Попі́вка (МФА: [popiŭka] ( прослухати)) — село в Україні, в Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на правому березі річки Попівка (притока Кищихи) за 13 км на північ від смт Маньківка. Населення становить 406 осіб.
село Попівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Маньківська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA71060150120042136 |
Облікова картка | Село на сайті ВРУ |
Основні дані | |
Засноване | середина 17 століття |
Населення | 406 |
Поштовий індекс | 20120 |
Телефонний код | +380 4748 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°03′37″ пн. ш. 30°22′23″ сх. д. / 49.06028° пн. ш. 30.37306° сх. д.Координати: 49°03′37″ пн. ш. 30°22′23″ сх. д. / 49.06028° пн. ш. 30.37306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 198 м |
Водойми | Попівка |
Відстань до обласного центру | 128,3 (фізична) км |
Найближча залізнична станція | Поташ |
Відстань до залізничної станції | 19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Попівка |
Сільський голова | Біляєвський Анатолій Юрійович |
Карта | |
Попівка | |
Попівка | |
Мапа | |
Історія
Село відоме з середини XVII століття.
У 1751 році тут зведено дерев'яну церкву, у селі вже мешкало в 300 хатах 748 чоловік, які мали 2723 десятини орної землі. 1760 року закладено й освячено на новому місці животівським уніатом — протопом Василем Кремезовичем церква Покрови Божої Матері. Її приєднано до православ'я 1768 року. Того ж року в селі налічувалося 87 дворів і хат, а 1783-го — лише 70 дворів, де проживало 559 чоловік і жінок.
У 1864 році Лаврентій Похилевич писав:
Поповка, село в 4-х верстах от г. Буков, при ручье, за селом Кривцем начавшемся. Жителей обоего пола 748; земли 2723 десятини. Принадлежит Станиславу Карловичу Иотейке (латинского исповедания). Церковь Покровская, 6-го класса; земли имеет 74 десятины; построена 1751 года. |
У 1900 році в селі був 121 двір; кількість мешканців: чоловіків — 541, жінок — 551. Відкривається церковно-приходська школа, а на околиці споруджують кузню, діяв водяний млин. 1905 року село належить до Іваньківської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 1859 десятин.
У 1929 році, під час примусової колективізації, засновано ТОЗ (товариство обробітку землі), яке з часом перетворено в колгосп, керівником якого селяни обрали Федора Тихоновича Богуша.
176 жителів села стали учасниками Другої світової війни, із них 68 — удостоєні бойових нагород. 1954 року врочисто відкрито пам'ятник на Братській могилі, 1969-го в центрі села споруджено обеліск Слави 94 односельцям, які загинули на війні.
У повоєння в селі містилася центральна садиба колгоспу «Шлях Леніна», за яким було закріплено 1539,9 гектарів сільгоспугідь, у тому числі 1454,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. На той час в селі діяли восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медичний пункт, дитячий садок, поштове відділення, побутовий комбінат, магазин.
Сучасність
В селі працюють: загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, дитячий садок, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, два магазини, фермерське підприємство.
Археологічні знахідки
У центрі села виявлено сліди городища 16 століття, поселення черняхівської культури: тут знайдено наконечники списа й стріл.
Галерея
- Центр села
- Сільська рада
- Школа
- Будинок культури
- ФАП
- Автобусна зупинка
- Ставок
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Братська могила радянських воїнів
- Пам’ятний знак жертвам Голодомору
Посилання
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література
- Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С.289 - 295.
- Універсальна енциклопедія "Черкащина". Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.716.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popi vka MFA popiŭka prosluhati selo v Ukrayini v Mankivskij selishnij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na pravomu berezi richki Popivka pritoka Kishihi za 13 km na pivnich vid smt Mankivka Naselennya stanovit 406 osib selo Popivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Mankivska selishna gromada Kod KATOTTG UA71060150120042136 Oblikova kartka Selo na sajti VRU Osnovni dani Zasnovane seredina 17 stolittya Naselennya 406 Poshtovij indeks 20120 Telefonnij kod 380 4748 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 03 37 pn sh 30 22 23 sh d 49 06028 pn sh 30 37306 sh d 49 06028 30 37306 Koordinati 49 03 37 pn sh 30 22 23 sh d 49 06028 pn sh 30 37306 sh d 49 06028 30 37306 Serednya visota nad rivnem morya 198 m Vodojmi Popivka Vidstan do oblasnogo centru 128 3 fizichna km Najblizhcha zaliznichna stanciya Potash Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 19 km Misceva vlada Adresa radi s Popivka Silskij golova Bilyayevskij Anatolij Yurijovich Karta Popivka Popivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Popivka IstoriyaSelo vidome z seredini XVII stolittya U 1751 roci tut zvedeno derev yanu cerkvu u seli vzhe meshkalo v 300 hatah 748 cholovik yaki mali 2723 desyatini ornoyi zemli 1760 roku zakladeno j osvyacheno na novomu misci zhivotivskim uniatom protopom Vasilem Kremezovichem cerkva Pokrovi Bozhoyi Materi Yiyi priyednano do pravoslav ya 1768 roku Togo zh roku v seli nalichuvalosya 87 dvoriv i hat a 1783 go lishe 70 dvoriv de prozhivalo 559 cholovik i zhinok U 1864 roci Lavrentij Pohilevich pisav Popovka selo v 4 h verstah ot g Bukov pri ruche za selom Krivcem nachavshemsya Zhitelej oboego pola 748 zemli 2723 desyatini Prinadlezhit Stanislavu Karlovichu Iotejke latinskogo ispovedaniya Cerkov Pokrovskaya 6 go klassa zemli imeet 74 desyatiny postroena 1751 goda U 1900 roci v seli buv 121 dvir kilkist meshkanciv cholovikiv 541 zhinok 551 Vidkrivayetsya cerkovno prihodska shkola a na okolici sporudzhuyut kuznyu diyav vodyanij mlin 1905 roku selo nalezhit do Ivankivskoyi volosti Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi u zemlekoristuvanni naselennya znahodilosya 1859 desyatin U 1929 roci pid chas primusovoyi kolektivizaciyi zasnovano TOZ tovaristvo obrobitku zemli yake z chasom peretvoreno v kolgosp kerivnikom yakogo selyani obrali Fedora Tihonovicha Bogusha 176 zhiteliv sela stali uchasnikami Drugoyi svitovoyi vijni iz nih 68 udostoyeni bojovih nagorod 1954 roku vrochisto vidkrito pam yatnik na Bratskij mogili 1969 go v centri sela sporudzheno obelisk Slavi 94 odnoselcyam yaki zaginuli na vijni U povoyennya v seli mistilasya centralna sadiba kolgospu Shlyah Lenina za yakim bulo zakripleno 1539 9 gektariv silgospugid u tomu chisli 1454 2 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Na toj chas v seli diyali vosmirichna shkola klub biblioteka medichnij punkt dityachij sadok poshtove viddilennya pobutovij kombinat magazin SuchasnistV seli pracyuyut zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv dityachij sadok budinok kulturi biblioteka feldshersko akusherskij punkt dva magazini fermerske pidpriyemstvo Arheologichni znahidkiU centri sela viyavleno slidi gorodisha 16 stolittya poselennya chernyahivskoyi kulturi tut znajdeno nakonechniki spisa j stril GalereyaCentr sela Silska rada Shkola Budinok kulturi FAP Avtobusna zupinka Stavok Pam yatnik voyinam odnoselcyam Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruPosilannyamaps vlasenko net ros LiteraturaZhadko V Mankivshina Ne zabuvajmo ridnogo porogu K 2006 S 289 295 Universalna enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 716 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi