Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2019) |
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (червень 2019) |
Падіння Західної Римської імперії або Західної римської республіки (падіння Римської імперії, падіння Риму) — довготривалий процес занепаду Західної Римської імперії, результатом якого стала неспроможність держави керувати підвладними їй територіями та припинення її існування. У 410 році вестготи захопили Рим, а 4 вересня 476 року останній імператор Західної Римської імперії Ромул Август відрікся престолу. Таким чином завершилося багатовікове панування Риму.
Дослідження бере свій початок з роботи англійського історика Едварда Ґіббона (1776) «Історія занепаду і падіння Римської імперії» (англ. The History of the Decline and Fall of the Roman Empire).
Процес занепаду
Паді́ння За́хідної Ри́мської імпе́рії — одна з проблем в історіографії Пізньої Античності, в основі якої лежить дослідження причин ліквідації влади імператорів Західної Римської (Гесперійської) імперії.
Передумови
Поділ імперії між синами Феодосія
Перехід від республіки до імператорської форми правління призвів до поступового розмивання інститутів громадянського суспільства. Сенат поступово втрачав своє значення, місцеве самоврядування обмежувалося, судові органи підпорядковувались імперській адміністрації. До початку III століття державний лад перетворився в військово-бюрократичну монархію. Однак культурний і технологічний рівень імперії ще дозволяв їй домінувати над варварським оточенням.
Після правління «п'яти хороших імператорів» в Римі загострилася боротьба за владу в імперії. Регулярно відбувалися громадянські війни, кульмінація яких вилилася в кризу III століття. Це завдало удару по розвитку ремесел і торгівлі, а ряд міст були зруйновані. Кризовий і післякризовий періоди супроводжувались поширенням християнства і занепадом античної культури.
Останній імператор, який одноосібно правив єдиною Римською імперією, Феодосій I, дозволив готам селитися на її території і посилив вплив варварів в римській армії. Перед своєю смертю в 395 році він розділив імперію на Західну і Східну частини, в яких стали правити його сини.
Правління Гонорія. Взяття Риму готами
За Гонорія становище Західної Римської імперії значно погіршилося. У 401 році до Італії з боку Балкан вторглися вестготи на чолі з Аларіхом, який раніше перебував на римській службі (він був магістром армії Іллирика і його військо утримувалося за рахунок імперії). Аларіх був розбитий в 402 році не без допомоги союзників Риму — вандалів і аланів. Вестготи були оточені, проте потім випущені під обіцянку допомогти в конфлікті з східно-римським імператором.
У 404 році готський вождь Родогай повів до Італії армію, що складалася з остготів, вандалів і бургундів. Її з великими труднощами вдалося розгромити опікуну імператора Гонорія (395—423) — вандалові Стиліхону. Після загибелі Стиліхона Аларіх, військо якого Гонорій відмовився взяти на службу, знову рушив до Італії. Рим пережив дві облоги в 408 і 409 роках, а потім вперше в своїй багатовіковій історії був узятий 24 серпня 410 року і підданий дводенному розграбуванню. Новою столицею стала неприступна Равенна, в якій імператор міг відчувати себе у відносній безпеці. Вестготам була виділена територія в Аквітанії (південний захід сучасної Франції), яка формально залишилася в складі імперії, але фактично там було утворено перше варварське королівство.
Одночасно Британія, частина Галлії та Іспанії перейшли під контроль узурпатора Костянтина. Послана на придушення заколоту в 407 році армія спочатку здобувала перемоги, але потім змушена була відступити. Однак в 411 році війська Костянтина були розбиті воєначальником і майбутнім співправителем Гонорія — Констанцієм. Тим часом варвари прорвали рейнський кордон і спустошували Галію та Іспанію. Ісидор так описав лиха населення Піренейського півострова від прибульців: «Вбиваючи і спустошуючи, вздовж і впоперек, вони підпалювали міста і пожирали награбовані запаси, так що населення від голоду вживало в їжу навіть людське м'ясо. Матері їли своїх дітей; дикі звірі, які звикли насичуватися тілами полеглих від меча, голоду або мору, нападали навіть на живих…»
Римське правління збереглося в Африці, Британії, Італії, у більшій частині Галлії та частині Іспанії, але, це далеко не завжди означало безпосередній контроль з боку центральної адміністрації. Однак в період правління Гонорія військова міць імперії була безповоротно підірвана, більшість регулярних римських легіонів припинили своє існування.
