Політична система Нової Каледонії протягом її історії неодноразово зазнавала змін. Протягом 1853—1946 рр. це була французька колонія, й уся влада перебувала в руках губернатора. В 1946—1999 рр. Нова Каледонія мала статус заморської території (фр. Territoire d’outre-mer, ТОМ), були створені місцевий представницький орган (Територіальні збори, фр. Assemblée territoriale) та колегіальний виконавчий орган (Урядова рада, фр. Conseil de gouvernement). Сучасні політична система та установи Нової Каледонії сформувалися після тривалого протистояння, переговорів, компромісів та взаємних поступок між основними громадами країни — європейцями, за спиною яких стояли владні сили, та сепаратистами-канаками, що представляють корінне населення країни. Нинішня організація інституцій і баланс сил були народжені двома установчими актами: угодою Матіньон-Удіно 1988 року та Нумейскою угодою 1998 року. Перша з них завершила громадянську війну, народила провінції та визнала безліч нових легітимних понять. Друга заснувала місцеві колегіальний уряд та Конгрес, спрямувала Нову Каледонію на шлях «спільної долі» та каледонського громадянства. В Новій Каледонії поступово створювалась інституційна архітектура, яка є унікальною в межах Французької Республіки.
Унікальна інституційна архітектура
Нова Каледонія в рамках Французької держави має особливий еволюційний статус (sui generis), вона володіє специфічними інститутами та користується законодавчими актами, призначеними виключно для неї. Повноваження Нової Каледонії спеціально регулюються окремим розділом Конституції «Перехідні положення, пов'язані з Новою Каледонією», яка виключає її із загальної сфери територіальних органів влади Франції. Інституційна структура Нової Каледонії визначається Органічним законом № 99-209 від 19 березня 1999 року, прийнятим на основі положень Нумейської угоди 1998 року й закріплений статтями 76 і 77 Конституції Франції. Органічний закон ділить повноваження та відповідальність між державою (Францією), Новою Каледонією, її провінціями та комунами, організовує роботу уряду, Конгресу, Звичаєвого сенату Нової Каледонії та провінційних установ, визначає порядок виборів до місцевих органів влади та умов, за яких Нова Каледонія має приймати рішення про своє майбутнє. Конгрес Нової Каледонії розділяє законодавчу владу з Національними зборами Франції.
Передбачалося, що мають бути визначені нові символи «тотожності» Нової Каледонії, серед яких назва країни, прапор, гімн, девіз, графічний дизайн банкнот. Вони мають засвідчити канацьку ідентичність та спільне майбутнє для всіх громадян країни на її шляху до суверенітету. 1998 року було встановлене громадянство Нової Каледонії, яке поширюється на осіб, що народилися в Новій Каледонії або прибули сюди до 1998 року й можуть довести 10 років свого проживання в Новій Каледонії, а також їхні діти, коли вони стануть дорослими. Лише громадяни Нової Каледонії мають право голосу на виборах.
Нумейська угода передбачала, що держава (Франція) поступово на основі спільного суверенітету має передати Новій Каледонії свої основні повноваження, серед яких галузі цивільного й комерційного права, звичаєвого цивільного стану та системи звичаєвих земель, питання праці, експлуатації місцевих природних ресурсів, судноплавство в територіальних водах, зовнішня торгівля, системи освіти та охорони здоров'я. За Францією лишаються суверенні повноваження: юстиція, судова система, громадський порядок, оборона, міжнародні відносини, державна цивільна служба, валюта та грошовий обіг, казначейство, фіскальна політика, контроль за імміграцією та іноземцями.
У Новій Каледонії співіснують дві форми цивільного стану: цивільне право для європейців та інших громад мігрантів і звичаєве право для канаків. Нумейська угода дозволяє будь-якій людині змінити свій цивільний стан, зокрема відмовитись або повернутися до звичаєвого права; в останньому випадку потрібно лише довести, що особа живе на стійкій основі відповідно до норм канацьких традицій. Багато канаків тримається звичаєвого статусу, оскільки він підкреслює їхню специфіку, а ще тому, що він захищає їхні земельні резервації та дозволяє уникати європейського правосуддя. В минулому суперечки всередині корінних громад вирішувалися неписаними звичаєвими нормами, без складання будь-яких документів. Тепер конфлікти врегульовуються мирним шляхом за допомогою звичаєвої влади, яка має конкретну юрисдикцію, де звичаєві засідателі сидять поруч з професійними суддями на рівних. «Звичаєвий суд» приймає рішення про конфлікти, які впливають на повсякденне життя кланів і сіл, наприклад, опіка над дітьми в разі розлучення.
Кожен, хто народився в Новій Каледонії, юридично є громадянином Франції й може голосувати на виборах президента Франції. На національному рівні Нова Каледонія має по два представники в Національних зборах та Сенаті Франції.
В Новій Каледонії діють французька Конституція та інші закони Франції, а також укази та законодавчі норми центральної влади, які стосуються Нової Каледонії. Крім того, тут приймаються й діють власні закони, рішення Конгресу, укази Президента уряду Нової Каледонії.
Особливий статус Нової Каледонії передбачає також місцеві органи виконавчої влади. Влада в Новій Каледонії здійснюється на декількох рівнях: на рівні Нової Каледонії в цілому, на рівні трьох провінцій та на рівні місцевих громад. Населення, що живе в умовах звичаєвого цивільного стану, має власні звичаєві органи влади й альтернативний звичаєвий адміністративний поділ країни.
Верховний комісар
Президент Французької Республіки є офіційним очільником Нової Каледонії. Влада Франції на території представлена Верховним комісаром (фр. Haut-commissaire de la République en Nouvelle-Calédonie), що призначається президентом Франції після обговорення в Раді міністрів. Верховний комісар несе відповідальність за належне функціювання державних інститутів. Він стежить за тим, як виконуються урядові норми та рішення, гарантує виконання законів і постанов, а також контролює організації, які отримують вигоду від державної допомоги. Він забезпечує адміністративний контроль за державними установами всіх рівнів на території Нової Каледонії. Уповноважені представники Верховного комісара (заступники комісара) є в кожній провінції. Верховний комісар слідкує за використанням фінансів і законністю дій місцевої влади.
Верховний комісар також керує діями національної поліції й жандармерії, відповідає за оборонні заходи, які не мають військового характеру. В передбачених законодавством випадках він може вводити на території Нової Каледонії надзвичайний стан. На додаток до повноважень як представника центральної влади, Верховний комісар має деякий контроль над міжнародними відносинами, іноземними інвестиціями, імміграцією, телевізійним мовленням, навігацією та управлінням повітряним рухом, фінансами, науковими дослідженнями та вищою освітою.
Законодавча влада
Нова Каледонія має власний парламент — Конгрес (фр. Congrès de la Nouvelle-Calédonie). Це її законодавчий орган, що складається з 54 депутатів, які обираються раз на 5 років.
Повноваження Конгресу вичерпно перераховані в Органічному законі від 19 березня 1999 року. До них належать оподаткування, територіальний бюджет, регулювання цін, запобігання шахрайству, координація місцевого законодавства, цивільні справи, організація територіальних служб, трудове законодавство, регулювання в галузі початкової освіти, охорони здоров'я, санітарії й соціального захисту, культури та спорту, інфраструктури, видобутку корисних копалин тощо. Конгрес обговорює й приймає закони, що стосуються загальних для всієї Новій Каледонії справ. Статус цих законів прирівнюється до законів, прийнятих парламентом Франції.
У певному сенсі Конгрес Нової Каледонії виконує роль федерального парламентського органу. Він формується з представників провінційних Зборів. Кожна провінція має в Конгресі фіксовану кількість представників: 32 місця зарезервовано за Зборами Південної провінції, 15 — за Зборами Північної провінції та 7 — за Зборами Островів Луайоте. Така внутрішня децентралізація територіальної одиниці також є унікальним явищем для Французької Республіки. Конгрес очолює президент, йому допомагають кілька віцепрезидентів і два парламентських адміністратори.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється місцевим урядом, який формується Конгресом. Уряд функціює за колегіальним принципом і має повноваження в галузях, які не є виключною прерогативою французької держави. Уряд розподіляє операційний бюджет між провінціями, визначає бюджети комун, має певні повноваження в міжнародних відносинах. Він готує й виконує рішення Конгресу.
Колегіальний уряд Нової Каледонії (фр. Gouvernement collégial de la Nouvelle-Calédonie) був створений за Нумейською угодою 1998 року, він є специфічним й унікальним органом управління. Уряд складається з 5—11 членів і формується на основі пропорційного представництва політичних груп і партій, представлених у Конгресі. Він залишається чинним до закінчення терміну дії мандату Конгресу, складом якого він був сформований, за винятком випадку, якщо уряд піде у відставку або буде розпущений Конгресом.
Уряд очолює президент Конгресу. Відповідно, він є найвищою посадовою особою в Новій Каледонії. У засіданнях уряду бере участь Верховний комісар. Багатопартійний каледонський уряд працює на основі консенсусу, але, коли це неможливо, рішення приймаються більшістю голосів його членів. У разі виникнення політичної кризи, меншість не може накладати вето на рішення більшості. У випадку незгоди вона позивається до французької держави як арбітра, і вже та вирішує конфлікт.
Провінції
Провінції Нової Каледонії були створені 1989 року й наділені функціями самоврядування. Такий поділ був покликаний зробити перерозподіл політичних сил, повернути країну до громадянського миру та встановити баланс сил. Південна провінція в основному заселена противниками незалежності Нової Каледонії, Північна провінція та Острови Луайоте — навпаки її прибічниками.
Кожна з провінцій має власні провінційні збори — законодавчий орган, члени якого обираються на п'ять років загальним прямим голосуванням виборців. Збори обирають з числа своїх членів виконавчий орган, який складається з президента та кабінету (3 віцепрезиденти). Частина членів провінційних зборів, згідно із встановленим представництвом, отримує місця в Конгресі Нової Каледонії.
До компетенції провінційних органів влади належать: початкова освіта; будівництво та утримання шкіл; дороги, порти та аеропорти провінційного значення; професійне навчання; економічний розвиток (сільське господарство, тваринництво, лісове господарство, рибальство, мисливство, туризм); медична допомога, охорона здоров'я й соціальна робота; будівництво й функціювання провінційних установ; спорт; культурні заходи; житловий та міський розвиток; охорона навколишнього середовища; видача дозволів на видобування корисних копалин. За Нумейською угодою провінції отримали два важливих повноваження: управління морським суспільним надбанням, що дозволяє їм здійснювати свої екологічні повноваження та економічний розвиток, а також повноваження приймати рішення, що стосуються видобутку корисних копалин.
Бюджети провінцій формуються за рахунок збору загальних і провінційних мит і податків, доля яких не може бути меншою за 51,5 %, а також грантів від Французької держави (головним чином субсидії на будівництво в галузях охорони здоров'я та освіти) та коштів, наданих Європейським Союзом. Уряд Нової Каледонії, відповідно до встановлених норм, щороку передає провінціям гранти для операційних бюджетів та капітальних витрат. Відповідно до досягнутих політичних угод, операційний бюджет, що формується за рахунок податкових надходжень, розподіляється у такій пропорції: 50 % надходить до Північної провінції, 32 % — до Південної й 18 % до Островів Луайоте. Південна й Північна провінції отримують по 40 % капітальних витрат кожна, а Острови Луайоте — 20 %. Таким чином, Північна провінція та провінція Острови Луайоте отримують у два-три рази більше коштів на душу населення, ніж Південна провінція. Така незбалансованість свідомо була створена для подолання відставання двох провінцій з переважно сільським населенням, у більшості своїй канаками. Розподіл може бути змінений законом, прийнятим більшістю в три п'ятих голосів Конгресу.
Місцеві органи влади
Органи місцевої влади діють на рівні комун (муніципалітетів). Комуни Нової Каледонії дотримуються загального для Франції кодексу норм та правил, встановлених для органів місцевої влади. Вони стосуються складу цих органів, порядку обрання та функціювання муніципальних рад. Особливістю є те, що органи місцевої влади Нової Каледонії не залежать від системи державного міжмуніципального співробітництва. Дії муніципальних органів влади підлягають контролю постфактум, що є результатом впровадження заходів з децентралізації, передбачених відповідним Законом від 29 грудня 1990 року. Кожна з комун має виборного голову й муніципальну раду.
Звичаєві органи влади
Канацьке суспільство традиційно будується за власною звичаєвою організацією. Воно поділяється на клани та племена, що перебувають під владою місцевих вождів. Нумейська угода визнала важливу роль, яку відіграє така організація для корінного населення. Традиційні владні структури були формалізовані й отримали статус звичаєвих органів влади, юрисдикція яких поширюється на мешканців Нової Каледонії, що живуть в умовах звичаєвого цивільного стану.
За Матіньонською угодою, було створено консультативну Звичаєву раду, яка, за Нумейскою угодою, стала називатись Звичаєвим Сенатом (фр. Sénat coutumier). Цей орган складається з 16 членів (звичаєвих сенаторів, фр. Sénateurs coutumier), по два від кожної з восьми звичаєвих областей Нової Каледонії, призначених звичаєвими радами цих областей відповідно до практики, визначеної звичаями. Термін повноважень Сенату становить п'ять років, його президент (голова) оновлюється щороку.
Звичаєвий Сенат уповноважений видавати висновок щодо законопроектів, пов'язаних із символами ідентичності Нової Каледонії, звичаєвим станом, режимом використання звичаєвих земель, процедури виборів та роботи звичаєвих органів влади. Уряд Нової Каледонії консультується зі Звичаєвим Сенатом з питань, що стосуються корінних жителів країни. З цією установою мають погоджуватись всі законодавчі акти, якщо вони стосуються канацької ідентичності, звичаєвого статусу або культурної спадщини канаків.
Існують також звичаєві органи влади нижчого рівня. Зокрема в кожній з восьми звичаєвих областей є свої Звичаєві ради (фр. Conseil coutumier d’aire), які складаються з голів (великих вождів) звичаєвих округів (фр. Grands chefs de districts). На рівні звичаєвих округів існують ради округів (фр. Conseil de district), вони складаються з вождів племен (фр. Chefs de tribus), а на рівні племен — ради вождів кланів (фр. Conseil des chefs de clan), раду клану (фр. Conseil du clan) утворюють представники сімейних груп (фр. Représentants des groupes familiaux).
Засідання звичаєвих рад проводяться в режимі так званої «балаканини» (обговорення за традиціями племен), за результатами якої приймається колективне рішення. 2007 року був уведений інститут звичаєвих державних службовців (фр. Officiers publics coutumiers). Це дозволило формалізували в письмовому вигляді зміст і рішення «балаканини». Звичаєві державні службовці складають протоколи засідань, а також «звичаєві акти». Серед іншого, ці документи дозволяють вождю клану укласти угоду з реалізації проєктів розвитку на звичаєвих землях, можна видати постанову про розпуск звичаєвого союзу, оформити угоду про розподіл земель у ході врегулювання спору між кланами тощо.
Економічно-соціальна рада
Економічно-соціальна рада (фр. Le Conseil économique et social, CES) є ще одним консультативним органом, що займається питаннями економічного, соціального, культурного та екологічного характеру. CES консультує уряд або Конгрес стосовно проєктів законів та самих законів і дає пропозиції для обговорення в Конгресі Нової Каледонії. Провінційні ради та Звичаєвий Сенат також можуть звертатися до Економічно-соціальної ради за консультацією.
Економічно-соціальна рада складається з 39 членів, 28 з них є представниками провінцій (4 від островів Луайоте, 8 від Північної провінції і 16 від Південної провінції), 2 члени призначаються Звичаєвим Сенатом і 9 є залученими кваліфікованими спеціалістами. Засідання ради — це простір для діалогу та пропозицій.
Адміністративний поділ
З 1989 року Нова Каледонія поділяється на 3 провінції: Північна, Південна та Острови Луайоте. Зберігається також поділ на 33 муніципальні утворення (комуни). Географічні межі провінцій загалом збігаються з межами муніципальних утворень, за винятком комуни Поя, розділеної між Північною та Південною провінціями.
Емблема | Провінція | Площа, км² | Населення, осіб (2019, перепис) | Адміністративний центр | Включає комуни |
---|---|---|---|---|---|
Північна (фр. Province Nord) | 9 582 | 49 910 | Коне (фр. Koné) | Белеп (фр. Belep, 21 на мапі), Во (фр. Voh, 17), Єнген (фр. Hienghène, 24), Кала-Гомен (фр. Kaala-Gomen, 18), Канала (фр. Canala, 30), Коне (фр. Koné, 16), Куауа (фр. Kouaoua, 29), Кумак (фр. Koumac, 19), Понерігуан (фр. Ponérihouen, 27), Поя (фр. Poya, 14, північна частина), Пуебо (фр. Pouébo, 23), Пуанбу (фр. Pouembout, 15), Пуендіміе (фр. Poindimié, 26), Пум (фр. Poum, 20), Тухо (фр. Touho, 25), Уегоа (фр. Ouégoa, 22), Хуаїлу (фр. Houaïlou, 28) | |
Південна (фр. Province Sud) | 7 012 | 203 144 | Нумеа (фр. Nouméa) | Булупарі (фр. Boulouparis, 8), Бурай (фр. Bourail, 13), Думбеа (фр. Dumbéa, 6), Ла-Фоа (фр. La Foa, 9), Мон-Доре (фр. Le Mont-Dore, 4), Муанду (фр. Moindou, 12), Нумеа (фр. Nouméa, 5), Острів Пен (фр. L’Île-des-Pins, 3), Паїта (фр. Païta, 7), Поя (фр. Poya, 14, південна частина), Саррамеа (фр. Sarraméa, 10), Тіо (фр. Thio, 1), Фаріно (фр. Farino, 11), Яте (фр. Yaté, 2) | |
Острови Луайоте (фр. Province des îles Loyauté) | 1 981 | 18 353 | Ве (фр. Wé) | Ліфу (фр. Lifou, 32), Маре (фр. Maré, 33), Увеа (фр. Ouvéa, 31) | |
Нова Каледонія | 18 575 | 271 407 | Нумеа |
Паралельно існує звичаєвий адміністративний поділ, який поширюється на населення, що живе в умовах звичаєвого цивільного стану. З 1999 року Нова Каледонія поділяється на 8 звичаєвих областей (фр. Aire Coutumière), 5 із них розташовані на острові Нова Каледонія, ще 3 — на островах Луайоте. Звичаєві області складаються зі звичаєвих округів (фр. District Coutumier), звичаєві округи — з племен (фр. Tribu). Всього в Новій Каледонії є 61 звичаєвий округ і 341 плем'я.
Політичні партії
У Новій Каледонії існує багатопартійна система. Діють місцеві політичні партії, традиційно поділені на два табори, противників та прибічників незалежності, які мають приблизно рівну підтримку населення.
Противники незалежності, яких часто називають лоялістами, включають партії переважно правого спрямування, які орієнтуються на європейську громаду Нової Каледонії. Рух організаційно оформився зі створенням 1977 року партії Об'єднання на підтримку Каледонії (фр. Rassemblement pour la Calédonie, RPC), що орієнтувалася на французьке Об'єднання на підтримку Республіки. З 1978 року ця партія називалась Об'єднання на підтримку республіки в Каледонії (фр. Rassemblement pour la Calédonie dans le République, RPCR), тривалий час вона займала провідне місце в таборі лоялістів, але після підписання Матіньонської й Нумейської угод її лідерство було піддане сумніву. Виникло кілька нових партій лоялістського спрямування, деякі з яких виявляли вороже ставлення до RPCR. Постійно відбувалося перегрупування сил, виникали й розпадалися виборчі коаліції. 3 2014 року RPCR відома як просто Об'єднання (фр. Le Rassemblement). На виборах 2019 року Об'єднання разом із Каледонськими республіканцями (фр. Les Républicains calédoniens) та ще кількома партіями, входило до виборчого альянсу Із впевненістю за майбутнє (фр. l'Avenir en confiance), який набрав найбільше голосів. До табору лоялістів належить також впливова правоцентристська партія Каледонія разом (фр. Calédonie ensemble).
Рух за незалежність зародився в Новій Каледонії наприкінці 1960-х років. 1977 року про вимогу незалежності країни заявила найстаріша партія країни Каледонський союз (фр. Union calédonienne). Заснована 1953 року, спочатку вона стояла на автономістських позиціях і виступала за співжиття різних етнічних груп. Згодом від Каледонського союзу відколовся цілий ряд партій незалежницького спрямування, що стоять на радикальніших позиціях, але Каледонський союз все ще існує й має представництво в місцевому Конгресі, захищаючи встановлення незалежності Нової Каледонії в асоціації з Францією. Провідні позиції в таборі незалежників протягом багатьох років займає Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Front de libération nationale kanak et socialiste, FLNKS), заснований 1984 року. На виборах 2019 року FLNKS, виступаючи в альянсі з Каледонським союзом, отримав найбільше місць у Конгресі серед незалежницьких партій. Іншою потужною силою табору є Партія визволення канаків (фр. Parti de libération kanak, Palika), яка на виборах 2019 року виступала в коаліції Національний союз за незалежність (фр. Union nationale pour l'indépendance). У Конгресі також представлені декілька дрібніших партій незалежницького спрямування. Всі вони орієнтуються переважно на канацьку громаду.
Партія Океанійське пробудження (фр. l'Éveil océanien) представляє громаду вихідців з островів Волліс і Футуна. Вона також представлена в Конгресі й займає нейтральну позицію.
Вибори
Вибори 2019 року
2 травня 2019 р. у Новій Каледонії пройшли вибори до місцевого Конгресу та провінційних зборів, на яких з невеликою перевагою перемогли представники партій, що виступають за збереження країни в складі Франції. Вони здобули 28 із 54 місць у Конгресі проти 26 місць у прибічників незалежності. Найбільше представництво отримала правоцентристська ліберальна консервативна коаліція «Із впевненістю за майбутнє» (фр. l'Avenir en confiance). В Північній провінції ця коаліція була представлена списком «Дія на Півночі» (фр. Agissons pour le nord), а на островах Луайоте — «З нами» (фр. Avec nous). Значно поступилася їй поміркована права партія «Каледонія разом» (фр. Calédonie ensemble), що також належить до табору лоялістів. Найбільшого успіху серед прибічників незалежності досяг Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Front de libération nationale kanak et socialiste), який у Північній провінції та на островах Луайоте виступав у коаліції з Каледонським союзом (фр. Union calédonienne). Вагомого успіху досягло також інше провідне незалежницьке угрупування Національний союз за незалежність (фр. Union nationale pour l'indépendance), яке на виборах у провінції Острови Луайоте значилось під назвою Національний союз за незалежність — Партія визволення канаків (фр. Union nationale pour l'indépendance - Parti de libération kanak).
Вибори проводились окремо в кожній провінції, за їхніми результатами були розподілені місця в провінційних зборах, а також у Конгресі, зарезервовані за кожною з провінцій. До розподілу мандатів допускалися лише партії та блоки, які отримали не менше 5 % голосів зареєстрованих виборців (1060 голосів).
Лоялістський блок «Із впевненістю за майбутнє» переміг на виборах до зборів Південної провінції. У Північній провінції та провінції Острови Луайоте переможцями стали прибічники незалежності: Національний союз за незалежність та Канацький соціалістичний фронт національного визволення в коаліції з Каледонським союзом відповідно.
Партії та блоки | Отримано голосів | Кількість місць | |
---|---|---|---|
Із впевненістю за майбутнє (фр. l'Avenir en confiance) | 32 336 | 18 | |
Каледонія разом (фр. Calédonie ensemble) | 15 948 | 7 | |
Океанійське пробудження (фр. l'Éveil océanien) | 6 077 | 3 | |
Каледонський союз (фр. Union calédonienne) — Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Front de libération nationale kanak et socialiste) | 14 255 | 9 | |
Канацький соціалістичний фронт національного визволення | 11 269 | 6 | |
Національний союз за незалежність (фр. Union nationale pour l'indépendance) | 12 679 | 9 | |
Партія праці (фр. Parti travailliste) | 4 182 | 1 | |
Соціалістичне визволення канаків (фр. Libération kanak socialiste) | 1 536 | 1 | |
Партії та блоки | Отримано голосів | % голосів | Місць у провінційних зборах | Місць у Конгресі | |
---|---|---|---|---|---|
Із впевненістю за майбутнє (фр. l'Avenir en confiance) | 28 802 | 40,59 | 20 | 16 | |
Каледонія разом (фр. Calédonie ensemble) | 13 122 | 18,49 | 9 | 7 | |
Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Front de libération nationale kanak et socialiste) | 11 269 | 15,88 | 7 | 6 | |
Океанійське пробудження (фр. l'Éveil océanien) | 6 077 | 8,56 | 4 | 3 | |
Національне об'єднання Нової Каледонії (фр. Rassemblement national de Nouvelle-Calédonie) | 2 707 | 3,81 | 0 | 0 | |
Громадянський альянс за демократичний, екологічний та солідарний перехід (фр. Alliance citoyenne pour la transition démocratique, écologique et solidaire) | 2 043 | 2,88 | 0 | 0 | |
Будуємо інакше (фр. Construire autrement) | 1 852 | 2,61 | 0 | 0 | |
Каледонська спільна доля (фр. Destin commun calédonien) | 1 667 | 2,35 | 0 | 0 | |
Партія праці (фр. Parti travailliste) | 1 335 | 1,88 | 0 | 0 | |
Рух за нову незалежність і суверенітет (фр. Mouvement néo-indépendantiste et souverainiste) | 1 244 | 1,75 | 0 | 0 | |
Нова й об'єднана Каледонія (фр. Calédonie nouvelle et réunie) | 841 | 1,19 | 0 | 0 | |
Партії та блоки | Отримано голосів | % голосів | Місць у провінційних зборах | Місць у Конгресі | |
---|---|---|---|---|---|
Національний союз за незалежність (фр. Union nationale pour l'indépendance) | 9709 | 38,50 | 10 | 7 | |
Каледонський союз — Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Union calédonienne - Front de libération nationale kanak et socialiste) | 9069 | 35,96 | 9 | 6 | |
Дія на Півночі (фр. Agissons pour le nord) | 3072 | 10,98 | 3 | 2 | |
Каледонія разом (фр. Calédonie ensemble) | 1975 | 7,83 | 0 | 0 | |
Партія праці (фр. Parti travailliste) | 842 | 3,34 | 0 | 0 | |
Рух за нову незалежність і суверенітет (фр. Mouvement néo-indépendantiste et souverainiste) | 554 | 2,20 | 0 | 0 | |
Партії та блоки | Отримано голосів | % голосів | Місць у провінційних зборах | Місць у Конгресі | |
---|---|---|---|---|---|
Каледонський союз — Канацький соціалістичний фронт національного визволення (фр. Union calédonienne - Front de libération nationale kanak et socialiste) | 5186 | 37,09 | 6 | 3 | |
Національний союз за незалежність — Партія визволення канаків (фр. Union nationale pour l'indépendance - Parti de libération kanak) | 2970 | 21,24 | 4 | 2 | |
Партія праці (фр. Parti travailliste) | 2005 | 14,34 | 2 | 1 | |
Соціалістичне визволення канаків (фр. Libération kanak socialiste) | 1536 | 10,98 | 2 | 1 | |
Каледонія разом (фр. Calédonie ensemble) | 851 | 6,09 | 0 | 0 | |
Унітарне покоління канаків (фр. Unitaire Kanaky génération) | 800 | 5,72 | 0 | 0 | |
З нами (фр. Avec nous) | 462 | 3,30 | 0 | 0 | |
Рух за нову незалежність і суверенітет (фр. Mouvement néo-indépendantiste et souverainiste) | 173 | 1,24 | 0 | 0 | |
Джерела
- Les Institutions de la Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2013 (фр.)
- New Caledonia. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2014 (англ.)
- Les Provinces de la Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2014 (фр.)
Примітки
- La croissance démographique fléchit nettement en Nouvelle-Calédonie entre 2014 et 2019. ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Provinciales en Nouvelle-Calédonie: la droite non-indépendantiste garde la majorité au Congrès (Resultats). Franceinfo (фр.)
- Les résultats des provinciales 2019. Élections Nouvelle-Calédonie (фр.)
- Resultats Définitifs de l’élection des membres du congrès et des assemblées de province du 12 mai 2019. Les services de l'État en Nouvelle-Calédonie (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Politichna sistema Novoyi Kaledoniyi protyagom yiyi istoriyi neodnorazovo zaznavala zmin Protyagom 1853 1946 rr ce bula francuzka koloniya j usya vlada perebuvala v rukah gubernatora V 1946 1999 rr Nova Kaledoniya mala status zamorskoyi teritoriyi fr Territoire d outre mer TOM buli stvoreni miscevij predstavnickij organ Teritorialni zbori fr Assemblee territoriale ta kolegialnij vikonavchij organ Uryadova rada fr Conseil de gouvernement Suchasni politichna sistema ta ustanovi Novoyi Kaledoniyi sformuvalisya pislya trivalogo protistoyannya peregovoriv kompromisiv ta vzayemnih postupok mizh osnovnimi gromadami krayini yevropejcyami za spinoyu yakih stoyali vladni sili ta separatistami kanakami sho predstavlyayut korinne naselennya krayini Ninishnya organizaciya institucij i balans sil buli narodzheni dvoma ustanovchimi aktami ugodoyu Matinon Udino 1988 roku ta Numejskoyu ugodoyu 1998 roku Persha z nih zavershila gromadyansku vijnu narodila provinciyi ta viznala bezlich novih legitimnih ponyat Druga zasnuvala miscevi kolegialnij uryad ta Kongres spryamuvala Novu Kaledoniyu na shlyah spilnoyi doli ta kaledonskogo gromadyanstva V Novij Kaledoniyi postupovo stvoryuvalas institucijna arhitektura yaka ye unikalnoyu v mezhah Francuzkoyi Respubliki Unikalna institucijna arhitekturaNova Kaledoniya v ramkah Francuzkoyi derzhavi maye osoblivij evolyucijnij status sui generis vona volodiye specifichnimi institutami ta koristuyetsya zakonodavchimi aktami priznachenimi viklyuchno dlya neyi Povnovazhennya Novoyi Kaledoniyi specialno regulyuyutsya okremim rozdilom Konstituciyi Perehidni polozhennya pov yazani z Novoyu Kaledoniyeyu yaka viklyuchaye yiyi iz zagalnoyi sferi teritorialnih organiv vladi Franciyi Institucijna struktura Novoyi Kaledoniyi viznachayetsya Organichnim zakonom 99 209 vid 19 bereznya 1999 roku prijnyatim na osnovi polozhen Numejskoyi ugodi 1998 roku j zakriplenij stattyami 76 i 77 Konstituciyi Franciyi Organichnij zakon dilit povnovazhennya ta vidpovidalnist mizh derzhavoyu Franciyeyu Novoyu Kaledoniyeyu yiyi provinciyami ta komunami organizovuye robotu uryadu Kongresu Zvichayevogo senatu Novoyi Kaledoniyi ta provincijnih ustanov viznachaye poryadok viboriv do miscevih organiv vladi ta umov za yakih Nova Kaledoniya maye prijmati rishennya pro svoye majbutnye Kongres Novoyi Kaledoniyi rozdilyaye zakonodavchu vladu z Nacionalnimi zborami Franciyi Prapor ruhu za nezalezhnist Peredbachalosya sho mayut buti viznacheni novi simvoli totozhnosti Novoyi Kaledoniyi sered yakih nazva krayini prapor gimn deviz grafichnij dizajn banknot Voni mayut zasvidchiti kanacku identichnist ta spilne majbutnye dlya vsih gromadyan krayini na yiyi shlyahu do suverenitetu 1998 roku bulo vstanovlene gromadyanstvo Novoyi Kaledoniyi yake poshiryuyetsya na osib sho narodilisya v Novij Kaledoniyi abo pribuli syudi do 1998 roku j mozhut dovesti 10 rokiv svogo prozhivannya v Novij Kaledoniyi a takozh yihni diti koli voni stanut doroslimi Lishe gromadyani Novoyi Kaledoniyi mayut pravo golosu na viborah Numejska ugoda peredbachala sho derzhava Franciya postupovo na osnovi spilnogo suverenitetu maye peredati Novij Kaledoniyi svoyi osnovni povnovazhennya sered yakih galuzi civilnogo j komercijnogo prava zvichayevogo civilnogo stanu ta sistemi zvichayevih zemel pitannya praci ekspluataciyi miscevih prirodnih resursiv sudnoplavstvo v teritorialnih vodah zovnishnya torgivlya sistemi osviti ta ohoroni zdorov ya Za Franciyeyu lishayutsya suverenni povnovazhennya yusticiya sudova sistema gromadskij poryadok oborona mizhnarodni vidnosini derzhavna civilna sluzhba valyuta ta groshovij obig kaznachejstvo fiskalna politika kontrol za immigraciyeyu ta inozemcyami U Novij Kaledoniyi spivisnuyut dvi formi civilnogo stanu civilne pravo dlya yevropejciv ta inshih gromad migrantiv i zvichayeve pravo dlya kanakiv Numejska ugoda dozvolyaye bud yakij lyudini zminiti svij civilnij stan zokrema vidmovitis abo povernutisya do zvichayevogo prava v ostannomu vipadku potribno lishe dovesti sho osoba zhive na stijkij osnovi vidpovidno do norm kanackih tradicij Bagato kanakiv trimayetsya zvichayevogo statusu oskilki vin pidkreslyuye yihnyu specifiku a she tomu sho vin zahishaye yihni zemelni rezervaciyi ta dozvolyaye unikati yevropejskogo pravosuddya V minulomu superechki vseredini korinnih gromad virishuvalisya nepisanimi zvichayevimi normami bez skladannya bud yakih dokumentiv Teper konflikti vregulovuyutsya mirnim shlyahom za dopomogoyu zvichayevoyi vladi yaka maye konkretnu yurisdikciyu de zvichayevi zasidateli sidyat poruch z profesijnimi suddyami na rivnih Zvichayevij sud prijmaye rishennya pro konflikti yaki vplivayut na povsyakdenne zhittya klaniv i sil napriklad opika nad ditmi v razi rozluchennya Kozhen hto narodivsya v Novij Kaledoniyi yuridichno ye gromadyaninom Franciyi j mozhe golosuvati na viborah prezidenta Franciyi Na nacionalnomu rivni Nova Kaledoniya maye po dva predstavniki v Nacionalnih zborah ta Senati Franciyi V Novij Kaledoniyi diyut francuzka Konstituciya ta inshi zakoni Franciyi a takozh ukazi ta zakonodavchi normi centralnoyi vladi yaki stosuyutsya Novoyi Kaledoniyi Krim togo tut prijmayutsya j diyut vlasni zakoni rishennya Kongresu ukazi Prezidenta uryadu Novoyi Kaledoniyi Osoblivij status Novoyi Kaledoniyi peredbachaye takozh miscevi organi vikonavchoyi vladi Vlada v Novij Kaledoniyi zdijsnyuyetsya na dekilkoh rivnyah na rivni Novoyi Kaledoniyi v cilomu na rivni troh provincij ta na rivni miscevih gromad Naselennya sho zhive v umovah zvichayevogo civilnogo stanu maye vlasni zvichayevi organi vladi j alternativnij zvichayevij administrativnij podil krayini Verhovnij komisarPrezident Francuzkoyi Respubliki ye oficijnim ochilnikom Novoyi Kaledoniyi Vlada Franciyi na teritoriyi predstavlena Verhovnim komisarom fr Haut commissaire de la Republique en Nouvelle Caledonie sho priznachayetsya prezidentom Franciyi pislya obgovorennya v Radi ministriv Verhovnij komisar nese vidpovidalnist za nalezhne funkciyuvannya derzhavnih institutiv Vin stezhit za tim yak vikonuyutsya uryadovi normi ta rishennya garantuye vikonannya zakoniv i postanov a takozh kontrolyuye organizaciyi yaki otrimuyut vigodu vid derzhavnoyi dopomogi Vin zabezpechuye administrativnij kontrol za derzhavnimi ustanovami vsih rivniv na teritoriyi Novoyi Kaledoniyi Upovnovazheni predstavniki Verhovnogo komisara zastupniki komisara ye v kozhnij provinciyi Verhovnij komisar slidkuye za vikoristannyam finansiv i zakonnistyu dij miscevoyi vladi Verhovnij komisar takozh keruye diyami nacionalnoyi policiyi j zhandarmeriyi vidpovidaye za oboronni zahodi yaki ne mayut vijskovogo harakteru V peredbachenih zakonodavstvom vipadkah vin mozhe vvoditi na teritoriyi Novoyi Kaledoniyi nadzvichajnij stan Na dodatok do povnovazhen yak predstavnika centralnoyi vladi Verhovnij komisar maye deyakij kontrol nad mizhnarodnimi vidnosinami inozemnimi investiciyami immigraciyeyu televizijnim movlennyam navigaciyeyu ta upravlinnyam povitryanim ruhom finansami naukovimi doslidzhennyami ta vishoyu osvitoyu Zakonodavcha vladaNova Kaledoniya maye vlasnij parlament Kongres fr Congres de la Nouvelle Caledonie Ce yiyi zakonodavchij organ sho skladayetsya z 54 deputativ yaki obirayutsya raz na 5 rokiv Povnovazhennya Kongresu vicherpno pererahovani v Organichnomu zakoni vid 19 bereznya 1999 roku Do nih nalezhat opodatkuvannya teritorialnij byudzhet regulyuvannya cin zapobigannya shahrajstvu koordinaciya miscevogo zakonodavstva civilni spravi organizaciya teritorialnih sluzhb trudove zakonodavstvo regulyuvannya v galuzi pochatkovoyi osviti ohoroni zdorov ya sanitariyi j socialnogo zahistu kulturi ta sportu infrastrukturi vidobutku korisnih kopalin tosho Kongres obgovoryuye j prijmaye zakoni sho stosuyutsya zagalnih dlya vsiyeyi Novij Kaledoniyi sprav Status cih zakoniv pririvnyuyetsya do zakoniv prijnyatih parlamentom Franciyi U pevnomu sensi Kongres Novoyi Kaledoniyi vikonuye rol federalnogo parlamentskogo organu Vin formuyetsya z predstavnikiv provincijnih Zboriv Kozhna provinciya maye v Kongresi fiksovanu kilkist predstavnikiv 32 miscya zarezervovano za Zborami Pivdennoyi provinciyi 15 za Zborami Pivnichnoyi provinciyi ta 7 za Zborami Ostroviv Luajote Taka vnutrishnya decentralizaciya teritorialnoyi odinici takozh ye unikalnim yavishem dlya Francuzkoyi Respubliki Kongres ocholyuye prezident jomu dopomagayut kilka viceprezidentiv i dva parlamentskih administratori Vikonavcha vladaVikonavcha vlada zdijsnyuyetsya miscevim uryadom yakij formuyetsya Kongresom Uryad funkciyuye za kolegialnim principom i maye povnovazhennya v galuzyah yaki ne ye viklyuchnoyu prerogativoyu francuzkoyi derzhavi Uryad rozpodilyaye operacijnij byudzhet mizh provinciyami viznachaye byudzheti komun maye pevni povnovazhennya v mizhnarodnih vidnosinah Vin gotuye j vikonuye rishennya Kongresu Kolegialnij uryad Novoyi Kaledoniyi fr Gouvernement collegial de la Nouvelle Caledonie buv stvorenij za Numejskoyu ugodoyu 1998 roku vin ye specifichnim j unikalnim organom upravlinnya Uryad skladayetsya z 5 11 chleniv i formuyetsya na osnovi proporcijnogo predstavnictva politichnih grup i partij predstavlenih u Kongresi Vin zalishayetsya chinnim do zakinchennya terminu diyi mandatu Kongresu skladom yakogo vin buv sformovanij za vinyatkom vipadku yaksho uryad pide u vidstavku abo bude rozpushenij Kongresom Uryad ocholyuye prezident Kongresu Vidpovidno vin ye najvishoyu posadovoyu osoboyu v Novij Kaledoniyi U zasidannyah uryadu bere uchast Verhovnij komisar Bagatopartijnij kaledonskij uryad pracyuye na osnovi konsensusu ale koli ce nemozhlivo rishennya prijmayutsya bilshistyu golosiv jogo chleniv U razi viniknennya politichnoyi krizi menshist ne mozhe nakladati veto na rishennya bilshosti U vipadku nezgodi vona pozivayetsya do francuzkoyi derzhavi yak arbitra i vzhe ta virishuye konflikt ProvinciyiProvinciyi Novoyi Kaledoniyi buli stvoreni 1989 roku j nadileni funkciyami samovryaduvannya Takij podil buv poklikanij zrobiti pererozpodil politichnih sil povernuti krayinu do gromadyanskogo miru ta vstanoviti balans sil Pivdenna provinciya v osnovnomu zaselena protivnikami nezalezhnosti Novoyi Kaledoniyi Pivnichna provinciya ta Ostrovi Luajote navpaki yiyi pribichnikami Kozhna z provincij maye vlasni provincijni zbori zakonodavchij organ chleni yakogo obirayutsya na p yat rokiv zagalnim pryamim golosuvannyam viborciv Zbori obirayut z chisla svoyih chleniv vikonavchij organ yakij skladayetsya z prezidenta ta kabinetu 3 viceprezidenti Chastina chleniv provincijnih zboriv zgidno iz vstanovlenim predstavnictvom otrimuye miscya v Kongresi Novoyi Kaledoniyi Do kompetenciyi provincijnih organiv vladi nalezhat pochatkova osvita budivnictvo ta utrimannya shkil dorogi porti ta aeroporti provincijnogo znachennya profesijne navchannya ekonomichnij rozvitok silske gospodarstvo tvarinnictvo lisove gospodarstvo ribalstvo mislivstvo turizm medichna dopomoga ohorona zdorov ya j socialna robota budivnictvo j funkciyuvannya provincijnih ustanov sport kulturni zahodi zhitlovij ta miskij rozvitok ohorona navkolishnogo seredovisha vidacha dozvoliv na vidobuvannya korisnih kopalin Za Numejskoyu ugodoyu provinciyi otrimali dva vazhlivih povnovazhennya upravlinnya morskim suspilnim nadbannyam sho dozvolyaye yim zdijsnyuvati svoyi ekologichni povnovazhennya ta ekonomichnij rozvitok a takozh povnovazhennya prijmati rishennya sho stosuyutsya vidobutku korisnih kopalin Byudzheti provincij formuyutsya za rahunok zboru zagalnih i provincijnih mit i podatkiv dolya yakih ne mozhe buti menshoyu za 51 5 a takozh grantiv vid Francuzkoyi derzhavi golovnim chinom subsidiyi na budivnictvo v galuzyah ohoroni zdorov ya ta osviti ta koshtiv nadanih Yevropejskim Soyuzom Uryad Novoyi Kaledoniyi vidpovidno do vstanovlenih norm shoroku peredaye provinciyam granti dlya operacijnih byudzhetiv ta kapitalnih vitrat Vidpovidno do dosyagnutih politichnih ugod operacijnij byudzhet sho formuyetsya za rahunok podatkovih nadhodzhen rozpodilyayetsya u takij proporciyi 50 nadhodit do Pivnichnoyi provinciyi 32 do Pivdennoyi j 18 do Ostroviv Luajote Pivdenna j Pivnichna provinciyi otrimuyut po 40 kapitalnih vitrat kozhna a Ostrovi Luajote 20 Takim chinom Pivnichna provinciya ta provinciya Ostrovi Luajote otrimuyut u dva tri razi bilshe koshtiv na dushu naselennya nizh Pivdenna provinciya Taka nezbalansovanist svidomo bula stvorena dlya podolannya vidstavannya dvoh provincij z perevazhno silskim naselennyam u bilshosti svoyij kanakami Rozpodil mozhe buti zminenij zakonom prijnyatim bilshistyu v tri p yatih golosiv Kongresu Miscevi organi vladiOrgani miscevoyi vladi diyut na rivni komun municipalitetiv Komuni Novoyi Kaledoniyi dotrimuyutsya zagalnogo dlya Franciyi kodeksu norm ta pravil vstanovlenih dlya organiv miscevoyi vladi Voni stosuyutsya skladu cih organiv poryadku obrannya ta funkciyuvannya municipalnih rad Osoblivistyu ye te sho organi miscevoyi vladi Novoyi Kaledoniyi ne zalezhat vid sistemi derzhavnogo mizhmunicipalnogo spivrobitnictva Diyi municipalnih organiv vladi pidlyagayut kontrolyu postfaktum sho ye rezultatom vprovadzhennya zahodiv z decentralizaciyi peredbachenih vidpovidnim Zakonom vid 29 grudnya 1990 roku Kozhna z komun maye vibornogo golovu j municipalnu radu Zvichayevi organi vladiKanacke suspilstvo tradicijno buduyetsya za vlasnoyu zvichayevoyu organizaciyeyu Vono podilyayetsya na klani ta plemena sho perebuvayut pid vladoyu miscevih vozhdiv Numejska ugoda viznala vazhlivu rol yaku vidigraye taka organizaciya dlya korinnogo naselennya Tradicijni vladni strukturi buli formalizovani j otrimali status zvichayevih organiv vladi yurisdikciya yakih poshiryuyetsya na meshkanciv Novoyi Kaledoniyi sho zhivut v umovah zvichayevogo civilnogo stanu Za Matinonskoyu ugodoyu bulo stvoreno konsultativnu Zvichayevu radu yaka za Numejskoyu ugodoyu stala nazivatis Zvichayevim Senatom fr Senat coutumier Cej organ skladayetsya z 16 chleniv zvichayevih senatoriv fr Senateurs coutumier po dva vid kozhnoyi z vosmi zvichayevih oblastej Novoyi Kaledoniyi priznachenih zvichayevimi radami cih oblastej vidpovidno do praktiki viznachenoyi zvichayami Termin povnovazhen Senatu stanovit p yat rokiv jogo prezident golova onovlyuyetsya shoroku Zvichayevij Senat upovnovazhenij vidavati visnovok shodo zakonoproektiv pov yazanih iz simvolami identichnosti Novoyi Kaledoniyi zvichayevim stanom rezhimom vikoristannya zvichayevih zemel proceduri viboriv ta roboti zvichayevih organiv vladi Uryad Novoyi Kaledoniyi konsultuyetsya zi Zvichayevim Senatom z pitan sho stosuyutsya korinnih zhiteliv krayini Z ciyeyu ustanovoyu mayut pogodzhuvatis vsi zakonodavchi akti yaksho voni stosuyutsya kanackoyi identichnosti zvichayevogo statusu abo kulturnoyi spadshini kanakiv Isnuyut takozh zvichayevi organi vladi nizhchogo rivnya Zokrema v kozhnij z vosmi zvichayevih oblastej ye svoyi Zvichayevi radi fr Conseil coutumier d aire yaki skladayutsya z goliv velikih vozhdiv zvichayevih okrugiv fr Grands chefs de districts Na rivni zvichayevih okrugiv isnuyut radi okrugiv fr Conseil de district voni skladayutsya z vozhdiv plemen fr Chefs de tribus a na rivni plemen radi vozhdiv klaniv fr Conseil des chefs de clan radu klanu fr Conseil du clan utvoryuyut predstavniki simejnih grup fr Representants des groupes familiaux Zasidannya zvichayevih rad provodyatsya v rezhimi tak zvanoyi balakanini obgovorennya za tradiciyami plemen za rezultatami yakoyi prijmayetsya kolektivne rishennya 2007 roku buv uvedenij institut zvichayevih derzhavnih sluzhbovciv fr Officiers publics coutumiers Ce dozvolilo formalizuvali v pismovomu viglyadi zmist i rishennya balakanini Zvichayevi derzhavni sluzhbovci skladayut protokoli zasidan a takozh zvichayevi akti Sered inshogo ci dokumenti dozvolyayut vozhdyu klanu uklasti ugodu z realizaciyi proyektiv rozvitku na zvichayevih zemlyah mozhna vidati postanovu pro rozpusk zvichayevogo soyuzu oformiti ugodu pro rozpodil zemel u hodi vregulyuvannya sporu mizh klanami tosho Ekonomichno socialna radaEkonomichno socialna rada fr Le Conseil economique et social CES ye she odnim konsultativnim organom sho zajmayetsya pitannyami ekonomichnogo socialnogo kulturnogo ta ekologichnogo harakteru CES konsultuye uryad abo Kongres stosovno proyektiv zakoniv ta samih zakoniv i daye propoziciyi dlya obgovorennya v Kongresi Novoyi Kaledoniyi Provincijni radi ta Zvichayevij Senat takozh mozhut zvertatisya do Ekonomichno socialnoyi radi za konsultaciyeyu Ekonomichno socialna rada skladayetsya z 39 chleniv 28 z nih ye predstavnikami provincij 4 vid ostroviv Luajote 8 vid Pivnichnoyi provinciyi i 16 vid Pivdennoyi provinciyi 2 chleni priznachayutsya Zvichayevim Senatom i 9 ye zaluchenimi kvalifikovanimi specialistami Zasidannya radi ce prostir dlya dialogu ta propozicij Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Novoyi Kaledoniyi Z 1989 roku Nova Kaledoniya podilyayetsya na 3 provinciyi Pivnichna Pivdenna ta Ostrovi Luajote Zberigayetsya takozh podil na 33 municipalni utvorennya komuni Geografichni mezhi provincij zagalom zbigayutsya z mezhami municipalnih utvoren za vinyatkom komuni Poya rozdilenoyi mizh Pivnichnoyu ta Pivdennoyu provinciyami Administrativnij podil Novoyi Kaledoniyi na provinciyi ta komuni Pivnichna provinciya Pivdenna provinciya provinciya Ostrovi LuajoteEmblema Provinciya Plosha km Naselennya osib 2019 perepis Administrativnij centr Vklyuchaye komuniPivnichna fr Province Nord 9 582 49 910 Kone fr Kone Belep fr Belep 21 na mapi Vo fr Voh 17 Yengen fr Hienghene 24 Kala Gomen fr Kaala Gomen 18 Kanala fr Canala 30 Kone fr Kone 16 Kuaua fr Kouaoua 29 Kumak fr Koumac 19 Poneriguan fr Ponerihouen 27 Poya fr Poya 14 pivnichna chastina Puebo fr Pouebo 23 Puanbu fr Pouembout 15 Puendimie fr Poindimie 26 Pum fr Poum 20 Tuho fr Touho 25 Uegoa fr Ouegoa 22 Huayilu fr Houailou 28 Pivdenna fr Province Sud 7 012 203 144 Numea fr Noumea Bulupari fr Boulouparis 8 Buraj fr Bourail 13 Dumbea fr Dumbea 6 La Foa fr La Foa 9 Mon Dore fr Le Mont Dore 4 Muandu fr Moindou 12 Numea fr Noumea 5 Ostriv Pen fr L Ile des Pins 3 Payita fr Paita 7 Poya fr Poya 14 pivdenna chastina Sarramea fr Sarramea 10 Tio fr Thio 1 Farino fr Farino 11 Yate fr Yate 2 Ostrovi Luajote fr Province des iles Loyaute 1 981 18 353 Ve fr We Lifu fr Lifou 32 Mare fr Mare 33 Uvea fr Ouvea 31 Nova Kaledoniya 18 575 271 407 Numea Paralelno isnuye zvichayevij administrativnij podil yakij poshiryuyetsya na naselennya sho zhive v umovah zvichayevogo civilnogo stanu Z 1999 roku Nova Kaledoniya podilyayetsya na 8 zvichayevih oblastej fr Aire Coutumiere 5 iz nih roztashovani na ostrovi Nova Kaledoniya she 3 na ostrovah Luajote Zvichayevi oblasti skladayutsya zi zvichayevih okrugiv fr District Coutumier zvichayevi okrugi z plemen fr Tribu Vsogo v Novij Kaledoniyi ye 61 zvichayevij okrug i 341 plem ya Politichni partiyiU Novij Kaledoniyi isnuye bagatopartijna sistema Diyut miscevi politichni partiyi tradicijno podileni na dva tabori protivnikiv ta pribichnikiv nezalezhnosti yaki mayut priblizno rivnu pidtrimku naselennya Protivniki nezalezhnosti yakih chasto nazivayut loyalistami vklyuchayut partiyi perevazhno pravogo spryamuvannya yaki oriyentuyutsya na yevropejsku gromadu Novoyi Kaledoniyi Ruh organizacijno oformivsya zi stvorennyam 1977 roku partiyi Ob yednannya na pidtrimku Kaledoniyi fr Rassemblement pour la Caledonie RPC sho oriyentuvalasya na francuzke Ob yednannya na pidtrimku Respubliki Z 1978 roku cya partiya nazivalas Ob yednannya na pidtrimku respubliki v Kaledoniyi fr Rassemblement pour la Caledonie dans le Republique RPCR trivalij chas vona zajmala providne misce v tabori loyalistiv ale pislya pidpisannya Matinonskoyi j Numejskoyi ugod yiyi liderstvo bulo piddane sumnivu Viniklo kilka novih partij loyalistskogo spryamuvannya deyaki z yakih viyavlyali vorozhe stavlennya do RPCR Postijno vidbuvalosya peregrupuvannya sil vinikali j rozpadalisya viborchi koaliciyi 3 2014 roku RPCR vidoma yak prosto Ob yednannya fr Le Rassemblement Na viborah 2019 roku Ob yednannya razom iz Kaledonskimi respublikancyami fr Les Republicains caledoniens ta she kilkoma partiyami vhodilo do viborchogo alyansu Iz vpevnenistyu za majbutnye fr l Avenir en confiance yakij nabrav najbilshe golosiv Do taboru loyalistiv nalezhit takozh vplivova pravocentristska partiya Kaledoniya razom fr Caledonie ensemble Ruh za nezalezhnist zarodivsya v Novij Kaledoniyi naprikinci 1960 h rokiv 1977 roku pro vimogu nezalezhnosti krayini zayavila najstarisha partiya krayini Kaledonskij soyuz fr Union caledonienne Zasnovana 1953 roku spochatku vona stoyala na avtonomistskih poziciyah i vistupala za spivzhittya riznih etnichnih grup Zgodom vid Kaledonskogo soyuzu vidkolovsya cilij ryad partij nezalezhnickogo spryamuvannya sho stoyat na radikalnishih poziciyah ale Kaledonskij soyuz vse she isnuye j maye predstavnictvo v miscevomu Kongresi zahishayuchi vstanovlennya nezalezhnosti Novoyi Kaledoniyi v asociaciyi z Franciyeyu Providni poziciyi v tabori nezalezhnikiv protyagom bagatoh rokiv zajmaye Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Front de liberation nationale kanak et socialiste FLNKS zasnovanij 1984 roku Na viborah 2019 roku FLNKS vistupayuchi v alyansi z Kaledonskim soyuzom otrimav najbilshe misc u Kongresi sered nezalezhnickih partij Inshoyu potuzhnoyu siloyu taboru ye Partiya vizvolennya kanakiv fr Parti de liberation kanak Palika yaka na viborah 2019 roku vistupala v koaliciyi Nacionalnij soyuz za nezalezhnist fr Union nationale pour l independance U Kongresi takozh predstavleni dekilka dribnishih partij nezalezhnickogo spryamuvannya Vsi voni oriyentuyutsya perevazhno na kanacku gromadu Partiya Okeanijske probudzhennya fr l Eveil oceanien predstavlyaye gromadu vihidciv z ostroviv Vollis i Futuna Vona takozh predstavlena v Kongresi j zajmaye nejtralnu poziciyu ViboriVibori 2019 roku 2 travnya 2019 r u Novij Kaledoniyi projshli vibori do miscevogo Kongresu ta provincijnih zboriv na yakih z nevelikoyu perevagoyu peremogli predstavniki partij sho vistupayut za zberezhennya krayini v skladi Franciyi Voni zdobuli 28 iz 54 misc u Kongresi proti 26 misc u pribichnikiv nezalezhnosti Najbilshe predstavnictvo otrimala pravocentristska liberalna konservativna koaliciya Iz vpevnenistyu za majbutnye fr l Avenir en confiance V Pivnichnij provinciyi cya koaliciya bula predstavlena spiskom Diya na Pivnochi fr Agissons pour le nord a na ostrovah Luajote Z nami fr Avec nous Znachno postupilasya yij pomirkovana prava partiya Kaledoniya razom fr Caledonie ensemble sho takozh nalezhit do taboru loyalistiv Najbilshogo uspihu sered pribichnikiv nezalezhnosti dosyag Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Front de liberation nationale kanak et socialiste yakij u Pivnichnij provinciyi ta na ostrovah Luajote vistupav u koaliciyi z Kaledonskim soyuzom fr Union caledonienne Vagomogo uspihu dosyaglo takozh inshe providne nezalezhnicke ugrupuvannya Nacionalnij soyuz za nezalezhnist fr Union nationale pour l independance yake na viborah u provinciyi Ostrovi Luajote znachilos pid nazvoyu Nacionalnij soyuz za nezalezhnist Partiya vizvolennya kanakiv fr Union nationale pour l independance Parti de liberation kanak Vibori provodilis okremo v kozhnij provinciyi za yihnimi rezultatami buli rozpodileni miscya v provincijnih zborah a takozh u Kongresi zarezervovani za kozhnoyu z provincij Do rozpodilu mandativ dopuskalisya lishe partiyi ta bloki yaki otrimali ne menshe 5 golosiv zareyestrovanih viborciv 1060 golosiv Loyalistskij blok Iz vpevnenistyu za majbutnye peremig na viborah do zboriv Pivdennoyi provinciyi U Pivnichnij provinciyi ta provinciyi Ostrovi Luajote peremozhcyami stali pribichniki nezalezhnosti Nacionalnij soyuz za nezalezhnist ta Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya v koaliciyi z Kaledonskim soyuzom vidpovidno Rezultati viboriv do Kongresu Partiyi ta bloki Otrimano golosiv Kilkist miscIz vpevnenistyu za majbutnye fr l Avenir en confiance 32 336 18Kaledoniya razom fr Caledonie ensemble 15 948 7Okeanijske probudzhennya fr l Eveil oceanien 6 077 3Kaledonskij soyuz fr Union caledonienne Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Front de liberation nationale kanak et socialiste 14 255 9Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya 11 269 6Nacionalnij soyuz za nezalezhnist fr Union nationale pour l independance 12 679 9Partiya praci fr Parti travailliste 4 182 1Socialistichne vizvolennya kanakiv fr Liberation kanak socialiste 1 536 1Rezultati viboriv do zboriv Pivdennoyi provinciyi Partiyi ta bloki Otrimano golosiv golosiv Misc u provincijnih zborah Misc u KongresiIz vpevnenistyu za majbutnye fr l Avenir en confiance 28 802 40 59 20 16Kaledoniya razom fr Caledonie ensemble 13 122 18 49 9 7Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Front de liberation nationale kanak et socialiste 11 269 15 88 7 6Okeanijske probudzhennya fr l Eveil oceanien 6 077 8 56 4 3Nacionalne ob yednannya Novoyi Kaledoniyi fr Rassemblement national de Nouvelle Caledonie 2 707 3 81 0 0Gromadyanskij alyans za demokratichnij ekologichnij ta solidarnij perehid fr Alliance citoyenne pour la transition democratique ecologique et solidaire 2 043 2 88 0 0Buduyemo inakshe fr Construire autrement 1 852 2 61 0 0Kaledonska spilna dolya fr Destin commun caledonien 1 667 2 35 0 0Partiya praci fr Parti travailliste 1 335 1 88 0 0Ruh za novu nezalezhnist i suverenitet fr Mouvement neo independantiste et souverainiste 1 244 1 75 0 0Nova j ob yednana Kaledoniya fr Caledonie nouvelle et reunie 841 1 19 0 0Rezultati viboriv do zboriv Pivnichnoyi provinciyi Partiyi ta bloki Otrimano golosiv golosiv Misc u provincijnih zborah Misc u KongresiNacionalnij soyuz za nezalezhnist fr Union nationale pour l independance 9709 38 50 10 7Kaledonskij soyuz Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Union caledonienne Front de liberation nationale kanak et socialiste 9069 35 96 9 6Diya na Pivnochi fr Agissons pour le nord 3072 10 98 3 2Kaledoniya razom fr Caledonie ensemble 1975 7 83 0 0Partiya praci fr Parti travailliste 842 3 34 0 0Ruh za novu nezalezhnist i suverenitet fr Mouvement neo independantiste et souverainiste 554 2 20 0 0Rezultati viboriv do zboriv provinciyi Ostrovi Luajote Partiyi ta bloki Otrimano golosiv golosiv Misc u provincijnih zborah Misc u KongresiKaledonskij soyuz Kanackij socialistichnij front nacionalnogo vizvolennya fr Union caledonienne Front de liberation nationale kanak et socialiste 5186 37 09 6 3Nacionalnij soyuz za nezalezhnist Partiya vizvolennya kanakiv fr Union nationale pour l independance Parti de liberation kanak 2970 21 24 4 2Partiya praci fr Parti travailliste 2005 14 34 2 1Socialistichne vizvolennya kanakiv fr Liberation kanak socialiste 1536 10 98 2 1Kaledoniya razom fr Caledonie ensemble 851 6 09 0 0Unitarne pokolinnya kanakiv fr Unitaire Kanaky generation 800 5 72 0 0Z nami fr Avec nous 462 3 30 0 0Ruh za novu nezalezhnist i suverenitet fr Mouvement neo independantiste et souverainiste 173 1 24 0 0DzherelaLes Institutions de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2013 fr New Caledonia Maison de la Nouvelle Caledonie 2014 angl Les Provinces de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2014 fr PrimitkiLa croissance demographique flechit nettement en Nouvelle Caledonie entre 2014 et 2019 ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Provinciales en Nouvelle Caledonie la droite non independantiste garde la majorite au Congres Resultats Franceinfo fr Les resultats des provinciales 2019 Elections Nouvelle Caledonie fr Resultats Definitifs de l election des membres du congres et des assemblees de province du 12 mai 2019 Les services de l Etat en Nouvelle Caledonie fr