Про́води (також Гробки́, Діди́, Красна гірка, Могилки, [ru], Поминки, Провідки, Проводки, Ра́довниця, Радуниця, Бабський Великдень) — другий тиждень після Великодня, який в є поминальним за померлими родичами.
Проводи | |
---|---|
Проводи, центральна алея Байкового кладовища, Київ, 28 квітня 2009 року | |
Інші назви | Радовниця, Радуниця, Гробки, Діди |
Місце | поминання померлих предків |
Ким святкується | Слов'яни |
Тип | народно-православний |
Дата | Понеділок, через тиждень після Великодня |
Проводи у Вікісховищі |
Походження традиції
Традиція Радовниці походить з язичницької доби і тісно пов'язана з давнім культом предків. У стародавніх слов'ян Радуницею (або «весняною радістю») називався, ймовірно, цілий цикл весняних свят — час поминання мертвих. За давнім народним віруванням, мерці радіють, коли їх поминають добрим словом живі свояки та ще й приходять до них на їхні могили.
Після введення у Київській Русі християнства з Х століття церковники засуджували й переслідували тих, що трималися старої традиції відзначати Радуницю, але оскільки завадити цьому були не в змозі, установили християнську традицію справляння Радуниці, однак лише одного дня — на другу неділю після Великодня. Водночас відзначання Радуниці було внормовано, фактично зведено до поминання померлих родичів, а будь-які радощі і веселощі жорстко засуджувалися.
Однак в подальшому народ створив своєрідний «сплав» давніх святкувань і суворої християнської традиції у справлянні Проводів-Радуниці. Увесь другий після Великодня тиждень вважався поминальним, а його відзначання було таким, яким ми його знаємо тепер. Так, уже в церковному словнику 1773 року зазначалось:
«В Радуницю був звичай серед простолюддя згадувати померлих свояків з язичними обрядами, і той, хто згадував, приносив на могилу вино, сичене [підсолоджене] вино, пироги, млінці, і після відправи священиком литаї, взявшу чарку з вином або склянку з пивом, відливав частину на могилу, а решту допивав сам; жінки в цей час плаксивим голосом причитали добродійства покійника…»
Поширення і назва традиції в Україні
В Україні традиція поминального тижня, другого після Великодня, є загальнопоширеною, проте мало відома на Закарпатті. В сучасних українських народних звичаях слово Радуниця зустрічається доволі рідко, зате скрізь, по всій Україні, поширена церковна назва Проводи, або Поминки. Регіональними назвами є:
- гробки́ і могилки — Центральна Україна, Поділля і Волинь.
- ра́довниця (причому з чітким ненаголошеним дифтонгом ов-оу, як у білоруському ра́даўніца) — Полісся, особливо райони Київщини та Чернігівщини, суміжні з Білоруссю.
- по́минки, поминальний понеділок — Наддніпрянщина і Південна Україна.
На Поліссі, на противагу Центральній Україні, традиція зберігає більш архаїчні риси зі старих часів, зокрема, у Радовницю вважається гріхом сумувати, адже померлі мають радіти, що їхні родичі про них пам'ятають, тому не можна «псувати настрій» померлим.
Особливості відзначення днів Провідного тижня в церковній традиції та народному побуті
Провідна (Томина) неділя. Як і кожен тиждень за церковним уставом, Провідний тиждень розпочинається з неділі, яка є другою неділею після свята Воскресіння Христового. Вона має назву Провідної або, згідно з церковним календарем Фоминої (Томиної) неділі, оскільки в цей день під час Літургії читається Євангельський уривок про увірування апостола Фоми (Томи). Згідно з Євангелієм від Івана (Ів. 20:19-29), Фома був відсутній при першому об'явленні Ісуса Христа апостолам по Воскресінні з мертвих. Дізнавшись від них, що Ісус воскрес з мертвих і приходив до них, Фома сказав: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!». З'явившись апостолам знову, Ісус запропонував Фомі вкласти руку в свої рани, після чого Фома увірував, що Христос воістину воскрес, і вимовив: «Господь мій і Бог мій!» (Ів.20:28). У відповідь воскреслий Христос сказав Томі: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» (Ів.20:29). У пам'ять про цю подію весь другий тиждень після Великодня, як і 7-ий день після Воскресіння (перша неділя після Великодня), в церковній традиції вважається присвяченою апостолу Томі.
Вівторок Провідного тижня (другий вівторок після Великодня) у церковному уставі носить назву Радониці, яка в окремих місцевостях України в різних розмовних формах була розповсюджена на весь тиждень.
є першим пісним днем після Великодня.
Провідний тиждень у інших народів
У решти слов'ян звичай Проводів має такі ж традиції, як в українців, у білорусів, і називається Ра́даўніца або Дзяды́ (іноді на півночі Київщини, Чернігівщини та Сумщини українці також називають Проводи дідами), схожі звичаї засвідчені в болгар (Задушница, яка проте відзначається перед Великим постом) та поляків (Radonice, її відзначають зрідка); російська ж Радоница є переважно християнською традицією.
Проводи (Поминки) у наш час
Під час Великого посту або у четвер Великоднього тижня перед Проводами (Поминками) прийнято відвідувати кладовище, щоб впорядкувати могили родичів. Через це четвер Великоднього тижня подекуди називають «Навський великдень», тобто Великдень мерців, оскільки вважалося, що в цей день звістка про настання Великодня сягає потойбічного світу, й померлі приєднуються у святкуванні до живих.. На кладовищі можна нести цукерки, пасхальну випічку, яйця і печиво. Згідно з повір’ям, в цей день мертві встають з могил, щоб розговітися після Великодня. Душі радіють, що вони не забуті найріднішими людьми.
Дні другого тижня по Великодню у великих українських містах, як Київ, та й у інших населених пунктах з кількома кладовищами, розбиті між кладовищами для відзначення поминального дня. Зазвичай це неділя, понеділок або вівторок.
Як неробочий день
Другий понеділок по Великодню є вихідним у Молдові, вівторок — у Білорусі (вихідним є також понеділок через перенесення робочого дня на одну з субот). Також один з днів (понеділок чи вівторок) є неробочим у деяких регіонах Росії.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проводи |
Примітки
- проводи // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- гробик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- могилки // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Сапіга, 1993.
- Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис., К.: «Оберіг», 1993 (передрук Мюнхенського видання 1966 року), стор. 305
- Новое прибавление къ службе церковной, 1818
- . Архів оригіналу за 30 серпень 2012. Процитовано 11 січень 2014.
- Горобець, Іванка (27 квітня 2022). Проводи 2022 в Україні: дата, традиції та заборони свята. https://chasdiy.org. Час ДІй. Процитовано 2 вересня 2022.
Література
- Сапіга В. К. Українські Народні свята та Звичаї. — К. : Т-во «Знання України», 1993. — 112 с. — .
Посилання
- Грібки // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 280. — 1000 екз.
- Проводи // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1508. — 1000 екз.
- Радуниця // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Вишнівська Д. Екологічні традиції українців: озеленення могил
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro vodi takozh Grobki Didi Krasna girka Mogilki ru Pominki Providki Provodki Ra dovnicya Radunicya Babskij Velikden drugij tizhden pislya Velikodnya yakij v ye pominalnim za pomerlimi rodichami ProvodiProvodiProvodi centralna aleya Bajkovogo kladovisha Kiyiv 28 kvitnya 2009 rokuInshi nazvi Radovnicya Radunicya Grobki DidiMisce pominannya pomerlih predkivKim svyatkuyetsya Slov yaniTip narodno pravoslavnijData Ponedilok cherez tizhden pislya Velikodnya Provodi u VikishovishiPohodzhennya tradiciyiTradiciya Radovnici pohodit z yazichnickoyi dobi i tisno pov yazana z davnim kultom predkiv U starodavnih slov yan Raduniceyu abo vesnyanoyu radistyu nazivavsya jmovirno cilij cikl vesnyanih svyat chas pominannya mertvih Za davnim narodnim viruvannyam merci radiyut koli yih pominayut dobrim slovom zhivi svoyaki ta she j prihodyat do nih na yihni mogili Pislya vvedennya u Kiyivskij Rusi hristiyanstva z H stolittya cerkovniki zasudzhuvali j peresliduvali tih sho trimalisya staroyi tradiciyi vidznachati Radunicyu ale oskilki zavaditi comu buli ne v zmozi ustanovili hristiyansku tradiciyu spravlyannya Radunici odnak lishe odnogo dnya na drugu nedilyu pislya Velikodnya Vodnochas vidznachannya Radunici bulo vnormovano faktichno zvedeno do pominannya pomerlih rodichiv a bud yaki radoshi i veseloshi zhorstko zasudzhuvalisya Odnak v podalshomu narod stvoriv svoyeridnij splav davnih svyatkuvan i suvoroyi hristiyanskoyi tradiciyi u spravlyanni Provodiv Radunici Uves drugij pislya Velikodnya tizhden vvazhavsya pominalnim a jogo vidznachannya bulo takim yakim mi jogo znayemo teper Tak uzhe v cerkovnomu slovniku 1773 roku zaznachalos V Radunicyu buv zvichaj sered prostolyuddya zgaduvati pomerlih svoyakiv z yazichnimi obryadami i toj hto zgaduvav prinosiv na mogilu vino sichene pidsolodzhene vino pirogi mlinci i pislya vidpravi svyashenikom litayi vzyavshu charku z vinom abo sklyanku z pivom vidlivav chastinu na mogilu a reshtu dopivav sam zhinki v cej chas plaksivim golosom prichitali dobrodijstva pokijnika Poshirennya i nazva tradiciyi v UkrayiniProvodi na cvintari Hutora Timki Chernigivska oblast 2014 V Ukrayini tradiciya pominalnogo tizhnya drugogo pislya Velikodnya ye zagalnoposhirenoyu prote malo vidoma na Zakarpatti V suchasnih ukrayinskih narodnih zvichayah slovo Radunicya zustrichayetsya dovoli ridko zate skriz po vsij Ukrayini poshirena cerkovna nazva Provodi abo Pominki Regionalnimi nazvami ye grobki i mogilki Centralna Ukrayina Podillya i Volin ra dovnicya prichomu z chitkim nenagoloshenim diftongom ov ou yak u biloruskomu ra daynica Polissya osoblivo rajoni Kiyivshini ta Chernigivshini sumizhni z Bilorussyu po minki pominalnij ponedilok Naddnipryanshina i Pivdenna Ukrayina Na Polissi na protivagu Centralnij Ukrayini tradiciya zberigaye bilsh arhayichni risi zi starih chasiv zokrema u Radovnicyu vvazhayetsya grihom sumuvati adzhe pomerli mayut raditi sho yihni rodichi pro nih pam yatayut tomu ne mozhna psuvati nastrij pomerlim Osoblivosti vidznachennya dniv Providnogo tizhnya v cerkovnij tradiciyi ta narodnomu pobutiProvodi na Tominu nedilyu v Ukrayini Hud Kostyantin Trutovskij 1877 r Providna Tomina nedilya Yak i kozhen tizhden za cerkovnim ustavom Providnij tizhden rozpochinayetsya z nedili yaka ye drugoyu nedileyu pislya svyata Voskresinnya Hristovogo Vona maye nazvu Providnoyi abo zgidno z cerkovnim kalendarem Fominoyi Tominoyi nedili oskilki v cej den pid chas Liturgiyi chitayetsya Yevangelskij urivok pro uviruvannya apostola Fomi Tomi Zgidno z Yevangeliyem vid Ivana Iv 20 19 29 Foma buv vidsutnij pri pershomu ob yavlenni Isusa Hrista apostolam po Voskresinni z mertvih Diznavshis vid nih sho Isus voskres z mertvih i prihodiv do nih Foma skazav Yaksho ne pobachu na jogo rukah znakiv vid cvyahiv i ne vkladu svogo palcya u misce de buli cvyahi a j ruki moyeyi ne vkladu v bik jogo ne poviryu Z yavivshis apostolam znovu Isus zaproponuvav Fomi vklasti ruku v svoyi rani pislya chogo Foma uviruvav sho Hristos voistinu voskres i vimoviv Gospod mij i Bog mij Iv 20 28 U vidpovid voskreslij Hristos skazav Tomi Pobachiv mene to j viruyesh Shaslivi ti yaki ne bachivshi uviruvali Iv 20 29 U pam yat pro cyu podiyu ves drugij tizhden pislya Velikodnya yak i 7 ij den pislya Voskresinnya persha nedilya pislya Velikodnya v cerkovnij tradiciyi vvazhayetsya prisvyachenoyu apostolu Tomi Vivtorok Providnogo tizhnya drugij vivtorok pislya Velikodnya u cerkovnomu ustavi nosit nazvu Radonici yaka v okremih miscevostyah Ukrayini v riznih rozmovnih formah bula rozpovsyudzhena na ves tizhden ye pershim pisnim dnem pislya Velikodnya Providnij tizhden u inshih narodivPominki na Smolenskomu kladovishi 1881 r U reshti slov yan zvichaj Provodiv maye taki zh tradiciyi yak v ukrayinciv u bilorusiv i nazivayetsya Ra daynica abo Dzyady inodi na pivnochi Kiyivshini Chernigivshini ta Sumshini ukrayinci takozh nazivayut Provodi didami shozhi zvichayi zasvidcheni v bolgar Zadushnica yaka prote vidznachayetsya pered Velikim postom ta polyakiv Radonice yiyi vidznachayut zridka rosijska zh Radonica ye perevazhno hristiyanskoyu tradiciyeyu Provodi Pominki u nash chasPid chas Velikogo postu abo u chetver Velikodnogo tizhnya pered Provodami Pominkami prijnyato vidviduvati kladovishe shob vporyadkuvati mogili rodichiv Cherez ce chetver Velikodnogo tizhnya podekudi nazivayut Navskij velikden tobto Velikden merciv oskilki vvazhalosya sho v cej den zvistka pro nastannya Velikodnya syagaye potojbichnogo svitu j pomerli priyednuyutsya u svyatkuvanni do zhivih Na kladovishi mozhna nesti cukerki pashalnu vipichku yajcya i pechivo Zgidno z povir yam v cej den mertvi vstayut z mogil shob rozgovitisya pislya Velikodnya Dushi radiyut sho voni ne zabuti najridnishimi lyudmi Dni drugogo tizhnya po Velikodnyu u velikih ukrayinskih mistah yak Kiyiv ta j u inshih naselenih punktah z kilkoma kladovishami rozbiti mizh kladovishami dlya vidznachennya pominalnogo dnya Zazvichaj ce nedilya ponedilok abo vivtorok Yak nerobochij denDrugij ponedilok po Velikodnyu ye vihidnim u Moldovi vivtorok u Bilorusi vihidnim ye takozh ponedilok cherez perenesennya robochogo dnya na odnu z subot Takozh odin z dniv ponedilok chi vivtorok ye nerobochim u deyakih regionah Rosiyi Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Provodi Kult predkiv DidiPrimitkiprovodi Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 grobik Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 mogilki Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Sapiga 1993 Voropaj O Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris K Oberig 1993 peredruk Myunhenskogo vidannya 1966 roku stor 305 Novoe pribavlenie k sluzhbe cerkovnoj 1818 Arhiv originalu za 30 serpen 2012 Procitovano 11 sichen 2014 Gorobec Ivanka 27 kvitnya 2022 Provodi 2022 v Ukrayini data tradiciyi ta zaboroni svyata https chasdiy org Chas DIj Procitovano 2 veresnya 2022 LiteraturaSapiga V K Ukrayinski Narodni svyata ta Zvichayi K T vo Znannya Ukrayini 1993 112 s ISBN 5 7770 0582 9 PosilannyaGribki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 280 1000 ekz Provodi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1508 1000 ekz Radunicya Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vishnivska D Ekologichni tradiciyi ukrayinciv ozelenennya mogil