Побережник канадський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Calidris bairdii Coues, 1861 | ||||||||||||||||
Synonyms | ||||||||||||||||
Actodromas bairdii | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Побережник канадський (Calidris bairdii) — вид сивкоподібних птахів родини баранцевих (Scolopacidae). Птах названий на честь Спенсера Фуллертона Бейрда, натураліста XIX століття (1823-1887).
Поширення
Поширений в помірних, субтропічних і тропічних областях земної кулі - зустрічається в Росії, Північній, Центральній і Південній Америці. Гніздиться в Арктиці, на Чукотському п-ові, півночі Аляски, Канаді та в Гренландії.
Побережники канадські, що гніздяться в Росії на зиму мігрують через Берингову протоку (щоб з'єднатися там з північноамериканською популяцією і продовжити шлях разом) в Канаду або західну і південну частини Південної Америки. В Америці птахи мігрують на північ через північноамериканські прерії на схід від Скелястих гір і на захід від Гудзонової затоки, зупиняючись в дорозі на відпочинок в південній Канаді і північних Сполучених Штатах. Мігруючі дорослі птахи проходять на захід від Мексики і по Центральній Америці (можливо, пролітають повз островів у Карибському морі). Підлітки мігрують більш широким фронтом - залітаючи в Центральну Америку. У Південній Америці міграція птахів зосереджена вздовж Анд і Тихоокеанського узбережжя Аргентини і Уругваю. Міграція триває до п'яти тижнів. За цей час птахи долають шлях довжиною в 6-15 тис. км!
Опис
Це кулик з короткими ногами. Шия коротка, голова кругла. У підлітків дуже довгі крила. Дзьоб середньої довжини, прямий, тонкий. Статевий диморфізм не виражений.
Голова світло-коричнева з темними смугами. Крила зверху темно-коричневі, низ тіла і крил - білий. Верхня частина грудей коричнева з темним накрапом. Огузок білий з темною смугою.
Ноги темні, дзьоб чорний. Над оком в сторону криючого вуха тягнеться тонка біла смуга. Зимове оперення більш бліде, птахи здаються сірими і брудними. Розмір тіла - 18-19 см, довжина крила 10,8-13,2 см, розмах крил - 38-41 см, вага до 40 г.
Голос: м'який "кріііп" або "прррт", гучна трель.
Спосіб життя
Середовище проживання
Поза сезоном розмноження мешкає в сухих областях на відкритих територіях навколо висотних озер (до 4700 м над ур. моря); в низькій рослинності, що росте на полях і сільгоспугіддях (зернові культури, пасовища). Іноді зустрічається в більш сирих середовищах проживання (зрошувані пасовища, трав'янисті болота), рідко зустрічається в прибережній кромці моря, гирлах річок або на березі. Гніздиться в тундрової зоні (вершини і схили сопок, щебенисті ділянки чагарниково-лишайникової тундри річкових долин і плато, зарості трави, купина) до 550 м над ур. моря. Сирих місць уникає.
Поведінка
Побережник Берда - дуже рухлива і швидка пташка, яка активна в денний час доби. Восени (у вересні-жовтні) самки мігрують на зимівлю раніше самців, найчастіше залишаючи ще не оперених пташенят, а підлітки відлітають найостаннішими.
Є спостереження, що побережники захищають свої кормові території. У Буенос-Айресі (Аргентина) розмір такої території склав близько 0,03 га.
В місцях гніздування щільність гніздових птахів складає приблизно 0,2-0,3 пари на 1 км².
Живлення
Побережник Берда поїдає різних безхребетних (комахи: жуки, хірономіди, комарі, мухи, коники, москіти, довгоносики; амфіподи і їх личинки; дрібні ракоподібні), іноді морські водорості.
Годується в заболочених і сухих місцях, вишукуючи здобич на піщаному березі, в засохлої рослинності (зазвичай вище рівня води), а іноді близько краю води (на мілководді). В горах шукає здобич на поверхні снігу.
Розмноження
На місцях гніздування птахи з'являються в кінці травня - початку червня. Велику частину гнізда будує самець. Гніздо - невелике заглиблення в сухому ґрунті, викладене листям, травою і мохом, розташоване на відкритому місці (часто серед скель), серед трави або в інший низькою рослинності, зазвичай недалеко від струмків або вологих місць. У кладці 1-3 (максимально 4) жовтувато-коричневих яйця, які висиджують обоє батьків.
Період розмноження — травень-липень. Інкубація — триває від 19 до 24 днів. Відноситься до виводкових птахів — пташенята після короткого перебування в гнізді, залишають його і починають самостійно годуватися. Самець залишається з пташенятами, поки вони повністю не оперяться (на 16-20 день).
Посилання
- Baird's Sandpiper Species Account [ 21 лютого 2009 у Wayback Machine.] – Cornell Lab of Ornithology
- An online identification article covering this species and other small calidrids [ 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] at surfbirds.com
Примітки
- BirdLife International (2012). Calidris bairdii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 66. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poberezhnik kanadskij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Poberezhnik Calidris Vid Poberezhnik kanadskij Binomialna nazva Calidris bairdii Coues 1861 Synonyms Actodromas bairdii Erolia bairdii Posilannya Vikishovishe Calidris bairdii Vikividi Calidris bairdii ITIS 176655 MSOP 22693404 NCBI 279937 Poberezhnik kanadskij Calidris bairdii vid sivkopodibnih ptahiv rodini barancevih Scolopacidae Ptah nazvanij na chest Spensera Fullertona Bejrda naturalista XIX stolittya 1823 1887 PoshirennyaPoshirenij v pomirnih subtropichnih i tropichnih oblastyah zemnoyi kuli zustrichayetsya v Rosiyi Pivnichnij Centralnij i Pivdennij Americi Gnizditsya v Arktici na Chukotskomu p ovi pivnochi Alyaski Kanadi ta v Grenlandiyi Ptashenyata u maskuvalnomu zabarvlenni Poberezhniki kanadski sho gnizdyatsya v Rosiyi na zimu migruyut cherez Beringovu protoku shob z yednatisya tam z pivnichnoamerikanskoyu populyaciyeyu i prodovzhiti shlyah razom v Kanadu abo zahidnu i pivdennu chastini Pivdennoyi Ameriki V Americi ptahi migruyut na pivnich cherez pivnichnoamerikanski preriyi na shid vid Skelyastih gir i na zahid vid Gudzonovoyi zatoki zupinyayuchis v dorozi na vidpochinok v pivdennij Kanadi i pivnichnih Spoluchenih Shtatah Migruyuchi dorosli ptahi prohodyat na zahid vid Meksiki i po Centralnij Americi mozhlivo prolitayut povz ostroviv u Karibskomu mori Pidlitki migruyut bilsh shirokim frontom zalitayuchi v Centralnu Ameriku U Pivdennij Americi migraciya ptahiv zoseredzhena vzdovzh And i Tihookeanskogo uzberezhzhya Argentini i Urugvayu Migraciya trivaye do p yati tizhniv Za cej chas ptahi dolayut shlyah dovzhinoyu v 6 15 tis km OpisCe kulik z korotkimi nogami Shiya korotka golova krugla U pidlitkiv duzhe dovgi krila Dzob serednoyi dovzhini pryamij tonkij Statevij dimorfizm ne virazhenij Golova svitlo korichneva z temnimi smugami Krila zverhu temno korichnevi niz tila i kril bilij Verhnya chastina grudej korichneva z temnim nakrapom Oguzok bilij z temnoyu smugoyu Nogi temni dzob chornij Nad okom v storonu kriyuchogo vuha tyagnetsya tonka bila smuga Zimove operennya bilsh blide ptahi zdayutsya sirimi i brudnimi Rozmir tila 18 19 sm dovzhina krila 10 8 13 2 sm rozmah kril 38 41 sm vaga do 40 g Golos m yakij kriiip abo prrrt guchna trel Sposib zhittyaSeredovishe prozhivannya Poberezhnik Berda na goduvanni Poza sezonom rozmnozhennya meshkaye v suhih oblastyah na vidkritih teritoriyah navkolo visotnih ozer do 4700 m nad ur morya v nizkij roslinnosti sho roste na polyah i silgospugiddyah zernovi kulturi pasovisha Inodi zustrichayetsya v bilsh sirih seredovishah prozhivannya zroshuvani pasovisha trav yanisti bolota ridko zustrichayetsya v priberezhnij kromci morya girlah richok abo na berezi Gnizditsya v tundrovoyi zoni vershini i shili sopok shebenisti dilyanki chagarnikovo lishajnikovoyi tundri richkovih dolin i plato zarosti travi kupina do 550 m nad ur morya Sirih misc unikaye Povedinka Poberezhnik Berda duzhe ruhliva i shvidka ptashka yaka aktivna v dennij chas dobi Voseni u veresni zhovtni samki migruyut na zimivlyu ranishe samciv najchastishe zalishayuchi she ne operenih ptashenyat a pidlitki vidlitayut najostannishimi Ye sposterezhennya sho poberezhniki zahishayut svoyi kormovi teritoriyi U Buenos Ajresi Argentina rozmir takoyi teritoriyi sklav blizko 0 03 ga V miscyah gnizduvannya shilnist gnizdovih ptahiv skladaye priblizno 0 2 0 3 pari na 1 km Zhivlennya Poberezhnik Berda poyidaye riznih bezhrebetnih komahi zhuki hironomidi komari muhi koniki moskiti dovgonosiki amfipodi i yih lichinki dribni rakopodibni inodi morski vodorosti Goduyetsya v zabolochenih i suhih miscyah vishukuyuchi zdobich na pishanomu berezi v zasohloyi roslinnosti zazvichaj vishe rivnya vodi a inodi blizko krayu vodi na milkovoddi V gorah shukaye zdobich na poverhni snigu Rozmnozhennya Gnizdo z yajcyami SShA samicya na gnizdi Na miscyah gnizduvannya ptahi z yavlyayutsya v kinci travnya pochatku chervnya Veliku chastinu gnizda buduye samec Gnizdo nevelike zagliblennya v suhomu grunti vikladene listyam travoyu i mohom roztashovane na vidkritomu misci chasto sered skel sered travi abo v inshij nizkoyu roslinnosti zazvichaj nedaleko vid strumkiv abo vologih misc U kladci 1 3 maksimalno 4 zhovtuvato korichnevih yajcya yaki visidzhuyut oboye batkiv Period rozmnozhennya traven lipen Inkubaciya trivaye vid 19 do 24 dniv Vidnositsya do vivodkovih ptahiv ptashenyata pislya korotkogo perebuvannya v gnizdi zalishayut jogo i pochinayut samostijno goduvatisya Samec zalishayetsya z ptashenyatami poki voni povnistyu ne operyatsya na 16 20 den PosilannyaBaird s Sandpiper Species Account 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine Cornell Lab of Ornithology An online identification article covering this species and other small calidrids 13 listopada 2016 u Wayback Machine at surfbirds comPrimitkiBirdLife International 2012 Calidris bairdii informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Jobling James A 2010 The Helm Dictionary of Scientific Bird Names London Christopher Helm s 66 ISBN 978 1 4081 2501 4 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi