Стеці́вка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Населення — 1548 осіб (2763 у 1972 році).
село Стецівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Чигиринська міська громада |
Облікова картка | Стецівка |
Основні дані | |
Засноване | 17 століття |
Населення | 1347 (на 01.01.2007) |
Територія | 74 км² |
Поштовий індекс | 20914 |
Телефонний код | +380 4730 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 134 м |
Водойми | р. Чутка, р. Тясмин, Яр Берестовий |
Відстань до обласного центру | 67,3 (фізична) км 75 (автошляхами) км |
Відстань до районного центру | 11 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Чигирин |
Карта | |
Стецівка | |
Стецівка | |
Мапа | |
Стецівка у Вікісховищі |
Розташування
Село розташоване по правому березі річки Тясмин за 11 км від центру громади — міста Чигирин та за 75 км від районного та обласного центру — міста Черкаси. Неподалік села проходить автошлях Р10.
На півночі межує з селом Вітове, на півдні з селами Калантаїв, Семигір'я, Глинськ та Сніжкове Кіровоградської області. У селі Яр Берестовий впадає у річку Чутку.
Історія
Село було засноване у 17 столітті.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Стецівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3861 особа, налічувалось 728 дворових господарств, існували школа, поштова станція, 2 лавки. За 8 верст — винокуренний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4724 осіб (2371 чоловічої статі та 2353 — жіночої), з яких 4661 — православної віри.
Село Стецівка неодноразово згадується в автобіографічному романі Юрія Горліса-Горського (1898—1946) «Холодний Яр» (1932 р.):
— Брати-громадяне! Ворог вирвав із наших лав одного з найкращих борців, але не піддавайтеся справедливій жадобі помсти! Хай пам'ять про Івана Компанійця вічно живе в наших серцях. Залишимо мертвого мертвим, а живе діло — для живих! Скільки разів терпіла Україна поразку і страшну руїну через те, що сини її билися між собою в час, коли на неї насувався ворог ззовні! Про це стара гетьманська столиця, на яку ви збираєтеся, могла б найбільше оповісти… Тепер на Україну насунувся страшний ворог, який руйнує і обдирає наш край, безправно вбиває тисячі й тисячі наших людей… Але з очей селян спадає полуда і Україна буде боротися, щоб повернути те, що так нерозумно віддала. Ми зможемо перемогти тільки єдністю, дружним ударом на ворога! А коцурівщина сама загине, бо вона не має під собою ґрунту! Селяни Суботова чи Стецівки підуть разом із нами, коли вийдуть з-під впливу купи авантюрників, коли побачать, що це єдиний шлях до рятунку. Не з ними, засліпленими, нам боротися, щоб тішити цим ворога! Розходьтеся спокійно по домах! Готуйте і бережіть зброю! Будьте готові кожної хвилини стати під чорний прапор Холодного Яру на захист своїх прав і України! Мусимо вернути їй радість і славу! Зірвалося і довго не змовкало могутнє «Слава!». Коли люди вже замовкли, той гук ще деякий час повторювали яри…
Автор описує виступ 1920 року стецівчан проти більшовицьких зайд (село було спалене, від рук російських карателів загинуло чимало стецівчан). Ю. Горліс-Горський зазначає, що на час національно-визвольної війни в Україні 1918—1923 років Стецівка, як і сусіднє c.Семигір'я, вважалися дуже великими селами.
9 серпня 1941 року німецькі війська окупували село. 9 грудня 1943 року воно було відвойоване силами 4-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. 10 грудня 1943 року в боях за село брав участь 344-й стрілецький полк під командуванням уродженця м. Київ Юхима Ароновича Сороки. За відвоювання Чигиринщини підполковник Сорока був нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня. Як свідчать документи, 11 січня 1944 року він отримав поранення, від яких 23 січня 1944 року помер. Похований в м. Кременчук. 344-й стрілецький полк ходив до складу . 54 мешканці села, що воювали на фронтах Другої світової війни нагороджені орденами і медалями. На території села є братська могила та пам'ятник 352 загиблим воїнам-односельчанам.
За радянської влади в селі працював колгосп ім. Жданова, що обробляв 4483 га землі, в тому числі 3352 га орної.
Станом на 1972 рік у селі була середня школа, клуб, 3 бібліотеки, книжковий фонд яких становив 25 600 примірників, стаціонарна кіноустановка, побутовий комбінат, медпункт, дитячі ясла, 6 магазинів, відділення зв'язку.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,22% |
російська | 2,46% |
інші/не вказали | 0,32% |
Визначні пам'ятки та культура
На території сільради виявлено скарб крем'яних знарядь бронзової доби, два поселення черняхівської культури та десять курганів скіфсько-сарматської доби. У 1956 році археологічна експедиція О. І. Тереножкіна виявила слов'янське поселення поблизу Стецівки. У селі знаходиться Свято-Троїцька церква Православної Церкви України.
Музеї
- — відкрито в 1967 році. У 1970 році в ньому налічувалося 2300 експонатів, серед яких 800 унікальних книг, частина знайдених у цій місцевості скарбів, зразки вогнепальної й холодної зброї, нагороди односельчан. В результаті експедицій по сільських околицях було знайдено предмети кам'яної й бронзової епох, скіфського періоду, прикраси слов'ян, речі давнього Херсонесу.
- — є частиною етнографічно-туристичного комплексу «Козацький хутір». Тут є дерев'яна церква 18 століття, будинок старости, шинок, стайня.
Природоохоронні території
Освіта
У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, сільський клуб, бібліотека.
Відомі люди
У селі народились:
- Іванов Іван Федорович (* 28 травня 1924 — † 9 листопада 1950) — повний кавалер ордена Слави.
- Козаков Григорій Тимофійович (1947—2009) — український тележурналіст, Заслужений журналіст України.
- Буряк Ганна Панасівна — депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го скликань.
Фотогалерея
- Автобусна зупинка
- Пам'ятник Данилу Вербовому
- Краєзнавчий музей
- Братська могила
- Обеліск Слави
- скансен "Козацький хутір" (Миколаївська церква з села Драбівці)
- Етнографічний комплекс «Козацький хутір»
- Етнографічний комплекс «Козацький хутір»
- Етнографічний комплекс «Козацький хутір»
Див. також
Посилання
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 12 червня 2007.
- maps.vlasenko.net(рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-259. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- www.warheroes.ru(рос.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стецівка (Черкаський район) |
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Це незавершена стаття з географії Черкаської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Steci vka ukrayinske selo u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Chigirinskij miskij gromadi Naselennya 1548 osib 2763 u 1972 roci selo Stecivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Chigirinska miska gromada Oblikova kartka Stecivka Osnovni dani Zasnovane 17 stolittya Naselennya 1347 na 01 01 2007 Teritoriya 74 km Poshtovij indeks 20914 Telefonnij kod 380 4730 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 02 26 pn sh 32 46 10 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 134 m Vodojmi r Chutka r Tyasmin Yar Berestovij Vidstan do oblasnogo centru 67 3 fizichna km 75 avtoshlyahami km Vidstan do rajonnogo centru 11 km Misceva vlada Adresa radi m Chigirin Karta Stecivka Stecivka Mapa Stecivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stecivka RoztashuvannyaSelo roztashovane po pravomu berezi richki Tyasmin za 11 km vid centru gromadi mista Chigirin ta za 75 km vid rajonnogo ta oblasnogo centru mista Cherkasi Nepodalik sela prohodit avtoshlyah R10 Na pivnochi mezhuye z selom Vitove na pivdni z selami Kalantayiv Semigir ya Glinsk ta Snizhkove Kirovogradskoyi oblasti U seli Yar Berestovij vpadaye u richku Chutku IstoriyaSelo bulo zasnovane u 17 stolitti Stanom na 1886 rik u seli centri Stecivskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 3861 osoba nalichuvalos 728 dvorovih gospodarstv isnuvali shkola poshtova stanciya 2 lavki Za 8 verst vinokurennij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 4724 osib 2371 cholovichoyi stati ta 2353 zhinochoyi z yakih 4661 pravoslavnoyi viri Selo Stecivka neodnorazovo zgaduyetsya v avtobiografichnomu romani Yuriya Gorlisa Gorskogo 1898 1946 Holodnij Yar 1932 r Brati gromadyane Vorog virvav iz nashih lav odnogo z najkrashih borciv ale ne piddavajtesya spravedlivij zhadobi pomsti Haj pam yat pro Ivana Kompanijcya vichno zhive v nashih sercyah Zalishimo mertvogo mertvim a zhive dilo dlya zhivih Skilki raziv terpila Ukrayina porazku i strashnu ruyinu cherez te sho sini yiyi bilisya mizh soboyu v chas koli na neyi nasuvavsya vorog zzovni Pro ce stara getmanska stolicya na yaku vi zbirayetesya mogla b najbilshe opovisti Teper na Ukrayinu nasunuvsya strashnij vorog yakij rujnuye i obdiraye nash kraj bezpravno vbivaye tisyachi j tisyachi nashih lyudej Ale z ochej selyan spadaye poluda i Ukrayina bude borotisya shob povernuti te sho tak nerozumno viddala Mi zmozhemo peremogti tilki yednistyu druzhnim udarom na voroga A kocurivshina sama zagine bo vona ne maye pid soboyu gruntu Selyani Subotova chi Stecivki pidut razom iz nami koli vijdut z pid vplivu kupi avantyurnikiv koli pobachat sho ce yedinij shlyah do ryatunku Ne z nimi zasliplenimi nam borotisya shob tishiti cim voroga Rozhodtesya spokijno po domah Gotujte i berezhit zbroyu Budte gotovi kozhnoyi hvilini stati pid chornij prapor Holodnogo Yaru na zahist svoyih prav i Ukrayini Musimo vernuti yij radist i slavu Zirvalosya i dovgo ne zmovkalo mogutnye Slava Koli lyudi vzhe zamovkli toj guk she deyakij chas povtoryuvali yari Avtor opisuye vistup 1920 roku stecivchan proti bilshovickih zajd selo bulo spalene vid ruk rosijskih karateliv zaginulo chimalo stecivchan Yu Gorlis Gorskij zaznachaye sho na chas nacionalno vizvolnoyi vijni v Ukrayini 1918 1923 rokiv Stecivka yak i susidnye c Semigir ya vvazhalisya duzhe velikimi selami 9 serpnya 1941 roku nimecki vijska okupuvali selo 9 grudnya 1943 roku vono bulo vidvojovane silami 4 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu 10 grudnya 1943 roku v boyah za selo brav uchast 344 j strileckij polk pid komanduvannyam urodzhencya m Kiyiv Yuhima Aronovicha Soroki Za vidvoyuvannya Chigirinshini pidpolkovnik Soroka buv nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Yak svidchat dokumenti 11 sichnya 1944 roku vin otrimav poranennya vid yakih 23 sichnya 1944 roku pomer Pohovanij v m Kremenchuk 344 j strileckij polk hodiv do skladu 54 meshkanci sela sho voyuvali na frontah Drugoyi svitovoyi vijni nagorodzheni ordenami i medalyami Na teritoriyi sela ye bratska mogila ta pam yatnik 352 zagiblim voyinam odnoselchanam Za radyanskoyi vladi v seli pracyuvav kolgosp im Zhdanova sho obroblyav 4483 ga zemli v tomu chisli 3352 ga ornoyi Stanom na 1972 rik u seli bula serednya shkola klub 3 biblioteki knizhkovij fond yakih stanoviv 25 600 primirnikiv stacionarna kinoustanovka pobutovij kombinat medpunkt dityachi yasla 6 magaziniv viddilennya zv yazku NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 22 rosijska 2 46 inshi ne vkazali 0 32 Viznachni pam yatki ta kulturaNa teritoriyi silradi viyavleno skarb krem yanih znaryad bronzovoyi dobi dva poselennya chernyahivskoyi kulturi ta desyat kurganiv skifsko sarmatskoyi dobi U 1956 roci arheologichna ekspediciya O I Terenozhkina viyavila slov yanske poselennya poblizu Stecivki U seli znahoditsya Svyato Troyicka cerkva Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Muzeyi vidkrito v 1967 roci U 1970 roci v nomu nalichuvalosya 2300 eksponativ sered yakih 800 unikalnih knig chastina znajdenih u cij miscevosti skarbiv zrazki vognepalnoyi j holodnoyi zbroyi nagorodi odnoselchan V rezultati ekspedicij po silskih okolicyah bulo znajdeno predmeti kam yanoyi j bronzovoyi epoh skifskogo periodu prikrasi slov yan rechi davnogo Hersonesu ye chastinoyu etnografichno turistichnogo kompleksu Kozackij hutir Tut ye derev yana cerkva 18 stolittya budinok starosti shinok stajnya Prirodoohoronni teritoriyi Urochishe Suhi kolodki Osvita U seli ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv silskij klub biblioteka Vidomi lyudiU seli narodilis Ivanov Ivan Fedorovich 28 travnya 1924 9 listopada 1950 povnij kavaler ordena Slavi Kozakov Grigorij Timofijovich 1947 2009 ukrayinskij telezhurnalist Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Buryak Ganna Panasivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 8 9 go sklikan FotogalereyaAvtobusna zupinka Pam yatnik Danilu Verbovomu Krayeznavchij muzej Bratska mogila Obelisk Slavi skansen Kozackij hutir Mikolayivska cerkva z sela Drabivci Etnografichnij kompleks Kozackij hutir Etnografichnij kompleks Kozackij hutir Etnografichnij kompleks Kozackij hutir Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Posilannya Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 12 chervnya 2007 maps vlasenko net ros Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 259 X 270 120 s ros doref Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih www warheroes ru ros LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stecivka Cherkaskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Ce nezavershena stattya z geografiyi Cherkaskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi