Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Передмістя (Бучацький район)

Передмістя (Бучацький район)
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2018)

Передмі́стя — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району, на річці Потічок. Центр колишньої сільської ради.

село Передмістя
image
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Країна image Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Бучацька міська громада
Облікова картка Передмістя 
Основні дані
Населення 370
Територія 1,130 км²
Густота населення 327,43 осіб/км²
Поштовий індекс 48467
Телефонний код +380 3544
Географічні дані
Географічні координати 48°58′25″ пн. ш. 25°28′23″ сх. д. / 48.97361° пн. ш. 25.47306° сх. д. / 48.97361; 25.47306Координати: 48°58′25″ пн. ш. 25°28′23″ сх. д. / 48.97361° пн. ш. 25.47306° сх. д. / 48.97361; 25.47306
Водойми Потічок
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції 		17 км км
Місцева влада
Адреса ради 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1
Сільський голова Басараба Марія Петрівна
Карта
image
image
Передмістя
image
image
Передмістя
Мапа

image Передмістя у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Передмістя.
image
Дорога на село
image
Церква святого Архистратига Михаїла

Населення 359 осіб (станом на 2007рік ).

Походження назви

Назва походить від того, що тривалий час село було складовою частиною Язловця.

Історія

Середньовіччя

За даними, наведеними в «Географічному словнику Королівства Польського», метричні книги села мали записи, починаючи з 1721 року.

У складі Габсбурзької монархії

У складі Австрійської імперії, Австро-Угорщини (з 1867 р.)

Власником маєтку в селі був граф Владислав Кшиштоф Волянський. — зять графа Мавриція Дідушицького,

1880 року діяла греко-католицька церква Святого Михайла — філіяльна від церкви у Язловці. Храм був дерев'яним.

Перед І-ю світовою війною діяла філія товариства «Просвіта». 1908 року філія налічувала 116 членів, бібліотека — 137 книжок, мала крамницю. Голова філії — Максим Лоґуш.

Близько 1913 р. було зведено будівлю Народного Дому (згорів під час І-ї світової війни; 1917 р. — відбудований).
До 1919 р. в сільській школі велось українською мовою; після окупації, з 1920 р. — польською.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа»; Каса Райффайзена, хор.

1914 р. було відсвятковано 100-у річницю з дня народження Т. Г. Шевченка.

Переписи:
1841 р. в селі проживало 256 українців.
1880 р.: всього — 579 жителів. з них: 471 (81,3 %) українець, 78 (13,5 %) поляків, 30 (5,2 %) жидів.
1900 р.: всього — 738 жителів. з них: 604 (81,9 %) українці, 77 (10,4 %) поляків, 57 (7,7 %) жидів.
1914 р. мешкали 808 осіб.

На заробітки виїжджали: до Німеччини, США, Канади, Боснії.
Була 1 корчма.

Перша світова війна

У лавах УСС було 4 чоловіків.
В рядах армії Австро-Угорщини загинуло 12 осіб, 5 — повернулись інвалідами.
Через село проходила лінія фронту. Половина села була знищена, 50 господарств спалені.

Період Української Революції

У роки визвольної війни 1918—1920 років у лавах УГА служили представники наступних родин: Саранчуків, Ваславських, Кривовичів, Лоґушів, Пастущаків, Дідухів. Загинули 8 осіб.

У складі ІІ Речі Посполитої

Діяли: філії товариств «Просвіта», «Луг», гуртки товариств «Рідна школа», «Сільський Господар», Секція Господинь.
Господарську діяльність вели кооператива, кредитівка (кредитна каса), молочарня.
Мешканці села організували хор, аматорський гурток. Працював дитячий садок.
Вся громадська робота проводилась в приміщенні Народного Дому.

Відзначили 70-річчя Матірного Товариства «Просвіта», проведено шкільний плебісцит, протиалкогольна акція, насипана символічна могила в честь полеглих за волю України. Під час пацифікації у Галичині 1930 року постраждали 5 осіб.

На заробітки виїжджали: до США — 3, Канади — 8, Франції — 3, Латвії — 3 осіб. На еміґрацію виїхали до 150 осіб.

Середню та вищу освіту осягнули: Володимир Лоґуш — адвокат, Омелян Лоґуш — інженер-агроном, Ярослав Лоґуш — агроном, дві дочки Кривовича — учительки.

Жителі села не допустили відновлення роботи корчми.

Мешкальних домів: 1921 р. — 111, 1931 р. — 204.
Перепис 1921 р.: всього — 741 жителів, з них: 396 (53,4 %) українців, 345 (46,6 %) поляків; греко-католиків — 492, римокатоликів 241, юдеїв — 8.
Перепис 1931 р.: всього 979 мешканців.
Перепис 1939 р.: всього — 1060 осіб, з них: 920 (87,0 %) українців, 130 (12,2 %) поляків, 10 (0,8 %) жидів.

«Совіти»

Після приходу других «совітів»:

  • частина мешканців були репресовані:
    • Дідух Антон, Дідух Михайло (вояк УПА, заарештований НКВД 1944 р., загинув у тюрмі Чорткова 1945 р.), Коженьовська Евгенія, Лоґуш Григорій (закатований у тюрмі Чорткова 1940 року), Павлишин Теодозія, Лоґуш Дмитро Іванович, Пастушак Ієронім (розстріляний без суду 20 липня 1941 р. в тюрмі Умані), Ралько Ганна, Ралько Дмитро.
  • церкву було перетворено на магазин збіжжя.


Частина жителів еміґрували (зокрема, Омелян Лоґуш — член проводу ОУН(б)).

На землях села було організовано колгосп «Золотий колос».

Період Незалежності

До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району.

З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610175, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.

Фольклор

У селі побутує закличка «Зозуленько золота», записана у 1984 році і поміщена до збірника «Дитячий фольклор» (1986):

Зозуленько золота,
Покажи мні ворота,
Куди милий надійде,
Черевички наднесе.

Спорт

Є футбольне поле.

Пам'ятки

Наявні

Не збереглись

На місці теперішньої церкви святого Архистратига Михаїла була дерев'яна, старовинна; рік побудови невідомий. Метричні книги парафії мали записи з 1721 року.

Опікуном греко-католицької парафії був граф Владислав Маврицій Волянський, розстріляний більшовиками у Києві (його дружина — графиня Юлія , небога намісника Галичина Леона Пінінського).

Відомі люди

Народилися

Працювали

Примітки

  1. Б. Таняк, В. Уніят Передмістя… — С. 48.
  2. Przedmieście… — S. 138.
  3. Władysław Krzysztof Wolański [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 січня 2016.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  5. Колцьо В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина… — С. 257.
  6. Омелян Лоґуш. Калейдоскоп минулого. Передмістя… — С. 617.
  7. Омелян Лоґуш. 56. Передмістя / Калейдоскоп минулого… — С. 616.
  8. Bigo J. Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości… — S. 134.
  9. Nowak E. (автор), Czyż A. S., Gutowski B. (редактори). Cmentarze dawnego powiatu buczackiego. — Warszawa, 2012. — 796 s., 155 il. — S. 637. (пол.)
  10. О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.— Тернопіль: Збруч, 2008. — 728 с. — С. 667—669. — .
  11. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  12. Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
  13. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  14. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  15. ІМФЕ, ф. 14-5, од. зб. 493/II, арк. 218
  16. Дитячий фольклор. — К. : Дніпро, 1988. — С. 150.
  17. Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) (пол.)
  18. Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) (пол.)
  19. Б. Мельничук. Вербицька Елеонора // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 244. — .
  20. П. Гуцал. Лоґуш Володимир Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 356. — .

Джерела

Посилання

  • «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 Peredmi stya selo v Ukrayini u Buchackij miskij gromadi Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na pivdni rajonu na richci Potichok Centr kolishnoyi silskoyi radi selo PeredmistyaCerkva svyatogo Arhistratiga MihayilaCerkva svyatogo Arhistratiga MihayilaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Buchacka miska gromadaOblikova kartka Peredmistya Osnovni daniNaselennya 370Teritoriya 1 130 km Gustota naselennya 327 43 osib km Poshtovij indeks 48467Telefonnij kod 380 3544Geografichni daniGeografichni koordinati 48 58 25 pn sh 25 28 23 sh d 48 97361 pn sh 25 47306 sh d 48 97361 25 47306 Koordinati 48 58 25 pn sh 25 28 23 sh d 48 97361 pn sh 25 47306 sh d 48 97361 25 47306Vodojmi PotichokNajblizhcha zaliznichna stanciya BuchachVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 17 km kmMisceva vladaAdresa radi 48400 Ternopilska obl Buchackij r n m Buchach majdan Voli 1Silskij golova Basaraba Mariya PetrivnaKartaPeredmistyaPeredmistyaMapa Peredmistya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Peredmistya Doroga na seloCerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Naselennya 359 osib stanom na 2007rik Pohodzhennya nazviNazva pohodit vid togo sho trivalij chas selo bulo skladovoyu chastinoyu Yazlovcya IstoriyaSerednovichchya Za danimi navedenimi v Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo metrichni knigi sela mali zapisi pochinayuchi z 1721 roku U skladi Gabsburzkoyi monarhiyi U skladi Avstrijskoyi imperiyi Avstro Ugorshini z 1867 r Vlasnikom mayetku v seli buv graf Vladislav Kshishtof Volyanskij zyat grafa Mavriciya Didushickogo 1880 roku diyala greko katolicka cerkva Svyatogo Mihajla filiyalna vid cerkvi u Yazlovci Hram buv derev yanim Pered I yu svitovoyu vijnoyu diyala filiya tovaristva Prosvita 1908 roku filiya nalichuvala 116 chleniv biblioteka 137 knizhok mala kramnicyu Golova filiyi Maksim Logush Blizko 1913 r bulo zvedeno budivlyu Narodnogo Domu zgoriv pid chas I yi svitovoyi vijni 1917 r vidbudovanij Do 1919 r v silskij shkoli velos ukrayinskoyu movoyu pislya okupaciyi z 1920 r polskoyu Diyali filiyi ukrayinskih tovaristv Prosvita Sich Silskij gospodar Ridna shkola Kasa Rajffajzena hor 1914 r bulo vidsvyatkovano 100 u richnicyu z dnya narodzhennya T G Shevchenka Perepisi 1841 r v seli prozhivalo 256 ukrayinciv 1880 r vsogo 579 zhiteliv z nih 471 81 3 ukrayinec 78 13 5 polyakiv 30 5 2 zhidiv 1900 r vsogo 738 zhiteliv z nih 604 81 9 ukrayinci 77 10 4 polyakiv 57 7 7 zhidiv 1914 r meshkali 808 osib Na zarobitki viyizhdzhali do Nimechchini SShA Kanadi Bosniyi Bula 1 korchma Persha svitova vijna U lavah USS bulo 4 cholovikiv V ryadah armiyi Avstro Ugorshini zaginulo 12 osib 5 povernulis invalidami Cherez selo prohodila liniya frontu Polovina sela bula znishena 50 gospodarstv spaleni Period Ukrayinskoyi Revolyuciyi U roki vizvolnoyi vijni 1918 1920 rokiv u lavah UGA sluzhili predstavniki nastupnih rodin Saranchukiv Vaslavskih Krivovichiv Logushiv Pastushakiv Diduhiv Zaginuli 8 osib U skladi II Rechi Pospolitoyi Diyali filiyi tovaristv Prosvita Lug gurtki tovaristv Ridna shkola Silskij Gospodar Sekciya Gospodin Gospodarsku diyalnist veli kooperativa kreditivka kreditna kasa molocharnya Meshkanci sela organizuvali hor amatorskij gurtok Pracyuvav dityachij sadok Vsya gromadska robota provodilas v primishenni Narodnogo Domu Vidznachili 70 richchya Matirnogo Tovaristva Prosvita provedeno shkilnij plebiscit protialkogolna akciya nasipana simvolichna mogila v chest poleglih za volyu Ukrayini Pid chas pacifikaciyi u Galichini 1930 roku postrazhdali 5 osib Na zarobitki viyizhdzhali do SShA 3 Kanadi 8 Franciyi 3 Latviyi 3 osib Na emigraciyu viyihali do 150 osib Serednyu ta vishu osvitu osyagnuli Volodimir Logush advokat Omelyan Logush inzhener agronom Yaroslav Logush agronom dvi dochki Krivovicha uchitelki Zhiteli sela ne dopustili vidnovlennya roboti korchmi Meshkalnih domiv 1921 r 111 1931 r 204 Perepis 1921 r vsogo 741 zhiteliv z nih 396 53 4 ukrayinciv 345 46 6 polyakiv greko katolikiv 492 rimokatolikiv 241 yudeyiv 8 Perepis 1931 r vsogo 979 meshkanciv Perepis 1939 r vsogo 1060 osib z nih 920 87 0 ukrayinciv 130 12 2 polyakiv 10 0 8 zhidiv Soviti Pislya prihodu drugih sovitiv chastina meshkanciv buli represovani Diduh Anton Diduh Mihajlo voyak UPA zaareshtovanij NKVD 1944 r zaginuv u tyurmi Chortkova 1945 r Kozhenovska Evgeniya Logush Grigorij zakatovanij u tyurmi Chortkova 1940 roku Pavlishin Teodoziya Logush Dmitro Ivanovich Pastushak Iyeronim rozstrilyanij bez sudu 20 lipnya 1941 r v tyurmi Umani Ralko Ganna Ralko Dmitro cerkvu bulo peretvoreno na magazin zbizhzhya Chastina zhiteliv emigruvali zokrema Omelyan Logush chlen provodu OUN b Na zemlyah sela bulo organizovano kolgosp Zolotij kolos Period Nezalezhnosti Do 19 lipnya 2020 r nalezhalo do Buchackogo rajonu Z 11 grudnya 2020 r nalezhit do Buchackoyi miskoyi gromadi PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 610175 roztashovana u primishenni budinku kulturi Rezultatizareyestrovanij 251 viborec yavka 58 96 najbilshe golosiv viddano za Slugu narodu 30 61 za Yevropejsku Solidarnist 20 41 za Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 15 65 V odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Mikola Lyushnyak samovisuvannya 39 58 za Igorya Sopelya Sluga narodu 20 14 za Volodimira Bliharya Vseukrayinske ob yednannya Batkivshina 11 81 Socialna sferaPracyuyut zagalnoosvitnya shkola I stupenya klub biblioteka FolklorU seli pobutuye zaklichka Zozulenko zolota zapisana u 1984 roci i pomishena do zbirnika Dityachij folklor 1986 Zozulenko zolota Pokazhi mni vorota Kudi milij nadijde Cherevichki nadnese SportYe futbolne pole Pam yatkiNayavni Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila 1928 r kam yana murovana kaplichka 1995 r murovana figura statuya Bozhoyi Materi z Isusom 2000 r Ne zbereglis Na misci teperishnoyi cerkvi svyatogo Arhistratiga Mihayila bula derev yana starovinna rik pobudovi nevidomij Metrichni knigi parafiyi mali zapisi z 1721 roku Opikunom greko katolickoyi parafiyi buv graf Vladislav Mavricij Volyanskij rozstrilyanij bilshovikami u Kiyevi jogo druzhina grafinya Yuliya neboga namisnika Galichina Leona Pininskogo Vidomi lyudiNarodilisya Logush Omelyan chlen provodu OUN b Eleonora Verbicka do shlyubu Godzinska ukrayinska gromadska diyachka v Argentini Logush Volodimir advokat gromadskij diyach doktor prava Pracyuvali Vovk Vasil ukrayinskij ta radyanskij gospodarnik gromadskij diyach golovnij agronom golova kolgospu Zolotij kolos PrimitkiB Tanyak V Uniyat Peredmistya S 48 Przedmiescie S 138 Wladyslaw Krzysztof Wolanski 21 listopada 2015 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 21 sichnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kolco V Pracya i rozvitok chitalen t va Prosvita v Buchachchini Buchach i Buchachchina S 257 Omelyan Logush Kalejdoskop minulogo Peredmistya S 617 Omelyan Logush 56 Peredmistya Kalejdoskop minulogo S 616 Bigo J Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci S 134 Nowak E avtor Czyz A S Gutowski B redaktori Cmentarze dawnego powiatu buczackiego Warszawa 2012 796 s 155 il S 637 pol O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast Ternopil Zbruch 2008 728 s S 667 669 ISBN 978 966 528 297 6 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rishennya Buchackoyi miskoyi radi vid 11 grudnya 2020 roku 27 Pro reorganizaciyu silskih rad shlyahom priyednannya Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 IMFE f 14 5 od zb 493 II ark 218 Dityachij folklor K Dnipro 1988 S 150 Wladyslaw Maurycy hr Wolanski z Wolan h Przyjaciel ID ut 39 1 17 pol Julia Maria hr Pininska z Grzymalowa h Jastrzebiec ID ut 24 1 71 pol B Melnichuk Verbicka Eleonora Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 244 ISBN 966 528 197 6 P Gucal Logush Volodimir Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 356 ISBN 978 966 528 318 8 DzherelaRuzhickij I Za gorilkoyu jshla i korova jshla i zhinka Buchachchina istoriya suchasnosti Beregi svobodi slova Ternopil VAT TVPK Zbruch 2008 S 215 216 ISBN 978 966 528 289 1 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII 944 s il Tanyak B Uniyat V Peredmistya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 48 ISBN 978 966 528 318 8 Tanyak B Uniyat V Peredmistya Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 1 A J S 633 634 ISBN 978 966 457 228 3 Bigo J Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkiem Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow nakl i drukiem I Jaegera 1914 S 134 pol lt ref gt Przedmiescie ws pow buczacki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 137 pol S 137 138 PosilannyaPortal Ternopilshina Zhniborodi Buchachchina Ternopillya Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