Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою. |
Ольга Станіславівна Пото́цька, в шлюбі Наришкіна, пол. Olga Potocka; нар. 1802, Тульчин — пом. 2 січня 1861, Париж, Франція) — дочка польського магната Станіслава Щенсного Потоцкого і знаменитої авантюристки Софії Клавоне, сестра графа Яна де Вітта, дружина .
| Ольга Потоцька | |
|---|---|
| Olga Potocka | |
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Olga Potocka |
| Народилася | 1802[2] Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Померла | 7 жовтня 1861[1] Париж, Франція[1] |
| Поховання | Пер-Лашез |
| Підданство | Російська імперія |
| Національність | полячка |
| Рід | Потоцькі |
| Батько | Станіслав Щенсний Потоцький |
| Мати | Софія Потоцька |
| Брати, сестри | Роза Потоцька, Софія Станіславівна Потоцька, Олександр Потоцький, Мечислав (Михаїл) Потоцький, Ярослав Потоцький, d, Бореслав Потоцький і Володимир Потоцький |
| У шлюбі з | |
| Діти | Ольга (Софія) (1829—1894) |
| |
Життєпис
Народилася в 1802 році в Тульчині, рік потому після своєї сестри . Дівчатка росли в південно-західних володіннях Потоцьких — у Тульчині, де розташовувалися два палаци їх можновладного роду, і в Умані, де на честь їхньої матері був закладений у 1793—1796 роках знаменитий сад Софіївка. Частина року сім'я проводила в Криму, де ще Потьомкін подарував своїй прекрасній грекині велике грецьке селище Масандру.
Землі тяглися від хребта яйли до моря, охоплюючи площу понад 800 десятин. У гірській частині ці великі землі становили стройові ліси, в долинній були незабаром розведені виноградники найтонших французьких ліз, а на обриві над морем закладений розкішний парк із рідкісними тропічними рослинами.
Молоді роки
Після смерті чоловіка у 1805 році графиня Софія Костянтинівна Потоцька протягом багатьох років вела жахливий процес за спадок із пасинками. Одним із головних адвокатів у справі Софії Потоцької був граф Михайло Милорадович, який закохався в молоду Ольгу.
Потоцька, знаючи, що важко хвора, була стурбована влаштуванням долі неодруженої Ольги. Шлюб старшої дочки Софії з генералом був справою вирішеною ,і в 1821 році відбулося їхнє весілля.
Ольга з дозволу матері нерідко відвідувала Милорадовича, просиджувала з ним наодинці по годині в його кабінеті і приймала від нього чудові подарунки. Граф Олізар згадував, що приймальний кабінет Милорадовича був прикрашений картинками, гравюрами і статуетками, що зображали Ольгу, вона ж нишком потішалася над пристрастю 50-річного генерала і змушувала робити багато смішного для його років.
Потім з'явився новий кандидат на її руку — 33-річний красень князь , мати і сестра схиляли Ольгу на цей шлюб. Графиня Потоцька писала дочці Софії:
 | Що стосується Ольги, то вона слід твоїх порад, краще веде себе з Лопухіним, який відвідував би нас частіше, якби не Милорадович. Сподіваюся, що якось все владнається. Він надто боязкий, майже так само, як вона ... Він виглядає закоханим, вона теж небайдужа. Вірю, що вона буде з ним щаслива. Зізнаюся тобі, що дуже хочу цього шлюбу; зі здоров'ям моїм справи йдуть неважливо, доводиться рано лягати спати; хотілося б бути спокійною за доньку, а це поки що важко. |  |
За наполяганням лікарів графиня Потоцька разом з Ольгою в 1821 році виїхала з Петербурга за кордон на води, де 12 листопада 1822 році в Берліні вона померла. Після смерті матері Ольга отримала у спадок Місхор, а її сестрі Софії дісталася Масандра. Ольга залишилася під опікою старшої сестри та її чоловіка Кисельова.
Ольга, за словами мемуариста Басаргіна, відрізнялася більш позитивним характером, ніж її старша сестра, і, як і та, славилася своєю красою, яка в поєднанні з її практицизмом зіграла сумну роль в житті її старшої сестри Софії. В очах генерала Кисельова, Ольга незабаром затьмарила чарівність його молодої дружини, і роман, який виник між зятем та своячкою, перетворився на міцний довічний зв'язок, який розбив щастя Софії Станіславівни. До 1829 року шлюб Кисельових фактично розпався.
Шлюб
Крім сестри, Ольгою також опікувалась дружина графа Михайла Воронцова Ельжбета, яка відіграла вагому роль в її житті. Ользі терміново стали підшукувати пару, і ним став кузин Воронцова — генерал . Їхнє вінчання відбулось у березні 1824 року в Одесі, де молодята оселились після весілля.
Шлюб Ольги не був щасливим, красива та кокетлива вона мало пасувала лінькуватому і сонливому, хоча добродушному Наришкіну. Граф Кисельов і князь Воронцов, винили чоловіка і його тітку, знамениту , яку, не соромлячись, називали злою, старою чаклункою, виставляючи Ольгу Станіславівну тільки жертвою рокового впливу тітки.
У 1835 році Марія Антонівна оселилася з чоловіком в Одесі, і Лев Наришкін проводив у неї дні й ночі. У своєму витонченому будинку Наришкін, відомий своєю гостинністю, улаштовував блискучі прийоми. На них панувала його красуня дружина. Ольга дуже любила вбрання, постійно змінювала багаті костюми і з великою натхненням підтримувала розмови про колір, малюнок матерії, довжину і крій сукні.
Учасником великосвітських обідів та балів у будинку графині Воронцової чи її подруги Ольги Наришкіної був , що приїхав до Одесу у справах. Про подружжя Наришкіних він писав так:
| | Еще летом в Одессе я увидел столь известную Ольгу Потоцкую. Красота её была во всем блеске, но в ней не было ничего девственного, трогательного; я подивился, но не восхитился ею. Она была довольно молчалива, не горда, но и невнимательна с теми, к кому не имела нужды, не столько задумчива, как рассеянна, и в самой первой молодости казалась уже вооруженною большою опытностью. Все было разочтено, и стрелы кокетства берегла она для поражения сильных... Что касается до мужа Ольги, Льва Нарышкина, то он вел самую странную жизнь, то есть скучал ею, никуда не ездил, и две трети дня проводил во сне. Она также мало показывалась, но, дабы не отстать от привычки властвовать над властями, в ожидании Воронцова, задумала пленить Палена, и к несчастью, в том успела. Пален пал к ногам Ольги Нарышкиной, умоляя её развестись с мужем и выйти за него, она расхохоталась и указала ему на дверь. | |
Близькі відносини пов'язували Ольгу Наришкіну і з М. С. Воронцовим. Про їхні стосунки писав Пушкін у своєму «Щоденнику» від 8 квітня 1834 року:
| | Болховской сказывал мне, что Воронцову вымыли голову по письму Котляревского (героя). Он очень зло отзывается об одесской жизни, о графе Воронцове, о его соблазнительной связи с О. Нарышкиной etc. etc. — Хвалит очень графиню Воронцову. | |
У товаристві говорили, що Воронцов улаштував шлюб Ольги Потоцької зі своїм кузеном для прикриття власного роману з нею. Воронцов брав на себе численні витрати на утримання Місхору, де жили Наришкіни влітку, сплачував карткові борги чоловіка Ольги.
У 1829 році в Наришкіних народилася довгоочікувана дитина, дівчинка, яку назвали Софією. Злі язики стверджували, що вона дочка Михайла Воронцова.
Життя в Одесі
Значення Наришкіних в Одесі було чимале, але чи пояснювалося воно могутністю Марії Антонівни чи зв'язком самої Ольги з Воронцовим — сказати важко. А. І. Левшин у 1837 році писав з Одеси графу М. С. Воронцову:
| | Влияние Л. А. Нарышкина наводит здесь панический страх на всех... весьма мало людей, убеждённых вместе с ним в том, что влияние его на вас ничтожно; всякий боится клеветы. | |
Поет В. І. Туманський писав своїй кузині:
| | Ах, милый друг, если бы ты знала, как мила, как пленительна Ольга! Сколько удовольствий, ею изобретенных и ею украшенных; сколько милой приветливости, притом же сколько ума и сколько скромности. Я ничего не видел очаровательнее её лица в турецкой чалме. В голубом, как туман, прозрачном платье, когда она танцует вальс, без стыда можно встать перед нею на колени. Прибавь к этому необыкновенную живость в речах, взглядах, улыбок... | |
, близький друг брата Кисельова , згадувала:
| | Мы приятно проводили лето 1838 года... Графиня Киселёва и её сестра Нарышкина, Рибопьеры всегда обедали в кургаузе. Я разговарилась об этих сестрах. Софья сказала мне, что они все начистоту, а Ольга поднесет вам яду и сама же будет бегать за противоядием. Софья Станиславовна меня страшно полюбила; после вод я приходила к ней пить кофе. | |
Останні роки
У 1838 році Ольга з донькою супроводжувала чоловіка на лікування за кордоном, де вони провели кілька років: тривалі відтинки проживали у Відні, Берліні, Мюнхені, Римі. У лютому 1846 її єдина Софка, яку матір сильно любила, стала дружиною графа Петра Павловича Шувалова (1819—1900).
Розлучившись із дочкою, Ольга Станіславівна взяла на себе всі турботи про хворого чоловіка. Здоров'я Лева Наришкіна погіршувалося з кожним днем, він пересувався на милицях і надії на одужання не було. У листопаді 1846 року він помер у Неаполі. Перевізши тіло чоловіка в Петербург і поховавши його в Благовіщенській усипальниці Олександро-Невської лаври, Ольга Станіславівна оселилася в сім'ї дочки в Криму.
Наприкінці 1850-х років Ольга Станіславівна поїхала до Парижа. Тут відбувалися її останні зустрічі з П.Д. Кисельовим, тут вона і померла 7 жовтня 1861, і була похована на цвинтарі Пер-Лашез. За словами Заблоцького-Десятовського:
| | Граф Киселев был очень опечален кончиной Ольги Станиславовны Нарышкиной, с которой он был в самых дружеских отношениях около 40 лет. Когда она приехала из Гейдельберга в Париж, Павел Дмитриевич посещал её каждый день. Он был у неё за час до её кончины, и последние обращенные к нему слова её "Прощай, всё кончено" - долго не могли изгладиться из его памяти. Кончина эта очень расстроила графа. | |
Ольга Потоцька і Пушкін
Іще в ліцеї Пушкін познайомився із сестрами Софією та Ольгою Потоцькими. Але Софія покохала генерала П.Д. Кисельова і в 1821 р. в Одесі одружилася з ним. Пушкін, знаючи про це, божеволів у Кишиневі. Саме тому наприкінці роману «Євген Онєгін» Тетяна стає дружиною генерала. Але життя Софії склалося невдало через свою сестру Ольгу, яку Пушкін вивів у «Євгенії Онєгіні» такою, якою вона була в житті, під своїм ім'ям, молодшою сестрою, і з достовірним описом її рис обличчя та характеру. Ольга була прямою протилежністю своєї сестри, лекційна, вітряна і захоплювала багатьох чоловіків зі свого оточення. Якось Софія застала Ольгу в обіймах свого чоловіка і горда полячка його не пробачила, хоч і продовжувала кохати все своє життя так, що більше не вступила в шлюб. Кисильов мав багато заздрісників по службі в Тульчині, які спровокували його дуель 24 липня 1823 р. з підлеглим Мордвіновим, який загинув від його кулі. Саме ці події, за наслідками якої Пушкін уважно стежив, і стали приводом для включення дуелі Ленського та Онєгіна в роман «Євгеній Онєгін». Після цього скандалу Ольга була терміново повінчана з Л. О. Наришкіним в Одесі, кузеном якого був М. С. Воронцов. Пушкін був присутній на вінчанні і зробив у рукописі замальовку портретів Ольги та Софії. На початку 1824 р. у Софії помер єдиний син в Одесі, вона залишила чоловіка, Росію, і поїхала до Європи.
Примітки
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k3363995g/f83.image.r
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k3363995g/f83
- Киевская старина. — 1887. — № 1. — С. 126.
- Спутницы Пушкина.-М.:Профиздат,1996.-240с.
- Фадеева Т. М. Две Софии и Пушкин. Истоки вдохновения Бахчисарайского фонтана. -Симферополь, 2008. — 216 с.
- Вигель Ф. Ф. Записки: В 2 кн. — М.: Захаров, 2003. —
- Граф Фёдор Петрович Пален (1780—1863), действительный тайный советник, известный дипломат, Новороссийский генерал-губернатор. С 1830 года был женат на графине Вере Григорьевне Чернышёвой (1808—1883), родной сестре .
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 12 серпня 2013.
- Русские портреты 18-19 столетий. Т.1, Вып 4, № 188.
- Вересаев В. В. Спутники Пушкина. Т.1.-М., 1937. С.317.
- А. О. Смирнова-Россет Воспоминания. Письма.— М.: Правда, 1990. — 544 с.
- А. П. Заблоцкий-Десятовский. Граф Киселёв и его время.-Т.4.-СПб.,1882.
Література та джерела
- У истоков «Бахчисарайского фонтана» [Архівовано 3 грудня 2012 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Olga Stanislavivna Poto cka v shlyubi Narishkina pol Olga Potocka nar 1802 Tulchin pom 2 sichnya 1861 Parizh Franciya dochka polskogo magnata Stanislava Shensnogo Potockogo i znamenitoyi avantyuristki Sofiyi Klavone sestra grafa Yana de Vitta druzhina Olga PotockaOlga PotockaIm ya pri narodzhennipol Olga PotockaNarodilasya1802 2 Tulchin Braclavskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomerla7 zhovtnya 1861 1861 10 07 1 Parizh Franciya 1 PohovannyaPer LashezPiddanstvoRosijska imperiyaNacionalnistpolyachkaRidPotockiBatkoStanislav Shensnij PotockijMatiSofiya PotockaBrati sestriRoza Potocka Sofiya Stanislavivna Potocka Oleksandr Potockij Mechislav Mihayil Potockij Yaroslav Potockij d Boreslav Potockij i Volodimir PotockijU shlyubi zDitiOlga Sofiya 1829 1894 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Potocka U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisNarodilasya v 1802 roci v Tulchini rik potomu pislya svoyeyi sestri Divchatka rosli v pivdenno zahidnih volodinnyah Potockih u Tulchini de roztashovuvalisya dva palaci yih mozhnovladnogo rodu i v Umani de na chest yihnoyi materi buv zakladenij u 1793 1796 rokah znamenitij sad Sofiyivka Chastina roku sim ya provodila v Krimu de she Potomkin podaruvav svoyij prekrasnij grekini velike grecke selishe Masandru Zemli tyaglisya vid hrebta yajli do morya ohoplyuyuchi ploshu ponad 800 desyatin U girskij chastini ci veliki zemli stanovili strojovi lisi v dolinnij buli nezabarom rozvedeni vinogradniki najtonshih francuzkih liz a na obrivi nad morem zakladenij rozkishnij park iz ridkisnimi tropichnimi roslinami Molodi roki Olga Potocka 1814 1816 rr Pislya smerti cholovika u 1805 roci grafinya Sofiya Kostyantinivna Potocka protyagom bagatoh rokiv vela zhahlivij proces za spadok iz pasinkami Odnim iz golovnih advokativ u spravi Sofiyi Potockoyi buv graf Mihajlo Miloradovich yakij zakohavsya v molodu Olgu Potocka znayuchi sho vazhko hvora bula sturbovana vlashtuvannyam doli neodruzhenoyi Olgi Shlyub starshoyi dochki Sofiyi z generalom buv spravoyu virishenoyu i v 1821 roci vidbulosya yihnye vesillya Olga z dozvolu materi neridko vidviduvala Miloradovicha prosidzhuvala z nim naodinci po godini v jogo kabineti i prijmala vid nogo chudovi podarunki Graf Olizar zgaduvav sho prijmalnij kabinet Miloradovicha buv prikrashenij kartinkami gravyurami i statuetkami sho zobrazhali Olgu vona zh nishkom potishalasya nad pristrastyu 50 richnogo generala i zmushuvala robiti bagato smishnogo dlya jogo rokiv Gerb Potockih Pilyava Potim z yavivsya novij kandidat na yiyi ruku 33 richnij krasen knyaz mati i sestra shilyali Olgu na cej shlyub Grafinya Potocka pisala dochci Sofiyi Sho stosuyetsya Olgi to vona slid tvoyih porad krashe vede sebe z Lopuhinim yakij vidviduvav bi nas chastishe yakbi ne Miloradovich Spodivayusya sho yakos vse vladnayetsya Vin nadto boyazkij majzhe tak samo yak vona Vin viglyadaye zakohanim vona tezh nebajduzha Viryu sho vona bude z nim shasliva Ziznayusya tobi sho duzhe hochu cogo shlyubu zi zdorov yam moyim spravi jdut nevazhlivo dovoditsya rano lyagati spati hotilosya b buti spokijnoyu za donku a ce poki sho vazhko Za napolyagannyam likariv grafinya Potocka razom z Olgoyu v 1821 roci viyihala z Peterburga za kordon na vodi de 12 listopada 1822 roci v Berlini vona pomerla Pislya smerti materi Olga otrimala u spadok Mishor a yiyi sestri Sofiyi distalasya Masandra Olga zalishilasya pid opikoyu starshoyi sestri ta yiyi cholovika Kiselova Olga za slovami memuarista Basargina vidriznyalasya bilsh pozitivnim harakterom nizh yiyi starsha sestra i yak i ta slavilasya svoyeyu krasoyu yaka v poyednanni z yiyi prakticizmom zigrala sumnu rol v zhitti yiyi starshoyi sestri Sofiyi V ochah generala Kiselova Olga nezabarom zatmarila charivnist jogo molodoyi druzhini i roman yakij vinik mizh zyatem ta svoyachkoyu peretvorivsya na micnij dovichnij zv yazok yakij rozbiv shastya Sofiyi Stanislavivni Do 1829 roku shlyub Kiselovih faktichno rozpavsya Shlyub Lev Narishkin Krim sestri Olgoyu takozh opikuvalas druzhina grafa Mihajla Voroncova Elzhbeta yaka vidigrala vagomu rol v yiyi zhitti Olzi terminovo stali pidshukuvati paru i nim stav kuzin Voroncova general Yihnye vinchannya vidbulos u berezni 1824 roku v Odesi de molodyata oselilis pislya vesillya Shlyub Olgi ne buv shaslivim krasiva ta koketliva vona malo pasuvala linkuvatomu i sonlivomu hocha dobrodushnomu Narishkinu Graf Kiselov i knyaz Voroncov vinili cholovika i jogo titku znamenitu yaku ne soromlyachis nazivali zloyu staroyu chaklunkoyu vistavlyayuchi Olgu Stanislavivnu tilki zhertvoyu rokovogo vplivu titki U 1835 roci Mariya Antonivna oselilasya z cholovikom v Odesi i Lev Narishkin provodiv u neyi dni j nochi U svoyemu vitonchenomu budinku Narishkin vidomij svoyeyu gostinnistyu ulashtovuvav bliskuchi prijomi Na nih panuvala jogo krasunya druzhina Olga duzhe lyubila vbrannya postijno zminyuvala bagati kostyumi i z velikoyu nathnennyam pidtrimuvala rozmovi pro kolir malyunok materiyi dovzhinu i krij sukni Pavel Kiselov Uchasnikom velikosvitskih obidiv ta baliv u budinku grafini Voroncovoyi chi yiyi podrugi Olgi Narishkinoyi buv sho priyihav do Odesu u spravah Pro podruzhzhya Narishkinih vin pisav tak Eshe letom v Odesse ya uvidel stol izvestnuyu Olgu Potockuyu Krasota eyo byla vo vsem bleske no v nej ne bylo nichego devstvennogo trogatelnogo ya podivilsya no ne voshitilsya eyu Ona byla dovolno molchaliva ne gorda no i nevnimatelna s temi k komu ne imela nuzhdy ne stolko zadumchiva kak rasseyanna i v samoj pervoj molodosti kazalas uzhe vooruzhennoyu bolshoyu opytnostyu Vse bylo razochteno i strely koketstva beregla ona dlya porazheniya silnyh Chto kasaetsya do muzha Olgi Lva Naryshkina to on vel samuyu strannuyu zhizn to est skuchal eyu nikuda ne ezdil i dve treti dnya provodil vo sne Ona takzhe malo pokazyvalas no daby ne otstat ot privychki vlastvovat nad vlastyami v ozhidanii Voroncova zadumala plenit Palena i k neschastyu v tom uspela Palen pal k nogam Olgi Naryshkinoj umolyaya eyo razvestis s muzhem i vyjti za nego ona rashohotalas i ukazala emu na dver Blizki vidnosini pov yazuvali Olgu Narishkinu i z M S Voroncovim Pro yihni stosunki pisav Pushkin u svoyemu Shodenniku vid 8 kvitnya 1834 roku Bolhovskoj skazyval mne chto Voroncovu vymyli golovu po pismu Kotlyarevskogo geroya On ochen zlo otzyvaetsya ob odesskoj zhizni o grafe Voroncove o ego soblaznitelnoj svyazi s O Naryshkinoj etc etc Hvalit ochen grafinyu Voroncovu U tovaristvi govorili sho Voroncov ulashtuvav shlyub Olgi Potockoyi zi svoyim kuzenom dlya prikrittya vlasnogo romanu z neyu Voroncov brav na sebe chislenni vitrati na utrimannya Mishoru de zhili Narishkini vlitku splachuvav kartkovi borgi cholovika Olgi U 1829 roci v Narishkinih narodilasya dovgoochikuvana ditina divchinka yaku nazvali Sofiyeyu Zli yaziki stverdzhuvali sho vona dochka Mihajla Voroncova Zhittya v Odesi Olga z dochkoyu 1830 i Znachennya Narishkinih v Odesi bulo chimale ale chi poyasnyuvalosya vono mogutnistyu Mariyi Antonivni chi zv yazkom samoyi Olgi z Voroncovim skazati vazhko A I Levshin u 1837 roci pisav z Odesi grafu M S Voroncovu Vliyanie L A Naryshkina navodit zdes panicheskij strah na vseh vesma malo lyudej ubezhdyonnyh vmeste s nim v tom chto vliyanie ego na vas nichtozhno vsyakij boitsya klevety Poet V I Tumanskij pisav svoyij kuzini Ah milyj drug esli by ty znala kak mila kak plenitelna Olga Skolko udovolstvij eyu izobretennyh i eyu ukrashennyh skolko miloj privetlivosti pritom zhe skolko uma i skolko skromnosti Ya nichego ne videl ocharovatelnee eyo lica v tureckoj chalme V golubom kak tuman prozrachnom plate kogda ona tancuet vals bez styda mozhno vstat pered neyu na koleni Pribav k etomu neobyknovennuyu zhivost v rechah vzglyadah ulybok blizkij drug brata Kiselova zgaduvala My priyatno provodili leto 1838 goda Grafinya Kiselyova i eyo sestra Naryshkina Ribopery vsegda obedali v kurgauze Ya razgovarilas ob etih sestrah Sofya skazala mne chto oni vse nachistotu a Olga podneset vam yadu i sama zhe budet begat za protivoyadiem Sofya Stanislavovna menya strashno polyubila posle vod ya prihodila k nej pit kofe Ostanni roki Donka Sofiya Shuvalova U 1838 roci Olga z donkoyu suprovodzhuvala cholovika na likuvannya za kordonom de voni proveli kilka rokiv trivali vidtinki prozhivali u Vidni Berlini Myunheni Rimi U lyutomu 1846 yiyi yedina Sofka yaku matir silno lyubila stala druzhinoyu grafa Petra Pavlovicha Shuvalova 1819 1900 Rozluchivshis iz dochkoyu Olga Stanislavivna vzyala na sebe vsi turboti pro hvorogo cholovika Zdorov ya Leva Narishkina pogirshuvalosya z kozhnim dnem vin peresuvavsya na milicyah i nadiyi na oduzhannya ne bulo U listopadi 1846 roku vin pomer u Neapoli Perevizshi tilo cholovika v Peterburg i pohovavshi jogo v Blagovishenskij usipalnici Oleksandro Nevskoyi lavri Olga Stanislavivna oselilasya v sim yi dochki v Krimu Naprikinci 1850 h rokiv Olga Stanislavivna poyihala do Parizha Tut vidbuvalisya yiyi ostanni zustrichi z P D Kiselovim tut vona i pomerla 7 zhovtnya 1861 i bula pohovana na cvintari Per Lashez Za slovami Zablockogo Desyatovskogo Graf Kiselev byl ochen opechalen konchinoj Olgi Stanislavovny Naryshkinoj s kotoroj on byl v samyh druzheskih otnosheniyah okolo 40 let Kogda ona priehala iz Gejdelberga v Parizh Pavel Dmitrievich poseshal eyo kazhdyj den On byl u neyo za chas do eyo konchiny i poslednie obrashennye k nemu slova eyo Proshaj vsyo koncheno dolgo ne mogli izgladitsya iz ego pamyati Konchina eta ochen rasstroila grafa Olga Potocka i PushkinIshe v liceyi Pushkin poznajomivsya iz sestrami Sofiyeyu ta Olgoyu Potockimi Ale Sofiya pokohala generala P D Kiselova i v 1821 r v Odesi odruzhilasya z nim Pushkin znayuchi pro ce bozhevoliv u Kishinevi Same tomu naprikinci romanu Yevgen Onyegin Tetyana staye druzhinoyu generala Ale zhittya Sofiyi sklalosya nevdalo cherez svoyu sestru Olgu yaku Pushkin viviv u Yevgeniyi Onyegini takoyu yakoyu vona bula v zhitti pid svoyim im yam molodshoyu sestroyu i z dostovirnim opisom yiyi ris oblichchya ta harakteru Olga bula pryamoyu protilezhnistyu svoyeyi sestri lekcijna vitryana i zahoplyuvala bagatoh cholovikiv zi svogo otochennya Yakos Sofiya zastala Olgu v obijmah svogo cholovika i gorda polyachka jogo ne probachila hoch i prodovzhuvala kohati vse svoye zhittya tak sho bilshe ne vstupila v shlyub Kisilov mav bagato zazdrisnikiv po sluzhbi v Tulchini yaki sprovokuvali jogo duel 24 lipnya 1823 r z pidleglim Mordvinovim yakij zaginuv vid jogo kuli Same ci podiyi za naslidkami yakoyi Pushkin uvazhno stezhiv i stali privodom dlya vklyuchennya dueli Lenskogo ta Onyegina v roman Yevgenij Onyegin Pislya cogo skandalu Olga bula terminovo povinchana z L O Narishkinim v Odesi kuzenom yakogo buv M S Voroncov Pushkin buv prisutnij na vinchanni i zrobiv u rukopisi zamalovku portretiv Olgi ta Sofiyi Na pochatku 1824 r u Sofiyi pomer yedinij sin v Odesi vona zalishila cholovika Rosiyu i poyihala do Yevropi Primitkihttps gallica bnf fr ark 12148 bpt6k3363995g f83 image r https gallica bnf fr ark 12148 bpt6k3363995g f83 Kievskaya starina 1887 1 S 126 Sputnicy Pushkina M Profizdat 1996 240s Fadeeva T M Dve Sofii i Pushkin Istoki vdohnoveniya Bahchisarajskogo fontana Simferopol 2008 216 s Vigel F F Zapiski V 2 kn M Zaharov 2003 ISBN 5 8159 0092 3 Graf Fyodor Petrovich Palen 1780 1863 dejstvitelnyj tajnyj sovetnik izvestnyj diplomat Novorossijskij general gubernator S 1830 goda byl zhenat na grafine Vere Grigorevne Chernyshyovoj 1808 1883 rodnoj sestre Arhiv originalu za 30 serpnya 2013 Procitovano 12 serpnya 2013 Russkie portrety 18 19 stoletij T 1 Vyp 4 188 Veresaev V V Sputniki Pushkina T 1 M 1937 S 317 A O Smirnova Rosset Vospominaniya Pisma M Pravda 1990 544 s A P Zablockij Desyatovskij Graf Kiselyov i ego vremya T 4 SPb 1882 Literatura ta dzherelaU istokov Bahchisarajskogo fontana Arhivovano 3 grudnya 2012 u WebCite