Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Потрєсов Сергій Вікторович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Потрєсов Сергій Вікторович (1942) | ||||
| Псевдонім | Яблоновський Сергий Вікторович, Комар, Ленчицький та інші | |||
| Народився | 15 листопада 1870 м. Харків, Російська імперія | |||
| Помер | 6 грудня 1953 (83 роки) Булонь (під Парижем), Франція | |||
| Громадянство | Російська імперія, Франція | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, політичний і громадський діяч | |||
| Alma mater | МДУ | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1888 — 1953 | |||
| | ||||
Потрєсов Сергій Вікторович (Яблоновський Сергій Вікторович, * 15 листопада 1870, м. Харків, Російська імперія — † 6 грудня 1953, Булонь (під Парижем), Франція) — письменник, есеїст, журналіст, літературний і театральний критик, перекладач, педагог, громадський діяч, політичний діяч, член Комітету по організації пошанування Тараса Шевченка у Москві в 1911 році
Біографія
Народився в родині харківського адвоката, присяжного повіреного Віктора Івановича Потрєсова. Потрєсови були спадковими дворянами. Мати — Аделаїда Ксаверівна, із княжого роду Яблоновських. Зведена сестра — Олена Олександрівна Апостол-Кегич була в 20-30 роки вже ХХ ст. викладачем Київської консерваторії (на той час — Музикально-драматичного інституту імені М. В. Лисенка).
Сергій Протєсов закінчив історико-філологічний факультет Московського університету ().
Літературну діяльність почав як перекладач Овідія. Багато років працював журналістом в різних газетах. Писав юмористичні вірші і фейлетони під псевдонімом Комар. З 1893 року починає активно співробітничати з газетою «Приазовський край», яка видавалась в Ростові-на-Дону.
Харків наприкінці 19 ст. вважався театральним містом — тут гастролювали всі головні театри Росії. Для харківських газет Сергій Протєсов пише статті по питаннях мистецтва, виступає з театральними рецензіями, «акторськими портретами» — до нього приходить популярність.
У 1896 році в Санкт-Петербурці опублікована його збірка віршів «Стихотворения С. В. Потресова»
У 1901 році Сергія Вікторовича Потрєсова запрошують на роботу в московську газету «Русское слово», де він пропрацював до 1917 року. Це самий продуктивний період діяльності Потрєсова за час його проживання в Росії.
Не дивлячись на незліченну кількість публікацій — щоденний театральний фейлетон, щотижнева рецензія для «Русского слова», статті в двох провінційних газетах, публікації в театральних журналах — Сергій Потрєсов встигав керувати літературними «вівторками» і працювати товаришем (заступником) директора Московського літературно-художнього гуртка, головувати в «Обществе деятелей периодической печати и литератури», суміщаючи це з політичною діяльністю як активного члена «Партии народной свободи».
Він також читав лекції на Вищих жіночих курсах, в , а також на Пречистинських курсах для робітників.
Переважна кількість публікацій Сергія Потрєсова виходила під псевдонімом Яблоновський.
Дружина Потрєсова, Олена Олександрівна, після їхнього одруження (1898) почала збирати публікації чоловіка і наклеювати їх в альбоми. В 1915 році вона підрахувала, що з них «… могло би вийти двісті дев'ятнадцять томів щомісячника формату і об'єму популярного тоді журналу „Вестник Европы“».
В 1909 році вийшла книга С. Потрєсова «О театре» (видавництво І. Ситіна, Москва).
Після більшовицького перевороту 1917 року, під чужим прізвищем, без сім'ї — будучи впевненим, що це тимчасово — перебирається на південь Росії, де влада знаходилась в руках Білої армії, продовжує там працювати журналістом.
На початку 1920 року емігрує в Єгипет. Живе в таборі для російських біженців Тель-ель-Кебір в Північній Африці, викладає там російську мову для дітей в організованій ним гімназії.
В тому ж 1920 році Яблоновський, при допомозі друзів, перебирається у Францію, в Париж.
Викладав російську мову і літературу у французьких ліцеях, давав приватні уроки, видав спільно з В. В. Бутчиком російську хрестоматію для французів, які вивчали російську мову.
Входив в Комісію по організації Російського народного університету в Парижі та довго викладав у ньому (1921–1940).
Член Спілки російських письменників і журналістів в Парижі.
В 1925 році вступив в Республікансько-демократичне об'єднання. Був делегатом Російського Зарубіжного з'їзду 1926 року в Парижі, писав про його роботу в пресі.
В 1928 році в Парижі під головуванням І. А. Буніна відбувся захід пошанування Сергія Вікторович Яблоновського з нагоди 35-річчя його літературної діяльності.
Яблоновський був редактором журналу «Восход» (1933), співробітничав в журналах «Иллюстрированная Россия», «На чужой стороне», «Борьба за Россию», «Русские записки», газетах «Общее дело», «Еврейская трибуна», «Руль», «Последние новости», «Россия и славянство» та ін., опублікував спогади про літературне і театральне життя Москви, про письменників, артистів.
Після Другої світової війни Яблоновський був членом правління Спілки російських письменників і журналістів в Парижі, член Об'єднання російських письменників у Франції.
З 1947 року член бюро Видавничого фонду «Русской Мысли». Друкувався у «Новом Русском слове», «Возрождении», «Русской мысли».
Автор спогадів про Л. М. Толстого, В. Г. Короленко, Ф. І. Шаляпіна, Л. В. Собінова, В. І. Качалова, К. А. Коровіна та інших.
Помер Потєсов-Яблоновський на 84 році життя, в 1953 році. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа під Парижем.
Участь у Комітеті по вшануванню пам'яті Тараса Шевченка
Беручи до уваги контекст книги «На спомин 50-х роковин смерти Тараса Шевченка» і біографію Сергія Вікторовича Протєсова, стає зрозумілим, чому його включили до Комітету по організації вшанування у Москві в 1911 році пам'яті Шевченка поряд з такими європейськими і російськими світилами як Володимир Вернадський, Федір Корш, Агатангел Кримський та іншими.
Яблоновський Сергій Вікторович, саме під цим псевдонімом, під яким його знала вся читаюча Росія, він фігурує у списку Комітету, був з числа «старих українців», вихідців з України, які не соромилися відкрито про це заявляти і не боялися публічно показувати свою прихильність до «особистого ворога царської сім'ї» Тараса Григоровича Шевченка.
Зрозуміло, що Яблоновському в Комітеті доручили, як найбільш авторитетному в Москві журналісту, відповідати за спонукання своїх колег з різних редакцій московських газет і журналів, до інформування своїх читачів про плановану подію — вшанування Кобзаря.
Передбачалось, що від імені Комітету будуть регулярно видаватися інформаційні листки про хід підготовки до Шевченківського свята, але періодична публікація в московських виданнях статей про цю подію зробило їх не потрібними.
Бібліографія публікацій про Тараса Григоровича Шевченка в день святкування — 26 лютого 1911 року — робить честь як московським редакціям газет і журналів, так і Яблоновському Сергію Вікторовичу.
Зрозуміло, що видавцем від імені Комітету книги «На спомин 50-х роковин смерти Тараса Шевченка», яка підсумувала хід підготовки і проведення в Москві Шевченківських свят, теж був Яблоновський Сергій Вікторович.
Примітки
- За деякими джерелами — спочатку поступив на юридичний факультет Харківського університету
- Кадети(конституційні демократи).
- Про останні дні перебування в Росії, вкрай важких умовах проживання в таборі Тель-ель-Кебір за колючим дротом, Яблоновський розповів в есе, надрукованому в 1928 році у Берліні. Сергей Яблоновский. Из беженских скитаний. "Наше Наследие" № 85 2008 [ 7 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- На основі цих матеріалів була підготовлена до друку книга «Карета прошлого», яка мала вийти в Естонії, але помішала окупація Естонії радянськими військами.
- Стаття про Яблоновського Сергія Вікторовича відсутня в двотомному Шевченківському словнику, виданому за радянських часів.
Джерела
- В. А. Потресов. Бунин і Яблоновский [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Наше наследие [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- С. И. Зинин. Есенин и его окружение [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Культурный центр. Дом-музей Марины Цветаевой [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- На спомин 50-х роковин смерті Тараса Шевченка.- Москва.- 1911.- 226 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlen spilki pismennikiv Ukrcenter Lib Chlen KPRS Potryesov Sergij ViktorovichPotryesov Sergij Viktorovich 1942 PsevdonimYablonovskij Sergij Viktorovich Komar Lenchickij ta inshiNarodivsya15 listopada 1870 1870 11 15 m Harkiv Rosijska imperiyaPomer6 grudnya 1953 1953 12 06 83 roki Bulon pid Parizhem FranciyaGromadyanstvoRosijska imperiya FranciyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistzhurnalist pismennik politichnij i gromadskij diyachAlma materMDUMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1888 1953 Potryesov Sergij Viktorovich Yablonovskij Sergij Viktorovich 15 listopada 1870 m Harkiv Rosijska imperiya 6 grudnya 1953 Bulon pid Parizhem Franciya pismennik eseyist zhurnalist literaturnij i teatralnij kritik perekladach pedagog gromadskij diyach politichnij diyach chlen Komitetu po organizaciyi poshanuvannya Tarasa Shevchenka u Moskvi v 1911 rociBiografiyaNarodivsya v rodini harkivskogo advokata prisyazhnogo povirenogo Viktora Ivanovicha Potryesova Potryesovi buli spadkovimi dvoryanami Mati Adelayida Ksaverivna iz knyazhogo rodu Yablonovskih Zvedena sestra Olena Oleksandrivna Apostol Kegich bula v 20 30 roki vzhe HH st vikladachem Kiyivskoyi konservatoriyi na toj chas Muzikalno dramatichnogo institutu imeni M V Lisenka Sergij Protyesov zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Moskovskogo universitetu Literaturnu diyalnist pochav yak perekladach Ovidiya Bagato rokiv pracyuvav zhurnalistom v riznih gazetah Pisav yumoristichni virshi i fejletoni pid psevdonimom Komar Z 1893 roku pochinaye aktivno spivrobitnichati z gazetoyu Priazovskij kraj yaka vidavalas v Rostovi na Donu Harkiv naprikinci 19 st vvazhavsya teatralnim mistom tut gastrolyuvali vsi golovni teatri Rosiyi Dlya harkivskih gazet Sergij Protyesov pishe statti po pitannyah mistectva vistupaye z teatralnimi recenziyami aktorskimi portretami do nogo prihodit populyarnist U 1896 roci v Sankt Peterburci opublikovana jogo zbirka virshiv Stihotvoreniya S V Potresova U 1901 roci Sergiya Viktorovicha Potryesova zaproshuyut na robotu v moskovsku gazetu Russkoe slovo de vin propracyuvav do 1917 roku Ce samij produktivnij period diyalnosti Potryesova za chas jogo prozhivannya v Rosiyi Ne divlyachis na nezlichennu kilkist publikacij shodennij teatralnij fejleton shotizhneva recenziya dlya Russkogo slova statti v dvoh provincijnih gazetah publikaciyi v teatralnih zhurnalah Sergij Potryesov vstigav keruvati literaturnimi vivtorkami i pracyuvati tovarishem zastupnikom direktora Moskovskogo literaturno hudozhnogo gurtka golovuvati v Obshestve deyatelej periodicheskoj pechati i literaturi sumishayuchi ce z politichnoyu diyalnistyu yak aktivnogo chlena Partii narodnoj svobodi Vin takozh chitav lekciyi na Vishih zhinochih kursah v a takozh na Prechistinskih kursah dlya robitnikiv Perevazhna kilkist publikacij Sergiya Potryesova vihodila pid psevdonimom Yablonovskij Druzhina Potryesova Olena Oleksandrivna pislya yihnogo odruzhennya 1898 pochala zbirati publikaciyi cholovika i nakleyuvati yih v albomi V 1915 roci vona pidrahuvala sho z nih moglo bi vijti dvisti dev yatnadcyat tomiv shomisyachnika formatu i ob yemu populyarnogo todi zhurnalu Vestnik Evropy V 1909 roci vijshla kniga S Potryesova O teatre vidavnictvo I Sitina Moskva Pislya bilshovickogo perevorotu 1917 roku pid chuzhim prizvishem bez sim yi buduchi vpevnenim sho ce timchasovo perebirayetsya na pivden Rosiyi de vlada znahodilas v rukah Biloyi armiyi prodovzhuye tam pracyuvati zhurnalistom Na pochatku 1920 roku emigruye v Yegipet Zhive v tabori dlya rosijskih bizhenciv Tel el Kebir v Pivnichnij Africi vikladaye tam rosijsku movu dlya ditej v organizovanij nim gimnaziyi V tomu zh 1920 roci Yablonovskij pri dopomozi druziv perebirayetsya u Franciyu v Parizh Vikladav rosijsku movu i literaturu u francuzkih liceyah davav privatni uroki vidav spilno z V V Butchikom rosijsku hrestomatiyu dlya francuziv yaki vivchali rosijsku movu Vhodiv v Komisiyu po organizaciyi Rosijskogo narodnogo universitetu v Parizhi ta dovgo vikladav u nomu 1921 1940 Chlen Spilki rosijskih pismennikiv i zhurnalistiv v Parizhi V 1925 roci vstupiv v Respublikansko demokratichne ob yednannya Buv delegatom Rosijskogo Zarubizhnogo z yizdu 1926 roku v Parizhi pisav pro jogo robotu v presi V 1928 roci v Parizhi pid golovuvannyam I A Bunina vidbuvsya zahid poshanuvannya Sergiya Viktorovich Yablonovskogo z nagodi 35 richchya jogo literaturnoyi diyalnosti Yablonovskij buv redaktorom zhurnalu Voshod 1933 spivrobitnichav v zhurnalah Illyustrirovannaya Rossiya Na chuzhoj storone Borba za Rossiyu Russkie zapiski gazetah Obshee delo Evrejskaya tribuna Rul Poslednie novosti Rossiya i slavyanstvo ta in opublikuvav spogadi pro literaturne i teatralne zhittya Moskvi pro pismennikiv artistiv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Yablonovskij buv chlenom pravlinnya Spilki rosijskih pismennikiv i zhurnalistiv v Parizhi chlen Ob yednannya rosijskih pismennikiv u Franciyi Z 1947 roku chlen byuro Vidavnichogo fondu Russkoj Mysli Drukuvavsya u Novom Russkom slove Vozrozhdenii Russkoj mysli Avtor spogadiv pro L M Tolstogo V G Korolenko F I Shalyapina L V Sobinova V I Kachalova K A Korovina ta inshih Pomer Potyesov Yablonovskij na 84 roci zhittya v 1953 roci Pohovanij na cvintari Sent Zhenev yev de Bua pid Parizhem Uchast u Komiteti po vshanuvannyu pam yati Tarasa ShevchenkaBeruchi do uvagi kontekst knigi Na spomin 50 h rokovin smerti Tarasa Shevchenka i biografiyu Sergiya Viktorovicha Protyesova staye zrozumilim chomu jogo vklyuchili do Komitetu po organizaciyi vshanuvannya u Moskvi v 1911 roci pam yati Shevchenka poryad z takimi yevropejskimi i rosijskimi svitilami yak Volodimir Vernadskij Fedir Korsh Agatangel Krimskij ta inshimi Yablonovskij Sergij Viktorovich same pid cim psevdonimom pid yakim jogo znala vsya chitayucha Rosiya vin figuruye u spisku Komitetu buv z chisla starih ukrayinciv vihidciv z Ukrayini yaki ne soromilisya vidkrito pro ce zayavlyati i ne boyalisya publichno pokazuvati svoyu prihilnist do osobistogo voroga carskoyi sim yi Tarasa Grigorovicha Shevchenka Zrozumilo sho Yablonovskomu v Komiteti doruchili yak najbilsh avtoritetnomu v Moskvi zhurnalistu vidpovidati za sponukannya svoyih koleg z riznih redakcij moskovskih gazet i zhurnaliv do informuvannya svoyih chitachiv pro planovanu podiyu vshanuvannya Kobzarya Peredbachalos sho vid imeni Komitetu budut regulyarno vidavatisya informacijni listki pro hid pidgotovki do Shevchenkivskogo svyata ale periodichna publikaciya v moskovskih vidannyah statej pro cyu podiyu zrobilo yih ne potribnimi Bibliografiya publikacij pro Tarasa Grigorovicha Shevchenka v den svyatkuvannya 26 lyutogo 1911 roku robit chest yak moskovskim redakciyam gazet i zhurnaliv tak i Yablonovskomu Sergiyu Viktorovichu Zrozumilo sho vidavcem vid imeni Komitetu knigi Na spomin 50 h rokovin smerti Tarasa Shevchenka yaka pidsumuvala hid pidgotovki i provedennya v Moskvi Shevchenkivskih svyat tezh buv Yablonovskij Sergij Viktorovich PrimitkiZa deyakimi dzherelami spochatku postupiv na yuridichnij fakultet Harkivskogo universitetu Kadeti konstitucijni demokrati Pro ostanni dni perebuvannya v Rosiyi vkraj vazhkih umovah prozhivannya v tabori Tel el Kebir za kolyuchim drotom Yablonovskij rozpoviv v ese nadrukovanomu v 1928 roci u Berlini Sergej Yablonovskij Iz bezhenskih skitanij Nashe Nasledie 85 2008 7 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Na osnovi cih materialiv bula pidgotovlena do druku kniga Kareta proshlogo yaka mala vijti v Estoniyi ale pomishala okupaciya Estoniyi radyanskimi vijskami Stattya pro Yablonovskogo Sergiya Viktorovicha vidsutnya v dvotomnomu Shevchenkivskomu slovniku vidanomu za radyanskih chasiv DzherelaV A Potresov Bunin i Yablonovskij 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Nashe nasledie 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine S I Zinin Esenin i ego okruzhenie 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kulturnyj centr Dom muzej Mariny Cvetaevoj 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine Na spomin 50 h rokovin smerti Tarasa Shevchenka Moskva 1911 226 s