Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Переяславський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, Російської Республіки, Української Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки з центром у місті Переяслав.
| Переяславський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Полтавська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Переяслав | |||
| Створений | 1781 рік | |||
| Площа | 374 344 десятин (4 089,7 км²) | |||
| Населення | 185 306 осіб | |||
| Найбільші міста | Переяслав, Баришівка, Березань, Бориспіль, Великий Крупіль, Вороньків | |||
| Попередники | Переяславський полк | |||
| Наступники | Переяславський район | |||
Історія
Повіт був створений 1781 року в складі Київського намісництва, 1796 року віднесено до Малоросійської губернії, а з 27 лютого 1802 року — до Полтавської губернії (містився у її північно-західній частині).
З 27 квітня 1921 року до ліквідації повітового устрою в 1923 р. повіт був у складі Київської губернії.
Центр — місто Переяслав. Мав у підпорядкуванні 16 волостей. Займав близько 374 344 десятин.
Географія
Поверхню повіту прорізали долини таких річок: на сході паралельно Супою протікав із північного заходу на південний захід через весь повіт Трубіж, який впадав у Дніпро; із півночі в нього впадала невелика річка Недра, із заходу — річки Суличівка і Альта. Річки були мілководні; багато ділянок у літній період пересихали, і на місці течії таких річок залишалися лише їхні долини, які досягали часом значного розвитку. Винятком був лише Дніпро, який омивав південні і західні межі повіту протягом 110 верст, і це була єдина судноплавна річка в повіті.
Поверхня повіту рівна. Найвищі пункти: Пологи] (72,30 сажнів над рівнем моря), Циблі (65,91), Виповзки (69,27) тощо. Серед великої низовини солонцевої долини Альти зустрічалися місцями значної висоти пункти, наприклад, Любарці — на висоті 63 сажнів, Резів — 61,63 сажнів; ці пункти і були місцем поселення, бо всю місцевість навесні затоплювала вода.
Річка Трубіж протікала повітом на 70 верст. В звичайний час (за винятком нижньої свої течії) Трубіж губився в непрохідних болотах, перетворювався на лабіринт вузьких проток. Весною після танення снігів, підпертий з півдня водами Дніпра, він у своїй північній частині перетворював цілий водорозділ Трубіж-Суличівка на справжнє море. При з'єднанні Трубіжа з Дніпром у період весняного повноводдя ставався такий розлив води, що на деякий час дніпровські пароплави могли доходити майже до самого Переяслава.
В геологічному відношенні повіт розпадається на три головні області. Перша з них — у межах плато і другої тераси водорозділу Недра-Трубіж-Супій-Дніпро, і вона мала таку будову: чорнозем, світло-жовтий лес товщиною 1-3 сажні, червонувато-жовтої або червоно-бурої дилювіальної глини, жовтий, великозернистий, місцями тонкошаровий пісок з прожилками, збагачений окисами заліза. Область друга поширювалася на іншу частину повіту, за винятком річних долин, і складалася з чорнозему і легкого сірого суглинку, тонкосупіщаного лесу і пісків жовто-великозернистих. Область третя поширювалася в річкових долинах і особливо добре виражена в широкій долині Дніпра і Трубіжа; це область дюнних пісків, змішаних з болотами, річкового алювія, частиною солонців і іншими.
Згідно з військово-топографічною зйомкою 1862 р. в повіті 1/5 частина — піски і болота. За дослідженням професора А. В. Гурова, їх ще більше. Під лісами 1885 року було 65 958 десятин. 1896 року лісів було ще менше, бо їх багато вирубали. У Придніпров'ї ростуть здебільшого дуб, береза, осика та вільха; багато було також соснових лісів, але їх почали вирубувати раніше за інших.
Власництво у повіті
На 1 січня 1896 року 1568 приватним землевласникам належало 113 626 десятин. Менше 1 десятини мали 153 господарі, 1-50 — 1122, 50-100 — 113, 100—500 — 131, 500—1000 — 28, понад 1 тисячу десятин — 21 господар.
828 дворян володіли 98812 десятинами, 309 осіб духовного сану — 4012, 42 купців — 4315, 389 міщан — 1064 десятинами.
Із 2306 маєтків були заставлені на 1 січня 1896 р. 245.
Нероздільну власність селянських товариств складали вигони і т. зв. «спільні» землі. Перших було 4421 десятина, других — 16019 десятин, загалом — 10,7 % землі, яка належала сільським станам.
Селяни 1887 року мали наділеної землі 183 583 десятини, зокрема, ораної — 137 705, під хатами, садами та городами — 16 687, під луками — 15 728, під вигонами і пасовищами — 2 754, під лісами — 10 709 десятин.
Купленої земли на 1892 р. селяни мали 6208 десятин, орендованої — 19097 десятин.
1896 року в сільських товариствах посіяли жита 51 140 чверті, вівса — 28 210, гречки — 21450, ячменю — 58.
Населення
За даними перепису 1897 року у Переяславському повіті на 1 квадратну версту припадало 51,54 людей.
Населення за національністю:
| Національність | Кількість, чол. | Кількість, % |
|---|---|---|
| Українці | 93,78 | |
| Євреї | 5,29 | |
| Росіяни | 0,78 | |
| Поляки | 0,07 | |
| Білоруси | 0,02 | |
| Німці | 0,01 | |
| Цигани | 0,01 | |
| Інші | 0,04 | |
| Усього | 185 306 | 100,00 |
За суспільним станом:
| Дворяни | Духовенство | Купці | Міщани | Селяни | Іноземні підданні | Інші |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 2844 | 1424 | 265 | 21864 | 158250 | 47 | 612 |
За віком:
| Категорія | м. Переяслав | Повіт без міста | Усього |
|---|---|---|---|
| Діти молодше року (м.) | 251 | 3152 | 3403 |
| Діти молодше року (ж.) | 239 | 3128 | 3367 |
| Від 1 до 9 років (м.) | 1817 | 21661 | 23478 |
| Від 1 до 9 років (ж.) | 1762 | 22006 | 23768 |
| Від 10 до 19 років (м.) | 1741 | 18421 | 20162 |
| Від 10 до 19 років (ж.) | 1887 | 19204 | 21091 |
| Від 20 до 29 років (м.) | 958 | 11491 | 12449 |
| Від 20 до 29 років (ж.) | 1066 | 12877 | 13943 |
| Від 30 до 39 років (м.) | 813 | 10382 | 11195 |
| Від 30 до 39 років (ж.) | 903 | 10649 | 11552 |
| Від 40 до 49 років (м.) | 610 | 7816 | 8425 |
| Від 40 до 49 років (ж.) | 620 | 7710 | 8330 |
| Від 50 до 59 років (м.) | 467 | 5644 | 6111 |
| Від 50 до 59 років (ж.) | 501 | 5690 | 6191 |
Коментарі
- Міста згадані в "Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона".
Примітки
- Постановление ВУЦИК от 27.04.1921 о включении Переяславского уезда в состав Киевской губернии
Посилання
Переяславль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Література
- Перепис населення. XXXIII. Полтавська губернія. Н. А. Тройніцкій (ред.) (Санкт-Петербург, 1904)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pereyaslavskij povit administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi Rosijskoyi Respubliki Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinskoyi Derzhavi Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki z centrom u misti Pereyaslav Pereyaslavskij povitGerb povitovogo centruGuberniya Poltavska guberniyaCentr PereyaslavStvorenij 1781 rikPlosha 374 344 desyatin 4 089 7 km Naselennya 185 306 osib Najbilshi mista Pereyaslav Barishivka Berezan Borispil Velikij Krupil VoronkivPoperedniki Pereyaslavskij polkNastupniki Pereyaslavskij rajonPereyaslavskij povit Poltavskoyi guberniyi na karti 1821 rokuIstoriyaPovit buv stvorenij 1781 roku v skladi Kiyivskogo namisnictva 1796 roku vidneseno do Malorosijskoyi guberniyi a z 27 lyutogo 1802 roku do Poltavskoyi guberniyi mistivsya u yiyi pivnichno zahidnij chastini Z 27 kvitnya 1921 roku do likvidaciyi povitovogo ustroyu v 1923 r povit buv u skladi Kiyivskoyi guberniyi Centr misto Pereyaslav Mav u pidporyadkuvanni 16 volostej Zajmav blizko 374 344 desyatin GeografiyaPoverhnyu povitu prorizali dolini takih richok na shodi paralelno Supoyu protikav iz pivnichnogo zahodu na pivdennij zahid cherez ves povit Trubizh yakij vpadav u Dnipro iz pivnochi v nogo vpadala nevelika richka Nedra iz zahodu richki Sulichivka i Alta Richki buli milkovodni bagato dilyanok u litnij period peresihali i na misci techiyi takih richok zalishalisya lishe yihni dolini yaki dosyagali chasom znachnogo rozvitku Vinyatkom buv lishe Dnipro yakij omivav pivdenni i zahidni mezhi povitu protyagom 110 verst i ce bula yedina sudnoplavna richka v poviti Poverhnya povitu rivna Najvishi punkti Pologi 72 30 sazhniv nad rivnem morya Cibli 65 91 Vipovzki 69 27 tosho Sered velikoyi nizovini soloncevoyi dolini Alti zustrichalisya miscyami znachnoyi visoti punkti napriklad Lyubarci na visoti 63 sazhniv Reziv 61 63 sazhniv ci punkti i buli miscem poselennya bo vsyu miscevist navesni zatoplyuvala voda Richka Trubizh protikala povitom na 70 verst V zvichajnij chas za vinyatkom nizhnoyi svoyi techiyi Trubizh gubivsya v neprohidnih bolotah peretvoryuvavsya na labirint vuzkih protok Vesnoyu pislya tanennya snigiv pidpertij z pivdnya vodami Dnipra vin u svoyij pivnichnij chastini peretvoryuvav cilij vodorozdil Trubizh Sulichivka na spravzhnye more Pri z yednanni Trubizha z Dniprom u period vesnyanogo povnovoddya stavavsya takij rozliv vodi sho na deyakij chas dniprovski paroplavi mogli dohoditi majzhe do samogo Pereyaslava V geologichnomu vidnoshenni povit rozpadayetsya na tri golovni oblasti Persha z nih u mezhah plato i drugoyi terasi vodorozdilu Nedra Trubizh Supij Dnipro i vona mala taku budovu chornozem svitlo zhovtij les tovshinoyu 1 3 sazhni chervonuvato zhovtoyi abo chervono buroyi dilyuvialnoyi glini zhovtij velikozernistij miscyami tonkosharovij pisok z prozhilkami zbagachenij okisami zaliza Oblast druga poshiryuvalasya na inshu chastinu povitu za vinyatkom richnih dolin i skladalasya z chornozemu i legkogo sirogo suglinku tonkosupishanogo lesu i piskiv zhovto velikozernistih Oblast tretya poshiryuvalasya v richkovih dolinah i osoblivo dobre virazhena v shirokij dolini Dnipra i Trubizha ce oblast dyunnih piskiv zmishanih z bolotami richkovogo alyuviya chastinoyu solonciv i inshimi Zgidno z vijskovo topografichnoyu zjomkoyu 1862 r v poviti 1 5 chastina piski i bolota Za doslidzhennyam profesora A V Gurova yih she bilshe Pid lisami 1885 roku bulo 65 958 desyatin 1896 roku lisiv bulo she menshe bo yih bagato virubali U Pridniprov yi rostut zdebilshogo dub bereza osika ta vilha bagato bulo takozh sosnovih lisiv ale yih pochali virubuvati ranishe za inshih Vlasnictvo u poviti Na 1 sichnya 1896 roku 1568 privatnim zemlevlasnikam nalezhalo 113 626 desyatin Menshe 1 desyatini mali 153 gospodari 1 50 1122 50 100 113 100 500 131 500 1000 28 ponad 1 tisyachu desyatin 21 gospodar 828 dvoryan volodili 98812 desyatinami 309 osib duhovnogo sanu 4012 42 kupciv 4315 389 mishan 1064 desyatinami Iz 2306 mayetkiv buli zastavleni na 1 sichnya 1896 r 245 Nerozdilnu vlasnist selyanskih tovaristv skladali vigoni i t zv spilni zemli Pershih bulo 4421 desyatina drugih 16019 desyatin zagalom 10 7 zemli yaka nalezhala silskim stanam Selyani 1887 roku mali nadilenoyi zemli 183 583 desyatini zokrema oranoyi 137 705 pid hatami sadami ta gorodami 16 687 pid lukami 15 728 pid vigonami i pasovishami 2 754 pid lisami 10 709 desyatin Kuplenoyi zemli na 1892 r selyani mali 6208 desyatin orendovanoyi 19097 desyatin 1896 roku v silskih tovaristvah posiyali zhita 51 140 chverti vivsa 28 210 grechki 21450 yachmenyu 58 NaselennyaZa danimi perepisu 1897 roku u Pereyaslavskomu poviti na 1 kvadratnu verstu pripadalo 51 54 lyudej Naselennya za nacionalnistyu Nacionalnist Kilkist chol Kilkist Ukrayinci 93 78Yevreyi 5 29Rosiyani 0 78Polyaki 0 07Bilorusi 0 02Nimci 0 01Cigani 0 01Inshi 0 04Usogo 185 306 100 00 Za suspilnim stanom Dvoryani Duhovenstvo Kupci Mishani Selyani Inozemni piddanni Inshi2844 1424 265 21864 158250 47 612 Za vikom Kategoriya m Pereyaslav Povit bez mista UsogoDiti molodshe roku m 251 3152 3403Diti molodshe roku zh 239 3128 3367Vid 1 do 9 rokiv m 1817 21661 23478Vid 1 do 9 rokiv zh 1762 22006 23768Vid 10 do 19 rokiv m 1741 18421 20162Vid 10 do 19 rokiv zh 1887 19204 21091Vid 20 do 29 rokiv m 958 11491 12449Vid 20 do 29 rokiv zh 1066 12877 13943Vid 30 do 39 rokiv m 813 10382 11195Vid 30 do 39 rokiv zh 903 10649 11552Vid 40 do 49 rokiv m 610 7816 8425Vid 40 do 49 rokiv zh 620 7710 8330Vid 50 do 59 rokiv m 467 5644 6111Vid 50 do 59 rokiv zh 501 5690 6191KomentariMista zgadani v Enciklopedichnomu slovniku Brokgauza i Yefrona PrimitkiPostanovlenie VUCIK ot 27 04 1921 o vklyuchenii Pereyaslavskogo uezda v sostav Kievskoj guberniiPosilannyaPereyaslavl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i EfronaLiteraturaPerepis naselennya XXXIII Poltavska guberniya N A Trojnickij red Sankt Peterburg 1904