Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Партиза ни до 1945 року Шейх Елі крим şeyh Eli село Феодосійського району Автономної Республіки Крим Населення становить

Партизани (Кіровський район)

Партизани (Кіровський район)

Партиза́ни (до 1945 року — Шейх-Елі, крим. Şeyh Eli) — село Феодосійського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1724 особи. Орган місцевого самоврядування — Партизанська сільська рада.

село Партизани
image image
Герб Партизанів Прапор Партизанів
image
Країна image Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Партизанська сільська рада
Облікова картка Партизани 
Основні дані
Населення 1 724
Поштовий індекс 97340
Телефонний код +380 6555
Географічні дані
Географічні координати 45°08′43″ пн. ш. 35°09′11″ сх. д. / 45.14528° пн. ш. 35.15306° сх. д. / 45.14528; 35.15306Координати: 45°08′43″ пн. ш. 35°09′11″ сх. д. / 45.14528° пн. ш. 35.15306° сх. д. / 45.14528; 35.15306
Місцева влада
Адреса ради 97340, Автономна Республіка Крим, Кіровський р-н, с. Партизани, вул. Суворова, 2
Карта
image
image
Партизани
image
image
Партизани
Мапа

image Партизани у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Партизани.

Географія

Партизани — село в центрі району, у степовому Криму, у долині невеликої річки Кхоур-Джилга, висота над рівнем моря — 75 м. Найближчі населені пункти: Журавки за 4 км на схід, Матросівка за 2 км на південь та Спасівка за 3 км на захід. Райцентр Кіровське — приблизно за 16 км, там же найближча залізнична станція — Кіровська (на лінії Джанкой-Феодосія).

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Шейхелі входило до Старо-Кримський кадилику Кефінського каймакамства.

Після приєднання анексії Криму Російською імперією 8 лютого 1784, село була приписане до Таврійської області, а після ліквідації в 1787 році Левкопольського — до Феодосійського повіту. Після Павловських реформ, з 12 грудня 1796 по 1802 рік, входило в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернии, Шейх-Елі було включене до складу Байрачцької волості Феодосійського повіту.

За Відомостями про число селищ, назви оних, у них дворів … перебувають у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 , у селі Шейх-Елі числилося 17 дворів і 122 жителя кримських татар. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 село Шейх Елі (також підписана, як Єлисаветівка, на лівому березі річки Нахічеван Чокрак, або, на сучасних картах, Кхоур-Джилга) позначена з 50 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 Тамак Шейх Елі, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р» , передали до складу . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину, село спорожніло та на карті 1842 Шейх елі позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . Згідно «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеним за результатами VIII ревізії 1864 року, Тереклі-Шейх-Елі — власницьке російське, грецьке та татарське село з 19 дворами, 61 жителем та мечеттю при струмку Нахичеван-Чокрак . На триверстовій мапі 1865—1876 року в селі Шейх Елі позначено 5 дворів.

У 1869 році кримськими німцями лютеранами, на 3 379 десятинах землі було засноване німецьке поселення. 4 червня 1871 були височайше затверджено Правила про пристрій поселян-власників (колишніх колоністів) … , згідно з якими утворювалася німецька та Шейх-Елі включили до її складу. На 1886 у німецькій колонії Сурташ, згідно з довідником «Волості та найважливіші Європейської Росії», проживало 62 людини в 11 домогосподарствах, діяли молитовний будинок, школа та лавка. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року» , за результатами Х ревізії 1887, у селі Шейх-Елі значилося 20 дворів та 103 жителя.

Після земської реформи 1890-х років село повернули до складу Владиславської волості. За «… Пам'ятної книги Таврійської губернії на 1892» в селі Шейх-Елі, що входило в Іслям-Терекську сільську громаду, мешкало 72 жителі в 2 домогосподарствах. За «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902» в селі Шейх-Елі числилося 78 жителів в 12 домогосподарствах.

За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 була скасована волосна система і село включили до складу Старо-Кримського району. Декрет ВЦВК від 4 вересня 1924 «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р.» Старо-Кримський район був скасований і Шейх-Елі увійшов в Феодосійський район. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним перепису 17 грудня 1926 , село Шейх-Елі, з населенням 250 осіб, з яких був 181 німцями, входило до складу Сейт-Елінської сільради Феодосійського району. 15 вересня 1931 Феодосійський район скасували і село знову у складі Старо-Кримського, а з 1935 — Кіровського району. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір та північний Казахстан.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року народження, Шейх-Елі перейменували в Партизани. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Кіровський район був скасований і село приєднали до Нижньогірського . 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області», знову включили до складу Кіровського .

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 года. — +1888.
  3. Автономна Республіка Крым. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
  4. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
  5. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  6. . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 2 листопада 2015.
  7. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  9. Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  10. [http:/ www. archmap.ru/1842/42-5-3.jpg Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842]
  11. . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 59 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 березня 2015.
  12. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 листопада 2015.
  13.  : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
  14. Височайше затверджені Правила про пристрій поселян-власників (колишніх колоністів ), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської та в області Бессарабської.
  15. Волості і важнѣйшія селенія Європейської Росі. За даними обслѣдованія, проізведеннаго статистичними учрежденіямі Міністерства Внутрішніх Дѣл, за порученію Статістіческаго Совѣта  : статистичний довідник. — Санкт-Петербург : Статистичний комітет МВС , 1886 . — Т. 8 . — С. 82 . — 57  с.
  16. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4. Історія земства. — 1 911.
  17. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 2 листопада 2015.
  18. . Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 2 листопада 2015.
  19. Декрет ВЦВК від 4 серпня 1924 «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С.С.Р.»
  20. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2015.
  21. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  22. Указ Президії НД РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
  23. Гржибовська та +1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області.
  24. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
  25. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 листопада 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
image Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Partiza ni do 1945 roku Shejh Eli krim Seyh Eli selo Feodosijskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Naselennya stanovit 1724 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Partizanska silska rada selo Partizani Gerb Partizaniv Prapor Partizaniv Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Feodosijskij rajon Rada Partizanska silska rada Oblikova kartka Partizani Osnovni dani Naselennya 1 724 Poshtovij indeks 97340 Telefonnij kod 380 6555 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 08 43 pn sh 35 09 11 sh d 45 14528 pn sh 35 15306 sh d 45 14528 35 15306 Koordinati 45 08 43 pn sh 35 09 11 sh d 45 14528 pn sh 35 15306 sh d 45 14528 35 15306 Misceva vlada Adresa radi 97340 Avtonomna Respublika Krim Kirovskij r n s Partizani vul Suvorova 2 Karta Partizani Partizani Mapa Partizani u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Partizani GeografiyaPartizani selo v centri rajonu u stepovomu Krimu u dolini nevelikoyi richki Khour Dzhilga visota nad rivnem morya 75 m Najblizhchi naseleni punkti Zhuravki za 4 km na shid Matrosivka za 2 km na pivden ta Spasivka za 3 km na zahid Rajcentr Kirovske priblizno za 16 km tam zhe najblizhcha zaliznichna stanciya Kirovska na liniyi Dzhankoj Feodosiya IstoriyaPersha dokumentalna zgadka sela zustrichayetsya v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sudyachi z yakogo v ostannij period Krimskogo hanstva Shejheli vhodilo do Staro Krimskij kadiliku Kefinskogo kajmakamstva Pislya priyednannya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 8 lyutogo 1784 selo bula pripisane do Tavrijskoyi oblasti a pislya likvidaciyi v 1787 roci Levkopolskogo do Feodosijskogo povitu Pislya Pavlovskih reform z 12 grudnya 1796 po 1802 rik vhodilo v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 8 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi gubernii Shejh Eli bulo vklyuchene do skladu Bajrachckoyi volosti Feodosijskogo povitu Za Vidomostyami pro chislo selish nazvi onih u nih dvoriv perebuvayut u Feodosijskomu poviti vid 14 zhovtnya 1805 u seli Shejh Eli chislilosya 17 dvoriv i 122 zhitelya krimskih tatar Na vijskovo topografichnij karti general majora Muhina 1817 selo Shejh Eli takozh pidpisana yak Yelisavetivka na livomu berezi richki Nahichevan Chokrak abo na suchasnih kartah Khour Dzhilga poznachena z 50 dvorami Pislya reformi volosnogo podilu 1829 Tamak Shejh Eli zgidno Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 r peredali do skladu Potim mabut vnaslidok emigraciyi krimskih tatar v Turechchinu selo sporozhnilo ta na karti 1842 Shejh eli poznachene umovnim znakom male selo tobto menshe 5 dvoriv U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do Zgidno Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenim za rezultatami VIII reviziyi 1864 roku Terekli Shejh Eli vlasnicke rosijske grecke ta tatarske selo z 19 dvorami 61 zhitelem ta mechettyu pri strumku Nahichevan Chokrak Na triverstovij mapi 1865 1876 roku v seli Shejh Eli poznacheno 5 dvoriv U 1869 roci krimskimi nimcyami lyuteranami na 3 379 desyatinah zemli bulo zasnovane nimecke poselennya 4 chervnya 1871 buli visochajshe zatverdzheno Pravila pro pristrij poselyan vlasnikiv kolishnih kolonistiv zgidno z yakimi utvoryuvalasya nimecka ta Shejh Eli vklyuchili do yiyi skladu Na 1886 u nimeckij koloniyi Surtash zgidno z dovidnikom Volosti ta najvazhlivishi Yevropejskoyi Rosiyi prozhivalo 62 lyudini v 11 domogospodarstvah diyali molitovnij budinok shkola ta lavka Za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku za rezultatami H reviziyi 1887 u seli Shejh Eli znachilosya 20 dvoriv ta 103 zhitelya Pislya zemskoyi reformi 1890 h rokiv selo povernuli do skladu Vladislavskoyi volosti Za Pam yatnoyi knigi Tavrijskoyi guberniyi na 1892 v seli Shejh Eli sho vhodilo v Islyam Tereksku silsku gromadu meshkalo 72 zhiteli v 2 domogospodarstvah Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1902 v seli Shejh Eli chislilosya 78 zhiteliv v 12 domogospodarstvah Za Radyanskoyi vladi za postanovoyu Krimrevkoma vid 8 sichnya 1921 bula skasovana volosna sistema i selo vklyuchili do skladu Staro Krimskogo rajonu Dekret VCVK vid 4 veresnya 1924 Pro skasuvannya deyakih rajoniv Avtonomnoyi Krimskoyi S S R Staro Krimskij rajon buv skasovanij i Shejh Eli uvijshov v Feodosijskij rajon Zgidno Spisku naselenih punktiv Krimskoyi ARSR za Vsesoyuznim perepisu 17 grudnya 1926 selo Shejh Eli z naselennyam 250 osib z yakih buv 181 nimcyami vhodilo do skladu Sejt Elinskoyi silradi Feodosijskogo rajonu 15 veresnya 1931 Feodosijskij rajon skasuvali i selo znovu u skladi Staro Krimskogo a z 1935 Kirovskogo rajonu Nezabarom pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 krimski nimci buli viseleni spochatku v Stavropolskij kraj a potim v Sibir ta pivnichnij Kazahstan Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 18 travnya 1948 roku narodzhennya Shejh Eli perejmenuvali v Partizani Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Krimskoyi oblasti vid 30 grudnya 1962 Kirovskij rajon buv skasovanij i selo priyednali do Nizhnogirskogo 1 sichnya 1965 ukazom Prezidiyi VR URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya URSR po Krimskij oblasti znovu vklyuchili do skladu Kirovskogo Primitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2015 Lashkov F F kajmakanstva i v onih kajmakanami hto skladayetsya Kameralnij opis Krimu 1784 goda 1888 Avtonomna Respublika Krym Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 27 kvitnya 2013 Pro novij podili Derzhavi na Guberniyi Same danij Senatu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2015 Arhiv originalu za 20 lipnya 2010 Procitovano 2 listopada 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2015 Lyashenko V I Kultura narodiv Prichornomor ya Tom 2 Arhiv http elib crimea edu index php Option com content amp task view amp id 28 originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 4 sichnya 2015 http www archmap ru 1842 42 5 3 jpg Karta Beteva i Oberga Vijskovo topografichne depo 1842 Sankt Peterburg Drukarnya Karla Vulfa 1865 Arhiv page 59 originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 listopada 2015 enciklopedicheskij slovar sost V F Dizendorf Moskva ERN 2006 472 s ros Visochajshe zatverdzheni Pravila pro pristrij poselyan vlasnikiv kolishnih kolonistiv proshtovhuvannya na kazennih zemlyah v guberniyah S Peterburzkoyi Novgorodskoyi Samarskoyi Saratovskoyi Voronezkoyi Chernigivskoyi Poltavskoyi Katerinoslavskoyi Hersonskoyi i Tavrijskoyi ta v oblasti Bessarabskoyi Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Yevropejskoyi Rosi Za danimi obslѣdovaniya proizvedennago statistichnimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrishnih Dѣl za porucheniyu Statisticheskago Sovѣta statistichnij dovidnik Sankt Peterburg Statistichnij komitet MVS 1886 T 8 S 82 57 s Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok rokiv T 4 Istoriya zemstva 1 911 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 2 listopada 2015 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2012 Procitovano 2 listopada 2015 Dekret VCVK vid 4 serpnya 1924 Pro skasuvannya deyakih rajoniv Avtonomnoyi Krimskoyi S S R Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 listopada 2015 Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 28 08 1941 pro pereselennya nimciv yaki prozhivayut v rajonah Povolzhya Ukaz Prezidiyi ND RRFSR vid 18 05 1948 pro perejmenuvannya naselenih punktiv Krimskoyi oblasti Grzhibovska ta 1999 Z Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR po Krimskij oblasti Grzhibovska 1999 Z Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR po Krimskij oblasti s 442 Yefimov S A Shevchuk A G Seleznova O A Administrativno teritorialnij podil Krimu drugoyi polovini XX stolittya dosvid rekonstrukciyi Stor 44 2007 z dzherela 24 veresnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 2 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