Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дмитро́ Тара́сович Березове́ць (*18 жовтня 1910 р., Новоград-Волинський — †29 травня 1970 р., Київ) — український радянський археолог, кандидат історичних наук, фахівець зі старожитностей черняхівської культури і східних слов'ян другої половини I тис. н. е. (першовідкривач волинцевської і пеньківської археологічних культур — гіпотетично «антів» античних джерел).
| Дмитро Тарасович Березовець | |
|---|---|
| Народився | 18 жовтня 1910 Новоград-Волинський (зараз Звягель) |
| Помер | 29 травня 1970 (59 років) Київ |
| Поховання | Берковецьке кладовище[1] |
| Країна |  Російська імперія →  УНР →  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Військова академія механізації та моторизації |
| Галузь | археологія |
| Посада | майор танкових військ |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Відомий завдяки: | першовідкривач археологічних культур |
| Батько | Тарас Пилипович Березовець |
Життєпис
Народився в родині вчителя початкових шкіл Тараса Пилиповича Березовця та його дружини акушерки. У 1925 р. закінчив навчання у Бердичівській профтехшколі і здобув фах слюсаря. З 1928 р. працював вчителем у с. Сахни Ружинського району Житомирської області, викладачем у системі навчальних закладів Укржитлобуду.
У 1941 році завершив навчання у Військовій академії механізації та моторизації ім. Й. В. Сталіна Червоної армії, та працював викладачем 2-го Ульяновського танкового училища.
Початок археологічної діяльності Д. Т. Березовця (тоді вчителя сільської школи) пов'язане з участю в розкопках Райковецького городища (1929—1930 рр.). Надалі працював лаборантом Бердичівського музею. З початком Другої світової війни — в Діючій армії. Потрапив у полон до німців під час найтяжчих відступальних боїв Червоної армії в 1941 р.. Перебуваючи у фашистському концтаборі, очолив загін опору. Втік до Австрії, де став комендантом табору для переміщених осіб «Клюбервізен» (Брауншвайґ). Після звільнення з полону звільнено з військової служби. Після демобілізації у 1946 р. у званні майора танкових військ стає молодшим науковим співробітником Інституту археології АН УРСР.
З 1947 р. до середини 1960-х рр. вів розкопки археологічного комплексу поблизу с. Волинцеве на Путивльщині, що став опорним пам'ятником для характеристики особливої археологічної культури ранніх слов'ян Дніпровського Лівобережжя — волинцевської (другої половини VIII в., часу виплати хозарської данини слов'янськими об'єднаннями Дніпровського Лівобережжя — сіверянами, радимичами і в'ятичами). Протягом двох сезонів у 1950-1951 років досліджував курганний могильник Волокитинського городища. За цей час розкопано 8 курганів. У половині з них слідів поховань не виявлено, решта містили поховання за обрядом кремації та інгумації. Учений відніс могильник до сіверянських старожилностей і датував VII—IX ст.
З 1956 р. виявляє і вивчає поселення VI—VIII ст. у нижній течії р. Тясмину біля с. Пеньківки Кіровоградської області. Ця пам'ятка, у свою чергу, зіграла ключову роль в атрибуції нової для археологів культури — пеньківської. Ця культура була згодом співвіднесена багатьма фахівцями з антами античних джерел про ранніх слов'ян.
Відкривши волинцевську і пеньківську культури і проробивши перший досвід з їх тлумачення, Д. Т. Березовець поклав початок історичному поясненню в той час найбільш темних для радянських археологів відрізків розвитку Лівобережного регіону, в тому числі і Курського Посейм'я в VII—VIII ст..
У 1969 р. в м. Москві захистив кандидатську дисертацію, яка була присвячена інтерпретації племінного союзу сіверян, чимала частина пам'яток якого розташовується на території сучасної Курської області ().
В останні роки життя займався вивченням пам'яток салтівської культури (археологічної основи Хазарії), які з півдня межували з роменськими пам'ятками сіверян Посейм'я.
Таким чином, працями Д. Т. Березовця виведено на новий рівень вивчення процесів історичного розвитку Курського краю і суміжних йому територій в переддержавний період останньої третини I тис. н. е.. На даний час цю історико-археологічну тематику стосовно Посейм'я і розробляють шерег археологів, починаючи з А. М. Обломського (Москва) і О. А. Щеглової (Санкт-Петербург).
Найвідоміші праці
Залишив 50 наукових публікацій.
- Черняховская культура и культура славянских племен VI—VIII вв. // КСИА, 1970, в. 121;
- Слов'яни і племена салтівської культури // А., Т. 19, 1965;
- Харківський скарб (VII—VII ст.) // А., Т. 6, 1952;
- Поселения уличей на р. Тясмине // МИА, 1963, № 108;
- О датировке черняховской культуры // СА, 1963, № 3;
- Лохвицкий могильник // КСИАУ, 1957, в. 7;
- Археологические памятники летописных северян // КСИАУ, 1953, в. 2;
- Дослідження слов'янських пам'яток на Сеймі в 1949—1950 рр. // АП, 1955, Т. 5.
- Березовець, Д. Т., Березанська, С. С. (1961) ‘Поселення і могильник епохи бронзи біля с. Нижній Рогачик’, Археологічні пам’ятки УРСР, (Х), сс. 40–45.
 | Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- http://bozaboza.ru/people/berezovec-dmitrij-tarasovich-1910-1970/
- Білинський О. О., До щоденника Д. Т. Березовця [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сумська старовина. № XL. 2013 р. — С.170-171
- Сухобоков О. В., Березовець Дмитро Тарасович [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.], сайт «Енциклопедія сучасної України», Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Сміленко А. Т., Сухобоков О. В., Пам'яті Дмитра Тарасовича Березовця (18.Х.1910 — 29.V.1970 рр.) // Археологія. — 1990. — № 4 [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]. — С.107-115.
- Березовец Д. Т. Отчет о работе славянского отряда Сеймско-Деснинской экспедиции 1950 г. НА 1А НАН України 1950 / 2а. С. 11.
- Кучера М. П., Сухобоков О. В. Древнерусские поселения Среднего Поднепровья (археологическая карта). К.: Наукова думка, 1984. С. 242
Джерела
- Дмитро Тарасович Березовець. Некролог. // Археологія. — 1970. — Т. XXIV [ 26 березня 2016 у Wayback Machine.]. — C.231.
- Мезенцева Галина // Мезенцева Г. Дослідники археології України: Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: «Рада», 1997. — C.146.
- Білинський О. О., До щоденника Д. Т. Березовця [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сумська старовина. № XL. 2013 р. — С.170-171.
- Сміленко А. Т., Сухобоков О. В., Пам'яті Дмитра Тарасовича Березовця (18.Х.1910 — 29.V.1970 рр.) // Археологія. — 1990. — № 4 [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]. — С.107-115.
Посилання
- Сухобоков О. В., Березовець Дмитро Тарасович [ 14 серпня 2020 у Wayback Machine.], сайт «Енциклопедія сучасної України», Інститут енциклопедичних досліджень НАН України
- Твори — Березовець Дмитро Тарасович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Berezovec Dmitro Tara sovich Berezove c 18 zhovtnya 1910 r Novograd Volinskij 29 travnya 1970 r Kiyiv ukrayinskij radyanskij arheolog kandidat istorichnih nauk fahivec zi starozhitnostej chernyahivskoyi kulturi i shidnih slov yan drugoyi polovini I tis n e pershovidkrivach volincevskoyi i penkivskoyi arheologichnih kultur gipotetichno antiv antichnih dzherel Dmitro Tarasovich BerezovecNarodivsya18 zhovtnya 1910 1910 10 18 Novograd Volinskij zaraz Zvyagel Pomer29 travnya 1970 1970 05 29 59 rokiv KiyivPohovannyaBerkovecke kladovishe 1 KrayinaRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistarheologAlma materVijskova akademiya mehanizaciyi ta motorizaciyiGaluzarheologiyaPosadamajor tankovih vijskNaukovij stupinkandidat istorichnih naukVidomij zavdyaki pershovidkrivach arheologichnih kulturBatkoTaras Pilipovich BerezovecZhittyepisNarodivsya v rodini vchitelya pochatkovih shkil Tarasa Pilipovicha Berezovcya ta jogo druzhini akusherki U 1925 r zakinchiv navchannya u Berdichivskij proftehshkoli i zdobuv fah slyusarya Z 1928 r pracyuvav vchitelem u s Sahni Ruzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti vikladachem u sistemi navchalnih zakladiv Ukrzhitlobudu U 1941 roci zavershiv navchannya u Vijskovij akademiyi mehanizaciyi ta motorizaciyi im J V Stalina Chervonoyi armiyi ta pracyuvav vikladachem 2 go Ulyanovskogo tankovogo uchilisha Pochatok arheologichnoyi diyalnosti D T Berezovcya todi vchitelya silskoyi shkoli pov yazane z uchastyu v rozkopkah Rajkoveckogo gorodisha 1929 1930 rr Nadali pracyuvav laborantom Berdichivskogo muzeyu Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v Diyuchij armiyi Potrapiv u polon do nimciv pid chas najtyazhchih vidstupalnih boyiv Chervonoyi armiyi v 1941 r Perebuvayuchi u fashistskomu konctabori ocholiv zagin oporu Vtik do Avstriyi de stav komendantom taboru dlya peremishenih osib Klyubervizen Braunshvajg Pislya zvilnennya z polonu zvilneno z vijskovoyi sluzhbi Pislya demobilizaciyi u 1946 r u zvanni majora tankovih vijsk staye molodshim naukovim spivrobitnikom Institutu arheologiyi AN URSR Z 1947 r do seredini 1960 h rr viv rozkopki arheologichnogo kompleksu poblizu s Volinceve na Putivlshini sho stav opornim pam yatnikom dlya harakteristiki osoblivoyi arheologichnoyi kulturi rannih slov yan Dniprovskogo Livoberezhzhya volincevskoyi drugoyi polovini VIII v chasu viplati hozarskoyi danini slov yanskimi ob yednannyami Dniprovskogo Livoberezhzhya siveryanami radimichami i v yatichami Protyagom dvoh sezoniv u 1950 1951 rokiv doslidzhuvav kurgannij mogilnik Volokitinskogo gorodisha Za cej chas rozkopano 8 kurganiv U polovini z nih slidiv pohovan ne viyavleno reshta mistili pohovannya za obryadom kremaciyi ta ingumaciyi Uchenij vidnis mogilnik do siveryanskih starozhilnostej i datuvav VII IX st Z 1956 r viyavlyaye i vivchaye poselennya VI VIII st u nizhnij techiyi r Tyasminu bilya s Penkivki Kirovogradskoyi oblasti Cya pam yatka u svoyu chergu zigrala klyuchovu rol v atribuciyi novoyi dlya arheologiv kulturi penkivskoyi Cya kultura bula zgodom spivvidnesena bagatma fahivcyami z antami antichnih dzherel pro rannih slov yan Vidkrivshi volincevsku i penkivsku kulturi i prorobivshi pershij dosvid z yih tlumachennya D T Berezovec poklav pochatok istorichnomu poyasnennyu v toj chas najbilsh temnih dlya radyanskih arheologiv vidrizkiv rozvitku Livoberezhnogo regionu v tomu chisli i Kurskogo Posejm ya v VII VIII st U 1969 r v m Moskvi zahistiv kandidatsku disertaciyu yaka bula prisvyachena interpretaciyi pleminnogo soyuzu siveryan chimala chastina pam yatok yakogo roztashovuyetsya na teritoriyi suchasnoyi Kurskoyi oblasti V ostanni roki zhittya zajmavsya vivchennyam pam yatok saltivskoyi kulturi arheologichnoyi osnovi Hazariyi yaki z pivdnya mezhuvali z romenskimi pam yatkami siveryan Posejm ya Takim chinom pracyami D T Berezovcya vivedeno na novij riven vivchennya procesiv istorichnogo rozvitku Kurskogo krayu i sumizhnih jomu teritorij v peredderzhavnij period ostannoyi tretini I tis n e Na danij chas cyu istoriko arheologichnu tematiku stosovno Posejm ya i rozroblyayut shereg arheologiv pochinayuchi z A M Oblomskogo Moskva i O A Sheglovoyi Sankt Peterburg Najvidomishi praciZalishiv 50 naukovih publikacij Chernyahovskaya kultura i kultura slavyanskih plemen VI VIII vv KSIA 1970 v 121 Slov yani i plemena saltivskoyi kulturi A T 19 1965 Harkivskij skarb VII VII st A T 6 1952 Poseleniya ulichej na r Tyasmine MIA 1963 108 O datirovke chernyahovskoj kultury SA 1963 3 Lohvickij mogilnik KSIAU 1957 v 7 Arheologicheskie pamyatniki letopisnyh severyan KSIAU 1953 v 2 Doslidzhennya slov yanskih pam yatok na Sejmi v 1949 1950 rr AP 1955 T 5 Berezovec D T Berezanska S S 1961 Poselennya i mogilnik epohi bronzi bilya s Nizhnij Rogachik Arheologichni pam yatki URSR H ss 40 45 Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Primitkihttp bozaboza ru people berezovec dmitrij tarasovich 1910 1970 Bilinskij O O Do shodennika D T Berezovcya 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Sumska starovina XL 2013 r S 170 171 Suhobokov O V Berezovec Dmitro Tarasovich 14 serpnya 2020 u Wayback Machine sajt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Smilenko A T Suhobokov O V Pam yati Dmitra Tarasovicha Berezovcya 18 H 1910 29 V 1970 rr Arheologiya 1990 4 27 bereznya 2016 u Wayback Machine S 107 115 Berezovec D T Otchet o rabote slavyanskogo otryada Sejmsko Desninskoj ekspedicii 1950 g NA 1A NAN Ukrayini 1950 2a S 11 Kuchera M P Suhobokov O V Drevnerusskie poseleniya Srednego Podneprovya arheologicheskaya karta K Naukova dumka 1984 S 242DzherelaDmitro Tarasovich Berezovec Nekrolog Arheologiya 1970 T XXIV 26 bereznya 2016 u Wayback Machine C 231 Mezenceva Galina Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Enciklopedichnij slovnik dovidnik Chernigiv Rada 1997 C 146 Bilinskij O O Do shodennika D T Berezovcya 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Sumska starovina XL 2013 r S 170 171 Smilenko A T Suhobokov O V Pam yati Dmitra Tarasovicha Berezovcya 18 H 1910 29 V 1970 rr Arheologiya 1990 4 27 bereznya 2016 u Wayback Machine S 107 115 PosilannyaSuhobokov O V Berezovec Dmitro Tarasovich 14 serpnya 2020 u Wayback Machine sajt Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Tvori Berezovec Dmitro Tarasovich