Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́рцогство Пру́ссія (лат. Ducatus Prussiae; нім. Herzogtum Preußen) — у 1525—1701 роках німецька монархічна держава на території Східної Пруссії. Очолювалася прусськими герцогами. Заснована останнім великим магістром Тевтонського ордену Альбрехтом з роду Гогенцоллернів, який перетворив католицьку Орденську державу на секуляризоване лютеранське герцогство. До 1657 року перебувала у васальній залежності від Польщі, була леном польських королів. З 1618 року, внаслідок вигасання лінії Альбрехта, перейшла до бранденбурзьких маркграфів і курфюрстів Священної Римської імперії з дому Гогенцоллернів, які стали носити титул прусських герцогів. У персональній унії з маркграфством Бранденбургу складала федерацію Бранденбург-Пруссія. 1701 року, за правління останнього герцога Фрідріха III перетворена на королівство Пруссія.
| Герцогство Пруссія | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Кенігсберг | ||||
| Мови | Німецька, Польська | ||||
| Релігії | Лютеранство | ||||
| Форма правління | Феодальна монархія | ||||
| Герцогство Пруссія | |||||
| - 1525–1568 | Альбрехт (перший) | ||||
| - 1688–1701 | Фрідріх IІІ (останній) | ||||
| Історія | |||||
| - | 10 квітня 1525 | ||||
| - Особисте Об'єднання (із Бранденбург) | 27 серпня 1701 | ||||
| |||||
Назва
Історія
Останній, 37-й великий магістр Тевтонського Ордену Альбрехт Бранденбурзький (1490—1568), що заступив на цю посаду в 1511 році, вирішив під впливом ідей Реформації М. Лютера стати світським правителем і перетворив Тевтонський Орден у 1525 році в герцогство Пруссія. Альбрехт підписав 8 квітня 1525 р. в Кракові мирний договір з Польським королівством і 10 квітня 1525 р. приніс васальну присягу королю Польщі як герцог Пруссії (1525—1568). Після цього він виїхав до пруської столиці Кенігсберга і там 6 липня 1525 року одним з перших німецьких князів оголосив себе прихильником Реформації Лютера. Герцогство Пруссія стало лютеранським за віросповіданням.
У герцогстві Пруссія встановилась династія Гогенцоллернів, до якої належав Альбрехт І. Його наступник Альбрехт ІІ Фрідріх (1568—1618) хворів на недоу́мкуватість і тому Польща 1577 р. призначила власних адміністраторів герцогства, якими з 1603 р. були курфюрсти Бранденбурга. Після смерті Альбрехта ІІ Фрідріха у 1618 р. курфюрсти Бранденбургу, які теж належали до династії Гогенцоллернів, успадкували титул пруських герцогів, однак Пруссія як і раніше вважалась васалом Речі Посполитої. Лише у 1657 році, скориставшись важким становищем Польщі у війнах з Швецією, Московією і Гетьманщиною, Бранденбург добився підписання Велявсько-Бидгощського трактату з Польщею, за яким герцогство Пруссія ставало незалежним і приєднувалось до Бранденбургу. У 1701 році з проголошенням Королівства Пруссія відбулось остаточне об'єднання Пруссії і Бранденбургу.
Державний устрій
Герцоги
Рада
Релігія
Примітки
- Універсальний словник-енциклопедія; гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. —К.: Видавнича група BHV, 1999. — С.1117
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 23 квітня 2017.
Джерела
- Hartmut Boockmann: Ostpreußen und Westpreußen. (= Deutsche Geschichte im Osten Europas). Siedler, Berlin 1992,
- Richard Dethlefsen: Das schöne Ostpreußen. Piper, München 1916 (Das schöne Ostpreussen [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.])
