Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Націона льний приро дний парк Поді льські То втри НПП Подільські Товтри національний природний парк в Україні в межах Ка

Подільські Товтри (національний парк)

Подільські Товтри (національний парк)

Націона́льний приро́дний парк «Поді́льські То́втри» (НПП «Подільські Товтри») — національний природний парк в Україні, в межах Кам'янець-Подільського та Хмельницького районів, Хмельницької області.

Національний природний парк «Подільські Товтри»
image
48°36′14″ пн. ш. 26°59′52″ сх. д. / 48.60390000002777811° пн. ш. 26.99790000002778001° сх. д. / 48.60390000002777811; 26.99790000002778001Координати: 48°36′14″ пн. ш. 26°59′52″ сх. д. / 48.60390000002777811° пн. ш. 26.99790000002778001° сх. д. / 48.60390000002777811; 26.99790000002778001
Країна image Україна
Розташування Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район
Найближче місто Кам'янець-Подільський
Площа 2 613,16 км²
Засновано 27 червня 1996 р.
Оператор Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
Вебсторінка npptovtry.org.ua
image
image
Подільські Товтри (національний парк) (Хмельницька область)
image Подільські Товтри у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Товтри.

Національний природний парк «Подільські Товтри» увійшов до семи природних чудес України у 2008 р. З 13 липня 2017 року масив «Сатанівська Дача» НПП «Подільські Товтри» (212,01 га) входить у світову спадщину ЮНЕСКО як один з масивів Букових пралісів Карпат та давніх букових лісів Німеччини.

Створення парку

image
Національний парк Подільські Товтри

НПП створено Указом Президента України від 27 червня 1996 року для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення.

«Подільські Товтри» є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення. Парк підпорядковано Міністерству охорони навколишнього природного середовища України.

Логічно було включити всю територію парку в склад одного району, щоб розвивати національний парк комплексно. Для цього потрібно вести зміни в існуючі райони та долучити Сатанівську селищну громаду та інші території парку до Кам'янець-Подільського району. Розвиваючи також синергію туристичного кластеру Сатанів — Кам'янець-Подільський.

Характеристика парку

image
Дорога до парку

Загальні відомості

Загальна площа території парку — 261 316 га, з них у власності парку перебуває 4515,90 га. За площею це найбільший парк України.

Наявні на території НПП унікальні рукотворні об'єкти та неповторні природні комплекси створили виняткові умови для розвитку туризму — не тільки оздоровчого, але й пізнавального. На території парку перебуває під охороною 129 об'єктів природнозаповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Є також 19 археологічних пам'яток, понад 300 історико-архітектурних пам'яток (зокрема, в Кам'янці-Подільському — понад 200 об'єктів).

Фізико-географічні особливості території парку

image
Панорама Дністра

Територія НПП розміщена в межах двох фізико-географічних зон: Західно-Подільської області (фізико-географічні райони — Товтровий кряж і Західно-Подільське Придністров'я) та Придністровсько-Подільської лісостепової області (Могилівське підняття).

Товтровий кряж (або Медобори) — це колишній бар'єрний риф, який утворився колоніальними організмами (літотамнієвими водоростями, мшанками, устрицями, коралами), які жили в морях тортонської і сарматської епох. Простягається він по східній околиці Подільської височини на 200 км у вигляді яскраво вираженого валу з великою кількістю бічних відгалужень. Починається він біля смт Підкамінь у Львівській області і простягається в напрямку Скалата, Кам'янця-Подільського і далі, за Дністер, у Молдову.

Гряда чітко виражена в рельєфі і виступає ланцюжком горбів з абсолютними відмітками 400—486 м (перевищення над довколишньою місцевістю становить 40—60 м, а на ділянці Збруч — Кам'янець-Подільський — до 100 м). Вершини горбів і гряд — це хаотичне нагромадження вапнякових брил різних розмірів.

Західно-Подільське Придністров'я займає південний схил Подільської височини від широти Бучач — Чортків — Смотрич до долини Дністра і від гирла Стрипи на заході до Товтрової гряди на сході. Розміщення району на південному схилі височини значно збільшує його цінність.

Рельєф Придністров'я має характерні риси ступінчастої рівнини, яка розчленована глибокими долинами допливів Дністра. Ступінчастість поверхні зумовлена терасами р. Дністер. Територія району представлена хвилястими межиріччями і каньйоноподібними долинами меридіонального напрямку. Придністер'я — чудовий район для туризму і відпочинку, який зачаровує мальовничими панорамами, здоровим кліматом, ранніми овочами тощо.

Придністровсько-Подільська лісостепова область займає частину південного схилу Подільської височини. Північна межа фізико-географічної області проходить по лінії розвитку каньйоноподібних долин лівих допливів Дністра, південною межею є Дністер. У геологічному відношенні — це південний край Побузького антиклінорія Українського кристалічного щита.

В рельєфі області чітко спостерігається ступінчастість, що зумовлена наявністю широких терас Дністра. Це область великого різноманіття мікрокліматичних умов, спричинених глибоким розчленуванням поверхні, наявністю схилів різних експозицій і крутизни.

Територія мало заліснена.

Геологічна будова парку

Докладніше:

Територія НПП за геологічним районуванням відповідає Подільському виступу кристалічного фундаменту Східноєвропейської платформи, внаслідок чого тільки тут на значній території відслонені відклади верхнього докембрію, палеозою (кембрію, ордовик, силур), мезозою (крейда), кайнозою (неоген) та антропогену.

Породи кристалічного фундаменту представлені мігматитами, гнейсами, кристалічними сланцями і метаультрабазитами бузько-дністровської та подільської серій. На денну поверхню вони виходять на схід від Могилів-Подільського. На захід вони поступово занурюються під осадові товщі фанерозою і на території заповідника залягають на глибині 400—600 м, де розкриті тільки свердловинами.

На породах фундаменту з чітко вираженим стратиграфічним і кутовим неузгодженням залягає осадовий мегакомплекс, в якому дослідники виділяють два структурні комплекси: верхньодокембрійського — нижньопалеозойський і мезо-кайнозойський. Ці комплекси характеризуються різними структурними планами та розділені чітко вираженою поверхнею розмиву і великою перервою в часі.

Велику цінність і значимість для рекреаційного господарства НПП становить запас мінеральних вод, що вже сьогодні дав змогу сформувати ефективний профілактично-лікувальний комплекс на базі мінеральної води типу «Нафтуся», содової води типу «Миргородська», мінеральних вод з унікальними терапевтичними ефектами, різноманітними розсолами з підвищеною концентрацією брому, йоду тощо.

Червона книга

image

До Червоної книги України занесено 75 видів рослин (всі судинні) і 126 тварин.

Флора

Росте 2977 видів, форм і сортів рослин з різних кліматичних зон, зокрема 521 вид дерев і кущів, з деревно-чагарникової та трав'янистої флори — 395 видів плодових рослин, 620 видів тропічних, 111 видів корисних трав'янистих рослин місцевої дикоростучої флори.

Фауна

Фауна хребетних тварин національного природного парку «Подільські Товтри» представлена близько 366 видами. З них ссавців — 71 вид, птахів — 223 види, плазунів — 10 видів, земноводних — 11 видів, риб — 51 вид. Детальна інформація щодо видового складу, поширення та відносної чисельності представників фауни відображена у щорічних Літописах природи національного природного парку («Подільські Товтри» [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]).

До Червоної книги України (2009) занесено близько 50 видів тварин поширених на території НПП (з яких: близько 5 видів риб, 1 — земноводних, 3 — плазунів, близько 20 — птахів та 28 — ссавців). Характерними представниками фауни парку, що включені до Червоної книги України, є підковоніс малий, вечірниця руда, нічниця велика, вухань звичайний, широковух європейський, нічниця ставкова, хом'як звичайний, видра річкова, пугач, гоголь, сорокопуд сірий, жовна зелена, ящірка зелена, тритон гребінчастий, вирезуб та інші. До Європейського червоного списку включені: нічниця ставкова, вухань бурий, вовчок ліщиновий, видра річкова, вовк, деркач; до списків Бернської конвенції: підковоніс малий, нічниця велика, пірникоза мала, боривітер звичайний, сова вухата, бджолоїдка звичайна, одуд, дятел великий, квакша звичайна та ряд інших.

Промисловість на території природного парку «Подільські Товтри»

На території парку функціонує Кам'янець-Подільський цементний завод (тепер АТ «Подільський Цемент»), діяльність якого пов'язана із видобутком сировини, яка формує територію національного парку.

Території природно-заповідного фонду у складі НПП «Подільські Товтри»

Нерідко оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Подільські Товтри» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Заказники загальнодержавного значення
Заказники місцевого значення
Пам'ятки природи загальнодержавного значення
Пам'ятки природи місцевого значення
  • ботанічні
    • «Деренівка»
    • «Дуб звичайний»
    • «Дубовий ліс»
    • «Букові дерева»
    • «Циківська дубина»
    • Алея горіха грецького
    • Дуб звичайний
    • Явір
    • Дуб звичайний
    • Гінкго дволопатеве
    • Тюльпанове дерево
    • Липа кримська
    • Липа європейська, форма розсіченолиста
    • Бук червонолистий
    • Туя західна
    • Липа європейська
    • Софора японська
    • Айлант високий
    • Айлант високий
    • Тис ягідний
    • Катальпа японська
    • Біота східна
    • Горіх чорний
    • Бундук канадський
    • Ялина колюча (ф. Колумбіка)
    • Ялівець Віргінський
    • Бук європейський
    • Ялівець Віргінський
    • Біота східна
    • Ялівець віргінський
    • Біота східна
    • Туя західна
    • Туя західна
    • Горіх чорний
    • Ясен звичайний (ф. плакуча)
    • Катальпа
    • Біота східна (Ф. пірамідальна)
    • Клен овтр
    • Липа войлочна
    • Липа овтри а ста
    • Софора японська
    • Клен сріблястий
    • Катальпа японська
    • Сквер
    • Біогрупа екзотичних дерев
    • Туя західна
    • Ялина колюча (ф. Сиза)
    • Айлант високий
    • Ялина колюча (ф. Сиза)
    • Ялина колюча (ф. Сиза)
    • Липа войлочна
    • Сосна чорна
    • Біота західна
    • Ялина колюча
    • Ялина колюча
    • Ялина колюча
    • Ялина колюча
    • Клен гостролистий (ф. Шаровидна)
    • Тис ягідний
    • Біогрупа
    • Ялина колюча (ф. Сиза)
    • Тис ягідний
    • Дуб черешчатий
    • Дуб черешчатий
    • Ялина колюча
    • Туя західна
    • Сосна чорна
    • Біогрупа
    • Біогрупа
    • Біогрупа
    • Туя західна
    • Дуб скельний
    • Дуб скельний
    • Софора японська
    • Горіх чорний
    • Біогрупа
    • Софора японська
    • Софора японська
    • Біогрупа
    • Дуб звичайний
    • Дуб звичайний
    • Дуб звичайний
  • гідрологічні
    • «Природне джерело»
Заповідне урочище
Ботанічні сади
  • Ботанічний сад загальнодержавного значення
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Водно-болотні угіддя

Реабілітаційний центр «Парк хижаків Арден»

Детальніше: Реабілітаційний центр «Парк хижаків Арден»

На території парку площею 32,25 га. розташовано в межах лісових ділянок ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» у кварталах 11 (виділи 2, 3, 6, 7, 9, 10) та 12 (виділи 1, 5, 6) розташовано Реабілітаційний центр «Парк хижаків Арден», в якому проживають та проходять реабілітацію хижі тварини такі як бурі та гімалайські ведмеді, вовки та лиси, а також хижі птахи.

Галерея

  • image
    Івахновецькі Товтри
  • image
    Подільські Товтри на річці Дністер
  • image
    Високий Камінь
  • image
    Подільські Товтри
  • image
    Товтра - крокодил
  • image
    Кам'яний берег на річці Дністер
  • image
    Дивна Бакота
  • image
    Смотрицький каньйон
  • image
    Тернавський каньйон
  • image
    Диво природи
  • image
    Зелена краса
  • image
    Сатанівський каньйон
  • image
    Дністрове намисто
  • image
    Захід сонця на Дністрі в Бакоті
  • image

Скам'янілості

Панорама

image
Панорама Подільські Товтри та річка Дністер
image
Панорама річки Дністер, Бакота

Див. також

Примітки

  1. Букові ліси на Львівщині стали світовим надбанням ЮНЕСКО [ 16 липня 2017 у Wayback Machine.] tvoemisto.tv, 14.07.2017
  2. . Рубрика. 12 листопада 2021. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  3. . Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ» (укр.). Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  4. (укр.). 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.

Література


Посилання

  • Офіційний сайт НПП «Подільські Товтри» [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Фотоальбом Природа Поділля [ 27 липня 2013 у Wayback Machine.]
  • Кажани Поділля [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Naciona lnij priro dnij park Podi lski To vtri NPP Podilski Tovtri nacionalnij prirodnij park v Ukrayini v mezhah Kam yanec Podilskogo ta Hmelnickogo rajoniv Hmelnickoyi oblasti Nacionalnij prirodnij park Podilski Tovtri 48 36 14 pn sh 26 59 52 sh d 48 60390000002777811 pn sh 26 99790000002778001 sh d 48 60390000002777811 26 99790000002778001 Koordinati 48 36 14 pn sh 26 59 52 sh d 48 60390000002777811 pn sh 26 99790000002778001 sh d 48 60390000002777811 26 99790000002778001Krayina UkrayinaRoztashuvannya Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij rajonNajblizhche misto Kam yanec PodilskijPlosha 2 613 16 km Zasnovano 27 chervnya 1996 r Operator Ministerstvo ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha UkrayiniVebstorinka npptovtry org uaPodilski Tovtri nacionalnij park Hmelnicka oblast Podilski Tovtri u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tovtri Nacionalnij prirodnij park Podilski Tovtri uvijshov do semi prirodnih chudes Ukrayini u 2008 r Z 13 lipnya 2017 roku masiv Satanivska Dacha NPP Podilski Tovtri 212 01 ga vhodit u svitovu spadshinu YuNESKO yak odin z masiviv Bukovih pralisiv Karpat ta davnih bukovih lisiv Nimechchini Stvorennya parkuNacionalnij park Podilski Tovtri NPP stvoreno Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 27 chervnya 1996 roku dlya zberezhennya vidtvorennya ta racionalnogo vikoristannya prirodnih landshaftiv Podillya z unikalnimi istoriko kulturnimi kompleksami yaki mayut visoke prirodoohoronne estetichne naukove rekreacijne ta ozdorovche znachennya Podilski Tovtri ye prirodoohoronnoyu rekreacijnoyu kulturno osvitnoyu naukovo doslidnoyu ustanovoyu zagalnoderzhavnogo znachennya Park pidporyadkovano Ministerstvu ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini Logichno bulo vklyuchiti vsyu teritoriyu parku v sklad odnogo rajonu shob rozvivati nacionalnij park kompleksno Dlya cogo potribno vesti zmini v isnuyuchi rajoni ta doluchiti Satanivsku selishnu gromadu ta inshi teritoriyi parku do Kam yanec Podilskogo rajonu Rozvivayuchi takozh sinergiyu turistichnogo klasteru Sataniv Kam yanec Podilskij Harakteristika parkuDoroga do parku Zagalni vidomosti Zagalna plosha teritoriyi parku 261 316 ga z nih u vlasnosti parku perebuvaye 4515 90 ga Za plosheyu ce najbilshij park Ukrayini Nayavni na teritoriyi NPP unikalni rukotvorni ob yekti ta nepovtorni prirodni kompleksi stvorili vinyatkovi umovi dlya rozvitku turizmu ne tilki ozdorovchogo ale j piznavalnogo Na teritoriyi parku perebuvaye pid ohoronoyu 129 ob yektiv prirodnozapovidnogo fondu Sered yakih ye parki i sadibi riznogo stupenya zberezhennya i kulturno istorichnoyi cinnosti Ye takozh 19 arheologichnih pam yatok ponad 300 istoriko arhitekturnih pam yatok zokrema v Kam yanci Podilskomu ponad 200 ob yektiv Fiziko geografichni osoblivosti teritoriyi parku Panorama Dnistra Teritoriya NPP rozmishena v mezhah dvoh fiziko geografichnih zon Zahidno Podilskoyi oblasti fiziko geografichni rajoni Tovtrovij kryazh i Zahidno Podilske Pridnistrov ya ta Pridnistrovsko Podilskoyi lisostepovoyi oblasti Mogilivske pidnyattya Tovtrovij kryazh abo Medobori ce kolishnij bar yernij rif yakij utvorivsya kolonialnimi organizmami litotamniyevimi vodorostyami mshankami ustricyami koralami yaki zhili v moryah tortonskoyi i sarmatskoyi epoh Prostyagayetsya vin po shidnij okolici Podilskoyi visochini na 200 km u viglyadi yaskravo virazhenogo valu z velikoyu kilkistyu bichnih vidgaluzhen Pochinayetsya vin bilya smt Pidkamin u Lvivskij oblasti i prostyagayetsya v napryamku Skalata Kam yancya Podilskogo i dali za Dnister u Moldovu Gryada chitko virazhena v relyefi i vistupaye lancyuzhkom gorbiv z absolyutnimi vidmitkami 400 486 m perevishennya nad dovkolishnoyu miscevistyu stanovit 40 60 m a na dilyanci Zbruch Kam yanec Podilskij do 100 m Vershini gorbiv i gryad ce haotichne nagromadzhennya vapnyakovih bril riznih rozmiriv Zahidno Podilske Pridnistrov ya zajmaye pivdennij shil Podilskoyi visochini vid shiroti Buchach Chortkiv Smotrich do dolini Dnistra i vid girla Stripi na zahodi do Tovtrovoyi gryadi na shodi Rozmishennya rajonu na pivdennomu shili visochini znachno zbilshuye jogo cinnist Relyef Pridnistrov ya maye harakterni risi stupinchastoyi rivnini yaka rozchlenovana glibokimi dolinami dopliviv Dnistra Stupinchastist poverhni zumovlena terasami r Dnister Teritoriya rajonu predstavlena hvilyastimi mezhirichchyami i kanjonopodibnimi dolinami meridionalnogo napryamku Pridnister ya chudovij rajon dlya turizmu i vidpochinku yakij zacharovuye malovnichimi panoramami zdorovim klimatom rannimi ovochami tosho Pridnistrovsko Podilska lisostepova oblast zajmaye chastinu pivdennogo shilu Podilskoyi visochini Pivnichna mezha fiziko geografichnoyi oblasti prohodit po liniyi rozvitku kanjonopodibnih dolin livih dopliviv Dnistra pivdennoyu mezheyu ye Dnister U geologichnomu vidnoshenni ce pivdennij kraj Pobuzkogo antiklinoriya Ukrayinskogo kristalichnogo shita V relyefi oblasti chitko sposterigayetsya stupinchastist sho zumovlena nayavnistyu shirokih teras Dnistra Ce oblast velikogo riznomanittya mikroklimatichnih umov sprichinenih glibokim rozchlenuvannyam poverhni nayavnistyu shiliv riznih ekspozicij i krutizni Teritoriya malo zalisnena Geologichna budova parku Dokladnishe Teritoriya NPP za geologichnim rajonuvannyam vidpovidaye Podilskomu vistupu kristalichnogo fundamentu Shidnoyevropejskoyi platformi vnaslidok chogo tilki tut na znachnij teritoriyi vidsloneni vidkladi verhnogo dokembriyu paleozoyu kembriyu ordovik silur mezozoyu krejda kajnozoyu neogen ta antropogenu Porodi kristalichnogo fundamentu predstavleni migmatitami gnejsami kristalichnimi slancyami i metaultrabazitami buzko dnistrovskoyi ta podilskoyi serij Na dennu poverhnyu voni vihodyat na shid vid Mogiliv Podilskogo Na zahid voni postupovo zanuryuyutsya pid osadovi tovshi fanerozoyu i na teritoriyi zapovidnika zalyagayut na glibini 400 600 m de rozkriti tilki sverdlovinami Na porodah fundamentu z chitko virazhenim stratigrafichnim i kutovim neuzgodzhennyam zalyagaye osadovij megakompleks v yakomu doslidniki vidilyayut dva strukturni kompleksi verhnodokembrijskogo nizhnopaleozojskij i mezo kajnozojskij Ci kompleksi harakterizuyutsya riznimi strukturnimi planami ta rozdileni chitko virazhenoyu poverhneyu rozmivu i velikoyu perervoyu v chasi Veliku cinnist i znachimist dlya rekreacijnogo gospodarstva NPP stanovit zapas mineralnih vod sho vzhe sogodni dav zmogu sformuvati efektivnij profilaktichno likuvalnij kompleks na bazi mineralnoyi vodi tipu Naftusya sodovoyi vodi tipu Mirgorodska mineralnih vod z unikalnimi terapevtichnimi efektami riznomanitnimi rozsolami z pidvishenoyu koncentraciyeyu bromu jodu tosho Chervona kniga Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 75 vidiv roslin vsi sudinni i 126 tvarin Flora Roste 2977 vidiv form i sortiv roslin z riznih klimatichnih zon zokrema 521 vid derev i kushiv z derevno chagarnikovoyi ta trav yanistoyi flori 395 vidiv plodovih roslin 620 vidiv tropichnih 111 vidiv korisnih trav yanistih roslin miscevoyi dikorostuchoyi flori Fauna Fauna hrebetnih tvarin nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri predstavlena blizko 366 vidami Z nih ssavciv 71 vid ptahiv 223 vidi plazuniv 10 vidiv zemnovodnih 11 vidiv rib 51 vid Detalna informaciya shodo vidovogo skladu poshirennya ta vidnosnoyi chiselnosti predstavnikiv fauni vidobrazhena u shorichnih Litopisah prirodi nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri 13 travnya 2021 u Wayback Machine Do Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 zaneseno blizko 50 vidiv tvarin poshirenih na teritoriyi NPP z yakih blizko 5 vidiv rib 1 zemnovodnih 3 plazuniv blizko 20 ptahiv ta 28 ssavciv Harakternimi predstavnikami fauni parku sho vklyucheni do Chervonoyi knigi Ukrayini ye pidkovonis malij vechirnicya ruda nichnicya velika vuhan zvichajnij shirokovuh yevropejskij nichnicya stavkova hom yak zvichajnij vidra richkova pugach gogol sorokopud sirij zhovna zelena yashirka zelena triton grebinchastij virezub ta inshi Do Yevropejskogo chervonogo spisku vklyucheni nichnicya stavkova vuhan burij vovchok lishinovij vidra richkova vovk derkach do spiskiv Bernskoyi konvenciyi pidkovonis malij nichnicya velika pirnikoza mala boriviter zvichajnij sova vuhata bdzholoyidka zvichajna odud dyatel velikij kvaksha zvichajna ta ryad inshih Promislovist na teritoriyi prirodnogo parku Podilski Tovtri Na teritoriyi parku funkcionuye Kam yanec Podilskij cementnij zavod teper AT Podilskij Cement diyalnist yakogo pov yazana iz vidobutkom sirovini yaka formuye teritoriyu nacionalnogo parku Teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu u skladi NPP Podilski Tovtri Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri vhodyat taki ob yekti PZF Ukrayini Zakazniki zagalnoderzhavnogo znachennya landshaftni Ivankoveckij Ivahnovecki tovtri Karmalyukova Gora Sovij yar Knyazhpilskij Cikivskij Sokil Velika i Mala Bugayiha botanichni Chaplya Panivecka dacha Tovtra Verbecka Nizhni Patrinci Dovzhockij Karabchiyivskij Satanivskij Zakazniki miscevogo znachennya botanichni Ivahnoveckij lis Sorochinski Tovtri Bukovij lis Cherchecka Tovtra Vilhovecki tovtri Kitajgorodskij lis Tovtri Sadova ta Derenova Ustyanskij Niginska tovtra Naddnistryanskij Mukshanskij Tri gorbi Lazarevo Na Valu landshaftni Staroushickij entomologichni Pavlovi krinici Bridok Pam yatki prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya geologichni Smotrickij kanjon Kitajgorodske vidslonennya Pechera Atlantida Tovtra Samovita Pam yatki prirodi miscevogo znachennya kompleksni Vrubliveckij lis botanichni Derenivka Dub zvichajnij Dubovij lis Bukovi dereva Cikivska dubina Aleya goriha greckogo Dub zvichajnij Yavir Dub zvichajnij Ginkgo dvolopateve Tyulpanove derevo Lipa krimska Lipa yevropejska forma rozsichenolista Buk chervonolistij Tuya zahidna Lipa yevropejska Sofora yaponska Ajlant visokij Ajlant visokij Tis yagidnij Katalpa yaponska Biota shidna Gorih chornij Bunduk kanadskij Yalina kolyucha f Kolumbika Yalivec Virginskij Buk yevropejskij Yalivec Virginskij Biota shidna Yalivec virginskij Biota shidna Tuya zahidna Tuya zahidna Gorih chornij Yasen zvichajnij f plakucha Katalpa Biota shidna F piramidalna Klen ovtr Lipa vojlochna Lipa ovtri a sta Sofora yaponska Klen sriblyastij Katalpa yaponska Skver Biogrupa ekzotichnih derev Tuya zahidna Yalina kolyucha f Siza Ajlant visokij Yalina kolyucha f Siza Yalina kolyucha f Siza Lipa vojlochna Sosna chorna Biota zahidna Yalina kolyucha Yalina kolyucha Yalina kolyucha Yalina kolyucha Klen gostrolistij f Sharovidna Tis yagidnij Biogrupa Yalina kolyucha f Siza Tis yagidnij Dub chereshchatij Dub chereshchatij Yalina kolyucha Tuya zahidna Sosna chorna Biogrupa Biogrupa Biogrupa Tuya zahidna Dub skelnij Dub skelnij Sofora yaponska Gorih chornij Biogrupa Sofora yaponska Sofora yaponska Biogrupa Dub zvichajnij Dub zvichajnij Dub zvichajnij gidrologichni Prirodne dzherelo geologichni Rozriz grinchukskoyi pidsviti Golova vityazya Rozriz skalskoyi seriyi silura Pechera Malishka Kiyanka Skelya ostanec Golova veletnya Gora ostanec Babin pisok Gora Teremec Skelya Sokoliv Kamin Rozriz gorayivskoyi sviti Rozriz cviklivskoyi sviti malinoveckoyi seriyi Zaluchanska pechera Pechera u tortonskih vidkladah Tovtra Pershak z pecheroyu Zapovidne urochishe Zhabinecka Dacha Botanichni sadi Botanichnij sad zagalnoderzhavnogo znachennya Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva zagalnoderzhavnogo znachennya Satanivska perlina miscevogo znachennya Goloskivskij Kam yanec Podilskij Chemeroveckij Vodno bolotni ugiddya mizhnarodnogo znachennya Bakotska zatoka Reabilitacijnij centr Park hizhakiv Arden Detalnishe Reabilitacijnij centr Park hizhakiv Arden Na teritoriyi parku plosheyu 32 25 ga roztashovano v mezhah lisovih dilyanok DP Yarmolinecke lisove gospodarstvo u kvartalah 11 vidili 2 3 6 7 9 10 ta 12 vidili 1 5 6 roztashovano Reabilitacijnij centr Park hizhakiv Arden v yakomu prozhivayut ta prohodyat reabilitaciyu hizhi tvarini taki yak buri ta gimalajski vedmedi vovki ta lisi a takozh hizhi ptahi GalereyaIvahnovecki Tovtri Podilski Tovtri na richci Dnister Visokij Kamin Podilski Tovtri Tovtra krokodil Kam yanij bereg na richci Dnister Divna Bakota Smotrickij kanjon Ternavskij kanjon Divo prirodi Zelena krasa Satanivskij kanjon Dnistrove namisto Zahid soncya na Dnistri v Bakoti Skam yanilosti Evripteridi Evripteridi Vikopnij morskij skorpion iz siluru Podillya Panorama Panorama Podilski Tovtri ta richka Dnister Panorama richki Dnister BakotaDiv takozhBukovi pralisi Karpat ta davni bukovi lisi NimechchiniPrimitkiBukovi lisi na Lvivshini stali svitovim nadbannyam YuNESKO 16 lipnya 2017 u Wayback Machine tvoemisto tv 14 07 2017 Rubrika 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 Kam yanec Podilskij PERShIJ PORTAL ukr Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 12 lyutogo 2022 ukr 21 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 12 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 PosilannyaOficijnij sajt NPP Podilski Tovtri 18 kvitnya 2021 u Wayback Machine Fotoalbom Priroda Podillya 27 lipnya 2013 u Wayback Machine Kazhani Podillya 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