Правління Валентиніана ІІІ. Втрата провінцій
За часи правління Валентиніана III (425—455) тиск варварів на Західну Римську імперію лише посилився. У 429 році вандали і алани під керівництвом Гейзеріха переправилися з Іспанії в Африку на запрошення узурпатора Боніфація і рушили на схід, розбивши римські війська і захопивши ряд провінцій. Наприкінці 440-х років почалося завоювання Британії англами, саксами і ютами. На початку 450-х років на Західну Римську імперію обрушилися гуни на чолі з Аттілою. У червні 451 року римський полководець Аецій в союзі з вестготами, франками, бургундами і саксами завдав Аттілу поразку на Каталаунських полях, проте вже в 452 році гуни вторглися в Італію. Тільки смерть Аттіли в 453 році і розпад його племінного союзу позбавили Захід від загрози з боку гунів
Аецій був останнім великим римським полководцем не варварського походження. Валентиніан вбив його в 454 році.
У березні 455 року Валентиніан III був скинутий сенатором Петронієм Максимом. У червні 455 року вандали захопили Рим і піддали його страшному погрому. Західній Римській імперії було завдано смертельного удару. Вандали підпорядкували собі Сицилію, Сардинію і Корсику. У 457 році бургунди зайняли басейн Родана, створивши самостійне Бургундське королівство.
Остаточний колапс
| Цей розділ містить текст, що не відповідає . |
Наприкінці існування Західної Римської Імперії, титул імператора став майже номінальним. Останнім римським імператором, який намагався проводити самостійну політику, був Майоріан (457—461). Йому вдалося відвоювати значну частину Іспанії і частину Галлії та видати нові закони. Однак він був повалений варварським воєначальником Ріцімером і загинув в 461 році. Під владою Риму до середини 460-х років залишилася фактично одна Італія.
Імператор Юлій Майоріан (457—461) зробив останню спробу зміцнити державу. Основні його зусилля були направлені на внутрішні справи держави. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у 461 році Майоріана було вбито Ріцімером. Почалася низка швидких змін імператорів на троні, влада яких поступово втрачала навіть зовнішні ознаки. Імператори стали цілком залежними від волі варварських вождів, яким довіряли командування імператорською вартою.
4 вересня 476 року германський вождь, командир гвардії Одоакр, усунув від влади 16-річного імператора Ромула Августула, відіславши його до свого маєтку. Корону та пурпурову мантію імператора відправили до Константинополя на знак визнання єдиним володарем з титулом імператора східного володаря Зенона. В Італії було утворено власне королівство — . Цією подією історики традиційно завершують найдовший відрізок історії людства — історія стародавнього світу.
Причини занепаду
В оповідях про фактори, які спричинили втрату величі і могутності Римської імперії, сучасні історики вказують на неефективність і низьку чисельність її армії в останній період, стан здоров'я і відносну нечисленність населення Риму, високе оподаткування і поганий стан економіки, некомпетентність імператорів і неефективність цивільної адміністрації, релігійні зміни. Свій вагомий внесок у поразку Риму внесло і посилення тиску «варварів», що не зазнали латинізації. Причини падіння Риму являють собою одну з ключових проблем, що розглядаються в історіографії античного світу. Початок цим дослідженням було покладено в роботі англійського історика Едварда Ґіббона «Історія занепаду і падіння Римської імперії».
Див. також
Посилання
- (англ.)
- http://www.sno.pro1.ru/lib/tompson_rimlyane_i_varvary/tompson_rimlyane_i_varvary.pdf [ 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Рим, город/Римская история до падения западной Римской империи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Яснитский Н. А. Проблема падения Римской империи. Эдуард Гиббон [ 26 січня 2022 у Wayback Machine.]: Автореферат диссертации к. и. н. — М., 2002.
 | Це незавершена стаття про Стародавній Рим. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami cherven 2019 Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2019 Padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi abo Zahidnoyi rimskoyi respubliki padinnya Rimskoyi imperiyi padinnya Rimu dovgotrivalij proces zanepadu Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi rezultatom yakogo stala nespromozhnist derzhavi keruvati pidvladnimi yij teritoriyami ta pripinennya yiyi isnuvannya U 410 roci vestgoti zahopili Rim a 4 veresnya 476 roku ostannij imperator Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Romul Avgust vidriksya prestolu Takim chinom zavershilosya bagatovikove panuvannya Rimu Romul Avgust she molodim buv povalenij yak imperator Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi v 476 roku Yulij Nepot odnak Rimska imperiya 476 roku rozpalas Doslidzhennya bere svij pochatok z roboti anglijskogo istorika Edvarda Gibbona 1776 Istoriya zanepadu i padinnya Rimskoyi imperiyi angl The History of the Decline and Fall of the Roman Empire Proces zanepaduPadi nnya Za hidnoyi Ri mskoyi impe riyi odna z problem v istoriografiyi Piznoyi Antichnosti v osnovi yakoyi lezhit doslidzhennya prichin likvidaciyi vladi imperatoriv Zahidnoyi Rimskoyi Gesperijskoyi imperiyi Peredumovi Podil imperiyi mizh sinami Feodosiya Perehid vid respubliki do imperatorskoyi formi pravlinnya prizviv do postupovogo rozmivannya institutiv gromadyanskogo suspilstva Senat postupovo vtrachav svoye znachennya misceve samovryaduvannya obmezhuvalosya sudovi organi pidporyadkovuvalis imperskij administraciyi Do pochatku III stolittya derzhavnij lad peretvorivsya v vijskovo byurokratichnu monarhiyu Odnak kulturnij i tehnologichnij riven imperiyi she dozvolyav yij dominuvati nad varvarskim otochennyam Pislya pravlinnya p yati horoshih imperatoriv v Rimi zagostrilasya borotba za vladu v imperiyi Regulyarno vidbuvalisya gromadyanski vijni kulminaciya yakih vililasya v krizu III stolittya Ce zavdalo udaru po rozvitku remesel i torgivli a ryad mist buli zrujnovani Krizovij i pislyakrizovij periodi suprovodzhuvalis poshirennyam hristiyanstva i zanepadom antichnoyi kulturi Ostannij imperator yakij odnoosibno praviv yedinoyu Rimskoyu imperiyeyu Feodosij I dozvoliv gotam selitisya na yiyi teritoriyi i posiliv vpliv varvariv v rimskij armiyi Pered svoyeyu smertyu v 395 roci vin rozdiliv imperiyu na Zahidnu i Shidnu chastini v yakih stali praviti jogo sini Pravlinnya Gonoriya Vzyattya Rimu gotami Za Gonoriya stanovishe Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi znachno pogirshilosya U 401 roci do Italiyi z boku Balkan vtorglisya vestgoti na choli z Alarihom yakij ranishe perebuvav na rimskij sluzhbi vin buv magistrom armiyi Illirika i jogo vijsko utrimuvalosya za rahunok imperiyi Alarih buv rozbitij v 402 roci ne bez dopomogi soyuznikiv Rimu vandaliv i alaniv Vestgoti buli otocheni prote potim vipusheni pid obicyanku dopomogti v konflikti z shidno rimskim imperatorom U 404 roci gotskij vozhd Rodogaj poviv do Italiyi armiyu sho skladalasya z ostgotiv vandaliv i burgundiv Yiyi z velikimi trudnoshami vdalosya rozgromiti opikunu imperatora Gonoriya 395 423 vandalovi Stilihonu Pislya zagibeli Stilihona Alarih vijsko yakogo Gonorij vidmovivsya vzyati na sluzhbu znovu rushiv do Italiyi Rim perezhiv dvi oblogi v 408 i 409 rokah a potim vpershe v svoyij bagatovikovij istoriyi buv uzyatij 24 serpnya 410 roku i piddanij dvodennomu rozgrabuvannyu Novoyu stoliceyu stala nepristupna Ravenna v yakij imperator mig vidchuvati sebe u vidnosnij bezpeci Vestgotam bula vidilena teritoriya v Akvitaniyi pivdennij zahid suchasnoyi Franciyi yaka formalno zalishilasya v skladi imperiyi ale faktichno tam bulo utvoreno pershe varvarske korolivstvo Odnochasno Britaniya chastina Galliyi ta Ispaniyi perejshli pid kontrol uzurpatora Kostyantina Poslana na pridushennya zakolotu v 407 roci armiya spochatku zdobuvala peremogi ale potim zmushena bula vidstupiti Odnak v 411 roci vijska Kostyantina buli rozbiti voyenachalnikom i majbutnim spivpravitelem Gonoriya Konstanciyem Tim chasom varvari prorvali rejnskij kordon i spustoshuvali Galiyu ta Ispaniyu Isidor tak opisav liha naselennya Pirenejskogo pivostrova vid pribulciv Vbivayuchi i spustoshuyuchi vzdovzh i vpoperek voni pidpalyuvali mista i pozhirali nagrabovani zapasi tak sho naselennya vid golodu vzhivalo v yizhu navit lyudske m yaso Materi yili svoyih ditej diki zviri yaki zvikli nasichuvatisya tilami poleglih vid mecha golodu abo moru napadali navit na zhivih Rimske pravlinnya zbereglosya v Africi Britaniyi Italiyi u bilshij chastini Galliyi ta chastini Ispaniyi ale ce daleko ne zavzhdi oznachalo bezposerednij kontrol z boku centralnoyi administraciyi Odnak v period pravlinnya Gonoriya vijskova mic imperiyi bula bezpovorotno pidirvana bilshist regulyarnih rimskih legioniv pripinili svoye isnuvannya Pravlinnya Valentiniana III Vtrata provincij Za chasi pravlinnya Valentiniana III 425 455 tisk varvariv na Zahidnu Rimsku imperiyu lishe posilivsya U 429 roci vandali i alani pid kerivnictvom Gejzeriha perepravilisya z Ispaniyi v Afriku na zaproshennya uzurpatora Bonifaciya i rushili na shid rozbivshi rimski vijska i zahopivshi ryad provincij Naprikinci 440 h rokiv pochalosya zavoyuvannya Britaniyi anglami saksami i yutami Na pochatku 450 h rokiv na Zahidnu Rimsku imperiyu obrushilisya guni na choli z Attiloyu U chervni 451 roku rimskij polkovodec Aecij v soyuzi z vestgotami frankami burgundami i saksami zavdav Attilu porazku na Katalaunskih polyah prote vzhe v 452 roci guni vtorglisya v Italiyu Tilki smert Attili v 453 roci i rozpad jogo pleminnogo soyuzu pozbavili Zahid vid zagrozi z boku guniv Aecij buv ostannim velikim rimskim polkovodcem ne varvarskogo pohodzhennya Valentinian vbiv jogo v 454 roci U berezni 455 roku Valentinian III buv skinutij senatorom Petroniyem Maksimom U chervni 455 roku vandali zahopili Rim i piddali jogo strashnomu pogromu Zahidnij Rimskij imperiyi bulo zavdano smertelnogo