Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перша загребська гімназія (хорв. I. gimnazija u Zagrebu) — загальна гімназія у столиці Хорватії, найстаріша загальна гімназія в Загребі і друга найстаріша гімназія в Хорватії, заснована 1854 року. Зажила слави однієї з найкращих загальних гімназій Хорватії, про що свідчать результати національних олімпіад та державного підсумкового іспиту на атестат зрілості, висока кількість балів у вступників до неї та довгий список визначних випускників або колишніх учнів. Нинішній директор 1-ї гімназії проф. Дуня Марушич Брезетич (хорв. Dunja Marušić Brezetić).
| 1-ша загребська гімназія | |
|---|---|
| хорв. I. gimnazija u Zagrebu | |
 | |
| Колишня будівля 1-ї загребської гімназії, нині музей Мімара | |
| 45°46′39″ пн. ш. 15°59′32″ сх. д. / 45.777528° пн. ш. 15.992306° сх. д.Координати: 45°46′39″ пн. ш. 15°59′32″ сх. д. / 45.777528° пн. ш. 15.992306° сх. д. | |
| Назва латиною | Gymnasium Primum Zagrabia |
| Тип | публічна школа |
| Країна |  Хорватія |
| Розташування | Загреб, пр-т Дубровник, 36 (Avenija Dubrovnik 36) |
| Засновано | 1854 |
| Директор | проф. Дуня Марушич-Брезетич |
| Адреса | Avenija Dubrovnik 36[1] |
| Сайт | www.prva.hr |
Історія
Перший клас 1-ї загребської гімназії було відкрито 20 листопада 1854, під який тимчасово виділили місце у будівлі семінарії на Кирило-Мефодіївській вулиці на Гричі. Наступного року набрали втричі більше учнів, тому їх переселили у будинок початкової школи біля «Попової вежі» на Вразовій набережній. Тоді заклад мав назву «Королівська нижча реальна школа». Лише рішенням цісаря Франца Йосипа I від 15 жовтня 1856 р. школа стала незалежною. За цією адресою вона пробула тільки два роки, адже 1858 міська влада Загреба ухвалила рішення перетворити нижчу реальну школу на вищу реальну гімназію (тобто з трирічної зробити шестирічну), тому придбала під неї будівлю у родини Йосипа Єлачича на набережній Штросмаєра, куди заклад переїхав восени 1958 року і де діятиме наступні 37 років. куди заклад переїхав восени 1858 року. 1 жовтня 1859 року було відкрито 4-й клас після отримання схвалення офіційного Відня, яке надійшло телеграфом. 1860 року відбувся прийом до 5-го класу, і лише в 1861 році після набору до 6-го класу, вища реальна гімназія стала повнокомплектною. З падінням неоабсолютизму, вже восени 1860, у першій гімназії як офіційну мову навчання було введено хорватську мову.
1895 гімназія знову переселилася, цього разу в нову будівлю на теперішній площі Рузвельта, де тоді розміщувалася вища комерційна та реальна восьмирічна гімназія. У цьому місці перша гімназія провела майже сто років, доки їй не довелося 1986 року переїхати через реконструкцію будівлі у музей витворів мистецтва з колекції Анте Топича Мімара. Потім почався шестирічний «невротичний» період, коли славетна школа не мала постійного приміщення для навчання, а вчителі та учні переїжджали з будівлі до будівлі, а іноді навіть доводилося міняти будівлі від уроку до уроку.
1992 гімназія знову отримала постійне місце вже за теперішньою адресою в Новому Загребі, а вчителі та учні поступово повернули давню репутацію школи. Нині в ній працює близько півсотні вчителів і навчається приблизно шістсот учнів.
Навчальна та позакласна робота
Заняття в 1-й гімназії проводяться в одну зміну, почергово через тиждень починаючись то вранці о 8:00, то пополудні о 14:00. Урок триває 45 хвилин, а перерви по 5 хвилин, за винятком великої перерви після третього уроку, яка триває 15 хвилин.
Навчальні предмети: хорватська мова, латина, 2 іноземні мови (німецька, англійська, французька, італійська, іспанська, російська), музичне мистецтво, образотворче мистецтво, психологія, логіка, філософія, соціологія, історія, географія, математика, фізика, хімія, біологія, інформатика, політика та економіка, фізична і медична культура та предмет на вибір (етика або релігія).
Істотна частина викладання також відбувається на місцевості, з регулярними відвідинами природничого, археологічного, технічного та історичного музеїв Загреба, Меджимур'я, Вуковара, Національного парку Паклениця, Хорватської академії наук і мистецтв тощо, а також з індивідуальними поїздками у Відень, Верону та інші міста.
Останніми роками, найчастіше в другому класі, також відбуваються поїздки в Гардаленд, а наприкінці третього або на початку четвертого класу (майбутні) випускники школи їдуть у випускну подорож, найчастіше в Нідерланди, Прагу, Грецію або Іспанію.
