Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прото́н-прото́нний ланцюжок (також протон-протонний цикл або водневий цикл) — низка термоядерних реакцій перетворення водню на гелій, основне джерело енергії Сонця.
Ланцюжок починається з того, що два протони зливаються, утворюючи дейтрон. Швидкість цієї реакції є дуже низькою через необхідність подолання високого енергетичного бар'єру, що виникає через електростатичне відштовхування протонів, а також через малу інтенсивність слабкої взаємодії, яка необхідна для перетворення одного з протонів на нейтрон. Далі дейтрон швидко захоплює протон і перетворюється на гелій-3. Нарешті, гелій-3 має кілька шляхів перетворення на гелій-4, і відповідні реакції pp І, pp II, pp III та pp IV. Загальне виділення енергії в протон-протонному ланцюжку становить 26,73 МеВ, але частка цієї енергії уноситься нейтрино, які вільно уходять з ядра зорі.
Протон-протонний ланцюжок є основним джерелом енергії зір головної послідовності з масами від 0,08 до 1,3 M☉. В масивніших зорях переважає вуглецево-азотний цикл, — інший спосіб перетворення водню на гелій. Об'єкти з масою менше 0,08 M☉ нездатні запалити протон-протонний ланцюжок і вважаються не зорями, а коричневими карликами. В Сонці близько 99 % енергії виділяється в протон-протонному ланцюжку, а 1 % — у вуглецево-азотному циклі.
Історія дослідження
Теорію про те, що перетворення водню на гелій є основним джерелом енергії Сонця та інших зір, висунув Артур Еддінгтон у 1920-х роках. У той час температура Сонця вважалася занадто низькою, щоб подолати кулонівський бар'єр. Після розвитку квантової механіки було виявлено, що тунелювання протонів через бар'єр дає змогу злиття при нижчій температурі, ніж класичне передбачення.
У 1939 році Ганс Бете спробував розрахувати швидкість різних реакцій у зорях. Почавши з двох протонів, які об'єдналися в ядро дейтерію та позитрон, він знайшов те, що ми зараз називаємо гілкою II протон-протонного ланцюга. Але він не врахував важливу реакцію злиття двох 3
He (гілка I). Це була частина його роботи з зоряного нуклеосинтезу, за яку Бете отримав Нобелівську премію з фізики в 1967 році.
Ядерні реакції
Утворення дейтерію
Протон-протонний ланцюжок починається зі злиття двох протонів у дейтрон. Коли протони зливаються, один із них піддається бета-розпаду, перетворюючись на нейтрон, випромінюючи позитрон і електронне нейтрино:
Позитрон анігілює з електроном із навколишнього середовища у два гамма-кванта:
Включаючи цю анігіляцію, сумарну реакцію можна записати так:
p + p + e → d + νe + 1,442 МеВ
У цій реакції вивільняється енергія 1,442 МеВ, яка може бути по-різному розподілена між нейтрино (яке зазвичай одразу покидає зорю) та кінетичною енергією інших частинок (яка йде на нагрів зорі).
Саме ця реакція є найповільнішою в протон-протонному ланцюжку, і вона обмежує швидкість всього ланцюжка реакцій. Вона така повільна через те, що вона відбувається завдяки слабкій взаємодії. Середній протон у ядрі Сонця чекає 9 мільярдів років, перш ніж успішно зіллється з іншим протоном. Поперечний переріз цієї реакції поки що вдалося виміряти експериментально, оскільки він дуже малий, але він був розрахований теоретично.
pep-реакція
Дейтрон також може бути отриманий рідкісною реакцією електронного захоплення, яку називають pep (протон — електрон — протон):
p + p + e → d + νe + 1,442 МеВ
Хоч рівняння виглядає так само, як попереднє, попереднє було сумарним рівнянням двох окремих реакцій, а це буквально означає взаємодію трьох частинок в одній точці. Оскільки такі одночасні зіштовхування багатьох частинок малоймовірні, то на Сонці співвідношення частот pep-реакції та звичайної pp-реакції становить 1:400. Однак нейтрино, що вивільняються pep-реакцією, є набагато більш енергійними: у той час як нейтрино, що утворюються у pp-реакції, мають енергію до 0,42 МеВ, pep-реакція створює нейтрино з різкою енергетичною лінією 1,44 МеВ. Колаборація Borexino в 2012 році повідомила про виявлення сонячних нейтрино, утворених в цій реакції.
Реакцію pep і першу реакцію pp (без врахування анігіляції позитрона) можна розглядати як два різних фейнманівських представлення однієї основної діаграми, де електрон переходить в інший бік реакції як позитрон.
Утворення гелію-3
| Гілка | Реакція | Енерговиділення, МеВ |
|---|---|---|
| Загальна частина | p + p → d + e+ + νe | 1,44 |
| d + p → 3He + γ | 5,49 | |
| pp І | 3He + 3He → 4He + 2p | 12,86 |
| pp ІI | 3He + 4He → 7Be + γ | 1,59 |
| 7Be + e- → 7Li + νe | 0,86 | |
| 7Li + p → 24He | 17,35 | |
| pp ІII | 3He + 4He → 7Be + γ | 1,59 |
| 7Be + p → 8B + γ | 0,137 | |
| 8B → 8Be + e+ + νe | 15,08 | |
| 8Be → 24He | 2,99 | |
| Разом: | 4 p → 4He + 2e+ + 2νe | 26,73 (частково виноситься нейтрино) |
Утворений у реакції дейтрон швидко зливається з іншим протоном, утворюючи стабільний легкий ізотоп гелію, 3He: d + p → 3He + γ + 5,493 МеВ.
Цей процес відбувається завдяки сильній взаємодії, тому він дуже швидкий порівняно з першим кроком. Підраховано, що в умовах ядра Сонця кожне новостворене ядро дейтерію перетворюється на гелій-3 в середньому за секунду.
На Сонці кожне ядро гелію-3, що утворюється в цих реакціях, існує приблизно 400 років, перш ніж перетворюється на гелій-4. Існують чотири можливі шляхи такого перетворення.
Утворення гелію-4
Перетворення 3He на 4He може йти чотирма різними гілками, які називають pp І, pp II, pp III та pp IV. Оцінюється, що в протон-протонному ланцюжку на Сонці, ядро якого має температуру 15 млн. К, гілка pp І виробляє 83,3 % 4He, pp II — 16,68 %, а pp III — 0,02 %. Однак при температурах понад 18 млн. К на перше місце виходить pp II, а при температурах 25 млн. К — pp III. Гілка pp IV є надзвичайно рідкісною і на Сонці має давати близько 2·10−7 4He. Теоретично можуть виникати інші, навіть більш рідкісні реакції, але їхній внесок у виробництво 4He і у світність зір є незначущими.
pp І
3He + 3He → 4He + 2p + 12,859 МеВ
Оскільки в цій гілці зливаються два ядра 3He, то для розрахунку загального енерговиділення перші дві реакції циклу треба порахувати двічі.
Повний ланцюжок виділяє енергію 26,732 МеВ, але в середньому 2,2 відсотка цієї енергії (0,59 МеВ) витрачається на утворення нейтрино. При температурах до 18 млн. К домінує гілка pp І, однак нижче 10 млн. К весь pp-ланцюжок протікає дуже повільно.
pp II
3He + 4He → 7Be + γ + 1,59 МеВ
7Be + e- → 7Li + νe + 0,86 МеВ
7Li + p → 24He + 17,35 МеВ
Гілка pp II домінує при температурах 18-25 млн. К.
У другій згори реакції енергія уноситься нейтрино. В 90 % в випадків 7Li утворюється в основному стані і нейтрино несуть енергію 0,861 МеВ, в решті 10 % — 7Li утворюється в метастабільному збудженому стані і нейтрино несе енергію 0,383 МеВ. Загальне енерговиділення при перетворенні 7
Be на 7
Li становить приблизно 0,862 МеВ, і у випадку розпаду в основний стан літію майже вся ця енергія уноситься нейтрино.
pp III
3He + 4He → 7Be + γ + 1,59 МеВ
7Be + p → 8B + γ + 0,137 МеВ
8B → 8Be + e+ + νe + 15,08 МеВ
8Be → 24He + 2,99 МеВ
Гілка pp III є домінуючим, якщо температура перевищує 25 млн. К. На Сонці гілка pp III не є важливим джерелом енергії. Однак вона відіграла значну роль у проблемі сонячних нейтрино, бо генерує нейтрино дуже високої енергії (до 14,06 МеВ).
pp IV
У цій реакції гелій-3 безпосередньо захоплює протон, утворюючи гелій-4, позитрон та нейтрино зі ще більшою можливою енергією (до 18,8 МеВ).
3He + p → 4He → 7Be + e+ + νe + 19,795 МеВ
Ця гілка передбачена теоретично, але її ніколи не спостерігали через її рідкість. За оцінками, на Сонці за цією гілкою відбувається тільки 2·10−7 реакцій.
Виділення енергії
Порівняння маси кінцевого атома 4He з масами чотирьох атомів водню показує, що в енергію переходить 0,7 % початкової маси. Ця енергія розподіляється між кінетичною енергією утворених частинок, енергією гамма-квантів і нейтрино. Загальний енергетичний вихід одного протон-протонного ланцюжка становить 26,73 МеВ.
Висока кінетична енергія утворених частинок означає нагрівання ядра Сонця. Енергія гамма-квантів передається електронам, протонам або важчим ядрам та також нагріває речовину в центрі Сонця. Це нагрівання підтримує ядро Сонця гарячим і запобігає його стисканню під власною вагою. Нейтрино слабко взаємодіють з матерією і тому не нагрівають ядро Сонця. Вони виходять з ядра Сонця напряму, не додаючи енергії до оптичної світності Сонця. У ланцюжках pp I, pp II та pp III нейтрино забирають відповідно 2,0 %, 4,0 % і 28,3 % загального енерговиділення.
У таблиці показані частки виробництва 4He, частки втрат на нейтрино та відносний внесок у загальну сонячну світність. Таблиця стосується лише тих 99 % світності Сонця, які надходять від рр-ланцюжка, а не того 1 %, який надходить від вуглецево-азотного циклу.
| Гілка | % виробництва 4He | % втрат на нейтрино | % загальної світності |
|---|---|---|---|
| pp І | 83,3 | 2 | 83,6 |
| pp ІІ | 16,68 | 4 | 16,4 |
| pp ІII | 0,02 | 28,3 | 0,015 |
| Всього | 100 | 100 |
Посилання
- Водневий цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 82—83. — .
- Salaris, Maurizio; Cassisi, Santi (2005). Evolution of Stars and Stellar Populations. John Wiley and Sons. с. 119—121. ISBN .
- Hans Bethe (1 березня 1939). Energy Production in Stars. Physical Review. 55 (5): 434—456. Bibcode:1939PhRv...55..434B. doi:10.1103/PhysRev.55.434.
- Iliadis, Christian (2007). Nuclear Physics of Stars. Weinheim: Wiley-VCH. ISBN . OCLC 85897502.
- Phillips, Anthony C. (1999). The Physics of Stars (вид. 2nd). Chichester: John Wiley. ISBN . OCLC 40948449.
- Adelberger, Eric G. та ін. (12 квітня 2011). Solar fusion cross sections. II. The pp chain and CNO cycles. Reviews of Modern Physics. 83 (1): 201. arXiv:1004.2318. Bibcode:2011RvMP...83..195A. doi:10.1103/RevModPhys.83.195. See Figure 2.
- Bellini, G. та ін. (2 лютого 2012). First Evidence of pep Solar Neutrinos by Direct Detection in Borexino. Physical Review Letters. 108 (5): 051302. arXiv:1110.3230. Bibcode:2012PhRvL.108e1302B. doi:10.1103/PhysRevLett.108.051302. PMID 22400925.
- Int'l Conference on Neutrino and Dark Matter, 7 Sept 2006, Session 14.
- This time and the two other times above come from: Byrne, J. Neutrons, Nuclei, and Matter, Dover Publications, Mineola, NY, 2011, , p 8.
- LeBlanc, Francis. An Introduction to Stellar Astrophysics.
