Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Армавір-Туапсинська залізниця — приватна залізниця, побудована в період з 1909 по 1917 рік.
 | |
| Статус | напіврозвалена |
|---|---|
| Повна назва | рос. дореф. Армавиръ-Туапсинская железная дорога (АТЖТ) |
| Штаб-квартира | Санкт-Петербург місто управления Ставрополь |
| Роки функціонування | з 1910 по 1917 |
| Країна |  Російська імперія |
| Ширина колії | 1 520 мм |
| Материнська компанія | Акціонерне Товариство Армавір-Туапсинської залізниці → НКШС |
| Сайт | tuapsinka.ajp.ru |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
| Загальна мапа: Армавір-Туапсинської, Ставрополь-Туапсинської, та Чорноморської (Туапсе–Сочі, позначена синім) залізниць. кінець 1917 р. | |
 | Мапа залізниць (Пунктиром позначена неіснуюча нині ділянка Старомарьевська–Ставрополь–Армавір) |
Історія
У 1908 році акціонерне товариство інженера Перцова отримало дозвіл на будівництво залізниці, що сполучає Армавір з Туапсе. Акціонерне Товариство Армавір-Туапсинської залізниці було створено 30 квітня 1909 року при активній підтримці уряду. Його організаторами були найбільші петербурзькі банки. У статуті, затвердженому урядом 17 травня 1908 року, Товариству надавалися права будівництва та експлуатації залізничної лінії від станції Армавір до станції Туапсе з гілкою до міста Майкопу, а також будівництва портових споруд в Туапсе. Товариство мало право володіння залізницею і портовими спорудами протягом 81 року з дня відкриття по ній регулярного руху. У 1912 році Товариство отримало дозвіл на спорудження залізничної лінії Армавір — Ставрополь — Петровське — Дивне з відгалуженням на Благодарне (389 км).
Правління Товариства розташовувалося в Санкт-Петербурзі за адресою: Адміралтейський пр., 8. Основний капітал Товариства спочатку становив 4 млн руб. Облігаційний капітал був створений шляхом випуску гарантованих урядом 4,5 % облігацій на суму 33,5 млн рублів. Власниками великих пакетів акцій товариства були:
- Російсько-Азіатський банк (4000 акцій),
- Північно-Кавказький комерційний банк (2500 акцій),
- Азовсько-Донський комерційний банк (2000 акцій),
- Петербурзький Міжнародний комерційний банк (1000 акцій),
- англійський банкірський дім «Берч Крипс і Ко» (5500 акцій).
Відомими акціонерами товариства АТз були:
- А. Путілов (директор правління товариства),
- А. фон Дреєр та інші відомі люди,
а також маловідомі місцеві промисловці:
- А. А. Тарасов (7157 акцій),
- Ф. Я. Ніколенко (8150 акцій).
Близько половини всіх акцій випуску 1909 року було зосереджено в руках купців, козацтва та селянства Ставропольської губернії, Кубанської і Терської областей, завдяки чому А-Тз, здобула славу «народної залізниці».
Головна ділянка Армавір — Туапсе (236 км) введена в експлуатацію в 1915 році. Від неї були побудовані відгалуження Бєлорєченська — Майкоп (24 км, 1910 рік) і Курганна — Лабінська (32 км, 1917 рік). У 1916 році відкрито рух на східній ділянці Армавір — Ставрополь — Петровське.
У вересні 1918 року Армавір-Туапсинську залізницю націоналізовано і передано Народному комісаріату шляхів сполучення. У період громадянської війни залізниця сильно постраждала.
 | У сочинському окрузі грузини, мабуть, не дуже сподівалися утриматися, а тому з перших же днів окупації приступили до руйнування, відправляючи все, що можливо, в Грузію. Так була розграбована Туапсинська залізниця , причому вивозили рейки, хрестовини, матеріали, навіть лікарняний інвентар; розпродано з аукціону багатомільйонне обладнання Гагринської кліматичної станції, зруйновано лісопромислова справа в Гаграх; виведено племінну худобу, розорені культурні маєтки і т. д. Все це робилося не в порядку «звичаїв громадянської війни», а в результаті планомірної тифлиської політики. Оригінальний текст (рос.) В сочинском округе грузины, по-видимому, не особенно надеялись удержаться, а потому с первых же дней оккупации приступили к разорению его, отправляя все, что возможно, в Грузию. Так была разграблена Туапсинская железная дорога, причем увозились рельсы, крестовины, материалы, даже больничный инвентарь; распродано с аукциона многомиллионное оборудование Гагринской климатической станции, разрушено лесопромышленное дело в Гаграх; уведен племенной скот, разорены культурные имения и т. д. Все это делалось не в порядке «обычаев гражданской войны», а в результате планомерной тифлисской политики. |  |
— Деникин, т. 3, с. 82 | ||
Ділянка Армавір — Ставрополь в 1922 році була закрита і у подальшому не відновлювалася. У 1928 році добудовано та відкрито гілку Петровське — Благодатне. У 1930 році ділянку Петровське — Винодільне продовжено до станції Дивне. До 1930 року рух поїздів з Кавказької на Петровське було можливо тільки через Ставрополь. Потім за проектом, запропонованим ще в 1915 році Владикавказької залізниці, була побудована сполучна гілка Палагіада — Старомарьевська, після чого станція Ставрополь-Туапсинський була закрита (остаточно ліквідована в 1947 році).
Станом на 2017 рік частина є у складі Північно-Кавказької залізниці.
Економічний аспект будівництва залізниці
Північний Кавказ, і особливо Кубанська область, до початку XX ст. перетворилися в найбільший район товарного землеробства, поставляв все більшу кількість зерна на внутрішній та зовнішній ринки. Тільки через Азово-Чорноморські порти вивіз хлібопродуктів зріс з 5 млн пуд. (70-ті роки XIX ст.) до 80.4 млн пуд. (1904 рік).
У степовій частині Закубання Майкопський, Баталпашинський і Лабінський відділи зібрали у 1906 р. хліба більше 60 млн пуд., з яких близько 30 млн пуд. склали хлібні надлишки. Найбільш економічно розвиненим районом Закубання був Лабінський відділ з центром в Армавірі.
Однак відсутність густої мережі залізниць в Закубання стримувало його економічний розвиток, реалізація товарного хліба утруднялася. Владикавказька залізниця (ВлЖД), яка пролягала лише в північній частині Закубанья, з перевезеннями сільськогосподарської продукції не справлялася. Затоварювався і порт в Новоросійську, через який кубанський хліб йшов на експорт.
Результати будівництва
Акціонерне товариство Армавір-Туапсинської залізниці (А-Тз) займало важливе положення в транспорті Кубанської області і зіграло велику роль в економічному розвитку цього краю. Залізниця з'єднала найбагатші райони Північного Кавказу з [ru] магістраллю і портом Туапсе. Вона мала загальнодержавне значення, сприяючи освоєнню Кавказького узбережжя Чорного моря і Майкопських нафтових промислів.
Періодизація
Наразі можна виділити 3 способи періодизації залізниці:
- по архітектурі і часу споруди,
- за часом споруди,
- за сучасним станом.
По архітектурі і часу спорудження
По архітектурі і часу споруд, а також часу введення, можна виділити західну і східну ділянки.
Початок будівництва західного ділянки, що з'єднує Туапсе і Армавір, збігається з початком будівництва самої залізниці.
У березні 1911 року в Петербурзі відбулося засідання комісії про нових залізних дорогах, на якій і затвердили продовження дороги на схід. З цього дня починає існувати східний ділянку. Він починається в Армавірі і через Ставрополь йде на Дивне. Проектуванням цієї ділянки займалися інженери А.В. Верблюнер, Олександр Лаш і Йосип Годзевич, тому архітектура залізничних станцій тут відмінна від західної ділянки.
Заплановані ділянки і дата введення їх в дію
- Армавір — Бєлорєченська – 1909–1910;
- Бєлорєченська — Майкоп – 1909–1910;
- Бєлорєченська — Туапсе – 1910–1914;
- Армавір — Ставрополь – 1913-1916;
- Курганна — Лабінська – 1915–1917;
- Ставрополь — Петровське село – 1915–1916;
- Петровське село — Винодільне – 1916;
- Петровське село — Благодарне – 1928;
- Винодельное — Дивне – 1928–1930;
- Дивне — Еліста (діє);
- Еліста — Волгоград (до 2030);
На теперішній час
Наразі Туапсинка розділена на 3 ділянки:
- Туапсе — Армавір (діюча ділянка ПКз);
- Армавір — Ставрополь — Старомар'ївська (ділянка, зруйнований в громадянську війну і згодом розібрана);
міст під Ставрополем - Старомар'ївська — Свєтлоград — Дивне (ділянка, що з'єднана з ВлЗ перегоном Палагіада — Старомар'ївська в 1930 році).
Маршрут
- Туапсе,
- Грецький,
- Кривенківське,
- Індик,
- Гойтх,
- Пшиш,
- Навагинська,
- Куринський,
- Хадиженська,
- Кабардинська,
- Миколенкове,
- Тверська,
- Ганжа (Комсомольська),
- Пшехська,
- Бєлорєченська,
- Гіагінська,
- Дондуковська,
- Курганна,
- Андрієдмитрївка,
- Армавір,
- Убеженська (зруйнована),
- Миколаївська (зруйнована),
- Сенгилеевская (зруйнована),
- Темнолеска (зруйнована),
- Озерна (не діє)
- Ставрополь-Туапсинський (не діє)
- Ула (зруйнована),
- Марієвка (Старомар'ївська),
- Дубівка,
- Кугути,
- Петровське село (Свєтлоград),
- Миколина балка,
- Предтега (Эген),
- Винодільне (Іпатово),
- Дербетовка,
- Дивне.
Рухомий склад
Парова тяга
На Армавір-Туапсинській залізниці працювали такі типи локомотивів:
- паровози серії Ы (спеціально випускалися для Армавір-Туапсинської залізниці);
- паровози серій Ов та Оп;
- паровоз Е;
- паровоз Су;
- паровоз Л.
Парова тяга до середини 80-х років протрималася на ділянці Курганна — Шедок. Аж до 1994 року в Армавірі паровозами здійснювалися маневрові та господарські роботи. У 1996 році на станції Бєлорєченська був погашений котел останнього паровозу Туапсинки.
Цікаві факти
- Армавір-Туапсинська залізниця була однією з останніх залізниць Росії, де зберігалася парова тяга. На деяких станціях (наприклад, на Бєлорєченській і Хадиженській) досі збереглися водяні колонки для заправки паровозів водою. Завдяки цьому зараз залізницею регулярно організовуються паровозні ретротури, і паровозні гудки, хоч і рідкісні, звучать і будуть звучати серед гір Західного Кавказу.
Див. також
- [ru]
- Водовід Туапсинської залізниці поблизу села Татарка [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Развитие транспорта и торговли второй половине XIX - начале XX вв. [ 14 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- http://www.firmsale.ru/library/998.html [ 4 листопада 2017 у Wayback Machine.] Дорога изобилия(рос.)
- Армавир-Туапсинской Железной Дороги Общество. Облигация в 189 рублей (20 ф.ст), 1913 год[недоступне посилання з лютого 2019](рос.)
- Государственный архив Краснодарского края, филиал в г. Армавире (АГАКК), ф. 52, д. 36, л. 33.
- М. П. Бабичев. Массовые волнения крестьян и казаков Кубани в годы первой русской революции. — «Наш край». Краснодар, 1960, стр. 84.(рос.)
- «Хлебная торговля на внутренних рынках Европейской России», Статистический сб. Министерства торговли и промышленности, СПб. 1912, стр. 134. Государственный архив Краснодарского края, филиал в г. Армавире (АГАКК), ф. 52, д. 36, л. 17.(рос.)
- «Отчет начальника Кубанской области и наказного атамана Кубанского казачьего войска о состоянии области за 1914 г.», Екатеринодар, 1915, стр. 291—344. В состав Закубанья входили Майкопский, Баталпашинский и Лабинский отделы Кубанской области.(рос.)
- АГАКК, ф. 52, д. 36, лл. 4, 14-17; д. 40, л. 3.(рос.)
- Губерния история Ставрополя и Ставропольского края [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Транспортная стратегия РФ на период до 2030 года : ФЕДЕРАЛЬНОЕ ДОРОЖНОЕ АГЕНТСТВО МИНИСТЕРСТВА ТРАНСПОРТА РФ [ 17 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Сайт про Армавір–Туапсинську залізницю [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Armavir Tuapsinska zaliznicya privatna zaliznicya pobudovana v period z 1909 po 1917 rik Armavir Tuapsinska zaliznicyaStatus napivrozvalenaPovna nazva ros doref Armavir Tuapsinskaya zheleznaya doroga ATZhT Shtab kvartira Sankt Peterburg misto upravleniya StavropolRoki funkcionuvannya z 1910 po 1917Krayina Rosijska imperiyaShirina koliyi 1 520 mmMaterinska kompaniya Akcionerne Tovaristvo Armavir Tuapsinskoyi zaliznici NKShSSajt tuapsinka ajp ru Zovnishni zobrazhennya Zagalna mapa Armavir Tuapsinskoyi Stavropol Tuapsinskoyi ta Chornomorskoyi Tuapse Sochi poznachena sinim zaliznic kinec 1917 r Mapa zaliznic Punktirom poznachena neisnuyucha nini dilyanka Staromarevska Stavropol Armavir IstoriyaU 1908 roci akcionerne tovaristvo inzhenera Percova otrimalo dozvil na budivnictvo zaliznici sho spoluchaye Armavir z Tuapse Akcionerne Tovaristvo Armavir Tuapsinskoyi zaliznici bulo stvoreno 30 kvitnya 1909 roku pri aktivnij pidtrimci uryadu Jogo organizatorami buli najbilshi peterburzki banki U statuti zatverdzhenomu uryadom 17 travnya 1908 roku Tovaristvu nadavalisya prava budivnictva ta ekspluataciyi zaliznichnoyi liniyi vid stanciyi Armavir do stanciyi Tuapse z gilkoyu do mista Majkopu a takozh budivnictva portovih sporud v Tuapse Tovaristvo malo pravo volodinnya zalizniceyu i portovimi sporudami protyagom 81 roku z dnya vidkrittya po nij regulyarnogo ruhu U 1912 roci Tovaristvo otrimalo dozvil na sporudzhennya zaliznichnoyi liniyi Armavir Stavropol Petrovske Divne z vidgaluzhennyam na Blagodarne 389 km Pravlinnya Tovaristva roztashovuvalosya v Sankt Peterburzi za adresoyu Admiraltejskij pr 8 Osnovnij kapital Tovaristva spochatku stanoviv 4 mln rub Obligacijnij kapital buv stvorenij shlyahom vipusku garantovanih uryadom 4 5 obligacij na sumu 33 5 mln rubliv Vlasnikami velikih paketiv akcij tovaristva buli Rosijsko Aziatskij bank 4000 akcij Pivnichno Kavkazkij komercijnij bank 2500 akcij Azovsko Donskij komercijnij bank 2000 akcij Peterburzkij Mizhnarodnij komercijnij bank 1000 akcij anglijskij bankirskij dim Berch Krips i Ko 5500 akcij Vidomimi akcionerami tovaristva ATz buli A Putilov direktor pravlinnya tovaristva A fon Dreyer ta inshi vidomi lyudi a takozh malovidomi miscevi promislovci A A Tarasov 7157 akcij F Ya Nikolenko 8150 akcij Blizko polovini vsih akcij vipusku 1909 roku bulo zoseredzheno v rukah kupciv kozactva ta selyanstva Stavropolskoyi guberniyi Kubanskoyi i Terskoyi oblastej zavdyaki chomu A Tz zdobula slavu narodnoyi zaliznici Golovna dilyanka Armavir Tuapse 236 km vvedena v ekspluataciyu v 1915 roci Vid neyi buli pobudovani vidgaluzhennya Byeloryechenska Majkop 24 km 1910 rik i Kurganna Labinska 32 km 1917 rik U 1916 roci vidkrito ruh na shidnij dilyanci Armavir Stavropol Petrovske U veresni 1918 roku Armavir Tuapsinsku zaliznicyu nacionalizovano i peredano Narodnomu komisariatu shlyahiv spoluchennya U period gromadyanskoyi vijni zaliznicya silno postrazhdala U sochinskomu okruzi gruzini mabut ne duzhe spodivalisya utrimatisya a tomu z pershih zhe dniv okupaciyi pristupili do rujnuvannya vidpravlyayuchi vse sho mozhlivo v Gruziyu Tak bula rozgrabovana Tuapsinska zaliznicya prichomu vivozili rejki hrestovini materiali navit likarnyanij inventar rozprodano z aukcionu bagatomiljonne obladnannya Gagrinskoyi klimatichnoyi stanciyi zrujnovano lisopromislova sprava v Gagrah vivedeno pleminnu hudobu rozoreni kulturni mayetki i t d Vse ce robilosya ne v poryadku zvichayiv gromadyanskoyi vijni a v rezultati planomirnoyi tifliskoyi politiki Originalnij tekst ros V sochinskom okruge gruziny po vidimomu ne osobenno nadeyalis uderzhatsya a potomu s pervyh zhe dnej okkupacii pristupili k razoreniyu ego otpravlyaya vse chto vozmozhno v Gruziyu Tak byla razgrablena Tuapsinskaya zheleznaya doroga prichem uvozilis relsy krestoviny materialy dazhe bolnichnyj inventar rasprodano s aukciona mnogomillionnoe oborudovanie Gagrinskoj klimaticheskoj stancii razrusheno lesopromyshlennoe delo v Gagrah uveden plemennoj skot razoreny kulturnye imeniya i t d Vse eto delalos ne v poryadke obychaev grazhdanskoj vojny a v rezultate planomernoj tiflisskoj politiki Denikin t 3 s 82 Dilyanka Armavir Stavropol v 1922 roci bula zakrita i u podalshomu ne vidnovlyuvalasya U 1928 roci dobudovano ta vidkrito gilku Petrovske Blagodatne U 1930 roci dilyanku Petrovske Vinodilne prodovzheno do stanciyi Divne Do 1930 roku ruh poyizdiv z Kavkazkoyi na Petrovske bulo mozhlivo tilki cherez Stavropol Potim za proektom zaproponovanim she v 1915 roci Vladikavkazkoyi zaliznici bula pobudovana spoluchna gilka Palagiada Staromarevska pislya chogo stanciya Stavropol Tuapsinskij bula zakrita ostatochno likvidovana v 1947 roci Stanom na 2017 rik chastina ye u skladi Pivnichno Kavkazkoyi zaliznici Ekonomichnij aspekt budivnictva zaliznici Pivnichnij Kavkaz i osoblivo Kubanska oblast do pochatku XX st peretvorilisya v najbilshij rajon tovarnogo zemlerobstva postavlyav vse bilshu kilkist zerna na vnutrishnij ta zovnishnij rinki Tilki cherez Azovo Chornomorski porti viviz hliboproduktiv zris z 5 mln pud 70 ti roki XIX st do 80 4 mln pud 1904 rik U stepovij chastini Zakubannya Majkopskij Batalpashinskij i Labinskij viddili zibrali u 1906 r hliba bilshe 60 mln pud z yakih blizko 30 mln pud sklali hlibni nadlishki Najbilsh ekonomichno rozvinenim rajonom Zakubannya buv Labinskij viddil z centrom v Armaviri Odnak vidsutnist gustoyi merezhi zaliznic v Zakubannya strimuvalo jogo ekonomichnij rozvitok realizaciya tovarnogo hliba utrudnyalasya Vladikavkazka zaliznicya VlZhD yaka prolyagala lishe v pivnichnij chastini Zakubanya z perevezennyami silskogospodarskoyi produkciyi ne spravlyalasya Zatovaryuvavsya i port v Novorosijsku cherez yakij kubanskij hlib jshov na eksport Rezultati budivnictva Akcionerne tovaristvo Armavir Tuapsinskoyi zaliznici A Tz zajmalo vazhlive polozhennya v transporti Kubanskoyi oblasti i zigralo veliku rol v ekonomichnomu rozvitku cogo krayu Zaliznicya z yednala najbagatshi rajoni Pivnichnogo Kavkazu z ru magistrallyu i portom Tuapse Vona mala zagalnoderzhavne znachennya spriyayuchi osvoyennyu Kavkazkogo uzberezhzhya Chornogo morya i Majkopskih naftovih promisliv PeriodizaciyaNarazi mozhna vidiliti 3 sposobi periodizaciyi zaliznici po arhitekturi i chasu sporudi za chasom sporudi za suchasnim stanom Po arhitekturi i chasu sporudzhennya Po arhitekturi i chasu sporud a takozh chasu vvedennya mozhna vidiliti zahidnu i shidnu dilyanki Pochatok budivnictva zahidnogo dilyanki sho z yednuye Tuapse i Armavir zbigayetsya z pochatkom budivnictva samoyi zaliznici U berezni 1911 roku v Peterburzi vidbulosya zasidannya komisiyi pro novih zaliznih dorogah na yakij i zatverdili prodovzhennya dorogi na shid Z cogo dnya pochinaye isnuvati shidnij dilyanku Vin pochinayetsya v Armaviri i cherez Stavropol jde na Divne Proektuvannyam ciyeyi dilyanki zajmalisya inzheneri A V Verblyuner Oleksandr Lash i Josip Godzevich tomu arhitektura zaliznichnih stancij tut vidminna vid zahidnoyi dilyanki Zaplanovani dilyanki i data vvedennya yih v diyu Armavir Byeloryechenska 1909 1910 Byeloryechenska Majkop 1909 1910 Byeloryechenska Tuapse 1910 1914 Armavir Stavropol 1913 1916 Kurganna Labinska 1915 1917 Stavropol Petrovske selo 1915 1916 Petrovske selo Vinodilne 1916 Petrovske selo Blagodarne 1928 Vinodelnoe Divne 1928 1930 Divne Elista diye Elista Volgograd do 2030 Na teperishnij chas Narazi Tuapsinka rozdilena na 3 dilyanki Tuapse Armavir diyucha dilyanka PKz Armavir Stavropol Staromar yivska dilyanka zrujnovanij v gromadyansku vijnu i zgodom rozibrana mist pid Stavropolem Staromar yivska Svyetlograd Divne dilyanka sho z yednana z VlZ peregonom Palagiada Staromar yivska v 1930 roci Marshrutmapa Armavir Tuapsinskoyi zaliznici Mist cherez r Tashla Mist v stanici Mikolayivskij Vodonapirna bashta na stanciyi Mikolayivskij Tuapse Greckij Krivenkivske Indik Gojth Pshish Navaginska Kurinskij Hadizhenska Kabardinska Mikolenkove Tverska Ganzha Komsomolska Pshehska Byeloryechenska Giaginska Dondukovska Kurganna Andriyedmitryivka Armavir Ubezhenska zrujnovana Mikolayivska zrujnovana Sengileevskaya zrujnovana Temnoleska zrujnovana Ozerna ne diye Stavropol Tuapsinskij ne diye Ula zrujnovana Mariyevka Staromar yivska Dubivka Kuguti Petrovske selo Svyetlograd Mikolina balka Predtega Egen Vinodilne Ipatovo Derbetovka Divne Ruhomij skladParova tyaga Na Armavir Tuapsinskij zaliznici pracyuvali taki tipi lokomotiviv parovozi seriyi Y specialno vipuskalisya dlya Armavir Tuapsinskoyi zaliznici parovozi serij Ov ta Op parovoz E parovoz Su parovoz L Parova tyaga do seredini 80 h rokiv protrimalasya na dilyanci Kurganna Shedok Azh do 1994 roku v Armaviri parovozami zdijsnyuvalisya manevrovi ta gospodarski roboti U 1996 roci na stanciyi Byeloryechenska buv pogashenij kotel ostannogo parovozu Tuapsinki Cikavi faktiArmavir Tuapsinska zaliznicya bula odniyeyu z ostannih zaliznic Rosiyi de zberigalasya parova tyaga Na deyakih stanciyah napriklad na Byeloryechenskij i Hadizhenskij dosi zbereglisya vodyani kolonki dlya zapravki parovoziv vodoyu Zavdyaki comu zaraz zalizniceyu regulyarno organizovuyutsya parovozni retroturi i parovozni gudki hoch i ridkisni zvuchat i budut zvuchati sered gir Zahidnogo Kavkazu Div takozh ru Vodovid Tuapsinskoyi zaliznici poblizu sela Tatarka 22 veresnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiRazvitie transporta i torgovli vtoroj polovine XIX nachale XX vv 14 travnya 2018 u Wayback Machine ros http www firmsale ru library 998 html 4 listopada 2017 u Wayback Machine Doroga izobiliya ros Armavir Tuapsinskoj Zheleznoj Dorogi Obshestvo Obligaciya v 189 rublej 20 f st 1913 god nedostupne posilannya z lyutogo 2019 ros Gosudarstvennyj arhiv Krasnodarskogo kraya filial v g Armavire AGAKK f 52 d 36 l 33 M P Babichev Massovye volneniya krestyan i kazakov Kubani v gody pervoj russkoj revolyucii Nash kraj Krasnodar 1960 str 84 ros Hlebnaya torgovlya na vnutrennih rynkah Evropejskoj Rossii Statisticheskij sb Ministerstva torgovli i promyshlennosti SPb 1912 str 134 Gosudarstvennyj arhiv Krasnodarskogo kraya filial v g Armavire AGAKK f 52 d 36 l 17 ros Otchet nachalnika Kubanskoj oblasti i nakaznogo atamana Kubanskogo kazachego vojska o sostoyanii oblasti za 1914 g Ekaterinodar 1915 str 291 344 V sostav Zakubanya vhodili Majkopskij Batalpashinskij i Labinskij otdely Kubanskoj oblasti ros AGAKK f 52 d 36 ll 4 14 17 d 40 l 3 ros Guberniya istoriya Stavropolya i Stavropolskogo kraya 1 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Transportnaya strategiya RF na period do 2030 goda FEDERALNOE DOROZhNOE AGENTSTVO MINISTERSTVA TRANSPORTA RF 17 listopada 2010 u Wayback Machine ros PosilannyaSajt pro Armavir Tuapsinsku zaliznicyu 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine