Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.
| Тисо-Дунайська низовина | |
 | |
| Країна |  Угорщина,  Сербія,  Румунія,  Словаччина,  Хорватія,  Словенія,  Україна,  Боснія і Герцеговина,  Австрія і  Чехія |
|---|---|
| Найвища точка | Псунь |
| Висота над рівнем моря | 79 м |
 | |
 | |
 Тисо-Дунайська низовина у Вікісховищі | |
Координати: 46°30′ пн. ш. 20°00′ сх. д. / 46.500° пн. ш. 20.000° сх. д.
Витоки
Своїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі.
Загальний опис
Низовина є міжгірним тектонічним зниженням, оточеним Альпами, Карпатами, Динарськими Альпами і горами Східної Сербії та заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.
Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. , висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого являє собою конус виносу . До складу Середньодунайської низовини входять також (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні. На Середньодунайській низовині знаходиться озеро Балатон.
Корисні копалини
На території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.
Клімат
Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С.
Ґрунти і рослинність
Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).
Населення
Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
Література
- Водно-болотні птахи Паннонської низовини : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Потіш Людвіг Адальбертович ; Ужгородський держ. ун-т. Біологічний факультет. Кафедра зоології. - Ужгород, 2000. - 155 л.+ дод., фото.
| Ця стаття не містить . (лютий 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tiso Dunajska nizovina Serednoduna jska rivnina Serednoduna jska nizovina Pannonska rivnina rivnina v basejni serednoyi techiyi r Dunayu u mezhah Ugorshini bilsha chastina Slovachchini Rumuniyi Horvatiyi j Avstriyi na Pch Sh zahodit na teritoriyu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini Tiso Dunajska nizovina Krayina Ugorshina Serbiya Rumuniya Slovachchina Horvatiya Sloveniya Ukrayina Bosniya i Gercegovina Avstriya i Chehiya Najvisha tochkaPsun Visota nad rivnem morya79 m Tiso Dunajska nizovina u Vikishovishi Koordinati 46 30 pn sh 20 00 sh d 46 500 pn sh 20 000 sh d 46 500 20 000Landshaft Tiso Dunajskoyi nizovini Topografichna mapaVitokiSvoyim isnuvannyam nizovina zavdyachuye procesam orogenezu Paratetisu ta Pannonskomu moryu doistorichnomu milkovodnomu moryu sho isnuvalo vprodovzh miocenu ta pliocenu na teritoriyi sogodennoyi nizovini Pislya svogo zniknennya Pannonske more zalishilo vid 3 do 4 kilometriv osadovih porid a v cilomu voni dohodyat do 8 mi km sho ye odnim z najbilshih znachen u Yevropi Zagalnij opisNizovina ye mizhgirnim tektonichnim znizhennyam otochenim Alpami Karpatami Dinarskimi Alpami i gorami Shidnoyi Serbiyi ta zapovnenim osadovimi porodami vapnyakami piskovikami i glinami neogenu perekritimi v plejstoceni lesami i lesovidnimi suglinkami eolovimi piskami j alyuvialnimi vidkladennyami Plosha nizovini stanovit blizko 200 tis km visota 100 200 m Poverhnya ploska v Alfeldi na shid vid Dunayu abo slabko zgorblena u Dunantuli na zahid vid Dunayu z okremimi izolovanimi seredno visotnimi gorami t zv visotoyu do 757 m Na pivnichnomu zahodi Kishalfeld bilsha chastina yakogo yavlyaye soboyu konus vinosu Do skladu Serednodunajskoyi nizovini vhodyat takozh na pivdennomu zahodi ta dolini richok Drava i Sava na pivdni Na Serednodunajskij nizovini znahoditsya ozero Balaton Korisni kopaliniNa teritoriyi nizovini rozvidani rodovisha boksitiv Gant v Ugorshini nafti i palnogo gazu burogo vugillya KlimatKlimat pomirnij kontinentalnij pomirno posushlivij opadiv 500 600 mm na rik posushlivist zumovlena efektom doshovogo sutinku Serednya temperatura sichnya 1 C 2 C lipnya 20 22 S Grunti i roslinnistPerevazhayut chornozemi j alyuvialni grunti na Sh miscyami zasoleni 70 80 teritoriyi Serednodunajskoyi nizovini rozorani posivi pshenici kukurudzi sadi vinogradniki Neznachni dilyanki lisostepiv golovnim chinom u gorah i peredgir yah NaselennyaSerednodunajska nizovina gusto naselena najznachnishi mista Viden Avstriya Budapesht Ugorshina Zagreb Horvatiya Bratislava Slovachchina Timishoara Rumuniya Div takozhVelikij Alfeld Labudovo oknoPrimitki Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 21 bereznya 2016 LiteraturaVodno bolotni ptahi Pannonskoyi nizovini dis kand biol nauk 03 00 08 Potish Lyudvig Adalbertovich Uzhgorodskij derzh un t Biologichnij fakultet Kafedra zoologiyi Uzhgorod 2000 155 l dod foto Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2013