Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Проспе́кт Незалежності — центральний проспект Херсона, розташований у Центральному районі. Сполучає берег Дніпра із залізничним вокзалом.
| Проспект Незалежності Херсон | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Центральний район |
| Назва на честь | Проголошення незалежності України |
| Колишні назви | |
| Поштова, Пестелевська, Говардівська, Червоноармійська, просп. Ушакова | |
| Загальні відомості | |
| Координати | 46°38′30″ пн. ш. 32°36′47″ сх. д. / 46.64167° пн. ш. 32.61306° сх. д. |
| поштові індекси | 73000 |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | Тр № 1, 4, 9, 11 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Готель «Фрегат», ЦУМ, Обласна лікарня |
| Навчальні заклади | Херсонська державна морська академія, Херсонська філія Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Херсонський кооперативний економіко-правовий коледж |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Проспект Незалежності у Вікісховищі | |
Історія
Стара назва — вулиця Поштова. У XVIII столітті західна частина вулиці нараховувала декілька кварталів — на той час вона була крайньою східною вулицею Грецького передмістя. У першій половині XIX століття забудовано майбутній проспект до сучасної будівлі Херсонської обласної лікарні.
На плані початку 1850-х років мала назву вулиця Пестелевська, на честь херсонського губернатора Пестеля В. І., який обіймав цю посаду з 1839 по 1845 роки. За часів губернаторства В. І. Пестеля було здійснено проєкт благоустрою набережної Дніпра, що і стало приводом для увічнення його імєні на мапі міста — у назві вулиці, що саме і пішла від набережної.
У 1850 році губернатор Оленич-Гнененко К. А. видав розпорядження здійснити насадження алеї на цій вулиці. На плані 1855 року вулиця названа Поштовою, тоді як найменування Пестелевська перейшло до бульвару Перекопського, який було засаджено при Пестелі В. І. на початку 1840-х років.
У 1890 році вулицю Поштову перейменовано в вулицю Говардівську, на честь англійського лікаря, філантропа Джона Говарда, який помер від висипного тифу у Херсоні у 1790 рроці
З 1947 року вулиця перейменована в проспект Ушакова, на честь російського флотоводця. Остаточно автомагістраль сформувалась у 1950-1970-х роках.
24 жовтня 2023 року рішенням Херсонської міської військової адміністрації проспект Ушакова перейменували на проспект Незалежності.
Опис
У дореволюційний час на березі Дніпра, звідки починається проспект, знаходилася дерев'яна пасажирська пристань російського товариства пароплавства та торгівлі. Зліва від пристані знаходився трактир, на місці якого у 1938 році було зведено паротурбінну електростанцію, яка була підірвана німецько-фашистськими окупантами під час німецько-радянської війни (1941—1945). Відбудована у повоєнні роки станція продовжувала працювати до 1957 року, коли місто Херсон почало отримувати електроенергію від Каховської ГЕС. Нині в цьому приміщенні функціонує поліграфічна фабрика.
У 1989 році за проектом архітектора В. Михайленка та інженера П. Фермана на початку проспекту був побудований готель «Фрегат» (буд. № 2). Перед будівлею готелю розташована оригінально спланована площа з комплексом взаємопов'язаних між собою фонтанів та водоспадів.
У будинку № 16 на проспекті Ушакова наприкінці XIX століття розташовувалася нічліжка — притулок для знедоленого люду. З 1911 по 1978 роки в цьому приміщенні знаходився краєзнавчий музей (нині — будівля Управління культури і туризму Херсонської обласної державної адміністрації). А поруч — сучасна будівля видавництва «Наддніпряночка».
На проспекті багато адміністративних будинків. Тут також розташовані навчальні заклади: Морська академія, Херсонська філія Національного університету кораблебудування (буд. № 44), Кооперативний економіко-правовий коледж (буд. № 60).
На місці будівлі головного корпусу Морської академії (буд. № 20) з 1898 по березень 1944 року була будівля Першої Маріїнсько-Олександрівської жіночої гімназії, збудована в стилі еклектизму з домінуванням рис класицизму. Перед приміщенням Морської академії у 1957 році встановлено пам'ятник відомому флотоводцю Ф. Ф. Ушакову.
Будинок № 27, споруджений у 1900 році, є пам'яткою архітектури (охоронний № 230107).
З протилежного боку вулиці міститься будівля Херсонської міської ради та її виконавчого комітету (буд. № 37).
У будинку № 22/1 з 1914 року розміщувався лазарет російського товариства Червоного Хреста, що став під час Першої світової війни військово-хірургічним шпиталем нині — лікарня Центрального району міста.
У будинку № 39 розташовується Херсонський фаховий коледж музичного мистецтва.
На місці пожежної частини у 1973 році побудовано головпоштамт, а там, де стояла перша херсонська електростанція, у 1960 ррці відкрито кінотеатр «Україна» (буд. № 45).
Поруч із кінотеатром розташована будівля обласного управління Пенсійного фонду (буд. № 47).
Будинок № 49 займає ЦУМ та супермаркет «Сільпо».
На базі майстерень з ремонту тракторів у 1932 році розпочав роботу електромашинобудівний завод (буд. № 57).
З протилежного боку вулиці споруджена будівля Центру діагностики Херсонської обласної лікарні (буд. № 36).
Квартал між вул. Червоного Хреста та Гмирьова займає Херсонська обласна лікарня, заснована у 1819 році, як богоугодний заклад (буд. № 67).
Окрасою проспекту є пам'ятник англійському громадському діячу та гуманісту Джону Говарду, який створений у 1818—1820 рр. за проєктом відомого архітектора В. П. Стасова.
Визначні будівлі
Мореходні класи
Будівля Херсонських морехідних класів трьох разрядів була збудована на честь 25-річчя царювання імператора Олександра ІІ 19 лютого 1880 року на пожертви мешканців міста й за сприяння губернатора О. С. Ерделі та міського голови В. Г. Терещенка. Вона знаходилася на перехресті вулиць Поштової (нині — Ушакова) та Пестелевського бульвару — на місці одного із сучасних корпусів Морської академії (просп. Ушакова, 14).
Пожежна частина
Тривалий час центральна пожежна команда міста містилася в будівлі міської поліції на вулиці Соборній (нині на цьому місці Художній музей). У 1898—1899 роках на Поштовій вулиці для пожежного депо було побудовано нове приміщення, що включало квартиру брандмайстра та пожежну каланчу, з якою цілодобово велося спостереження. За пожежами стежили також на Військовому форштадті і з каланчі на Забалці, де вона збереглася понині. В залежності від того, в якому районі міста виникала пожежа, на башті вивішувалося певне число повітряних куль. У кожному з трьох районів міста був власний пожежний обоз, що мав коней визначеної масті. Якщо обоз мчав по вулицях з червоним прапором, значить, він їде на гасіння пожежі. Але частіше були виїзди з синім прапором, для прогулянки коней. Ця незвичайна будівля з баштою знаходилася на місці сучасного поштамту, побудованого у 1973 році (просп. Ушакова, 41).
Нічліжка (притулок)
За пожежною командою знаходилася будівля Міського нічліжного притулку імені Густава Івановича Фальц-Фейна, який побудований його спадкоємцями у 1910 році замість нічліжного будинку, який раніше містився в будівлі (нині — Обласне управління культури). У Херсоні було три приватних притулки і один міський. Ночівля в приватних притулках коштувала 5 копійок, а у міському — 3 копійки. Щоденно послугами міського притулку користувалося близько 110 осіб. Після 1917 року в будівлі розміщувалися різні організації, а згодом її було переобладнано під макаронну фабрику. У 1964 році на місці нічліжного притулку був побудований готель «Київ» (просп. Ушакова, 43).
Міська електростанція
Перший камінь будівлі міської електричної станції був закладений 28 травня 1908 року і в цей самий день отцем Володимиром Єфремовим була відслужена урочиста молебень. Будівля електричної станції будувалася під керівництвом міського архітектора А. І. Сварика. Пуск останнього — третього дизельного двигуна, а також введення в експлуатацію станції відбулося 5 червня 1909 року.
Міська електрична станція будувалася за рахунок капіталу П. І. Соколова. Міською управою були затверджені «Правила приєднання абонентів до мережі електричного освітлення та умови користування електричною енергією від міської електричної станції в м. Херсоні», відповідно з яким і вирішувалися всі питання користування електроенергією.
До 1 січня 1914 року вуличне та паркове освітлення складалося з 222 дугових ліхтарів і 27 ліхтарів з лампами розжарення на 400 та 100 свічок. 144 дугових ліхтаря горіли в місті до світанку, а 78 — лише до 01:00 ночі. На електричній станції на той час вже працювало 5 дизельних двигунів.
Зруйнована в роки Громадянської війни та Української революції 1917—1921 років, електростанція була відновлена і працювала до 1930-х років, проте потреб міста вона вже не задовольняла. Незабаром після введення в експлуатацію нової паротурбінної електростанції, яка побудована у 1938 році, дизель-електростанція була демонтована, а в її приміщенні знаходилися ремонтні майстерні. Будівля була підірвана німецько-фашистськими військами під час відступу у березні 1944 року.
У 1960 році на місці електричної станції побудований кінотеатр «Україна» (просп. Незалежності, 45).
Персоналії
В будинку № 26 в квартирі № 1 мешкав херсонський художник Георгій Курнаков. На будинку йому встановлена меморіальна дошка.
В будинку № 51 мешкали херсонські митці:
- квартира № 1 — Катинін Дмитро Семенович;
- квартира № 2 — Московченко Костянтин Іванович;
- квартира № 13 — Штирмер Лазар Шулімович;
- квартира № 17 — Ботько Іван Іванович;
- квартира № 19 — Білокур Іван Григорович;
- квартира № 20 — Шкуропат Василь Лук'янович.
Галерея
-
![image]()
№ 14 — один з корпусів Морської академії -
![image]()
Пам'ятник Джону Говарду -
![image]()
№ 47 — будівля управління Пенсійного фонду (до реконструкції фасаду) -
![image]()
№ 38 – недобудований телецентр -
![image]()
№ 49 — ЦУМ, 1965, типовий проєкт
Примітки
- У Херсоні проспект Ушакова перейменували на проспект Незалежності.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
- 1965 год. Весна в Херсоне. ЦУМ открыт » Мой город — Херсон
Джерела
- Костюк Л. Херсон. Улицы помнят: путеводитель / Людмила Костюк, Владимир Ракович, Израиль Ратнер. — Симферополь: Таврия, 1987. — 112 с.: ил.
- Пиворович В. Улицами старого Херсона / Виктор Пиворович, Сергей Дяченко. — Херсон, 2002. — 196 с.: ил.
- Сухопаров С. Улицы Херсона. Очерки / Сергей Сухопаров. — Херсон: Издат. Дом «СЛАЖ», 2002. — 160 с.: ил.
Посилання
- Віртуальний проект «Краєзнавство Таврії» [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prospe kt Nezalezhnosti centralnij prospekt Hersona roztashovanij u Centralnomu rajoni Spoluchaye bereg Dnipra iz zaliznichnim vokzalom Prospekt Nezalezhnosti HersonMiscevistCentrRajonCentralnij rajonNazva na chestProgoloshennya nezalezhnosti UkrayiniKolishni nazviPoshtova Pestelevska Govardivska Chervonoarmijska prosp UshakovaZagalni vidomostiKoordinati46 38 30 pn sh 32 36 47 sh d 46 64167 pn sh 32 61306 sh d 46 64167 32 61306poshtovi indeksi73000TransportTrolejbusiTr 1 4 9 11Budivli pam yatki infrastrukturaBudivliGotel Fregat CUM Oblasna likarnyaNavchalni zakladiHersonska derzhavna morska akademiya Hersonska filiya Nacionalnogo universitetu korablebuduvannya imeni admirala Makarova Hersonskij kooperativnij ekonomiko pravovij koledzhZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Prospekt Nezalezhnosti u VikishovishiIstoriyaStara nazva vulicya Poshtova U XVIII stolitti zahidna chastina vulici narahovuvala dekilka kvartaliv na toj chas vona bula krajnoyu shidnoyu vuliceyu Greckogo peredmistya U pershij polovini XIX stolittya zabudovano majbutnij prospekt do suchasnoyi budivli Hersonskoyi oblasnoyi likarni Na plani pochatku 1850 h rokiv mala nazvu vulicya Pestelevska na chest hersonskogo gubernatora Pestelya V I yakij obijmav cyu posadu z 1839 po 1845 roki Za chasiv gubernatorstva V I Pestelya bulo zdijsneno proyekt blagoustroyu naberezhnoyi Dnipra sho i stalo privodom dlya uvichnennya jogo imyeni na mapi mista u nazvi vulici sho same i pishla vid naberezhnoyi U 1850 roci gubernator Olenich Gnenenko K A vidav rozporyadzhennya zdijsniti nasadzhennya aleyi na cij vulici Na plani 1855 roku vulicya nazvana Poshtovoyu todi yak najmenuvannya Pestelevska perejshlo do bulvaru Perekopskogo yakij bulo zasadzheno pri Pesteli V I na pochatku 1840 h rokiv U 1890 roci vulicyu Poshtovu perejmenovano v vulicyu Govardivsku na chest anglijskogo likarya filantropa Dzhona Govarda yakij pomer vid visipnogo tifu u Hersoni u 1790 rroci Z 1947 roku vulicya perejmenovana v prospekt Ushakova na chest rosijskogo flotovodcya Ostatochno avtomagistral sformuvalas u 1950 1970 h rokah 24 zhovtnya 2023 roku rishennyam Hersonskoyi miskoyi vijskovoyi administraciyi prospekt Ushakova perejmenuvali na prospekt Nezalezhnosti OpisZhitlovij budinok na rozi prospekta Nezalezhnosti ta vulici Lyuteranskoyi U dorevolyucijnij chas na berezi Dnipra zvidki pochinayetsya prospekt znahodilasya derev yana pasazhirska pristan rosijskogo tovaristva paroplavstva ta torgivli Zliva vid pristani znahodivsya traktir na misci yakogo u 1938 roci bulo zvedeno paroturbinnu elektrostanciyu yaka bula pidirvana nimecko fashistskimi okupantami pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 Vidbudovana u povoyenni roki stanciya prodovzhuvala pracyuvati do 1957 roku koli misto Herson pochalo otrimuvati elektroenergiyu vid Kahovskoyi GES Nini v comu primishenni funkcionuye poligrafichna fabrika Budinok u yakomu z 1911 po 1978 roku roztashovuvavsya krayeznavchij muzej U 1989 roci za proektom arhitektora V Mihajlenka ta inzhenera P Fermana na pochatku prospektu buv pobudovanij gotel Fregat bud 2 Pered budivleyu gotelyu roztashovana originalno splanovana plosha z kompleksom vzayemopov yazanih mizh soboyu fontaniv ta vodospadiv U budinku 16 na prospekti Ushakova naprikinci XIX stolittya roztashovuvalasya nichlizhka pritulok dlya znedolenogo lyudu Z 1911 po 1978 roki v comu primishenni znahodivsya krayeznavchij muzej nini budivlya Upravlinnya kulturi i turizmu Hersonskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi A poruch suchasna budivlya vidavnictva Naddnipryanochka Na prospekti bagato administrativnih budinkiv Tut takozh roztashovani navchalni zakladi Morska akademiya Hersonska filiya Nacionalnogo universitetu korablebuduvannya bud 44 Kooperativnij ekonomiko pravovij koledzh bud 60 Kolishnya stanciya yunih tehnikiv prosp Nezalezhnosti 27 Na misci budivli golovnogo korpusu Morskoyi akademiyi bud 20 z 1898 po berezen 1944 roku bula