Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Адміністративний поділ Нової Каледонії доволі складний як на таку маленьку країну він є унікальним в рамках Французької

Адміністративний поділ Нової Каледонії

Адміністративний поділ Нової Каледонії

Адміністративний поділ Нової Каледонії доволі складний як на таку маленьку країну, він є унікальним в рамках Французької Республіки, до складу якої вона входить. З 1989 року Нова Каледонія поділяється на 3 провінції, кожна з яких наділена елементами автономії. Зберігається також поділ на муніципальні утворення (комуни), а для корінного населення, що живе в умовах звичаєвого стану, існує особливий поділ на звичаєві адміністративні одиниці.

Провінції

Нова Каледонія поділяється на 3 провінції: Північна провінція, Південна провінція та провінція Острови Луайоте. Перші дві розташовані на острові Нова Каледонія, третя — на однойменних островах. Створення провінцій мало на меті зробити перерозподіл політичних сил і повернути країну до громадянського миру після кривавого протистояння між основними громадами островів у 1984—1988 роках та встановити баланс сил. Південна провінція в основному заселена противниками незалежності Нової Каледонії, Північна провінція та Острови Луайоте — навпаки її прибічниками.

Емблема Провінція Площа, км² Населення, осіб
(2019, перепис)		 Адміністративний центр
image Північна (фр. Province Nord) 9 582 49 910 Коне (фр. Koné)
image Південна (фр. Province Sud) 7 012 203 144 Нумеа (фр. Nouméa)
image Острови Луайоте (фр. Province des îles Loyauté) 1 981 18 353 Ве (фр. Wé)
Нова Каледонія 18 575 271 407 Нумеа

Провінції є територіальними утвореннями, які керуються місцевими Зборами (асамблеями), обраними загальним голосуванням населення. Вони здійснюють свої повноваження в усіх галузях, які прямо не є прерогативою Французької держави, Нової Каледонії або муніципалітетів. До компетенції провінційних органів влади належать: початкова освіта; будівництво та утримання шкіл; дороги, порти та аеропорти провінційного значення; професійне навчання; економічний розвиток (сільське господарство, тваринництво, лісове господарство, рибальство, мисливство, туризм); медична допомога, охорона здоров'я й соціальна робота; будівництво та управління провінційних установ; спорт; культурні заходи; житловий та міський розвиток; охорона навколишнього середовища; дозволи на видобування корисних копалин.

Провінції мають дві гілки влади: законодавчі провінційні збори (асамблея) та виконавчий орган, який уособлює президент (голова) зборів. Провінційні збори обираються на п'ять років загальним прямим голосуванням виборців. Збори обирають з числа своїх членів виконавчий орган, який складається з президента та кабінету (3 віце-президенти). Голова Зборів є головою провінційної адміністрації, але контроль за дотриманням законності в провінції забезпечує Верховний комісар Нової Каледонії або його представник. Частина членів провінційних зборів, згідно із встановленим для кожної з провінцій представництвом, отримує місця в Конгресі Нової Каледонії. 32 місця відведено для Південної провінції, 15 — для Північної провінції, ще 7 — для провінції Острови Луайоте.

Бюджети провінцій формуються за рахунок збору загальних і провінційних мит та податків, доля яких не може бути меншою за 51,5 %, а також грантів від Французької держави (головним чином субсидії на будівництво в галузях охорони здоров'я та освіти) та коштів, наданих Європейським Союзом. Уряд Нової Каледонії, відповідно до встановлених норм, щороку передає провінціям гранти для операційних бюджетів та капітальних витрат. Економічні та соціальні програми, які фінансуються державою, покликані зменшити дисбаланс між розвиненою Південною провінцією, й особливо Нумеа, та двома іншими провінціями. Відповідно до досягнутих політичних угод, операційний бюджет, що формується за рахунок податкових надходжень, розподіляється у такій пропорції: 50 % надходить до Північної провінції, 32 % — до Південної й 18 % до Островів Луайоте. Південна і Північна провінції отримують по 40 % капітальних витрат кожна, а Острови Луайоте — 20 %. Таким чином, Північна провінція та провінція Острови Луайоте отримують у два-три рази більше коштів на душу населення, ніж Південна провінція.

Південна провінція займає південну половину острова Нова Каледонія, до її складу входить також сусідній острів Пен. Тут проживає понад дві третини населення архіпелагу. В складі провінції місто Нумеа — адміністративний центр Нової Каледонії. Разом із сусідніми комунами Думбеа, Мон-Доре та Паїта воно утворює агломерацію Велике Нумеа, де зосереджено майже 80 % економічної активності країни. Більшість населення провінції складають європейці, тут зосереджені й майже всі іммігранти з країн Азії та тихоокеанських островів. В той же час, у «сільських» комунах провінції основне населення становлять канаки — корінні жителі Нової Каледонії.

Північна провінція є найбільшою за площею, вона включає північну частину острова Нова Каледонія та острови Белеп. 80 % її населення становлять канаки. Гірський хребет поділяє провінцію на дві різні за природою частини. Західне узбережжя займають великі рівнини, що є зоною тваринництва. Майбутнє провінції пов'язують із розвитком розташованої тут промислової зони Во-Коне-Пуанбу. Вузька смуга східного узбережжя — це вологий район з густою рослинністю й браком сільськогосподарських земель. Регіон втрачає населення, місцеві жителі мігрують до Нумеа та Во-Коне-Пуанбу.

Провінція Острови Луайоте є найменшою за площею й чисельністю населення. Абсолютну більшість населення тут становлять канаки. Адміністративний центр провінції Ве розташований на острові Ліфу. Позбавлені корисних копалин, острови Луайоте в економічному плані відстають від основної території Нової Каледонії. 90 % земель є звичаєвими (належать канацьким кланам), місцеве населення веде переважно натуральне господарство в традиційний спосіб. Перспективною галуззю господарства є так званий етнічний туризм, гостей поселяють у племінних селах, і вони можуть побачити не лише чудові пейзажі, а й ознайомитись з унікальними елементами місцевої культури. Для провінції Острови Луайоте характерний сильний відтік населення на головний острів, переважно до Великого Нумеа.

Комуни

Крім поділу на 3 провінції, Нова Каледонія поділяється на 33 муніципальні утворення (комуни). Географічні межі провінцій загалом збігаються з межами муніципальних утворень, за винятком комуни Поя, розділеної між Північною та Південною провінціями. 16,5 комун розташовані на території Північної провінції, 13,5 — Південної, ще 3 — на островах Луайоте.

image
Адміністративний поділ Нової Каледонії на провінції та комуни:
     Північна провінція,
     Південна провінція,
     провінція Острови Луайоте
Комуни Площа, км² Населення, осіб (2019) Провінція Число на мапі
Белеп (фр. Belep) 69,5 867 Північна 21
Булупарі (фр. Boulouparis) 865,6 3 315 Південна 8
Бурай (фр. Bourail) 797,6 5 531 Південна 13
Во (фр. Voh) 804,9 2 856 Північна 17
Думбеа (фр. Dumbéa) 254,6 35 873 Південна 6
Єнген (фр. Hienghène) 1068,8 2 454 Північна 24
Кала-Гомен (фр. Kaala-Gomen) 718,2 1 803 Північна 18
Канала (фр. Canala) 438,7 3 701 Північна 30
Коне (фр. Koné) 373,6 8 144 Північна 16
Куауа (фр. Kouaoua) 383,0 1 304 Північна 29
Кумак (фр. Koumac) 550,0 3 981 Північна 19
Ла-Фоа (фр. La Foa) 464,0 3 552 Південна 9
Ліфу (фр. Lifou) 1207,1 9 195 Острови Луайоте 32
Маре (фр. Maré) 641,7 5 757 Острови Луайоте 33
Мон-Доре (фр. Le Mont-Dore) 643,0 27 620 Південна 4
Муанду (фр. Moindou) 321,9 681 Південна 12
Нумеа (фр. Nouméa) 45,7 94 285 Південна 5
Острів Пен (фр. l’Île-des-Pins) 152,3 2 037 Південна 3
Паїта (фр. Païta) 699,7 24 563 Південна 7
Понерігуан (фр. Ponérihouen) 707,3 2 420 Північна 27
Поя (фр. Poya) 845,8 2 802 Північна, Південна 14
Пуебо (фр. Pouébo) 202,8 2 144 Північна 23
Пуанбу (фр. Pouembout) 674,3 2 752 Північна 15
Пуендіміе (фр. Poindimié) 673,1 5 006 Північна 26
Пум (фр. Poum) 469,4 1 435 Північна 20
Саррамеа (фр. Sarraméa) 106,4 572 Південна 10
Тіо (фр. Thio) 997,6 2 524 Південна 1
Тухо (фр. Touho) 283,0 2 380 Північна 25
Увеа (фр. Ouvéa) 132,1 3 401 Острови Луайоте 31
Уегоа (фр. Ouégoa) 656,8 2 118 Північна 22
Фаріно (фр. Farino) 48,0 712 Південна 11
Хуаїлу (фр. Houaïlou) 940,6 3 955 Північна 28
Яте (фр. Yaté) 1338,4 1 667 Південна 2

До 1969 року Нумеа було єдиною повнофункціональною комуною Нової Каледонії. Сучасний поділ на комуни був запроваджений 1989 року. Комуни Нової Каледонії дотримуються загального для Франції кодексу норм та правил, встановлених для органів місцевої влади. Вони стосуються складу цих органів, порядку обрання та функціювання муніципальних рад. Особливістю є те, що органи місцевої влади Нової Каледонії не залежать від системи державного міжмуніципального співробітництва. Дії муніципальних органів влади підлягають контролю постфактум, що є результатом впровадження заходів з децентралізації, передбачених відповідним Законом від 29 грудня 1990 року. Кожна з комун має виборного мера (голову) і муніципальну раду.

Звичаєвий адміністративний поділ

Канацьке суспільство структуроване за власною традиційною (звичаєвою) організацією, основою якої є клан. Клани об'єднуються в племена (фр. Tribu), чиє «законне» існування було підтверджене ще 1867 року. Початково «племена» були створені колоніальною адміністрацією з метою організації контролю над тубільним населенням. Для кожного «племені» виділяли частину його колишньої території, на якій створювалась резервація. Термін «плем'я» застосовувався як до групи людей, що жила на території резервації, так і до самої території.

Населення племен живе в рамках звичаєвого правового статусу, на нього не поширюється загальне цивільне право. Матіньонська 1988 року та Нумейська 1998 року угоди визнали важливу роль, яку відіграє для канаків звичаєва організація. Були проведені заходи для формалізації звичаєвих норм та інституцій. В рамках цих заходів був створений альтернативний звичаєвий адміністративний поділ Нової Каледонії. Нижчою ланкою цього поділу стало плем'я. Племена об'єднуються в звичаєві округи (фр. District Coutumier), а ті, в свою чергу, — в звичаєві області (фр. Aire Coutumière). Звичаєвий адміністративний поділ офіційно був запроваджений 1999 року. Він не відповідає поділу Нової Каледонії на провінції. 2019 року налічувалось 341 плем'я, 61 звичаєвий округ і 8 звичаєвих областей. 5 звичаєвих областей розташовані на острові Нова Каледонія, решта — на островах Луайоте.

Звичаєві області Кількість округів Кількість племен Населення племен (2019) Канацькі мови Мапа
Готмавап (фр. Hoot ma Waap) 14 90 11 160 авеке (фр. Haveke), аеке (фр. Haeke), боату (фр. Bwatoo), дьяо (фр. Jawe), немі (фр. Nemi), ніксумвак (фр. Nixumwak), ньєлаю (фр. Nyêlayu), піже (фр. Pije), поай (фр. Fwâi), поамей (фр. Pwaamei), поапоа (фр. Pwapwâ), чаач (фр. Caac), юанга (фр. Yuanga) image
Пайчи-Чамукі (фр. Paici-Camuki) 8 55 11 449 пайчи (фр. Paicî), чемуї (фр. Cèmuhî) image
Ажие-Аро (фр. Ajië-Aro) 8 47 5 425 ажие (фр. Ajië), арга (фр. Arhâ), арго (фр. Arhö), зіре (фр. Sîshëë), неку (фр. Neku), орове (фр. 'Ôrôê) image
Харачуу (фр. Xaracuu) 6 43 7 284 амеа (фр. Hamea), тірі (фр. Tîrî), харагуре (фр. Xârâgurè), харачуу (фр. Xârâcùù) image
Джубеа-Капуме (фр. Djubéa-Kaponé) 8 19 6 673 друбеа (фр. Drubea), квеньї (фр. Kwényïï), нумее (фр. Numèè), тайо (фр. Tayo) image
Яї (фр. Iaai) 5 20 3 397 фагаувеа (фр. Faga Uvéa), яї (фр. Iaii) image
Дрегу (фр. Drehu) 3 37 9 175 дрегу (фр. Drehu) image
Ненгоне (фр. Nengone) 8 30 5 753 ненгоне (фр. Nengoné) image

Межі звичаєвих округів в основному відповідають територіям колишніх «великих вождівств», ще одного продукту колоніальної доби, створеного 1898 року. Переважна більшість округів має не менше 500 жителів. Найбільшими є Ветр (фр. Wetr, 3880 жителів, острів Ліфу), Канала (фр. Canala, 3450 жителів, Північна провінція) та Лоесі (фр. Loëssi, 3350 жителів, острів Ліфу).

Звичаєвий адміністративний поділ стосується звичаєвих земель (території племен) та населення, що живе в умовах звичаєвого цивільного стану. Існують представницькі й виконавчі звичаєві органи влади на рівні області, округу, племені та клану (роду).

Джерела

  • Les Institutions de la Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2013 (фр.)
  • Les Provinces de la Nouvelle-Calédonie. Maison de la Nouvelle Calédonie, 2014 (фр.)
  • P. Rivoilan. Synthèse. Les tribus en Nouvelle-Calédonie en 2019. Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)

Примітки

  1. La croissance démographique fléchit nettement en Nouvelle-Calédonie entre 2014 et 2019. ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
  2. Territoire-Environnement. SEE-TEC édition 2016 (Institut des Statistiques et Etudes Economiques — ISEE) (фр.)
  3. Population, ménages et logement par commune, en 2019. ISEE — Institut de la statistique et des études économiques Nouvelle-Calédonie (фр.)
  4. P. Rivoilan. Synthèse. Les tribus en Nouvelle-Calédonie en 2019. Institut de la statistique et des études économiques de Nouvelle-Calédonie (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Administrativnij podil Novoyi Kaledoniyi dovoli skladnij yak na taku malenku krayinu vin ye unikalnim v ramkah Francuzkoyi Respubliki do skladu yakoyi vona vhodit Z 1989 roku Nova Kaledoniya podilyayetsya na 3 provinciyi kozhna z yakih nadilena elementami avtonomiyi Zberigayetsya takozh podil na municipalni utvorennya komuni a dlya korinnogo naselennya sho zhive v umovah zvichayevogo stanu isnuye osoblivij podil na zvichayevi administrativni odinici ProvinciyiNova Kaledoniya podilyayetsya na 3 provinciyi Pivnichna provinciya Pivdenna provinciya ta provinciya Ostrovi Luajote Pershi dvi roztashovani na ostrovi Nova Kaledoniya tretya na odnojmennih ostrovah Stvorennya provincij malo na meti zrobiti pererozpodil politichnih sil i povernuti krayinu do gromadyanskogo miru pislya krivavogo protistoyannya mizh osnovnimi gromadami ostroviv u 1984 1988 rokah ta vstanoviti balans sil Pivdenna provinciya v osnovnomu zaselena protivnikami nezalezhnosti Novoyi Kaledoniyi Pivnichna provinciya ta Ostrovi Luajote navpaki yiyi pribichnikami Emblema Provinciya Plosha km Naselennya osib 2019 perepis Administrativnij centrPivnichna fr Province Nord 9 582 49 910 Kone fr Kone Pivdenna fr Province Sud 7 012 203 144 Numea fr Noumea Ostrovi Luajote fr Province des iles Loyaute 1 981 18 353 Ve fr We Nova Kaledoniya 18 575 271 407 Numea Provinciyi ye teritorialnimi utvorennyami yaki keruyutsya miscevimi Zborami asambleyami obranimi zagalnim golosuvannyam naselennya Voni zdijsnyuyut svoyi povnovazhennya v usih galuzyah yaki pryamo ne ye prerogativoyu Francuzkoyi derzhavi Novoyi Kaledoniyi abo municipalitetiv Do kompetenciyi provincijnih organiv vladi nalezhat pochatkova osvita budivnictvo ta utrimannya shkil dorogi porti ta aeroporti provincijnogo znachennya profesijne navchannya ekonomichnij rozvitok silske gospodarstvo tvarinnictvo lisove gospodarstvo ribalstvo mislivstvo turizm medichna dopomoga ohorona zdorov ya j socialna robota budivnictvo ta upravlinnya provincijnih ustanov sport kulturni zahodi zhitlovij ta miskij rozvitok ohorona navkolishnogo seredovisha dozvoli na vidobuvannya korisnih kopalin Provinciyi mayut dvi gilki vladi zakonodavchi provincijni zbori asambleya ta vikonavchij organ yakij uosoblyuye prezident golova zboriv Provincijni zbori obirayutsya na p yat rokiv zagalnim pryamim golosuvannyam viborciv Zbori obirayut z chisla svoyih chleniv vikonavchij organ yakij skladayetsya z prezidenta ta kabinetu 3 vice prezidenti Golova Zboriv ye golovoyu provincijnoyi administraciyi ale kontrol za dotrimannyam zakonnosti v provinciyi zabezpechuye Verhovnij komisar Novoyi Kaledoniyi abo jogo predstavnik Chastina chleniv provincijnih zboriv zgidno iz vstanovlenim dlya kozhnoyi z provincij predstavnictvom otrimuye miscya v Kongresi Novoyi Kaledoniyi 32 miscya vidvedeno dlya Pivdennoyi provinciyi 15 dlya Pivnichnoyi provinciyi she 7 dlya provinciyi Ostrovi Luajote Byudzheti provincij formuyutsya za rahunok zboru zagalnih i provincijnih mit ta podatkiv dolya yakih ne mozhe buti menshoyu za 51 5 a takozh grantiv vid Francuzkoyi derzhavi golovnim chinom subsidiyi na budivnictvo v galuzyah ohoroni zdorov ya ta osviti ta koshtiv nadanih Yevropejskim Soyuzom Uryad Novoyi Kaledoniyi vidpovidno do vstanovlenih norm shoroku peredaye provinciyam granti dlya operacijnih byudzhetiv ta kapitalnih vitrat Ekonomichni ta socialni programi yaki finansuyutsya derzhavoyu poklikani zmenshiti disbalans mizh rozvinenoyu Pivdennoyu provinciyeyu j osoblivo Numea ta dvoma inshimi provinciyami Vidpovidno do dosyagnutih politichnih ugod operacijnij byudzhet sho formuyetsya za rahunok podatkovih nadhodzhen rozpodilyayetsya u takij proporciyi 50 nadhodit do Pivnichnoyi provinciyi 32 do Pivdennoyi j 18 do Ostroviv Luajote Pivdenna i Pivnichna provinciyi otrimuyut po 40 kapitalnih vitrat kozhna a Ostrovi Luajote 20 Takim chinom Pivnichna provinciya ta provinciya Ostrovi Luajote otrimuyut u dva tri razi bilshe koshtiv na dushu naselennya nizh Pivdenna provinciya Pivdenna provinciya zajmaye pivdennu polovinu ostrova Nova Kaledoniya do yiyi skladu vhodit takozh susidnij ostriv Pen Tut prozhivaye ponad dvi tretini naselennya arhipelagu V skladi provinciyi misto Numea administrativnij centr Novoyi Kaledoniyi Razom iz susidnimi komunami Dumbea Mon Dore ta Payita vono utvoryuye aglomeraciyu Velike Numea de zoseredzheno majzhe 80 ekonomichnoyi aktivnosti krayini Bilshist naselennya provinciyi skladayut yevropejci tut zoseredzheni j majzhe vsi immigranti z krayin Aziyi ta tihookeanskih ostroviv V toj zhe chas u silskih komunah provinciyi osnovne naselennya stanovlyat kanaki korinni zhiteli Novoyi Kaledoniyi Pivnichna provinciya ye najbilshoyu za plosheyu vona vklyuchaye pivnichnu chastinu ostrova Nova Kaledoniya ta ostrovi Belep 80 yiyi naselennya stanovlyat kanaki Girskij hrebet podilyaye provinciyu na dvi rizni za prirodoyu chastini Zahidne uzberezhzhya zajmayut veliki rivnini sho ye zonoyu tvarinnictva Majbutnye provinciyi pov yazuyut iz rozvitkom roztashovanoyi tut promislovoyi zoni Vo Kone Puanbu Vuzka smuga shidnogo uzberezhzhya ce vologij rajon z gustoyu roslinnistyu j brakom silskogospodarskih zemel Region vtrachaye naselennya miscevi zhiteli migruyut do Numea ta Vo Kone Puanbu Provinciya Ostrovi Luajote ye najmenshoyu za plosheyu j chiselnistyu naselennya Absolyutnu bilshist naselennya tut stanovlyat kanaki Administrativnij centr provinciyi Ve roztashovanij na ostrovi Lifu Pozbavleni korisnih kopalin ostrovi Luajote v ekonomichnomu plani vidstayut vid osnovnoyi teritoriyi Novoyi Kaledoniyi 90 zemel ye zvichayevimi nalezhat kanackim klanam misceve naselennya vede perevazhno naturalne gospodarstvo v tradicijnij sposib Perspektivnoyu galuzzyu gospodarstva ye tak zvanij etnichnij turizm gostej poselyayut u pleminnih selah i voni mozhut pobachiti ne lishe chudovi pejzazhi a j oznajomitis z unikalnimi elementami miscevoyi kulturi Dlya provinciyi Ostrovi Luajote harakternij silnij vidtik naselennya na golovnij ostriv perevazhno do Velikogo Numea KomuniKrim podilu na 3 provinciyi Nova Kaledoniya podilyayetsya na 33 municipalni utvorennya komuni Geografichni mezhi provincij zagalom zbigayutsya z mezhami municipalnih utvoren za vinyatkom komuni Poya rozdilenoyi mizh Pivnichnoyu ta Pivdennoyu provinciyami 16 5 komun roztashovani na teritoriyi Pivnichnoyi provinciyi 13 5 Pivdennoyi she 3 na ostrovah Luajote Administrativnij podil Novoyi Kaledoniyi na provinciyi ta komuni Pivnichna provinciya Pivdenna provinciya provinciya Ostrovi LuajoteKomuni Plosha km Naselennya osib 2019 Provinciya Chislo na mapiBelep fr Belep 69 5 867 Pivnichna 21Bulupari fr Boulouparis 865 6 3 315 Pivdenna 8Buraj fr Bourail 797 6 5 531 Pivdenna 13Vo fr Voh 804 9 2 856 Pivnichna 17Dumbea fr Dumbea 254 6 35 873 Pivdenna 6Yengen fr Hienghene 1068 8 2 454 Pivnichna 24Kala Gomen fr Kaala Gomen 718 2 1 803 Pivnichna 18Kanala fr Canala 438 7 3 701 Pivnichna 30Kone fr Kone 373 6 8 144 Pivnichna 16Kuaua fr Kouaoua 383 0 1 304 Pivnichna 29Kumak fr Koumac 550 0 3 981 Pivnichna 19La Foa fr La Foa 464 0 3 552 Pivdenna 9Lifu fr Lifou 1207 1 9 195 Ostrovi Luajote 32Mare fr Mare 641 7 5 757 Ostrovi Luajote 33Mon Dore fr Le Mont Dore 643 0 27 620 Pivdenna 4Muandu fr Moindou 321 9 681 Pivdenna 12Numea fr Noumea 45 7 94 285 Pivdenna 5Ostriv Pen fr l Ile des Pins 152 3 2 037 Pivdenna 3Payita fr Paita 699 7 24 563 Pivdenna 7Poneriguan fr Ponerihouen 707 3 2 420 Pivnichna 27Poya fr Poya 845 8 2 802 Pivnichna Pivdenna 14Puebo fr Pouebo 202 8 2 144 Pivnichna 23Puanbu fr Pouembout 674 3 2 752 Pivnichna 15Puendimie fr Poindimie 673 1 5 006 Pivnichna 26Pum fr Poum 469 4 1 435 Pivnichna 20Sarramea fr Sarramea 106 4 572 Pivdenna 10Tio fr Thio 997 6 2 524 Pivdenna 1Tuho fr Touho 283 0 2 380 Pivnichna 25Uvea fr Ouvea 132 1 3 401 Ostrovi Luajote 31Uegoa fr Ouegoa 656 8 2 118 Pivnichna 22Farino fr Farino 48 0 712 Pivdenna 11Huayilu fr Houailou 940 6 3 955 Pivnichna 28Yate fr Yate 1338 4 1 667 Pivdenna 2 Do 1969 roku Numea bulo yedinoyu povnofunkcionalnoyu komunoyu Novoyi Kaledoniyi Suchasnij podil na komuni buv zaprovadzhenij 1989 roku Komuni Novoyi Kaledoniyi dotrimuyutsya zagalnogo dlya Franciyi kodeksu norm ta pravil vstanovlenih dlya organiv miscevoyi vladi Voni stosuyutsya skladu cih organiv poryadku obrannya ta funkciyuvannya municipalnih rad Osoblivistyu ye te sho organi miscevoyi vladi Novoyi Kaledoniyi ne zalezhat vid sistemi derzhavnogo mizhmunicipalnogo spivrobitnictva Diyi municipalnih organiv vladi pidlyagayut kontrolyu postfaktum sho ye rezultatom vprovadzhennya zahodiv z decentralizaciyi peredbachenih vidpovidnim Zakonom vid 29 grudnya 1990 roku Kozhna z komun maye vibornogo mera golovu i municipalnu radu Zvichayevij administrativnij podilKanacke suspilstvo strukturovane za vlasnoyu tradicijnoyu zvichayevoyu organizaciyeyu osnovoyu yakoyi ye klan Klani ob yednuyutsya v plemena fr Tribu chiye zakonne isnuvannya bulo pidtverdzhene she 1867 roku Pochatkovo plemena buli stvoreni kolonialnoyu administraciyeyu z metoyu organizaciyi kontrolyu nad tubilnim naselennyam Dlya kozhnogo plemeni vidilyali chastinu jogo kolishnoyi teritoriyi na yakij stvoryuvalas rezervaciya Termin plem ya zastosovuvavsya yak do grupi lyudej sho zhila na teritoriyi rezervaciyi tak i do samoyi teritoriyi Naselennya plemen zhive v ramkah zvichayevogo pravovogo statusu na nogo ne poshiryuyetsya zagalne civilne pravo Matinonska 1988 roku ta Numejska 1998 roku ugodi viznali vazhlivu rol yaku vidigraye dlya kanakiv zvichayeva organizaciya Buli provedeni zahodi dlya formalizaciyi zvichayevih norm ta institucij V ramkah cih zahodiv buv stvorenij alternativnij zvichayevij administrativnij podil Novoyi Kaledoniyi Nizhchoyu lankoyu cogo podilu stalo plem ya Plemena ob yednuyutsya v zvichayevi okrugi fr District Coutumier a ti v svoyu chergu v zvichayevi oblasti fr Aire Coutumiere Zvichayevij administrativnij podil oficijno buv zaprovadzhenij 1999 roku Vin ne vidpovidaye podilu Novoyi Kaledoniyi na provinciyi 2019 roku nalichuvalos 341 plem ya 61 zvichayevij okrug i 8 zvichayevih oblastej 5 zvichayevih oblastej roztashovani na ostrovi Nova Kaledoniya reshta na ostrovah Luajote Zvichayevi oblasti Kilkist okrugiv Kilkist plemen Naselennya plemen 2019 Kanacki movi MapaGotmavap fr Hoot ma Waap 14 90 11 160 aveke fr Haveke aeke fr Haeke boatu fr Bwatoo dyao fr Jawe nemi fr Nemi niksumvak fr Nixumwak nyelayu fr Nyelayu pizhe fr Pije poaj fr Fwai poamej fr Pwaamei poapoa fr Pwapwa chaach fr Caac yuanga fr Yuanga Pajchi Chamuki fr Paici Camuki 8 55 11 449 pajchi fr Paici chemuyi fr Cemuhi Azhie Aro fr Ajie Aro 8 47 5 425 azhie fr Ajie arga fr Arha argo fr Arho zire fr Sishee neku fr Neku orove fr Oroe Harachuu fr Xaracuu 6 43 7 284 amea fr Hamea tiri fr Tiri haragure fr Xaragure harachuu fr Xaracuu Dzhubea Kapume fr Djubea Kapone 8 19 6 673 drubea fr Drubea kvenyi fr Kwenyii numee fr Numee tajo fr Tayo Yayi fr Iaai 5 20 3 397 fagauvea fr Faga Uvea yayi fr Iaii Dregu fr Drehu 3 37 9 175 dregu fr Drehu Nengone fr Nengone 8 30 5 753 nengone fr Nengone Mezhi zvichayevih okrugiv v osnovnomu vidpovidayut teritoriyam kolishnih velikih vozhdivstv she odnogo produktu kolonialnoyi dobi stvorenogo 1898 roku Perevazhna bilshist okrugiv maye ne menshe 500 zhiteliv Najbilshimi ye Vetr fr Wetr 3880 zhiteliv ostriv Lifu Kanala fr Canala 3450 zhiteliv Pivnichna provinciya ta Loesi fr Loessi 3350 zhiteliv ostriv Lifu Zvichayevij administrativnij podil stosuyetsya zvichayevih zemel teritoriyi plemen ta naselennya sho zhive v umovah zvichayevogo civilnogo stanu Isnuyut predstavnicki j vikonavchi zvichayevi organi vladi na rivni oblasti okrugu plemeni ta klanu rodu DzherelaLes Institutions de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2013 fr Les Provinces de la Nouvelle Caledonie Maison de la Nouvelle Caledonie 2014 fr P Rivoilan Synthese Les tribus en Nouvelle Caledonie en 2019 Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr PrimitkiLa croissance demographique flechit nettement en Nouvelle Caledonie entre 2014 et 2019 ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr Territoire Environnement SEE TEC edition 2016 Institut des Statistiques et Etudes Economiques ISEE fr Population menages et logement par commune en 2019 ISEE Institut de la statistique et des etudes economiques Nouvelle Caledonie fr P Rivoilan Synthese Les tribus en Nouvelle Caledonie en 2019 Institut de la statistique et des etudes economiques de Nouvelle Caledonie fr

Дата публікації:
Топ