Петро Обаль

Петро́ Па́влович О́баль (19 квітня 1900, с. Ободівка, нині Україна — 26 травня 1987, Стрий) — український живописець і графік. Член Спілки художників України (1945). Член Гуртка діячів українського мистецтва (1923), АНУМ (1934), Спілки праці українських образотворчих митців (1942).

Петро Павлович Обаль
Народження	19 квітня 1900(1900-04-19) с. Ободівка, нині Підволочиський район, Тернопільська область, Україна
Смерть	26 травня 1987(1987-05-26) (87 років)
	м. Стрий, Україна
Національність	українець
Країна	Польща →  УРСР →  Україна
Навчання	Краківська академія мистецтв
Діяльність	художник
Член	Національна спілка художників України

Життєпис

Петро Павлович Обаль 19 квітня 1900, с. Ободівка, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна.

У 1920—1926 роках навчався у Краківській академії мистецтв.

У 1925—1939 роках викладав малювання в середніх навчальних закладах Помор'я.

Від 1939 жив у місті Кракові (Польща), згодом на Лемківщині, де вчителював у селах Одреховій, Чертіжу і торговій школі в м. Сяноку.

Від 1942 — у місті Стрию.

У 1950 репресований сталінським режимом, реабілітований у 1957.

Помер 26 травня 1987 року в Стрию, де й похований.

Твори

Автор понад 500 робіт живопису, графіки, екслібрису.

• Живопис:
  • «Автопортрет» (1926),
  • «Золоте Поділля» (1931),
  • «Портрет дружини» (1932),
  • «Хмари» (1932),
  • «Лемківські ниви» (1939),
  • «Дими» (1939)
  • «Жертви війни» (1945),
  • «Карпатські верби» (1958).
  • «Знайомство з Карпатами» (1964),
  • «Квітень» (1966).
  • «Річка Стрий» (1973).
• Графіка:
  • «На базар» (1926),
  • «Катерина» (1930),
  • «Безробітні» (1933),
  • «Дроворуб» (1939),
  • «Каменяр» (1935), Твори Обаля зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва, Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, Художньому музеї Івано-франківська, Музеї Петра Обаля в Стрию.

Виставки

Твори художника експонувалися у таких містах: Берлін (Німеччина), Братислава (Словаччина), Відень (Австрія), Женева (Швейцарія), Івано-Франківськ, Київ, Прага (Чехія), Торунь (Польща), Ульяновськ (нині РФ), Чикаґо (США).

Пам'ять

У місті Тернополі були персональні виставки митця в 1966 і 1980 роках.

У 2000 проведено науково-практичну конференцію з нагоди 100-річчя від дня народження Петра Обаля, у 2004 в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї — вечір пам'яті.

Джерела

• Українська Радянська Енциклопедія. — Т. 10. — К., 1962. — С. 211.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 651.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 447.
• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 428.
• Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 444.
• Дуда І. Обаль Петро Павлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 648. — .
• Нестерчук Мирон Матвійович. Петро Павлович Обаль: Документальна повість про життя і творчість українського художника. — Львів: Каменяр, 2004. — 160 с. — (Серія «Особистості»).

Посилання

• Дорош Андрій. Останній романтик галицького класичного мистецтва // Поступ. — 2000. — 21 квітня.
• Ми, стрияни. Галерея Петра Обаля
• Ми, стрияни. Петро Обаль. У барвах бачу рідну землю