Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Політичні партії Сполучених Штатів Америки відіграють важливу роль у політичній системі та житті країни попри те що Конс

Політичні партії США

Політичні партії США

Політичні партії Сполучених Штатів Америки відіграють важливу роль у політичній системі та житті країни, попри те, що Конституція Сполучених Штатів не обумовлює особливо їх існування. З середини XIX століття для США характерна двопартійна система, коли в політиці домінують дві великі партії, регулярно змінюючи одна одну при владі.

Політологи та історики ділять розвиток двопартійної системи Америки на п'ять епох. Сучасна двопартійна система складається з Демократичної та Республіканської партій, які незмінно перемагають на президентських виборах з 1852 року та контролюють Конгрес Сполучених Штатів з 1856 року. Починаючи з 1930-х років демократи в цілому займають в американській політиці позиції трохи лівіше центру, в той час як республіканці знаходяться правіше центру.

Крім двох провідних партій в США діють ще 38 , не рахуючи регіональних, але впливу на політику вони майже не мають. Лише час від часу комусь із членів малих партій вдається домогтися обрання в Палату представників або Сенат. У деяких штатах існують партії, що користуються реальним впливом на регіональну політику, наприклад, вермонтська прогресивна партія.

Історія

16 вересня 1787 року на в Філадельфії була прийнята Конституція США. У ній не було ні слова про політичні партії, яких на той момент в країні не існувало. Більше того, батьки-засновники молодої північноамериканської республіки були противниками поділу суспільства на партії. Так, в «Записках федераліста» Александер Гамілтон в 9-й статті та Джеймс Медісон в 10-й, писали про шкоду внутрішніх політичних фракцій. Джордж Вашингтон не був членом якої-небудь партії ні на момент свого обрання, ні протягом перебування на посаді президента. Крім того, він, побоюючись конфліктів та застою, вважав, що «в урядах народного спрямування, в обраних урядах такого роду партійний дух не слід заохочувати» . Тим не менш, необхідність завойовувати підтримку виборців на виборах призвела до того, що вже на початку 1790-х років утворилися перші політичні партії. Примітно, що початок американської партійної системи заклали саме критики партій, Гамільтон та Медісон.

Перша партійна система

Першою партією США стала Федералістська партія (англ. Federalist Party або Federal Party). Вона була створена під час першого президентського терміну Вашингтона міністром фінансів Гамільтоном зі своїх прихильників, переважно містян Нової Англії, які підтримували його політику. Гамільтон виступав за сильний центральний уряд, розвиток промисловості та торгівлі, для чого вважав за необхідне поліпшити відносини з Великою Британією, утворення Центрального банку. Федералісти контролювали федеральний уряд до 1801 року. 1796 року федераліст Джон Адамс став першим в історії США партійним президентом та першим главою держави обраним на альтернативній основі. Партія була активна з 1792 по 1816 роки. Повністю припинила існування в 1820-х роках.

Головним опонентом федералістів стала Демократично-республіканська партія (англ. Democratic-Republican Party), створена 1792 року Джеймсом Медісоном, колишнім соратником Вашингтона та Гамільтона, і Томасом Джефферсоном, який займав пост державного секретаря в першому кабінеті президента Вашингтона. Після того як 1800 року Джон Адамс не зміг домогтися переобрання, а федералісти назавжди втратили більшість у Палаті представників та Сенаті, Демократично-республіканська партія стала домінуючою політичною силою в Сполучених Штатах.

Поступово вплив та потужність джефферсонівських республіканців росли, в той час як елітарність їх опонентів відштовхувала від них виборців. Нищівний удар по федералістах було завдано в середині 1810-х років, коли вони відмовилися підтримати Англо-американську війну 1812–1815 років, що поставило партію на межу розколу. Розгромна поразка опозиції на виборах 1816 року і Епоха добрих почуттів (англ. Era of Good Feelings, 1816–1824), що настала після нього, поклали край Першій партійній системі. Вісім років, протягом яких одна партія практично безроздільно панувала на політичній сцені, призвели до того, що партійна дисципліна втратила свою актуальність, а республіканці розпалися на кілька фракцій.

Друга партійна система

Розкол у лавах Демократично-республіканської партії 1828 року поклав початок Другій партійній системі. У результаті поступового розпаду домінуючої партії виникли фракції прихильників президента Джона Квінсі Адамса та губернатора Флориди Ендрю Джексона. Перша фракція еволюціонувала в Національну республіканську партію (англ. National Republican Party), а прихильники Джексона утворили сучасну Демократичну партію (англ. Democratic Party). Після поразки Д. К. Адамса на виборах 1828 року національних республіканців очолив Генрі Клей. Платформою для Національної республіканської партії стала Американська система Клея , яка, зокрема передбачала введення протекціоністських тарифів з метою прискорити економічний розвиток. Також, партія, розглядаючи Сполучені Штати як органічне ціле, ратувала за розвиток національної єдності та гармонії, звинувачуючи опонентів в тому, що вони ставлять місцеві інтереси вище за національні.

На цьому процес партійного будівництва не закінчився. Після того як національні республіканці знову зазнали поразки, на виборах 1832 року вони увійшли в коаліцію з та низкою інших політичних організацій, утворивши згодом Партію вігів (англ. Whig Party).

Період Другої партійної системи характеризувався домінуванням демократів на політичній сцені США, лише зрідка вігам вдавалося взяти владу в свої руки. На руку демократам грала різношерстість їх суперників, які не завжди могли домовитися між собою. Так, на президентських виборах 1836 року віги висунули одразу чотирьох кандидатів. Малі партії в той період популярністю та впливом не користувалися і не могли скласти конкуренцію на виборах демократам та вігам.

Демократи 1830-х — 1840-х років виступали за сильну виконавчу владу та проти банку Сполучених Штатів, а також за мінімізацію втручання держави в економіку та політику. Значну частину електорату партії становили жителі Півдня (діксі), вона була тісно пов'язана з плантаторами-рабовласниками та банкірами. У зв'язку з цим демократи виступали за збереження рабства та проти протекціонізму, не бажаючи торгових воєн з Великою Британією, найбільшим покупцем американської бавовни. Віги, більшу частину прихильників яких становили представники північних штатів, фермери та жителі промислових міст, навпаки, проголошували верховенство Конгресу над виконавчою владою та просували програму модернізації та економічного протекціонізму. Центральними політичними питаннями цього часу були так звана Банківська війна (англ. Bank War), конфлікт між президентом Джексоном та главою Другого банку Ніколасом Бідлом, який спровокував загальнонаціональну рецесію 1834 року, а також «Система видобутку» (англ. Spoils system) — широко розповсюджена в той час практика наймання та просування урядових службовців з числа своїх прихильників.

Наприкінці 1840-х — початку 1850-х років в США загострилися питання прав штатів та введення рабства на нових територіях, що призвело до розколу Партії вігів. Всередині неї сформувалися дві фракції: «Совість» (англ. Conscience; проти рабства, представники півночі) і «Бавовна» (англ. Cotton; за збереження рабства, переважно жителі півдня). Остаточно партія розкололася під час обговорення та «Закону Канзас-Небраска». У результаті «бавовняні віги» приєдналися до демократів і партія зазнала поразки на президентських виборах 1852 року. 1854 року більшість північних вігів вступило в нову Республіканську партію. До кінця 1856 року залишки вігів перейшли в (англ. American Party).

Третя партійна система

Третя партійна система сформувалася 1854 року після створення Республіканської партії (англ. Republican Party), організованої як об'єднання противників рабства та тих, хто виражає інтереси північних штатів з їх промисловими містами та фермерами, на противагу елітарної Демократичної партії, традиційно пов'язаної з плантаторами Півдня. Республіканці з самого початку вимагали заборонити розповсюдження рабства на нових територіях задля того, щоб надалі роздавати ці землі безкоштовно всім охочим, а також встановити високі мита на ввезення промислових товарів з Європи.

На виборах 1860 року демократи розкололися на північну та південну фракції. Не зумівши домовитися про єдиного кандидата кожна група висунула свого претендента. Частина демократів зовсім вийшли з партії, заснувавши (англ. Constitutional Union Party) і висунувши свого кандидата. Внаслідок цього на виборах переміг республіканець Авраам Лінкольн, що спровокувало відділення південних штатів та Громадянську війну. Після перемоги жителів півночі у війні республіканці майже 20 років безперервно керували США. За час свого домінування Республіканська партія втілила багато ідей, запропонованих ще вігами. Серед них заснування національних банків, стимулювання залізничного будівництва, підвищення імпортних тарифів.

Четверта партійна система

Четверта партійна система існувала з 1896 по 1932 роки. Весь цей час основними партіями США як і раніше залишалися республіканці та демократи, з перевагою перших. Роль малих партій дещо зросла, але все ще залишалася незначною. Найбільших успіхів домоглися соціалісти, чий лідер Юджин Віктор Дебс двічі, в 1912 та 1920 роках, набирав на виборах президента понад 900 тис. голосів, а також (англ. Prohibition Party, PRO), чиї кандидати тривалий час стабільно набирали не менше 1% голосів.

Роки з 1890 до 1920 увійшли в історію як «Прогресивна ера» (англ. Progressive Era) і відрізнялися високою соціальною активністю. Однією з основних цілей прогресивного руху, в який входили спочатку переважно республіканці, а пізніше і багато демократів, була боротьба з корупцією. У результаті дій прогресистів вдалося значно реформувати місцеве самоврядування, освіту, медицину, фінансову сферу, страхування, промисловість, транспорт та інші області.

Четверта партійна система примітна також тим, що розпочалася трансформація головних політичних партій. Якщо ще на початку XX століття демократи вважалися консервативною політичною силою, в той час як в Республіканській партії переважали погляди, то вже в 1910-х роках ситуація починає змінюватися, чому сприяв недовгий розкол серед республіканців та утворення 1912 року Прогресивної партії, а також те що демократів очолив ліберально налаштований Вудро Вільсон, який двічі обирався президентом.

П'ята партійна система

Велика депресія призвела до нищівної поразки президента-республіканця Г. Гувера і тим самим ознаменувала крах Четвертої партійної системи. П'ята партійна система сформувалася 1933 року, після того як новий президент Ф. Д. Рузвельт утворив так звану «Коаліцію нового курсу» (англ. New Deal coalition), до якої увійшли демократичні партії штатів, так звані «політичні машини» (англ. Political machine), профспілки та «сині комірці», що належали до них (англ. Blue-collar worker), меншини (расові, етнічні та релігійні), фермери, білошкірі жителі півдня (переважно бідні), безробітні та ліберально налаштована інтелігенція. До прихильників Рузвельта примкнула навіть частина республіканців. Успішна політика Рузвельта та створена ним «Коаліція нового курсу» дозволили демократам перемагати на президентських виборах 20 років поспіль, з 1932 по 1952 роки.

Починаючи з 1930-х років в американській політиці почали широко використовувати термін «ліберальний», спочатку для позначення прихильників рузвельтівського курсу, в той час як «консерваторами» позначали їх противників. Коаліція так і не була формально організована і її учасники часто не погоджувалися один з одним. Коаліція, як правило, дотримувалася ліберальних пропозицій у внутрішніх справах, але була менш єдиною в плані зовнішньої політики та расових питань. Остаточно коаліція розвалилася під час виборів 1968 року, коли всередині Демократичної партії стався розкол через війну у В'єтнамі.

Сучасна американська партійна система

Сучасна партійна система в Сполучених Штатах характеризується домінуючим становищем двох партій, Демократичної і Республіканської. Ці дві партії контролюють як Конгрес Сполучених Штатів, так і Законодавчі збори всіх штатів. Також демократи та республіканці виграють президентські вибори і в більшості випадків вибори губернаторів штатів та мерів міст. Інші партії лише час від часу домагаються невеликого представництва на рівні федеральному та штатах, найчастіше не маючи можливості реально впливати на політику навіть на місцевому рівні.

На президентських виборах з початку XX століття маловпливові і переважно недовговічні «треті» партії і сили лише епізодично домагалися хоча б відносно значних результатів: друге місце Прогресивної партії в 1912 році (27% голосів виборців і 88 виборщиків), а також треті місця незалежного кандидата Росса Перо в 1992 (19% і 0 виборників), Прогресивної партії в 1924 (17% і 23 виборники) та в 1978 (14% і 46 виборників).

Політичні партії сучасності

Демократична партія

Докладніше: Демократична партія (США)

Демократична партія є однією з двох основних політичних партій у США. Це найстаріша політична партія в країні і одна з найстаріших у світі.

З часів В. Вільсона Демократична партія послідовно позиціонує себе як більш ліберальна, ніж Республіканська як в економічних, так і в соціальних питаннях. Остаточно місце демократів в лівому центрі зафіксував Ф. Д. Рузвельт, який до цих пір має сильний вплив на . Пізніше саме президент-демократ Л. Б. Джонсон запропонував створити «Велике суспільство», в якому не буде бідності. Для цього він домігся запровадження державного медичного страхування (Medicare), створення «вчительського корпусу», введення програми житлових субсидій нужденним сім'ям, програми «зразкових міст», нових заходів по боротьбі із забрудненням води і повітря, програми будівництва поліпшених автомагістралей, збільшення виплат по соціальному страхуванню, поліпшення ситуації у галузі медичної та професійної реабілітації.

У першій половині XX століття демократи, явно чи неявно виступаючи за расове розділення, користувалися підтримкою білого населення Півдня. Але саме демократ Трумен у другій половині 1940-х років почав політику десегрегації на Півдні, що призвело до утворення руху «діксикрати». В 1960-х роках інший президент-демократ Джонсон продовжив цю політику, прийнявши , який поставив расову сегрегацію поза законом. Тоді ж республіканці на чолі з Баррі Голдуотером, Річардом Ніксоном та Рональдом Рейганом почали проводити «нову південну стратегію». Все це призвело до формування руху так званих «демократів блакитного пса», тобто демократів, що голосують як республіканці, які з часом все більше віддалялися від партії в бік більш консервативної Республіканської партії.

За даними бюлетеня Ballot Access News, який періодично збирає та аналізує статистику щодо реєстрації виборців, демократи в жовтні 2012 року продовжували залишатися найбільшою політичною партією США, нараховуючи 43 512 746 зареєстрованих прихильників (41,85% від числа зареєстрованих виборців)..

Зараз демократів підтримують, переважно, жителі великих міст США і густонаселених приморських штатів, освічені виборці, що займаються інтелектуальною діяльністю з доходом вищим за середній, робітники великих корпорацій об'єднані в профспілки, а також феміністки, правозахисні організації, расові та сексуальні меншини. У наш час демократи підтримують підвищення податків на багатих, збільшення соціальних виплат, розвиток високотехнологічних галузей економіки та боротьбу з забрудненням навколишнього середовища, відмову від економічного протекціонізму, виступають на захист та расових меншин, проти жорсткості антиемігрантських заходів. На відміну від своїх опонентів з Республіканської партії демократи в більшості своїй проти заборони абортів та застосування смертної кари, виступають за втручання держави, нехай і обмежене, в економічні процеси, а також за обмеження права на володіння та носіння вогнепальної зброї.