budivlya Pershoyi Mariyinsko Oleksandrivskoyi zhinochoyi gimnaziyi zbudovana v stili eklektizmu z dominuvannyam ris klasicizmu Pered primishennyam Morskoyi akademiyi u 1957 roci vstanovleno pam yatnik vidomomu flotovodcyu F F Ushakovu Budinok 27 sporudzhenij u 1900 roci ye pam yatkoyu arhitekturi ohoronnij 230107 Z protilezhnogo boku vulici mistitsya budivlya Hersonskoyi miskoyi radi ta yiyi vikonavchogo komitetu bud 37 U budinku 22 1 z 1914 roku rozmishuvavsya lazaret rosijskogo tovaristva Chervonogo Hresta sho stav pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vijskovo hirurgichnim shpitalem nini likarnya Centralnogo rajonu mista U budinku 39 roztashovuyetsya Hersonskij fahovij koledzh muzichnogo mistectva Na misci pozhezhnoyi chastini u 1973 roci pobudovano golovposhtamt a tam de stoyala persha hersonska elektrostanciya u 1960 rrci vidkrito kinoteatr Ukrayina bud 45 Poruch iz kinoteatrom roztashovana budivlya oblasnogo upravlinnya Pensijnogo fondu bud 47 Budinok 49 zajmaye CUM ta supermarket Silpo Na bazi majsteren z remontu traktoriv u 1932 roci rozpochav robotu elektromashinobudivnij zavod bud 57 Z protilezhnogo boku vulici sporudzhena budivlya Centru diagnostiki Hersonskoyi oblasnoyi likarni bud 36 Kvartal mizh vul Chervonogo Hresta ta Gmirova zajmaye Hersonska oblasna likarnya zasnovana u 1819 roci yak bogougodnij zaklad bud 67 Okrasoyu prospektu ye pam yatnik anglijskomu gromadskomu diyachu ta gumanistu Dzhonu Govardu yakij stvorenij u 1818 1820 rr za proyektom vidomogo arhitektora V P Stasova Viznachni budivliMorehodni klasi Dokladnishe Hersonska derzhavna morska akademiya Budivlya Hersonskih morehidnih klasiv troh razryadiv bula zbudovana na chest 25 richchya caryuvannya imperatora Oleksandra II 19 lyutogo 1880 roku na pozhertvi meshkanciv mista j za spriyannya gubernatora O S Erdeli ta miskogo golovi V G Tereshenka Vona znahodilasya na perehresti vulic Poshtovoyi nini Ushakova ta Pestelevskogo bulvaru na misci odnogo iz suchasnih korpusiv Morskoyi akademiyi prosp Ushakova 14 Pozhezhna chastina Trivalij chas centralna pozhezhna komanda mista mistilasya v budivli miskoyi policiyi na vulici Sobornij nini na comu misci Hudozhnij muzej U 1898 1899 rokah na Poshtovij vulici dlya pozhezhnogo depo bulo pobudovano nove primishennya sho vklyuchalo kvartiru brandmajstra ta pozhezhnu kalanchu z yakoyu cilodobovo velosya sposterezhennya Za pozhezhami stezhili takozh na Vijskovomu forshtadti i z kalanchi na Zabalci de vona zbereglasya ponini V zalezhnosti vid togo v yakomu rajoni mista vinikala pozhezha na bashti vivishuvalosya pevne chislo povitryanih kul U kozhnomu z troh rajoniv mista buv vlasnij pozhezhnij oboz sho mav konej viznachenoyi masti Yaksho oboz mchav po vulicyah z chervonim praporom znachit vin yide na gasinnya pozhezhi Ale chastishe buli viyizdi z sinim praporom dlya progulyanki konej Cya nezvichajna budivlya z bashtoyu znahodilasya na misci suchasnogo poshtamtu pobudovanogo u 1973 roci prosp Ushakova 41 Nichlizhka pritulok Za pozhezhnoyu komandoyu znahodilasya budivlya Miskogo nichlizhnogo pritulku imeni Gustava Ivanovicha Falc Fejna yakij pobudovanij jogo spadkoyemcyami u 1910 roci zamist nichlizhnogo budinku yakij ranishe mistivsya v budivli nini Oblasne upravlinnya kulturi U Hersoni bulo tri privatnih pritulki i odin miskij Nochivlya v privatnih pritulkah koshtuvala 5 kopijok a u miskomu 3 kopijki Shodenno poslugami miskogo pritulku koristuvalosya blizko 110 osib Pislya 1917 roku v budivli rozmishuvalisya rizni organizaciyi a zgodom yiyi bulo pereobladnano pid makaronnu fabriku U 1964 roci na misci nichlizhnogo pritulku buv pobudovanij gotel Kiyiv prosp Ushakova 43 Miska elektrostanciya Pershij kamin budivli miskoyi elektrichnoyi stanciyi buv zakladenij 28 travnya 1908 roku i v cej samij den otcem Volodimirom Yefremovim bula vidsluzhena urochista moleben Budivlya elektrichnoyi stanciyi buduvalasya pid kerivnictvom miskogo arhitektora A I Svarika Pusk ostannogo tretogo dizelnogo dviguna a takozh vvedennya v ekspluataciyu stanciyi vidbulosya 5 chervnya 1909 roku Miska elektrichna stanciya buduvalasya za rahunok kapitalu P I Sokolova Miskoyu upravoyu buli zatverdzheni Pravila priyednannya abonentiv do merezhi elektrichnogo osvitlennya ta umovi koristuvannya elektrichnoyu energiyeyu vid miskoyi elektrichnoyi stanciyi v m Hersoni vidpovidno z yakim i virishuvalisya vsi pitannya koristuvannya elektroenergiyeyu Do 1 sichnya 1914 roku vulichne ta parkove osvitlennya skladalosya z 222 dugovih lihtariv i 27 lihtariv z lampami rozzharennya na 400 ta 100 svichok 144 dugovih lihtarya gorili v misti do svitanku a 78 lishe do 01 00 nochi Na elektrichnij stanciyi na toj chas vzhe pracyuvalo 5 dizelnih dviguniv Zrujnovana v roki Gromadyanskoyi vijni ta Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv elektrostanciya bula vidnovlena i pracyuvala do 1930 h rokiv prote potreb mista vona vzhe ne zadovolnyala Nezabarom pislya vvedennya v ekspluataciyu novoyi paroturbinnoyi elektrostanciyi yaka pobudovana u 1938 roci dizel elektrostanciya bula demontovana a v yiyi primishenni znahodilisya remontni majsterni Budivlya bula pidirvana nimecko fashistskimi vijskami pid chas vidstupu u berezni 1944 roku U 1960 roci na misci elektrichnoyi stanciyi pobudovanij kinoteatr Ukrayina prosp Nezalezhnosti 45 Personaliyimemorialna doshka V budinku 26 v kvartiri 1 meshkav hersonskij hudozhnik Georgij Kurnakov Na budinku jomu vstanovlena memorialna doshka V budinku 51 meshkali hersonski mitci kvartira 1 Katinin Dmitro Semenovich kvartira 2 Moskovchenko Kostyantin Ivanovich kvartira 13 Shtirmer Lazar Shulimovich kvartira 17 Botko Ivan Ivanovich kvartira 19 Bilokur Ivan Grigorovich kvartira 20 Shkuropat Vasil Luk yanovich Galereya 14 odin z korpusiv Morskoyi akademiyi Pam yatnik Dzhonu Govardu 47 budivlya upravlinnya Pensijnogo fondu do rekonstrukciyi fasadu 38 nedobudovanij telecentr 49 CUM 1965 tipovij proyektPrimitkiU Hersoni prospekt Ushakova perejmenuvali na prospekt Nezalezhnosti PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2020 Procitovano 11 lipnya 2020 1965 god Vesna v Hersone CUM otkryt Moj gorod HersonDzherelaKostyuk L Herson Ulicy pomnyat putevoditel Lyudmila Kostyuk Vladimir Rakovich Izrail Ratner Simferopol Tavriya 1987 112 s il Pivorovich V Ulicami starogo Hersona Viktor Pivorovich Sergej Dyachenko Herson 2002 196 s il Suhoparov S Ulicy Hersona Ocherki Sergej Suhoparov Herson Izdat Dom SLAZh 2002 160 s il PosilannyaVirtualnij proekt Krayeznavstvo Tavriyi 12 lyutogo 2012 u Wayback Machine