Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Папуаси — одне з найдавніших населень острова Нова Гвінея та деяких районів Індонезії. Основне населення держави Папуа Нова Гвінея.
За антропологічним типом папуаси близькі до меланезійців, але відрізняються від них мовою. Не всі папуаські мови споріднені між собою. Загальнонаціональною мовою папуасів є креольська мова на англійській основі.
Більшість папуасів дотримується національних вірувань. Офіційно ж поширене християнство, у більшості сіл є церкви.
Область розселення
Основна зона розселення папуасів — острів Нова Гвінея, східна частина якого — самостійна держава Папуа Нова Гвінея (включає архіпелаг Бісмарка і острів Бугенвіль), а західна входить до складу Індонезії (Папуа). Частково живуть на островах Алор, Тимор, Хальмахера (наприклад, народ галела) і в Меланезії.
За різними даними народів і мов налічується від 300 до 800, адже думки різних фахівців розбігаються, оскільки встановлення різниці між окремою мовою і діалектом являє собою значну проблему.
Деякі дрібні племена налічують менше 100 чоловік. Найбільші народності (чисельність в тисячах): чімбу (250), енга (195), гимба (142), медлпа (101), кама (64), хулі (90), екарі (канаукі) (100), анга (55), умбу-унгу (47), вахгі (66), кева (56), дані (дугул-дані), хвангона, асмат (61), бенабен (17), марінда-анім (8), абелам (10), насіоп (10), бонкін (10), буін (18). Загальне населення Папуа Нової Гвінеї — 6 057 263 чол. (2009).
Політичний стан
З 1884 по 1920 рік папуаси знаходилися в колоніальній залежності від Німеччини (Земля імператора Вільгельма). З 1920 року ця частина знаходилася під управлінням Австралії. Південно-східна частина з 1884 по 1888 рік була під протекторатом Великої Британії, потім колонією, в 1905 році передана під управління Австралії. У 1949 році обидві частини передані під опіку Австралії. У 1975 році східна частина (Папуа Нова Гвінея) стала незалежною державою.
Походження
Більшість учених визнають, що австралоїдні народи заселяли в давнину більш великий ареал і були поступово витіснені монголоїдними. Вважається, що Нова Гвінея заселена 20-25 тис. років тому. 5 тис. років тому в цей регіон проникли меланезійські племена. За расовим типом ці дві групи народів близькі, але за мовою та культурою — ні.
Мови
За різними даними кількість папуаських мов становить від 750 до 1000. Загальна кількість мовців понад 4,6 млн. Їх генетична спорідненість не доведена.
Побут та традиційні заняття
Основне заняття — ручне землеробство тропічного поясу. Другорядні — полювання і збиральництво. Важливу роль відіграє свинарство. Головні культури — кокос, банан, таро, ямс.
В даний час, в силу європейського впливу, папуаси зайняті в гірничій промисловості, працюють водіями, продавцями, клерками. Формується шар підприємців, фермерів. 50% населення зайняті в натуральному господарстві.
Села папуасів — по 100–150 чол., бувають компактними і розкиданими. Іноді це — один довгий будинок до 200 м. Сім'я має 5-6 ділянок землі в різних стадіях дозрівання. Кожен день прополює одну ділянку, а на іншому збирається врожай. Урожай тримають на корені, забираючи продуктів на 1 день. Праця спільна.
В кожному селі важливим місцем є буамбрамра — громадський будинок.
Знаряддя праці:
- сокира — виготовляється з агата, кременю або раковини трідакни;
- донган — гостра заточена кістка, її носять на руці, заткнувши за браслет, нею ріжуть плоди;
- бамбуковий ніж — ріже м'ясо, плоди, міцніший за донган.
Зброя:
- хагда — метальний спис, 2 м завдовжки, з твердого важкого дерева;
- сервару — більш легкий спис з бамбуковим наконечником, який зазвичай ламається і залишається в рані, прикрашене пір'ям і хутром;
- араль — лук, 2 м завдовжки;
- араль-ге — стріла, 1 м завдовжки, з дерев'яним наконечником;
- палом — стріла з широким бамбуковим наконечником, небезпечніша;
- саран — стріла на рибу;
- юр — метальний спис з декількома вістрями;
- палиці і щити.
Одяг папуасів складалася з пояса, у чоловіків червоного, у жінок — з червоною та чорною смугами. Браслети носили на руці (сагю) і на ногах (самба-сагю). Крім цього прикрашали тіло протягнутими в отвори предметами, кекее (в носі) і буль (в роті). З речей використовувалися мішки, ямбі і гун — маленькі, для тютюну і дрібних предметів, їх носили на шиї, і великий мішок на плечі. У жінок були свої, жіночі мішки (нангелі-ге). Пояси і сумки виготовляються з лубу або волокон різних дерев, відповідників назв яким в українській мові немає (тауві, маль-сель, яван-сель). З волокон дерева нуг-сель роблять мотузки, а з дерева бу-сель — якірні канати. Смола дерева гутур використовується, як клей.
Їжа папуасів в основному рослинна, але вживаються також свинина, м'ясо собак, курей, щурів, ящірок, жуки, молюски, риби.
Продукти: мункі — кокоси, мога — банани, деп — цукрова тростина, могар — боби, кенгар — горіхи, баум — саго, кеу — напій типу кави. Крім цих є ряд плодів, назви яких не мають аналога в українській мові — аян, бау, дегароль, аусь. Всі плоди, як правило, печуть або варять, в тому числі і банани.
Духовна культура
Поширені фольклор, пісні, танці, міфи. Пісні і танці дуже прості. Спів називається мун, мелодія варіює дуже слабо.
Музичні інструменти (загальна назва — ай, так само називаються і свята, куди допускаються лише чоловіки):
- ай-кабраль — порожнистий бамбуковий ствол, 2 м завдовжки, в нього дують, кричать, виють;
- мункі-ай — шкаралупа кокоса, з двома отворами, в одне дмуть, інше затикають;
- халь-ай — труба з кореня, аналогічна попереднім;
- орлан-ай — ручка зі шнурками з висячими на них порожніми шкарлупами горіхів, струшують;
- окам — барабан.
Найбільше свято у папуасів — Сінг-Сінг.
Традиційні вірування папуасів близькі до австралійських і меланезійських. У марінд-анім побутує культ, близький австралійському, це тотемізм. Дема — тотемічний предок. Міфи в основному розповідають про подвиги напівтварин-напівлюдей. У них поширений таємний культ Майо, пов'язаний з ініціаціями. У інших папуасів культи вже відрізняються, в основному це — віра в різну магію, шкідливу, лікувальну, господарську. Термін «онім» означає чаклунство і отрута, і всяке лікувальне зілля. Онім вважається причиною всіх хвороб, бід і смерті, тому його бояться. Часто винуватцями бід вважають сусіднє плем'я.
Важливе значення відіграє культ предків і черепів. Папуаси виготовляють корвари — зображення предків (стилізовані людські фігури), в районі затоки Астролябії, де бував Миклухо-Маклай, мовою Бонга вони називаються телуми.
У папуасів добре розвинена різьба по дереву, вони роблять дуже складні орнаменти, якими прикрашають зброю та інші предмети.
Література
- Энциклопедия «Народы и религии мира», М. 1998. (рос.)
- С. А. Токарев. Религия в истории народов мира,М. 1976. (рос.)
- Н. Н. Миклухо-Маклай. Собр. сочинений в 6 томах. Том 4. (рос.)
- Народы Папуа Новой Гвинеи: (От племен. строя к независимому государству). — СПб.: Петербург. Востоковедение, 2000. — 374 с. — (Ethnographica Petropolitana; 6). — 1000 экз. — (рос.)
- Бутинов Н. А. Папуасы Новой Гвинеи (Хоз-во, обществ. строй). — М.: Наука, 1968. — 256 с. — 2500 экз. (рос.)
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papuasi odne z najdavnishih naselen ostrova Nova Gvineya ta deyakih rajoniv Indoneziyi Osnovne naselennya derzhavi Papua Nova Gvineya Papuas Za antropologichnim tipom papuasi blizki do melanezijciv ale vidriznyayutsya vid nih movoyu Ne vsi papuaski movi sporidneni mizh soboyu Zagalnonacionalnoyu movoyu papuasiv ye kreolska mova na anglijskij osnovi Bilshist papuasiv dotrimuyetsya nacionalnih viruvan Oficijno zh poshirene hristiyanstvo u bilshosti sil ye cerkvi Oblast rozselennyaOblast rozselennya papuasiv Osnovna zona rozselennya papuasiv ostriv Nova Gvineya shidna chastina yakogo samostijna derzhava Papua Nova Gvineya vklyuchaye arhipelag Bismarka i ostriv Bugenvil a zahidna vhodit do skladu Indoneziyi Papua Chastkovo zhivut na ostrovah Alor Timor Halmahera napriklad narod galela i v Melaneziyi Za riznimi danimi narodiv i mov nalichuyetsya vid 300 do 800 adzhe dumki riznih fahivciv rozbigayutsya oskilki vstanovlennya riznici mizh okremoyu movoyu i dialektom yavlyaye soboyu znachnu problemu Deyaki dribni plemena nalichuyut menshe 100 cholovik Najbilshi narodnosti chiselnist v tisyachah chimbu 250 enga 195 gimba 142 medlpa 101 kama 64 huli 90 ekari kanauki 100 anga 55 umbu ungu 47 vahgi 66 keva 56 dani dugul dani hvangona asmat 61 benaben 17 marinda anim 8 abelam 10 nasiop 10 bonkin 10 buin 18 Zagalne naselennya Papua Novoyi Gvineyi 6 057 263 chol 2009 Politichnij stanZ 1884 po 1920 rik papuasi znahodilisya v kolonialnij zalezhnosti vid Nimechchini Zemlya imperatora Vilgelma Z 1920 roku cya chastina znahodilasya pid upravlinnyam Avstraliyi Pivdenno shidna chastina z 1884 po 1888 rik bula pid protektoratom Velikoyi Britaniyi potim koloniyeyu v 1905 roci peredana pid upravlinnya Avstraliyi U 1949 roci obidvi chastini peredani pid opiku Avstraliyi U 1975 roci shidna chastina Papua Nova Gvineya stala nezalezhnoyu derzhavoyu PohodzhennyaBilshist uchenih viznayut sho avstraloyidni narodi zaselyali v davninu bilsh velikij areal i buli postupovo vitisneni mongoloyidnimi Vvazhayetsya sho Nova Gvineya zaselena 20 25 tis rokiv tomu 5 tis rokiv tomu v cej region pronikli melanezijski plemena Za rasovim tipom ci dvi grupi narodiv blizki ale za movoyu ta kulturoyu ni MoviDokladnishe Papuaski movi Za riznimi danimi kilkist papuaskih mov stanovit vid 750 do 1000 Zagalna kilkist movciv ponad 4 6 mln Yih genetichna sporidnenist ne dovedena Pobut ta tradicijni zanyattyaOsnovne zanyattya ruchne zemlerobstvo tropichnogo poyasu Drugoryadni polyuvannya i zbiralnictvo Vazhlivu rol vidigraye svinarstvo Golovni kulturi kokos banan taro yams V danij chas v silu yevropejskogo vplivu papuasi zajnyati v girnichij promislovosti pracyuyut vodiyami prodavcyami klerkami Formuyetsya shar pidpriyemciv fermeriv 50 naselennya zajnyati v naturalnomu gospodarstvi Sela papuasiv po 100 150 chol buvayut kompaktnimi i rozkidanimi Inodi ce odin dovgij budinok do 200 m Sim ya maye 5 6 dilyanok zemli v riznih stadiyah dozrivannya Kozhen den propolyuye odnu dilyanku a na inshomu zbirayetsya vrozhaj Urozhaj trimayut na koreni zabirayuchi produktiv na 1 den Pracya spilna V kozhnomu seli vazhlivim miscem ye buambramra gromadskij budinok Znaryaddya praci sokira vigotovlyayetsya z agata kremenyu abo rakovini tridakni dongan gostra zatochena kistka yiyi nosyat na ruci zatknuvshi za braslet neyu rizhut plodi bambukovij nizh rizhe m yaso plodi micnishij za dongan Zbroya hagda metalnij spis 2 m zavdovzhki z tverdogo vazhkogo dereva servaru bilsh legkij spis z bambukovim nakonechnikom yakij zazvichaj lamayetsya i zalishayetsya v rani prikrashene pir yam i hutrom aral luk 2 m zavdovzhki aral ge strila 1 m zavdovzhki z derev yanim nakonechnikom palom strila z shirokim bambukovim nakonechnikom nebezpechnisha saran strila na ribu yur metalnij spis z dekilkoma vistryami palici i shiti Odyag papuasiv skladalasya z poyasa u cholovikiv chervonogo u zhinok z chervonoyu ta chornoyu smugami Brasleti nosili na ruci sagyu i na nogah samba sagyu Krim cogo prikrashali tilo protyagnutimi v otvori predmetami kekee v nosi i bul v roti Z rechej vikoristovuvalisya mishki yambi i gun malenki dlya tyutyunu i dribnih predmetiv yih nosili na shiyi i velikij mishok na plechi U zhinok buli svoyi zhinochi mishki nangeli ge Poyasi i sumki vigotovlyayutsya z lubu abo volokon riznih derev vidpovidnikiv nazv yakim v ukrayinskij movi nemaye tauvi mal sel yavan sel Z volokon dereva nug sel roblyat motuzki a z dereva bu sel yakirni kanati Smola dereva gutur vikoristovuyetsya yak klej Yizha papuasiv v osnovnomu roslinna ale vzhivayutsya takozh svinina m yaso sobak kurej shuriv yashirok zhuki molyuski ribi Produkti munki kokosi moga banani dep cukrova trostina mogar bobi kengar gorihi baum sago keu napij tipu kavi Krim cih ye ryad plodiv nazvi yakih ne mayut analoga v ukrayinskij movi ayan bau degarol aus Vsi plodi yak pravilo pechut abo varyat v tomu chisli i banani Duhovna kulturaDokladnishe Papuaska mifologiya Poshireni folklor pisni tanci mifi Pisni i tanci duzhe prosti Spiv nazivayetsya mun melodiya variyuye duzhe slabo Muzichni instrumenti zagalna nazva aj tak samo nazivayutsya i svyata kudi dopuskayutsya lishe choloviki aj kabral porozhnistij bambukovij stvol 2 m zavdovzhki v nogo duyut krichat viyut munki aj shkaralupa kokosa z dvoma otvorami v odne dmut inshe zatikayut hal aj truba z korenya analogichna poperednim orlan aj ruchka zi shnurkami z visyachimi na nih porozhnimi shkarlupami gorihiv strushuyut okam baraban Najbilshe svyato u papuasiv Sing Sing Tradicijni viruvannya papuasiv blizki do avstralijskih i melanezijskih U marind anim pobutuye kult blizkij avstralijskomu ce totemizm Dema totemichnij predok Mifi v osnovnomu rozpovidayut pro podvigi napivtvarin napivlyudej U nih poshirenij tayemnij kult Majo pov yazanij z iniciaciyami U inshih papuasiv kulti vzhe vidriznyayutsya v osnovnomu ce vira v riznu magiyu shkidlivu likuvalnu gospodarsku Termin onim oznachaye chaklunstvo i otruta i vsyake likuvalne zillya Onim vvazhayetsya prichinoyu vsih hvorob bid i smerti tomu jogo boyatsya Chasto vinuvatcyami bid vvazhayut susidnye plem ya Vazhlive znachennya vidigraye kult predkiv i cherepiv Papuasi vigotovlyayut korvari zobrazhennya predkiv stilizovani lyudski figuri v rajoni zatoki Astrolyabiyi de buvav Mikluho Maklaj movoyu Bonga voni nazivayutsya telumi U papuasiv dobre rozvinena rizba po derevu voni roblyat duzhe skladni ornamenti yakimi prikrashayut zbroyu ta inshi predmeti LiteraturaEnciklopediya Narody i religii mira M 1998 ros S A Tokarev Religiya v istorii narodov mira M 1976 ros N N Mikluho Maklaj Sobr sochinenij v 6 tomah Tom 4 ros Narody Papua Novoj Gvinei Ot plemen stroya k nezavisimomu gosudarstvu SPb Peterburg Vostokovedenie 2000 374 s Ethnographica Petropolitana 6 1000 ekz ISBN 5 85803 146 3 ros Butinov N A Papuasy Novoj Gvinei Hoz vo obshestv stroj M Nauka 1968 256 s 2500 ekz ros Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi