Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Польська діаспора в Німеччині — спільнота поляків, людей польського походження або з польським корінням, зокрема нащадків довоєнної польської меншини, політичних біженців або економічних мігрантів, польських громадян, які мають статус іноземців у Німеччині, а також людей, які виїхали з Польщі, декларуючи німецьке походження, та які також вказують на свою польську ідентичність.
| Поляки в Німеччині | |
|---|---|
| Кількість | близько 1,5-2 мільйонів |
| Ареал |  Німеччина |
| Раса | європеоїди |
| Входить до | слов'янська група |
| Мова | польська, німецька |
| Релігія | католицтво |
Характеристика
Спільнота мігрантів з Польщі неоднорідна в плані етнокультурної ідентичності, що пов'язано з хвильовим характером міграції з Польщі до Німеччини.
За останні двісті років понад 8 мільйонів людей переїхали до Німеччини з території Польщі.
Тут можна розрізняти, наприклад, поляків, які опинилися в Німецькому союзі внаслідок зміни кордонів, і поляків, які прибули до Німеччини після національних повстань або з метою працевлаштування (наприклад, під час воєнного стану або після вступу Польщі до Європейського Союзу).
Етнічні кордони між поляками й німцями, а також іншими автохтонними групами, у багатьох випадках стали нечіткими внаслідок численних змін кордонів (наприклад, внаслідок поділів Речі Посполитої, після Першої та Другої світових воєн).
Історія
Сучасна історія польської спільноти в Німеччині бере свій початок у XIX столітті.
Період поділів Речі Посполитої
Масовий приплив іммігрантів з польських теренів розпочався у другій половині XIX століття. Між 1870 і 1914 роками приблизно 3,5 мільйона поляків емігрували до Німецької імперії. З них близько 1,2 мільйона поляків переїхали з тодішнього [pl] до Німецької імперії, 1,2 мільйона польських іммігрантів прибули з російського поділу та близько 1,1 мільйона — з [pl].
Міжвоєнний період
У міжвоєнний період було підраховано, що близько 0,5 мільйона поляків проживало в Сілезії та близько 100 000 мазурів у Східній Пруссії. Загальна кількість автохтонних поляків у Німеччині оцінювалася приблизно в 1 мільйон осіб. Трудова еміграція призвела до значної концентрації польських робітників у Рейнській області (близько 250,000). 60 % з близько 115 000 сільськогосподарських робітників постійно проживали в Райху, тоді як решта (близько 45 000) прибували до Німеччини в березні й залишалися там до грудня. Сезонні сільськогосподарські робітники були завербовані Німецьким центром зайнятості. Вони могли заробити близько 100 марок, але їхні умови життя залишалися дуже важкими.
Центральною організацією польської меншини був [pl], заснований у Берліні в 1923 році. Поділений на п'ять територіальних округів, він налічував близько 100 000 членів. Професійні організації були представлені [pl] зі штаб-квартирою в Бохумі, заснованою в 1902 році. Вона налічувала близько 13 000 членів, переважно у Вестфалії. Діяли також церковні, громадські та гімнастичні товариства («Сокіл»). Серйозний внесок у розвиток польської громади зробило Товариство польських промисловців у Берліні, засноване в 1867 році. Вона налічувала близько 200 членів, переважно ремісників. Польська преса була представлена понад десятком часописів. Найсерйознішим журналом був «Католік», який виходив у Битомі. Існували також спортивні клуби, такі як [pl] (Польський Спортивний Клуб Берлін, що проіснував з 1911 до 1939, а згодом з 1948 до 1951).
Польська освіта постала перед труднощами. Існувало лише 32 державні польські школи (станом на квітень 1929 року) — всі в [pl], які відвідували 646 дітей. Польську мову також викладали в 31 німецькій школі, переважна більшість котрих була розташована у Вармії та прикордонних районах. Заняття проходили від двох до чотирьох годин на тиждень, їх відвідували 1 400 дітей. У Вестфалії та Східній Пруссії польська освіта була виключно приватною і слаборозвиненою. У всій Німеччині 4 000 дітей навчалися польської мови.
Друга світова війна
З моменту набуття чинності декретів, виданих Третім Рейхом 7 вересня 1939 року (після початку німецької агресії проти Польщі), поляків, які проживали у Німеччині, позбавили статусу національної меншини. У лютому 1940 року організації поляків у Німеччині були розпущені, їхнє майно конфісковане, а діяльність заборонена постановою Ради оборони Рейху за підписом Германа Герінга.
Повоєнний період
Внаслідок зміни кордонів після Другої світової війни автохтонне польське населення не проживало на території Німеччини, оскільки території, на яких воно мешкало до війни, увійшли до складу Польської Народної Республіки. До 1948 року на північному заході Німеччини існувала польська зона окупації Німеччини. Поляки у великій кількості населяли тодішню столицю зони, Гарен.
1980-ті
Кількість «солідарних» іммігрантів у Німеччині оцінюється від 100 до 850 тисяч осіб.
Так звана еміграція «Солідарності», разом з пізнішими переселенцями 1980-х років, становить культурне і соціальне ядро польської громади в Німеччині.
Сучасність
Чисельність
На сьогодні в Німеччині проживає, за різними даними, приблизно 1,5-2 мільйони поляків, людей польського походження або вихідців з Польщі. Однак, за даними Міністерства закордонних справ Польщі, слід припустити, що значна частина з них, особливо переміщені особи, не вважають себе поляками. За даними Німецького статистичного управління у 2017 році, в Німеччині було зареєстровано 783 000 осіб, які мають лише польське громадянство, і 690 000 осіб, які мають і німецьке, і польське громадянство.
Розселення
Дані [en]:
| Земля | Особи з польським міграційним минулим | % населення землі | % загальної чисельності поляків Німеччини |
|---|---|---|---|
| Північний Рейн-Вестфалія | 786 480 | 4,5 | 39,2 |
| Баварія | 202 220 | 1,6 | 10,1 |
| Баден-Вюртемберг | 202 210 | 1,9 | 10,1 |
| Нижня Саксонія | 201 620 | 2,6 | 10,1 |
| Гессен | 163 200 | 2,7 | 8,1 |
| Берлін | 101 080 | 3,1 | 5,0 |
| Рейнланд-Пфальц | 88 860 | 2,2 | 4,4 |
| Гамбург | 71 260 | 4,2 | 3,6 |
| Шлезвіг-Гольштейн | 55 510 | 2,0 | 2,8 |
| Бранденбург | 27 940 | 1,1 | 1,4 |
| Бремен | 26 270 | 4,0 | 1,3 |
| Саксонія | 25 700 | 0,6 | 1,3 |
| Саар | 19 870 | 2,0 | 1,0 |
| Мекленбург-Передня Померанія | 13 250 | 0,8 | 0,7 |
| Саксонія-Ангальт | 10 790 | 0,5 | 0,5 |
| Тюрингія | 10 140 | 0,5 | 0,5 |
| Разом | 2 006 410 | 2,52 | 100,0 |
Правовий статус
З точки зору правового статусу можна розрізняти осіб, які мають лише німецьке громадянство, осіб, які мають лише польське громадянство, та осіб з подвійним громадянством.
Поляки в Німеччині наразі не мають статусу національної меншини, який був відібраний у них владою Третього Рейху.
У листопаді 2014 року Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини відхилило заяву Союзу поляків у Німеччині про надання полякам статусу національної меншини.
Примітки
- Definicje, pojęcia dotyczące spraw polonijnych. Ministerstwo Spraw Zagranicznych. Процитовано 11 грудня 2016.
- Michał Nowosielski: Przegląd Zachodni 2012, nr 3, s. 4.
- Michał Nowosielski: Przegląd Zachodni 2012, nr 3, s. 3.
- Michał Nowosielski: Przegląd Zachodni 2012, nr 3, s. 5.
- Michał Nowosielski: Profil działalności polskich organizacji w Niemczech. Instytut Zachodni, Poznań, s. 29.
- Marek Żukow-Karczewski, Polonia zagraniczna w czasach II Rzeczypospolitej, , 20 VIII 1989 r., nr 33 (1952), s. 10.
- Ch. Pallaske: Die Migrationaus Polen in die Bundesrepublik Deutschland in den 1980er und 1990er Jahren, w: Die Migration von Polen nach Deutschland. Zu Geschichte und Gegenwart eines europäischen Migrationssystems. Baden-Baden 2001, s. 124.
- S. Liman: Polacy w Niemczech po II wojnie światowej, w: Polonia w Europie, red. B. Szydłowska-Ceglowa, Poznań 1992, s. 251.
- Michał Nowosielski: Przegląd Zachodni 2012, nr 3, s. 10.
- Rządowy program współpracy z Polonią i Polakami za granicą w latach 2015–2020. Ministerstwo Spraw Zagranicznych. 2015. с. 4. Процитовано 13 грудня 2016.
- Statistisches Bundesamt (9 травня 2011). (нім.). Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 10 листопада 2014.
- Raport Ambasady RP w Berlinie. W: Raport o sytuacji Polonii i Polaków za granicą 2012. Zespół pracowników Departamentu Współpracy z Polonią i Polakami za Granicą MSZ. Warszawa: , 2013, s. 177. . [dostęp 2013-11-27]. [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- (пол.). . Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 28 лютого 2011.
- Czy w Niemczech jest polska mniejszość narodowa?. Stowarzyszenie „Wspólnota Polska”. Процитовано 27 вересня 2010.
- Dane wg Federalnego Urzędu Statystycznego DESTATIS 2017 r.
- Vier Millionen Deutsche besitzen zwei Pässe (нім.). zeit.de. Процитовано 10 квітня 2014.
- (нім.). Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 22 травня 2015.
- . rp.pl. Архів оригіналу за 26 січня 2013..
- Niemcy odrzucają wniosek. Polacy nie staną się mniejszością narodową. Polskie Radio. 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polska diaspora v Nimechchini spilnota polyakiv lyudej polskogo pohodzhennya abo z polskim korinnyam zokrema nashadkiv dovoyennoyi polskoyi menshini politichnih bizhenciv abo ekonomichnih migrantiv polskih gromadyan yaki mayut status inozemciv u Nimechchini a takozh lyudej yaki viyihali z Polshi deklaruyuchi nimecke pohodzhennya ta yaki takozh vkazuyut na svoyu polsku identichnist Polyaki v NimechchiniKilkistblizko 1 5 2 miljonivAreal NimechchinaRasayevropeoyidiVhodit doslov yanska grupaMovapolska nimeckaReligiyakatolictvo pl v kolishnomu budinku pismennika HarakteristikaSpilnota migrantiv z Polshi neodnoridna v plani etnokulturnoyi identichnosti sho pov yazano z hvilovim harakterom migraciyi z Polshi do Nimechchini Za ostanni dvisti rokiv ponad 8 miljoniv lyudej pereyihali do Nimechchini z teritoriyi Polshi Tut mozhna rozriznyati napriklad polyakiv yaki opinilisya v Nimeckomu soyuzi vnaslidok zmini kordoniv i polyakiv yaki pribuli do Nimechchini pislya nacionalnih povstan abo z metoyu pracevlashtuvannya napriklad pid chas voyennogo stanu abo pislya vstupu Polshi do Yevropejskogo Soyuzu Etnichni kordoni mizh polyakami j nimcyami a takozh inshimi avtohtonnimi grupami u bagatoh vipadkah stali nechitkimi vnaslidok chislennih zmin kordoniv napriklad vnaslidok podiliv Rechi Pospolitoyi pislya Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen IstoriyaSuchasna istoriya polskoyi spilnoti v Nimechchini bere svij pochatok u XIX stolitti Polskomovni u Prussiyi za danimi perepisiv 1905 i 1910 rokiv Period podiliv Rechi Pospolitoyi Polskomovna viviska kolishnogo pl v Bohumi Masovij pripliv immigrantiv z polskih tereniv rozpochavsya u drugij polovini XIX stolittya Mizh 1870 i 1914 rokami priblizno 3 5 miljona polyakiv emigruvali do Nimeckoyi imperiyi Z nih blizko 1 2 miljona polyakiv pereyihali z todishnogo pl do Nimeckoyi imperiyi 1 2 miljona polskih immigrantiv pribuli z rosijskogo podilu ta blizko 1 1 miljona z pl Mizhvoyennij period pl simvol sho vikoristovuyetsya pl z 1933 roku U mizhvoyennij period bulo pidrahovano sho blizko 0 5 miljona polyakiv prozhivalo v Sileziyi ta blizko 100 000 mazuriv u Shidnij Prussiyi Zagalna kilkist avtohtonnih polyakiv u Nimechchini ocinyuvalasya priblizno v 1 miljon osib Trudova emigraciya prizvela do znachnoyi koncentraciyi polskih robitnikiv u Rejnskij oblasti blizko 250 000 60 z blizko 115 000 silskogospodarskih robitnikiv postijno prozhivali v Rajhu todi yak reshta blizko 45 000 pribuvali do Nimechchini v berezni j zalishalisya tam do grudnya Sezonni silskogospodarski robitniki buli zaverbovani Nimeckim centrom zajnyatosti Voni mogli zarobiti blizko 100 marok ale yihni umovi zhittya zalishalisya duzhe vazhkimi Centralnoyu organizaciyeyu polskoyi menshini buv pl zasnovanij u Berlini v 1923 roci Podilenij na p yat teritorialnih okrugiv vin nalichuvav blizko 100 000 chleniv Profesijni organizaciyi buli predstavleni pl zi shtab kvartiroyu v Bohumi zasnovanoyu v 1902 roci Vona nalichuvala blizko 13 000 chleniv perevazhno u Vestfaliyi Diyali takozh cerkovni gromadski ta gimnastichni tovaristva Sokil Serjoznij vnesok u rozvitok polskoyi gromadi zrobilo Tovaristvo polskih promislovciv u Berlini zasnovane v 1867 roci Vona nalichuvala blizko 200 chleniv perevazhno remisnikiv Polska presa bula predstavlena ponad desyatkom chasopisiv Najserjoznishim zhurnalom buv Katolik yakij vihodiv u Bitomi Isnuvali takozh sportivni klubi taki yak pl Polskij Sportivnij Klub Berlin sho proisnuvav z 1911 do 1939 a zgodom z 1948 do 1951 Polska osvita postala pered trudnoshami Isnuvalo lishe 32 derzhavni polski shkoli stanom na kviten 1929 roku vsi v pl yaki vidviduvali 646 ditej Polsku movu takozh vikladali v 31 nimeckij shkoli perevazhna bilshist kotrih bula roztashovana u Varmiyi ta prikordonnih rajonah Zanyattya prohodili vid dvoh do chotiroh godin na tizhden yih vidviduvali 1 400 ditej U Vestfaliyi ta Shidnij Prussiyi polska osvita bula viklyuchno privatnoyu i slaborozvinenoyu U vsij Nimechchini 4 000 ditej navchalisya polskoyi movi Druga svitova vijna Z momentu nabuttya chinnosti dekretiv vidanih Tretim Rejhom 7 veresnya 1939 roku pislya pochatku nimeckoyi agresiyi proti Polshi polyakiv yaki prozhivali u Nimechchini pozbavili statusu nacionalnoyi menshini U lyutomu 1940 roku organizaciyi polyakiv u Nimechchini buli rozpusheni yihnye majno konfiskovane a diyalnist zaboronena postanovoyu Radi oboroni Rejhu za pidpisom Germana Geringa Povoyennij period Vnaslidok zmini kordoniv pislya Drugoyi svitovoyi vijni avtohtonne polske naselennya ne prozhivalo na teritoriyi Nimechchini oskilki teritoriyi na yakih vono meshkalo do vijni uvijshli do skladu Polskoyi Narodnoyi Respubliki Do 1948 roku na pivnichnomu zahodi Nimechchini isnuvala polska zona okupaciyi Nimechchini Polyaki u velikij kilkosti naselyali todishnyu stolicyu zoni Garen 1980 ti Kilkist solidarnih immigrantiv u Nimechchini ocinyuyetsya vid 100 do 850 tisyach osib Tak zvana emigraciya Solidarnosti razom z piznishimi pereselencyami 1980 h rokiv stanovit kulturne i socialne yadro polskoyi gromadi v Nimechchini SuchasnistChiselnist Chastka gromadyan Polshi v naselenni Nimechchini v 2021 roci za rajonami U chervonih rajonah polyaki buli najchislennishoyu grupoyu inozemciv stanom na 16 bereznya 2015 roku Na sogodni v Nimechchini prozhivaye za riznimi danimi priblizno 1 5 2 miljoni polyakiv lyudej polskogo pohodzhennya abo vihidciv z Polshi Odnak za danimi Ministerstva zakordonnih sprav Polshi slid pripustiti sho znachna chastina z nih osoblivo peremisheni osobi ne vvazhayut sebe polyakami Za danimi Nimeckogo statistichnogo upravlinnya u 2017 roci v Nimechchini bulo zareyestrovano 783 000 osib yaki mayut lishe polske gromadyanstvo i 690 000 osib yaki mayut i nimecke i polske gromadyanstvo Rozselennya Dani en Zemlya Osobi z polskim migracijnim minulim naselennya zemli zagalnoyi chiselnosti polyakiv Nimechchini Pivnichnij Rejn Vestfaliya 786 480 4 5 39 2 Bavariya 202 220 1 6 10 1 Baden Vyurtemberg 202 210 1 9 10 1 Nizhnya Saksoniya 201 620 2 6 10 1 Gessen 163 200 2 7 8 1 Berlin 101 080 3 1 5 0 Rejnland Pfalc 88 860 2 2 4 4 Gamburg 71 260 4 2 3 6 Shlezvig Golshtejn 55 510 2 0 2 8 Brandenburg 27 940 1 1 1 4 Bremen 26 270 4 0 1 3 Saksoniya 25 700 0 6 1 3 Saar 19 870 2 0 1 0 Meklenburg Perednya Pomeraniya 13 250 0 8 0 7 Saksoniya Angalt 10 790 0 5 0 5 Tyuringiya 10 140 0 5 0 5 Razom 2 006 410 2 52 100 0 Pravovij status Z tochki zoru pravovogo statusu mozhna rozriznyati osib yaki mayut lishe nimecke gromadyanstvo osib yaki mayut lishe polske gromadyanstvo ta osib z podvijnim gromadyanstvom Polyaki v Nimechchini narazi ne mayut statusu nacionalnoyi menshini yakij buv vidibranij u nih vladoyu Tretogo Rejhu U listopadi 2014 roku Federalne ministerstvo vnutrishnih sprav Nimechchini vidhililo zayavu Soyuzu polyakiv u Nimechchini pro nadannya polyakam statusu nacionalnoyi menshini PrimitkiDefinicje pojecia dotyczace spraw polonijnych Ministerstwo Spraw Zagranicznych Procitovano 11 grudnya 2016 Michal Nowosielski Przeglad Zachodni 2012 nr 3 s 4 Michal Nowosielski Przeglad Zachodni 2012 nr 3 s 3 Michal Nowosielski Przeglad Zachodni 2012 nr 3 s 5 Michal Nowosielski Profil dzialalnosci polskich organizacji w Niemczech Instytut Zachodni Poznan s 29 Marek Zukow Karczewski Polonia zagraniczna w czasach II Rzeczypospolitej 20 VIII 1989 r nr 33 1952 s 10 Ch Pallaske Die Migrationaus Polen in die Bundesrepublik Deutschland in den 1980er und 1990er Jahren w Die Migration von Polen nach Deutschland Zu Geschichte und Gegenwart eines europaischen Migrationssystems Baden Baden 2001 s 124 S Liman Polacy w Niemczech po II wojnie swiatowej w Polonia w Europie red B Szydlowska Ceglowa Poznan 1992 s 251 Michal Nowosielski Przeglad Zachodni 2012 nr 3 s 10 Rzadowy program wspolpracy z Polonia i Polakami za granica w latach 2015 2020 Ministerstwo Spraw Zagranicznych 2015 s 4 Procitovano 13 grudnya 2016 Statistisches Bundesamt 9 travnya 2011 nim Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 10 listopada 2014 Raport Ambasady RP w Berlinie W Raport o sytuacji Polonii i Polakow za granica 2012 Zespol pracownikow Departamentu Wspolpracy z Polonia i Polakami za Granica MSZ Warszawa 2013 s 177 ISBN 978 83 63743 17 8 dostep 2013 11 27 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga pol Arhiv originalu za 26 bereznya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2011 Czy w Niemczech jest polska mniejszosc narodowa Stowarzyszenie Wspolnota Polska Procitovano 27 veresnya 2010 Dane wg Federalnego Urzedu Statystycznego DESTATIS 2017 r Vier Millionen Deutsche besitzen zwei Passe nim zeit de Procitovano 10 kvitnya 2014 nim Arhiv originalu za 25 travnya 2020 Procitovano 22 travnya 2015 rp pl Arhiv originalu za 26 sichnya 2013 Niemcy odrzucaja wniosek Polacy nie stana sie mniejszoscia narodowa Polskie Radio 8 listopada 2014 Procitovano 8 listopada 2014