Kavkazkoyi zaliznici vidriznyayutsya vid nazvi naselenih punktiv u yakih perebuvayut u tomu chisli stanciya Kavkazka Kropotkin stanciya Kamenska misto Kam yansk Shahtinskij stanciya Lihovska selishe stanciya Hadzhoh selishe Kamennomostskij stanciya Sulin misto Krasnij Sulin stanciya Shahtna misto Shahti Regioni zaliznici Do 1 serpnya 2010 roku regioni zaliznici nazivalis viddilennyami ru ru ru FotogalereyaCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu VL8 1692 s poezdom okolo Tuapse ER9P 276 uchastok Berdanosovka Bolshoj Log Elektrovoz VL80T 1341 s poezdom Zdanie upravleniya Severo Kavkazskoj zheleznoj dorogi Poezd vdol chernomorskogo poberezhya Teplovoz TEP70BS 238 v lokomotivnom depo SalskDiv takozhGrushevska zaliznicya Novorosijski tuneli Tunel v rajoni stanici Novaginskoyi Armavir Tuapsinska zaliznicyaDzherelaSidorenko V T Grushevsko Donskaya zheleznaya doroga Donskoj vremennik Donskaya gosudarstvennaya publichnaya biblioteka Rostov na Donu 1993 2014