Полабія, Полаб'я (пол. Połabie) — історична область в Німеччині, розташована в басейні річки Ельби (Лаби) та Заале (Солави) на заході, на сході — р. Одра, що простягнулася від Північного моря (район Гамбурга), Венедської затоки (на півночі) до Чехії (район Праги), Рудні гори (на півдні).
На північному сході Полабія межувала з Балтійським Помор'ям. Історичним центром Полаб'я були міста Деміц і Ратцебург (пол. Racibórz). До земель Полабії входила значна частина колишньої НДР (без Тюрінгії), а також Північно-німецька земля Шлезвіг-Гольштейн. На заході Полаб'я межувало з такими німецькими землями як Нижня Саксонія, Тюрингія та Баварія.
У добу Середньовіччя (VI—XIII ст.) була населена полабськими слов'янами (венедами): ободритами, лютичами та лужичанами. У VII столітті верхнє (південне) Полаб'я (Біла Сербія) входило до складу слов'янської держави Само, а в X столітті — до складу Великої Моравії. Згодом Полаб'я було онімечене, а на його територіях з'явилися такі німецькі землі як Мекленбург, Пруссія (Бранденбург) і Верхня Саксонія. Проте, збереглася навіть у назві великих східнонімецьких міст: Лейпциг (в.-луж. Lipsk), Любек (пол. Ljubice), Хемніц (в.-луж. Kamjenica) й Шверін (чеськ. Zvěřín).
Від раннього середньовіччя племена слов'ян Полабії були підо впливом франкського, а вже потім німецького впливу (з кінця VIII століття). Зрештою, вона втратила свою незалежність на початку XIII століття. Більша частина Польщі була включена в Священну Римську імперію, а її північна частина була до Руян — до Данії. У XI столітті польські правителі, зокрема Болеслав I Хоробрий та Болеслав III Кривовустий, також робили спроби підкорити цю територію. Історики як причину знищення та асиміляцію полабів німцями вказують прихильність їх до язичництва і відмову від християнства.
Примітки
- «Средние Чехи — Полабье» — Туристический портал Чешской Республики CZeCOT.(рос.)
- Андрей Пауль, «Балтийские славяне. От Рерика до Старигарда»(рос.)
- Maria Janion, Niesamowita Słowiańszczyzna, Kraków: Wydawnictwo Literackie, , s. 17; za: Z. Skrok, Słowiańska moc, czyli o niezwykłym wkroczeniu naszych przodków na europejską arenę, Warszawa 2006, s. 104—109.(пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polabiya Polab ya pol Polabie istorichna oblast v Nimechchini roztashovana v basejni richki Elbi Labi ta Zaale Solavi na zahodi na shodi r Odra sho prostyagnulasya vid Pivnichnogo morya rajon Gamburga Venedskoyi zatoki na pivnochi do Chehiyi rajon Pragi Rudni gori na pivdni Polabiya Na pivnichnomu shodi Polabiya mezhuvala z Baltijskim Pomor yam Istorichnim centrom Polab ya buli mista Demic i Ratceburg pol Raciborz Do zemel Polabiyi vhodila znachna chastina kolishnoyi NDR bez Tyuringiyi a takozh Pivnichno nimecka zemlya Shlezvig Golshtejn Na zahodi Polab ya mezhuvalo z takimi nimeckimi zemlyami yak Nizhnya Saksoniya Tyuringiya ta Bavariya U dobu Serednovichchya VI XIII st bula naselena polabskimi slov yanami venedami obodritami lyutichami ta luzhichanami U VII stolitti verhnye pivdenne Polab ya Bila Serbiya vhodilo do skladu slov yanskoyi derzhavi Samo a v X stolitti do skladu Velikoyi Moraviyi Zgodom Polab ya bulo onimechene a na jogo teritoriyah z yavilisya taki nimecki zemli yak Meklenburg Prussiya Brandenburg i Verhnya Saksoniya Prote zbereglasya navit u nazvi velikih shidnonimeckih mist Lejpcig v luzh Lipsk Lyubek pol Ljubice Hemnic v luzh Kamjenica j Shverin chesk Zverin Vid rannogo serednovichchya plemena slov yan Polabiyi buli pido vplivom frankskogo a vzhe potim nimeckogo vplivu z kincya VIII stolittya Zreshtoyu vona vtratila svoyu nezalezhnist na pochatku XIII stolittya Bilsha chastina Polshi bula vklyuchena v Svyashennu Rimsku imperiyu a yiyi pivnichna chastina bula do Ruyan do Daniyi U XI stolitti polski praviteli zokrema Boleslav I Horobrij ta Boleslav III Krivovustij takozh robili sprobi pidkoriti cyu teritoriyu Istoriki yak prichinu znishennya ta asimilyaciyu polabiv nimcyami vkazuyut prihilnist yih do yazichnictva i vidmovu vid hristiyanstva Primitki Srednie Chehi Polabe Turisticheskij portal Cheshskoj Respubliki CZeCOT ros Andrej Paul Baltijskie slavyane Ot Rerika do Starigarda ros Maria Janion Niesamowita Slowianszczyzna Krakow Wydawnictwo Literackie ISBN 978 83 08 04002 7 s 17 za Z Skrok Slowianska moc czyli o niezwyklym wkroczeniu naszych przodkow na europejska arene Warszawa 2006 s 104 109 pol