Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пагаруюнг — малайська держава, що панувала на значній частині Західної Суматри. Відома також як царство Малаюпура та султанат Пагаруюнг.
| ڤاڬارويوڠ Пагаруюнг | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | |||||
| Мови | малайська санскрит мінангкабау | ||||
| Релігії | буддизм іслам анімізм | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| магараджа султан | |||||
| - 1347–1375 | Адітьяварман | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1347 | ||||
| - Ліквідовано | 1833 | ||||
Історія
1347 року представник династії Маулі Адітьяварман після поразки держави Мелаю від імперії Маджапагіт повернув столицю з Дгармасраї до старовинної столиці Малаюпура, яке згодом було перейменовано на Пагаруюнг. Тому в перші роки нова держава мала обидві назви. Спочатку була васалом імперії Маджапагіт. Брала участь у 1377 році в остаточному знищенні Шривіджаї.
1409 року в битві в місцині Паданг Сібусук армія Пагаруюнгу завдала поразки війську Маджапагіт, внаслідок чого відновила незалежність. Ймовірно у середині XV ст. відбувається послаблення централізованого управління, внаслідок чого при владі протягом більші ніж сторіччя перебував триумвірат з раджей, що також належав до правлячої династії. Наслідком стало визнання в 1600-х роках залежності від султанату Ачех. Проте 1664 року внаслідок повстання незалежність було відновлено.
Першим європейцем, що прибув сюди в 1684 році, був португалець , португалець, який працював у голландського губернатора Малакки. Невдовзі дипломатичний, політичний та економічний вплив Пагаруюнг охопив майже весь острів Суматра. Але згодом було встановлено контакти з Голландською Ост-Індською компанією, яка поступов перебрала на себе зовнішню торгівлю.
1759 року розпочато політику, спрямовану на ліквідацію голландською монополії. В подальшому правителі Пагарюнга намагалис яздобути допомогу британців у боротьбі з Голландською Ост-Індською компанією. Але лише 1795 року, коли британці встановили контроль над голландськими володіннями у західній Суматрі, це вдалося. Пагаруюнг залишився ключовою державою Східної Суматри.
У 1803 році релігійні протиріччя викликали війну між мусульманами-падріу та представниками традиційних синкретичних вірувань, розколовши знатні родини та навіть представників правлячої династії. Царський палац Пагаруюнгу було спалено у 1804 році. 1815 року більшість членів династії було вбито. Губернатор Стемфорд Рафлз відвідав Пагаруюнг у 1818 році, діставшись до нього із західного узбережжя.
Голландці повернулися в Паданг у травні 1819 року. В результаті договору з кількома пенгулу та представниками династії голландські війська виступили проти падрі у квітні 1821 року, відновивши на троні Султан Аріфіна Мінангсіяха. За Лондонським договором 1824 року королівство Нідерланди отримали Суматру, зокрема й Пагаруюнг. Втім престиж султана залишався високим серед населення, що спричинило намір відновити самостійність держави. Але війська Пагаруюнга зазнали поразки, внаслідок чого усі землі було приєднано до колонії Нідерландська Ост-Індія.
Устрій
У XIV—XVI ст. державна система була схожа на управління в імперії Маджапагіт. На чолі стояв монарх, що мав титул магараджа або магараджажіраджа. Він мав своєрідного заступника, яким був ювараджа, тобтоо офіційний спадкоємець трону. Також значну роль відіграва перший міністр. Влада монарха спиралася на військо та аристократію. В подальшому було було впроваджено 4 посади (баса-ампек-бБалай): бандаро; махудумом; індомо; туан-гадангом. Кожен з ним відповідав за певну територію, де здійснював фінансовий контроль (збори податків та мит). Пізніше під впливом ісламу туан-каді змінив посаду туан-гаданга.
Столицею керує безпосередньо магараджа, тоді як допоміжними областями (нагарі) залежні датуки (вожді) Нагарі були напівавтономними громадами або групаи сіл з власною скабницею та судом, які охоплювали значну частину держави. Загалом нараховувалося близько 500 нагарі. Пенгулу обирався членами племені та жителями нагарі, щоб очолювати та контролювати управління нагарі. В свою чергу нагарі утворювали більші об'єднання, які називалися луак (лугак), що були основою васальних племен. Загалом територія держави поділялася на суходол (дарек) і узбережжя (рантау). Область дарек складалася з 3 луаків — Танах Дата, Агам і Лімопулуах.
У XVI—XVII ст. влада була розділена між з правителями: раджею аламом (царем світу), раджею-адат (царем адату) і раджею-ібадатом (царем віри). Головним був раджа-алам зі столицю в Пагаруюнзі. Разом їх називали раджотіглосело (царями трьох печаток). У XVII ст. монарх став носити титул султана.
Економіка
Основу становили землеробство, добування корисних копалень, заготівля деревини, рибальство й торгівля. Пагараюунг контролював в регіоні торгівлю золотом. Торгівля здійснювалася з державами Суматри, півдня Філіппін, островів Ява, Борнео, Аюттхаєю (потім Сіамом). З прибуттям єврпоейців, почалися контакти з португальськими, голландськими та британськими торгівельними компаніями.
Культура
Архітектура
Кілька артефактів, знайдених за часів правління Адітьявармана, включають низку каменів із написами та статуї. Деякі з цих предметів були знайдені на Букіт Гомбак, пагорбі поблизу сучасного Пагаруюнга, і вважається, що там був розташований царський дерев'яний палац (істана). Останній був побудований у традиційному архітектурному стилі Румах-Гаданг (насамперед з типовий дах, схожий на ріг, виготовлений із 26 тис. кг волокон пальми ), але мав низку нетипових елементів, включаючи триповерхову структуру, 72 колони та більший розмір порівняно зі звичайним палацом. Палац кілька разів знищувався вогнем — у 1804, 1966 і 2007 роках. Зрештою був відбудований і сьогодні функціонує як музей і популярний туристичний об’єкт. Палац також оснащений більш ніж 100 копіями антикварних меблів і предметів в стилі Мінанг.
Вірування
Тривалий час тут переважав буддизм, при деякому зберігання індуїзму та місцевих вірування анімістичного штибу. Буддизм відбився в численних храмових комплексах, що збереглися до тепер в Падангроко, Паданглавас і Муара Такус.
Перші представники ісламу зафіксовано напркиінці XIV ст. Згідно «Сумма Сходу від Червоного моря до Китайського» Томе Піріша з 3 раджей-правителів Пагаруюнга лише 1 був мусульманином — Шрі Деваварна. У XVI ст. сюди стали прибувати численні улеми з Малакки і Ачеху. З кінця XVII ст. завдяки шейху Бурхануддіну Улакана (з суфійської шоли Шаттарі) починається поширюватися іслам, коли члени правлячої династії та більшість знаті навернулися до нього. У наступному столітті іслам став провідною релігією. У 1784 році суфійський улем Туанку Нан Туо розпочав рух падрі, що мав багато спільно з салафізмом.
Джерела
- Coedès, George (1968). Vella, Walter F. (ed.). The Indianized States of Southeast Asia. trans. Susan Brown Cowing. University of Hawaii Press. p. 232. .
- de Casparis, J. G. (1975). Indonesian palaeography: a history of writing in Indonesia from the beginnings to c. AD 1500. Brill. .
- Dobbin, Christine (1977). "Economic change in Minangkabau as a factor in the rise of the Padri movement, 1784–1830". Indonesia. 23 (1): 1–38.
- Tomé Pires, The Suma Oriental of Tomé Pires, a cura di Cortesão, Laurie, 1990 [1513], .
- Colombijn, Free (2005). A Moving History of Middle Sumatra, 1600–1870. Modern Asian Studies. 39 (1): 1–38
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pagaruyung malajska derzhava sho panuvala na znachnij chastini Zahidnoyi Sumatri Vidoma takozh yak carstvo Malayupura ta sultanat Pagaruyung ڤاڬارويوڠ Pagaruyung 1347 1833 Prapor Gerb Malayupura istorichni kordoni na karti Stolicya Movi malajska sanskrit minangkabau Religiyi buddizm islam animizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzha sultan 1347 1375 Adityavarman Istoriya Zasnovano 1347 Likvidovano 1833Istoriya1347 roku predstavnik dinastiyi Mauli Adityavarman pislya porazki derzhavi Melayu vid imperiyi Madzhapagit povernuv stolicyu z Dgarmasrayi do starovinnoyi stolici Malayupura yake zgodom bulo perejmenovano na Pagaruyung Tomu v pershi roki nova derzhava mala obidvi nazvi Spochatku bula vasalom imperiyi Madzhapagit Brala uchast u 1377 roci v ostatochnomu znishenni Shrividzhayi 1409 roku v bitvi v miscini Padang Sibusuk armiya Pagaruyungu zavdala porazki vijsku Madzhapagit vnaslidok chogo vidnovila nezalezhnist Jmovirno u seredini XV st vidbuvayetsya poslablennya centralizovanogo upravlinnya vnaslidok chogo pri vladi protyagom bilshi nizh storichchya perebuvav triumvirat z radzhej sho takozh nalezhav do pravlyachoyi dinastiyi Naslidkom stalo viznannya v 1600 h rokah zalezhnosti vid sultanatu Acheh Prote 1664 roku vnaslidok povstannya nezalezhnist bulo vidnovleno Pershim yevropejcem sho pribuv syudi v 1684 roci buv portugalec portugalec yakij pracyuvav u gollandskogo gubernatora Malakki Nevdovzi diplomatichnij politichnij ta ekonomichnij vpliv Pagaruyung ohopiv majzhe ves ostriv Sumatra Ale zgodom bulo vstanovleno kontakti z Gollandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu yaka postupov perebrala na sebe zovnishnyu torgivlyu 1759 roku rozpochato politiku spryamovanu na likvidaciyu gollandskoyu monopoliyi V podalshomu praviteli Pagaryunga namagalis yazdobuti dopomogu britanciv u borotbi z Gollandskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu Ale lishe 1795 roku koli britanci vstanovili kontrol nad gollandskimi volodinnyami u zahidnij Sumatri ce vdalosya Pagaruyung zalishivsya klyuchovoyu derzhavoyu Shidnoyi Sumatri U 1803 roci religijni protirichchya viklikali vijnu mizh musulmanami padriu ta predstavnikami tradicijnih sinkretichnih viruvan rozkolovshi znatni rodini ta navit predstavnikiv pravlyachoyi dinastiyi Carskij palac Pagaruyungu bulo spaleno u 1804 roci 1815 roku bilshist chleniv dinastiyi bulo vbito Gubernator Stemford Raflz vidvidav Pagaruyung u 1818 roci distavshis do nogo iz zahidnogo uzberezhzhya Gollandci povernulisya v Padang u travni 1819 roku V rezultati dogovoru z kilkoma pengulu ta predstavnikami dinastiyi gollandski vijska vistupili proti padri u kvitni 1821 roku vidnovivshi na troni Sultan Arifina Minangsiyaha Za Londonskim dogovorom 1824 roku korolivstvo Niderlandi otrimali Sumatru zokrema j Pagaruyung Vtim prestizh sultana zalishavsya visokim sered naselennya sho sprichinilo namir vidnoviti samostijnist derzhavi Ale vijska Pagaruyunga zaznali porazki vnaslidok chogo usi zemli bulo priyednano do koloniyi Niderlandska Ost Indiya UstrijU XIV XVI st derzhavna sistema bula shozha na upravlinnya v imperiyi Madzhapagit Na choli stoyav monarh sho mav titul magaradzha abo magaradzhazhiradzha Vin mav svoyeridnogo zastupnika yakim buv yuvaradzha tobtoo oficijnij spadkoyemec tronu Takozh znachnu rol vidigrava pershij ministr Vlada monarha spiralasya na vijsko ta aristokratiyu V podalshomu bulo bulo vprovadzheno 4 posadi basa ampek bBalaj bandaro mahudumom indomo tuan gadangom Kozhen z nim vidpovidav za pevnu teritoriyu de zdijsnyuvav finansovij kontrol zbori podatkiv ta mit Piznishe pid vplivom islamu tuan kadi zminiv posadu tuan gadanga Stoliceyu keruye bezposeredno magaradzha todi yak dopomizhnimi oblastyami nagari zalezhni datuki vozhdi Nagari buli napivavtonomnimi gromadami abo grupai sil z vlasnoyu skabniceyu ta sudom yaki ohoplyuvali znachnu chastinu derzhavi Zagalom narahovuvalosya blizko 500 nagari Pengulu obiravsya chlenami plemeni ta zhitelyami nagari shob ocholyuvati ta kontrolyuvati upravlinnya nagari V svoyu chergu nagari utvoryuvali bilshi ob yednannya yaki nazivalisya luak lugak sho buli osnovoyu vasalnih plemen Zagalom teritoriya derzhavi podilyalasya na suhodol darek i uzberezhzhya rantau Oblast darek skladalasya z 3 luakiv Tanah Data Agam i Limopuluah U XVI XVII st vlada bula rozdilena mizh z pravitelyami radzheyu alamom carem svitu radzheyu adat carem adatu i radzheyu ibadatom carem viri Golovnim buv radzha alam zi stolicyu v Pagaruyunzi Razom yih nazivali radzhotigloselo caryami troh pechatok U XVII st monarh stav nositi titul sultana EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo dobuvannya korisnih kopalen zagotivlya derevini ribalstvo j torgivlya Pagarayuung kontrolyuvav v regioni torgivlyu zolotom Torgivlya zdijsnyuvalasya z derzhavami Sumatri pivdnya Filippin ostroviv Yava Borneo Ayutthayeyu potim Siamom Z pributtyam yevrpoejciv pochalisya kontakti z portugalskimi gollandskimi ta britanskimi torgivelnimi kompaniyami KulturaArhitektura Palac magaradzhi Kilka artefaktiv znajdenih za chasiv pravlinnya Adityavarmana vklyuchayut nizku kameniv iz napisami ta statuyi Deyaki z cih predmetiv buli znajdeni na Bukit Gombak pagorbi poblizu suchasnogo Pagaruyunga i vvazhayetsya sho tam buv roztashovanij carskij derev yanij palac istana Ostannij buv pobudovanij u tradicijnomu arhitekturnomu stili Rumah Gadang nasampered z tipovij dah shozhij na rig vigotovlenij iz 26 tis kg volokon palmi ale mav nizku netipovih elementiv vklyuchayuchi tripoverhovu strukturu 72 koloni ta bilshij rozmir porivnyano zi zvichajnim palacom Palac kilka raziv znishuvavsya vognem u 1804 1966 i 2007 rokah Zreshtoyu buv vidbudovanij i sogodni funkcionuye yak muzej i populyarnij turistichnij ob yekt Palac takozh osnashenij bilsh nizh 100 kopiyami antikvarnih mebliv i predmetiv v stili Minang Viruvannya Trivalij chas tut perevazhav buddizm pri deyakomu zberigannya induyizmu ta miscevih viruvannya animistichnogo shtibu Buddizm vidbivsya v chislennih hramovih kompleksah sho zbereglisya do teper v Padangroko Padanglavas i Muara Takus Pershi predstavniki islamu zafiksovano naprkiinci XIV st Zgidno Summa Shodu vid Chervonogo morya do Kitajskogo Tome Pirisha z 3 radzhej praviteliv Pagaruyunga lishe 1 buv musulmaninom Shri Devavarna U XVI st syudi stali pribuvati chislenni ulemi z Malakki i Achehu Z kincya XVII st zavdyaki shejhu Burhanuddinu Ulakana z sufijskoyi sholi Shattari pochinayetsya poshiryuvatisya islam koli chleni pravlyachoyi dinastiyi ta bilshist znati navernulisya do nogo U nastupnomu stolitti islam stav providnoyu religiyeyu U 1784 roci sufijskij ulem Tuanku Nan Tuo rozpochav ruh padri sho mav bagato spilno z salafizmom DzherelaCoedes George 1968 Vella Walter F ed The Indianized States of Southeast Asia trans Susan Brown Cowing University of Hawaii Press p 232 ISBN 978 0824803681 de Casparis J G 1975 Indonesian palaeography a history of writing in Indonesia from the beginnings to c AD 1500 Brill ISBN 978 9004041721 Dobbin Christine 1977 Economic change in Minangkabau as a factor in the rise of the Padri movement 1784 1830 Indonesia 23 1 1 38 Tome Pires The Suma Oriental of Tome Pires a cura di Cortesao Laurie 1990 1513 ISBN 978 81 206 0535 0 Colombijn Free 2005 A Moving History of Middle Sumatra 1600 1870 Modern Asian Studies 39 1 1 38