Префація (лат. Praefatio — введення, передмова) — перша частина євхаристійної молитви (анафори) в християнській літургії. Префація слідує одразу після вступного діалогу , після префації виконується гімн Sanctus («Свят»).
Особливості
Префація, як правило, звернена до Бога-Отця. Теологічний сенс усіх префацій один — подяка Богові за його благодіяння й подяки Йому. Наприкінці префації, як правило, іде згадка про ангельське воїнство, що славословить Бога, що дозволяє плавно перейти від префації до гімну Sanctus, першим рядком якого служить пісня серафим ів з Книги Ісаї.
Згідно з дослідженням бенедиктинського літургіста Ф. Ж. Моро подібна структура комбінації «Префація Санктус» в переважній більшості літургійних обрядах християнства пояснюється тим, що джерелом для неї послужили схожі елементи в єврейському синагогальним богослужінні.
Як тексти, так і розміри префацій у різних обрядах відмінні. Так наприклад літургія, чин якої записаний в Апостольських постановах (відповідає Антиохійському богослужіння третьої чверті IV століття), містить префацію, яка в 5 разів перевищує префацію літургії Василя Великого. Її подяка охоплює всю історію творіння і всі благодіяння Бога, відомі зі Старого Завіту.
Головними відмінностями західних префацій від східних є змінність і спосіб проголошення. На Заході тексти префацій варіативні і залежать від поточного дня літургійного року, у той час як тексти префацій східних обрядів суворо фіксовані для даної літургії. Західні префації завжди проголошуються священиком вголос, у багатьох східних текст префації (або більша його частина) читається священиком таємно.
Західні літургії
Для західних обрядів характерна велика варіативність префацій. У римському обряді кожному літургійному періоду традиційно відповідала одна або кілька префацій, причому їх загальна кількість в різні моменти історії сильно коливалася. У сакраментарії (кінець V століття) містилося 54 префації, на початку VII століття їх кількість зросла до 267. У пізньому середньовіччі було вжито заходів до скорочення і впорядкування префацій, в римському місалі 1570 року їх залишилося тільки 10, але в місцевому вживанні їх було значно більше. Літургійна реформа другої половини XX століття відновила ряд древніх префацій, в місалі 2002 рокуїх загальна кількість становить 86.
Префації , та обрядів відрізняються ще більшою мінливістю і мають різні префації майже для щодня літургійного року. У галліканському обряді ця частина анафори назвалася «immolatio» («жертвоприношення») або «contestatio» («свідчення»), в мосарабському — «illatio» (приношення).
Попри те, що в західних обрядах, як і в східних, в кінці I тисячоліття переважала тенденція переходу до таємного читання деяких частин євхаристійної літургії, префація на Заході завжди проголошувалася вголос.
Всі префації римського обряду суворо діляться на три частини:
- Протокол (подяка Богу-Отцю)
- Емболізм (конкретний аспект події літургійного дня)
- Есхатокол (славослів'я ангельського воїнства)
Варіативність протоколу і есхатокола мінімальна, унікальність кожної префації римського обряду забезпечує емболізм.
Префаціям присвячено окремий розділ римського місала, в якому вони згруповані по періодах літургійного року (префації Адвента, префації різдвяного часу і т. д.)
Східні літургії
В візантійському обряді використовуються Літургія Іоанна Золотоустого та Літургія Василія Великого. Одним з головних відмінностей між цими літургіями як раз і є різний текст префацій. Префація Літургії Василія Великого майже вдвічі довша, українською її початок звучить, як «Сущий Владико, Господи, Боже Отче Вседержителю, поклоняємий!», тоді як у Літургії Іоанна Золотоустого префація починається словами «Достойно і праведно є поклонятися…». Обидві префації читаються священиком таємно, за винятком заключного вигуку «побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи», після якого слідує Sanctus.
Примітки
- F.-J. Moreau. «Les liturgies eucharistiques». (Bruxelles, 1924, pp. 247)
- , архимандрит. Евхаристия [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Апостольские постановления. Православная энциклопедия
- В. Алымов. Лекции по исторической литургике
Джерела
- Префация //Католическая энциклопедия. Изд. францисканцев. М.:2007
- Preface //Catholic Encyclopedia(англ.)
- В. Алымов. Лекции по исторической литургике
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prefaciya lat Praefatio vvedennya peredmova persha chastina yevharistijnoyi molitvi anafori v hristiyanskij liturgiyi Prefaciya sliduye odrazu pislya vstupnogo dialogu pislya prefaciyi vikonuyetsya gimn Sanctus Svyat OsoblivostiPrefaciya yak pravilo zvernena do Boga Otcya Teologichnij sens usih prefacij odin podyaka Bogovi za jogo blagodiyannya j podyaki Jomu Naprikinci prefaciyi yak pravilo ide zgadka pro angelske voyinstvo sho slavoslovit Boga sho dozvolyaye plavno perejti vid prefaciyi do gimnu Sanctus pershim ryadkom yakogo sluzhit pisnya serafim iv z Knigi Isayi Zgidno z doslidzhennyam benediktinskogo liturgista F Zh Moro podibna struktura kombinaciyi Prefaciya Sanktus v perevazhnij bilshosti liturgijnih obryadah hristiyanstva poyasnyuyetsya tim sho dzherelom dlya neyi posluzhili shozhi elementi v yevrejskomu sinagogalnim bogosluzhinni Yak teksti tak i rozmiri prefacij u riznih obryadah vidminni Tak napriklad liturgiya chin yakoyi zapisanij v Apostolskih postanovah vidpovidaye Antiohijskomu bogosluzhinnya tretoyi chverti IV stolittya mistit prefaciyu yaka v 5 raziv perevishuye prefaciyu liturgiyi Vasilya Velikogo Yiyi podyaka ohoplyuye vsyu istoriyu tvorinnya i vsi blagodiyannya Boga vidomi zi Starogo Zavitu Golovnimi vidminnostyami zahidnih prefacij vid shidnih ye zminnist i sposib progoloshennya Na Zahodi teksti prefacij variativni i zalezhat vid potochnogo dnya liturgijnogo roku u toj chas yak teksti prefacij shidnih obryadiv suvoro fiksovani dlya danoyi liturgiyi Zahidni prefaciyi zavzhdi progoloshuyutsya svyashenikom vgolos u bagatoh shidnih tekst prefaciyi abo bilsha jogo chastina chitayetsya svyashenikom tayemno Zahidni liturgiyiDlya zahidnih obryadiv harakterna velika variativnist prefacij U rimskomu obryadi kozhnomu liturgijnomu periodu tradicijno vidpovidala odna abo kilka prefacij prichomu yih zagalna kilkist v rizni momenti istoriyi silno kolivalasya U sakramentariyi kinec V stolittya mistilosya 54 prefaciyi na pochatku VII stolittya yih kilkist zrosla do 267 U piznomu serednovichchi bulo vzhito zahodiv do skorochennya i vporyadkuvannya prefacij v rimskomu misali 1570 roku yih zalishilosya tilki 10 ale v miscevomu vzhivanni yih bulo znachno bilshe Liturgijna reforma drugoyi polovini XX stolittya vidnovila ryad drevnih prefacij v misali 2002 rokuyih zagalna kilkist stanovit 86 Prefaciyi ta obryadiv vidriznyayutsya she bilshoyu minlivistyu i mayut rizni prefaciyi majzhe dlya shodnya liturgijnogo roku U gallikanskomu obryadi cya chastina anafori nazvalasya immolatio zhertvoprinoshennya abo contestatio svidchennya v mosarabskomu illatio prinoshennya Popri te sho v zahidnih obryadah yak i v shidnih v kinci I tisyacholittya perevazhala tendenciya perehodu do tayemnogo chitannya deyakih chastin yevharistijnoyi liturgiyi prefaciya na Zahodi zavzhdi progoloshuvalasya vgolos Vsi prefaciyi rimskogo obryadu suvoro dilyatsya na tri chastini Protokol podyaka Bogu Otcyu Embolizm konkretnij aspekt podiyi liturgijnogo dnya Eshatokol slavosliv ya angelskogo voyinstva Variativnist protokolu i eshatokola minimalna unikalnist kozhnoyi prefaciyi rimskogo obryadu zabezpechuye embolizm Prefaciyam prisvyacheno okremij rozdil rimskogo misala v yakomu voni zgrupovani po periodah liturgijnogo roku prefaciyi Adventa prefaciyi rizdvyanogo chasu i t d Shidni liturgiyiV vizantijskomu obryadi vikoristovuyutsya Liturgiya Ioanna Zolotoustogo ta Liturgiya Vasiliya Velikogo Odnim z golovnih vidminnostej mizh cimi liturgiyami yak raz i ye riznij tekst prefacij Prefaciya Liturgiyi Vasiliya Velikogo majzhe vdvichi dovsha ukrayinskoyu yiyi pochatok zvuchit yak Sushij Vladiko Gospodi Bozhe Otche Vsederzhitelyu poklonyayemij todi yak u Liturgiyi Ioanna Zolotoustogo prefaciya pochinayetsya slovami Dostojno i pravedno ye poklonyatisya Obidvi prefaciyi chitayutsya svyashenikom tayemno za vinyatkom zaklyuchnogo viguku pobidnu pisnyu spivayuchi viklikuyuchi vzivayuchi i promovlyayuchi pislya yakogo sliduye Sanctus PrimitkiF J Moreau Les liturgies eucharistiques Bruxelles 1924 pp 247 arhimandrit Evharistiya 16 listopada 2011 u Wayback Machine Apostolskie postanovleniya Pravoslavnaya enciklopediya V Alymov Lekcii po istoricheskoj liturgikeDzherelaPrefaciya Katolicheskaya enciklopediya Izd franciskancev M 2007 Preface Catholic Encyclopedia angl V Alymov Lekcii po istoricheskoj liturgike