Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олекса ндр Мойсейо вич П ятиго рський рос Александр Моисеевич Пятигорский 30 січня 1929 Москва 25 жовтня 2009 Лондон рос

Олександр Мойсейович П'ятигорський

Олександр Мойсейович П'ятигорський

Олекса́ндр Мойсейо́вич П'ятиго́рський (рос. Александр Моисеевич Пятигорский; 30 січня 1929, Москва — 25 жовтня 2009, Лондон) — російський і англійський філософ, дисидент, філолог, перекладач і письменник. Добре обізнаний у вивченні мов, він знав санскрит, тамільську, палі, тибетську, німецьку, російську, французьку, італійську та англійську мови. В некролозі, опублікованому в англомовній газеті The Guardian, він був названий «людиною, яку багато хто вважав одним з найвизначніших мислителів епохи й найбільшим російським філософом».

П'ятигорський Олександр Мойсейович
image
Народився30 січня 1929(1929-01-30)[2]
Москва, СРСР
Помер25 жовтня 2009(2009-10-25)[1][2] (80 років)
Лондон, Велика Британія
Країнаimage СРСР
image Росія[3]
image Велика Британія
Діяльністьмовознавець, філософ, орієнталіст, індолог, письменник
Галузьфілософія[4], сходознавство[4], індологія[4] і література[4]
Alma materd
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Науковий керівникРеріх Юрій Миколайович
Знання мовтамільська, англійська, французька, санскрит, німецька, Палі, італійська і російська[5]
Закладd, d і МДУ
Нагороди

d

Біографія

Ранні роки

П'ятигорський народився в Москві. Його батько, Моше, інженер і викладач Сталінського металургійного технікуму, з початком Другої світової війни був направлений на завод з виробництва зброї на Уралі (місто Нижній Тагіл), де обійняв посаду головного інженера з виробництва зброї. Олександр працював на заводі під час війни. Бувши поганим учнем з математики, хімії та фізики, Олександр був двічі виключений зі школи. Паралельно вивчав латину та деякі інші мови з простої цікавості. Він був ненажерливим читачем і читав майже все, що потрапляло йому до рук.

Навчання та робота в СРСР

У Московському державному університеті вивчав філософію, який закінчив у 1951 році. Переїхав до Сталінграда, де викладав історію в середній школі, а потім повернувся до Москви й вступив до Інституту сходознавства як «фахівець з тамільської мови та індології». 1960 року уклав перший російсько-тамільський словник. У 1963 році під впливом Юрія Лотмана, який працював у Тартуському університеті, разом з Лотманом, В'ячеславом Івановим, Володимиром Топоровим та іншими був залучений до створення Тартусько-Московської семіотичної школи. Школа розробила теоретичні засади та номенклатуру нового підходу в семіотиці для вивчення суспільства, свідомості та культури.

У 1964 році друг П'ятигорського, поет Йосип Бродський, був засуджений до п'яти років внутрішнього заслання. Наступного року на підтримку письменників Юлія Даніеля та Андрія Синявського П'ятигорський разом з іншими російськими інтелектуалами виступив на захист письменників:

image ...підписав листа з протестом проти порушення прав письменників, а згодом взяв участь у першій правозахисній демонстрації на Пушкінській площі. image

—

Його дослідження та теоретичні спостереження про роль мислення та філософії в давній південноазійській культурі та суспільстві дехто з підозрою сприймав як витончено опосередкований спосіб нападу на радянську систему. Знаючи, що вони є ймовірними об'єктами стеження КДБ, він і його колеги-індологи збиралися в кімнаті Московського інституту сходознавства, де вони вступали в «палкі дебати... на санскриті». 1968 року його виключили зі Східного інституту.

П'ятигорський продовжував читати лекції в Московському університеті. Так само продовжував свої індологічні дослідження, все більше займаючись буддійською думкою, а також більш загальною роботою над метатеорією свідомості, психологією, семіотикою та філософією загалом, співпрацюючи з різними російськими філософами та мислителями поза межами індології. Головним серед них був його близький друг, філософ Мераб Мамардашвілі. Під впливом німецького ідеалізму Мамардашвілі був заступником редактора провідного журналу «Вопросы философии» (укр. Питання філософії), а також головним представником так званої «Московської методологічної школи». Серед учасників семінарів Московської школи були: Олександр Зінов'єв, Евальд Ільєнков, Георгій Щедровицький, Борис Грушин, Лефевр та інші. Дехто вважає, що Школа є джерелом найважливіших розробок у філософії післявоєнного періоду, які конкурують з усім, що було зроблено в західній аналітичній традиції. Школа залишається практично невідомою на Заході, оскільки її члени були змушені працювати за «залізною завісою» в умовах жорсткої закритості та репресій радянського зразка. Одним із його друзів був також індолог і теоретик культури Давид Зільберман, який у 1968-1972 роках був аспірантом професора Юрія Левади. Разом вони обговорювали проблеми розвитку свідомості. Після еміграції вони зберегли дружбу і продовжували наукову співпрацю аж до смерті Зільбермана в липні 1977 року. Книга П'ятигорського «Мислення і спостереження» (рос. Мышление и наблюдение), опублікована в Ризі у 2002 році, була присвячена Давиду Зільберману і містила відверте зізнання про вплив Зільбермана на думку автора.

У 1972 році радянська влада заарештувала буддійського вчителя П'ятигорського Дандарона. Також кілька учнів Дандарона були ув'язнені. Дандарон був відправлений до радянського трудового табору, де він загинув у 1974 р. У цей же період Мамардашвілі та П'ятигорський написали у співавторстві книгу «Символ і свідомість: Метафізичне обговорення свідомості, символізму та мови» (рос. Символ и сознание. Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке), Єрусалим (1982), російською мовою. Цей абстрактний і складний текст, що поєднує західні та східні терміни, дехто вважає найбільш значущою філософською працею, написаною російською мовою.

Написаний за два роки до від'їзду П'ятигорського з Радянського Союзу до Британії в 1974 році, рукопис був вивезений з країни британсько-чеським соціальним філософом Ернестом Ґеллнером. Варто зазначити, що текст був написаний в умовах погіршення ситуації, пов'язаної з новими політичними репресіями проти російської інтелігенції з боку радянської держави. «Посилення обмежень» відбулося після короткого періоду послаблення радянського контролю над інтелектуальною діяльністю, який тривав з середини 1960-х до початку 1970-х років.

Період еміграції

Виїхавши з Радянського Союзу в 1974 році до Ізраїлю, П'ятигорський потрапив до Оксфордського університету, куди його запросили прочитати кілька лекцій. Але перші часи в Лондоні були важкими для його сім'ї (на момент від'їзду у нього залишилося кілька дітей і вагітна дружина). Він приїхав до Лондона влітку і не мав нормальної роботи, заробляв лише 6,5 фунтів на день. Він прийняв кілька запрошень читати лекції, але вирішив залишитися в Лондоні. В Оксфорді він швидко познайомився з Ісаєю Берліном та Лєшеком Колаковським. У 1975 році він приєднався до колективу Школи східних і африканських студій Лондонського університету в якості лектора, отримавши схвальні відгуки Берліна, який, як повідомляється, одного разу сказав «П'ятигорський просто геній!». Примітно, що П'ятигорський не вважав себе дисидентом, він покинув Радянський Союз просто тому, що йому було нудно, він відчував, що там чогось бракує.

Працюючи в SOAS, П'ятигорський написав численні журнальні статті, а також передмови та розділи до книг у різних наукових галузях. Він написав кілька великих наукових праць, серед яких: Буддійська філософія думки (англ. The Buddhist philosophy of thought, 1984), Міфологічні дискусії (англ. Mythological Deliberations, 1993) та Хто боїться масонів? (англ. Who’s Afraid of Freemasons?, 1997). Робота про масонство стала бестселером з соціології та філософії релігійної віри. У 1991 році він став професором стародавньої історії Південної Азії, з якої пішов у відставку у 2001 році як почесний професор.

Протягом останніх двох десятиліть свого життя П'ятигорський написав низку філософських романів російською мовою, за один з яких у 2000 році отримав премію імені Андрія Бєлого. Його перший роман, «Філософія маленької вулиці» (рос. Философия одного переулка), був опублікований у Москві в 1994 році. Книга була добре сприйнята, ще більше утвердивши його репутацію в російських інтелектуальних колах, одночасно висунувши його на передній план суспільної свідомості. Потім вийшли «Згадати дивну людину» (рос. Вспомнишь странного человека, 1999) та «Древній чоловік у місті» (рос. Древний человек в городе, 2001). Як прозаїк він приєднується до обраної компанії тих небагатьох філософів, яким вдалося успішно перейти у світ літератури, включаючи Жана-Поля Сартра, Альбера Камю, Умберто Еко та Олександра Зінов'єва. Він також успішно перейшов у світ кіно. Про нього був знятий документальний фільм «Філософ утік» (рос. The Philosopher Escaped, 2005) режисера Улдіса Тіронса про життя філософа, а також він зіграв роль індійського купця у фільмі свого друга Отара Іосселіані «Полювання на метеликів» (рос. Охота на бабочек).

П'ятигорський не любив традиційний академічний жаргон і більшу частину свого життя дотримувався принципу, що вчені повинні публікуватися якомога менше на тій підставі, що публікація перериває процес мислення. Його лекційний стиль був жвавим і самобутнім: він умів із значним ефектом говорити про найзагадковіші і найскладніші поняття. Ходячи туди-сюди, курячи, коли це ще дозволялося, він іноді зупинявся, щоб поспостерігати за тим, як догорає його сигарета, і робив паузу перед тим, як перейти до наступного пункту. Ніколи не було помічено, щоб він звертався до нотаток. Він був одружений чотири рази і мав п'ятьох дітей: Галю, Макса, Іллю, Вероніку та Анну. Помер 25 жовтня 2009 року.

Праці

  • Пятигорский А. М., Рудин С. Тамильско-русский словарь. – М.: 1960.
  • Пятигорский А. М. Материалы по истории индийской философии. – М.: 1962.
  • Piatigorsky, A., Zilberman, D. The Emergence of Semiotics in India. 1976.
  • Пятигорский А. М., Мамардашвили М. К. Символ и сознание. Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке. – Иерусалим, 1982. (переиздание М.: 1997).
  • Piatigorsky, A. Buddhist Studies: Ancient and Modern. 1983.
  • Piatigorsky, A. The Buddhist philosophy of thought. – Totowa, N. J.: 1984.
  • Piatigorsky, A. Mythological Deliberations. – L.: 1993.
  • Пятигорский А. М. Избранные труды. – М.: 1996.
  • Piatigorsky, A. Who’s Afraid of Freemasons? The Phenomenon of Freemasonry. – L.: 1997.
  • Piatigorsky, A. The Bhagavat Gita. Element Classic of World Spirituality Editions. 1997.
  • Пятигорский А. М. Мышление и наблюдение. – Рига, 2002.
  • Пятигорский А. М. Избранные труды. – М.: 2005.

Художні твори та есеїстика

  • Пятигорский А. М. Философия одного переулка (London, 1989; М., 1994)
  • Пятигорский А. М. Вспомнишь странного человека (М., 1999)
  • Пятигорский А. М. Рассказы и сны. (М., 2001)
  • Пятигорский А. М. Древний человек в городе (М., 2001)
  • Пятигорский А. М. Мышление и наблюдение (Рига, 2002)
  • Пятигорский А. М. Непрекращаемый разговор (М., 2004).

Див. також

Примітки

  1. http://www.svobodanews.ru/content/article/1860754.html
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Лысенко В. Г. (2018). Буддистический философ Александр Пятигорский. Избранные статьи по индологии и буддологии: 1960—1970-е годы (російською) . Москва: РГГУ. с. 7—29. ISBN . {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
  7. Chernyaev, Anatoly V. (2014-12). Continuity and succession in contemporary Russian philosophy. Studies in East European Thought (англ.). Т. 66, № 3-4. с. 263—276. doi:10.1007/s11212-014-9213-2. ISSN 0925-9392. Процитовано 9 березня 2024.
  8. Parfitt, Tudor (5 січня 2010). Alexander Piatigorsky obituary. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 березня 2024.
  9. . web.archive.org. 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 9 березня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  10. . web.archive.org. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 9 березня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  11. Times on Line, "Alexander Piatigorsky: Russian Emigre, Writer and Philosopher," From the Times, 21 December 2009.
  12. . web.archive.org. 16 січня 2008. Архів оригіналу за 16 січня 2008. Процитовано 9 березня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  13. Piatigorsky, Alexander. "A Word About the Philosophy of Vladimir Nabokov", Kontinent 4: Contemporary Russian Writers, ed George Bailey, Avon, New York, New York. p. 257.
  14. Parfitt, Tudor (5 січня 2010). Alexander Piatigorsky obituary. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 9 березня 2024.
  15. Zilberman, David. B.The Moscow School of Methodology, unfinished unpublished monograph, Boston, 1977, 676 pp. David Zilberman Archive, The Mugar Memorial Library, Boston University, Special Collections.
  16. Piatigorsky, Alexander. "The Departure of Dandaron," Kontinent 3: Contemporary Russian Writers ed. George Bailey, New York, 1978.
  17. Zilberman, David B. "The Post-Sociological Society", Studies in Soviet Thought 1979.
  18. . web.archive.org. 11 червня 2009. Архів оригіналу за 11 червня 2009. Процитовано 9 березня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()
  19. Умер известный философ Александр Пятигорский. Радио Свобода (рос.). 25 жовтня 2009. Процитовано 9 березня 2024.

Посилання

  • (рос.)
  • (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksa ndr Mojsejo vich P yatigo rskij ros Aleksandr Moiseevich Pyatigorskij 30 sichnya 1929 Moskva 25 zhovtnya 2009 London rosijskij i anglijskij filosof disident filolog perekladach i pismennik Dobre obiznanij u vivchenni mov vin znav sanskrit tamilsku pali tibetsku nimecku rosijsku francuzku italijsku ta anglijsku movi V nekrolozi opublikovanomu v anglomovnij gazeti The Guardian vin buv nazvanij lyudinoyu yaku bagato hto vvazhav odnim z najviznachnishih misliteliv epohi j najbilshim rosijskim filosofom P yatigorskij Oleksandr MojsejovichNarodivsya30 sichnya 1929 1929 01 30 2 Moskva SRSRPomer25 zhovtnya 2009 2009 10 25 1 2 80 rokiv London Velika BritaniyaKrayina SRSR Rosiya 3 Velika BritaniyaDiyalnistmovoznavec filosof oriyentalist indolog pismennikGaluzfilosofiya 4 shodoznavstvo 4 indologiya 4 i literatura 4 Alma materdNaukovij stupinkandidat filologichnih naukNaukovij kerivnikRerih Yurij MikolajovichZnannya movtamilska anglijska francuzka sanskrit nimecka Pali italijska i rosijska 5 Zakladd d i MDUNagorodid Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki P yatigorskij narodivsya v Moskvi Jogo batko Moshe inzhener i vikladach Stalinskogo metalurgijnogo tehnikumu z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni buv napravlenij na zavod z virobnictva zbroyi na Urali misto Nizhnij Tagil de obijnyav posadu golovnogo inzhenera z virobnictva zbroyi Oleksandr pracyuvav na zavodi pid chas vijni Buvshi poganim uchnem z matematiki himiyi ta fiziki Oleksandr buv dvichi viklyuchenij zi shkoli Paralelno vivchav latinu ta deyaki inshi movi z prostoyi cikavosti Vin buv nenazherlivim chitachem i chitav majzhe vse sho potraplyalo jomu do ruk Navchannya ta robota v SRSR U Moskovskomu derzhavnomu universiteti vivchav filosofiyu yakij zakinchiv u 1951 roci Pereyihav do Stalingrada de vikladav istoriyu v serednij shkoli a potim povernuvsya do Moskvi j vstupiv do Institutu shodoznavstva yak fahivec z tamilskoyi movi ta indologiyi 1960 roku uklav pershij rosijsko tamilskij slovnik U 1963 roci pid vplivom Yuriya Lotmana yakij pracyuvav u Tartuskomu universiteti razom z Lotmanom V yacheslavom Ivanovim Volodimirom Toporovim ta inshimi buv zaluchenij do stvorennya Tartusko Moskovskoyi semiotichnoyi shkoli Shkola rozrobila teoretichni zasadi ta nomenklaturu novogo pidhodu v semiotici dlya vivchennya suspilstva svidomosti ta kulturi U 1964 roci drug P yatigorskogo poet Josip Brodskij buv zasudzhenij do p yati rokiv vnutrishnogo zaslannya Nastupnogo roku na pidtrimku pismennikiv Yuliya Danielya ta Andriya Sinyavskogo P yatigorskij razom z inshimi rosijskimi intelektualami vistupiv na zahist pismennikiv pidpisav lista z protestom proti porushennya prav pismennikiv a zgodom vzyav uchast u pershij pravozahisnij demonstraciyi na Pushkinskij ploshi Jogo doslidzhennya ta teoretichni sposterezhennya pro rol mislennya ta filosofiyi v davnij pivdennoazijskij kulturi ta suspilstvi dehto z pidozroyu sprijmav yak vitoncheno oposeredkovanij sposib napadu na radyansku sistemu Znayuchi sho voni ye jmovirnimi ob yektami stezhennya KDB vin i jogo kolegi indologi zbiralisya v kimnati Moskovskogo institutu shodoznavstva de voni vstupali v palki debati na sanskriti 1968 roku jogo viklyuchili zi Shidnogo institutu P yatigorskij prodovzhuvav chitati lekciyi v Moskovskomu universiteti Tak samo prodovzhuvav svoyi indologichni doslidzhennya vse bilshe zajmayuchis buddijskoyu dumkoyu a takozh bilsh zagalnoyu robotoyu nad metateoriyeyu svidomosti psihologiyeyu semiotikoyu ta filosofiyeyu zagalom spivpracyuyuchi z riznimi rosijskimi filosofami ta mislitelyami poza mezhami indologiyi Golovnim sered nih buv jogo blizkij drug filosof Merab Mamardashvili Pid vplivom nimeckogo idealizmu Mamardashvili buv zastupnikom redaktora providnogo zhurnalu Voprosy filosofii ukr Pitannya filosofiyi a takozh golovnim predstavnikom tak zvanoyi Moskovskoyi metodologichnoyi shkoli Sered uchasnikiv seminariv Moskovskoyi shkoli buli Oleksandr Zinov yev Evald Ilyenkov Georgij Shedrovickij Boris Grushin Lefevr ta inshi Dehto vvazhaye sho Shkola ye dzherelom najvazhlivishih rozrobok u filosofiyi pislyavoyennogo periodu yaki konkuruyut z usim sho bulo zrobleno v zahidnij analitichnij tradiciyi Shkola zalishayetsya praktichno nevidomoyu na Zahodi oskilki yiyi chleni buli zmusheni pracyuvati za zaliznoyu zavisoyu v umovah zhorstkoyi zakritosti ta represij radyanskogo zrazka Odnim iz jogo druziv buv takozh indolog i teoretik kulturi David Zilberman yakij u 1968 1972 rokah buv aspirantom profesora Yuriya Levadi Razom voni obgovoryuvali problemi rozvitku svidomosti Pislya emigraciyi voni zberegli druzhbu i prodovzhuvali naukovu spivpracyu azh do smerti Zilbermana v lipni 1977 roku Kniga P yatigorskogo Mislennya i sposterezhennya ros Myshlenie i nablyudenie opublikovana v Rizi u 2002 roci bula prisvyachena Davidu Zilbermanu i mistila vidverte ziznannya pro vpliv Zilbermana na dumku avtora U 1972 roci radyanska vlada zaareshtuvala buddijskogo vchitelya P yatigorskogo Dandarona Takozh kilka uchniv Dandarona buli uv yazneni Dandaron buv vidpravlenij do radyanskogo trudovogo taboru de vin zaginuv u 1974 r U cej zhe period Mamardashvili ta P yatigorskij napisali u spivavtorstvi knigu Simvol i svidomist Metafizichne obgovorennya svidomosti simvolizmu ta movi ros Simvol i soznanie Metafizicheskie rassuzhdeniya o soznanii simvolike i yazyke Yerusalim 1982 rosijskoyu movoyu Cej abstraktnij i skladnij tekst sho poyednuye zahidni ta shidni termini dehto vvazhaye najbilsh znachushoyu filosofskoyu praceyu napisanoyu rosijskoyu movoyu Napisanij za dva roki do vid yizdu P yatigorskogo z Radyanskogo Soyuzu do Britaniyi v 1974 roci rukopis buv vivezenij z krayini britansko cheskim socialnim filosofom Ernestom Gellnerom Varto zaznachiti sho tekst buv napisanij v umovah pogirshennya situaciyi pov yazanoyi z novimi politichnimi represiyami proti rosijskoyi inteligenciyi z boku radyanskoyi derzhavi Posilennya obmezhen vidbulosya pislya korotkogo periodu poslablennya radyanskogo kontrolyu nad intelektualnoyu diyalnistyu yakij trivav z seredini 1960 h do pochatku 1970 h rokiv Period emigraciyi Viyihavshi z Radyanskogo Soyuzu v 1974 roci do Izrayilyu P yatigorskij potrapiv do Oksfordskogo universitetu kudi jogo zaprosili prochitati kilka lekcij Ale pershi chasi v Londoni buli vazhkimi dlya jogo sim yi na moment vid yizdu u nogo zalishilosya kilka ditej i vagitna druzhina Vin priyihav do Londona vlitku i ne mav normalnoyi roboti zaroblyav lishe 6 5 funtiv na den Vin prijnyav kilka zaproshen chitati lekciyi ale virishiv zalishitisya v Londoni V Oksfordi vin shvidko poznajomivsya z Isayeyu Berlinom ta Lyeshekom Kolakovskim U 1975 roci vin priyednavsya do kolektivu Shkoli shidnih i afrikanskih studij Londonskogo universitetu v yakosti lektora otrimavshi shvalni vidguki Berlina yakij yak povidomlyayetsya odnogo razu skazav P yatigorskij prosto genij Primitno sho P yatigorskij ne vvazhav sebe disidentom vin pokinuv Radyanskij Soyuz prosto tomu sho jomu bulo nudno vin vidchuvav sho tam chogos brakuye Pracyuyuchi v SOAS P yatigorskij napisav chislenni zhurnalni statti a takozh peredmovi ta rozdili do knig u riznih naukovih galuzyah Vin napisav kilka velikih naukovih prac sered yakih Buddijska filosofiya dumki angl The Buddhist philosophy of thought 1984 Mifologichni diskusiyi angl Mythological Deliberations 1993 ta Hto boyitsya masoniv angl Who s Afraid of Freemasons 1997 Robota pro masonstvo stala bestselerom z sociologiyi ta filosofiyi religijnoyi viri U 1991 roci vin stav profesorom starodavnoyi istoriyi Pivdennoyi Aziyi z yakoyi pishov u vidstavku u 2001 roci yak pochesnij profesor Protyagom ostannih dvoh desyatilit svogo zhittya P yatigorskij napisav nizku filosofskih romaniv rosijskoyu movoyu za odin z yakih u 2000 roci otrimav premiyu imeni Andriya Byelogo Jogo pershij roman Filosofiya malenkoyi vulici ros Filosofiya odnogo pereulka buv opublikovanij u Moskvi v 1994 roci Kniga bula dobre sprijnyata she bilshe utverdivshi jogo reputaciyu v rosijskih intelektualnih kolah odnochasno visunuvshi jogo na perednij plan suspilnoyi svidomosti Potim vijshli Zgadati divnu lyudinu ros Vspomnish strannogo cheloveka 1999 ta Drevnij cholovik u misti ros Drevnij chelovek v gorode 2001 Yak prozayik vin priyednuyetsya do obranoyi kompaniyi tih nebagatoh filosofiv yakim vdalosya uspishno perejti u svit literaturi vklyuchayuchi Zhana Polya Sartra Albera Kamyu Umberto Eko ta Oleksandra Zinov yeva Vin takozh uspishno perejshov u svit kino Pro nogo buv znyatij dokumentalnij film Filosof utik ros The Philosopher Escaped 2005 rezhisera Uldisa Tironsa pro zhittya filosofa a takozh vin zigrav rol indijskogo kupcya u filmi svogo druga Otara Iosseliani Polyuvannya na metelikiv ros Ohota na babochek P yatigorskij ne lyubiv tradicijnij akademichnij zhargon i bilshu chastinu svogo zhittya dotrimuvavsya principu sho vcheni povinni publikuvatisya yakomoga menshe na tij pidstavi sho publikaciya pererivaye proces mislennya Jogo lekcijnij stil buv zhvavim i samobutnim vin umiv iz znachnim efektom govoriti pro najzagadkovishi i najskladnishi ponyattya Hodyachi tudi syudi kuryachi koli ce she dozvolyalosya vin inodi zupinyavsya shob posposterigati za tim yak dogoraye jogo sigareta i robiv pauzu pered tim yak perejti do nastupnogo punktu Nikoli ne bulo pomicheno shob vin zvertavsya do notatok Vin buv odruzhenij chotiri razi i mav p yatoh ditej Galyu Maksa Illyu Veroniku ta Annu Pomer 25 zhovtnya 2009 roku PraciPyatigorskij A M Rudin S Tamilsko russkij slovar M 1960 Pyatigorskij A M Materialy po istorii indijskoj filosofii M 1962 Piatigorsky A Zilberman D The Emergence of Semiotics in India 1976 Pyatigorskij A M Mamardashvili M K Simvol i soznanie Metafizicheskie rassuzhdeniya o soznanii simvolike i yazyke Ierusalim 1982 pereizdanie M 1997 Piatigorsky A Buddhist Studies Ancient and Modern 1983 Piatigorsky A The Buddhist philosophy of thought Totowa N J 1984 Piatigorsky A Mythological Deliberations L 1993 Pyatigorskij A M Izbrannye trudy M 1996 Piatigorsky A Who s Afraid of Freemasons The Phenomenon of Freemasonry L 1997 Piatigorsky A The Bhagavat Gita Element Classic of World Spirituality Editions 1997 Pyatigorskij A M Myshlenie i nablyudenie Riga 2002 Pyatigorskij A M Izbrannye trudy M 2005 Hudozhni tvori ta eseyistika Pyatigorskij A M Filosofiya odnogo pereulka London 1989 M 1994 Pyatigorskij A M Vspomnish strannogo cheloveka M 1999 Pyatigorskij A M Rasskazy i sny M 2001 Pyatigorskij A M Drevnij chelovek v gorode M 2001 Pyatigorskij A M Myshlenie i nablyudenie Riga 2002 Pyatigorskij A M Neprekrashaemyj razgovor M 2004 Div takozhRuska movaPrimitkihttp www svobodanews ru content article 1860754 html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lysenko V G 2018 Buddisticheskij filosof Aleksandr Pyatigorskij Izbrannye stati po indologii i buddologii 1960 1970 e gody rosijskoyu Moskva RGGU s 7 29 ISBN 978 5 7281 1873 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Chernyaev Anatoly V 2014 12 Continuity and succession in contemporary Russian philosophy Studies in East European Thought angl T 66 3 4 s 263 276 doi 10 1007 s11212 014 9213 2 ISSN 0925 9392 Procitovano 9 bereznya 2024 Parfitt Tudor 5 sichnya 2010 Alexander Piatigorsky obituary The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 9 bereznya 2024 web archive org 16 serpnya 2016 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 9 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya web archive org Arhiv originalu za 29 veresnya 2008 Procitovano 9 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Times on Line Alexander Piatigorsky Russian Emigre Writer and Philosopher From the Times 21 December 2009 web archive org 16 sichnya 2008 Arhiv originalu za 16 sichnya 2008 Procitovano 9 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Piatigorsky Alexander A Word About the Philosophy of Vladimir Nabokov Kontinent 4 Contemporary Russian Writers ed George Bailey Avon New York New York p 257 Parfitt Tudor 5 sichnya 2010 Alexander Piatigorsky obituary The Guardian brit ISSN 0261 3077 Procitovano 9 bereznya 2024 Zilberman David B The Moscow School of Methodology unfinished unpublished monograph Boston 1977 676 pp David Zilberman Archive The Mugar Memorial Library Boston University Special Collections Piatigorsky Alexander The Departure of Dandaron Kontinent 3 Contemporary Russian Writers ed George Bailey New York 1978 Zilberman David B The Post Sociological Society Studies in Soviet Thought 1979 web archive org 11 chervnya 2009 Arhiv originalu za 11 chervnya 2009 Procitovano 9 bereznya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya Umer izvestnyj filosof Aleksandr Pyatigorskij Radio Svoboda ros 25 zhovtnya 2009 Procitovano 9 bereznya 2024 Posilannya ros ros

Дата публікації:
Топ