- Burbidge, E.; Burbidge, G.; Fowler, William; Hoyle, F. (1 жовтня 1957). Synthesis of the Elements in Stars. Reviews of Modern Physics. 29 (4): 547—650. Bibcode:1957RvMP...29..547B. doi:10.1103/RevModPhys.29.547.
- Iliadis, Christian (2015). Nuclear physics of stars (вид. Second, revised and enlarged). Weinheim, Germany. ISBN . OCLC 908071061.
- Adelberger, E. G. та ін. (2010). Solar fusion cross sections. II. Theppchain and CNO cycles. Reviews of Modern Physics. 83: 195—245. arXiv:1004.2318. doi:10.1103/RevModPhys.83.195.
- B. Aharmim et al. (SNO Collaboration). Search for hep solar neutrinos and the diffuse supernova neutrino background using all three phases of the Sudbury Neutrino Observatory // Physical Review D. — 2020. — Vol. 102. — P. 062006. — DOI:.
- Claus E. Rolfs and William S. Rodney, Cauldrons in the Cosmos, The University of Chicago Press, 1988, p. 354.
Джерела
- Водневий цикл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 82—83. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proto n proto nnij lancyuzhok takozh proton protonnij cikl abo vodnevij cikl nizka termoyadernih reakcij peretvorennya vodnyu na gelij osnovne dzherelo energiyi Soncya Shema reakciyi pp I osnovnogo dzherela energiyi Soncya Lancyuzhok pochinayetsya z togo sho dva protoni zlivayutsya utvoryuyuchi dejtron Shvidkist ciyeyi reakciyi ye duzhe nizkoyu cherez neobhidnist podolannya visokogo energetichnogo bar yeru sho vinikaye cherez elektrostatichne vidshtovhuvannya protoniv a takozh cherez malu intensivnist slabkoyi vzayemodiyi yaka neobhidna dlya peretvorennya odnogo z protoniv na nejtron Dali dejtron shvidko zahoplyuye proton i peretvoryuyetsya na gelij 3 Nareshti gelij 3 maye kilka shlyahiv peretvorennya na gelij 4 i vidpovidni reakciyi pp I pp II pp III ta pp IV Zagalne vidilennya energiyi v proton protonnomu lancyuzhku stanovit 26 73 MeV ale chastka ciyeyi energiyi unositsya nejtrino yaki vilno uhodyat z yadra zori Proton protonnij lancyuzhok ye osnovnim dzherelom energiyi zir golovnoyi poslidovnosti z masami vid 0 08 do 1 3 M V masivnishih zoryah perevazhaye vuglecevo azotnij cikl inshij sposib peretvorennya vodnyu na gelij Ob yekti z masoyu menshe 0 08 M nezdatni zapaliti proton protonnij lancyuzhok i vvazhayutsya ne zoryami a korichnevimi karlikami V Sonci blizko 99 energiyi vidilyayetsya v proton protonnomu lancyuzhku a 1 u vuglecevo azotnomu cikli Istoriya doslidzhennyaTeoriyu pro te sho peretvorennya vodnyu na gelij ye osnovnim dzherelom energiyi Soncya ta inshih zir visunuv Artur Eddington u 1920 h rokah U toj chas temperatura Soncya vvazhalasya zanadto nizkoyu shob podolati kulonivskij bar yer Pislya rozvitku kvantovoyi mehaniki bulo viyavleno sho tunelyuvannya protoniv cherez bar yer daye zmogu zlittya pri nizhchij temperaturi nizh klasichne peredbachennya U 1939 roci Gans Bete sprobuvav rozrahuvati shvidkist riznih reakcij u zoryah Pochavshi z dvoh protoniv yaki ob yednalisya v yadro dejteriyu ta pozitron vin znajshov te sho mi zaraz nazivayemo gilkoyu II proton protonnogo lancyuga Ale vin ne vrahuvav vazhlivu reakciyu zlittya dvoh 