Школярі можуть брати участь у багатьох позакласних заходах, насамперед у драматичному гуртку «Гордоган», дискусійному клубі Krvoločne Visibabe і мистецькому гуртку «Юні керамісти», а також у хорі дівчаток, Червоному Хресті, історичному гуртку, екогрупі, журналістському гуртку, бібліотечному гуртку, секції альпінізму, волонтерському клубі та ін.
Гімназисти також щороку беруть участь у Всесвітньому дні походів, виїжджаючи на Медведницю, та влаштовують велопробіг «Привіт весні», крім того, навчальний заклад співпрацює з посольством Франції, МВС, студентською асоціацією AIESEC та багатьма іншими.
Відомі випускники або колишні учні
- Володимир Бакарич — політик, державний діяч, теоретик марксизму, співзасновник ЗАВНОХ, перший голова СР Хорватія
- — літератор, поет, революціонер, учасник Громадянської війни в Іспанії
- Доброслав Цесарич — академік, поет
- — академік, видатний математик, японознавець
- Бруна Есіх — науковиця, політик
- Вільям Феллер — видатний математик, професор університетів у Кілі, Стокгольмі, Копенгагені, Лунді, Прінстоні та Провіденсі.
- — академічний живописець
- Драгутин Горянович-Крамбергер — палеонтолог, археолог, геолог, першовідкривач Крапинської доісторичної людини
- Іво Йосипович — композитор, професор університету, 3-й Президент Хорватії
- — академік, архітектор, проєктувальник міського стадіону у Спліті
- Зоран Міланович — юрист, політик, другий голова СДП (з 2006 по 2016), 10-й прем'єр-міністр Хорватії (2012—2016), 5-й Президент Хорватії (з 2020)
- Ватрослав Мимиця — кінорежисер, сценарист і продюсер
- — академік, професор університету
- Володимир Прелог — науковець, лауреат Нобелівської премії з хімії
- — диригент
Примітки
- https://www.prva.hr
Посилання
- Вебсайт 1-ї гімназії [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.] (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Persha zagrebska gimnaziya horv I gimnazija u Zagrebu zagalna gimnaziya u stolici Horvatiyi najstarisha zagalna gimnaziya v Zagrebi i druga najstarisha gimnaziya v Horvatiyi zasnovana 1854 roku Zazhila slavi odniyeyi z najkrashih zagalnih gimnazij Horvatiyi pro sho svidchat rezultati nacionalnih olimpiad ta derzhavnogo pidsumkovogo ispitu na atestat zrilosti visoka kilkist baliv u vstupnikiv do neyi ta dovgij spisok viznachnih vipusknikiv abo kolishnih uchniv Ninishnij direktor 1 yi gimnaziyi prof Dunya Marushich Brezetich horv Dunja Marusic Brezetic 1 sha zagrebska gimnaziyahorv I gimnazija u ZagrebuKolishnya budivlya 1 yi zagrebskoyi gimnaziyi nini muzej Mimara45 46 39 pn sh 15 59 32 sh d 45 777528 pn sh 15 992306 sh d 45 777528 15 992306 Koordinati 45 46 39 pn sh 15 59 32 sh d 45 777528 pn sh 15 992306 sh d 45 777528 15 992306Nazva latinoyuGymnasium Primum ZagrabiaTippublichna shkolaKrayina HorvatiyaRoztashuvannyaZagreb pr t Dubrovnik 36 Avenija Dubrovnik 36 Zasnovano1854Direktorprof Dunya Marushich BrezetichAdresaAvenija Dubrovnik 36 1 Sajtwww prva hrIstoriyaPershij klas 1 yi zagrebskoyi gimnaziyi bulo vidkrito 20 listopada 1854 pid yakij timchasovo vidilili misce u budivli seminariyi na Kirilo Mefodiyivskij vulici na Grichi Nastupnogo roku nabrali vtrichi bilshe uchniv tomu yih pereselili u budinok pochatkovoyi shkoli bilya Popovoyi vezhi na Vrazovij naberezhnij Todi zaklad mav nazvu Korolivska nizhcha realna shkola Lishe rishennyam cisarya Franca Josipa I vid 15 zhovtnya 1856 r shkola stala nezalezhnoyu Za ciyeyu adresoyu vona probula tilki dva roki adzhe 1858 miska vlada Zagreba uhvalila rishennya peretvoriti nizhchu realnu shkolu na vishu realnu gimnaziyu tobto z tririchnoyi zrobiti shestirichnu tomu pridbala pid neyi budivlyu u rodini Josipa Yelachicha na naberezhnij Shtrosmayera kudi zaklad pereyihav voseni 1958 roku i de diyatime nastupni 37 rokiv kudi zaklad pereyihav voseni 1858 roku 1 zhovtnya 1859 roku bulo vidkrito 4 j klas pislya otrimannya shvalennya oficijnogo Vidnya yake nadijshlo telegrafom 1860 roku vidbuvsya prijom do 5 go klasu i lishe v 1861 roci pislya naboru do 6 go klasu visha realna gimnaziya stala povnokomplektnoyu Z padinnyam neoabsolyutizmu vzhe voseni 1860 u pershij gimnaziyi yak oficijnu movu navchannya bulo vvedeno horvatsku movu 1895 gimnaziya znovu pereselilasya cogo razu v novu budivlyu na teperishnij ploshi Ruzvelta de todi rozmishuvalasya visha komercijna ta realna vosmirichna gimnaziya U comu misci persha gimnaziya provela majzhe sto rokiv doki yij ne dovelosya 1986 roku pereyihati cherez rekonstrukciyu budivli u muzej vitvoriv mistectva z kolekciyi Ante Topicha Mimara Potim pochavsya shestirichnij nevrotichnij period koli slavetna shkola ne mala postijnogo primishennya dlya navchannya a vchiteli ta uchni pereyizhdzhali z budivli do budivli a inodi navit dovodilosya minyati budivli vid uroku do uroku 1992 gimnaziya znovu otrimala postijne misce vzhe za teperishnoyu adresoyu v Novomu Zagrebi a vchiteli ta uchni postupovo povernuli davnyu reputaciyu shkoli Nini v nij pracyuye blizko pivsotni vchiteliv i navchayetsya priblizno shistsot uchniv Navchalna ta pozaklasna robotaZanyattya v 1 j gimnaziyi provodyatsya v odnu zminu pochergovo cherez tizhden pochinayuchis to vranci o 8 00 to popoludni o 14 00 Urok trivaye 45 hvilin a perervi po 5 hvilin za vinyatkom velikoyi perervi pislya tretogo uroku yaka trivaye 15 hvilin Navchalni predmeti horvatska mova latina 2 inozemni movi nimecka anglijska francuzka italijska ispanska rosijska muzichne mistectvo obrazotvorche mistectvo psihologiya logika filosofiya sociologiya istoriya geografiya matematika fizika himiya biologiya informatika politika ta ekonomika fizichna i medichna kultura ta predmet na vibir etika abo religiya Istotna chastina vikladannya takozh vidbuvayetsya na miscevosti z regulyarnimi vidvidinami prirodnichogo arheologichnogo tehnichnogo ta istorichnogo muzeyiv Zagreba Medzhimur ya Vukovara Nacionalnogo parku Paklenicya Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv tosho a takozh z individualnimi poyizdkami u Viden Veronu ta inshi mista Ostannimi rokami najchastishe v drugomu klasi takozh vidbuvayutsya poyizdki v Gardalend a naprikinci tretogo abo na pochatku chetvertogo klasu majbutni vipuskniki shkoli yidut u vipusknu podorozh najchastishe v Niderlandi Pragu Greciyu abo Ispaniyu Shkolyari mozhut brati uchast u bagatoh pozaklasnih zahodah nasampered u dramatichnomu gurtku Gordogan diskusijnomu klubi Krvolocne Visibabe i misteckomu gurtku Yuni keramisti a takozh u hori divchatok Chervonomu Hresti istorichnomu gurtku ekogrupi zhurnalistskomu gurtku bibliotechnomu gurtku sekciyi alpinizmu volonterskomu klubi ta in Gimnazisti takozh shoroku berut uchast u Vsesvitnomu dni pohodiv viyizhdzhayuchi na Medvednicyu ta vlashtovuyut veloprobig Privit vesni krim togo navchalnij zaklad spivpracyuye z posolstvom Franciyi MVS studentskoyu asociaciyeyu AIESEC ta bagatma inshimi Vidomi vipuskniki abo kolishni uchniVipusknikami gimnaziyi buli dva prezidenti Horvatiyi odin iz yakih Ivo Josipovich Volodimir Bakarich politik derzhavnij diyach teoretik marksizmu spivzasnovnik ZAVNOH pershij golova SR Horvatiya literator poet revolyucioner uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Dobroslav Cesarich akademik poet akademik vidatnij matematik yaponoznavec Bruna Esih naukovicya politik Vilyam Feller vidatnij matematik profesor universitetiv u Kili Stokgolmi Kopengageni Lundi Prinstoni ta Providensi akademichnij zhivopisec Dragutin Goryanovich Kramberger paleontolog arheolog geolog pershovidkrivach Krapinskoyi doistorichnoyi lyudini Ivo Josipovich kompozitor profesor universitetu 3 j Prezident Horvatiyi akademik arhitektor proyektuvalnik miskogo stadionu u Spliti Zoran Milanovich yurist politik drugij golova SDP z 2006 po 2016 10 j prem yer ministr Horvatiyi 2012 2016 5 j Prezident Horvatiyi z 2020 Vatroslav Mimicya kinorezhiser scenarist i prodyuser akademik profesor universitetu Volodimir Prelog naukovec laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi dirigentPrimitkihttps www prva hrPosilannyaVebsajt 1 yi gimnaziyi 31 sichnya 2022 u Wayback Machine hor