Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пенькі́вська культу́ра — археологічна культура, що існувала протягом V–VIII століть від Пруту до Сіверського Донця займаючи переважно лісостепову смугу України. Виникла внаслідок переселення на південь племен київської культури. Вважається, що пеньківська культура була залишена антами — однією з груп ранньоісторичного слов'янства.
| Пеньківська культура | |
 | |
| Названо на честь | Пеньківка |
|---|---|
| Місце розташування | Україна Молдова Румунія |
| Попередник | Черняхівська культура |
| Наступник | Салтівська культура і Волинцівська культура |
| Час/дата початку | 5 століття[1] |
| Час/дата закінчення | 7 століття[1] |
| Можливий творець | Анти |
 Пеньківська культура у Вікісховищі | |
Дослідження
Перші незаплановані дослідження пеньківської культури відбулись у 1956–1959 роках під час розкопок по берегах майбутнього Кременчуцького водосховища. Це була експедиція під керівництвом Дмитра Березовця біля сіл Пеньківка та Стецівка у Потясминні. Подальшими дослідженнями було визначено територію поширення цієї культури: лісостеп від Нижнього Подунав'я на південному заході до Сіверського Донця на північному сході. Олег Приходнюк виокремлював чотири локальні варіанти культури — лівобережний, надпорозький, дніпро-дністровський та дністро-прутський.
Особливості
Як і представники інших культур, носії пеньківської розселялися над річками. Характерним було розміщення поселень групами по 5–7 поселень, на відстані одне від одного 3–5 кілометрів. Селища здебільшого займали 1,5–3 га, здебільшого у селищах розміщувалось до 30 жителів. У плані вони були чотирикутними напівземлянками, площею в середньому 25 метрів квадратних, стіни мали стовпову або зрубну конструкцію. У житлах для обігріву і побутових потреб використовували вогнища, згодом під впливом празько-корчацької культури з'явились кам'яні печі. Також поруч з житлами було виявлено господарські будови і ями.
Основою господарства було орне землеробство. Також пеньківці займались мисливством, риболовлею. Розвивалася галузь залізного виробництва. Одним з найбільших металургійних центрів був Гайворонівський, він складався з чотирьох агломераційних печей і двадцять одного сиродутного горна. Тут було виявлено залізні шлаки і кричне залізо, крім того були знайдені ознаки ковальства. Отже ця галузь була розвинена на досить високому рівні.
Кераміка була представлена перш за все, горщиками біконічної форми. Також трапляються горщики тюльпаноподібної форми і з загнутими до середини кінцями вінця.
Поховання представлялись характерними для слов'ян трупоспаленням на стороні, рештки тіл ховали у ямках. Крім цього трапляються звичайні тіло покладення.
Зброя представлена переважно наконечниками стріл і списів. Наконечники списів типові для слов'ян VI–VII ст. — ланцетоподібні з масивною втулкою і коротким вістрям, довжиною 25–30 см. Серед наконечників стріл переважають масивні трилопатові вістря, які передбачають використання потужних складних луків.
У порівнянні з іншими слов'янськими культурами на території пеньківської культури знайдено значно більше ювелірних виробів з кольорових і благородних металів.
Подальша доля
Період існування пеньківської культури датується V–VII ст. н. е., про неї у своїх записах згадують Прокопій і Йордан, вони пишуть про цих людей, як приналежних до антського союзу.
Подібною до пеньківської культури є колочинська, вони розвивались практично одночасно. Тому між ними багато спільних рис, хоча у колочинській спостерігаються впливи північно-східних сусідів з Білорусі та Смоленщини.
Друга половина І тис., у цей час у Західній Європі функціонують новосформовані феодальні держави, на основі германських племен. Слов'яни стали базою для державних утворень у Східній Європі. Крім Великоморавської, Чеської, Польської, Болгарської внаслідок закономірних процесів на території поширення східних слов'ян утворюється нова держава — Київська Русь. Причинами утворення нових державностей стало формування племінних союзів, так західні слов'яни поділились на поляків, чехів, словаків; південні: сербів, хорватів, словенців, боснійців, чорногорців; східні: словен, полочан, кривичів, в'ятичів, радимичів, дреговичів, сіверян, деревлян, полян, білих хорватів, уличів, тиверців.
Див. також
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
Джерела та література
- О. М. Приходнюк. Пеньківська культура // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 109. — .
- Винокур І., Телегін Д., Археологія України. Київ 1994.
- Баран В., Ранні слов'яни між Дніпром і Прип'яттю. Київ 1972.
- Проблемы этногенеза славян. Академія Наук Української РСР/ Інститут археології, Київ, 1978 (рос.)
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — .
- Седов В. В., Славяне в раннем средневековье. Том 2 — М.: Фонд археологии, 1995. — С. 67-93. —
- Абашина Н. С., Козак Д. Н., Синиця Є. В., Терпиловський Р. В. Давні слов'яни. Археологія та історія — Київ: Стародавній Світ, 2012 . — 364 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Penki vska kultu ra arheologichna kultura sho isnuvala protyagom V VIII stolit vid Prutu do Siverskogo Doncya zajmayuchi perevazhno lisostepovu smugu Ukrayini Vinikla vnaslidok pereselennya na pivden plemen kiyivskoyi kulturi Vvazhayetsya sho penkivska kultura bula zalishena antami odniyeyu z grup rannoistorichnogo slov yanstva Penkivska kultura Nazvano na chestPenkivka Misce roztashuvannyaUkrayina Moldova Rumuniya PoperednikChernyahivska kultura NastupnikSaltivska kultura i Volincivska kultura Chas data pochatku5 stolittya 1 Chas data zakinchennya7 stolittya 1 Mozhlivij tvorecAnti Penkivska kultura u Vikishovishi Penkivska kultura na mapi Sh Yevropi dzherelo rosijska vikipediya DoslidzhennyaPershi nezaplanovani doslidzhennya penkivskoyi kulturi vidbulis u 1956 1959 rokah pid chas rozkopok po beregah majbutnogo Kremenchuckogo vodoshovisha Ce bula ekspediciya pid kerivnictvom Dmitra Berezovcya bilya sil Penkivka ta Stecivka u Potyasminni Podalshimi doslidzhennyami bulo viznacheno teritoriyu poshirennya ciyeyi kulturi lisostep vid Nizhnogo Podunav ya na pivdennomu zahodi do Siverskogo Doncya na pivnichnomu shodi Oleg Prihodnyuk viokremlyuvav chotiri lokalni varianti kulturi livoberezhnij nadporozkij dnipro dnistrovskij ta dnistro prutskij OsoblivostiSlov yanska fibula Yak i predstavniki inshih kultur nosiyi penkivskoyi rozselyalisya nad richkami Harakternim bulo rozmishennya poselen grupami po 5 7 poselen na vidstani odne vid odnogo 3 5 kilometriv Selisha zdebilshogo zajmali 1 5 3 ga zdebilshogo u selishah rozmishuvalos do 30 zhiteliv U plani voni buli chotirikutnimi napivzemlyankami plosheyu v serednomu 25 metriv kvadratnih stini mali stovpovu abo zrubnu konstrukciyu U zhitlah dlya obigrivu i pobutovih potreb vikoristovuvali vognisha zgodom pid vplivom prazko korchackoyi kulturi z yavilis kam yani pechi Takozh poruch z zhitlami bulo viyavleno gospodarski budovi i yami Osnovoyu gospodarstva bulo orne zemlerobstvo Takozh penkivci zajmalis mislivstvom ribolovleyu Rozvivalasya galuz zaliznogo virobnictva Odnim z najbilshih metalurgijnih centriv buv Gajvoronivskij vin skladavsya z chotiroh aglomeracijnih pechej i dvadcyat odnogo sirodutnogo gorna Tut bulo viyavleno zalizni shlaki i krichne zalizo krim togo buli znajdeni oznaki kovalstva Otzhe cya galuz bula rozvinena na dosit visokomu rivni Keramika bula predstavlena persh za vse gorshikami bikonichnoyi formi Takozh traplyayutsya gorshiki tyulpanopodibnoyi formi i z zagnutimi do seredini kincyami vincya Pohovannya predstavlyalis harakternimi dlya slov yan trupospalennyam na storoni reshtki til hovali u yamkah Krim cogo traplyayutsya zvichajni tilo pokladennya Zbroya predstavlena perevazhno nakonechnikami stril i spisiv Nakonechniki spisiv tipovi dlya slov yan VI VII st lancetopodibni z masivnoyu vtulkoyu i korotkim vistryam dovzhinoyu 25 30 sm Sered nakonechnikiv stril perevazhayut masivni trilopatovi vistrya yaki peredbachayut vikoristannya potuzhnih skladnih lukiv U porivnyanni z inshimi slov yanskimi kulturami na teritoriyi penkivskoyi kulturi znajdeno znachno bilshe yuvelirnih virobiv z kolorovih i blagorodnih metaliv Podalsha dolyaShema kultur ta yih zv yazkiv z utvorennyam slov yanskih narodiv Period isnuvannya penkivskoyi kulturi datuyetsya V VII st n e pro neyi u svoyih zapisah zgaduyut Prokopij i Jordan voni pishut pro cih lyudej yak prinalezhnih do antskogo soyuzu Podibnoyu do penkivskoyi kulturi ye kolochinska voni rozvivalis praktichno odnochasno Tomu mizh nimi bagato spilnih ris hocha u kolochinskij sposterigayutsya vplivi pivnichno shidnih susidiv z Bilorusi ta Smolenshini Druga polovina I tis u cej chas u Zahidnij Yevropi funkcionuyut novosformovani feodalni derzhavi na osnovi germanskih plemen Slov yani stali bazoyu dlya derzhavnih utvoren u Shidnij Yevropi Krim Velikomoravskoyi Cheskoyi Polskoyi Bolgarskoyi vnaslidok zakonomirnih procesiv na teritoriyi poshirennya shidnih slov yan utvoryuyetsya nova derzhava Kiyivska Rus Prichinami utvorennya novih derzhavnostej stalo formuvannya pleminnih soyuziv tak zahidni slov yani podililis na polyakiv chehiv slovakiv pivdenni serbiv horvativ slovenciv bosnijciv chornogorciv shidni sloven polochan krivichiv v yatichiv radimichiv dregovichiv siveryan derevlyan polyan bilih horvativ ulichiv tiverciv Div takozhMartinivskij skarbPrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737Dzherela ta literaturaO M Prihodnyuk Penkivska kultura Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 109 ISBN 978 966 00 1142 7 Vinokur I Telegin D Arheologiya Ukrayini Kiyiv 1994 Baran V Ranni slov yani mizh Dniprom i Prip yattyu Kiyiv 1972 Problemy etnogeneza slavyan Akademiya Nauk Ukrayinskoyi RSR Institut arheologiyi Kiyiv 1978 ros Korotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Sedov V V Slavyane v rannem srednevekove Tom 2 M Fond arheologii 1995 S 67 93 ISBN 5 87059 021 3 Abashina N S Kozak D N Sinicya Ye V Terpilovskij R V Davni slov yani Arheologiya ta istoriya Kiyiv Starodavnij Svit 2012 364 s ISBN 978 966 2608 05 2