Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Подалірій значення ПодалірійIphiclides podaliriusОхоронний статусНа

Подалірій (комаха)

Подалірій (комаха)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Подалірій (значення).
Подалірій
image
Iphiclides podalirius
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Підряд: Двопорі (Ditrysia)
Надродина: Денні метелики (Papilionoidea)
Родина: Косатцеві (Papilionidae)
Підродина: Косатці (Papilioninae)
Рід:
Вид: I. podalirius
Біноміальна назва
Iphiclides podalirius
(Linnaeus, 1758)
Посилання
image Вікісховище: Iphiclides podalirius
image Віківиди: Iphiclides podalirius
image EOL: 131241
image МСОП: 174405
image NCBI: 110791

Подалірій (Iphiclides podalirius) — вид метеликів родини косатцевих (Papilionidae). Один із 3 видів роду, представлений у фауні України. Поширений у помірних і субтропічних широтах Євразії. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів. Схожий на махаона, аля являє собою окремий вид.

Етимологія

Як і у багатьох інших комах європейської фауни, назва має міфологічну основу:

Подалірій, або Подалейрій (грец. Podaleirios) — син Асклепія, брат Махаона, лікар ахейських воїнів під Троєю.

Опис

Великий денний метелик. Розмах крил самців 60—90 мм, самиць — 64—90 мм. Крила майже білі, жовтуваті або блідо-кремові з такого же кольору жилками. Візерунок складається з трьох довгих та двох коротких клиноподібних темно-сірих поперечних смуг та чорної облямівки на передніх крилах. Чорна дискальна пляма на передніх крилах має продовження у вигляді чорної смуги, яка йде до заднього краю крила. Задні крила мають чорні хвостики, дві клиноподібні темно-сірі смуги, сині місяцеподібні плями та по одному синьому очку-серпику з облямівкою чорного та цегляного кольору; у заднього кута помаранчева цятка. Візерунок крил самця та самки майже ідентичний.

Статевий диморфізм проявляється в пересічно більших розмірах самиць, які до того ж мають округліші крила та світліше забарвлення.

  • image
    Самець
  • image
    Самиця

Яйця напівкулясті, в тонкій сітчастій скульптурі, темні, зверху червонуваті, часто з двома світло-жовтими колечками. Гусениця 1-го віку темно-зелена з двома маленькими і двома більшими зеленими плямами на спині. На листку робить із павутини своєрідне сховище у формі подушечки, до якої прикріплюється в спокої. Гусениця 2-го віку гола, велика (до 40 мм завдовжки), товста, з випуклою спиною, звужена до заду, зелена, з поздовжніми (на спині і по боках біля ніжок) та косими поперечними смужками жовтого кольору. Тіло вкрито світлими і темними цятками та червонувато-бурими (або майже чорними) плямами, особливо численними на грудних сегментах. Позаду голови розташована вилкоподібна помаранчева залоза, схована в спокої, при збудження вона висувається і виділяє рідину з їдким запахом.

Поширення

image
Неподалік Старого Криму

Ареал охоплює Південну та Центральну Європу, південні та центральні частини Західної Азії та Центральну Азію, від Малої Азії до Казахстану і Західного Китаю.

Зустрічається у всіх областях України, місцями є досить звичайним і найчисельнішим видом серед раритетних видів косатців, у північних районах доволі локальний, нечисельний вид, зустрічається не щороку; відсутній на високогір'ях Карпат. Спостерігаються значні коливання чисельності по роках. На півдні України чисельність метелика на окремих ділянках складає 20—80 ос./га (частіше 1—5 ос./га).

Особливості біології

image
Подалірій на глухій кропиві
image
Парування

Зустрічається на узліссях та лісових галявинах, степових балках з заростями чагарників та поодинокими деревами, по гірських схилах на узліссях світлих широколистяних лісів (до висоти 1600 м н. р. м, у Карпатах  — до 600—700 м), у лісозахисних смугах, старих парках, садах і виноградниках. Метелики зустрічаються на добре прогрітих місцях, літають і харчуються в сонячну погоду. Під час льоту метелик пурхає й пролітає іноді чималу відстань із нерухомими, розпластаними крилами. Самці часто кружляють над вершинами горбів (хиллтопінг). На вологих ділянках, біля струмків в балках спостерігаються скупчення до 15—20 самців. Вони спочатку торкаються вологого ґрунту і трохи рухають крилами. Метелики навесні полюбляють харчуватись нектаром на суцвіттях бузку і деяких інших чагарників. Влітку їх приваблюють великі суцвіття зонтичних. У певні періоди метелики схильні до міграції.

Дає 2—3 генерації на рік. Літ метеликів на півночі ареалу від кінця квітня по кінець травня (1 генерація) та від середини липня по кінець серпня (2 генерація); на півдні — майже безперервно з середини квітня до початку жовтня, у 2—3 поколіннях, літ яких перекривається, причому останні покоління відзначаються більшими розмірами та світлішим забарвленням. Самиця відкладає по 1—2 яйця на нижній бік листків кормових рослин — диких або культурних розоцвітих (терену, глоду, сливи, черемхи, горобини, яблуні, груші, вишні, абрикосу, мигдалю тощо). Розвиток яєць триває 10—14 днів, гусені — 5—8 тижнів. Гусениця поліфаг; харчується вночі або рано вранці, обгризаючи краї листків кормових рослин. Перед тим, як лялькуватись, личинка довго повзає з метою вибору підходящого місця. Зимує лялечка в прикореневій частині густого чагарнику, заповненій сухим листям, у щілинах у корі дерева, або підв'язаною до гілки кормової рослини

Охорона

image
У Луганському природному заповіднику
image
У заказнику «Верхів'я балки Канцерівська». Запорізьке Правобережжя.

Вид занесений до Червоної книги України (охоронна категорія: вразливий вид). Крім того, він занесений до Червоних книг/списків ряду країн Європи, зокрема Польщі, Чехії, Німеччині. На регіональному рівні в Україні занесений до , Червоних книг Дніпропетровської і Донецької областей. На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучні види».

Основними причинами зниження чисельності є знищення диких плодових дерев та чагарників, а також застосування пестицидів та надмірне випасання худоби.

Для збереження виду необхідні наступні заходи: 1) виявлення та заповідання місць локального проживання популяцій метелика, в першу чергу шляхом створення ентомологічних заказників; 2) обмеження використання пестицидів у лісовому і сільському господарстві і перехід на біологічні засоби боротьби із шкідниками; 3) заборона випалювання рослинності в місцях розвитку гусені; 4) лімітування випасу худоби.

Окремі популяції виду перебувають під охороною на природоохоронних територіях ряду країн Європи і Азії, у тому числі України, зокрема в Українському степовому, Луганському і Дніпровсько-Орільському природних заповідниках, Національному заповіднику «Хортиця», національних природних парках «Кременецькі гори», «Великий Луг», «Приазовський» та ін.

Практичне значення

image
Марка. Молдова

У роки масового розмноження личинки подалірія можуть локально спричиняти шкоду в садівництві.

Подалірій є окрасою рекреаційних і територій. Користується увагою колекціонерів-ентомологів, що місцями може погіршувати стан природних популяцій метелика.

Систематика

Один із трьох видів роду Iphiclides Hübner, 1807:

  • Iphiclides podalirius, (Scopoli, 1763) — основна частина ареалу
  • , (Oberthür, 1890) — Китай, Тибет.
  • , (Duponchel, 1832) — Апеніни (Португалія, Іспанія) та Магриб (Марокко, Алжир, Туніс).</ref>вебсайт МСОП</ref>

У межах України поширений номінативний підвид Iphiclides podalirius podalirius.

Галерея

Подалірій у країнах Європи та Азії

Див. також

Джерела. Примітки

  1. Червона книга України
  2. Некрутенко Ю., Чиколовець В. Денні метелики України. — К. : Вид-во Раєвського, 2005. — 232 с. (с. 51)
  3. Мурзин В. С. Бабочки — М. : Тропа, 1993. — 48 с. (с. 10)
  4. Атлас комах України / Гусев В. І., Єрмоленко В. М., Свищук В. В., Шмиговський К. А. — К. : Рад школа, 1962. — 224 с. (с. 169)
  5. Корнелио М. П. Школьный атлас-определитель бабочек. — М. : Просвещение, 1986. — 255 с. (c. 64)
  6. Коршунов Ю. П. Булавоусые чешуекрылые Северной Азии. — М. : Тов-во науч. иданий КМК, 2002. — 419 с. (c. 186—187)
  7. Горностаев Г. Н. Насекомые СССР. — М. : Мысль, 1970. — 372 с. (с. 221)
  8. Червона книга України. Тваринний світ / Під заг. ред. М. М. Щербака. — К. : Укр. энциклопедія, 1994. — 464 с. (с. 112)
  9. Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / Заг. ред..: Мателешко О. Ю., Потіш Л. А. — Ужгород : Вид-во «Карпати», 2011. — 335 с. (с. 95)
  10. Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ / Під ред. О. Є. Пахомова. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий Друк», 2011. — 488 с. (с. 136)
  11. Петроченко В. І., Жаков О. В. Тваринний світ Національного заповідника «Хортиця» // Заповідна Хортиця : збірник праць Національного заповідника «Хортиця». — Запоріжжя : Дике Поле, 2006. — С. 239—246
  12. Моргун Д. В. Булавоусые чешуекрылые европейской России и сопредельных стран. Определитель-справочник. — М. : МГСЮН, 2002. — 208 с. (с. 25—26)
  13. Львовский А. Л., Моргун Д. В. Булавоусые чешуекрылые Восточной Европы. — М. : Т-во науч. зданий КМК, 2007. — 443 с. (с. 48, 173—174)
  14. Бригадиренко В. В. Основи систематики комах : навч. посіб. — Дніпропетровськ : РВВ ДНУ, 2003. — 204 с. (с. 147)
  15. Насекомые и клещи — вредители сельскохозяйственных культур / Отв. ред.. В. И. Кузнецов. — Т. 3. Чешуекрылые. Ч. 2. — СПб. : Наука, 1999. — 410 с. (c. 232)
  16. Редкие насекомые / Мирзоян С. А., Батиашвили И. Д., Грамма В. Н. и др.; под. ред. Мирзояна С. А.  — М. : Лесная промышленность, 1982. — 165 с. (с. 99)
  17. Червона книга Донецької області: тваринний світ. Науково-інформаційний довідник / За ред. В.Д. Залевського, О. І. Бронскова. — Вінниця: ПрАТ «Вінницька обласна друкарня», 2017. — 452 с. (с. 125)
  18. Муленко М. А., Карпенко Г. О., Жаков О. В. Ентомофауна о. Хортиця // Природа острова Хортиця : колективна монографія / [за ред. С. Г. Охрименко]. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016. — Вип. 2. — С. 101—151
  19. обстежено територію Маслятинського ПНДВ, а саме гори Вовчу та Сокілля – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 13 травня 2019.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  20. Голобородько К. К., Махіна В. О. Лускокрилі (Lepidoptera), які охороняються в Національному природному парку «Великий Луг» // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія, екологія. — 2013. — 21(2). — С. 89—94
  21. Тваринний світ Запорізької області у Червоній книзі України. Мелітопольщина : довідникове видання / За ред. Н. М. Сурядної, В. І. Лисенка. — Мелітополь : ТОВ «Колор-Принт», 2017. — 240 с. (с. 48)

Література

  • Коршунов Ю. П. Булавоусые чешуекрылые Северной Азии. — М. : Тов-во науч. иданий КМК, 2002. — 419 с. (c. 186—187). —
  • Львовский А. Л., Моргун Д. В., Булавоусые чешуекрылые Восточной Европы. — М. : Т-во науч. зданий КМК, 2007. —443 с. (с. 48—49). —
  • Некрутенко Ю., Чиколовець В. Денні метелики України. — К. : Вид-во Раєвського, 2005. — 232 с. (с. 51). —

Посилання

  • Червона книга України
  • вебсайт МСОП

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podalirij znachennya PodalirijIphiclides podaliriusOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Pidryad Dvopori Ditrysia Nadrodina Denni meteliki Papilionoidea Rodina Kosatcevi Papilionidae Pidrodina Kosatci Papilioninae Rid Vid I podaliriusBinomialna nazvaIphiclides podalirius Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Iphiclides podaliriusVikividi Iphiclides podaliriusEOL 131241MSOP 174405NCBI 110791 Podalirij Iphiclides podalirius vid metelikiv rodini kosatcevih Papilionidae Odin iz 3 vidiv rodu predstavlenij u fauni Ukrayini Poshirenij u pomirnih i subtropichnih shirotah Yevraziyi Raritetnij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ta ryadu inshih prirodoohoronnih dokumentiv Shozhij na mahaona alya yavlyaye soboyu okremij vid EtimologiyaYak i u bagatoh inshih komah yevropejskoyi fauni nazva maye mifologichnu osnovu Podalirij abo Podalejrij grec Podaleirios sin Asklepiya brat Mahaona likar ahejskih voyiniv pid Troyeyu OpisVelikij dennij metelik Rozmah kril samciv 60 90 mm samic 64 90 mm Krila majzhe bili zhovtuvati abo blido kremovi z takogo zhe koloru zhilkami Vizerunok skladayetsya z troh dovgih ta dvoh korotkih klinopodibnih temno sirih poperechnih smug ta chornoyi oblyamivki na perednih krilah Chorna diskalna plyama na perednih krilah maye prodovzhennya u viglyadi chornoyi smugi yaka jde do zadnogo krayu krila Zadni krila mayut chorni hvostiki dvi klinopodibni temno siri smugi sini misyacepodibni plyami ta po odnomu sinomu ochku serpiku z oblyamivkoyu chornogo ta ceglyanogo koloru u zadnogo kuta pomarancheva cyatka Vizerunok kril samcya ta samki majzhe identichnij Statevij dimorfizm proyavlyayetsya v peresichno bilshih rozmirah samic yaki do togo zh mayut okruglishi krila ta svitlishe zabarvlennya Samec Samicya Yajcya napivkulyasti v tonkij sitchastij skulpturi temni zverhu chervonuvati chasto z dvoma svitlo zhovtimi kolechkami Gusenicya 1 go viku temno zelena z dvoma malenkimi i dvoma bilshimi zelenimi plyamami na spini Na listku robit iz pavutini svoyeridne shovishe u formi podushechki do yakoyi prikriplyuyetsya v spokoyi Gusenicya 2 go viku gola velika do 40 mm zavdovzhki tovsta z vipukloyu spinoyu zvuzhena do zadu zelena z pozdovzhnimi na spini i po bokah bilya nizhok ta kosimi poperechnimi smuzhkami zhovtogo koloru Tilo vkrito svitlimi i temnimi cyatkami ta chervonuvato burimi abo majzhe chornimi plyamami osoblivo chislennimi na grudnih segmentah Pozadu golovi roztashovana vilkopodibna pomarancheva zaloza shovana v spokoyi pri zbudzhennya vona visuvayetsya i vidilyaye ridinu z yidkim zapahom PoshirennyaNepodalik Starogo Krimu Areal ohoplyuye Pivdennu ta Centralnu Yevropu pivdenni ta centralni chastini Zahidnoyi Aziyi ta Centralnu Aziyu vid Maloyi Aziyi do Kazahstanu i Zahidnogo Kitayu Zustrichayetsya u vsih oblastyah Ukrayini miscyami ye dosit zvichajnim i najchiselnishim vidom sered raritetnih vidiv kosatciv u pivnichnih rajonah dovoli lokalnij nechiselnij vid zustrichayetsya ne shoroku vidsutnij na visokogir yah Karpat Sposterigayutsya znachni kolivannya chiselnosti po rokah Na pivdni Ukrayini chiselnist metelika na okremih dilyankah skladaye 20 80 os ga chastishe 1 5 os ga Osoblivosti biologiyiPodalirij na gluhij kropiviParuvannya Zustrichayetsya na uzlissyah ta lisovih galyavinah stepovih balkah z zarostyami chagarnikiv ta poodinokimi derevami po girskih shilah na uzlissyah svitlih shirokolistyanih lisiv do visoti 1600 m n r m u Karpatah do 600 700 m u lisozahisnih smugah starih parkah sadah i vinogradnikah Meteliki zustrichayutsya na dobre progritih miscyah litayut i harchuyutsya v sonyachnu pogodu Pid chas lotu metelik purhaye j prolitaye inodi chimalu vidstan iz neruhomimi rozplastanimi krilami Samci chasto kruzhlyayut nad vershinami gorbiv hilltoping Na vologih dilyankah bilya strumkiv v balkah sposterigayutsya skupchennya do 15 20 samciv Voni spochatku torkayutsya vologogo gruntu i trohi ruhayut krilami Meteliki navesni polyublyayut harchuvatis nektarom na sucvittyah buzku i deyakih inshih chagarnikiv Vlitku yih privablyuyut veliki sucvittya zontichnih U pevni periodi meteliki shilni do migraciyi Daye 2 3 generaciyi na rik Lit metelikiv na pivnochi arealu vid kincya kvitnya po kinec travnya 1 generaciya ta vid seredini lipnya po kinec serpnya 2 generaciya na pivdni majzhe bezperervno z seredini kvitnya do pochatku zhovtnya u 2 3 pokolinnyah lit yakih perekrivayetsya prichomu ostanni pokolinnya vidznachayutsya bilshimi rozmirami ta svitlishim zabarvlennyam Samicya vidkladaye po 1 2 yajcya na nizhnij bik listkiv kormovih roslin dikih abo kulturnih rozocvitih terenu glodu slivi cheremhi gorobini yabluni grushi vishni abrikosu migdalyu tosho Rozvitok yayec trivaye 10 14 dniv guseni 5 8 tizhniv Gusenicya polifag harchuyetsya vnochi abo rano vranci obgrizayuchi krayi listkiv kormovih roslin Pered tim yak lyalkuvatis lichinka dovgo povzaye z metoyu viboru pidhodyashogo miscya Zimuye lyalechka v prikorenevij chastini gustogo chagarniku zapovnenij suhim listyam u shilinah u kori dereva abo pidv yazanoyu do gilki kormovoyi rosliniOhoronaU Luganskomu prirodnomu zapovidnikuU zakazniku Verhiv ya balki Kancerivska Zaporizke Pravoberezhzhya Vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronna kategoriya vrazlivij vid Krim togo vin zanesenij do Chervonih knig spiskiv ryadu krayin Yevropi zokrema Polshi Chehiyi Nimechchini Na regionalnomu rivni v Ukrayini zanesenij do Chervonih knig Dnipropetrovskoyi i Doneckoyi oblastej Na bilshij chastini arealu stan prirodnih populyacij vidu zalishayetsya stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnu kategoriyu vidnosno blagopoluchni vidi Osnovnimi prichinami znizhennya chiselnosti ye znishennya dikih plodovih derev ta chagarnikiv a takozh zastosuvannya pesticidiv ta nadmirne vipasannya hudobi Dlya zberezhennya vidu neobhidni nastupni zahodi 1 viyavlennya ta zapovidannya misc lokalnogo prozhivannya populyacij metelika v pershu chergu shlyahom stvorennya entomologichnih zakaznikiv 2 obmezhennya vikoristannya pesticidiv u lisovomu i silskomu gospodarstvi i perehid na biologichni zasobi borotbi iz shkidnikami 3 zaborona vipalyuvannya roslinnosti v miscyah rozvitku guseni 4 limituvannya vipasu hudobi Okremi populyaciyi vidu perebuvayut pid ohoronoyu na prirodoohoronnih teritoriyah ryadu krayin Yevropi i Aziyi u tomu chisli Ukrayini zokrema v Ukrayinskomu stepovomu Luganskomu i Dniprovsko Orilskomu prirodnih zapovidnikah Nacionalnomu zapovidniku Horticya nacionalnih prirodnih parkah Kremenecki gori Velikij Lug Priazovskij ta in Praktichne znachennyaMarka Moldova U roki masovogo rozmnozhennya lichinki podaliriya mozhut lokalno sprichinyati shkodu v sadivnictvi Podalirij ye okrasoyu rekreacijnih i teritorij Koristuyetsya uvagoyu kolekcioneriv entomologiv sho miscyami mozhe pogirshuvati stan prirodnih populyacij metelika SistematikaOdin iz troh vidiv rodu Iphiclides Hubner 1807 Iphiclides podalirius Scopoli 1763 osnovna chastina arealu Oberthur 1890 Kitaj Tibet Duponchel 1832 Apenini Portugaliya Ispaniya ta Magrib Marokko Alzhir Tunis lt ref gt vebsajt MSOP lt ref gt U mezhah Ukrayini poshirenij nominativnij pidvid Iphiclides podalirius podalirius GalereyaPodalirij u krayinah Yevropi ta Aziyi V Italiyi U Chehiyi U Rumuniyi U Turechchini U VirmeniyiDiv takozhKosatci Mahaon komaha Apollon komaha Dzherela PrimitkiChervona kniga Ukrayini Nekrutenko Yu Chikolovec V Denni meteliki Ukrayini K Vid vo Rayevskogo 2005 232 s s 51 Murzin V S Babochki M Tropa 1993 48 s s 10 Atlas komah Ukrayini Gusev V I Yermolenko V M Svishuk V V Shmigovskij K A K Rad shkola 1962 224 s s 169 Kornelio M P Shkolnyj atlas opredelitel babochek M Prosveshenie 1986 255 s c 64 Korshunov Yu P Bulavousye cheshuekrylye Severnoj Azii M Tov vo nauch idanij KMK 2002 419 s c 186 187 Gornostaev G N Nasekomye SSSR M Mysl 1970 372 s s 221 Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Pid zag red M M Sherbaka K Ukr enciklopediya 1994 464 s s 112 Chervona kniga Ukrayinskih Karpat Tvarinnij svit Zag red Mateleshko O Yu Potish L A Uzhgorod Vid vo Karpati 2011 335 s s 95 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Tvarinnij svit Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij Druk 2011 488 s s 136 Petrochenko V I Zhakov O V Tvarinnij svit Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zapovidna Horticya zbirnik prac Nacionalnogo zapovidnika Horticya Zaporizhzhya Dike Pole 2006 S 239 246 Morgun D V Bulavousye cheshuekrylye evropejskoj Rossii i sopredelnyh stran Opredelitel spravochnik M MGSYuN 2002 208 s s 25 26 Lvovskij A L Morgun D V Bulavousye cheshuekrylye Vostochnoj Evropy M T vo nauch zdanij KMK 2007 443 s s 48 173 174 Brigadirenko V V Osnovi sistematiki komah navch posib Dnipropetrovsk RVV DNU 2003 204 s s 147 Nasekomye i kleshi vrediteli selskohozyajstvennyh kultur Otv red V I Kuznecov T 3 Cheshuekrylye Ch 2 SPb Nauka 1999 410 s c 232 Redkie nasekomye Mirzoyan S A Batiashvili I D Gramma V N i dr pod red Mirzoyana S A M Lesnaya promyshlennost 1982 165 s s 99 Chervona kniga Doneckoyi oblasti tvarinnij svit Naukovo informacijnij dovidnik Za red V D Zalevskogo O I Bronskova Vinnicya PrAT Vinnicka oblasna drukarnya 2017 452 s s 125 Mulenko M A Karpenko G O Zhakov O V Entomofauna o Horticya Priroda ostrova Horticya kolektivna monografiya za red S G Ohrimenko Zaporizhzhya Dniprovskij metalurg 2016 Vip 2 S 101 151 obstezheno teritoriyu Maslyatinskogo PNDV a same gori Vovchu ta Sokillya Nacionalnij prirodnij park Kremenecki gori ukr Procitovano 13 travnya 2019 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Goloborodko K K Mahina V O Luskokrili Lepidoptera yaki ohoronyayutsya v Nacionalnomu prirodnomu parku Velikij Lug Visnik Dnipropetrovskogo un tu Biologiya ekologiya 2013 21 2 S 89 94 Tvarinnij svit Zaporizkoyi oblasti u Chervonij knizi Ukrayini Melitopolshina dovidnikove vidannya Za red N M Suryadnoyi V I Lisenka Melitopol TOV Kolor Print 2017 240 s s 48 LiteraturaKorshunov Yu P Bulavousye cheshuekrylye Severnoj Azii M Tov vo nauch idanij KMK 2002 419 s c 186 187 ISBN 5 87317 115 7 Lvovskij A L Morgun D V Bulavousye cheshuekrylye Vostochnoj Evropy M T vo nauch zdanij KMK 2007 443 s s 48 49 ISBN 978 5 87317 362 4 Nekrutenko Yu Chikolovec V Denni meteliki Ukrayini K Vid vo Rayevskogo 2005 232 s s 51 ISBN 966 7016 17 XPosilannyaChervona kniga Ukrayini vebsajt MSOP

Дата публікації:
Топ