3 He gilka I Ce bula chastina jogo roboti z zoryanogo nukleosintezu za yaku Bete otrimav Nobelivsku premiyu z fiziki v 1967 roci Yaderni reakciyiUtvorennya dejteriyu Rizni gilki proton protonnogo lancyuzhka Proton protonnij lancyuzhok pochinayetsya zi zlittya dvoh protoniv u dejtron Koli protoni zlivayutsya odin iz nih piddayetsya beta rozpadu peretvoryuyuchis na nejtron viprominyuyuchi pozitron i elektronne nejtrino p p d e ne Pozitron anigilyuye z elektronom iz navkolishnogo seredovisha u dva gamma kvanta e e 2g Vklyuchayuchi cyu anigilyaciyu sumarnu reakciyu mozhna zapisati tak p p e d ne 1 442 MeV U cij reakciyi vivilnyayetsya energiya 1 442 MeV yaka mozhe buti po riznomu rozpodilena mizh nejtrino yake zazvichaj odrazu pokidaye zoryu ta kinetichnoyu energiyeyu inshih chastinok yaka jde na nagriv zori Same cya reakciya ye najpovilnishoyu v proton protonnomu lancyuzhku i vona obmezhuye shvidkist vsogo lancyuzhka reakcij Vona taka povilna cherez te sho vona vidbuvayetsya zavdyaki slabkij vzayemodiyi Serednij proton u yadri Soncya chekaye 9 milyardiv rokiv persh nizh uspishno zillyetsya z inshim protonom Poperechnij pereriz ciyeyi reakciyi poki sho vdalosya vimiryati eksperimentalno oskilki vin duzhe malij ale vin buv rozrahovanij teoretichno pep reakciya Dejtron takozh mozhe buti otrimanij ridkisnoyu reakciyeyu elektronnogo zahoplennya yaku nazivayut pep proton elektron proton p p e d ne 1 442 MeV Hoch rivnyannya viglyadaye tak samo yak poperednye poperednye bulo sumarnim rivnyannyam dvoh okremih reakcij a ce bukvalno oznachaye vzayemodiyu troh chastinok v odnij tochci Oskilki taki odnochasni zishtovhuvannya bagatoh chastinok malojmovirni to na Sonci spivvidnoshennya chastot pep reakciyi ta zvichajnoyi pp reakciyi stanovit 1 400 Odnak nejtrino sho vivilnyayutsya pep reakciyeyu ye nabagato bilsh energijnimi u toj chas yak nejtrino sho utvoryuyutsya u pp reakciyi mayut energiyu do 0 42 MeV pep reakciya stvoryuye nejtrino z rizkoyu energetichnoyu liniyeyu 1 44 MeV Kolaboraciya Borexino v 2012 roci povidomila pro viyavlennya sonyachnih nejtrino utvorenih v cij reakciyi Reakciyu pep i pershu reakciyu pp bez vrahuvannya anigilyaciyi pozitrona mozhna rozglyadati yak dva riznih fejnmanivskih predstavlennya odniyeyi osnovnoyi diagrami de elektron perehodit v inshij bik reakciyi yak pozitron Utvorennya geliyu 3 Gilka Reakciya Energovidilennya MeV Zagalna chastina p p d e ne 1 44 d p 3He g 5 49 pp I 3He 3He 4He 2p 12 86 pp II 3He 4He 7Be g 1 59 7Be e 7Li ne 0 86 7Li p 24He 17 35 pp III 3He 4He 7Be g 1 59 7Be p 8B g 0 137 8B 8Be e ne 15 08 8Be 24He 2 99 Razom 4 p 4He 2e 2ne 26 73 chastkovo vinositsya nejtrino Osnovni reakciyi proton protonnogo lancyuzhka Utvorenij u reakciyi dejtron shvidko zlivayetsya z inshim protonom utvoryuyuchi stabilnij legkij izotop geliyu 3He d p 3He g 5 493 MeV Cej proces vidbuvayetsya zavdyaki silnij vzayemodiyi tomu vin duzhe shvidkij porivnyano z pershim krokom Pidrahovano sho v umovah yadra Soncya kozhne novostvorene yadro dejteriyu peretvoryuyetsya na gelij 3 v serednomu za sekundu Na Sonci kozhne yadro geliyu 3 sho utvoryuyetsya v cih reakciyah isnuye priblizno 400 rokiv persh nizh peretvoryuyetsya na gelij 4 Isnuyut chotiri mozhlivi shlyahi takogo peretvorennya Utvorennya geliyu 4 Peretvorennya 3He na 4He mozhe jti chotirma riznimi gilkami yaki nazivayut pp I pp II pp III ta pp IV Ocinyuyetsya sho v proton protonnomu lancyuzhku na Sonci yadro yakogo maye temperaturu 15 mln K gilka pp I viroblyaye 83 3 4He pp II 16 68 a pp III 0 02 Odnak pri temperaturah ponad 18 mln K na pershe misce vihodit pp II a pri temperaturah 25 mln K pp III Gilka pp IV ye nadzvichajno ridkisnoyu i na Sonci maye davati blizko 2 10 7 4He Teoretichno mozhut vinikati inshi navit bilsh ridkisni reakciyi ale yihnij vnesok u virobnictvo 4He i u svitnist zir ye neznachushimi pp I 3He 3He 4He 2p 12 859 MeV Oskilki v cij gilci zlivayutsya dva yadra 3He to dlya rozrahunku zagalnogo energovidilennya pershi dvi reakciyi ciklu treba porahuvati dvichi Povnij lancyuzhok vidilyaye energiyu 26 732 MeV ale v serednomu 2 2 vidsotka ciyeyi energiyi 0 59 MeV vitrachayetsya na utvorennya nejtrino Pri temperaturah do 18 mln K dominuye gilka pp I odnak nizhche 10 mln K ves pp lancyuzhok protikaye duzhe povilno pp II Gilka pp II 3He 4He 7Be g 1 59 MeV 7Be e 7Li ne 0 86 MeV 7Li p 24He 17 35 MeV Gilka pp II dominuye pri temperaturah 18 25 mln K U drugij zgori reakciyi energiya unositsya nejtrino V 90 v vipadkiv 7Li utvoryuyetsya v osnovnomu stani i nejtrino nesut energiyu 0 861 MeV v reshti 10 7Li utvoryuyetsya v metastabilnomu zbudzhenomu stani i nejtrino nese energiyu 0 383 MeV Zagalne energovidilennya pri peretvorenni 7 Be na 7 Li stanovit priblizno 0 862 MeV i u vipadku rozpadu v osnovnij stan litiyu majzhe vsya cya energiya unositsya nejtrino pp III Gilka pp III 3He 4He 7Be g 1 59 MeV 7Be p 8B g 0 137 MeV 8B 8Be e ne 15 08 MeV 8Be 24He 2 99 MeV Gilka pp III ye dominuyuchim yaksho temperatura perevishuye 25 mln K Na Sonci gilka pp III ne ye vazhlivim dzherelom energiyi Odnak vona vidigrala znachnu rol u problemi sonyachnih nejtrino bo generuye nejtrino duzhe visokoyi energiyi do 14 06 MeV pp IV U cij reakciyi gelij 3 bezposeredno zahoplyuye proton utvoryuyuchi gelij 4 pozitron ta nejtrino zi she bilshoyu mozhlivoyu energiyeyu do 18 8 MeV 3He p 4He 7Be e ne 19 795 MeV Cya gilka peredbachena teoretichno ale yiyi nikoli ne sposterigali cherez yiyi ridkist Za ocinkami na Sonci za ciyeyu gilkoyu vidbuvayetsya tilki 2 10 7 reakcij Vidilennya energiyiEnergovidilennya e v proton protonnomu lancyuzhku PP vuglecevo azotnomu cikli CNO ta potrijnij a reakciyi pri riznih temperaturah T Punktir suma PP i CNO Sonce vidmicheno zhovtim 15 5 mln K Porivnyannya masi kincevogo atoma 4He z masami chotiroh atomiv vodnyu pokazuye sho v energiyu perehodit 0 7 pochatkovoyi masi Cya energiya rozpodilyayetsya mizh kinetichnoyu energiyeyu utvorenih chastinok energiyeyu gamma kvantiv i nejtrino Zagalnij energetichnij vihid odnogo proton protonnogo lancyuzhka stanovit 26 73 MeV Visoka kinetichna energiya utvorenih chastinok oznachaye nagrivannya yadra Soncya Energiya gamma kvantiv peredayetsya elektronam protonam abo vazhchim yadram ta takozh nagrivaye rechovinu v centri Soncya Ce nagrivannya pidtrimuye yadro Soncya garyachim i zapobigaye jogo stiskannyu pid vlasnoyu vagoyu Nejtrino slabko vzayemodiyut z materiyeyu i tomu ne nagrivayut yadro Soncya Voni vihodyat z yadra Soncya napryamu ne dodayuchi energiyi do optichnoyi svitnosti Soncya U lancyuzhkah pp I pp II ta pp III nejtrino zabirayut vidpovidno 2 0 4 0 i 28 3 zagalnogo energovidilennya U tablici pokazani chastki virobnictva 4He chastki vtrat na nejtrino ta vidnosnij vnesok u zagalnu sonyachnu svitnist Tablicya stosuyetsya lishe tih 99 svitnosti Soncya yaki nadhodyat vid rr lancyuzhka a ne togo 1 yakij nadhodit vid vuglecevo azotnogo ciklu Porivnyannya gilok proton protonnogo lancyuzhka dlya Soncya Gilka virobnictva 4He vtrat na nejtrino zagalnoyi svitnosti pp I 83 3 2 83 6 pp II 16 68 4 16 4 pp III 0 02 28 3 0 015 Vsogo 100 100PosilannyaVodnevij cikl Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 82 83 ISBN 966 613 263 X Salaris Maurizio Cassisi Santi 2005 Evolution of Stars and Stellar Populations John Wiley and Sons s 119 121 ISBN 0 470 09220 3 Hans Bethe 1 bereznya 1939 Energy Production in Stars Physical Review 55 5 434 456 Bibcode 1939PhRv 55 434B doi 10 1103 PhysRev 55 434 Iliadis Christian 2007 Nuclear Physics of Stars Weinheim Wiley VCH ISBN 9783527406029 OCLC 85897502 Phillips Anthony C 1999 The Physics of Stars vid 2nd Chichester John Wiley ISBN 0471987972 OCLC 40948449 Adelberger Eric G ta in 12 kvitnya 2011 Solar fusion cross sections II The pp chain and CNO cycles Reviews of Modern Physics 83 1 201 arXiv 1004 2318 Bibcode 2011RvMP 83 195A doi 10 1103 RevModPhys 83 195 See Figure 2 Bellini G ta in 2 lyutogo 2012 First Evidence of pep Solar Neutrinos by Direct Detection in Borexino Physical Review Letters 108 5 051302 arXiv 1110 3230 Bibcode 2012PhRvL 108e1302B doi 10 1103 PhysRevLett 108 051302 PMID 22400925 Int l Conference on Neutrino and Dark Matter 7 Sept 2006 Session 14 This time and the two other times above come from Byrne J Neutrons Nuclei and Matter Dover Publications Mineola NY 2011 ISBN 0486482383 p 8 LeBlanc Francis An Introduction to Stellar Astrophysics Burbidge E Burbidge G Fowler William Hoyle F 1 zhovtnya 1957 Synthesis of the Elements in Stars Reviews of Modern Physics 29 4 547 650 Bibcode 1957RvMP 29 547B doi 10 1103 RevModPhys 29 547 Iliadis Christian 2015 Nuclear physics of stars vid Second revised and enlarged Weinheim Germany ISBN 978 3 527 33649 4 OCLC 908071061 Adelberger E G ta in 2010 Solar fusion cross sections II Theppchain and CNO cycles Reviews of Modern Physics 83 195 245 arXiv 1004 2318 doi 10 1103 RevModPhys 83 195 B Aharmim et al SNO Collaboration Search for hep solar neutrinos and the diffuse supernova neutrino background using all three phases of the Sudbury Neutrino Observatory Physical Review D 2020 Vol 102 P 062006 DOI 10 1103 PhysRevD 102 062006 Claus E Rolfs and William S Rodney Cauldrons in the Cosmos The University of Chicago Press 1988 p 354 DzherelaVodnevij cikl Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 82 83 ISBN 966 613 263 X