Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перше латиське національне пробудження (латис. Pirmā atmoda) — культурний і національно-визвольний рух у Латвії у 1850–1880-х рр., організований інтелігенцією країни — молодолатишами. Настроєні проти балто-німецького панування у Ліфляндській та Курляндській губерніях, які заклали основи сучасної латвійської національної держави. Великий вплив на цей рух справили європейські романтично-націоналістичні рухи «Молода Німеччина» та Чеське національне відродження. Метою цього руху була освіта латишів, критика і протести проти балто-німецького домінування та подолання упереджень щодо латиської мови, культури та традицій.
| Перше латиське національне пробудження | |
|---|---|
 | |
| Тип | культурний рух національно-визвольний рух |
Перше національне пробудження було культурним рухом здебільшого серед освічених шарів суспільства, який занепав, коли латвійська спільнота стала більш зрілою і зацікавленою у нових політичних та наукових ідеях. Багато провідних молодолатишів рано померли або працювали у Росії, далеко від власної батьківщини. Окрім цього латиші також пережили хвилю русифікації, у період якої використання латиської мови у школах було заборонене.
Після Першого національного пробудження утворився інший рух — «Нова течія» (латис. Jaunā strāva), який був більш політизованим та врешті-решт призвів до утворення Соціал-демократичної партії.
Початок
Перші ознаки цього суспільного руху проявилися вже у XVIII ст., коли у Латвії процвітала діяльність [lv] (1729—1861). Одним з ініціаторів латиського національного руху також був німецький поет і письменник Йоганн-Готфрід Гердер, який у 1764—1769 рр. працював пастором і вчителем у Ризі. Знайомлячись з латиською культурою. Гердер був вражений різноманіттіям латиських народних пісень.
Фактично перше латиське відродження почалося внаслідок поширення громадянської революції 1848 року у Європі, коли у Латвії зароджується ідея першого відродження. Керманичами «першого відродження» Латвії були молодолатиші — Крішьяніс Вальдемарс, Крішьяніс Баронс та Юріс Алунанс.
Рух молодолатишів
Головними ідеями молодолатишів були:
- формування та розвиток латиської національної культури з приділенням особливої уваги рідній мові та національній школі,
- диференціація та зміцнення латиських спілок,
- формування латиської національної ідеології, удосконаленої у текстах Алунанса, Атіса Кронвальдса та Аусекліса,
- організація латиських товариств і спілок.
Рух молодолатишів зародився у 1850-х рр., коли у Дерптському університеті, що на той час був головним навчальним закладом Ліфляндської губернії, навчалися близько 30 латиських студентів. Серед них були ті, що не хотіли коритися німецькому тиску; одним з таких студентів був Крішьяніс Вальдемарс, студент з Курляндії, який повісив на дверях свого помешкання у гуртожитку табличку, на якій ідентифікував себе як латиша, — на той час це було нечуваним. Згодом він організував у Дерпті «латиські вечори». При ньому зібралося 10–13 студентів-однодумців, головними з яких невдовзі стали Юріс Алунанс і Крішьяніс Баронс. На цих «латиських вечорах» обговорювався не лише тогочасний стан утискуваних німцями латишів, а й минуле та майбутнє латиського народу. На цих зборах також сформувалися головні ідеї молодолатишів. Назва «молодолатиші» походила від зародженого у Німеччині письменницького лібералістичного руху «Молода Німеччина» (нім. Junges Deutschland), головні ідеї якого були подібні до ідей молодолатишів, і тому самі німці називали молодолатиський рух «Молодою Латвією» (нім. Junges Lettland). Характерна для молодолатишів схильність до народного романтизму в літературі невдовзі перетворилась на міцніючий націоналізм.
Також молодолатиші заснували такі газети, як [lv]» (з латис. «Домашній гість») та «Pēterburgas Avīzes» («Петербурзька газета»). Спочатку молодолатишів підтримував російський уряд, який вбачав у їх русі інструмент впливу на балтійські провінції, де панували німці.
Учасники руху молодолатишів
У 1868 році молодолатиш Фріцис Брівземніекс почав збирати латиські народні пісні, відомі як дайни. Його роботу продовжив Крішьяніс Баронс, який у 1894 році видав першу збірку дайн та згодом став відомим як Батько дайн (латис. Dainu tēvs).
Іншим активістом був учитель Атіс Кронвальдс, який знайшов згадку про червоно-біло-червоний прапор у Лівонській римованій хроніці ХІІІ ст. Ці кольори згодом утворили прапор Латвії. Також Кронвальдс працював над поширенням освіти серед латишів та оновив латиську мову, створивши багато новbх слів.
У 1868 році було утворено Ризьку латиську спілку, спочатку задумувану як благодійна організація, спрямована на допомогу жертвам неврожаю в Естонії; вона також організувала латиське культурне життя у Ризі та регіонах. Тут також було утворено першу театральну трупу на чолі з Адольфсом Алунансом, що призвело до зародження драматургії в Латвії.
У 1873 році в Ризі було проведено перший Латвійський фестиваль пісні і танцю, на якому більшість виконаних пісень були латиськими народними піснями. Однією з нових виконаних пісень була композиція Карліса Бауманіса, яка пізніше стала національним гімном Латвії. Через поширення націоналістичних поглядів її початкову назву — «Боже, благослови Латвію» — російські цензори замінили на «Боже, благослови Балтію».
У 1888 році було опубліковано національний епос «Лачплесис», написаний Андрейсом Пумпурсом.
Крішьяніс Вальдемарс
Крішьяніс Вальдемарс народився у селянській родині. Після закінчення школи в [lv] (1840) працював вчителем у місті Сасмака (нині — Валдемарпілс), згодом — помічником волосного писаря у селі [lv], а ще пізніше — писарем у селах Ліелберзтале та [lv]. Після закінчення Лієпайської гімназії (1854) вивчав національні закони і народне господарство у Дерптському університеті.
У своїх опублікованих працях він виступав проти привілеїв для німецьких дворян та феодального устрою, тим самим виступаючи за розвиток капіталізму в Латвії. Також він закликав латишів і естонців зайнятися мореплавством та розвивати національну самосвідомість і культуру. Після закінчення університету (1858) Вальдемарс працював у Петербурзі службовцем у Міністерстві фінансів, а водночас з цим був співробітником газети «St. Petersburg Zeitung» (з нім. «Санкт-Петербурзька газета»). У 1862—1865 рр. він був видавцем газети «Pēterburgas Avīzes» — спочатку цензором і фактично її головним редактором. У 1864 році Крішьяніс Вальдемарс заснував першу латиську мореплавну школу у місті Айнажі. З 1867 року він займався публіцистикою у Москві; також писав російською і німецькою мовами. У 1873 році за пропозицією Вальдемарса у Росії було утворено перше товариство мореплавців; окрім цього, було проведено велику роботу з популяризації мореплавства і його значення. Склавши перший список кораблів російського торгівельного флоту, він планував видавництво словників для мореплавців. Крішьяніс Вальдемарс був одним із засновників латиської національної літератури та публіцистики. Ще він збирав народні пісні, та разом зі своїми послідовниками, Крішьянісом Баронсом і [lv], брав участь у створенні шафи з дайнами.
Юріс Алунанс
Юріс Алунанс був засновником латиської художньої поезії та латиської мови загалом. Ще у шкільні часи він оволодів німецькою, російською, грецькою, латинською, французькою і литовською мовами. Досліджував латиську мову, переклав більшу частину пізніше опублікованих поезій. З 1856 року Алунанс навчався у Дерптському університеті, де і почав активну публіцистичну та літературну діяльність. У 1856 році він видав збірку поезій [lv]» (з латис. «Пісеньки, перекладені латиською мовою»). Юріс Алунанс прагнув показати красу латиської мови та її рівноцінність серед інших мов. Це була перша художньо визначна класична збірка віршів латиською мовою. У 1862 році Алунанс також брав участь у становленні першої прогресивної газети «Pēterburgas avīzes», яку видавав Крішьяніс Вальдемарс. Він був першим визначним засновником літературної латиської мови та вніс до неї бльше 500 нових слів, більшість з яких швидко перейшла до повсякденного ужитку. Ще Юріс Алунанс був першим поетом, який у своїх віршах закликав народ боротися за свободу.
Крішьяніс Баронс
Крішьяніс Баронс був фольклористом, письменником і публіцистом. У 1855 році він закінчив Єлгавську гімназію, у 1856—1860 рр. вивчав математику та астрономію у Дерптському університеті, а з 1862 по 1865 рр. був співробітником газети «Pēterburgas avīzes». У 1880—1893 рр. працював вчителем у Маріїнській жіночій гімназії в Москві. У 1893 році Баронс повернувся до Риги, де до кінця життя організовував видання латиських народних пісень — дайн; також він досліджував дарвінізм та природознавчі науки. У 1878 році він зайнявся упорядкуванням латиських народних пісень і по суті продовжив працю Крішьяніса Вальдемарса. Працею всього життя Баронса у фольклористиці стала збірка народних пісень «Latvju dainās» (латис. «Латиські дайни») (1915), яку Яніс Ендзелінс назвав наріжним каменем латиської філології. Окрім цього Баронс уклав «Вибірку латиських дайн» (Latvju dainu izlasi) та вивчав метрику латиських народних пісень («Latvju dainu izlase skolai un Jaunatnei» — «Вибірка латиських дайн для школярів і молоді», 1931).
Атіс Кронвальдс
Молодолатиш Атіс Кронвальдс продовжив традицію латиських вечорів Крішьяніса Вальдемарса. У 1870 році Атіс Кронвальдс заснував у Дерпті «літературні вечори», де збиралися 18 студентів Дерптського університету. Метою цих вечорів були пробудження національної самосвідомості і поваги до латиської мови.
Див. також
Примітки
- . letonika.lv. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.(латис.)
- . rlb.lv. Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 3 квітня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershe latiske nacionalne probudzhennya latis Pirma atmoda kulturnij i nacionalno vizvolnij ruh u Latviyi u 1850 1880 h rr organizovanij inteligenciyeyu krayini molodolatishami Nastroyeni proti balto nimeckogo panuvannya u Liflyandskij ta Kurlyandskij guberniyah yaki zaklali osnovi suchasnoyi latvijskoyi nacionalnoyi derzhavi Velikij vpliv na cej ruh spravili yevropejski romantichno nacionalistichni ruhi Moloda Nimechchina ta Cheske nacionalne vidrodzhennya Metoyu cogo ruhu bula osvita latishiv kritika i protesti proti balto nimeckogo dominuvannya ta podolannya uperedzhen shodo latiskoyi movi kulturi ta tradicij Pershe latiske nacionalne probudzhennyaTipkulturnij ruh nacionalno vizvolnij ruh Pershe nacionalne probudzhennya bulo kulturnim ruhom zdebilshogo sered osvichenih shariv suspilstva yakij zanepav koli latvijska spilnota stala bilsh zriloyu i zacikavlenoyu u novih politichnih ta naukovih ideyah Bagato providnih molodolatishiv rano pomerli abo pracyuvali u Rosiyi daleko vid vlasnoyi batkivshini Okrim cogo latishi takozh perezhili hvilyu rusifikaciyi u period yakoyi vikoristannya latiskoyi movi u shkolah bulo zaboronene Pislya Pershogo nacionalnogo probudzhennya utvorivsya inshij ruh Nova techiya latis Jauna strava yakij buv bilsh politizovanim ta vreshti resht prizviv do utvorennya Social demokratichnoyi partiyi PochatokPershi oznaki cogo suspilnogo ruhu proyavilisya vzhe u XVIII st koli u Latviyi procvitala diyalnist lv 1729 1861 Odnim z iniciatoriv latiskogo nacionalnogo ruhu takozh buv nimeckij poet i pismennik Jogann Gotfrid Gerder yakij u 1764 1769 rr pracyuvav pastorom i vchitelem u Rizi Znajomlyachis z latiskoyu kulturoyu Gerder buv vrazhenij riznomanittiyam latiskih narodnih pisen Faktichno pershe latiske vidrodzhennya pochalosya vnaslidok poshirennya gromadyanskoyi revolyuciyi 1848 roku u Yevropi koli u Latviyi zarodzhuyetsya ideya pershogo vidrodzhennya Kermanichami pershogo vidrodzhennya Latviyi buli molodolatishi Krishyanis Valdemars Krishyanis Barons ta Yuris Alunans Ruh molodolatishivGolovnimi ideyami molodolatishiv buli formuvannya ta rozvitok latiskoyi nacionalnoyi kulturi z pridilennyam osoblivoyi uvagi ridnij movi ta nacionalnij shkoli diferenciaciya ta zmicnennya latiskih spilok formuvannya latiskoyi nacionalnoyi ideologiyi udoskonalenoyi u tekstah Alunansa Atisa Kronvaldsa ta Auseklisa organizaciya latiskih tovaristv i spilok Ruh molodolatishiv zarodivsya u 1850 h rr koli u Derptskomu universiteti sho na toj chas buv golovnim navchalnim zakladom Liflyandskoyi guberniyi navchalisya blizko 30 latiskih studentiv Sered nih buli ti sho ne hotili koritisya nimeckomu tisku odnim z takih studentiv buv Krishyanis Valdemars student z Kurlyandiyi yakij povisiv na dveryah svogo pomeshkannya u gurtozhitku tablichku na yakij identifikuvav sebe yak latisha na toj chas ce bulo nechuvanim Zgodom vin organizuvav u Derpti latiski vechori Pri nomu zibralosya 10 13 studentiv odnodumciv golovnimi z yakih nevdovzi stali Yuris Alunans i Krishyanis Barons Na cih latiskih vechorah obgovoryuvavsya ne lishe togochasnij stan utiskuvanih nimcyami latishiv a j minule ta majbutnye latiskogo narodu Na cih zborah takozh sformuvalisya golovni ideyi molodolatishiv Nazva molodolatishi pohodila vid zarodzhenogo u Nimechchini pismennickogo liberalistichnogo ruhu Moloda Nimechchina nim Junges Deutschland golovni ideyi yakogo buli podibni do idej molodolatishiv i tomu sami nimci nazivali molodolatiskij ruh Molodoyu Latviyeyu nim Junges Lettland Harakterna dlya molodolatishiv shilnist do narodnogo romantizmu v literaturi nevdovzi peretvorilas na micniyuchij nacionalizm Takozh molodolatishi zasnuvali taki gazeti yak lv z latis Domashnij gist ta Peterburgas Avizes Peterburzka gazeta Spochatku molodolatishiv pidtrimuvav rosijskij uryad yakij vbachav u yih rusi instrument vplivu na baltijski provinciyi de panuvali nimci Uchasniki ruhu molodolatishivU 1868 roci molodolatish Fricis Brivzemnieks pochav zbirati latiski narodni pisni vidomi yak dajni Jogo robotu prodovzhiv Krishyanis Barons yakij u 1894 roci vidav pershu zbirku dajn ta zgodom stav vidomim yak Batko dajn latis Dainu tevs Inshim aktivistom buv uchitel Atis Kronvalds yakij znajshov zgadku pro chervono bilo chervonij prapor u Livonskij rimovanij hronici HIII st Ci kolori zgodom utvorili prapor Latviyi Takozh Kronvalds pracyuvav nad poshirennyam osviti sered latishiv ta onoviv latisku movu stvorivshi bagato novbh sliv U 1868 roci bulo utvoreno Rizku latisku spilku spochatku zadumuvanu yak blagodijna organizaciya spryamovana na dopomogu zhertvam nevrozhayu v Estoniyi vona takozh organizuvala latiske kulturne zhittya u Rizi ta regionah Tut takozh bulo utvoreno pershu teatralnu trupu na choli z Adolfsom Alunansom sho prizvelo do zarodzhennya dramaturgiyi v Latviyi U 1873 roci v Rizi bulo provedeno pershij Latvijskij festival pisni i tancyu na yakomu bilshist vikonanih pisen buli latiskimi narodnimi pisnyami Odniyeyu z novih vikonanih pisen bula kompoziciya Karlisa Baumanisa yaka piznishe stala nacionalnim gimnom Latviyi Cherez poshirennya nacionalistichnih poglyadiv yiyi pochatkovu nazvu Bozhe blagoslovi Latviyu rosijski cenzori zaminili na Bozhe blagoslovi Baltiyu U 1888 roci bulo opublikovano nacionalnij epos Lachplesis napisanij Andrejsom Pumpursom Krishyanis Valdemars Krishyanis ValdemarsDokladnishe Krishyanis Valdemars Krishyanis Valdemars narodivsya u selyanskij rodini Pislya zakinchennya shkoli v lv 1840 pracyuvav vchitelem u misti Sasmaka nini Valdemarpils zgodom pomichnikom volosnogo pisarya u seli lv a she piznishe pisarem u selah Lielberztale ta lv Pislya zakinchennya Liyepajskoyi gimnaziyi 1854 vivchav nacionalni zakoni i narodne gospodarstvo u Derptskomu universiteti U svoyih opublikovanih pracyah vin vistupav proti privileyiv dlya nimeckih dvoryan ta feodalnogo ustroyu tim samim vistupayuchi za rozvitok kapitalizmu v Latviyi Takozh vin zaklikav latishiv i estonciv zajnyatisya moreplavstvom ta rozvivati nacionalnu samosvidomist i kulturu Pislya zakinchennya universitetu 1858 Valdemars pracyuvav u Peterburzi sluzhbovcem u Ministerstvi finansiv a vodnochas z cim buv spivrobitnikom gazeti St Petersburg Zeitung z nim Sankt Peterburzka gazeta U 1862 1865 rr vin buv vidavcem gazeti Peterburgas Avizes spochatku cenzorom i faktichno yiyi golovnim redaktorom U 1864 roci Krishyanis Valdemars zasnuvav pershu latisku moreplavnu shkolu u misti Ajnazhi Z 1867 roku vin zajmavsya publicistikoyu u Moskvi takozh pisav rosijskoyu i nimeckoyu movami U 1873 roci za propoziciyeyu Valdemarsa u Rosiyi bulo utvoreno pershe tovaristvo moreplavciv okrim cogo bulo provedeno veliku robotu z populyarizaciyi moreplavstva i jogo znachennya Sklavshi pershij spisok korabliv rosijskogo torgivelnogo flotu vin planuvav vidavnictvo slovnikiv dlya moreplavciv Krishyanis Valdemars buv odnim iz zasnovnikiv latiskoyi nacionalnoyi literaturi ta publicistiki She vin zbirav narodni pisni ta razom zi svoyimi poslidovnikami Krishyanisom Baronsom i lv brav uchast u stvorenni shafi z dajnami Yuris Alunans Dokladnishe Yuris Alunans Yuris Alunans buv zasnovnikom latiskoyi hudozhnoyi poeziyi ta latiskoyi movi zagalom She u shkilni chasi vin ovolodiv nimeckoyu rosijskoyu greckoyu latinskoyu francuzkoyu i litovskoyu movami Doslidzhuvav latisku movu pereklav bilshu chastinu piznishe opublikovanih poezij Z 1856 roku Alunans navchavsya u Derptskomu universiteti de i pochav aktivnu publicistichnu ta literaturnu diyalnist U 1856 roci vin vidav zbirku poezij lv z latis Pisenki perekladeni latiskoyu movoyu Yuris Alunans pragnuv pokazati krasu latiskoyi movi ta yiyi rivnocinnist sered inshih mov Ce bula persha hudozhno viznachna klasichna zbirka virshiv latiskoyu movoyu U 1862 roci Alunans takozh brav uchast u stanovlenni pershoyi progresivnoyi gazeti Peterburgas avizes yaku vidavav Krishyanis Valdemars Vin buv pershim viznachnim zasnovnikom literaturnoyi latiskoyi movi ta vnis do neyi blshe 500 novih sliv bilshist z yakih shvidko perejshla do povsyakdennogo uzhitku She Yuris Alunans buv pershim poetom yakij u svoyih virshah zaklikav narod borotisya za svobodu Krishyanis Barons Krishyanis BaronsDokladnishe Krish yanis Barons Krishyanis Barons buv folkloristom pismennikom i publicistom U 1855 roci vin zakinchiv Yelgavsku gimnaziyu u 1856 1860 rr vivchav matematiku ta astronomiyu u Derptskomu universiteti a z 1862 po 1865 rr buv spivrobitnikom gazeti Peterburgas avizes U 1880 1893 rr pracyuvav vchitelem u Mariyinskij zhinochij gimnaziyi v Moskvi U 1893 roci Barons povernuvsya do Rigi de do kincya zhittya organizovuvav vidannya latiskih narodnih pisen dajn takozh vin doslidzhuvav darvinizm ta prirodoznavchi nauki U 1878 roci vin zajnyavsya uporyadkuvannyam latiskih narodnih pisen i po suti prodovzhiv pracyu Krishyanisa Valdemarsa Praceyu vsogo zhittya Baronsa u folkloristici stala zbirka narodnih pisen Latvju dainas latis Latiski dajni 1915 yaku Yanis Endzelins nazvav narizhnim kamenem latiskoyi filologiyi Okrim cogo Barons uklav Vibirku latiskih dajn Latvju dainu izlasi ta vivchav metriku latiskih narodnih pisen Latvju dainu izlase skolai un Jaunatnei Vibirka latiskih dajn dlya shkolyariv i molodi 1931 Atis Kronvalds Dokladnishe Atis Kronvalds Molodolatish Atis Kronvalds prodovzhiv tradiciyu latiskih vechoriv Krishyanisa Valdemarsa U 1870 roci Atis Kronvalds zasnuvav u Derpti literaturni vechori de zbiralisya 18 studentiv Derptskogo universitetu Metoyu cih vechoriv buli probudzhennya nacionalnoyi samosvidomosti i povagi do latiskoyi movi Div takozhAtmoda Rusifikaciya Baltiyi NacionalizmPrimitki letonika lv Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016 latis rlb lv Arhiv originalu za 14 lyutogo 2016 Procitovano 3 kvitnya 2016