Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пустельний степ долини Гобійських озер (ідентифікатор WWF: PA1315) — палеарктичний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на півдні Центральної Монголії.
 Вид на озеро Боон-Цагаан-Нур з літака | |
| Екозона | Палеарктика |
|---|---|
| Біом | Пустелі і склерофітні чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | PA1315 |
| Межі | Алтайський гірський ліс та лісостеп Пустельний степ басейну Великих озер Селенго-Орхонський лісостеп Монголо-Маньчжурський степ Пустельний степ Східної Гобі Напівпустеля Алашанського плато |
| Площа, км² | 139 714 |
| Країни | Монголія |
| Охороняється | 5979 км² (4 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон пустельного степу долини Гобійських озер охоплює вузьку, майже пласку міжгірську долину, оточену з півночі Хангайськими горами, а з півдня — горами Гобійського Алтаю. Ця долина простягається із заходу на схід, її довжина становить 500 км, ширина — 150 км, а висота коливається від 1000 до 1400 м над рівнем моря. В її центрі розташовані численні невеликі солоні озера, найбільшими з яких є Орог-Нур, Боон-Цагаан-Нур, Таацин-Цагаан-Нур та [en], через що вона відома як «Долина Озер». Озера живляться водами річок [ru], [ceb], Онгійн та [mn], які стікають з Хангайських гір на південь. Під час посух річки часто не досягають озер, і деякі з них, зокрема озеро Улаан-Нур, регулярно пересихають. Також в долині Гобійських озер зустрічаються солончаки, такири і бархани. Окрім цієї долини, екорегіон також охоплює гори Гобійського Атлаю, найсхідніше відгалуження Алтайських гір, включно з їх найвищою вершиною, горою [ru] висотою 3957 м.
На північному заході, в улоговині Великих озер, екорегіон переходить у пустельний степ басейну Великих озер, а на південному заході, в горах Монгольського Алтаю, — у Алтайський гірський ліс та лісостеп. На півночі, в передгір'ях Хангаю, поширений Селенго-Орхонський лісостеп. На північний схід від екорегіону поширений Монголо-Маньчжурський степ, на схід — пустельний степ Східної Гобі, а на південь — напівпустеля Алашанського плато.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає холодний пустельний клімат (BWk за класифікацією кліматів Кеппена), а в деяких частинах — напівпустельний клімат (BSk за класифікацією Кеппена). Зима в регіоні довга і морозна, а літо сухе і спекотне. Переважають північно-західні вітри. Середньорічна температура коливається від 2 до 6 °C, середньомісячна температура коливається від -16 °C у січні до 20 °C у липні. Середньорічна кількість опадів коливається від 50 до 150 мм, пік опадів припадає на липень.
Флора
У пустельних степах екорегіону, поширених на гірських схилах та на дні Долини Озер, зустрічається пірчаста ковила (Stipa pennata), [sv] (Stipa tianschanica var. gobica), [zh] (Stipa glareosa), сланкий мітельник (Bassia prostrata), багатокорінцева цибуля (Allium polyrhizum), розчепірена двозубка (Cleistogenes squarrosa), [sv] (Cleistogenes songorica), [ru] (Anabasis brevifolia), [vi] (Ajania achilleoides), [sv] (Caragana leucophloea) та [en] (Caragana pygmaea). Поблизу солоних озер та на дні давніх озерних западин, на засолених ґрунтах росте [sv] (Salsola passerina) та різні види їжачника (Anabasis spp.). Серед чагарників, що ростуть поблизу озер, слід відзначити карликову карагану (Caragana pygmaea), [sv] (Caragana bungei), сірий білолізник (Krascheninnikovia ceratoides), [ru] (Xylosalsola arbuscula), [vi] (Artemisia xanthochloa), [sv] (Kalidium gracile) та [sv] (Reaumuria soongarica). В солончаках зустрічаються різноманітні галофіти, зокрема горобиний курай (Salsola passerina), [sv] (Oreosalsola abrotanoides), [ru] (Neotrinia splendens), коротколистий їжачник (Anabasis brevifolia), стрункий поташник (Kalidium gracile) та [sv] (Nitraria sibirica). На піщаних дюнах і барханах росте зайсанський саксаул (Haloxylon ammodendron).
Фауна
Фауна екорегіону включає види, пристосовані до пустельних або напівпустельних середовищ та водно-болотних угідь. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити пустельну піщанку (Meriones meridianus), [en] (Allactaga bullata), джунгарського хом'ячка (Phodopus sungorus), пустельного зайця (Lepus tibetanus), алтайську пискуху (Ochotona alpina), даурську пискуху (Ochotona dauurica), пискуху Палласа (Ochotona pallasi) та вухатого їжачка (Hemiechinus auritus). В рівнинних степах зустрічаються джейрани (Gazella subgutturosa), монгольські дзерени (Procapra gutturosa) та дуже рідкісні дикі бактріани (Camelus ferus), а в горах — архари (Ovis ammon) та сибірські козли (Capra sibirica). Серед хижаків, що зустрічаються в горах екорегіону, слід відзначити вовка (Canis lupus), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), лисицю-корсака (Vulpes corsac), манула (Otocolobus manul) та рідкісного снігового барса (Panthera uncia), а серед хижаків, що зустрічаються в низовинах, — алтайську мустелу (Mustela altaica), горностая (Mustela erminea), степового тхора (Mustela eversmanii) та кам'яну куницю (Martes foina).
Водно-болотні угіддя екорегіону мають важливе значення для багатьох коловодних птахів, зокрема для великих бакланів (Phalacrocorax carbo), сірих гусок (Anser anser), китайських гусок (Anser cygnoides), рудих огарів (Tadorna ferruginea), звичайних крижнів (Anas platyrhynchos) та звичайних лисок (Fulica atra). Також вони є місцем зупинки для багатьох мігруючих птахів, зокрема для орланів-довгохвостів (Haliaeetus leucoryphus), балабанів (Falco cherrug) та степових журавлів (Anthropoides virgo). Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити чорного шуліку (Milvus migrans), ягнятника (Gypaetus barbatus), пустельну кам'янку (Oenanthe deserti), велику трав'янку (Saxicola insignis), польового жайворонка (Alauda arvensis), рогатого жайворонка (Eremophila alpestris), солончакового жайворонка (Alaudala cheleensis) та звичайного крука (Corvus corax).
Герпетофауна екорегіону включає монгольську ропуху (Strauchbufo raddei), строкату круглоголовку (Phrynocephalus versicolor), ящурку Пржевальського (Eremias przewalskii) візерункового полоза (Elaphe dione) та звичайного щитомордника (Gloydius halys). Серед риб, поширених в річках та озерах екорегіону, слід відзначити [en] (Oreoleuciscus potanini), пелядь (Coregonus peled), сибірського харіуса (Thymallus arcticus), [en] (Barbatula toni) та плямистого гольця (Triplophysa strauchii).
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 5979 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є [en].
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 25 жовтня 2023.
Посилання
- «Gobi Lakes Valley desert steppe». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Gobi Lakes Valley Desert Steppe» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pustelnij step dolini Gobijskih ozer identifikator WWF PA1315 palearktichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivdni Centralnoyi Mongoliyi Pustelnij step dolini Gobijskih ozer Vid na ozero Boon Cagaan Nur z litaka Ekozona Palearktika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF PA1315 Mezhi Altajskij girskij lis ta lisostep Pustelnij step basejnu Velikih ozer Selengo Orhonskij lisostep Mongolo Manchzhurskij step Pustelnij step Shidnoyi Gobi Napivpustelya Alashanskogo plato Plosha km 139 714 Krayini Mongoliya Ohoronyayetsya 5979 km 4 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Baktrian albinos v ajmaku BayanhongorGeografiyaEkoregion pustelnogo stepu dolini Gobijskih ozer ohoplyuye vuzku majzhe plasku mizhgirsku dolinu otochenu z pivnochi Hangajskimi gorami a z pivdnya gorami Gobijskogo Altayu Cya dolina prostyagayetsya iz zahodu na shid yiyi dovzhina stanovit 500 km shirina 150 km a visota kolivayetsya vid 1000 do 1400 m nad rivnem morya V yiyi centri roztashovani chislenni neveliki soloni ozera najbilshimi z yakih ye Orog Nur Boon Cagaan Nur Taacin Cagaan Nur ta en cherez sho vona vidoma yak Dolina Ozer Ozera zhivlyatsya vodami richok ru ceb Ongijn ta mn yaki stikayut z Hangajskih gir na pivden Pid chas posuh richki chasto ne dosyagayut ozer i deyaki z nih zokrema ozero Ulaan Nur regulyarno peresihayut Takozh v dolini Gobijskih ozer zustrichayutsya solonchaki takiri i barhani Okrim ciyeyi dolini ekoregion takozh ohoplyuye gori Gobijskogo Atlayu najshidnishe vidgaluzhennya Altajskih gir vklyuchno z yih najvishoyu vershinoyu goroyu ru visotoyu 3957 m Na pivnichnomu zahodi v ulogovini Velikih ozer ekoregion perehodit u pustelnij step basejnu Velikih ozer a na pivdennomu zahodi v gorah Mongolskogo Altayu u Altajskij girskij lis ta lisostep Na pivnochi v peredgir yah Hangayu poshirenij Selengo Orhonskij lisostep Na pivnichnij shid vid ekoregionu poshirenij Mongolo Manchzhurskij step na shid pustelnij step Shidnoyi Gobi a na pivden napivpustelya Alashanskogo plato KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye holodnij pustelnij klimat BWk za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a v deyakih chastinah napivpustelnij klimat BSk za klasifikaciyeyu Keppena Zima v regioni dovga i morozna a lito suhe i spekotne Perevazhayut pivnichno zahidni vitri Serednorichna temperatura kolivayetsya vid 2 do 6 C serednomisyachna temperatura kolivayetsya vid 16 C u sichni do 20 C u lipni Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 50 do 150 mm pik opadiv pripadaye na lipen FloraU pustelnih stepah ekoregionu poshirenih na girskih shilah ta na dni Dolini Ozer zustrichayetsya pirchasta kovila Stipa pennata sv Stipa tianschanica var gobica zh Stipa glareosa slankij mitelnik Bassia prostrata bagatokorinceva cibulya Allium polyrhizum rozchepirena dvozubka Cleistogenes squarrosa sv Cleistogenes songorica ru Anabasis brevifolia vi Ajania achilleoides sv Caragana leucophloea ta en Caragana pygmaea Poblizu solonih ozer ta na dni davnih ozernih zapadin na zasolenih gruntah roste sv Salsola passerina ta rizni vidi yizhachnika Anabasis spp Sered chagarnikiv sho rostut poblizu ozer slid vidznachiti karlikovu karaganu Caragana pygmaea sv Caragana bungei sirij biloliznik Krascheninnikovia ceratoides ru Xylosalsola arbuscula vi Artemisia xanthochloa sv Kalidium gracile ta sv Reaumuria soongarica V solonchakah zustrichayutsya riznomanitni galofiti zokrema gorobinij kuraj Salsola passerina sv Oreosalsola abrotanoides ru Neotrinia splendens korotkolistij yizhachnik Anabasis brevifolia strunkij potashnik Kalidium gracile ta sv Nitraria sibirica Na pishanih dyunah i barhanah roste zajsanskij saksaul Haloxylon ammodendron FaunaFauna ekoregionu vklyuchaye vidi pristosovani do pustelnih abo napivpustelnih seredovish ta vodno bolotnih ugid Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti pustelnu pishanku Meriones meridianus en Allactaga bullata dzhungarskogo hom yachka Phodopus sungorus pustelnogo zajcya Lepus tibetanus altajsku piskuhu Ochotona alpina daursku piskuhu Ochotona dauurica piskuhu Pallasa Ochotona pallasi ta vuhatogo yizhachka Hemiechinus auritus V rivninnih stepah zustrichayutsya dzhejrani Gazella subgutturosa mongolski dzereni Procapra gutturosa ta duzhe ridkisni diki baktriani Camelus ferus a v gorah arhari Ovis ammon ta sibirski kozli Capra sibirica Sered hizhakiv sho zustrichayutsya v gorah ekoregionu slid vidznachiti vovka Canis lupus zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes lisicyu korsaka Vulpes corsac manula Otocolobus manul ta ridkisnogo snigovogo barsa Panthera uncia a sered hizhakiv sho zustrichayutsya v nizovinah altajsku mustelu Mustela altaica gornostaya Mustela erminea stepovogo thora Mustela eversmanii ta kam yanu kunicyu Martes foina Vodno bolotni ugiddya ekoregionu mayut vazhlive znachennya dlya bagatoh kolovodnih ptahiv zokrema dlya velikih baklaniv Phalacrocorax carbo sirih gusok Anser anser kitajskih gusok Anser cygnoides rudih ogariv Tadorna ferruginea zvichajnih krizhniv Anas platyrhynchos ta zvichajnih lisok Fulica atra Takozh voni ye miscem zupinki dlya bagatoh migruyuchih ptahiv zokrema dlya orlaniv dovgohvostiv Haliaeetus leucoryphus balabaniv Falco cherrug ta stepovih zhuravliv Anthropoides virgo Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti chornogo shuliku Milvus migrans yagnyatnika Gypaetus barbatus pustelnu kam yanku Oenanthe deserti veliku trav yanku Saxicola insignis polovogo zhajvoronka Alauda arvensis rogatogo zhajvoronka Eremophila alpestris solonchakovogo zhajvoronka Alaudala cheleensis ta zvichajnogo kruka Corvus corax Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye mongolsku ropuhu Strauchbufo raddei strokatu kruglogolovku Phrynocephalus versicolor yashurku Przhevalskogo Eremias przewalskii vizerunkovogo poloza Elaphe dione ta zvichajnogo shitomordnika Gloydius halys Sered rib poshirenih v richkah ta ozerah ekoregionu slid vidznachiti en Oreoleuciscus potanini pelyad Coregonus peled sibirskogo hariusa Thymallus arcticus en Barbatula toni ta plyamistogo golcya Triplophysa strauchii ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 5979 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ekoregionu ye en PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 25 zhovtnya 2023 Posilannya Gobi Lakes Valley desert steppe Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Gobi Lakes Valley Desert Steppe One Earth