Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Повстанський рух у Старобільському повіті Харківської губернії в 1917 1921 роках масовий збройний рух українського селян

Повстанський рух у Старобільському повіті в 1917-1921 роках

Повстанський рух у Старобільському повіті в 1917-1921 роках

Повстанський рух у Старобільському повіті Харківської губернії в 1917—1921 роках — масовий збройний рух українського селянства проти більшовицької влади у Старобільському повіті Харківської губернії (тепер на півночі Луганської області). У ньому брали участь переважно селянсько-анархістські формування. Водночас кілька загонів були підпорядковані збройним силам УНР. З деякими перервами проіснував до 1931 року.

image
У 1920–1921 рр. повстанці Старобільщини боролись під чорним махновським прапором
image
Штаб і командний склад Повстанської Армії обговорює проект розгрому врангелівців. Старобільськ, 1920 р.
image
Поранений Махно (другий зліва вгорі) у старобільському шпиталі, 1920 р.
image
Тачанка з кулеметом Максима. Луганський обласний краєзнавчий музей

Історичний огляд

1918 року на сході Харківської губернії діяли загони Запорозького корпусу армії Української Народної Республіки. Так, у Новопсковському районі гайдамаки Запорозького корпусу захищали кордони Української держави від більшовиків і денікінців. На Майданах, околиці села Можняківка, перебувала кінна сотня сотника Ляховича кінного полку ім. кошового К. Гордієнка. За іншими відомостями, тут служили січові стрільці Євгена Коновальця.

У наступні роки все більше селян, невдоволених більшовицькою політикою на селі, схиляється до повстансько-партизанського руху. У 1920–1921 роках повстанською боротьбою було охоплене усе лівобережжя Дінця. 1920 року начальник луганської міліції І. Кравченко так характеризував ситуацію в краї:

«Луганський повіт за своєю територією і політичними поглядами населення можна розділити на дві половини, що різко відрізняються одна від одної: Північна і Південна. Південна половина, у якій переважає робітниче населення, співчутливо ставиться до радянської влади і підтримує всі її починання. Бандитизм, як кримінальний, так і політичний тут відсутній. Північна половина повіту, у якому виключно селянське населення, має погляди явно протирадянські й, тому, тут і звив собі гніздо бандитизм. Особливо контрреволюційно налаштовані райони Петропавлівський і Слов'яносербський. Селяни Петропавлівки не тільки співчувають бандитам, але навіть активно підтримують їх, виступаючи в боях разом з бандитами проти міліції та Червоної Армії».

В іншому донесенні йшлось: «Заради того, щоб знищити загін повстанців чисельністю не більше, ніж 150 людей, потрібні вчетверо більші сили… Уникнути зіткнень з червоними частинами бандитам дуже легко, тому що вони користуються підтримкою місцевого населення та добровільними агентами-розвідниками, вони завжди поінформовані про місце розташування та пересування частин Червоної Армії».

Хоча більшовики характеризували повстанців як бандитів, вони боролись проти тих, хто насаджував радянську владу: «Банда шляхом проходження стратила багато радпрацівників, розграбувала виконком, зарубала чотирьох міліціонерів»; «Ховаються окремі дрібні банди, що переслідують тільки міліцію і продробітників, не чіпаючи рад[янських] службовців».

Був зафіксований й зовсім анекдотичний випадок:

«Банда в три шаблі, розігнавши виконком, знищила справи».

Повстанські загони

image
Отаман повстанського загону на Старобільщині Іван Каменюка

На початку 1920-х років на територіях Харківської та Донецької губерній, які нині у складі Луганської області, діяли загони петлюрівського отамана Волоха, повстанських отаманів Безуглова, Блохи, Колесника, Ковальова, Маруся, Петренко (Петра Молнії), Терезова, Шаровалова, Шерстюка. Восени 1920 року на Старобільщину прибув Нестор Махно, який прагнув об'єднати повстанський рух у краї.

Серед чисельних повстанців найбільшу загрозу для більшовиків викликав загін Івана Каменюки.

Навесні 1921 року чисельність його загону становила 600 шабель і 200 багнетів. Але вже незабаром у Каменюки було близько двох тисяч бійців. На його озброєнні були також тачанки й гармати. З такими силами отаман здійснює рейд територією Луганщини до річки Міус. 5 березня він повертається на північ і захоплює Старобільськ, коли там тривав з'їзд комнезамів. Усі делегати й радянський актив, разом із секретарем райкому КП(б)У П. Нехорошим і керівником місцевого ЧК Вишневським були знищені.

8 червня 1921 року повстанці І. Каменюки провели рейд селами Піски, Закотне, Колядівка, Вовкодаєве, Новоолександрівка й Михайлівка.

Ліквідація повстанського руху

image
Гайдамацька могила 1918 р. у селі Можняківка Луганської області

На боротьбу з повстанцями більшовики кинули співробітників міліції, чекістів, чопівців і червоноармійців. На допомогу з Росії прибув батальйон Червоної Армії під командуванням О. Ротермеля, кавалерійська винищувальна група і рота 3-го Заволзького полку. Операцією керував уповноважений Брянського ЧК, згодом начальник повітового ЧК Дмитро Медведєв (у 1940-х роках командир розвідувально-диверсійної групи НКВС у Західній Україні).

На рубежі 1921–1922 років повстанський рух був розгромлений. Однак у 1929–1930 роках цього разу політика колективізації спровокувала знову соціальний вибух. На Старобільщині селяни підняли повстання під гаслами: «Геть радянську владу!», «Хай живе Народна воля!»

Див. також

Примітки

  1. Форостюк О. Правове регулювання державно-церковних відносин у Донбасі. — Луганськ, 2000. — С. 117-118.
  2. Гайдамацька могила
  3. Борців за Незалежність — воїнів Армії УНР — згадують на Луганщині
  4. У преступности выиграть бой! Историко-публицистическое издание. — Луганск, 2009. — С. 24.
  5. Атаман Каменюка. Луганские повстанцы против коммуны, 1921 год
  6. Донбасская Вандея // Наша газета. 25-05-2009

Посилання

  • Як ЧК придушила повстанський рух на Луганщині 1921—1923 рр. // UaModna, 16 вересня 2015

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Povstanskij ruh u Starobilskomu poviti Harkivskoyi guberniyi v 1917 1921 rokah masovij zbrojnij ruh ukrayinskogo selyanstva proti bilshovickoyi vladi u Starobilskomu poviti Harkivskoyi guberniyi teper na pivnochi Luganskoyi oblasti U nomu brali uchast perevazhno selyansko anarhistski formuvannya Vodnochas kilka zagoniv buli pidporyadkovani zbrojnim silam UNR Z deyakimi perervami proisnuvav do 1931 roku U 1920 1921 rr povstanci Starobilshini borolis pid chornim mahnovskim praporom Shtab i komandnij sklad Povstanskoyi Armiyi obgovoryuye proekt rozgromu vrangelivciv Starobilsk 1920 r Poranenij Mahno drugij zliva vgori u starobilskomu shpitali 1920 r Tachanka z kulemetom Maksima Luganskij oblasnij krayeznavchij muzejIstorichnij oglyad1918 roku na shodi Harkivskoyi guberniyi diyali zagoni Zaporozkogo korpusu armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tak u Novopskovskomu rajoni gajdamaki Zaporozkogo korpusu zahishali kordoni Ukrayinskoyi derzhavi vid bilshovikiv i denikinciv Na Majdanah okolici sela Mozhnyakivka perebuvala kinna sotnya sotnika Lyahovicha kinnogo polku im koshovogo K Gordiyenka Za inshimi vidomostyami tut sluzhili sichovi strilci Yevgena Konovalcya U nastupni roki vse bilshe selyan nevdovolenih bilshovickoyu politikoyu na seli shilyayetsya do povstansko partizanskogo ruhu U 1920 1921 rokah povstanskoyu borotboyu bulo ohoplene use livoberezhzhya Dincya 1920 roku nachalnik luganskoyi miliciyi I Kravchenko tak harakterizuvav situaciyu v krayi Luganskij povit za svoyeyu teritoriyeyu i politichnimi poglyadami naselennya mozhna rozdiliti na dvi polovini sho rizko vidriznyayutsya odna vid odnoyi Pivnichna i Pivdenna Pivdenna polovina u yakij perevazhaye robitniche naselennya spivchutlivo stavitsya do radyanskoyi vladi i pidtrimuye vsi yiyi pochinannya Banditizm yak kriminalnij tak i politichnij tut vidsutnij Pivnichna polovina povitu u yakomu viklyuchno selyanske naselennya maye poglyadi yavno protiradyanski j tomu tut i zviv sobi gnizdo banditizm Osoblivo kontrrevolyucijno nalashtovani rajoni Petropavlivskij i Slov yanoserbskij Selyani Petropavlivki ne tilki spivchuvayut banditam ale navit aktivno pidtrimuyut yih vistupayuchi v boyah razom z banditami proti miliciyi ta Chervonoyi Armiyi V inshomu donesenni jshlos Zaradi togo shob znishiti zagin povstanciv chiselnistyu ne bilshe nizh 150 lyudej potribni vchetvero bilshi sili Uniknuti zitknen z chervonimi chastinami banditam duzhe legko tomu sho voni koristuyutsya pidtrimkoyu miscevogo naselennya ta dobrovilnimi agentami rozvidnikami voni zavzhdi poinformovani pro misce roztashuvannya ta peresuvannya chastin Chervonoyi Armiyi Hocha bilshoviki harakterizuvali povstanciv yak banditiv voni borolis proti tih hto nasadzhuvav radyansku vladu Banda shlyahom prohodzhennya stratila bagato radpracivnikiv rozgrabuvala vikonkom zarubala chotiroh milicioneriv Hovayutsya okremi dribni bandi sho peresliduyut tilki miliciyu i prodrobitnikiv ne chipayuchi rad yanskih sluzhbovciv Buv zafiksovanij j zovsim anekdotichnij vipadok Banda v tri shabli rozignavshi vikonkom znishila spravi Povstanski zagoniOtaman povstanskogo zagonu na Starobilshini Ivan Kamenyuka Na pochatku 1920 h rokiv na teritoriyah Harkivskoyi ta Doneckoyi gubernij yaki nini u skladi Luganskoyi oblasti diyali zagoni petlyurivskogo otamana Voloha povstanskih otamaniv Bezuglova Blohi Kolesnika Kovalova Marusya Petrenko Petra Molniyi Terezova Sharovalova Sherstyuka Voseni 1920 roku na Starobilshinu pribuv Nestor Mahno yakij pragnuv ob yednati povstanskij ruh u krayi Sered chiselnih povstanciv najbilshu zagrozu dlya bilshovikiv viklikav zagin Ivana Kamenyuki Navesni 1921 roku chiselnist jogo zagonu stanovila 600 shabel i 200 bagnetiv Ale vzhe nezabarom u Kamenyuki bulo blizko dvoh tisyach bijciv Na jogo ozbroyenni buli takozh tachanki j garmati Z takimi silami otaman zdijsnyuye rejd teritoriyeyu Luganshini do richki Mius 5 bereznya vin povertayetsya na pivnich i zahoplyuye Starobilsk koli tam trivav z yizd komnezamiv Usi delegati j radyanskij aktiv razom iz sekretarem rajkomu KP b U P Nehoroshim i kerivnikom miscevogo ChK Vishnevskim buli znisheni 8 chervnya 1921 roku povstanci I Kamenyuki proveli rejd selami Piski Zakotne Kolyadivka Vovkodayeve Novooleksandrivka j Mihajlivka Likvidaciya povstanskogo ruhuGajdamacka mogila 1918 r u seli Mozhnyakivka Luganskoyi oblasti Na borotbu z povstancyami bilshoviki kinuli spivrobitnikiv miliciyi chekistiv chopivciv i chervonoarmijciv Na dopomogu z Rosiyi pribuv bataljon Chervonoyi Armiyi pid komanduvannyam O Rotermelya kavalerijska vinishuvalna grupa i rota 3 go Zavolzkogo polku Operaciyeyu keruvav upovnovazhenij Bryanskogo ChK zgodom nachalnik povitovogo ChK Dmitro Medvedyev u 1940 h rokah komandir rozviduvalno diversijnoyi grupi NKVS u Zahidnij Ukrayini Na rubezhi 1921 1922 rokiv povstanskij ruh buv rozgromlenij Odnak u 1929 1930 rokah cogo razu politika kolektivizaciyi sprovokuvala znovu socialnij vibuh Na Starobilshini selyani pidnyali povstannya pid gaslami Get radyansku vladu Haj zhive Narodna volya Div takozhMahnovskij ruh Povstanskij ruh v Ukrayini v 1917 1920h rokahPrimitkiForostyuk O Pravove regulyuvannya derzhavno cerkovnih vidnosin u Donbasi Lugansk 2000 S 117 118 Gajdamacka mogila Borciv za Nezalezhnist voyiniv Armiyi UNR zgaduyut na Luganshini U prestupnosti vyigrat boj Istoriko publicisticheskoe izdanie Lugansk 2009 S 24 Ataman Kamenyuka Luganskie povstancy protiv kommuny 1921 god Donbasskaya Vandeya Nasha gazeta 25 05 2009PosilannyaYak ChK pridushila povstanskij ruh na Luganshini 1921 1923 rr UaModna 16 veresnya 2015

Дата публікації:
Топ