Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Охорона здоров'я в Бутані має один з найвищих пріоритетів у схемі розвитку та модернізації країни. Охорона здоров'я та пов'язані з ним питання курує Міністерство охорони здоров'я, яке представлене в уряді міністром охорони здоров'я.
Система охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров'я почало запроваджувати єдину систему охорони здоров'я починаючи з 1970-х років.
Заклади охорони здоров'я
У 2009 році на весь Бутан була 31 лікарня. Більшість дзонгхагів мали принаймні одну лікарню, за винятком Гаса. У Тхімпху було 5 лікарень, у той час як у дзонгхагах Чукха, Самце і Трашіганг — по три. Крім того, кожен дзонгхаг мав ряд дрібніших медичних установ.
У лікарнях та інших медичних установах працювали 3756 співробітників Міністерства охорони здоров'я: 176 лікарів, 556 медсестер, 92 помічника медсестер; 505 медико-санітарних працівників, 35 санітарних лікарів та їхніх асистентів, 41 drungtshos (лікар народної медицини), 52 smenpas (лікар народної медицини) , 12 фармацевтів, 79 аптечних працівників, 13 лабораторних технологів; 549 спеціалістів та асистентів, а також 1601 співробітник адміністрації та допоміжний персонал.
Проблеми зі здоров'ям
Станом на 2009 рік, більшість бутанців мали доступ до питної води (83 %) і основних санітарних послуг (91 %). Найпоширенішими захворюваннями були діарея (2892 на 10 000 чоловік) і пневмонія (1031) серед дітей у віці до 5 років; шкірні інфекції (1322); кон'юнктивіт (542), гіпертензія (310) і кишкові гельмінти (170). Менш поширеними захворюваннями були цукровий діабет (38 на 10000 осіб); захворювання печінки, пов'язані з алкоголем (23), а також рак (17). Захворюваність на малярію і туберкульоз, як правило, низька, 10 і 15 випадків на 10 000 осіб, відповідно.
У Бутані зареєстровані захворювання на грип, який спричинили штами H1N1 («свинячий грип») і H5N1 («пташиний грип»). У 2009 році було 6 підтверджених випадків захворювання, які спричинив вірус грипу H1N1, жоден з яких не закінчився смертельним результатом. Однак була принаймні один спалах захворювань «пташиним грипом» у гевозі , і це захворювання викликало серйозну заклопотаність у Міністерстві охорони здоров'я.
Станом на 2010 рік зареєстровано 185 випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію. Міністерство охорони здоров'я пов'язало збільшення кількості захворювань з розбещеністю, вживанням наркотиків і поширенням ВІЛ / СНІДу в сусідніх країнах.
Охорона материнства та дитинства
У червні 2011 року опублікував доповідь про стан акушерства у світі. У ній містяться дані про акушерську допомогу, політику щодо новонароджених та материнську смертність в 58 країнах. У 2011 році в Бутані материнська смертність становила 200 випадків на 100 000 пологів. У 2008 році цей показник становив 254,9, а в 1990 році — 1145,4 смертей. Рівень смертності новонароджених становить 81 смертей на 1000 новонароджених. У Бутані число акушерів на 1000 живонароджених становить 15 чоловік. Станом на 2008 рік 90 % населення було охоплено урядовою програмою імунізації. У 2010 році Міністерство охорони здоров'я відзначило тенденцію зростання кількості підпільних абортів серед бутанських жінок (466 у 2003 році; 1057 в 2009 році), які, мабуть, виконуються в сусідній Індії, і це сприяє підвищенню материнської смертності в Бутані.
Якість продуктів харчування
Згідно з продовольчим законом 2005 року (англ. Food Act of 2005), в Бутані створена національна комісія з контролю за якістю продуктів харчування, очолювана міністром сільського господарства, яка включає десять членів з інших міністерств і відомств (охорони здоров'я, торгівлі, внутрішніх справ, охорони навколишнього середовища). Комісія формулює продовольчу політику уряду. Продовольчий закон також регулює продовольчий імпорт і експорт.
Куріння
Уряд Бутану веде активну пропаганду за відмову від куріння і продажу тютюнових виробів, використовуючи освітні, економічні та кримінальні стимули. У 2010 році був прийнятий [en], який забороняє продаж тютюну і вводить податок на імпорт. Закон також уповноважує Раду по боротьбі з курінням забезпечити роботу реабілітаційних центрів по діагностиці та лікуванню від тютюнової залежності.
Алкоголь
Бутан також прагне перешкоджати споживанню алкоголю через його вплив на здоров'я і щастя. У 2011 році уряд прийняв постанову про контроль за алкоголем, згідно з якою втричі збільшувався податок на алкоголь. У результаті впали продажі алкоголю і піднялися ціни. Останнім часом зросло вживання алкоголю серед студентів, у результаті чого декілька з них були виключені з елітного бутанського коледжу Шерубце.
Історія
Медико-санітарна допомога Бутану почала прискорено розвиватися в 1960-х роках після створення Департаменту охорони здоров'я та відкриття нових лікарень і диспансерів по всій країні. На початку 1990-х років у країні було 29 лікарень (у тому числі 5 лепрозоріїв, 3 армійських госпіталю і один мобільний госпіталь), 46 диспансерів, 67 медичних пунктів і 15 протималярійних центрів. Великі лікарні були в Тхімпху, Гелепху і Трашігангу. Кількість лікарняних ліжок у 1988 році склало 932. Існувала гостра нестача медичного персоналу. За офіційною статистикою було лише 142 лікаря і 678 фельдшерів, приблизно один медичний спеціаліст на кожні 2000 чоловік, або тільки один лікар на майже 10 000 чоловік.
спільно з , створеним в 1974 році, організували курси для санітарів, медсестер і акушерок. Випускники курсів стали основою національної системи охорони здоров'я та допомагали працівникам медпунктів по всій країні. У помічники їм набиралися добровольців з сіл.
Лікування в Бутані безкоштовне, уряд фінансує систему загальної охорони здоров'я. Тим не менш, лікарень в Бутані мало, а деякі хвороби, такі як рак, в Бутані не лікуються. Пацієнти, яких не можуть вилікувати в Бутані, доставляють у лікарні Індії, і їх лікування оплачується урядом Бутану.
У 1980-х роках найпоширенішими захворюваннями в Бутані були кишкові інфекції, в основному пов'язані з відсутністю чистої питної води. Також були поширені захворювання дихальних шляхів, діарея і шигельоз, гельмінти, шкірні інфекції, малярія, недоїдання і кон'юнктивіт. У 1977 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила Бутан зоною, вільною від натуральної віспи. У 1979 році була створена загальнонаціональна програма імунізації. У 1987 році урядом, за підтримки ВООЗ, була розроблена програма по імунізації до 1990 року всіх дітей від дифтерії, коклюшу, правця, поліомієліту, туберкульозу та кору. У 1970-1980-х роках було досягнуто прогресу в лікуванні прокази, протягом цих років число хворих скоротилося більш ніж наполовину, а в 1988 році уряд планував перемогти хворобу до 2000 року.
За оцінками, в 1988 році тільки 8 осіб з 1000 мали доступ до чистої питної води. Незважаючи на поліпшення, що надаються людям через державні програми економічного розвитку, Бутан і зараз зіштовхується з проблемами охорони здоров'я. Серед факторів, що визначають високу захворюваність у країні і смертність, можна виділити суворий клімат, погані санітарно-гігієнічні умови життя, наприклад, не провітрювані взимку житлові приміщення, що вносить свій внесок у високу захворюваність на проказу, і вдихання диму під час приготування їжі через погане обладнання вентиляції. Тим не менш, у 1980 році було підраховано, що 90 % бутанців щоденно споживають достатню кількість калорій.
Хоча до початку 1990-х років не було ніяких повідомлень про випадки захворювання на СНІД, Департамент охорони здоров'я в 1987 році створив програму інформування громадськості. За підтримки ВООЗ у лікарні Тхімпху була створена «довідкова лабораторія», в якій проводили тести на СНІД і ВІЛ. У 1990 році представники Національного інституту здоров'я сім'ї були відправлені в Бангладеш для навчання в галузі профілактики та лікування СНІДу.
Див. також
Примітки
- Annual Health Bulletin 2010. — Ministry of Health (Government of Bhutan), 2010. — .
- State of World's Midwifery 2011. — United Nations Population Fund, 2011. — P. 46–47. — .
- Food Act of Bhutan, 2005 (PDF) (англ.) . Government of Bhutan. 30 листопада 2005. Процитовано 21 серпня 2011.
{{}}: Недійсний|deadurl=404() - "Tobacco Control Act of Bhutan, 2010" (PDF) (англ.) . Government of Bhutan. 21 серпня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2012. Процитовано 23 липня 2011.
- Jigme Wangchuck (5 липня 2011). Regulation and duty hit bars (англ.) . Bhutan Observer. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 21 серпня 2011.
- Pema Lhadon (13 липня 2011). Drinking habit peaks at the Peak of Learning? (англ.) . Bhutan Observer. Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 21 серпня 2011.
- Robert L. Worden. (September 1991). Bhutan: Health (англ.) . Library of Congress Federal Research Division. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 21 серпня 2011.
Посилання
- Офіційний сайт міністерства охорони здоров'я Бутану (англійською) . Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 21 серпня 2011.
Частина інформації в цій статті застаріла. (жовтень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ohorona zdorov ya v Butani maye odin z najvishih prioritetiv u shemi rozvitku ta modernizaciyi krayini Ohorona zdorov ya ta pov yazani z nim pitannya kuruye Ministerstvo ohoroni zdorov ya yake predstavlene v uryadi ministrom ohoroni zdorov ya Zmist 1 Sistema ohoroni zdorov ya 1 1 Zakladi ohoroni zdorov ya 2 Problemi zi zdorov yam 2 1 Ohorona materinstva ta ditinstva 2 2 Yakist produktiv harchuvannya 2 3 Kurinnya 2 4 Alkogol 3 Istoriya 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaSistema ohoroni zdorov yared nbsp Likarnya v dolini Probdzhika en dzonghag Vangdi Phodrang Ministerstvo ohoroni zdorov ya pochalo zaprovadzhuvati yedinu sistemu ohoroni zdorov ya pochinayuchi z 1970 h rokiv Zakladi ohoroni zdorov yared U 2009 roci na ves Butan bula 31 likarnya Bilshist dzonghagiv mali prinajmni odnu likarnyu za vinyatkom Gasa U Thimphu bulo 5 likaren u toj chas yak u dzonghagah Chukha Samce i Trashigang po tri Krim togo kozhen dzonghag mav ryad dribnishih medichnih ustanov 1 U likarnyah ta inshih medichnih ustanovah pracyuvali 3756 spivrobitnikiv Ministerstva ohoroni zdorov ya 176 likariv 556 medsester 92 pomichnika medsester 505 mediko sanitarnih pracivnikiv 35 sanitarnih likariv ta yihnih asistentiv 41 drungtshos likar narodnoyi medicini 52 smenpas likar narodnoyi medicini 12 farmacevtiv 79 aptechnih pracivnikiv 13 laboratornih tehnologiv 549 specialistiv ta asistentiv a takozh 1601 spivrobitnik administraciyi ta dopomizhnij personal 1 Problemi zi zdorov yamred nbsp Tualet v Butani Stanom na 2009 rik bilshist butanciv mali dostup do pitnoyi vodi 83 i osnovnih sanitarnih poslug 91 Najposhirenishimi zahvoryuvannyami buli diareya 2892 na 10 000 cholovik i pnevmoniya 1031 sered ditej u vici do 5 rokiv shkirni infekciyi 1322 kon yunktivit 542 gipertenziya 310 i kishkovi gelminti 170 Mensh poshirenimi zahvoryuvannyami buli cukrovij diabet 38 na 10000 osib zahvoryuvannya pechinki pov yazani z alkogolem 23 a takozh rak 17 Zahvoryuvanist na malyariyu i tuberkuloz yak pravilo nizka 10 i 15 vipadkiv na 10 000 osib vidpovidno 1 U Butani zareyestrovani zahvoryuvannya na grip yakij sprichinili shtami H1N1 svinyachij grip i H5N1 ptashinij grip U 2009 roci bulo 6 pidtverdzhenih vipadkiv zahvoryuvannya yaki sprichiniv virus gripu H1N1 zhoden z yakih ne zakinchivsya smertelnim rezultatom Odnak bula prinajmni odin spalah zahvoryuvan ptashinim gripom u gevozi Phuncholing i ce zahvoryuvannya viklikalo serjoznu zaklopotanist u Ministerstvi ohoroni zdorov ya 1 Stanom na 2010 rik zareyestrovano 185 vipadkiv zahvoryuvannya na VIL infekciyu Ministerstvo ohoroni zdorov ya pov yazalo zbilshennya kilkosti zahvoryuvan z rozbeshenistyu vzhivannyam narkotikiv i poshirennyam VIL SNIDu v susidnih krayinah 1 Ohorona materinstva ta ditinstvared U chervni 2011 roku Fond ONN v oblasti narodonaselennya opublikuvav dopovid pro stan akusherstva u sviti 2 U nij mistyatsya dani pro akushersku dopomogu politiku shodo novonarodzhenih ta materinsku smertnist v 58 krayinah U 2011 roci v Butani materinska smertnist stanovila 200 vipadkiv na 100 000 pologiv U 2008 roci cej pokaznik stanoviv 254 9 a v 1990 roci 1145 4 smertej Riven smertnosti novonarodzhenih stanovit 81 smertej na 1000 novonarodzhenih U Butani chislo akusheriv na 1000 zhivonarodzhenih stanovit 15 cholovik Stanom na 2008 rik 90 naselennya bulo ohopleno uryadovoyu programoyu imunizaciyi 1 U 2010 roci Ministerstvo ohoroni zdorov ya vidznachilo tendenciyu zrostannya kilkosti pidpilnih abortiv sered butanskih zhinok 466 u 2003 roci 1057 v 2009 roci yaki mabut vikonuyutsya v susidnij Indiyi i ce spriyaye pidvishennyu materinskoyi smertnosti v Butani 1 Yakist produktiv harchuvannyared Zgidno z prodovolchim zakonom 2005 roku angl Food Act of 2005 v Butani stvorena nacionalna komisiya z kontrolyu za yakistyu produktiv harchuvannya ocholyuvana ministrom silskogo gospodarstva yaka vklyuchaye desyat chleniv z inshih ministerstv i vidomstv ohoroni zdorov ya torgivli vnutrishnih sprav ohoroni navkolishnogo seredovisha 3 Komisiya formulyuye prodovolchu politiku uryadu Prodovolchij zakon takozh regulyuye prodovolchij import i eksport 3 Kurinnyared Uryad Butanu vede aktivnu propagandu za vidmovu vid kurinnya i prodazhu tyutyunovih virobiv vikoristovuyuchi osvitni ekonomichni ta kriminalni stimuli U 2010 roci buv prijnyatij Zakon pro kontrol nad tyutyunom en yakij zaboronyaye prodazh tyutyunu i vvodit podatok na import 4 Zakon takozh upovnovazhuye Radu po borotbi z kurinnyam zabezpechiti robotu reabilitacijnih centriv po diagnostici ta likuvannyu vid tyutyunovoyi zalezhnosti 4 Alkogolred Butan takozh pragne pereshkodzhati spozhivannyu alkogolyu cherez jogo vpliv na zdorov ya i shastya U 2011 roci uryad prijnyav postanovu pro kontrol za alkogolem zgidno z yakoyu vtrichi zbilshuvavsya podatok na alkogol U rezultati vpali prodazhi alkogolyu i pidnyalisya cini 5 Ostannim chasom zroslo vzhivannya alkogolyu sered studentiv u rezultati chogo dekilka z nih buli viklyucheni z elitnogo butanskogo koledzhu Sherubce 6 Istoriyared Mediko sanitarna dopomoga Butanu pochala priskoreno rozvivatisya v 1960 h rokah pislya stvorennya Departamentu ohoroni zdorov ya ta vidkrittya novih likaren i dispanseriv po vsij krayini Na pochatku 1990 h rokiv u krayini bulo 29 likaren u tomu chisli 5 leprozoriyiv 3 armijskih gospitalyu i odin mobilnij gospital 46 dispanseriv 67 medichnih punktiv i 15 protimalyarijnih centriv Veliki likarni buli v Thimphu Gelephu i Trashigangu Kilkist likarnyanih lizhok u 1988 roci sklalo 932 Isnuvala gostra nestacha medichnogo personalu Za oficijnoyu statistikoyu bulo lishe 142 likarya i 678 feldsheriv priblizno odin medichnij specialist na kozhni 2000 cholovik abo tilki odin likar na majzhe 10 000 cholovik Korolivskij medichnij institut spilno z Nacionalnim gospitalem stvorenim v 1974 roci organizuvali kursi dlya sanitariv medsester i akusherok Vipuskniki kursiv stali osnovoyu nacionalnoyi sistemi ohoroni zdorov ya ta dopomagali pracivnikam medpunktiv po vsij krayini U pomichniki yim nabiralisya dobrovolciv z sil 7 Likuvannya v Butani bezkoshtovne uryad finansuye sistemu zagalnoyi ohoroni zdorov ya Tim ne mensh likaren v Butani malo a deyaki hvorobi taki yak rak v Butani ne likuyutsya Paciyenti yakih ne mozhut vilikuvati v Butani dostavlyayut u likarni Indiyi i yih likuvannya oplachuyetsya uryadom Butanu 7 U 1980 h rokah najposhirenishimi zahvoryuvannyami v Butani buli kishkovi infekciyi v osnovnomu pov yazani z vidsutnistyu chistoyi pitnoyi vodi Takozh buli poshireni zahvoryuvannya dihalnih shlyahiv diareya i shigeloz gelminti shkirni infekciyi malyariya nedoyidannya i kon yunktivit U 1977 roci Vsesvitnya organizaciya ohoroni zdorov ya VOOZ ogolosila Butan zonoyu vilnoyu vid naturalnoyi vispi U 1979 roci bula stvorena zagalnonacionalna programa imunizaciyi U 1987 roci uryadom za pidtrimki VOOZ bula rozroblena programa po imunizaciyi do 1990 roku vsih ditej vid difteriyi koklyushu pravcya poliomiyelitu tuberkulozu ta koru U 1970 1980 h rokah bulo dosyagnuto progresu v likuvanni prokazi protyagom cih rokiv chislo hvorih skorotilosya bilsh nizh napolovinu a v 1988 roci uryad planuvav peremogti hvorobu do 2000 roku 7 Za ocinkami v 1988 roci tilki 8 osib z 1000 mali dostup do chistoyi pitnoyi vodi Nezvazhayuchi na polipshennya sho nadayutsya lyudyam cherez derzhavni programi ekonomichnogo rozvitku Butan i zaraz zishtovhuyetsya z problemami ohoroni zdorov ya Sered faktoriv sho viznachayut visoku zahvoryuvanist u krayini i smertnist mozhna vidiliti suvorij klimat pogani sanitarno gigiyenichni umovi zhittya napriklad ne provitryuvani vzimku zhitlovi primishennya sho vnosit svij vnesok u visoku zahvoryuvanist na prokazu i vdihannya dimu pid chas prigotuvannya yizhi cherez pogane obladnannya ventilyaciyi Tim ne mensh u 1980 roci bulo pidrahovano sho 90 butanciv shodenno spozhivayut dostatnyu kilkist kalorij Hocha do pochatku 1990 h rokiv ne bulo niyakih povidomlen pro vipadki zahvoryuvannya na SNID Departament ohoroni zdorov ya v 1987 roci stvoriv programu informuvannya gromadskosti Za pidtrimki VOOZ u likarni Thimphu bula stvorena dovidkova laboratoriya v yakij provodili testi na SNID i VIL U 1990 roci predstavniki Nacionalnogo institutu zdorov ya sim yi buli vidpravleni v Bangladesh dlya navchannya v galuzi profilaktiki ta likuvannya SNIDu 7 Div takozhred Institut narodnoyi medicini Butan Primitkired a b v g d e zh Annual Health Bulletin 2010 Ministry of Health Government of Bhutan 2010 ISBN 9789993676720 State of World s Midwifery 2011 United Nations Population Fund 2011 P 46 47 ISBN 9780897149952 a b Food Act of Bhutan 2005 PDF angl Government of Bhutan 30 listopada 2005 Procitovano 21 serpnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka a b Tobacco Control Act of Bhutan 2010 PDF angl Government of Bhutan 21 serpnya 2011 Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2012 Procitovano 23 lipnya 2011 Jigme Wangchuck 5 lipnya 2011 Regulation and duty hit bars angl Bhutan Observer Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 21 serpnya 2011 Pema Lhadon 13 lipnya 2011 Drinking habit peaks at the Peak of Learning angl Bhutan Observer Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 21 serpnya 2011 a b v g Robert L Worden September 1991 Bhutan Health angl Library of Congress Federal Research Division Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2011 Posilannyared Oficijnij sajt ministerstva ohoroni zdorov ya Butanu anglijskoyu Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2011 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ohorona zdorov 27ya v Butani amp oldid 39218074