Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Римський місса л або просто місса л лат Missale у римо католицькій церкві богослужбова книга яка містить тексти меси з с

Місал

Місал

Римський місса́л, або просто місса́л (лат. Missale) — у римо-католицькій церкві богослужбова книга, яка містить тексти меси з супутніми текстами: статутними рубриками, змінними частинами, календарем тощо.

image
рукопис міссалу XV століття.

Історія

Виникнення міссалу в Середньовіччя

image
Гравюра з зображенням зішестя Св. Духа та початком меси в неділю  П'ятидесятниці у виданні Missale Romanum. Venetiis: Apud Iuntas, 1632.

Аж до раннього Середньовіччя, для служіння меси було необхідна велика кількість книг: сакраментарій з текстом євхаристійного канону, збірник молитов, євангеларій і епістолярій з читаннями зі Святого Письма, одна або кілька книг з текстами пісень (градуал або антіфонарій). Поступово рукописи, що містять ці книги, стали об'єднувати в одну книгу, яка стала називатися «Missale plenum», тобто «повне (зібрання текстів для) меси».

До появи такого повного міссалу місцеві (в дієцезіях, церковних областях, абатствах) літургійні книги варіювалися в окремих деталях, зокрема, в організації санкторала, вибору пісень, календаря тощо. Ці варіації продовжилися і після появи Missale plenum, хоча поступово проявилася тенденція до уніфікації.

Ордени домініканців та францисканців, що з'явилися в XIII столітті, адаптували міссал для потреб своїх апостольських мандрівок. В 1223 році святий Франциск Ассізький вказав своїм братам використовувати для адаптації тексти міссалів, що були у вживанні в Римській курії. Папа Григорій IX запропонував адаптований францисканцями міссал зробити загальним для всієї латинської церкви, але ця ідея не була втілена. Папа Миколай III в 1277 році затвердив цей міссал для римської дієцезії. Завдяки францисканцям, що сприяли поширенню цього міссалу, він поступово поширився в багатьох областях. Винахід в XV столітті друкарства прискорив цей процес, так само як і вихід в 1474 році друкованого видання Римського міссалу.

З появою книгодрукування стандартизація латинської літургії прискорилася. А проте місцеві церковні влади та редактори друкованих видань включали до видаваних ними міссали деякі місцеві особливості, характерні для їхніх дієцезій, які, до того ж, могли бути сумнівними з погляду віровчення.

Міссал після Тридентського собору

image
Останнє видання (1962) Римського міссалу (Тридентського)

Тридентський собор взяв до уваги цю проблему і ухвалив рішення про необхідність затвердити єдиний текст міссалу для всієї латинської церкви. Це було реалізовано Папою св. Пієм V 14 липня 1570 року, коли була опублікована булла . Цим текстом міссал, що використовувався папською курією, був оголошений обов'язковим для всієї латинської церкви за винятком тих областей та громад, які могли довести більш ніж двохсотрічну давність свого обряду.

Булла Quo Primum у досить категоричній формі встановлювала цей новий міссал «назавжди», не припускаючи внесення туди будь-яких змін. Тим не менш, незначні зміни не раз вносилися наступними Папами, що випускали нові типові видання (Editio typica, тобто зразки, з яких повинні були друкуватися всі міссали) цього міссалу.

Папа Климент VIII опублікував нове типове видання міссалу 7 липня 1604 року, де були зроблені деякі зміни та доповнення (свята святих, тексти propria).

Папа Урбан VIII опублікував наступне типове видання 2 вересня 1634 року.

В 1884 році Папа Лев XIII опублікував нове типове видання, яке врахувало зміни, що відбулися після Урбана VIII.

Наступну редакцію міссалу зробив Папа св. Пій X, ця робота була завершена і видання оголошено типовим вже його наступником Бенедиктом XV 25 липня 1920 року. Це видання містило кілька виправлень, вилучень і додатків у тексти молитов, але основними змінами були зміни у статутних рубриках. Ці зміни не були включені в колишній розділ, «Rubricae generales», але склали окрему главу, озаглавлену «Additiones et variationes in rubricis Missalis».

Набагато відчутнішими були зміни, внесені Папою Пієм XII, хоча вони торкалися всього чотирьох днів на рік. Були відредаговані тексти Пасхального тридення, зокрема, змінено час вчинення деяких богослужінь. Так, Великоднє Бдіння тепер повинна була відбуватися ввечері Великої Суботи, а не вранці, як раніше. Ці виправлення зажадали навіть змін у канонічному праві, тому що до цього, за винятком лише опівнічної меси на Різдво, не допускалося вчинення мес раніше, ніж за годину до світанку і пізніше, ніж через годину після полудня. Ці зміни були зроблені в 1955 році. Пій XII також створив комісію з метою перегляду всіх рубрик міссалу.

Папа Іван XXIII випустив в 1962 році нове типове видання, що містило дві помітні зміни: до числа святих, що згадуються в Римському каноні, був включений Святий Йосип, а з молитви, читається у Велику п'ятницю, з прохання про юдеїв був вилучений епітет perfidi (невірні). Варто відзначити, що включення згадки святого Йосипа було першою з часу міссалу св. Пія V зміною тексту Євхаристійного канону; всі зміни, що були до цього, стосувалися в основному супутніх текстів, але не торкалися сам канон меси. Крім того, до цього видання увійшли нові, виправлені тексти рубрик, підготовлені комісією, створеною Пієм XII-м.

Міссал після II Ватиканського собору

image
Останнє видання (2002) Римського міссалу

Другий Ватиканський собор проходив з 1962 по 1965 роки. На другому засіданні собору, що відбулося восени 1963 року, отці собору ухвалили апостольську конституцію «Sacrosanctum consilium», присвячену богослужінню. У цьому тексті вони, серед іншого, ухвалили опублікувати новий міссал, де б, зокрема, дозволялось служіння меси національними мовами і відновлювалися деякі стародавні звичаї, такі, як практика співслужіння, або . У 1965 році такий міссал було опубліковано, але він торкався тільки чергування меси: спрощував і дозволяв вживання місцевих мов в одній частині чину (зокрема, в початку меси). Цей міссал 1965 року не був типовим виданням.

3 квітня 1969 року Апостольською Конституцією «Missale Romanum» Павло VI ввів новий, повністю перероблений чин меси. 26 березня 1970 Конгрегація Божественного культу опублікувала перше типове видання нового міссалу латинською мовою. Друге типове видання вийшло в 1975 році. У 2000 році Папа Іван Павло II схвалив третє видання, яке вийшло і було оголошено типовим в 2002 році.

Втім, видання 2002 року досі не перекладено на всі національні мови, тому на практиці в багатьох місцях використовуються переклади колишнього видання, 1975 року. Оскільки в деяких випадках ці переклади досить вільно поводяться з оригінальним текстом, Конгрегація Божественного культу в своїй інструкції «Liturgiam authenticam» від 25 квітня 2001 року зажадала повного перегляду перекладів на національні мови з тим, щоб вони «вірно передавали» латинський текст.

Дві форми римського обряду

У 2007 році Папа Бенедикт XVI видав Апостольське послання «motu proprio» . У цьому посланні Папа значно розширює можливості використання Римського міссалу, затвердженого св. Пієм V і оновленого Іваном XXIII в 1962 році. Бенедикт XVI нагадує в своєму motu proprio, що цей міссал ніколи не був формально скасований, і називає його «екстраординарним виразом lex orandi (закону молитви) католицької церкви латинського обряду» — поряд з ординарним виразом того ж lex orandi, яким продовжує залишатися міссал, виданий Папою Павлом VI в ході літургійної реформи, і третє типове видання якого було затверджено Іваном Павлом II в 2002 році. Згідно з нормами, що встановлюються цим посланням, будь-який католицький священник латинського обряду вправі використовувати в приватній месі як той, так і інший міссал, не просячи для цього спеціального дозволу у Апостольського Престолу або у свого Ординарія. Єпископи ж і настоятелі повинні йти назустріч групам віруючих, які бажають брати участь у месі за дореформеним обрядом.

Таким чином, в наш час[] існують дві форми римського обряду і, відповідно, дві легітимні версії Римського міссалу: при служінні по ординарної формі використовується типове видання 2002 року, опубліковане Папою Іваном Павлом II, а при здійсненні богослужіння з екстраординарною формі використовується міссал, затверджений Іваном XXIII в 1962 році (який на законних підставах використовувався і до 2007 року в так званих «індультних» громадах, тобто здійснювали богослужіння з дореформеному чину відповідно до Motu proprio 1988 року ).

Структура римського міссалу

Міссал видання 2002 року складається з таких частин:

Вступна частина

  • Decreta: Декрет, що вийшов у Великий Четвер 2000 року, що вводить нове видання міссалу.
  • Constitutio Apostolica Pauli p.p. VI «Missale Romanum»: Апостольська конституція Папи Павла VI від 3 квітня 1969 року, вводить у вжиток новий чин меси.
  • Institutio generalis Missalis Romani: Загальні настанови до Римського міссалу.
  • Letterae Apostolicae motu proprio datae Pauli pp VI «Mysterii paschalis»: Motu proprio Павла VI про новий літургійний календар.
  • Normae universales de anno liturgico et de Calendario: Загальні норми літургійного року і календаря.
  • Calendarium romanum generale: Римський календар

Temporale (Послідування часу)

  • Tempus Adventus (Час Адвенту)
  • Tempus Nativitatis (Різдвяний час)
  • Tempus Quadragesimæ (Великопісне час)
  • Hebdomada Sancta (Страсна Тиждень)
  • Sacrum Triduum Paschale (Пасхальне тридення)
  • Tempus Paschale (Пасхальний час)
  • Tempus «per annum» — In Dominicis et feriis (, недільні та будні дні)

Ordo Missæ (Слідування меси)

  • Ritus initiales (Вхідні обряди)
  • Liturgia verbi (Літургія слова)
  • Liturgia Eucharistica (Євхаристійна літургія)
  • Præfationes (Префаціі)
  • Preces Eucharisticæ (Євхаристичні молитви)
    • Prex eucharistica 1 seu Canon romanus (I Євхаристійна молитва, або Римський канон)
    • Prex eucharistica 2 (II Євхаристійна молитва)
    • Prex eucharistica 3 (III Євхаристійна молитва)
    • Prex eucharistica 4 (IV Євхаристійна молитва)
  • Ritus Communionis (Обряд Причастя)
  • Ritus Conclusionis (Завершальні обряди)
    • Benedictiones in fine Missæ et Orationes Super Populum (Благословення в кінці меси і молитви над народом)
    • Orationes «Super Populum» (Молитви над народом)
  • Appendix ad ordinem Missæ (Доповнення до чину меси)
    • Prex Eucharistica «de reconciliatione» 1 (Молитва євхаристійна «про примирення» 1)
    • Prex Eucharistica «de reconciliatione» 2 (Молитва євхаристійна «про примирення» 2)
    • Prex Eucharistica «pro variis necessitatibus» 1 (Молитва євхаристійна «про різні потреби» 1)
    • Prex Eucharistica «pro variis necessitatibus» 2 (Молитва євхаристійна «про різні потреби» 2)
    • Prex Eucharistica «pro variis necessitatibus» 3 (Молитва євхаристійна «про різні потреби» 3)
    • Prex Eucharistica «pro variis necessitatibus» 4 (Молитва євхаристійна «про різні потреби» 4)

Proprium de Sanctis (Слідування святим)

  • Messes propres des saints (Меси святим)

Communia (загальні служби)

  • Communia (загальні служби)
    • Commune dedicationis ecclesiæ (Загальна служба освячення церкви)
    • Commune Festorum Beata Mariæ Virgine (Загальна служба свят Пресвятій Діві Марії)
    • Commune Martyrum (Загальна служба мученикам)
    • Commune Pastorum (Загальна служба пастирям)
    • Commune Doctorum Ecclesiæ (Загальна служба вчителям Церкви)
    • Commune Virginum (Загальна служба дів)
    • Commune Sanctorum et Sanctarum (Загальна служба святим)
  • Missæ Rituales (Ритуальні меси)
  • Missæ et orationes pro variis necessitatibus vel ad diversa (Меси і молитви в різних потребах)
  • Missæ Votivæ (вотивні меси)
  • Missæ Defunctorum (Меси за померлих)

Appendices (Додатки)

  • Ordo ad faciendam et aspergendam aquam benedictam (Чин освячення святої води і окопленія нею)
  • Ritus ad deputandum ministrum sacræ communionis ad actum distribuendat
  • Ordo benedictionis calicis et patenæ intra Missam adhibendus (Чин благословення чаші і патени під час меси)
  • Specimina formularum pro oratione universali (Зразки формул для спільних молитов)
  • Preces eucharisticæ pro missis cum pueris (Євхаристичні молитви для дитячих мес)
    • Prex eucharistica 1 pro missis cum pueris (1 Євхаристійна молитва для дитячих мес)
    • Prex eucharistica 2 pro missis cum pueris (2 Євхаристійна молитва для дитячих мес)
    • Prex eucharistica 3 pro missis cum pueris (3 Євхаристійна молитва для дитячих мес)
  • Preparatio ad Missam (Підготовка до месі)
  • Gratiarum actio post Missam (Дяка після меси)

Див. також

Відповідності

Посилання

  • Ю. Стасюк. Римский Миссал после II Ватиканского Собора: editio typica tertia [ 13 липня 2012 у Wayback Machine.]
  • Латинский Миссал Ордена картезианцев (OCart) [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rimskij missa l abo prosto missa l lat Missale u rimo katolickij cerkvi bogosluzhbova kniga yaka mistit teksti mesi z suputnimi tekstami statutnimi rubrikami zminnimi chastinami kalendarem tosho rukopis missalu XV stolittya IstoriyaViniknennya missalu v Serednovichchya Gravyura z zobrazhennyam zishestya Sv Duha ta pochatkom mesi v nedilyu P yatidesyatnici u vidanni Missale Romanum Venetiis Apud Iuntas 1632 Azh do rannogo Serednovichchya dlya sluzhinnya mesi bulo neobhidna velika kilkist knig sakramentarij z tekstom yevharistijnogo kanonu zbirnik molitov yevangelarij i epistolyarij z chitannyami zi Svyatogo Pisma odna abo kilka knig z tekstami pisen gradual abo antifonarij Postupovo rukopisi sho mistyat ci knigi stali ob yednuvati v odnu knigu yaka stala nazivatisya Missale plenum tobto povne zibrannya tekstiv dlya mesi Do poyavi takogo povnogo missalu miscevi v diyeceziyah cerkovnih oblastyah abatstvah liturgijni knigi variyuvalisya v okremih detalyah zokrema v organizaciyi sanktorala viboru pisen kalendarya tosho Ci variaciyi prodovzhilisya i pislya poyavi Missale plenum hocha postupovo proyavilasya tendenciya do unifikaciyi Ordeni dominikanciv ta franciskanciv sho z yavilisya v XIII stolitti adaptuvali missal dlya potreb svoyih apostolskih mandrivok V 1223 roci svyatij Francisk Assizkij vkazav svoyim bratam vikoristovuvati dlya adaptaciyi teksti missaliv sho buli u vzhivanni v Rimskij kuriyi Papa Grigorij IX zaproponuvav adaptovanij franciskancyami missal zrobiti zagalnim dlya vsiyeyi latinskoyi cerkvi ale cya ideya ne bula vtilena Papa Mikolaj III v 1277 roci zatverdiv cej missal dlya rimskoyi diyeceziyi Zavdyaki franciskancyam sho spriyali poshirennyu cogo missalu vin postupovo poshirivsya v bagatoh oblastyah Vinahid v XV stolitti drukarstva priskoriv cej proces tak samo yak i vihid v 1474 roci drukovanogo vidannya Rimskogo missalu Z poyavoyu knigodrukuvannya standartizaciya latinskoyi liturgiyi priskorilasya A prote miscevi cerkovni vladi ta redaktori drukovanih vidan vklyuchali do vidavanih nimi missali deyaki miscevi osoblivosti harakterni dlya yihnih diyecezij yaki do togo zh mogli buti sumnivnimi z poglyadu virovchennya Missal pislya Tridentskogo soboru Ostannye vidannya 1962 Rimskogo missalu Tridentskogo Tridentskij sobor vzyav do uvagi cyu problemu i uhvaliv rishennya pro neobhidnist zatverditi yedinij tekst missalu dlya vsiyeyi latinskoyi cerkvi Ce bulo realizovano Papoyu sv Piyem V 14 lipnya 1570 roku koli bula opublikovana bulla Cim tekstom missal sho vikoristovuvavsya papskoyu kuriyeyu buv ogoloshenij obov yazkovim dlya vsiyeyi latinskoyi cerkvi za vinyatkom tih oblastej ta gromad yaki mogli dovesti bilsh nizh dvohsotrichnu davnist svogo obryadu Bulla Quo Primum u dosit kategorichnij formi vstanovlyuvala cej novij missal nazavzhdi ne pripuskayuchi vnesennya tudi bud yakih zmin Tim ne mensh neznachni zmini ne raz vnosilisya nastupnimi Papami sho vipuskali novi tipovi vidannya Editio typica tobto zrazki z yakih povinni buli drukuvatisya vsi missali cogo missalu Papa Kliment VIII opublikuvav nove tipove vidannya missalu 7 lipnya 1604 roku de buli zrobleni deyaki zmini ta dopovnennya svyata svyatih teksti propria Papa Urban VIII opublikuvav nastupne tipove vidannya 2 veresnya 1634 roku V 1884 roci Papa Lev XIII opublikuvav nove tipove vidannya yake vrahuvalo zmini sho vidbulisya pislya Urbana VIII Nastupnu redakciyu missalu zrobiv Papa sv Pij X cya robota bula zavershena i vidannya ogolosheno tipovim vzhe jogo nastupnikom Benediktom XV 25 lipnya 1920 roku Ce vidannya mistilo kilka vipravlen viluchen i dodatkiv u teksti molitov ale osnovnimi zminami buli zmini u statutnih rubrikah Ci zmini ne buli vklyucheni v kolishnij rozdil Rubricae generales ale sklali okremu glavu ozaglavlenu Additiones et variationes in rubricis Missalis Nabagato vidchutnishimi buli zmini vneseni Papoyu Piyem XII hocha voni torkalisya vsogo chotiroh dniv na rik Buli vidredagovani teksti Pashalnogo tridennya zokrema zmineno chas vchinennya deyakih bogosluzhin Tak Velikodnye Bdinnya teper povinna bula vidbuvatisya vvecheri Velikoyi Suboti a ne vranci yak ranishe Ci vipravlennya zazhadali navit zmin u kanonichnomu pravi tomu sho do cogo za vinyatkom lishe opivnichnoyi mesi na Rizdvo ne dopuskalosya vchinennya mes ranishe nizh za godinu do svitanku i piznishe nizh cherez godinu pislya poludnya Ci zmini buli zrobleni v 1955 roci Pij XII takozh stvoriv komisiyu z metoyu pereglyadu vsih rubrik missalu Papa Ivan XXIII vipustiv v 1962 roci nove tipove vidannya sho mistilo dvi pomitni zmini do chisla svyatih sho zgaduyutsya v Rimskomu kanoni buv vklyuchenij Svyatij Josip a z molitvi chitayetsya u Veliku p yatnicyu z prohannya pro yudeyiv buv viluchenij epitet perfidi nevirni Varto vidznachiti sho vklyuchennya zgadki svyatogo Josipa bulo pershoyu z chasu missalu sv Piya V zminoyu tekstu Yevharistijnogo kanonu vsi zmini sho buli do cogo stosuvalisya v osnovnomu suputnih tekstiv ale ne torkalisya sam kanon mesi Krim togo do cogo vidannya uvijshli novi vipravleni teksti rubrik pidgotovleni komisiyeyu stvorenoyu Piyem XII m Missal pislya II Vatikanskogo soboru Ostannye vidannya 2002 Rimskogo missalu Drugij Vatikanskij sobor prohodiv z 1962 po 1965 roki Na drugomu zasidanni soboru sho vidbulosya voseni 1963 roku otci soboru uhvalili apostolsku konstituciyu Sacrosanctum consilium prisvyachenu bogosluzhinnyu U comu teksti voni sered inshogo uhvalili opublikuvati novij missal de b zokrema dozvolyalos sluzhinnya mesi nacionalnimi movami i vidnovlyuvalisya deyaki starodavni zvichayi taki yak praktika spivsluzhinnya abo U 1965 roci takij missal bulo opublikovano ale vin torkavsya tilki cherguvannya mesi sproshuvav i dozvolyav vzhivannya miscevih mov v odnij chastini chinu zokrema v pochatku mesi Cej missal 1965 roku ne buv tipovim vidannyam 3 kvitnya 1969 roku Apostolskoyu Konstituciyeyu Missale Romanum Pavlo VI vviv novij povnistyu pereroblenij chin mesi 26 bereznya 1970 Kongregaciya Bozhestvennogo kultu opublikuvala pershe tipove vidannya novogo missalu latinskoyu movoyu Druge tipove vidannya vijshlo v 1975 roci U 2000 roci Papa Ivan Pavlo II shvaliv tretye vidannya yake vijshlo i bulo ogolosheno tipovim v 2002 roci Vtim vidannya 2002 roku dosi ne perekladeno na vsi nacionalni movi tomu na praktici v bagatoh miscyah vikoristovuyutsya perekladi kolishnogo vidannya 1975 roku Oskilki v deyakih vipadkah ci perekladi dosit vilno povodyatsya z originalnim tekstom Kongregaciya Bozhestvennogo kultu v svoyij instrukciyi Liturgiam authenticam vid 25 kvitnya 2001 roku zazhadala povnogo pereglyadu perekladiv na nacionalni movi z tim shob voni virno peredavali latinskij tekst Dvi formi rimskogo obryadu U 2007 roci Papa Benedikt XVI vidav Apostolske poslannya motu proprio U comu poslanni Papa znachno rozshiryuye mozhlivosti vikoristannya Rimskogo missalu zatverdzhenogo sv Piyem V i onovlenogo Ivanom XXIII v 1962 roci Benedikt XVI nagaduye v svoyemu motu proprio sho cej missal nikoli ne buv formalno skasovanij i nazivaye jogo ekstraordinarnim virazom lex orandi zakonu molitvi katolickoyi cerkvi latinskogo obryadu poryad z ordinarnim virazom togo zh lex orandi yakim prodovzhuye zalishatisya missal vidanij Papoyu Pavlom VI v hodi liturgijnoyi reformi i tretye tipove vidannya yakogo bulo zatverdzheno Ivanom Pavlom II v 2002 roci Zgidno z normami sho vstanovlyuyutsya cim poslannyam bud yakij katolickij svyashennik latinskogo obryadu vpravi vikoristovuvati v privatnij mesi yak toj tak i inshij missal ne prosyachi dlya cogo specialnogo dozvolu u Apostolskogo Prestolu abo u svogo Ordinariya Yepiskopi zh i nastoyateli povinni jti nazustrich grupam viruyuchih yaki bazhayut brati uchast u mesi za doreformenim obryadom Takim chinom v nash chas koli isnuyut dvi formi rimskogo obryadu i vidpovidno dvi legitimni versiyi Rimskogo missalu pri sluzhinni po ordinarnoyi formi vikoristovuyetsya tipove vidannya 2002 roku opublikovane Papoyu Ivanom Pavlom II a pri zdijsnenni bogosluzhinnya z ekstraordinarnoyu formi vikoristovuyetsya missal zatverdzhenij Ivanom XXIII v 1962 roci yakij na zakonnih pidstavah vikoristovuvavsya i do 2007 roku v tak zvanih indultnih gromadah tobto zdijsnyuvali bogosluzhinnya z doreformenomu chinu vidpovidno do Motu proprio 1988 roku Struktura rimskogo missaluMissal vidannya 2002 roku skladayetsya z takih chastin Vstupna chastina Decreta Dekret sho vijshov u Velikij Chetver 2000 roku sho vvodit nove vidannya missalu Constitutio Apostolica Pauli p p VI Missale Romanum Apostolska konstituciya Papi Pavla VI vid 3 kvitnya 1969 roku vvodit u vzhitok novij chin mesi Institutio generalis Missalis Romani Zagalni nastanovi do Rimskogo missalu Letterae Apostolicae motu proprio datae Pauli pp VI Mysterii paschalis Motu proprio Pavla VI pro novij liturgijnij kalendar Normae universales de anno liturgico et de Calendario Zagalni normi liturgijnogo roku i kalendarya Calendarium romanum generale Rimskij kalendar Temporale Posliduvannya chasu Tempus Adventus Chas Adventu Tempus Nativitatis Rizdvyanij chas Tempus Quadragesimae Velikopisne chas Hebdomada Sancta Strasna Tizhden Sacrum Triduum Paschale Pashalne tridennya Tempus Paschale Pashalnij chas Tempus per annum In Dominicis et feriis nedilni ta budni dni Ordo Missae Sliduvannya mesi Ritus initiales Vhidni obryadi Liturgia verbi Liturgiya slova Liturgia Eucharistica Yevharistijna liturgiya Praefationes Prefacii Preces Eucharisticae Yevharistichni molitvi Prex eucharistica 1 seu Canon romanus I Yevharistijna molitva abo Rimskij kanon Prex eucharistica 2 II Yevharistijna molitva Prex eucharistica 3 III Yevharistijna molitva Prex eucharistica 4 IV Yevharistijna molitva Ritus Communionis Obryad Prichastya Ritus Conclusionis Zavershalni obryadi Benedictiones in fine Missae et Orationes Super Populum Blagoslovennya v kinci mesi i molitvi nad narodom Orationes Super Populum Molitvi nad narodom Appendix ad ordinem Missae Dopovnennya do chinu mesi Prex Eucharistica de reconciliatione 1 Molitva yevharistijna pro primirennya 1 Prex Eucharistica de reconciliatione 2 Molitva yevharistijna pro primirennya 2 Prex Eucharistica pro variis necessitatibus 1 Molitva yevharistijna pro rizni potrebi 1 Prex Eucharistica pro variis necessitatibus 2 Molitva yevharistijna pro rizni potrebi 2 Prex Eucharistica pro variis necessitatibus 3 Molitva yevharistijna pro rizni potrebi 3 Prex Eucharistica pro variis necessitatibus 4 Molitva yevharistijna pro rizni potrebi 4 Proprium de Sanctis Sliduvannya svyatim Messes propres des saints Mesi svyatim Communia zagalni sluzhbi Communia zagalni sluzhbi Commune dedicationis ecclesiae Zagalna sluzhba osvyachennya cerkvi Commune Festorum Beata Mariae Virgine Zagalna sluzhba svyat Presvyatij Divi Mariyi Commune Martyrum Zagalna sluzhba muchenikam Commune Pastorum Zagalna sluzhba pastiryam Commune Doctorum Ecclesiae Zagalna sluzhba vchitelyam Cerkvi Commune Virginum Zagalna sluzhba div Commune Sanctorum et Sanctarum Zagalna sluzhba svyatim Missae Rituales Ritualni mesi Missae et orationes pro variis necessitatibus vel ad diversa Mesi i molitvi v riznih potrebah Missae Votivae votivni mesi Missae Defunctorum Mesi za pomerlih Appendices Dodatki Ordo ad faciendam et aspergendam aquam benedictam Chin osvyachennya svyatoyi vodi i okopleniya neyu Ritus ad deputandum ministrum sacrae communionis ad actum distribuendat Ordo benedictionis calicis et patenae intra Missam adhibendus Chin blagoslovennya chashi i pateni pid chas mesi Specimina formularum pro oratione universali Zrazki formul dlya spilnih molitov Preces eucharisticae pro missis cum pueris Yevharistichni molitvi dlya dityachih mes Prex eucharistica 1 pro missis cum pueris 1 Yevharistijna molitva dlya dityachih mes Prex eucharistica 2 pro missis cum pueris 2 Yevharistijna molitva dlya dityachih mes Prex eucharistica 3 pro missis cum pueris 3 Yevharistijna molitva dlya dityachih mes Preparatio ad Missam Pidgotovka do mesi Gratiarum actio post Missam Dyaka pislya mesi Div takozhRimskij Ritual BreviarijVidpovidnostiSluzhebnik u Pravoslav yi PosilannyaYu Stasyuk Rimskij Missal posle II Vatikanskogo Sobora editio typica tertia 13 lipnya 2012 u Wayback Machine Latinskij Missal Ordena karteziancev OCart 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