udaru Vandali pidporyadkuvali sobi Siciliyu Sardiniyu i Korsiku U 457 roci burgundi zajnyali basejn Rodana stvorivshi samostijne Burgundske korolivstvo Ostatochnij kolaps Cej rozdil mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cej rozdil pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Naprikinci isnuvannya Zahidnoyi Rimskoyi Imperiyi titul imperatora stav majzhe nominalnim Ostannim rimskim imperatorom yakij namagavsya provoditi samostijnu politiku buv Majorian 457 461 Jomu vdalosya vidvoyuvati znachnu chastinu Ispaniyi i chastinu Galliyi ta vidati novi zakoni Odnak vin buv povalenij varvarskim voyenachalnikom Ricimerom i zaginuv v 461 roci Pid vladoyu Rimu do seredini 460 h rokiv zalishilasya faktichno odna Italiya Imperator Yulij Majorian 457 461 zrobiv ostannyu sprobu zmicniti derzhavu Osnovni jogo zusillya buli napravleni na vnutrishni spravi derzhavi Shob polegshiti finansovi spravi v provinciyah Majorian namagavsya skasuvati yihni borgi Za jogo pravlinnya zmicnilosya stanovishe rimlyan u Galliyi ta Ispaniyi Mic imperiyi pochala vidrodzhuvatisya Odnak u 461 roci Majoriana bulo vbito Ricimerom Pochalasya nizka shvidkih zmin imperatoriv na troni vlada yakih postupovo vtrachala navit zovnishni oznaki Imperatori stali cilkom zalezhnimi vid voli varvarskih vozhdiv yakim doviryali komanduvannya imperatorskoyu vartoyu 4 veresnya 476 roku germanskij vozhd komandir gvardiyi Odoakr usunuv vid vladi 16 richnogo imperatora Romula Avgustula vidislavshi jogo do svogo mayetku Koronu ta purpurovu mantiyu imperatora vidpravili do Konstantinopolya na znak viznannya yedinim volodarem z titulom imperatora shidnogo volodarya Zenona V Italiyi bulo utvoreno vlasne korolivstvo Ciyeyu podiyeyu istoriki tradicijno zavershuyut najdovshij vidrizok istoriyi lyudstva istoriya starodavnogo svitu Prichini zanepaduV opovidyah pro faktori yaki sprichinili vtratu velichi i mogutnosti Rimskoyi imperiyi suchasni istoriki vkazuyut na neefektivnist i nizku chiselnist yiyi armiyi v ostannij period stan zdorov ya i vidnosnu nechislennist naselennya Rimu visoke opodatkuvannya i poganij stan ekonomiki nekompetentnist imperatoriv i neefektivnist civilnoyi administraciyi religijni zmini Svij vagomij vnesok u porazku Rimu vneslo i posilennya tisku varvariv sho ne zaznali latinizaciyi Prichini padinnya Rimu yavlyayut soboyu odnu z klyuchovih problem sho rozglyadayutsya v istoriografiyi antichnogo svitu Pochatok cim doslidzhennyam bulo pokladeno v roboti anglijskogo istorika Edvarda Gibbona Istoriya zanepadu i padinnya Rimskoyi imperiyi Div takozhZahoplennya Rimu gotami 410 rik Rozgrabuvannya Rimu vandalami 455 Perevorot Odoakra Podil Rimskoyi imperiyi 395 Padinnya Rimskoyi imperiyi film Posilannya angl http www sno pro1 ru lib tompson rimlyane i varvary tompson rimlyane i varvary pdf 27 listopada 2015 u Wayback Machine LiteraturaRim gorod Rimskaya istoriya do padeniya zapadnoj Rimskoj imperii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Yasnitskij N A Problema padeniya Rimskoj imperii Eduard Gibbon 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Avtoreferat dissertacii k i n M 2002 Ce nezavershena stattya pro Starodavnij Rim Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi