Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павел Ян Сапіга (1 вересня 1860, Гумниська — 31 травня 1934, Седлисько) — представник магнатського роду Сапіг, перший президент .
| Павел Сапіга | |
|---|---|
| пол. Paweł Jan Piotr Sapieha | |
 | |
| Народився | 1 вересня 1860[1][2] d, Тарнів, Австрійська імперія[2] |
| Помер | 31 травня 1934[1][2](73 роки) Седлисько, Гміна Любича-Королівська, Томашівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща[2] |
| Країна |  Республіка Польща Австро-Угорщина |
| Діяльність | політик, громадський діяч, мандрівник |
| Галузь | політична діяльність[3] і подорож[3] |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська[3] |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і d |
| Партія | d |
| Рід | Сапіги |
| Батько | Адам Станіслав Сапега[1][2] |
| Мати | Ядвіга Санґушко[1][2] |
| Брати, сестри | Владислав Леон Сапіга, Адам Стефан Сапіга і Леон Павло Сапіга |
| У шлюбі з | d[2] |
| Діти | Павло Марія Сапіга[1][4], d[4], d[4], d[4] і d[5] |
| |
Біографія
Павел Ян Сапега, власник Седлиська, народився 1 вересня 1860 року в Гумніській біля Тарнова (в домі своєї бабусі Ізабели Сангушкової, уродженої Любомирської), як третій син Адама Станіслава Сапіги та Ядвіги Сапіжиної, уродженої Сангушко. Він мав ще чотирьох братів: Владислава Леона, Леона Павла, Яна Пьотра, Адама Стефана та двох сестер: Марію Ядвігу та Гелену Марію. Походив із могутньої, давньої та заслуженої для Речі Посполитої та Польщі родини.
Дитячі роки Павела пройшли між Красичином і Львовом, де його дід Леон і бабуся Ядвіга мали будинок на вулиці Коперніка, 40. Там він закінчив середню школу, а після військової служби вивчав право в університетах Праги, Відня та Кракова. Після закінчення навчання був прийнятий на державну службу спочатку конципієнтом, а потім комісаром старости в Перемишлі. В результаті втручання батька, який хотів, щоб його син глибше познайомився з роботою в державній адміністрації, у травні 1885 року його перевели до Боснії, де він провів три роки, працюючи послідовно в Сараєво та Мостарі.
Його дуже цікавили подорожі. Коли випадала нагода, він намагався побачити якомога більше світу. У 1888 році, перебуваючи у відпустці зі своїм батьком і братом Адамом у Женеві, він вирішив разом із братом відвідати Константинополь і Каїр. У Каїрі Адам відділився і відправився до Святої Землі, а Павел, попередньо отримавши відпустку з роботи, вирушив до Індії. Під час своїх подорожей він побував не тільки в цій країні, а й у Бірмі, Китаї, Японії та Кореї, а також на Рюкю, що славиться своїми дорогоцінними лаковими виробами. Зі своєї подорожі на Схід він привіз колекцію складних виробів з чорного дерева, порцеляни, зброї, вишивки і навіть оригінальні кімоно. Пізніше ці речі стали частиною виставки, яку він влаштував для Католицької читальні у Львові. Наприкінці липня 1889 року він вирішив повернутися до Європи. Він вирушив з Пекіна на коні степами Монголії, Сибіру, Іркутська, Байкалу, Олександрівська, Красноярська і прибув до Томська, де пробув надовго. Відпочивши, він продовжив шлях — на санях через Омськ, потім залізницею до Єкатеринбурга, далі через Урал до Уфи і Європейською залізницею. Зиму 1890 року він провів у Санкт-Петербурзі, де шукав російського «підданства», щоб одружитися з Софінетою Браницькою з Білої Церкви, що мало запобігти переходу маєтку Браницьких і пов'язаних з ним поляків під російську адміністрацію. Однак подружнім планам не судилося здійснитися, тому Павел повернувся до Галичини, щоб продовжити роботу в державній адміністрації та опікуватися маєтком Седлисько, яким володіла родина.
Маєток Седлисько придбав батько Павела, Адам, у 1874 році у попереднього власника Юзефа Яблоновського за 600 000 австрійських гульденів. До маєтку входили: Седлисько, Рата і Гребенне разом з різними об'єктами в Раві Руській.
Під час карнавалу у Львові 1892 року він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, 19-річною Матильдою Віндіш-Гретц, донькою коменданта Львівського корпусу Людвіка Віндіш-Гретца та Валерії, уродженої Дежевфі. Менш ніж через два місяці, 5 квітня 1892 року, відбулися заручини молодих в Абачі, однак через слабке здоров'я Павела, виснаженого східними подорожами, і хвороби Матильди (черевний тиф) весілля кілька разів відкладалося. Ще однією перешкодою, яка занурила всю родину в глибоку скорботу, була смерть старшого брата Павела, Леона, 8 лютого 1893 року в Більчі Злотому. Нарешті 14 березня 1893 року у Львові в тісному родинному колі відбулося довгоочікуване весілля Павела та Матильди, після чого молодята на кілька тижнів вирушили до Седлиська.
Жила молодь, як і планувалося, у переобладнаних бараках, які спільними зусиллями хотіли перетворити на справжній «палац». На жаль, довелося ще трохи почекати, бо після кількатижневої відпустки Павел мав повернутися до Львова, де обіймав посаду секретаря намісництва. На той час вони жили в будинку Сапєгів на вулиці Коперніка, 40. Там 24 грудня 1893 року народилася перша дитина Матильди та Павела — донька Ельжбета Марія.
У 1894 році родина Сапєгів працювала на Крайовій виставці у Львові, президентом якої був обраний старший родини Адам. Виставка стала великою суспільно-політичною подією. Її відвідував ерцгерцог Карл Людовік з дружиною Марією Терезією і навіть сам імператор Франц Йосиф І. Влітку 1895 року він обійняв посаду старости в Ясло, що означало довше перебування родини в цьому місті. Там же він познайомився з діячами селянського руху Яном Стапінським та о. Станіславом Стояловським. Він також мав нагоду почути їхні думки щодо селянських справ. Тим часом 19 листопада 1896 року в Ясло народився перший син Матильди та Павела Альфред.
У 1897 році відбулися вибори до Державної ради, на яких, незважаючи на небажання як самого себе, так і його батька й тестя, Павел, захоплений підтримкою, яку отримав, балотувався і був обраний. Його обрання призвело до того, що він покинув Ясло та частенько відвідував Відень, де став членом Польського кола у віденському парламенті. Під час сесій він дуже займався справою збереження релігії в школах. У 1901 році його знову обрали до Державної Ради, цього разу від міст: Жовкви, Сокаля та Рави Руської. У 1906 році отримав звання почесного громадянина міста Сокаль.
Паралельно герцогиня знову готувалася до ролі матері. 13 лютого 1899 року у Львові народилася друга дочка, яку назвали Марією Ядвігою. Але ця радісна подія збіглася з банкрутством Львівського кредитового банку, президентом якого був Адам Сапега, батько Павела. Через цю трагічну подію родина, особливо принц Адам, втратила величезні гроші, але всі борги були погашені. Справа про банкрутство особливо вплинула на старшого члена родини, який відтоді захворів і помер 21 липня 1903 року. Але раніше, 17 травня 1900 року, в Седлисько народився їхній пізніший власник, другий син Матильди та Павела, тезка свого батька — Павел Марія (молодший).
У 1905 р. став головою повітової ради Комітету позичкової каси в Раві Руській, а потім став депутатом сейму. Він був палким захисником усіляких католицьких об'єднань, часто виступав на католицьких мітингах. У той час, 5 липня 1906 року, народилася остання з дітей — донька Матильда Марія. 1906—1912 рр. — час діяльності багатьох організацій — Товариства приватних чиновників у Львові, Католицької організації, Позичкової каси. У 1912 році на Євхаристійному конгресі він був кооптований до комітету з метою організації Всесвітніх євхаристійних конгресів. Член і активіст Галицького господарського товариства, член його комітету (10.06.1909 — 20.06.1914).
На початку 1913 р. його обрали президентом Товариства Червоного Хреста Галичини, і це завдання його повністю поглинуло. Особливо це проявилося під час Першої світової війни. Потім родина Сапіг переїхала з Седлиська до Львова, де він почав організовувати шпиталі, імпортувати білизну та ліки для хворих. Під час російського наступу, який загрожував місту, Сапіги виїхали до Кракова, де старший із синів Павела Альфред приєднався до австро-угорської армії. Загинув 5 червня 1916 р. біля Сапанова біля Кшеменця.
Після закінчення війни, на початку 1919 року, він залишив посаду президента і повністю присвятив себе роботі в маєтку. Він відбудував млини на Раті та Боровому, а в 1921 році продав збитковий маєток Мости Великі. У 1920 році родина, якій загрожувала наближення червоної армії, була евакуйована з Седлиська. Того ж року в кінному бою з військами Будьонного під Комаровом біля Замостя.
Повоєнні роки пов'язані переважно з роботою в маєтку, розвитком інфраструктури господарства та участю в роботі кількох католицьких організацій. На початку грудня 1928 року Марія вступила до монастиря сестер Непорочних у Язловці. Незважаючи на те, що стан здоров'я Павела постійно погіршувався, у 1929 році він разом із братом Адамом вирушив у подорож до Єгипту та Святої Землі. У 1930 р. брав участь у роботі Євхаристійного конгресу в Тунісі, був присутній на засіданнях членів конгресу в Парижі та Римі.
Влітку 1933 року він збирався виїхати до Лондона, де мало відбутися весілля Павела (молодшого) та . На жаль, через хворобу серця він залишився в Седлисько. Наприкінці січня 1934 року він захворів на стенокардію і після чотиримісячної хвороби, прийнявши таїнства, закінчив своє життя в Седлисько 31 травня 1934 року у віці 74 років. Незадовго до смерті він дізнався про народження своєї першої онуки Кристини, народженої 15 травня 1934 року у Відні, доньки Павела (молодшого) та Віргілії. Після смерті батька управління маєтком у Седлисько, що охоплював 5000 га, перебрав його син Павел (молодший), який змінив інтер'єр маєтку та провів кілька реформ в управлінні садибними господарствами. На похорон Павела Сапіги прийшла вся родина. Після панахиди труп поклали в крипту під вівтарем церкви. Так закінчилася історія життя Павела Сапєги, людини «неперевершеного розуму і ще більших здібностей».
Нащадки Павела та Матильди Сапіг оселилися в Кракові, Лондоні та США.
Посилання
- Lundy D. R. The Peerage
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 110. — 586 с. —
- Czech National Authority Database
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 113. — 586 с. —
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 114. — 586 с. —
- Stanisław Zieliński (1933). Mały słownik pionierów polskich kolonialnych i morskich : podróżnicy, odkrywcy, zdobywcy, badacze, eksploratorzy, emigranci - pamiętnikarze, działacze i pisarze migracyjni.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|miejsce=(можливо,|location=?) (); Проігноровано невідомий параметр|s=(); Проігноровано невідомий параметр|wydawca=(можливо,|publisher=?) () - Kronika miejscowa i zamiejscowa. Gazeta Narodowa: 3. Nr 103 z 6 maja 1885.
- Wiadomości bieżące. Obywatelstwo honorowe. : 6. Nr 166 z 17 kwietnia 1906.
- Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1909, s. 927; 1910, s. 927; 1911, s. 976; 1912, s. 976; 1913, s. 1004; 1914, s. 1020.
- [1], Anna Mieszczanek, "Przedwojenni."
Бібліографія
- T. Zielińska, Poczet polskich rodów arystokratycznych, Warszawa 1997
- J. Czajkowski, Kardynał Adam Stefan Sapieha, Wrocław-Warszawa-Kraków 1997
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavel Yan Sapiga 1 veresnya 1860 Gumniska 31 travnya 1934 Sedlisko predstavnik magnatskogo rodu Sapig pershij prezident Pavel Sapigapol Pawel Jan Piotr SapiehaNarodivsya1 veresnya 1860 1860 09 01 1 2 d Tarniv Avstrijska imperiya 2 Pomer31 travnya 1934 1934 05 31 1 2 73 roki Sedlisko Gmina Lyubicha Korolivska Tomashivskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika Polsha 2 Krayina Respublika Polsha Avstro UgorshinaDiyalnistpolitik gromadskij diyach mandrivnikGaluzpolitichna diyalnist 3 i podorozh 3 Alma materYagellonskij universitetZnannya movpolska 3 ChlenstvoGalicke gospodarske tovaristvoPosadaposol do Galickogo sejmu d i dPartiyadRidSapigiBatkoAdam Stanislav Sapega 1 2 MatiYadviga Sangushko 1 2 Brati sestriVladislav Leon Sapiga Adam Stefan Sapiga i Leon Pavlo SapigaU shlyubi zd 2 DitiPavlo Mariya Sapiga 1 4 d 4 d 4 d 4 i d 5 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sapiga U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Pavel Sapiga Pavel Sapega z druzhinoyuPid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pavel Sapega buv prezidentom Polskogo Chervonogo HrestaBiografiyaPavel Yan Sapega vlasnik Sedliska narodivsya 1 veresnya 1860 roku v Gumniskij bilya Tarnova v domi svoyeyi babusi Izabeli Sangushkovoyi urodzhenoyi Lyubomirskoyi yak tretij sin Adama Stanislava Sapigi ta Yadvigi Sapizhinoyi urodzhenoyi Sangushko Vin mav she chotiroh brativ Vladislava Leona Leona Pavla Yana Potra Adama Stefana ta dvoh sester Mariyu Yadvigu ta Gelenu Mariyu Pohodiv iz mogutnoyi davnoyi ta zasluzhenoyi dlya Rechi Pospolitoyi ta Polshi rodini Dityachi roki Pavela projshli mizh Krasichinom i Lvovom de jogo did Leon i babusya Yadviga mali budinok na vulici Kopernika 40 Tam vin zakinchiv serednyu shkolu a pislya vijskovoyi sluzhbi vivchav pravo v universitetah Pragi Vidnya ta Krakova Pislya zakinchennya navchannya buv prijnyatij na derzhavnu sluzhbu spochatku koncipiyentom a potim komisarom starosti v Peremishli V rezultati vtruchannya batka yakij hotiv shob jogo sin glibshe poznajomivsya z robotoyu v derzhavnij administraciyi u travni 1885 roku jogo pereveli do Bosniyi de vin proviv tri roki pracyuyuchi poslidovno v Sarayevo ta Mostari Jogo duzhe cikavili podorozhi Koli vipadala nagoda vin namagavsya pobachiti yakomoga bilshe svitu U 1888 roci perebuvayuchi u vidpustci zi svoyim batkom i bratom Adamom u Zhenevi vin virishiv razom iz bratom vidvidati Konstantinopol i Kayir U Kayiri Adam viddilivsya i vidpravivsya do Svyatoyi Zemli a Pavel poperedno otrimavshi vidpustku z roboti virushiv do Indiyi Pid chas svoyih podorozhej vin pobuvav ne tilki v cij krayini a j u Birmi Kitayi Yaponiyi ta Koreyi a takozh na Ryukyu sho slavitsya svoyimi dorogocinnimi lakovimi virobami Zi svoyeyi podorozhi na Shid vin priviz kolekciyu skladnih virobiv z chornogo dereva porcelyani zbroyi vishivki i navit originalni kimono Piznishe ci rechi stali chastinoyu vistavki yaku vin vlashtuvav dlya Katolickoyi chitalni u Lvovi Naprikinci lipnya 1889 roku vin virishiv povernutisya do Yevropi Vin virushiv z Pekina na koni stepami Mongoliyi Sibiru Irkutska Bajkalu Oleksandrivska Krasnoyarska i pribuv do Tomska de probuv nadovgo Vidpochivshi vin prodovzhiv shlyah na sanyah cherez Omsk potim zalizniceyu do Yekaterinburga dali cherez Ural do Ufi i Yevropejskoyu zalizniceyu Zimu 1890 roku vin proviv u Sankt Peterburzi de shukav rosijskogo piddanstva shob odruzhitisya z Sofinetoyu Branickoyu z Biloyi Cerkvi sho malo zapobigti perehodu mayetku Branickih i pov yazanih z nim polyakiv pid rosijsku administraciyu Odnak podruzhnim planam ne sudilosya zdijsnitisya tomu Pavel povernuvsya do Galichini shob prodovzhiti robotu v derzhavnij administraciyi ta opikuvatisya mayetkom Sedlisko yakim volodila rodina Mayetok Sedlisko pridbav batko Pavela Adam u 1874 roci u poperednogo vlasnika Yuzefa Yablonovskogo za 600 000 avstrijskih guldeniv Do mayetku vhodili Sedlisko Rata i Grebenne razom z riznimi ob yektami v Ravi Ruskij Pid chas karnavalu u Lvovi 1892 roku vin poznajomivsya zi svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu 19 richnoyu Matildoyu Vindish Gretc donkoyu komendanta Lvivskogo korpusu Lyudvika Vindish Gretca ta Valeriyi urodzhenoyi Dezhevfi Mensh nizh cherez dva misyaci 5 kvitnya 1892 roku vidbulisya zaruchini molodih v Abachi odnak cherez slabke zdorov ya Pavela visnazhenogo shidnimi podorozhami i hvorobi Matildi cherevnij tif vesillya kilka raziv vidkladalosya She odniyeyu pereshkodoyu yaka zanurila vsyu rodinu v gliboku skorbotu bula smert starshogo brata Pavela Leona 8 lyutogo 1893 roku v Bilchi Zlotomu Nareshti 14 bereznya 1893 roku u Lvovi v tisnomu rodinnomu koli vidbulosya dovgoochikuvane vesillya Pavela ta Matildi pislya chogo molodyata na kilka tizhniv virushili do Sedliska Zhila molod yak i planuvalosya u pereobladnanih barakah yaki spilnimi zusillyami hotili peretvoriti na spravzhnij palac Na zhal dovelosya she trohi pochekati bo pislya kilkatizhnevoyi vidpustki Pavel mav povernutisya do Lvova de obijmav posadu sekretarya namisnictva Na toj chas voni zhili v budinku Sapyegiv na vulici Kopernika 40 Tam 24 grudnya 1893 roku narodilasya persha ditina Matildi ta Pavela donka Elzhbeta Mariya U 1894 roci rodina Sapyegiv pracyuvala na Krajovij vistavci u Lvovi prezidentom yakoyi buv obranij starshij rodini Adam Vistavka stala velikoyu suspilno politichnoyu podiyeyu Yiyi vidviduvav ercgercog Karl Lyudovik z druzhinoyu Mariyeyu Tereziyeyu i navit sam imperator Franc Josif I Vlitku 1895 roku vin obijnyav posadu starosti v Yaslo sho oznachalo dovshe perebuvannya rodini v comu misti Tam zhe vin poznajomivsya z diyachami selyanskogo ruhu Yanom Stapinskim ta o Stanislavom Stoyalovskim Vin takozh mav nagodu pochuti yihni dumki shodo selyanskih sprav Tim chasom 19 listopada 1896 roku v Yaslo narodivsya pershij sin Matildi ta Pavela Alfred U 1897 roci vidbulisya vibori do Derzhavnoyi radi na yakih nezvazhayuchi na nebazhannya yak samogo sebe tak i jogo batka j testya Pavel zahoplenij pidtrimkoyu yaku otrimav balotuvavsya i buv obranij Jogo obrannya prizvelo do togo sho vin pokinuv Yaslo ta chastenko vidviduvav Viden de stav chlenom Polskogo kola u videnskomu parlamenti Pid chas sesij vin duzhe zajmavsya spravoyu zberezhennya religiyi v shkolah U 1901 roci jogo znovu obrali do Derzhavnoyi Radi cogo razu vid mist Zhovkvi Sokalya ta Ravi Ruskoyi U 1906 roci otrimav zvannya pochesnogo gromadyanina mista Sokal Paralelno gercoginya znovu gotuvalasya do roli materi 13 lyutogo 1899 roku u Lvovi narodilasya druga dochka yaku nazvali Mariyeyu Yadvigoyu Ale cya radisna podiya zbiglasya z bankrutstvom Lvivskogo kreditovogo banku prezidentom yakogo buv Adam Sapega batko Pavela Cherez cyu tragichnu podiyu rodina osoblivo princ Adam vtratila velichezni groshi ale vsi borgi buli pogasheni Sprava pro bankrutstvo osoblivo vplinula na starshogo chlena rodini yakij vidtodi zahvoriv i pomer 21 lipnya 1903 roku Ale ranishe 17 travnya 1900 roku v Sedlisko narodivsya yihnij piznishij vlasnik drugij sin Matildi ta Pavela tezka svogo batka Pavel Mariya molodshij U 1905 r stav golovoyu povitovoyi radi Komitetu pozichkovoyi kasi v Ravi Ruskij a potim stav deputatom sejmu Vin buv palkim zahisnikom usilyakih katolickih ob yednan chasto vistupav na katolickih mitingah U toj chas 5 lipnya 1906 roku narodilasya ostannya z ditej donka Matilda Mariya 1906 1912 rr chas diyalnosti bagatoh organizacij Tovaristva privatnih chinovnikiv u Lvovi Katolickoyi organizaciyi Pozichkovoyi kasi U 1912 roci na Yevharistijnomu kongresi vin buv kooptovanij do komitetu z metoyu organizaciyi Vsesvitnih yevharistijnih kongresiv Chlen i aktivist Galickogo gospodarskogo tovaristva chlen jogo komitetu 10 06 1909 20 06 1914 Na pochatku 1913 r jogo obrali prezidentom Tovaristva Chervonogo Hresta Galichini i ce zavdannya jogo povnistyu poglinulo Osoblivo ce proyavilosya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Potim rodina Sapig pereyihala z Sedliska do Lvova de vin pochav organizovuvati shpitali importuvati biliznu ta liki dlya hvorih Pid chas rosijskogo nastupu yakij zagrozhuvav mistu Sapigi viyihali do Krakova de starshij iz siniv Pavela Alfred priyednavsya do avstro ugorskoyi armiyi Zaginuv 5 chervnya 1916 r bilya Sapanova bilya Kshemencya Pislya zakinchennya vijni na pochatku 1919 roku vin zalishiv posadu prezidenta i povnistyu prisvyativ sebe roboti v mayetku Vin vidbuduvav mlini na Rati ta Borovomu a v 1921 roci prodav zbitkovij mayetok Mosti Veliki U 1920 roci rodina yakij zagrozhuvala nablizhennya chervonoyi armiyi bula evakujovana z Sedliska Togo zh roku v kinnomu boyu z vijskami Budonnogo pid Komarovom bilya Zamostya Povoyenni roki pov yazani perevazhno z robotoyu v mayetku rozvitkom infrastrukturi gospodarstva ta uchastyu v roboti kilkoh katolickih organizacij Na pochatku grudnya 1928 roku Mariya vstupila do monastirya sester Neporochnih u Yazlovci Nezvazhayuchi na te sho stan zdorov ya Pavela postijno pogirshuvavsya u 1929 roci vin razom iz bratom Adamom virushiv u podorozh do Yegiptu ta Svyatoyi Zemli U 1930 r brav uchast u roboti Yevharistijnogo kongresu v Tunisi buv prisutnij na zasidannyah chleniv kongresu v Parizhi ta Rimi Vlitku 1933 roku vin zbiravsya viyihati do Londona de malo vidbutisya vesillya Pavela molodshogo ta Na zhal cherez hvorobu sercya vin zalishivsya v Sedlisko Naprikinci sichnya 1934 roku vin zahvoriv na stenokardiyu i pislya chotirimisyachnoyi hvorobi prijnyavshi tayinstva zakinchiv svoye zhittya v Sedlisko 31 travnya 1934 roku u vici 74 rokiv Nezadovgo do smerti vin diznavsya pro narodzhennya svoyeyi pershoyi onuki Kristini narodzhenoyi 15 travnya 1934 roku u Vidni donki Pavela molodshogo ta Virgiliyi Pislya smerti batka upravlinnya mayetkom u Sedlisko sho ohoplyuvav 5000 ga perebrav jogo sin Pavel molodshij yakij zminiv inter yer mayetku ta proviv kilka reform v upravlinni sadibnimi gospodarstvami Na pohoron Pavela Sapigi prijshla vsya rodina Pislya panahidi trup poklali v kriptu pid vivtarem cerkvi Tak zakinchilasya istoriya zhittya Pavela Sapyegi lyudini neperevershenogo rozumu i she bilshih zdibnostej Nashadki Pavela ta Matildi Sapig oselilisya v Krakovi Londoni ta SShA PosilannyaLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 110 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 113 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Gistoryya Sapegay zhyccyapisy mayontki fundacyi Minsk Viktar Hursik 2017 S 114 586 s ISBN 978 985 7025 75 6 d Track Q19720386d Track Q122382124 Stanislaw Zielinski 1933 Maly slownik pionierow polskich kolonialnych i morskich podroznicy odkrywcy zdobywcy badacze eksploratorzy emigranci pamietnikarze dzialacze i pisarze migracyjni a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr miejsce mozhlivo location dovidka Proignorovano nevidomij parametr s dovidka Proignorovano nevidomij parametr wydawca mozhlivo publisher dovidka Kronika miejscowa i zamiejscowa Gazeta Narodowa 3 Nr 103 z 6 maja 1885 Wiadomosci biezace Obywatelstwo honorowe 6 Nr 166 z 17 kwietnia 1906 Szematyzm Krolestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Ksiestwem Krakowskim na rok 1909 s 927 1910 s 927 1911 s 976 1912 s 976 1913 s 1004 1914 s 1020 1 Anna Mieszczanek Przedwojenni BibliografiyaT Zielinska Poczet polskich rodow arystokratycznych Warszawa 1997 J Czajkowski Kardynal Adam Stefan Sapieha Wroclaw Warszawa Krakow 1997