Павлоград I

Павлоград I — вузлова залізнична станція Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Роз'їзд № 5 — Павлоград I, Павлоград I — Новомосковськ-Дніпровський, Павлоград I — Синельникове I та 940 км — Павлоград I між станціями Мінеральна (26 км), Павлоград II (8 км), Ароматна (9 км) та Зайцеве (21 км). Розташована у місті Павлоград Дніпропетровської області.

Станція Павлоград I Роз'їзд № 5 — Павлоград I Павлоград I — Новомосковськ-Дніпровський Павлоград I — Синельникове I 940 км — Павлоград I Придніпровська залізниця Дніпровська дирекція м. Павлоград
48°33′02″ пн. ш. 35°51′20″ сх. д. / 48.55056° пн. ш. 35.85556° сх. д. / 48.55056; 35.85556Координати: 48°33′02″ пн. ш. 35°51′20″ сх. д. / 48.55056° пн. ш. 35.85556° сх. д. / 48.55056; 35.85556
Рік відкриття	1873 (151 рік)
Колій	11
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Вулиця	Шосейна, 23
Відстань до Києва, км	584
Відстань до Лозової, км	65
Відстань до Синельникового I, км	36
Відстань до Покровська, км	111
Код станції	454502 ^?
Код «Експрес-3»	2210760 ^?
Послуги
Супутні послуги
Павлоград I
Павлоград I на Вікісховищі

Дільниця Лозова — Синельникове

Красноград – Слов'янськ  0 Лозова 7,9 Марусів Сад  Панютине  10,5 Дачний Південна залізниця Придніпровська залізниця 12,2 Нестеліївка 15,2 Кленове 20,1 Новоуплатне 24,5 Самійлівка Харківська область Дніпропетровська область 29,9 958 км 35,5 Жемчужне р. Вошива 41 Юр'ївка Р51 44,4 Варварівка 49,4 Вербуватівка 52,2 Морозівське 55,9 Ароматна 59,4 Вербківський р. Самара  Покровськ  65 Павлоград I р. Вовча  Новомосковськ  70,6 997 км М30 75 Домаха 76,6 1005 км 80,5 1009 км 83,5 1012 км 85,6 Зайцеве Т 0416 89,4 Козачий Гай 93,2 1021 км Т 0401 96,2 Польова 99,2 1029 км  Чаплине  100.3 Пост № 1 103,6 Синельникове I  Дніпро – Запоріжжя

Дільниця Новомосковськ — Покровськ

Балівка   Нижньодніпровськ-Вузол  163 Новомосковськ-Дніпровський  Красноград  161 161 км E105 - М18 р. Самара 159 159 км 155,6 156 км 149,3 Орлівщина 137,5 Мінеральна 132 132 км 125,7 Межерічі 121 121 км 119 119 км  Синельникове I  р. Вовча Т 0422 114 Павлоград I  Лозова  Т 2107 108,5 109 км р. Гніздка вул. Івана Сірка E50 - М30 103,3 Павлоград II 96 Богуславський 91 91 км 90,5 90 км 81 81 км 78,4 80 км 78 79 км Т 0427 р. Чаплина 72,1 73 км 68,5 Миколаївка-Донецька 55,8 Петропавлівка 38,6 Слов'янка Т 0428 р. Сухарева Балка 31 31 км Дніпропетровська область Донецька область р. Ковалиха 22 № 5 Придніпровська залізниця Донецька залізниця  Чаплине  М18 0 Покровськ вул. Добропільська  Рутченкове – Дубове   Авдіївка

Історія

Місто Павлоград побудовано на дуже вдалому місті, на перетині важливих торговельних шляхів, з півночі на південь і зі сходу на захід. Наприкінці XVIII століття Павлоград не поступався чисельністю населення сучасному обласному центру. У ті роки у місті на річці Вовчій мешкали 1 214 чоловік, а у Катеринославі — 2 000 чоловік. У другій половині XIX століття, після того, як була побудована до Катеринослава залізниця, він став розвиватися швидкими темпами. У Павлограді залізниця з'явилася на п'ять років раніше. Вже у 1873 році це місто мало залізничне сполучення з Харковом, Москвою, Санкт-Петербургом, Олександрівськом (нині — Запоріжжя) та Севастополем. Першою залізницею, що проходила через Павлоград, була Курськ — Харків — Севастополь. У цій магістралі було два призначення. По-перше, військове — доставка до Криму армії і боєприпасів, по-друге — торговельне. Торгували тоді з країнами Середземноморського і Чорноморського басейнів.

До початку XIX століття Павлоград славився як центр торгівлі пшеницею. Причому, хліб тут купували не тільки російські й українські купці, а й закордонні. Для того, щоб полегшити вивезення зерна за кордон, у той час була побудована ще одна залізнична гілка, яка сполучила Олександрівськ і Бердянськ з будівництвом найбільшого на Азовському морі морського порту.

Докладніше: та Рудниково-Лозівська залізниця

У 1912 році виник проєкт приватної Рудниково-Лозівської залізниці, яка повинна була об'єднувати лінії Рутченкове — Гришине — Лозова, Гришине — Павлоград — Полтава та гілка до Костянтинівки або Микитівки (ймовірно, від Гришиного). Проєкт об'єднував основні напрямки вуглевозних залізниць Західного Донбасу, а також обіцяв більший прибуток як підприємцям, так і казенним Катерининської та Курсько-Харківсько-Севастопольської залізницям. Проіснував проєкт нетривалий час, проте початок будівництва залізниць у Західному Донбасі було дано.

На початку 1913 року XXXVII З'їзд гірничопромисловців півдня Росії ухвалив рішення про початок будівництва залізниць Гришине — Рутченкове і Гришине — Рівне — Кєльці негайно. За рахунок скарбниці було вирішено будувати залізницю Гришине — Золотоноша — Рівне через Павлоград. На частину даного напрямку (Гришине — Павлоград — Полтава) у 1913 році претендувало товариство Рудничної залізниці, однак воно швидко розпалося. У березні 1913 року на екстреному з'їзді гірнопромисловиків півдня Росії був розглянутий і схвалений законопроєкт про будівництво нової залізниці. Даний законопроєкт був схвалений Міністром шляхів сполучення, Радою міністрів і внесений до Державної думи на розгляд.

Термін закінчення будівництва був намічений на початок 1917 року. У зв'язку з початком Першою світовою війною роботи велися неритмічно, виникали проблеми з фінансуванням.

Завдяки тому, що основний обсяг робіт, що передував укладанню шляху, був закінчений до 1919 року, у 1921 році була введена в експлуатацію лінії Новомосковськ — Павлоград.

У 1935—1937 роках введена в експлуатацію дільниця від Постишево (колишня станція Гришине) до Павлограда, однак з початком Другої світової війни та відступі радянських військ у 1941 році, а потім німецьких — у 1943 році, лінія була повністю виведена з ладу, і відновлена ​​лише у 1957—1959 роках.

27 травня 2012 року залізничний вокзал відкрито після капітальної реконструкції.

Пасажирське сполучення

На станції Павлоград І зупиняються пасажирські та регіональні поїзди далекого сполучення та приміські електропоїзди у Лозовському та Синельниківському напрямку.

З нового графіку руху на 2021/2022 роки, через станцію Павлоград І, з 12 грудня 2021 року, призначений нічний швидкий поїзд № 111/112 сполученням Авдіївка — Київ.

Довідкова інформація

51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Шосейна, 23

Телефон для довідок: (05632) 14-4-37

Див. також

• Павлоград II

Примітки

1. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [ з першоджерела 15.05.2021.]
2. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — .
3. . Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 7 січня 2018.
4. Залізничне будівництво на Донбасі: 1858—1918. Частина 4. Донбас — Захід [ 8 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
5. Пасажири павлоградського вокзалу скаржуться на коротку платформу [ 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Популярные Ведомости, 2012-11-09 (рос.)
6. . dv-gazeta.info (рос.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
7. https://new.павлоград.dp.ua/80280/. {{}}: Пропущений або порожній |title= (); Пропущений або порожній |url= ()
8. . www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.

Посилання

• Інформація про станцію Павлоград I на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху пасажирських поїздів по станції Павлоград І // Укрзалізниця
• Розклад руху приміських поїздів. Офіційний сайт Придніпровської залізниці [ 3 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Вокзал станції Павлоград I на сайті Придніпровської залізниці [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]