Полта вське Олекса ндрівське реа льне учи лище колишній середній навчальний заклад у Полтаві де вивчали природничі дисци

Полта́вське Олекса́ндрівське реа́льне учи́лище — колишній середній навчальний заклад у Полтаві, де вивчали природничі дисципліни, фізику, математику, іноземні мови. Одне з найбільших реальних училищ на Лівобережній Україні. Діяло з 1876 року до початку 1920-х. Призначалося, в першу чергу, для дітей торгово-промислового стану. Готувало фахівців для торгівлі і промисловості. Розташовувалося на сучасній вулиці Юліана Матвійчука.

Полтавське Олександрівське реальне училище
фотографія училища початку 1900-х
Тип	середній навчальний заклад
Країна	Російська імперія
геокоординати не задано:
Засновано	19 вересня 1876
Закрито	початок 1920-х
Директор	Михайло Васильович Кизимовський
Адреса	Полтава, вулиця Кузнецька, (нині — вул. Юліана Матвійчука, 83-а)

Нині приміщення училища — корпус Полтавського політехнічного коледжу.

Історія

Будівля училища на листівці початку XX століття

Училище відкрили 19 вересня 1876 року спочатку як двокласне у найманому будинку біля Стрітинської церкви. «Олександрівським» училище назвали на честь імператора Російської імперії Олександра III. Перші вступні випробування проводилися з 9 по 17 вересня 1876 року. Бажаючих вступити було 109. Після вступних випробувань — у перший клас прийняли 34 учня, у другий — 27.

Нове приміщення училища на вулиці Кузнецькій, 85 (нині — вул. Юліана Матвійчука, 83-а, будинок Полтавського політехнічного коледжу) звели у 1879 році — у мавританському стилі, з червоною та білою підводкою і великими вікнами. У плані будівля має вигляд букви Е. Побудова двоповерхового приміщення разом із церквою (з необхідними для богослужіння предметами) обійшлася у 84 тисячі рублів. З них 72 тисячі — виділило місто. 30 серпня 1879 року будівлю освятили — у присутності тимчасового Харківського генерал-губернатора генерал-ад'ютанта графа Михайла Лоріс-Мелікова.

Першим директором училища став статський радник Михайло Васильович Кизимовський.

У 1881 році училище стало семикласним.

У 1897 році, з дозволу попечителя Київського учбового округу, при училищі відкрили недільні і святкові курси: 2 лютого — креслення, малювання і грамоти для ремісників і майстрових міста; 1 вересня — курси арифметики, фізики і хімії для торговців і працівників акцизного відомства; 19 жовтня — курси бухгалтерії для торговців. На утримання цих курсів училище отримувало допомогу від Полтавського губернського комітету опікування про народну тверезість, від Управління Харківсько-Миколаївської залізниці, від Полтавської міської управи, від Полтавської суспільно-ремісничої управи, від Полтавського губернського земства, від Полтавського повітового земства, від Полтавського купецького старости і від керівника акцизними зборами Полтавської губернії.

Училище випускало інженерів трьох напрямків: текстильного, залізничного і сільськогосподарського. Багато випускників брали участь як інженери у будівництві залізниць на території Російської імперії.

У 1916 році в училищі було 29 викладачів.

Встановлені особи, пов'язані з діяльністю Полтавського Олександрівського реального училища:

Меценати училища:

Милорадович Єлизавета Іванівна (*1832—†1890) — українська громадська діячка і меценатка. Подарувала училищу будинок, в якому облаштували квартири для інспектора та директора училища та пожертвувала значні кошти на побудову приміщення училища.
(*1837 —†1911) - за духовним заповітом залишив на започаткування стипендій його імені при першій та другій чоловічих гімназіях у Полтаві, при Полтавському реальному училищі та Маріїнській жіночій гімназії, на що заповідав 6 тис. (по 1500 р. кожному).

Почесні попечителі:

(1878 - 1879)
Абаза Олександр Михайлович (1885 - 1889)
Трегубов Віктор Павлович (1898 - 1904)
(1906)
(1908 - 1910)
(1911 - 1912)

Директори:

Кизимовський Михайло Васильович (1876 -1877)
(1878 - 1881)
Лагоріо Євгеній Олександрович (1882 - 1885)
Палієнко Іван Степанович (1886, 1889)
(1887 - 1888, 1890 - 1891)
(1892 - 1893)
(1894 - 1906)
Немолодишев Василь Арсенович (1907)
(1908 - 1911)
Реха Карл Семенович (1912 - 1918)

Інспектори:

(1880 - 1893)
(1894)
(1892 - 1896)
- виконуючий обов'язки (1897 - 1906)
— виконуючий обов'язки (1907 - 1909)
Андрієвський Іван Прохорович (1909 - 1911)
(1911 - 1916)

Викладачі:

1876-1877:

(російська мова)
(російська мова)
(географія, математика)
(німецька мова)
(каліграфія, креслення і малювання)

1878:

(російська мова)
(математика)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(каліграфія, креслення і малювання)

1879-1880:

(російська мова)
(математика)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(каліграфія, креслення і малювання

1881:

(російська мова)
(математика)
Коваржик Федір Йосипович (механіка і креслення)
(природнича історія і хімія)
Матченко Іван Павлович (історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(каліграфія, креслення і малювання)

1882-1884:

(російська мова)
(російська мова)
(математика)
Коваржик Федір Йосипович (механіка і креслення)
(природнича історія і хімія)
Матченко Іван Павлович (історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(каліграфія, креслення і малювання)

1885-1886:

(російська мова)
(російська мова)
(математика)
Коваржик Федір Йосипович (механіка і креслення)
(механіка, технологія, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія і хімія)
Матченко Іван Павлович (історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(каліграфія, креслення і малювання)

1887:

(російська мова)
(російська мова)
(історія)
(?)
Коваржик Федір Йосипович (механіка і креслення)
(механіка, технологія, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія і хімія)
Матченко Іван Павлович (історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(англійська мова, німецька мова)
(каліграфія, креслення)
(малювання)

1888-1889:

(російська мова)
(російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика)
(механіка, технологія, бухгалтерія, архітектура, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(англійська мова, німецька мова)
(каліграфія, креслення)
(малювання)

1890:

(російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика)
(механіка, технологія, архітектура, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)

1891-1893:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика)
(механіка, технологія, архітектура, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)

1894:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика)
(механіка, технологія, архітектура, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)
Курдиновський Віктор Васильович (спів)

1895:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика і креслення)
(механіка, технологія, архітектура, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)
Курдиновський Віктор Васильович (спів)

1896:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика і креслення)
(механіка, технологія, архітектура, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(німецька і англійська мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)

1897-1898:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика і креслення)
(механіка, технологія, архітектура, бухгалтерія, креслення і моделювання)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)

1899-1902:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика і креслення)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
(німецька і англійська мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)
(гімнастика, фехтування, кінна виїздка)

1903:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
Коваржик Федір Йосипович (математика і креслення)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька і англійська мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)
(гімнастика, фехтування, кінна виїздка)

1904-1905:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
(російська мова)
(математика)
(природнича історія, фізика і хімія)
(історія і географія)
(французька мова)
Реймерс Едгар Вільгельмович (німецька мова)
(німецька і англійська мова)
(малювання)
(малювання, каліграфія, креслення)
(гімнастика)
(фехтування, кінна виїздка)
(спів)

1906:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
(російська мова)
(математика)
(природнича історія, фізика)
(хімія)
(агрономія і метеорологія)
(історія і географія)
(французька мова)
(німецька мова)
Реймерс Едгар Вільгельмович (німецька мова)
(механіка, математика)
(малювання, каліграфія, креслення)
(гімнастика)
(фехтування, кінна виїздка)
(спів)

1907:

Гордієвський Петро Микитович (російська мова)
(російська мова)
(математика)
(математика і креслення)
(механіка, фізика)
(хімія)
(природнича історія і географія)
(агрономія і метеорологія)
(історія і географія)
(юриспруденція)
(французька мова)
Реймерс Едгар Вільгельмович (німецька мова)
(німецька мова)
(французька та англійська мова)
(механіка, математика)
(малювання, каліграфія, креслення)
(гімнастика)
(фехтування, кінна виїздка)
(спів)

1908:

(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька та англійська мова)
(французька мова)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(історія)
Пархоменко Володимир Олександрович (історія та географія)
(юриспруденція)
(механіка, математика)
(математика)
(фізика)
(природничі науки)
(природнича історія)
(географія, грунтознавство)
(гімнастика)
(фехтування, кінна виїздка)
(спів)

1909-1910:

(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька та англійська мова)
(французька мова)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(історія)
(історія та географія)
(математика і креслення)
(математика)
(фізика)
(географія, грунтознавство)
(природнича історія)
(юриспруденція)
(гімнастика)
(фехтування, кінна виїздка)
(спів)

1911:

(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька мова)
(французька мова)
(французька та англійська мова)
(історія)
Дучинський Антонін Філаретович (історія)
(географія, грунтознавство)
(географія)
(природнича історія і географія)
(юриспруденція)
(математика і креслення)
(математика)
(математика, фізика)
Лорченко Микола Іванович (фізика)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(спів)
(гімнастика)
(фехтування, кінна виїздка)

1912:

(російська мова)
(російська мова)
(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька мова)
(французька та англійська мова)
(історія)
Дучинський Антонін Філаретович (історія)
(географія, грунтознавство)
(природнича історія і географія)
(географія)
(географія)
(юриспруденція)
(фізика)
(математика, фізика)
(природничі науки)
(математика і креслення)
(математика)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(спів)
(фехтування, кінна виїздка)

1913:

(російська мова)
(російська мова)
(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька мова)
(французька та англійська мова)
(історія)
Дучинський Антонін Філаретович (історія)
(географія, грунтознавство)
(природнича історія і географія)
(географія)
(географія)
(математика, фізика)
(фізика)
(природничі науки)
(математика і креслення)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(спів)

1914:

(російська мова)
(російська мова)
(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька мова)
(французька та англійська мова)
(історія)
Дучинський Антонін Філаретович (історія)
(математика, фізика)
(математика і креслення)
(фізика)
(географія, грунтознавство)
(природнича історія і географія)
(географія)
(географія)
(природничі науки)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(спів)

1915:

(російська мова)
(російська мова)
(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(французька мова)
(французька мова)
(історія)
Дучинський Антонін Філаретович (історія)
(географія)
(географія)
(природнича історія і географія)
(природничі науки)
(математика, фізика)
(математика)
(математика і креслення)
(фізика)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(спів)
(фехтування, кінна виїздка)

1916:

(російська мова)
(російська мова)
(російська мова)
(німецька мова)
(німецька мова)
(німецька та ангглійська мова)
(французька мова)
(французька мова)
(історія)
Дучинський Антонін Філаретович (історія)
(географія)
(природнича історія і географія)
(математика, фізика)
(математика)
(фізика)
(природничі науки)
(малювання, каліграфія, креслення)
(креслення і каліграфія)
(спів)
(фехтування, кінна виїздка)

Студенти:

Василь Кованько (*1871—†?) — начальник дивізії Дієвої армії Української Народної Республіки.
Василь Пащенко (*бл. 1875—†1914) — іконописець, художник.
Ростислав Капніст (*1875—†1921) — шляхтич, граф, колекціонер українських старожитностей, філантроп, жертва Червоного терору у Криму.
Петро Таранущенко (*1883—†1919) — командир полку Дієвої армії УНР.
Яків Таранущенко (*1885—†?) — підполковник Дієвої армії УНР.
Олександр Базилевич (*1891—†1932) — підполковник Дієвої армії УНР, полковник для особливих доручень Військового міністерства УНР, т. в. о. начальника Головної управи постачання Військового міністерства УНР.
Михайло Поготовко (*1891—†1944) — льотчик, підполковник Дієвої армії УНР, один з ініціаторів створення Українського Визвольного Війська.
Василь Греченко (*?—†?) — начальник дивізії Дієвої армії УНР.
Григорій Дугельний (*1893—†1921) — підполковник Дієвої армії УНР.
Олександр Шпилинський (*1894—†1990) — сотник Дієвої армії УНР.
Юрій Коллард (*1875 - †1951) - український громадсько-політичний діяч, інженер, співзасновник Революційної української партії, міністр урядів Української Народної Республіки (УНР), письменник.
Кирило Осьмак (*1890 - †1960) - український вчений-аграрій, громадський та політичний діяч національного відродження, діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, голова Підпільного уряду України у 1944, Президент Української Головної Визвольної Ради, Борець за незалежність Украни у ХХ сторіччі.
Олександр Трещенков (Терещенков) (*1873 - †?) - учасник І Світової війни, генерал-майор (з 06.12.1916), нагороджений Георгієвською зброєю (12.06.1915). Доля після 1918 року невідома.
Йосип Бордюг (*1874–?) - інженер–технолог, директор Полтавського ремісничого училища. Учасник Першої світової війни.
Микола Гавриленко (*1879 – †1971) - природознавець, орнітолог, зоолог, краєзнавець. Завідуючий відділом природи Полтавського краєзнавчого музею.
Сергій Гриневич (*1864 – †1937) - депутат 4-ої Державної Думи Російської імперії від Полтавської губернії.
Григорій Гулінов (*1879 – †1937) - український і радянський хімік, педагог, професор Харківського хіміко-технологічного інституту.
Костянтин Ляхович (*1885 – †1921) - революціонер, журналіст, засновник і перший директор
Іван Мясоєдов (*1881 – †1953) — український художник, майстер живопису й графіки, представник символізму й модерну, творець поштових марок.
(*1878, Полтава – †1952, Бельгія)
. - в 1918 році був урядовцем при Військовому Міністерстві в Києві.
- старший брат відомого одеського військового комісара за часів Центральної Ради в 1917 році, полковника Поправка.
Георгій Борзенков

Переформатування та подальша доля

Приміщення колишнього училища, тепер — корпус Полтавського політехнічного коледжу
*2018*

На початку 1920-х років — училище переформатували в Індустріально-технічну професійну школу, відділивши агрономічний відділ в окремий навчальний заклад.

Під час Другої світової війни — приміщення школи було частково зруйноване. До звільнення Полтави у 1943 році — в ньому знаходився один із військових штабів німецьких окупантів.

У 1944 році — в приміщенні школи відкрили Полтавський технікум цивільного будівництва. Навчання проводилося у три зміни.

У 1967 році — технікум цивільного будівництва реорганізували у електротехнічний технікум.

У 1977 році — приміщення реконструювали.

У 1991 році, в зв'язку із розширенням спеціальностей, — технікум реорганізували у Полтавський політехнічний коледж.

У 2005 році коледж, як окремий підрозділ, увійшов до складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Див. також

Полтавський політехнічний коледж

Джерела

Александровское реальное училище// Бучневич В. Записки о Полтаве и ее памятниках: с пл. Полтав. битвы и достопримечательностями г. Полтавы / сост. В. Е. Бучневич. — Изд. 2-е, испр. и доп. — Полтава: Типо-Литогр. Губерн. Правления, 1902. — С. 301-302.
Білоконь Є. Від Олександрівського реального училища до Полтавського політехнічного коледжу// Останній Бастіон. — 2021. — 21 лютого.
Коллард, Юрій Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентська Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська). Торонто, Онтаріо, Канада: Срібна сурма, Printed by Kiev Printers Ltd.1972, 221 стор.
Полтавське реальне училище// Полтавщина: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — С. 748.
Несвицкий А. А. Полтава в дни революции и в период смуты 1917—1922 гг.: Дневник. — Полтава, 1995. — 280 с.: ил.
Список должностных лиц Полтавской губернии (1877- 1886 гг)
Адрес-календарь Полтавской губернии (1887 - 1916 гг)
Памятная книжка Киевского Учебного округа. Часть V. Полтавская губерния (1890, 1908, 1909, 1911, 1912 гг)

Коллард, Юрій (1972). Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентська Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: Срібна сурма, Printed by Kiev Printers Ltd., 860 Richmond St. West, Toronto, Ont., Canada. с. стор. 24.
Коллард, Юрій (1972). СПОГАДИ ЮНАЦЬКИХ ДНІВ. 1897-1906. УКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ГРОМАДА В ХАРКОВІ і РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) Українська студентська громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: "СРІБНА СУРМА", ТОРОНТО. PRINTED BY KIEV PRINTERS LTD., 860 RICHMOND ST. WEST, TORONTO, ONT., CANADA. с. с. 25. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
Коллард, Юрій (1972). СПОГАДИ ЮНАЦЬКИХ ДНІВ. 1897-1906. УКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ГРОМАДА В ХАРКОВІ і РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) Українська студентська громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: "СРІБНА СУРМА", ТОРОНТО. PRINTED BY KIEV PRINTERS LTD., 860 RICHMOND ST. WEST, TORONTO, ONT., CANADA. с. с. 33. {{}}: |pages= має зайвий текст ()

[:0-1] Коллард, Юрій (1972). Спогади юнацьких днів: 1897-1906. Українська Студентська Громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: Срібна сурма, Printed by Kiev Printers Ltd., 860 Richmond St. West, Toronto, Ont., Canada. с. стор. 24.

[:1-2] Коллард, Юрій (1972). СПОГАДИ ЮНАЦЬКИХ ДНІВ. 1897-1906. УКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ГРОМАДА В ХАРКОВІ і РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) Українська студентська громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: "СРІБНА СУРМА", ТОРОНТО. PRINTED BY KIEV PRINTERS LTD., 860 RICHMOND ST. WEST, TORONTO, ONT., CANADA. с. с. 25. {{}}: |pages= має зайвий текст ()

[:2-3] Коллард, Юрій (1972). СПОГАДИ ЮНАЦЬКИХ ДНІВ. 1897-1906. УКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ГРОМАДА В ХАРКОВІ і РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ (РУП) Українська студентська громада в Харкові і Революційна Українська Партія (РУП) (українська) . Торонто, Онтаріо, Канада: "СРІБНА СУРМА", ТОРОНТО. PRINTED BY KIEV PRINTERS LTD., 860 RICHMOND ST. WEST, TORONTO, ONT., CANADA. с. с. 33. {{}}: |pages= має зайвий текст ()