Олексі́й Васи́льович Петре́нко (26 березня 1938, Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР — 22 лютого 2017, Москва, Росія) — український, радянський і російський актор театру й кіно. Заслужений артист РРФСР (1984). Народний артист РРФСР (1988). Народний артист України (1999).
Олексій Петренко | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Олексій Васильович Петренко | |||
Народився | 26 березня 1938[1] Чемер, Козелецький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||
Помер | 22 лютого 2017[2] (78 років) Москва, Росія | |||
Поховання | Ніколо-Архангельський цвинтар | |||
Національність | українець | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, кіноактор, телеактор | |||
Alma mater | Харківська державна консерваторія (1961) | |||
Роки діяльності | 1961—2017 | |||
IMDb | nm0677840 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Олексій Петренко у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис
Народився 26 березня 1938 року в селі Чемері (Чернігівщина).
Навчався в Харківському театральному інституті (1961, курс Івана Мар'яненка).
Працював у театрах Запоріжжя (Запорізький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Володимира Магара) та Маріуполя (Донецький академічний обласний драматичний театр). У 1964 році актора запросив на свою сцену . З 1977 року — актор . З 1978 року грав на сцені МХАТу. Також у 1980-ті роки грав у виставі режисера «Серсо» на Малій сцені Театру на Таганці й у московському театрі «Школа сучасної п'єси».
З 1991 року — актор кіностудії ім. М. Горького.
Володів видатним акторським талантом. Утілював у кіно й на сцені різнопланові глибокі драматичні, характерні та яскраві комедійні ролі. Чудово співав і декламував вірші. Любив українські пісні.
Зіграв близько ста ролей у кіно (зокрема, у кількох українських фільмах), серіалах і телевиставах. Перший успіх і популярність принесли ролі Григорія Распутіна у фільмі Елема Климова «Агонія» (1974) та Юрія Строганова в картині Олексія Германа «Двадцять днів без війни» (1976).
Знімався в картинах таких майстрів кінематографа, як Сергій Герасимов, Ельдар Рязанов, Георгій Данелія, Григорій Козінцев, Лариса Шепітько, , Вадим Абдрашитов, Павло Лунгін, Віталій Мельников, Володимир Мотиль, Ігор Масленников, , Михайло Пташук, Костянтин Єршов, Станіслав Говорухін, Микита Михалков та ін.
Лавреат низки фестивалів і кінопремій.
З 2010 року — член Патріаршої ради з культури (РПЦ).
Помер у Москві 22 лютого 2017 року, не доживши місяця до свого 79-го дня народження (26 березня). Був похований 27 лютого в одній могилі з батьками та другою дружиною Галиною Петрівною Кожуховою на Микільському кладовищі в підмосковному місті Балашиха.
Фільмографія
(неповна)
- «Король Лір» (1971, Освальд)
- «Агонія» (1974, Григорій Распутін)
- «Хвилі Чорного моря» (1975)
- «Двадцять днів без війни» (1976)
- «Розповідь про те, як цар Петро арапа женив» (1976)
- «Ключ без права передачі» (1976)
- «Одруження» (1977, Іван Кузьмич Подколесин)
- «Портрет з дощем» (1977, Ігор Петрович)
- «Поїзд надзвичайного призначення» (1980)
- «Прощання» (1981)
- «Грачі» (1982)
- «Жорстокий романс» (1984, Мокій Парменович Кнуров, великий підприємець і літній чоловік)
- «Лев Толстой» (1984)
- «ТАРС уповноважений заявити...» (1984)
- «Неймовірне парі, або Істинна пригода, що благополучно завершилася сто років тому» (1984)
- «День гніву» (1985)
- «Клуб жінок» (1987, художник Олексій Сілін)
- «Наш бронепоїзд» (1988)
- «Слуга» (1988)
- «Руф» (1989, вчитель)
- «В'язень замку Іф» (1989, Абат Фаріа)
- «Мистецтво жити в Одесі» (1989, Фроїм Грач)
- «Мушкетери двадцять років потому» (1992, Карл I)
- (1992)
- (1994, капітан ла Буш)
- «Сибірський цирульник» (1998, генерал Радлов)
- (1999)
- «У серпні 44-го…» (2000)
- (2000, Василь Петрович, механік)
- «Чорна рада» (2000, Богдан Хмельницький)
- (2000, серіал; Артур Конан Дойл)
- (2001, Колекціонер)
- (2005, професор Бусько)
- (2005, Тадей Казимирович)
- «12» (2007, п'ятий присяжний)
- (2007, Микола Звєрєв, педагог)
- (2007, капітан Дюк)
- «Ілюзія страху» (2008, Петровський)
- (2009)
- (2009, телесеріал; Йосип Сталін)
- «Стомлені сонцем 2» (2010, літній лейтенант-бухгалтер)
- «Ялинки 2» (2011, Григорій Павлович Земляникин)
- /«Viktor» (2014, Росія—Франція; Вєтров)
- (2016, Григорій Павлович Земляникин, дядько Бориса)
та інші.
Основні нагороди та відзнаки
- Заслужений артист РРФСР (1984)
- Народний артист РРФСР (1988)
- Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1998)
- Народний артист України (1999) — За вагомий особистий внесок у розвиток театрального і кіномистецтва, високу виконавську майстерність
- Державна премія Росії (1999) (1998 «Сибірський цирульник»)
- Орден Пошани (Російська Федерація) (2014)
Фестивалі та премії
- 1977 — Всесоюзний кінофестиваль: Премія за найкраще виконання чоловічої ролі (1976 «Ключ без права передачі»)
- 1994 — МКФ слов'янських і православних народів : Приз за найкращу чоловічу роль (1992 «Кооператив „Політбюро“, або Буде довгим прощання»)
- 1998 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Приз Президента Росії «За внесок в російське кіно»
- 1998 — Премія Президента РФ в області літератури і мистецтва: «За внесок в російське кіно»
- 1999 — КФ «Віват кіно Росії!» в Санкт-Петербурзі: Приз за найкращу чоловічу роль (1998 «Сибірський цирульник»)
- 2000 — КФ у Виборзі: Приз за найкращу чоловічу роль (1999 )
- 2007 — Премія «Золотий орел»: За найкращу чоловічу роль першого плану (2007 «12»)
- 2008 — Премія «Золотий орел»: За видатний внесок у кіномистецтво
- 2008 — МКФ ім. Андрія Тарковського «Дзеркало»: спеціальний приз оргкомітету фестивалю «За видатний внесок у світове кіномистецтво»
- 2009 — КФ «Віват кіно Росії!» у Санкт-Петербурзі: Приз «За творчий внесок у російський кінематограф»
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Скончался актер Алексей ПетренкоПодробнее на ТАСС:http://tass.ru/kultura/4047026
- Помер відомий актор Олексій Петренко. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 31 жовтня 2022.
- В Москве простились с Алексеем Петренко - ТАСС. TACC. Процитовано 31 жовтня 2022.
- В москве простились с Алексеем Петренко // 1 канал. (рос.)
- Указ Президента України від 8 вересня 1999 року № 1147/99 «Про присвоєння О. Петренку почесного звання «Народний артист України»»
- . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 2 березня 2017.
Джерела
- Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Помер відомий актор Олексій Петренко // Укрінформ.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Петренко Олексій Васильович |
- .
- Петренко Алексей Васильевич — Биография
- Фільмографія на сайті Кіно-Театр. РУ. (рос.)
- Александр Мельман, телекритик, МК: «На прощание с народным артистом народ так и не пришёл» (Эхо Москвы, 28 февраля 2017). (рос.)
- Сайт союза кинематографистов РФ. (рос.)
- Соболезнования в связи с кончиной Алексея Петренко // Сайт Президента РФ. (рос.)
- Министр культуры РФ выразил соболезнования в связи со смертью Алексея Петренко // Сайт министерства культуры РФ. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Petrenko Oleksi j Vasi lovich Petre nko 26 bereznya 1938 Chemer Kozeleckij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR 22 lyutogo 2017 Moskva Rosiya ukrayinskij radyanskij i rosijskij aktor teatru j kino Zasluzhenij artist RRFSR 1984 Narodnij artist RRFSR 1988 Narodnij artist Ukrayini 1999 Oleksij PetrenkoIm ya pri narodzhenni Oleksij Vasilovich PetrenkoNarodivsya 26 bereznya 1938 1938 03 26 1 Chemer Kozeleckij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer 22 lyutogo 2017 2017 02 22 2 78 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Nikolo Arhangelskij cvintarNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist aktor kinoaktor teleaktorAlma mater Harkivska derzhavna konservatoriya 1961 Roki diyalnosti 1961 2017IMDb nm0677840 Nagorodi ta premiyi Narodnij artist Rosiyi Orden Poshani Oleksij Petrenko u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Petrenko Oleksij ZhittyepisNarodivsya 26 bereznya 1938 roku v seli Chemeri Chernigivshina Navchavsya v Harkivskomu teatralnomu instituti 1961 kurs Ivana Mar yanenka Pracyuvav u teatrah Zaporizhzhya Zaporizkij akademichnij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Volodimira Magara ta Mariupolya Doneckij akademichnij oblasnij dramatichnij teatr U 1964 roci aktora zaprosiv na svoyu scenu Z 1977 roku aktor Z 1978 roku grav na sceni MHATu Takozh u 1980 ti roki grav u vistavi rezhisera Serso na Malij sceni Teatru na Taganci j u moskovskomu teatri Shkola suchasnoyi p yesi Z 1991 roku aktor kinostudiyi im M Gorkogo Volodiv vidatnim aktorskim talantom Utilyuvav u kino j na sceni riznoplanovi gliboki dramatichni harakterni ta yaskravi komedijni roli Chudovo spivav i deklamuvav virshi Lyubiv ukrayinski pisni Zigrav blizko sta rolej u kino zokrema u kilkoh ukrayinskih filmah serialah i televistavah Pershij uspih i populyarnist prinesli roli Grigoriya Rasputina u filmi Elema Klimova Agoniya 1974 ta Yuriya Stroganova v kartini Oleksiya Germana Dvadcyat dniv bez vijni 1976 Znimavsya v kartinah takih majstriv kinematografa yak Sergij Gerasimov Eldar Ryazanov Georgij Daneliya Grigorij Kozincev Larisa Shepitko Vadim Abdrashitov Pavlo Lungin Vitalij Melnikov Volodimir Motil Igor Maslennikov Mihajlo Ptashuk Kostyantin Yershov Stanislav Govoruhin Mikita Mihalkov ta in Lavreat nizki festivaliv i kinopremij Z 2010 roku chlen Patriarshoyi radi z kulturi RPC Pomer u Moskvi 22 lyutogo 2017 roku ne dozhivshi misyacya do svogo 79 go dnya narodzhennya 26 bereznya Buv pohovanij 27 lyutogo v odnij mogili z batkami ta drugoyu druzhinoyu Galinoyu Petrivnoyu Kozhuhovoyu na Mikilskomu kladovishi v pidmoskovnomu misti Balashiha Filmografiya nepovna Korol Lir 1971 Osvald Agoniya 1974 Grigorij Rasputin Hvili Chornogo morya 1975 Dvadcyat dniv bez vijni 1976 Rozpovid pro te yak car Petro arapa zheniv 1976 Klyuch bez prava peredachi 1976 Odruzhennya 1977 Ivan Kuzmich Podkolesin Portret z doshem 1977 Igor Petrovich Poyizd nadzvichajnogo priznachennya 1980 Proshannya 1981 Grachi 1982 Zhorstokij romans 1984 Mokij Parmenovich Knurov velikij pidpriyemec i litnij cholovik Lev Tolstoj 1984 TARS upovnovazhenij zayaviti 1984 Nejmovirne pari abo Istinna prigoda sho blagopoluchno zavershilasya sto rokiv tomu 1984 Den gnivu 1985 Klub zhinok 1987 hudozhnik Oleksij Silin Nash bronepoyizd 1988 Sluga 1988 Ruf 1989 vchitel V yazen zamku If 1989 Abat Faria Mistectvo zhiti v Odesi 1989 Froyim Grach Mushketeri dvadcyat rokiv potomu 1992 Karl I 1992 1994 kapitan la Bush Sibirskij cirulnik 1998 general Radlov 1999 U serpni 44 go 2000 2000 Vasil Petrovich mehanik Chorna rada 2000 Bogdan Hmelnickij 2000 serial Artur Konan Dojl 2001 Kolekcioner 2005 profesor Busko 2005 Tadej Kazimirovich 12 2007 p yatij prisyazhnij 2007 Mikola Zvyeryev pedagog 2007 kapitan Dyuk Ilyuziya strahu 2008 Petrovskij 2009 2009 teleserial Josip Stalin Stomleni soncem 2 2010 litnij lejtenant buhgalter Yalinki 2 2011 Grigorij Pavlovich Zemlyanikin Viktor 2014 Rosiya Franciya Vyetrov 2016 Grigorij Pavlovich Zemlyanikin dyadko Borisa ta inshi Osnovni nagorodi ta vidznakiZasluzhenij artist RRFSR 1984 Narodnij artist RRFSR 1988 Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu IV stupenya 1998 Narodnij artist Ukrayini 1999 Za vagomij osobistij vnesok u rozvitok teatralnogo i kinomistectva visoku vikonavsku majsternist Derzhavna premiya Rosiyi 1999 1998 Sibirskij cirulnik Orden Poshani Rosijska Federaciya 2014 Festivali ta premiyi1977 Vsesoyuznij kinofestival Premiya za najkrashe vikonannya cholovichoyi roli 1976 Klyuch bez prava peredachi 1994 MKF slov yanskih i pravoslavnih narodiv Priz za najkrashu cholovichu rol 1992 Kooperativ Politbyuro abo Bude dovgim proshannya 1998 ORKF Kinotavr v Sochi Priz Prezidenta Rosiyi Za vnesok v rosijske kino 1998 Premiya Prezidenta RF v oblasti literaturi i mistectva Za vnesok v rosijske kino 1999 KF Vivat kino Rosiyi v Sankt Peterburzi Priz za najkrashu cholovichu rol 1998 Sibirskij cirulnik 2000 KF u Viborzi Priz za najkrashu cholovichu rol 1999 2007 Premiya Zolotij orel Za najkrashu cholovichu rol pershogo planu 2007 12 2008 Premiya Zolotij orel Za vidatnij vnesok u kinomistectvo 2008 MKF im Andriya Tarkovskogo Dzerkalo specialnij priz orgkomitetu festivalyu Za vidatnij vnesok u svitove kinomistectvo 2009 KF Vivat kino Rosiyi u Sankt Peterburzi Priz Za tvorchij vnesok u rosijskij kinematograf PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Skonchalsya akter Aleksej PetrenkoPodrobnee na TASS http tass ru kultura 4047026 Pomer vidomij aktor Oleksij Petrenko Informacijne agentstvo Ukrayinski Nacionalni Novini UNN Vsi onlajn novini dnya v Ukrayini za sogodni najsvizhishi ostanni golovni ukr Procitovano 31 zhovtnya 2022 V Moskve prostilis s Alekseem Petrenko TASS TACC Procitovano 31 zhovtnya 2022 V moskve prostilis s Alekseem Petrenko 1 kanal ros Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 8 veresnya 1999 roku 1147 99 Pro prisvoyennya O Petrenku pochesnogo zvannya Narodnij artist Ukrayini Arhiv originalu za 19 travnya 2017 Procitovano 2 bereznya 2017 DzherelaAblicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Pomer vidomij aktor Oleksij Petrenko Ukrinform PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Petrenko Oleksij Vasilovich Petrenko Aleksej Vasilevich Biografiya Filmografiya na sajti Kino Teatr RU ros Aleksandr Melman telekritik MK Na proshanie s narodnym artistom narod tak i ne prishyol Eho Moskvy 28 fevralya 2017 ros Sajt soyuza kinematografistov RF ros Soboleznovaniya v svyazi s konchinoj Alekseya Petrenko Sajt Prezidenta RF ros Ministr kultury RF vyrazil soboleznovaniya v svyazi so smertyu Alekseya Petrenko Sajt ministerstva kultury RF ros