Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Переяслав Хмельницьке вікаріатство вікаріатство Київської єпархії Української Православної Церкви Московського патріарха

Переяслав-Хмельницьке вікаріатство

Переяслав-Хмельницьке вікаріатство

Переяслав-Хмельницьке вікаріатство — вікаріатство Київської єпархії Української Православної Церкви (Московського патріархату).

Переяслав-Хмельницьке вікаріатство

image
Основні дані
Заснована XI століття
Єпархіальний центр Переяслав

У піклування вікаріатства були довірені Переяслав-Хмельницький, Бориспільський, Обухівський та Васильківський райони Київської області.

Назви

  • Переяславська (згад. 1036)
  • Переяславська та Сарайська (1269—1279/бл. 1291)
  • Переяславська та Бориспільська (коад'юторська/вікарна) (1698 — 31 серпня 1733)
  • Переяславська та Бориспільська (31 серпня 1733 — 27 березня 1785)
  • Переяславська та Бориспільська (коад'юторська/вікарна) (27 березня 1785 — 16 жовтня 1799)
  • Малоросійська та Переяславська (16 жовтня 1799 — 4/17 грудня 1803)
  • Переяславська (вікарна) (вересень — кінець 1922)
  • Переяслав-Хмельницька (вікарна) (1943—2011)
  • Переяслав-Хмельницька та Вишневська (вікарна) (з 2011)

Історія

Найраніше час, що передбачає облаштування православної кафедри в Переяславі (тоді Переяславі-Руському) — кінець X століття. З 990-х Переяслав був місцем перебування руських митрополитів — за свідченням Миконівського літопису, «живо тамо множає митрополити Київські і всієї Русі, і єпископи поставляли там». Лише після завершення закладеного у 1037 році Софійського собору кафедру було перенесено до титулярної столиці Києва.

Заснування Переяславської єпархії зазвичай датують 1054 роком. За іншими відомостями — 1072, є згадки під 1036 роком. Однією з відмінних рис політичного устрою Русі після смерті київського князя Ярослава Мудрого (1019—1054) було своєрідне сокерування (за яким в історіографії закріпилася не зовсім вдала назва «тріумвірат») його синів — Ізяслава Київського, Святослава Чернігівського та Всеволода Переяслава. На цей період припадають уривчасті звістки про існування на Русі, поряд із Київською митрополією, заснованою невдовзі після хрещення наприкінці Х ст., ще двох — у Чернігові та Переяславі Руському. Череду переяславських митрополитів відкрив грек Леон(т), автор антилатинського трактату про опрісноки; він помер, ймовірно, взимку 1071—1072 або навесні 1072, якщо в травні 1072 переяславську кафедру очолював вже Петро. Святительство Петра та його наступника Миколи також було коротким, тому що поставлення Єфрема необхідно датувати не пізніше 1076; можна припускати, що або кандидатура Петра, або Миколи (а може, й того, й іншого) у митрополити не змогла пройти затвердження у Константинополі, бо у переліку митрополій 80-х років XI століття Переяславська митрополія позначена не поряд із Чернігівською, на 73 -м місці, а значно нижче, під № 77, що передбачає її поновлення після відомої перерви.

У 1239 році під час монголо-татарської навали на Русь Переяслав був зруйнований і єпархія припинилася. У 1261 її територія, а в 1269 — найменування були передані Сарайським владикам при татарському хані. Остаточне скасування цієї титулярної кафедри відбулося 1279 року або близько 1291 року.

У 1695 митрополит Київський Варлаам Ясинський порушив справу про заснування в Переяславі архієрейської кафедри, і в 1698 знову «дано був наказ про постанову єпископа в Переяслав…» Єпархію було відроджено у 1700—1701 роках як коад'юторство (вікаріатство) Київської єпархії. Кафедральним собором став зведений 1700 року Вознесенський собор .

31 серпня 1733 року Переяславська єпархія стала самостійною.

Восени 1738 року у Переяславі було засновано семінарію. У 1756 році від Київської до Переяславської були перераховані церкви Крилівської та Новомиргородської протопопії, що розташовувалися на правому боці Дніпра. У 1777 і 1778 роках багато монастирів і церков Київської єпархії було перераховано до Переяславської.

З 27 березня 1785 року — знову вікаріатство Київської єпархії.

Згідно з Високим наказом від 16 жовтня 1799 року про приведення у відповідність єпархіальних і губернських кордонів, Переяславська кафедра знову набуває самостійності під ім'ям Малоросійської та Переяславської і займає територію створеної в 1796 році Малоросійської губернії, до складу якої входить і вся Полтавщина.

Унаслідок зміни губернського устрою, 17 грудня 1803 року указом Священного Синоду була перетворена на Полтавську.

2-5 вересня 1922 р. було на нараді православних архієреїв прийнято рішення «у зв'язку з поширенням розколів самосвятського та оновленського необхідно для боротьби з ними збільшити кількість вікаріатств Полтавської єпархії», в числі яких було засновано і Переяславське, на яке був присвячений , проте невдовзі його перевели на .

Наступне призначення на кафедру було лише 11 листопада 1954 року. З того часу на Переяслав-Хмельницьке вікаріатство вже не припинялося надовго.

Рішенням Священного синоду УПЦ від 23 грудня 2010 року у піклування вікаріатства було довірено Переяслав-Хмельницький, Бориспільський, Обухівський та Васильківський райони Київської області. Керував Переяслав-Хмельницьким вікаріатством архієпископ Олександр (Драбинко), що не перебував на однойменній кафедрі, а єпископ Васильківський Пантелеїмон (Поворознюк).

З 14 червня 2011 року єпископ титулується Переяслав-Хмельницьким та Вишневським.

25 вересня 2013 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви (Журнал № 58) зі складу Київської єпархії виділено Бориспільську єпархію, до складу якої увійшло місто Переяслав-Хмельницький, проте титул було збережено за вікарієм Київської митрополії.

Єпископи

  • Микола (1054—1072)
  • Петро (1072—1082)
  • Микола (?)
  • Леон (бл. 1069/1070 — до 1076)
  • (згад. 1089 — ок. 1098)
  • Симеон (? — ?)
  • Лазар (11 листопада 1104 — 16 вересня 1117)
  • Андрій (1117 г.)
  • (1 січня 1118 — 12 квітня 1123)
  • Микола (1123—1123)
  • Йоан (1123—1125)
  • Марк (Макарій) (4 жовтня 1125 — 6 січня 1134)
  • Маркел (1134 — 9 лютого 1135)
  • Макарій (1135—1141)
  • Євфимій (1141—1155)
  • Василь (1156—1168)
  • Антоній (1168—1197)
  • (1198—1231)
  • Симеон II (1239 (?) — 2 августа 1239)
  • Феодор (1239—1269)
  • (1269—1279)
  • (зг. 1596)
Переяславське вікаріатство Київської єпархії
Переяславська і Бориспільська єпархія
  • Арсеній (Берло) (28 січня 1733 — 2 жовтня 1735, 3 січня 1736 — 7 червня 1744)
  • (2 лютого 1745—12 червня 1751)
  • (1751—1753) в/в, ієромонах
  • Іоанн (Козлович) (7 березня 1753 — 16 березня 1757)
  • (27 липня 1757 — 22 грудня 1769)
  • (31 жовтня 1770 — 2 травня 1776)
  • (17 липня 1776 — 27 березня 1785)
Переяславське вікаріатство Київської єпархії
Малоросійська та Переяславська єпархія
  • (25 вересня 1799 — 17 грудня 1803)
Переяславське вікаріатство Київської єпархії
  • (не раніше вересня 1922 — не пізніше січня 1923)
Переяслав-Хмельницьке вікаріатство Київської єпархії

Примітки

  1. Назаренко А. В. Митрополии Ярославичей во второй половине XI века //. 2007. № 1 (27). С. 102.
  2. Владимир Пархоменко «Очерк истории Переяславско-Бориспольской епархии».
  3. Тригуб Олександр, Розкол Російської Православної Церкви в Українi (1922-39 рр.): Між державним політичним управлінням та реформацією, Миколаїв [ 2013-10-03 у Wayback Machine.]: Изд-во ЧДУ им. Петра Могилы, 2009, стр. 154
  4. Синод УПЦ (МП) принял ряд важных кадровых и административных решений " Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 14 квітня 2011.
  5. А. В. Назаренко Леон. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2015. — Т. XL. — С. 441-442. — .(рос.)
  6. Павло (єпископ Переяславський) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  7. Симеон (святий, єпископ Переяславський) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pereyaslav Hmelnicke vikariatstvo vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo patriarhatu Pereyaslav Hmelnicke vikariatstvo Osnovni daniZasnovana XI stolittyaYeparhialnij centr Pereyaslav U pikluvannya vikariatstva buli dovireni Pereyaslav Hmelnickij Borispilskij Obuhivskij ta Vasilkivskij rajoni Kiyivskoyi oblasti NazviPereyaslavska zgad 1036 Pereyaslavska ta Sarajska 1269 1279 bl 1291 Pereyaslavska ta Borispilska koad yutorska vikarna 1698 31 serpnya 1733 Pereyaslavska ta Borispilska 31 serpnya 1733 27 bereznya 1785 Pereyaslavska ta Borispilska koad yutorska vikarna 27 bereznya 1785 16 zhovtnya 1799 Malorosijska ta Pereyaslavska 16 zhovtnya 1799 4 17 grudnya 1803 Pereyaslavska vikarna veresen kinec 1922 Pereyaslav Hmelnicka vikarna 1943 2011 Pereyaslav Hmelnicka ta Vishnevska vikarna z 2011 IstoriyaNajranishe chas sho peredbachaye oblashtuvannya pravoslavnoyi kafedri v Pereyaslavi todi Pereyaslavi Ruskomu kinec X stolittya Z 990 h Pereyaslav buv miscem perebuvannya ruskih mitropolitiv za svidchennyam Mikonivskogo litopisu zhivo tamo mnozhaye mitropoliti Kiyivski i vsiyeyi Rusi i yepiskopi postavlyali tam Lishe pislya zavershennya zakladenogo u 1037 roci Sofijskogo soboru kafedru bulo pereneseno do titulyarnoyi stolici Kiyeva Zasnuvannya Pereyaslavskoyi yeparhiyi zazvichaj datuyut 1054 rokom Za inshimi vidomostyami 1072 ye zgadki pid 1036 rokom Odniyeyu z vidminnih ris politichnogo ustroyu Rusi pislya smerti kiyivskogo knyazya Yaroslava Mudrogo 1019 1054 bulo svoyeridne sokeruvannya za yakim v istoriografiyi zakripilasya ne zovsim vdala nazva triumvirat jogo siniv Izyaslava Kiyivskogo Svyatoslava Chernigivskogo ta Vsevoloda Pereyaslava Na cej period pripadayut urivchasti zvistki pro isnuvannya na Rusi poryad iz Kiyivskoyu mitropoliyeyu zasnovanoyu nevdovzi pislya hreshennya naprikinci H st she dvoh u Chernigovi ta Pereyaslavi Ruskomu Cheredu pereyaslavskih mitropolitiv vidkriv grek Leon t avtor antilatinskogo traktatu pro oprisnoki vin pomer jmovirno vzimku 1071 1072 abo navesni 1072 yaksho v travni 1072 pereyaslavsku kafedru ocholyuvav vzhe Petro Svyatitelstvo Petra ta jogo nastupnika Mikoli takozh bulo korotkim tomu sho postavlennya Yefrema neobhidno datuvati ne piznishe 1076 mozhna pripuskati sho abo kandidatura Petra abo Mikoli a mozhe j togo j inshogo u mitropoliti ne zmogla projti zatverdzhennya u Konstantinopoli bo u pereliku mitropolij 80 h rokiv XI stolittya Pereyaslavska mitropoliya poznachena ne poryad iz Chernigivskoyu na 73 m misci a znachno nizhche pid 77 sho peredbachaye yiyi ponovlennya pislya vidomoyi perervi U 1239 roci pid chas mongolo tatarskoyi navali na Rus Pereyaslav buv zrujnovanij i yeparhiya pripinilasya U 1261 yiyi teritoriya a v 1269 najmenuvannya buli peredani Sarajskim vladikam pri tatarskomu hani Ostatochne skasuvannya ciyeyi titulyarnoyi kafedri vidbulosya 1279 roku abo blizko 1291 roku U 1695 mitropolit Kiyivskij Varlaam Yasinskij porushiv spravu pro zasnuvannya v Pereyaslavi arhiyerejskoyi kafedri i v 1698 znovu dano buv nakaz pro postanovu yepiskopa v Pereyaslav Yeparhiyu bulo vidrodzheno u 1700 1701 rokah yak koad yutorstvo vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyi Kafedralnim soborom stav zvedenij 1700 roku Voznesenskij sobor 31 serpnya 1733 roku Pereyaslavska yeparhiya stala samostijnoyu Voseni 1738 roku u Pereyaslavi bulo zasnovano seminariyu U 1756 roci vid Kiyivskoyi do Pereyaslavskoyi buli pererahovani cerkvi Krilivskoyi ta Novomirgorodskoyi protopopiyi sho roztashovuvalisya na pravomu boci Dnipra U 1777 i 1778 rokah bagato monastiriv i cerkov Kiyivskoyi yeparhiyi bulo pererahovano do Pereyaslavskoyi Z 27 bereznya 1785 roku znovu vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyi Zgidno z Visokim nakazom vid 16 zhovtnya 1799 roku pro privedennya u vidpovidnist yeparhialnih i gubernskih kordoniv Pereyaslavska kafedra znovu nabuvaye samostijnosti pid im yam Malorosijskoyi ta Pereyaslavskoyi i zajmaye teritoriyu stvorenoyi v 1796 roci Malorosijskoyi guberniyi do skladu yakoyi vhodit i vsya Poltavshina Unaslidok zmini gubernskogo ustroyu 17 grudnya 1803 roku ukazom Svyashennogo Sinodu bula peretvorena na Poltavsku 2 5 veresnya 1922 r bulo na naradi pravoslavnih arhiyereyiv prijnyato rishennya u zv yazku z poshirennyam rozkoliv samosvyatskogo ta onovlenskogo neobhidno dlya borotbi z nimi zbilshiti kilkist vikariatstv Poltavskoyi yeparhiyi v chisli yakih bulo zasnovano i Pereyaslavske na yake buv prisvyachenij prote nevdovzi jogo pereveli na Nastupne priznachennya na kafedru bulo lishe 11 listopada 1954 roku Z togo chasu na Pereyaslav Hmelnicke vikariatstvo vzhe ne pripinyalosya nadovgo Rishennyam Svyashennogo sinodu UPC vid 23 grudnya 2010 roku u pikluvannya vikariatstva bulo dovireno Pereyaslav Hmelnickij Borispilskij Obuhivskij ta Vasilkivskij rajoni Kiyivskoyi oblasti Keruvav Pereyaslav Hmelnickim vikariatstvom arhiyepiskop Oleksandr Drabinko sho ne perebuvav na odnojmennij kafedri a yepiskop Vasilkivskij Panteleyimon Povoroznyuk Z 14 chervnya 2011 roku yepiskop tituluyetsya Pereyaslav Hmelnickim ta Vishnevskim 25 veresnya 2013 roku rishennyam Svyashennogo Sinodu Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Zhurnal 58 zi skladu Kiyivskoyi yeparhiyi vidileno Borispilsku yeparhiyu do skladu yakoyi uvijshlo misto Pereyaslav Hmelnickij prote titul bulo zberezheno za vikariyem Kiyivskoyi mitropoliyi YepiskopiMikola 1054 1072 Petro 1072 1082 Mikola Leon bl 1069 1070 do 1076 zgad 1089 ok 1098 Simeon Lazar 11 listopada 1104 16 veresnya 1117 Andrij 1117 g 1 sichnya 1118 12 kvitnya 1123 Mikola 1123 1123 Joan 1123 1125 Mark Makarij 4 zhovtnya 1125 6 sichnya 1134 Markel 1134 9 lyutogo 1135 Makarij 1135 1141 Yevfimij 1141 1155 Vasil 1156 1168 Antonij 1168 1197 1198 1231 Simeon II 1239 2 avgusta 1239 Feodor 1239 1269 1269 1279 zg 1596 Pereyaslavske vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyiZahariya Kornilovich 11 zhovtnya 1700 28 serpnya 1715 Kirilo Shumlyanskij zhovten 1715 30 listopada 1726 4 chervnya 1727 8 chervnya 1730 Varlaam Lenickij 8 chervnya 1730 13 kvitnya 1731 Pereyaslavska i Borispilska yeparhiyaArsenij Berlo 28 sichnya 1733 2 zhovtnya 1735 3 sichnya 1736 7 chervnya 1744 2 lyutogo 1745 12 chervnya 1751 1751 1753 v v iyeromonah Ioann Kozlovich 7 bereznya 1753 16 bereznya 1757 27 lipnya 1757 22 grudnya 1769 31 zhovtnya 1770 2 travnya 1776 17 lipnya 1776 27 bereznya 1785 Pereyaslavske vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyiViktor Sadkovskij 9 chervnya 1785 12 kvitnya 1793 Dimitrij Ustimovich 14 serpnya 1793 1 travnya 1795 Amfilohij Leontovich 24 chervnya 1795 1 lipnya 1799 Malorosijska ta Pereyaslavska yeparhiya 25 veresnya 1799 17 grudnya 1803 Pereyaslavske vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyi ne ranishe veresnya 1922 ne piznishe sichnya 1923 Pereyaslav Hmelnicke vikariatstvo Kiyivskoyi yeparhiyiNestor Tugaj 11 listopada 1954 16 bereznya 1961 Bogolep Ancuh 5 lyutogo 25 travnya 1965 Feodosij Dikun 4 chervnya 7 zhovtnya 1967 Volodimir Sabodan 28 listopada 1968 20 bereznya 1969 Sava Babinec 30 bereznya 1969 2 lyutogo 1972 Varlaam Ilyushenko 22 zhovtnya 1972 18 bereznya 1977 Antonij Moskalenko 13 zhovtnya 1985 30 grudnya 1986 8 lyutogo 1987 30 listopada 1988 Ionafan Yeleckih 23 kvitnya 1989 23 kvitnya 1991 Alipij Pogrebnyak 23 sichnya 28 travnya 1992 priznachennya ne prijnyav Antonij Fialko 27 lipnya 1992 22 chervnya 1993 Ioann Siopko 13 grudnya 1996 26 lipnya 2000 Mitrofan Yurchuk 30 lipnya 2000 31 travnya 2007 Oleksandr Drabinko 19 grudnya 2007 17 grudnya 2018 Dionisij Pilipchuk z 19 grudnya 2018 roku PrimitkiNazarenko A V Mitropolii Yaroslavichej vo vtoroj polovine XI veka 2007 1 27 S 102 Vladimir Parhomenko Ocherk istorii Pereyaslavsko Borispolskoj eparhii Trigub Oleksandr Rozkol Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi v Ukrayini 1922 39 rr Mizh derzhavnim politichnim upravlinnyam ta reformaciyeyu Mikolayiv 2013 10 03 u Wayback Machine Izd vo ChDU im Petra Mogily 2009 str 154 Sinod UPC MP prinyal ryad vazhnyh kadrovyh i administrativnyh reshenij Religiya v Ukrayini Vera i religiya Filosofiya i religiya v Ukraine originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 14 kvitnya 2011 A V Nazarenko Leon Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2015 T XL S 441 442 ISBN 978 5 89572 033 2 ros Pavlo yepiskop Pereyaslavskij Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Simeon svyatij yepiskop Pereyaslavskij Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros

Дата публікації:
Топ