Республіканська партія

Докладніше: Республіканська партія (США)

Республіканська партія є однією з двох найбільших сучасних політичних партій в США. Її часто називають «Великою старою партією» (англ. Grand Old Party, GOP) і «Доблесною старою партією» (англ. Gallant Old Party). Заснована 1854 року противниками розповсюдження рабства на нові території і на захист інтересів Півночі, Республіканська партія домінувала на американській політичній сцені з моменту обрання А. Лінкольна президентом. Партія зуміла виграти Громадянську війну та врятувала США від розколу. З 1860 і до 1932 року республіканці лише чотири рази уступали пост президента демократам. Монополія на владу призвела до того, що вже до кінця XIX століття в Республіканській партії розгорілася боротьба внутрішніх фракцій, супроводжувана скандалами, пов'язаними з корупцією та непотизмом. Починаючи з 1920-х років Республіканська партія, що раніше вважалася та більш ліберальної порівняно з демократами, стала зміщуватися вправо, стаючи поступово більш консервативною. Ці процеси посилилися в часи «Нового курсу» Рузвельта. Сьогодні ідеологія Республіканської партії ґрунтується на платформі , а також на ідеях економічного лібералізму та соціального консерватизму.

За даними бюлетеня Ballot Access News в жовтні 2012 року республіканці були другою за величиною партією США, нараховуючи 31 298 863 зареєстрованих прихильників (30,1% від числа зареєстрованих виборців). Основу електорату партії складають білі особи, переважно з невеликих міст та сільської місцевості, підприємці, дипломовані фахівці та управлінці, переважно з приватного сектора, релігійні фундаменталісти з числа протестантів. У наш час республіканці, на відміну від демократів, виступають за зниження податків, посилення боротьби з нелегальною міграцією та скорочення легальної, вільне придбання та носіння вогнепальної зброї, за моральність та сімейні цінності, в тому числі проти одностатевих шлюбів та абортів, за економічний протекціонізм та обмеження діяльності профспілок, підтримують смертну кару як міру покарання, збільшення військових витрат заради зміцнення безпеки США. Одним з найважливіших для традиційного республіканського електорату принципів є «невтручання державних структур в економічні процеси та особисте життя».

Основні треті партії

Докладніше:

Лібертаріанська партія

Докладніше: Лібертаріанська партія США

Лібертаріанська партія була заснована 11 грудня 1971 року. Найбільшого успіху партія домоглася на президентських виборах 1980 (Ед Кларк набрав 921 128 голосів виборців або 1,06%) і 2012 років (Гері Джонсон отримав 1 275 804 голосів або 0,99%).

Ідеологія партії ґрунтується на лібертаріанства. Головне для лібертаріанців — свобода особистості, відповідно вони виступають за вільну ринкову економіку та вільну міжнародну торгівлю, мир і невтручання в справи інших країн, максимальну незалежність громадянина та обмеження влади уряду, в тому числі проти заборони абортів, одностатевих шлюбів і (із застереженнями) наркотиків, а також мінімально регульовану міграцію. Крім того, лібертаріанці вважають за потрібне скоротити податки та державні витрати. Найбільш близька до Республіканської партії, нерідко приймаючи до своїх лав республіканців-дисидентів.

За даними бюлетеня Ballot Access News лібертаріанці за останні 4 роки змогли збільшити кількість своїх зареєстрованих прихильників, зумівши піднятися з п'ятого місця серед національних партій США на третє. Якщо в жовтні 2008 року у партії налічувалося 240 328 прихильників (0,24% з числа зареєстрованих виборців), то в жовтні 2012 як лібертаріанці зареєструвалися 330 811 осіб (0,31%). 138 лібертаріанців займають виборні посади, в тому числі мерів міст і округів, членів окружних та шкільних рад, а також інші місцеві пости, при цьому велика частина, 102 особи, були обрані як безпартійні.

Партія зелених

Докладніше: Партія зелених (США)

Перша в США Партія зелених була створена 1980 року. Найбільшого успіху «зелені» добилися на президентських виборах 2000 року, коли висунутий партіями «зелених» окремих штатів популярний в країні адвокат та активіст Ральф Нейдер набрав 2 883 105 голосів (близько 2,7%). 2001 року прихильники Нейдера з числа членів різних «зелених» партій та організацій США об'єдналися, утворивши Партію «зелених» США (англ. Green Party of the United States), яка останнім часом є основною національною партією «зелених» у країні.

«Партія зелених» дотримується лівоцентристських поглядів, заснованих на «зеленій політиці», соціал-демократії, популізмі та , виступаючи на захист навколишнього середовища, за соціальну справедливість, рівність прав незалежно від сексуальної орієнтації та статі, пацифістську зовнішню політику, державний контроль над особистою вогнепальною зброєю громадян, а також за децентралізацію органів влади та розвиток суспільної економіки.

За даними бюлетеня Ballot Access News «зелені» є другими серед третіх партій США. На жовтень 2012 року її прихильниками зареєструвалися 250 682 виборці (0,24% з числа зареєстрованих виборців). «Зелені» не раз займали виборні посади, але переважно на місцевому рівні, при цьому більшість з них вигравали голосування як безпартійні.

Конституційна партія

Докладніше: Конституційна партія (США)

Конституційна партія була заснована 1992 року як Партія американських платників податків і з самого початку займала консервативні позиції. 1999 року партія змінила назву на Конституційну, тим самим показуючи свою вірність принципам американської Конституції та ідеям батьків-засновників Америки.

Конституціоналісти дотримуються правих поглядів, заснованих на ідеології так званого «палеоконсерватизму», що представляє сукупність консервативних політичних принципів та релігійних цінностей. У питаннях зовнішньої політики, економіки та обмеження ролі держави близькі до Лібертаріанців, зате в соціальних питаннях поділяють погляди релігійно-консервативного крила Республіканської партії.

За даними бюлетеня Ballot Access News Конституційна партія довгий час займала третє місце серед усіх національних політичних партій США, але в останні два роки її чисельність сильно впала. На жовтень 2012 року її прихильниками зареєструвалися 77 918 виборців (0,07% з числа зареєстрованих виборців). Найбільшого успіху конституціоналісти домоглися на виборах президента 2008 року, коли їх кандидат Чак Болдуін зібрав 199 750 голосів (0,15%).

Порівняння позицій партій з основних питань

У наступній таблиці наведено офіційні позиції п'яти провідних політичних партій США та їх збіги з деякими політичними ідеологіями, що найчастіше асоціюються з цими партіями. Слід пам'ятати, що не всі члени партії згодні з усіма задекларованими поглядами своєї партії та можуть проводити політику відмінну від офіційної точки зору.

Порівняння політики п'яти найбільших політичних партій США
Партія Партія зелених Демократична партія Лібертаріанська партія Республіканська партія Конституційна партія
Ідеологія
Питання сформульовані у вигляді
змін до
статус кво 		Обмеження абортів Ні Ні Ні Так Так
Державне фінансування виборчих кампаній Так Ні Ні Ні Ні
Так Так Так Ні Ні
Загальна охорона здоров'я Так Так Ні Ні Ні
Більш прогресивне оподаткування Так Так Ні Ні Ні
Ні Так Ні Так Так
Так Ні Так Ні Ні
Так Ні Так Ні Ні
Обмеження володіння вогнепальною зброєю Так Так Ні Ні Ні
Невтручання у справи інших країн Так Ні Так Ні Так
Так Ні Так Ні Так

Див. також

    Примітки

    1. Paul Kleppner, et al. The Evolution of American Electoral Systems (1983) (англ.)
    2. Александр Гамильтон: «К народу штата Нью-Йорк» [ 29 лютого 2012 у Wayback Machine.]. «Федералист» № 9, 21 ноября 1787 р.
    3. Джеймс Мэдисон: «К народу штата Нью-Йорк» [ 14 вересня 2013 у Wayback Machine.]. «Федералист» № 10, 22 ноября 1787 р.
    4. Джордж Вашингтон: «Прощальное послание» [ 29 травня 2013 у Wayback Machine.]
    5. Richard Hofstadter, The Idea of a Party System: The Rise of Legitimate Opposition in the United States, 1780–1840 (1970) (англ.)
    6. William Nisbet Chambers, ed. The First Party System (1972) (англ.)
    7. George Dangerfield, The Era of Good Feelings (1952) (англ.)
    8. : «Виги в США»
    9. John D. Buenker, John C. Burnham, and Robert M. Crunden, Progressivism (1986) pp 3-21
    10. Witcover, Jules (2003). «1». Party of the People: A History of the Democrats. p. 3. «The Democratic Party of the United States, the oldest existing in the world, was in a sense an illegitimate child, unwanted by the founding fathers of the American Republic.» (англ.)
    11. Micklethwait, John; Wooldridge, Adrian (2004). The Right Nation: Conservative Power in America. p. 15. «The country possesses the world's oldest written constitution (1787); the Democratic Party has a good claim to being the world's oldest political party.» (англ.)
    12. Democratic Party [ 26 липня 2008 у Wayback Machine.], Encyclop?dia Britannica Online, Accessed August 21, 2007. (англ.)
    13. Ballot Access News. October 2012 registration totals [ 31 січня 2013 у Wayback Machine.]. December 1, 2012. Volume 28, Number 7
    14. LP.org: Libertarian Party: Our History [ 30 січня 2006 у Wayback Machine.]
    15. Лента. Ру: «Для разнообразия. Обзор третьих партий и их кандидатов на президентских выборах-2008» [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]. 10.09.2008
    16. Ballot Access News. October 2008 registration totals [ 15 травня 2013 у Wayback Machine.]. December 1, 2008. Volume 24, Number 8
    17. LP.org: Elected Officials [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
    18. Green elected officials [ 23 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
    19. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 29 квітня 2013.
    20. Green Party 2004 Platform (PDF). Green Party (United States). 2004. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
    21. The 2008 Democratic Party Platform: Renewing America's Promise. Democratic Party (United States). 2008. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
    22. Libertarian Party Platform. Libertarian Party (United States). 2010. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
    23. 2004 Republican Party Platform: on Abortion. Republican Party (United States). 2004. Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 12 лютого 2007.
    24. Constitution Party Platform (Sanctity of Life). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008.
    25. . Republican Party (United States). 2008. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 12 травня 2011.
    26. . Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 29 квітня 2013.
    27. . Libertarian Party (United States). 17 серпня 2009. Архів оригіналу за 3 вересня 2009. Процитовано 26 серпня 2009. Libertarians are the only party committed to equal justice under the law, whether it is protection from violence, marriage equality or the ability of a qualified person to serve in the military
    28. . Архів оригіналу за 15 липня 2011. Процитовано 29 квітня 2013.
    29. Constitution Party Platform (Family). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008.
    30. . Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 29 квітня 2013.
    31. Constitution Party Platform (Health Care and Government). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008.
    32. . Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 29 квітня 2013.
    33. Constitution Party Platform (Taxes). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008.
    34. Comprehensive Immigration Reform (Democrats.org). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 8 серпня 2010.
    35. . Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 29 квітня 2013.
    36. . Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 29 квітня 2013.
    37. Constitution Party Platform (Immigration). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008.
    38. . Архів оригіналу за 3 лютого 2009. Процитовано 29 квітня 2013.
    39. Constitution Party Platform (Crime). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008. We favor the right of states and localities to execute criminals convicted of capital crimes and to require restitution for the victims of criminals.
    40. . Архів оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 29 квітня 2013.
    41. lp.org [ 11 липня 2012 у Wayback Machine.] — LP Monday Message: 20 Obama problems, 20 Libertarian solutions
    42. . Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 29 квітня 2013.
    43. . Архів оригіналу за 4 вересня 2008. Процитовано 29 квітня 2013.
    44. Constitution Party Platform (Gun Control). Архів оригіналу за 6 вересня 2012. Процитовано 25 березня 2008.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Politichni partiyi Spoluchenih Shtativ Ameriki vidigrayut vazhlivu rol u politichnij sistemi ta zhitti krayini popri te sho Konstituciya Spoluchenih Shtativ ne obumovlyuye osoblivo yih isnuvannya Z seredini XIX stolittya dlya SShA harakterna dvopartijna sistema koli v politici dominuyut dvi veliki partiyi regulyarno zminyuyuchi odna odnu pri vladi Politologi ta istoriki dilyat rozvitok dvopartijnoyi sistemi Ameriki na p yat epoh Suchasna dvopartijna sistema skladayetsya z Demokratichnoyi ta Respublikanskoyi partij yaki nezminno peremagayut na prezidentskih viborah z 1852 roku ta kontrolyuyut Kongres Spoluchenih Shtativ z 1856 roku Pochinayuchi z 1930 h rokiv demokrati v cilomu zajmayut v amerikanskij politici poziciyi trohi livishe centru v toj chas yak respublikanci znahodyatsya pravishe centru Krim dvoh providnih partij v SShA diyut she 38 ne rahuyuchi regionalnih ale vplivu na politiku voni majzhe ne mayut Lishe chas vid chasu komus iz chleniv malih partij vdayetsya domogtisya obrannya v Palatu predstavnikiv abo Senat U deyakih shtatah isnuyut partiyi sho koristuyutsya realnim vplivom na regionalnu politiku napriklad vermontska progresivna partiya Istoriya16 veresnya 1787 roku na v Filadelfiyi bula prijnyata Konstituciya SShA U nij ne bulo ni slova pro politichni partiyi yakih na toj moment v krayini ne isnuvalo Bilshe togo batki zasnovniki molodoyi pivnichnoamerikanskoyi respubliki buli protivnikami podilu suspilstva na partiyi Tak v Zapiskah federalista Aleksander Gamilton v 9 j statti ta Dzhejms Medison v 10 j pisali pro shkodu vnutrishnih politichnih frakcij Dzhordzh Vashington ne buv chlenom yakoyi nebud partiyi ni na moment svogo obrannya ni protyagom perebuvannya na posadi prezidenta Krim togo vin poboyuyuchis konfliktiv ta zastoyu vvazhav sho v uryadah narodnogo spryamuvannya v obranih uryadah takogo rodu partijnij duh ne slid zaohochuvati Tim ne mensh neobhidnist zavojovuvati pidtrimku viborciv na viborah prizvela do togo sho vzhe na pochatku 1790 h rokiv utvorilisya pershi politichni partiyi Primitno sho pochatok amerikanskoyi partijnoyi sistemi zaklali same kritiki partij Gamilton ta Medison Persha partijna sistema Pershoyu partiyeyu SShA stala Federalistska partiya angl Federalist Party abo Federal Party Vona bula stvorena pid chas pershogo prezidentskogo terminu Vashingtona ministrom finansiv Gamiltonom zi svoyih prihilnikiv perevazhno mistyan Novoyi Angliyi yaki pidtrimuvali jogo politiku Gamilton vistupav za silnij centralnij uryad rozvitok promislovosti ta torgivli dlya chogo vvazhav za neobhidne polipshiti vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu utvorennya Centralnogo banku Federalisti kontrolyuvali federalnij uryad do 1801 roku 1796 roku federalist Dzhon Adams stav pershim v istoriyi SShA partijnim prezidentom ta pershim glavoyu derzhavi obranim na alternativnij osnovi Partiya bula aktivna z 1792 po 1816 roki Povnistyu pripinila isnuvannya v 1820 h rokah Golovnim oponentom federalistiv stala Demokratichno respublikanska partiya angl Democratic Republican Party stvorena 1792 roku Dzhejmsom Medisonom kolishnim soratnikom Vashingtona ta Gamiltona i Tomasom Dzheffersonom yakij zajmav post derzhavnogo sekretarya v pershomu kabineti prezidenta Vashingtona Pislya togo yak 1800 roku Dzhon Adams ne zmig domogtisya pereobrannya a federalisti nazavzhdi vtratili bilshist u Palati predstavnikiv ta Senati Demokratichno respublikanska partiya stala dominuyuchoyu politichnoyu siloyu v Spoluchenih Shtatah Postupovo vpliv ta potuzhnist dzheffersonivskih respublikanciv rosli v toj chas yak elitarnist yih oponentiv vidshtovhuvala vid nih viborciv Nishivnij udar po federalistah bulo zavdano v seredini 1810 h rokiv koli voni vidmovilisya pidtrimati Anglo amerikansku vijnu 1812 1815 rokiv sho postavilo partiyu na mezhu rozkolu Rozgromna porazka opoziciyi na viborah 1816 roku i Epoha dobrih pochuttiv angl Era of Good Feelings 1816 1824 sho nastala pislya nogo poklali kraj Pershij partijnij sistemi Visim rokiv protyagom yakih odna partiya praktichno bezrozdilno panuvala na politichnij sceni prizveli do togo sho partijna disciplina vtratila svoyu aktualnist a respublikanci rozpalisya na kilka frakcij Druga partijna sistema Rozkol u lavah Demokratichno respublikanskoyi partiyi 1828 roku poklav pochatok Drugij partijnij sistemi U rezultati postupovogo rozpadu dominuyuchoyi partiyi vinikli frakciyi prihilnikiv prezidenta Dzhona Kvinsi Adamsa ta gubernatora Floridi Endryu Dzheksona Persha frakciya evolyucionuvala v Nacionalnu respublikansku partiyu angl National Republican Party a prihilniki Dzheksona utvorili suchasnu Demokratichnu partiyu angl Democratic Party Pislya porazki D K Adamsa na viborah 1828 roku nacionalnih respublikanciv ocholiv Genri Klej Platformoyu dlya Nacionalnoyi respublikanskoyi partiyi stala Amerikanska sistema Kleya yaka zokrema peredbachala vvedennya protekcionistskih tarifiv z metoyu priskoriti ekonomichnij rozvitok Takozh partiya rozglyadayuchi Spolucheni Shtati yak organichne cile ratuvala za rozvitok nacionalnoyi yednosti ta garmoniyi zvinuvachuyuchi oponentiv v tomu sho voni stavlyat miscevi interesi vishe za nacionalni Na comu proces partijnogo budivnictva ne zakinchivsya Pislya togo yak nacionalni respublikanci znovu zaznali porazki na viborah 1832 roku voni uvijshli v koaliciyu z ta nizkoyu inshih politichnih organizacij utvorivshi zgodom Partiyu vigiv angl Whig Party Period Drugoyi partijnoyi sistemi harakterizuvavsya dominuvannyam demokrativ na politichnij sceni SShA lishe zridka vigam vdavalosya vzyati vladu v svoyi ruki Na ruku demokratam grala riznosherstist yih supernikiv yaki ne zavzhdi mogli domovitisya mizh soboyu Tak na prezidentskih viborah 1836 roku vigi visunuli odrazu chotiroh kandidativ Mali partiyi v toj period populyarnistyu ta vplivom ne koristuvalisya i ne mogli sklasti konkurenciyu na viborah demokratam ta vigam Demokrati 1830 h 1840 h rokiv vistupali za silnu vikonavchu vladu ta proti banku Spoluchenih Shtativ a takozh za minimizaciyu vtruchannya derzhavi v ekonomiku ta politiku Znachnu chastinu elektoratu partiyi stanovili zhiteli Pivdnya diksi vona bula tisno pov yazana z plantatorami rabovlasnikami ta bankirami U zv yazku z cim demokrati vistupali za zberezhennya rabstva ta proti protekcionizmu ne bazhayuchi torgovih voyen z Velikoyu Britaniyeyu najbilshim pokupcem amerikanskoyi bavovni Vigi bilshu chastinu prihilnikiv yakih stanovili predstavniki pivnichnih shtativ fermeri ta zhiteli promislovih mist navpaki progoloshuvali verhovenstvo Kongresu nad vikonavchoyu vladoyu ta prosuvali programu modernizaciyi ta ekonomichnogo protekcionizmu Centralnimi politichnimi pitannyami cogo chasu buli tak zvana Bankivska vijna angl Bank War konflikt mizh prezidentom Dzheksonom ta glavoyu Drugogo banku Nikolasom Bidlom yakij sprovokuvav zagalnonacionalnu recesiyu 1834 roku a takozh Sistema vidobutku angl Spoils system shiroko rozpovsyudzhena v toj chas praktika najmannya ta prosuvannya uryadovih sluzhbovciv z chisla svoyih prihilnikiv Naprikinci 1840 h pochatku 1850 h rokiv v SShA zagostrilisya pitannya prav shtativ ta vvedennya rabstva na novih teritoriyah sho prizvelo do rozkolu Partiyi vigiv Vseredini neyi sformuvalisya dvi frakciyi Sovist angl Conscience proti rabstva predstavniki pivnochi i Bavovna angl Cotton za zberezhennya rabstva perevazhno zhiteli pivdnya Ostatochno partiya rozkololasya pid chas obgovorennya ta Zakonu Kanzas Nebraska U rezultati bavovnyani vigi priyednalisya do demokrativ i partiya zaznala porazki na prezidentskih viborah 1852 roku 1854 roku bilshist pivnichnih vigiv vstupilo v novu Respublikansku partiyu Do kincya 1856 roku zalishki vigiv perejshli v angl American Party Tretya partijna sistema Tretya partijna sistema sformuvalasya 1854 roku pislya stvorennya Respublikanskoyi partiyi angl Republican Party organizovanoyi yak ob yednannya protivnikiv rabstva ta tih hto virazhaye interesi pivnichnih shtativ z yih promislovimi mistami ta fermerami na protivagu elitarnoyi Demokratichnoyi partiyi tradicijno pov yazanoyi z plantatorami Pivdnya Respublikanci z samogo pochatku vimagali zaboroniti rozpovsyudzhennya rabstva na novih teritoriyah zadlya togo shob nadali rozdavati ci zemli bezkoshtovno vsim ohochim a takozh vstanoviti visoki mita na vvezennya promislovih tovariv z Yevropi Na viborah 1860 roku demokrati rozkololisya na pivnichnu ta pivdennu frakciyi Ne zumivshi domovitisya pro yedinogo kandidata kozhna grupa visunula svogo pretendenta Chastina demokrativ zovsim vijshli z partiyi zasnuvavshi angl Constitutional Union Party i visunuvshi svogo kandidata Vnaslidok cogo na viborah peremig respublikanec Avraam Linkoln sho sprovokuvalo viddilennya pivdennih shtativ ta Gromadyansku vijnu Pislya peremogi zhiteliv pivnochi u vijni respublikanci majzhe 20 rokiv bezperervno keruvali SShA Za chas svogo dominuvannya Respublikanska partiya vtilila bagato idej zaproponovanih she vigami Sered nih zasnuvannya nacionalnih bankiv stimulyuvannya zaliznichnogo budivnictva pidvishennya importnih tarifiv Chetverta partijna sistema Chetverta partijna sistemaisnuvala z 1896 po 1932 roki Ves cej chas osnovnimi partiyami SShA yak i ranishe zalishalisya respublikanci ta demokrati z perevagoyu pershih Rol malih partij desho zrosla ale vse she zalishalasya neznachnoyu Najbilshih uspihiv domoglisya socialisti chij lider Yudzhin Viktor Debs dvichi v 1912 ta 1920 rokah nabirav na viborah prezidenta ponad 900 tis golosiv a takozh angl Prohibition Party PRO chiyi kandidati trivalij chas stabilno nabirali ne menshe 1 golosiv Roki z 1890 do 1920 uvijshli v istoriyu yak Progresivna era angl Progressive Era i vidriznyalisya visokoyu socialnoyu aktivnistyu Odniyeyu z osnovnih cilej progresivnogo ruhu v yakij vhodili spochatku perevazhno respublikanci a piznishe i bagato demokrativ bula borotba z korupciyeyu U rezultati dij progresistiv vdalosya znachno reformuvati misceve samovryaduvannya osvitu medicinu finansovu sferu strahuvannya promislovist transport ta inshi oblasti Chetverta partijna sistema primitna takozh tim sho rozpochalasya transformaciya golovnih politichnih partij Yaksho she na pochatku XX stolittya demokrati vvazhalisya konservativnoyu politichnoyu siloyu v toj chas yak v Respublikanskij partiyi perevazhali poglyadi to vzhe v 1910 h rokah situaciya pochinaye zminyuvatisya chomu spriyav nedovgij rozkol sered respublikanciv ta utvorennya 1912 roku Progresivnoyi partiyi a takozh te sho demokrativ ocholiv liberalno nalashtovanij Vudro Vilson yakij dvichi obiravsya prezidentom P yata partijna sistema Velika depresiya prizvela do nishivnoyi porazki prezidenta respublikancya G Guvera i tim samim oznamenuvala krah Chetvertoyi partijnoyi sistemi P yata partijna sistema sformuvalasya 1933 roku pislya togo yak novij prezident F D Ruzvelt utvoriv tak zvanu Koaliciyu novogo kursu angl New Deal coalition do yakoyi uvijshli demokratichni partiyi shtativ tak zvani politichni mashini angl Political machine profspilki ta sini komirci sho nalezhali do nih angl Blue collar worker menshini rasovi etnichni ta religijni fermeri biloshkiri zhiteli pivdnya perevazhno bidni bezrobitni ta liberalno nalashtovana inteligenciya Do prihilnikiv Ruzvelta primknula navit chastina respublikanciv Uspishna politika Ruzvelta ta stvorena nim Koaliciya novogo kursu dozvolili demokratam peremagati na prezidentskih viborah 20 rokiv pospil z 1932 po 1952 roki Pochinayuchi z 1930 h rokiv v amerikanskij politici pochali shiroko vikoristovuvati termin liberalnij spochatku dlya poznachennya prihilnikiv ruzveltivskogo kursu v toj chas yak konservatorami poznachali yih protivnikiv Koaliciya tak i ne bula formalno organizovana i yiyi uchasniki chasto ne pogodzhuvalisya odin z odnim Koaliciya yak pravilo dotrimuvalasya liberalnih propozicij u vnutrishnih spravah ale bula mensh yedinoyu v plani zovnishnoyi politiki ta rasovih pitan Ostatochno koaliciya rozvalilasya pid chas viboriv 1968 roku koli vseredini Demokratichnoyi partiyi stavsya rozkol cherez vijnu u V yetnami Suchasna amerikanska partijna sistemaSuchasna partijna sistema v Spoluchenih Shtatah harakterizuyetsya dominuyuchim stanovishem dvoh partij Demokratichnoyii Respublikanskoyi Ci dvi partiyi kontrolyuyut yak Kongres Spoluchenih Shtativ tak i Zakonodavchi zbori vsih shtativ Takozh demokrati ta respublikanci vigrayut prezidentski vibori i v bilshosti vipadkiv vibori gubernatoriv shtativ ta meriv mist Inshi partiyi lishe chas vid chasu domagayutsya nevelikogo predstavnictva na rivni federalnomu ta shtatah najchastishe ne mayuchi mozhlivosti realno vplivati na politiku navit na miscevomu rivni Na prezidentskih viborah z pochatku XX stolittya malovplivovi i perevazhno nedovgovichni treti partiyi i sili lishe epizodichno domagalisya hocha b vidnosno znachnih rezultativ druge misce Progresivnoyi partiyi v 1912 roci 27 golosiv viborciv i 88 viborshikiv a takozh treti miscya nezalezhnogo kandidata Rossa Pero v 1992 19 i 0 vibornikiv Progresivnoyi partiyi v 1924 17 i 23 viborniki ta v 1978 14 i 46 vibornikiv Politichni partiyi suchasnostiDemokratichna partiya Dokladnishe Demokratichna partiya SShA Demokratichna partiya ye odniyeyu z dvoh osnovnih politichnih partij u SShA Ce najstarisha politichna partiya v krayini i odna z najstarishih u sviti Z chasiv V Vilsona Demokratichna partiya poslidovno pozicionuye sebe yak bilsh liberalna nizh Respublikanska yak v ekonomichnih tak i v socialnih pitannyah Ostatochno misce demokrativ v livomu centri zafiksuvav F D Ruzvelt yakij do cih pir maye silnij vpliv na Piznishe same prezident demokrat L B Dzhonson zaproponuvav stvoriti Velike suspilstvo v yakomu ne bude bidnosti Dlya cogo vin domigsya zaprovadzhennya derzhavnogo medichnogo strahuvannya Medicare stvorennya vchitelskogo korpusu vvedennya programi zhitlovih subsidij nuzhdennim sim yam programi zrazkovih mist novih zahodiv po borotbi iz zabrudnennyam vodi i povitrya programi budivnictva polipshenih avtomagistralej zbilshennya viplat po socialnomu strahuvannyu polipshennya situaciyi u galuzi medichnoyi ta profesijnoyi reabilitaciyi U pershij polovini XX stolittya demokrati yavno chi neyavno vistupayuchi za rasove rozdilennya koristuvalisya pidtrimkoyu bilogo naselennya Pivdnya Ale same demokrat Trumen u drugij polovini 1940 h rokiv pochav politiku desegregaciyi na Pivdni sho prizvelo do utvorennya ruhu diksikrati V 1960 h rokah inshij prezident demokrat Dzhonson prodovzhiv cyu politiku prijnyavshi yakij postaviv rasovu segregaciyu poza zakonom Todi zh respublikanci na choli z Barri Golduoterom Richardom Niksonom ta Ronaldom Rejganom pochali provoditi novu pivdennu strategiyu Vse ce prizvelo do formuvannya ruhu tak zvanih demokrativ blakitnogo psa tobto demokrativ sho golosuyut yak respublikanci yaki z chasom vse bilshe viddalyalisya vid partiyi v bik bilsh konservativnoyi Respublikanskoyi partiyi Za danimi byuletenya Ballot Access News yakij periodichno zbiraye ta analizuye statistiku shodo reyestraciyi viborciv demokrati v zhovtni 2012 roku prodovzhuvali zalishatisya najbilshoyu politichnoyu partiyeyu SShA narahovuyuchi 43 512 746 zareyestrovanih prihilnikiv 41 85 vid chisla zareyestrovanih viborciv Zaraz demokrativ pidtrimuyut perevazhno zhiteli velikih mist SShA i gustonaselenih primorskih shtativ osvicheni viborci sho zajmayutsya intelektualnoyu diyalnistyu z dohodom vishim za serednij robitniki velikih korporacij ob yednani v profspilki a takozh feministki pravozahisni organizaciyi rasovi ta seksualni menshini U nash chas demokrati pidtrimuyut pidvishennya podatkiv na bagatih zbilshennya socialnih viplat rozvitok visokotehnologichnih galuzej ekonomiki ta borotbu z zabrudnennyam navkolishnogo seredovisha vidmovu vid ekonomichnogo protekcionizmu vistupayut na zahist ta rasovih menshin proti zhorstkosti antiemigrantskih zahodiv Na vidminu vid svoyih oponentiv z Respublikanskoyi partiyi demokrati v bilshosti svoyij proti zaboroni abortiv ta zastosuvannya smertnoyi kari vistupayut za vtruchannya derzhavi nehaj i obmezhene v ekonomichni procesi a takozh za obmezhennya prava na volodinnya ta nosinnya vognepalnoyi zbroyi Respublikanska partiya Dokladnishe Respublikanska partiya SShA Respublikanska partiya ye odniyeyu z dvoh najbilshih suchasnih politichnih partij v SShA Yiyi chasto nazivayut Velikoyu staroyu partiyeyu angl Grand Old Party GOP i Doblesnoyu staroyu partiyeyu angl Gallant Old Party Zasnovana 1854 roku protivnikami rozpovsyudzhennya rabstva na novi teritoriyi i na zahist interesiv Pivnochi Respublikanska partiya dominuvala na amerikanskij politichnij sceni z momentu obrannya A Linkolna prezidentom Partiya zumila vigrati Gromadyansku vijnu ta vryatuvala SShA vid rozkolu Z 1860 i do 1932 roku respublikanci lishe chotiri razi ustupali post prezidenta demokratam Monopoliya na vladu prizvela do togo sho vzhe do kincya XIX stolittya v Respublikanskij partiyi rozgorilasya borotba vnutrishnih frakcij suprovodzhuvana skandalami pov yazanimi z korupciyeyu ta nepotizmom Pochinayuchi z 1920 h rokiv Respublikanska partiya sho ranishe vvazhalasya ta bilsh liberalnoyi porivnyano z demokratami stala zmishuvatisya vpravo stayuchi postupovo bilsh konservativnoyu Ci procesi posililisya v chasi Novogo kursu Ruzvelta Sogodni ideologiya Respublikanskoyi partiyi gruntuyetsya na platformi a takozh na ideyah ekonomichnogo liberalizmu ta socialnogo konservatizmu Za danimi byuletenya Ballot Access News v zhovtni 2012 roku respublikanci buli drugoyu za velichinoyu partiyeyu SShA narahovuyuchi 31 298 863 zareyestrovanih prihilnikiv 30 1 vid chisla zareyestrovanih viborciv Osnovu elektoratu partiyi skladayut bili osobi perevazhno z nevelikih mist ta silskoyi miscevosti pidpriyemci diplomovani fahivci ta upravlinci perevazhno z privatnogo sektora religijni fundamentalisti z chisla protestantiv U nash chas respublikanci na vidminu vid demokrativ vistupayut za znizhennya podatkiv posilennya borotbi z nelegalnoyu migraciyeyu ta skorochennya legalnoyi vilne pridbannya ta nosinnya vognepalnoyi zbroyi za moralnist ta simejni cinnosti v tomu chisli proti odnostatevih shlyubiv ta abortiv za ekonomichnij protekcionizm ta obmezhennya diyalnosti profspilok pidtrimuyut smertnu karu yak miru pokarannya zbilshennya vijskovih vitrat zaradi zmicnennya bezpeki SShA Odnim z najvazhlivishih dlya tradicijnogo respublikanskogo elektoratu principiv ye nevtruchannya derzhavnih struktur v ekonomichni procesi ta osobiste zhittya Osnovni treti partiyi Dokladnishe Libertarianska partiya Dokladnishe Libertarianska partiya SShA Libertarianska partiya bula zasnovana 11 grudnya 1971 roku Najbilshogo uspihu partiya domoglasya na prezidentskih viborah 1980 Ed Klark nabrav 921 128 golosiv viborciv abo 1 06 i 2012 rokiv Geri Dzhonson otrimav 1 275 804 golosiv abo 0 99 Ideologiya partiyi gruntuyetsya na libertarianstva Golovne dlya libertarianciv svoboda osobistosti vidpovidno voni vistupayut za vilnu rinkovu ekonomiku ta vilnu mizhnarodnu torgivlyu mir i nevtruchannya v spravi inshih krayin maksimalnu nezalezhnist gromadyanina ta obmezhennya vladi uryadu v tomu chisli proti zaboroni abortiv odnostatevih shlyubiv i iz zasterezhennyami narkotikiv a takozh minimalno regulovanu migraciyu Krim togo libertarianci vvazhayut za potribne skorotiti podatki ta derzhavni vitrati Najbilsh blizka do Respublikanskoyi partiyi neridko prijmayuchi do svoyih lav respublikanciv disidentiv Za danimi byuletenya Ballot Access News libertarianci za ostanni 4 roki zmogli zbilshiti kilkist svoyih zareyestrovanih prihilnikiv zumivshi pidnyatisya z p yatogo miscya sered nacionalnih partij SShA na tretye Yaksho v zhovtni 2008 roku u partiyi nalichuvalosya 240 328 prihilnikiv 0 24 z chisla zareyestrovanih viborciv to v zhovtni 2012 yak libertarianci zareyestruvalisya 330 811 osib 0 31 138 libertarianciv zajmayut viborni posadi v tomu chisli meriv mist i okrugiv chleniv okruzhnih ta shkilnih rad a takozh inshi miscevi posti pri comu velika chastina 102 osobi buli obrani yak bezpartijni Partiya zelenih Dokladnishe Partiya zelenih SShA Persha v SShA Partiya zelenih bula stvorena 1980 roku Najbilshogo uspihu zeleni dobilisya na prezidentskih viborah 2000 roku koli visunutij partiyami zelenih okremih shtativ populyarnij v krayini advokat ta aktivist Ralf Nejder nabrav 2 883 105 golosiv blizko 2 7 2001 roku prihilniki Nejdera z chisla chleniv riznih zelenih partij ta organizacij SShA ob yednalisya utvorivshi Partiyu zelenih SShA angl Green Party of the United States yaka ostannim chasom ye osnovnoyu nacionalnoyu partiyeyu zelenih u krayini Partiya zelenih dotrimuyetsya livocentristskih poglyadiv zasnovanih na zelenij politici social demokratiyi populizmi ta vistupayuchi na zahist navkolishnogo seredovisha za socialnu spravedlivist rivnist prav nezalezhno vid seksualnoyi oriyentaciyi ta stati pacifistsku zovnishnyu politiku derzhavnij kontrol nad osobistoyu vognepalnoyu zbroyeyu gromadyan a takozh za decentralizaciyu organiv vladi ta rozvitok suspilnoyi ekonomiki Za danimi byuletenya Ballot Access News zeleni ye drugimi sered tretih partij SShA Na zhovten 2012 roku yiyi prihilnikami zareyestruvalisya 250 682 viborci 0 24 z chisla zareyestrovanih viborciv Zeleni ne raz zajmali viborni posadi ale perevazhno na miscevomu rivni pri comu bilshist z nih vigravali golosuvannya yak bezpartijni Konstitucijna partiya Dokladnishe Konstitucijna partiya SShA Konstitucijna partiya bula zasnovana 1992 roku yak Partiya amerikanskih platnikiv podatkiv i z samogo pochatku zajmala konservativni poziciyi 1999 roku partiya zminila nazvu na Konstitucijnu tim samim pokazuyuchi svoyu virnist principam amerikanskoyi Konstituciyi ta ideyam batkiv zasnovnikiv Ameriki Konstitucionalisti dotrimuyutsya pravih poglyadiv zasnovanih na ideologiyi tak zvanogo paleokonservatizmu sho predstavlyaye sukupnist konservativnih politichnih principiv ta religijnih cinnostej U pitannyah zovnishnoyi politiki ekonomiki ta obmezhennya roli derzhavi blizki do Libertarianciv zate v socialnih pitannyah podilyayut poglyadi religijno konservativnogo krila Respublikanskoyi partiyi Za danimi byuletenya Ballot Access News Konstitucijna partiya dovgij chas zajmala tretye misce sered usih nacionalnih politichnih partij SShA ale v ostanni dva roki yiyi chiselnist silno vpala Na zhovten 2012 roku yiyi prihilnikami zareyestruvalisya 77 918 viborciv 0 07 z chisla zareyestrovanih viborciv Najbilshogo uspihu konstitucionalisti domoglisya na viborah prezidenta 2008 roku koli yih kandidat Chak Bolduin zibrav 199 750 golosiv 0 15 Porivnyannya pozicij partij z osnovnih pitanU nastupnij tablici navedeno oficijni poziciyi p yati providnih politichnih partij SShA ta yih zbigi z deyakimi politichnimi ideologiyami sho najchastishe asociyuyutsya z cimi partiyami Slid pam yatati sho ne vsi chleni partiyi zgodni z usima zadeklarovanimi poglyadami svoyeyi partiyi ta mozhut provoditi politiku vidminnu vid oficijnoyi tochki zoru Porivnyannya politiki p yati najbilshih politichnih partij SShA Partiya Partiya zelenih Demokratichna partiya Libertarianska partiya Respublikanska partiya Konstitucijna partiya Ideologiya Social demokratiya Zelena politika Libertarianstvo Klasichnij liberalizm en Neokonservatizm Paleokonservatizm Pitannya sformulovani u viglyadi zmin do status kvo Obmezhennya abortiv Ni Ni Ni Tak Tak Derzhavne finansuvannya viborchih kampanij Tak Ni Ni Ni Ni Tak Tak Tak Ni Ni Zagalna ohorona zdorov ya Tak Tak Ni Ni Ni Bilsh progresivne opodatkuvannya Tak Tak Ni Ni Ni Ni Tak Ni Tak Tak Tak Ni Tak Ni Ni Tak Ni Tak Ni Ni Obmezhennya volodinnya vognepalnoyu zbroyeyu Tak Tak Ni Ni Ni Nevtruchannya u spravi inshih krayin Tak Ni Tak Ni Tak Tak Ni Tak Ni TakDiv takozhPrimitkiPaul Kleppner et al The Evolution of American Electoral Systems 1983 angl Aleksandr Gamilton K narodu shtata Nyu Jork 29 lyutogo 2012 u Wayback Machine Federalist 9 21 noyabrya 1787 r Dzhejms Medison K narodu shtata Nyu Jork 14 veresnya 2013 u Wayback Machine Federalist 10 22 noyabrya 1787 r Dzhordzh Vashington Proshalnoe poslanie 29 travnya 2013 u Wayback Machine Richard Hofstadter The Idea of a Party System The Rise of Legitimate Opposition in the United States 1780 1840 1970 angl William Nisbet Chambers ed The First Party System 1972 angl George Dangerfield The Era of Good Feelings 1952 angl Vigi v SShA John D Buenker John C Burnham and Robert M Crunden Progressivism 1986 pp 3 21 Witcover Jules 2003 1 Party of the People A History of the Democrats p 3 The Democratic Party of the United States the oldest existing in the world was in a sense an illegitimate child unwanted by the founding fathers of the American Republic angl Micklethwait John Wooldridge Adrian 2004 The Right Nation Conservative Power in America p 15 The country possesses the world s oldest written constitution 1787 the Democratic Party has a good claim to being the world s oldest political party angl Democratic Party 26 lipnya 2008 u Wayback Machine Encyclop dia Britannica Online Accessed August 21 2007 angl Ballot Access News October 2012 registration totals 31 sichnya 2013 u Wayback Machine December 1 2012 Volume 28 Number 7 LP org Libertarian Party Our History 30 sichnya 2006 u Wayback Machine Lenta Ru Dlya raznoobraziya Obzor tretih partij i ih kandidatov na prezidentskih vyborah 2008 7 sichnya 2014 u Wayback Machine 10 09 2008 Ballot Access News October 2008 registration totals 15 travnya 2013 u Wayback Machine December 1 2008 Volume 24 Number 8 LP org Elected Officials 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Green elected officials 23 listopada 2010 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2013 Green Party 2004 Platform PDF Green Party United States 2004 Arhiv originalu PDF za 6 veresnya 2012 Procitovano 12 travnya 2011 The 2008 Democratic Party Platform Renewing America s Promise Democratic Party United States 2008 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 12 travnya 2011 Libertarian Party Platform Libertarian Party United States 2010 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 12 travnya 2011 2004 Republican Party Platform on Abortion Republican Party United States 2004 Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 12 lyutogo 2007 Constitution Party Platform Sanctity of Life Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008 Republican Party United States 2008 Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 12 travnya 2011 Arhiv originalu za 17 veresnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2013 Libertarian Party United States 17 serpnya 2009 Arhiv originalu za 3 veresnya 2009 Procitovano 26 serpnya 2009 Libertarians are the only party committed to equal justice under the law whether it is protection from violence marriage equality or the ability of a qualified person to serve in the military Arhiv originalu za 15 lipnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2013 Constitution Party Platform Family Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008 Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2013 Constitution Party Platform Health Care and Government Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008 Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2013 Constitution Party Platform Taxes Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008 Comprehensive Immigration Reform Democrats org Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 8 serpnya 2010 Arhiv originalu za 8 travnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2013 Constitution Party Platform Immigration Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2009 Procitovano 29 kvitnya 2013 Constitution Party Platform Crime Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008 We favor the right of states and localities to execute criminals convicted of capital crimes and to require restitution for the victims of criminals Arhiv originalu za 4 veresnya 2008 Procitovano 29 kvitnya 2013 lp org 11 lipnya 2012 u Wayback Machine LP Monday Message 20 Obama problems 20 Libertarian solutions Arhiv originalu za 17 veresnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 4 veresnya 2008 Procitovano 29 kvitnya 2013 Constitution Party Platform Gun Control Arhiv originalu za 6 veresnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2008

    Дата публікації:
    Топ