- Yorck Deutschler: Die Aestii — Bezeichnung für die heutigen Esten Estlands oder die untergegangenen Pruzzen Ostpreußens, in: Y. Deutschler, «Die Singende Revolution» — Chronik der Estnischen Freiheitsbewegung (1987—1991), S. 196—198, Ingelheim, März 1998/Juni 2000,
- Andreas Ehrhard (Fotos), Bernhard Pollmann (Text): Ostpreußen. Bruckmann, München 2004, (Länderportrait, aktuelle Bilder aus dem ehemaligen Ostpreußen)
- Walter Frevert: Rominten. BLV, Bonn u. a. 1957 (1. Teil der so genannten «Ostpreußen-Trilogie»)
- August Karl von Holsche: Geographie und Statistik von West-, Süd- und Neu-Ostpreußen. Nebst einer kurzen Geschichte des Königreichs Polen bis zu dessen Zertheilung. 2 Bände. Berlin 1800 und 1804 (Digitalisat [ 15 січня 2017 у Wayback Machine.])
- Andreas Kossert: Ostpreußen. Geschichte und Mythos. Siedler, München 2005,
- Hans Kramer: Elchwald. Der Elchwald als Quell und Hort ostpreußischer Jagd. 2. Auflage. Jagd- und Kulturverlag, Sulzberg im Allgäu 1985, (3. Teil der so genannten «Ostpreußen-Trilogie»)
- Karl Templin: Unsere masurische Heimat. Zum einhundertjährigen Bestehen des Kreises Sensburg 1818—1918. Selbstverlag des Kreises Sensburg, 2. Auflage 1926. Aufgrund der umfassenden Darstellung ist dies Werk auch für weitere ostpreußische Gebiete aufschlussreich.
Посилання
| У Вікіджерелах є Kurbrandenburgische Souveränitätspolitik |
- Архівна копія на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Prussiya znachennya Ge rcogstvo Pru ssiya lat Ducatus Prussiae nim Herzogtum Preussen u 1525 1701 rokah nimecka monarhichna derzhava na teritoriyi Shidnoyi Prussiyi Ocholyuvalasya prusskimi gercogami Zasnovana ostannim velikim magistrom Tevtonskogo ordenu Albrehtom z rodu Gogencollerniv yakij peretvoriv katolicku Ordensku derzhavu na sekulyarizovane lyuteranske gercogstvo Do 1657 roku perebuvala u vasalnij zalezhnosti vid Polshi bula lenom polskih koroliv Z 1618 roku vnaslidok vigasannya liniyi Albrehta perejshla do brandenburzkih markgrafiv i kurfyurstiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z domu Gogencollerniv yaki stali nositi titul prusskih gercogiv U personalnij uniyi z markgrafstvom Brandenburgu skladala federaciyu Brandenburg Prussiya 1701 roku za pravlinnya ostannogo gercoga Fridriha III peretvorena na korolivstvo Prussiya Gercogstvo Prussiya 1525 1701 Prapor Gerb Prussiyi istorichni kordoni na kartiGercogstvo Prussiya vidmicheno zhovtim Stolicya Kenigsberg Movi Nimecka Polska Religiyi Lyuteranstvo Forma pravlinnya Feodalna monarhiya Gercogstvo Prussiya 1525 1568 Albreht pershij 1688 1701 Fridrih III ostannij Istoriya 10 kvitnya 1525 Osobiste Ob yednannya iz Brandenburg 27 serpnya 1701 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prussiya gercogstvo NazvaGercogstvo Prussiya lat Ducatus Prussiae oficijna nazva Knyazivsto Prusske pol Ksiestwo Pruskie polska nazva Gercogska Prussiya nim Herzogliches Preussen abo Knyazivska Prussiya pol Prusy Ksiazece nazva na protivagu pidpolskij Korolivskij Prussiyi Prussiya sproshena nazvaIstoriyaOstannij 37 j velikij magistr Tevtonskogo Ordenu Albreht Brandenburzkij 1490 1568 sho zastupiv na cyu posadu v 1511 roci virishiv pid vplivom idej Reformaciyi M Lyutera stati svitskim pravitelem i peretvoriv Tevtonskij Orden u 1525 roci v gercogstvo Prussiya Albreht pidpisav 8 kvitnya 1525 r v Krakovi mirnij dogovir z Polskim korolivstvom i 10 kvitnya 1525 r prinis vasalnu prisyagu korolyu Polshi yak gercog Prussiyi 1525 1568 Pislya cogo vin viyihav do pruskoyi stolici Kenigsberga i tam 6 lipnya 1525 roku odnim z pershih nimeckih knyaziv ogolosiv sebe prihilnikom Reformaciyi Lyutera Gercogstvo Prussiya stalo lyuteranskim za virospovidannyam U gercogstvi Prussiya vstanovilas dinastiya Gogencollerniv do yakoyi nalezhav Albreht I Jogo nastupnik Albreht II Fridrih 1568 1618 hvoriv na nedou mkuvatist i tomu Polsha 1577 r priznachila vlasnih administratoriv gercogstva yakimi z 1603 r buli kurfyursti Brandenburga Pislya smerti Albrehta II Fridriha u 1618 r kurfyursti Brandenburgu yaki tezh nalezhali do dinastiyi Gogencollerniv uspadkuvali titul pruskih gercogiv odnak Prussiya yak i ranishe vvazhalas vasalom Rechi Pospolitoyi Lishe u 1657 roci skoristavshis vazhkim stanovishem Polshi u vijnah z Shveciyeyu Moskoviyeyu i Getmanshinoyu Brandenburg dobivsya pidpisannya Velyavsko Bidgoshskogo traktatu z Polsheyu za yakim gercogstvo Prussiya stavalo nezalezhnim i priyednuvalos do Brandenburgu U 1701 roci z progoloshennyam Korolivstva Prussiya vidbulos ostatochne ob yednannya Prussiyi i Brandenburgu Derzhavnij ustrijGercogi Gercogi Prussiyi Gercogini Prussiyi RadaReligiyaLyuteranstvoPrimitkiUniversalnij slovnik enciklopediya gol red radi chl kor NANU M Popovich K Vidavnicha grupa BHV 1999 S 1117 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 23 kvitnya 2017 DzherelaHartmut Boockmann Ostpreussen und Westpreussen Deutsche Geschichte im Osten Europas Siedler Berlin 1992 ISBN 3 88680 212 4 Richard Dethlefsen Das schone Ostpreussen Piper Munchen 1916 Das schone Ostpreussen 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Yorck Deutschler Die Aestii Bezeichnung fur die heutigen Esten Estlands oder die untergegangenen Pruzzen Ostpreussens in Y Deutschler Die Singende Revolution Chronik der Estnischen Freiheitsbewegung 1987 1991 S 196 198 Ingelheim Marz 1998 Juni 2000 ISBN 3 88758 077 X Andreas Ehrhard Fotos Bernhard Pollmann Text Ostpreussen Bruckmann Munchen 2004 ISBN 3 7654 3877 4 Landerportrait aktuelle Bilder aus dem ehemaligen Ostpreussen Walter Frevert Rominten BLV Bonn u a 1957 1 Teil der so genannten Ostpreussen Trilogie August Karl von Holsche Geographie und Statistik von West Sud und Neu Ostpreussen Nebst einer kurzen Geschichte des Konigreichs Polen bis zu dessen Zertheilung 2 Bande Berlin 1800 und 1804 Digitalisat 15 sichnya 2017 u Wayback Machine Andreas Kossert Ostpreussen Geschichte und Mythos Siedler Munchen 2005 ISBN 3 88680 808 4 Hans Kramer Elchwald Der Elchwald als Quell und Hort ostpreussischer Jagd 2 Auflage Jagd und Kulturverlag Sulzberg im Allgau 1985 ISBN 3 925456 00 7 3 Teil der so genannten Ostpreussen Trilogie Karl Templin Unsere masurische Heimat Zum einhundertjahrigen Bestehen des Kreises Sensburg 1818 1918 Selbstverlag des Kreises Sensburg 2 Auflage 1926 Aufgrund der umfassenden Darstellung ist dies Werk auch fur weitere ostpreussische Gebiete aufschlussreich PosilannyaU Vikidzherelah ye Kurbrandenburgische Souveranitatspolitik Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine