Ісая Берлін | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Isaiah Berlin | ||||
Лібералізм | ||||
Народження | 6 червня 1909 Рига | |||
Смерть | 5 листопада 1997 (88 років) Оксфорд, Англія | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Велика Британія | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | Jesaja Berlins | |||
Діяльність | ||||
Викладав | Університет Оксфорда | |||
Член | Американська академія мистецтв і наук і Британська академія[3] | |||
Основні інтереси | історія філософських ідей | |||
Alma mater | Коледж Тіла Христового і d[3] | |||
Зазнав впливу | ||||
Відомі студенти | d | |||
Визначний твір | ||||
Історичний період | Філософія XX століття | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Ісая Берлін у Вікісховищі | ||||
Сер Іса́я Бе́рлін OM (англ. Isaiah Berlin, латис. Jesaja Berlins; 6 червня 1909, Рига — 5 листопада 1997, Оксфорд) — англійський філософ, історик ідей у Європі від Віко до Плеханова з особливою увагою до Просвітництва, романтизму, соціалізму та націоналізму, перекладач російської літератури і філософської думки, один із засновників сучасної ліберальної політичної філософії.
Біографія
Народився в респектабельній єврейській сім'ї торговця лісом Менделя Берліна і Марії Волчонок. На сім'ю не поширювалися обмеження смуги осілості, і Берлін провів дитинство в Ризі і Петрограді.
У 1917 р. був свідком більшовицького перевороту в Росії, що, можливо, в подальшому позначилося на його різко негативному ставленні до марксизму та соціалізму. 1921 року сім'я Берлінів емігрує до Великої Британії.
Усе подальше життя Берліна пов'язане з Оксфордським університетом. З 1974 по 1978 рр. Берлін був президентом Британської академії. З 1975 — професор соціально-політичних наук у .
У роки Другої світової Війни Берлін працював у британській службі інформації в США (1941–1942), a в 1945-46 рр. 2-м секретарем британського посольства в СРСР.
Із 1956 р. до кінця життя Берлін був одружений з Алін Халбан (до шлюбу — Гінцбург).
У 1957 р. Берлін зведений в лицарське звання, 1971 року нагороджений британським орденом «За заслуги».
Світогляд
Основний внесок Берліна в англо-американську ліберальну традицію зокрема і політичну філософію взагалі пов'язаний із розробкою питання про свободу та ідеєю, іменованою «плюралізмом цінностей» (англ. value-pluralism).
Відповідно до цієї ідеї, не існує універсального стандарту, що дозволяє ранжувати або ієрархізувати всі людські цінності і цілі в рамках якої-небудь синоптичної теорії. Традиційні ліберальні цінності — свобода, справедливість і рівність — неможливо гармонізувати в межах єдиної системи принципів; навпаки: нерідко вони конфліктують одна з одною. Оскільки граничні цілі приречені на перманентну міжусобицю, ми змушені здійснювати драматичний вибір між конфліктуючими цілями і конфліктуючими елементами єдиної мети. Таким чином, соціально-антропологічним змістом ідей Берліна є концепція людської діяльності як нестабільності, невизначеності, що випливає з торжества самовизначення за рахунок вибору і пов'язаної з цим вибором втрати. Плюралістичний лібералізм являє собою альтернативу всім теоріям, імплікації яких відсилають до ідеї досконалого людської істоти і досконалого людського суспільства, в якому об'єктивні цінності гармонізовані і узгоджені.
Подібний погляд, названий британським політичним філософом Джоном Греєм «агональним лібералізмом» (англ. agonical liberalism), являє собою новий тип лібералізму.
Берлін неодноразово говорив про той уплив, який справила на нього традиція німецького ідеалізму, і особливо — Кант. У загальному вигляді свою доктрину Берлін описує у своєму пізньому есе «Мій інтелектуальний шлях».
Найважливіші роботи
- «Карл Маркс» (1939)
- «Їжак і лисиця» (1953, входить до числа 100 найкращих небелетристичних книг XX ст.)
- «Історична неминучість» (1955)
- «Століття Освіти» (1956)
- «Дві концепції свободи» (1958)
- «Чотири есе про свободу» (1969)
- «Російські мислителі» (1978)
- «Поняття і категорії» (1978)
- «Проти течії» (1979)
- «Особисті враження» (1980, мемуари, в тому числі — про Ахматову і Пастернака)
- «Викривлене древо людства: глави з історії ідей» (1990)
- «Почуття реальності: дослідження ідей та їх історії» (1996).
Література
- Е. Щербенко. Берлін Ісайя // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 58. — .
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Michael Ignatieff. (1998) Isaiah Berlin: A Life. London: Chatto and Windus., p. 21.
- Див. Crowder, G. (1994) Pluralism and liberalism // Political Studies, Vol. 42, No 2: 293—305; Crowder G. (2008) Berlin, Value Pluralism and the Common Good: A reply to Brian Trainor // Philosophy & Social Criticism, Vol. 34, No. 8, 925-39; Crowder, G. (2007) Two Concepts of Liberal Pluralism // Political Theory, Vol. 35. No 2. 121-46; Furbank, P.N. (1997) On Pluralism // Raritan, Vol. 17, N 1: 83-95; Galipeau C. (1994) Isaiah Berlin's Liberalism. Oxford: Clarendon Press; Gray J. (1997) Isaiah Berlin, 3rd ed. Princeton, NJ: Princeton University Press; Hardy H. (2000) Isaiah Berlin's Key Idea // Romulus (the magazine of Wolfson College, Oxford). Trinity. — Vol. NS 4, No 1: 4-5; Kekes J. (1994) Pluralism and the Value of Life // Social Philosophy and Policy, Vol. 11, No 1: 44-60; Kekes, J. (1996) The Morality of Pluralism. Princeton: Princeton University Press; Lukes S. (1991) Moral Conflict and Politics. Oxford: Oxford University Press; Lukes S. (1995) Pluralism is not enough // The Times Literary Supplement, 10 February: 4-5.
- Анатолий Паньковский. Агональный либерализм Исайи Берлина // Логос 4-5 (39) 2003: 166—177
- Berlin I. (1988) My Intellectual Path // The First and the Last. New York Review of Books, 14 May: 53-60
Посилання
- Берлін І. Дві концепції (два розуміння) свободи[недоступне посилання з червня 2019]
- Берлин И. Философия свободы. Европа [ 8 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Берлин И. Мой интеллектуальный путь [ 8 травня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Кафанова Л. Философ и мудрец — сэр Исайя Берлин [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Паньковский А. Агональный либерализм Исайи Берлина [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Сэр Исайя Берлин и семья Пастернаков / Эхо Москвы, 14.06.2009 08:33(рос.)
- Английские встречи. Исайя Берлин / Блог Alexei Tsvelik на Сноб.ру [ 17 травня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berlin box width Isaya Berlinangl Isaiah BerlinLiberalizmNarodzhennya6 chervnya 1909 1909 06 06 RigaSmert5 listopada 1997 1997 11 05 88 rokiv Oksford AngliyaPohovannyadGromadyanstvo Velika BritaniyaZnannya movanglijska 1 2 Im ya pri narodzhenniJesaja BerlinsDiyalnististorik vikladach universitetu diplomat istorik idej sociolog politologVikladavUniversitet OksfordaChlenAmerikanska akademiya mistectv i nauk i Britanska akademiya 3 Osnovni interesiistoriya filosofskih idejAlma materKoledzh Tila Hristovogo i d 3 Zaznav vplivuRobin Dzhordzh Kollingvud i Rajmon AronVidomi studentidViznachnij tvirdIstorichnij periodFilosofiya XX stolittyaNagorodiLicar bakalavr Orden Za zaslugi Velikobritaniya Isaya Berlin u Vikishovishi Ser Isa ya Be rlin OM angl Isaiah Berlin latis Jesaja Berlins 6 chervnya 1909 Riga 5 listopada 1997 Oksford anglijskij filosof istorik idej u Yevropi vid Viko do Plehanova z osoblivoyu uvagoyu do Prosvitnictva romantizmu socializmu ta nacionalizmu perekladach rosijskoyi literaturi i filosofskoyi dumki odin iz zasnovnikiv suchasnoyi liberalnoyi politichnoyi filosofiyi BiografiyaNarodivsya v respektabelnij yevrejskij sim yi torgovcya lisom Mendelya Berlina i Mariyi Volchonok Na sim yu ne poshiryuvalisya obmezhennya smugi osilosti i Berlin proviv ditinstvo v Rizi i Petrogradi U 1917 r buv svidkom bilshovickogo perevorotu v Rosiyi sho mozhlivo v podalshomu poznachilosya na jogo rizko negativnomu stavlenni do marksizmu ta socializmu 1921 roku sim ya Berliniv emigruye do Velikoyi Britaniyi Use podalshe zhittya Berlina pov yazane z Oksfordskim universitetom Z 1974 po 1978 rr Berlin buv prezidentom Britanskoyi akademiyi Z 1975 profesor socialno politichnih nauk u U roki Drugoyi svitovoyi Vijni Berlin pracyuvav u britanskij sluzhbi informaciyi v SShA 1941 1942 a v 1945 46 rr 2 m sekretarem britanskogo posolstva v SRSR Iz 1956 r do kincya zhittya Berlin buv odruzhenij z Alin Halban do shlyubu Gincburg U 1957 r Berlin zvedenij v licarske zvannya 1971 roku nagorodzhenij britanskim ordenom Za zaslugi SvitoglyadOsnovnij vnesok Berlina v anglo amerikansku liberalnu tradiciyu zokrema i politichnu filosofiyu vzagali pov yazanij iz rozrobkoyu pitannya pro svobodu ta ideyeyu imenovanoyu plyuralizmom cinnostej angl value pluralism Vidpovidno do ciyeyi ideyi ne isnuye universalnogo standartu sho dozvolyaye ranzhuvati abo iyerarhizuvati vsi lyudski cinnosti i cili v ramkah yakoyi nebud sinoptichnoyi teoriyi Tradicijni liberalni cinnosti svoboda spravedlivist i rivnist nemozhlivo garmonizuvati v mezhah yedinoyi sistemi principiv navpaki neridko voni konfliktuyut odna z odnoyu Oskilki granichni cili prirecheni na permanentnu mizhusobicyu mi zmusheni zdijsnyuvati dramatichnij vibir mizh konfliktuyuchimi cilyami i konfliktuyuchimi elementami yedinoyi meti Takim chinom socialno antropologichnim zmistom idej Berlina ye koncepciya lyudskoyi diyalnosti yak nestabilnosti neviznachenosti sho viplivaye z torzhestva samoviznachennya za rahunok viboru i pov yazanoyi z cim viborom vtrati Plyuralistichnij liberalizm yavlyaye soboyu alternativu vsim teoriyam implikaciyi yakih vidsilayut do ideyi doskonalogo lyudskoyi istoti i doskonalogo lyudskogo suspilstva v yakomu ob yektivni cinnosti garmonizovani i uzgodzheni Podibnij poglyad nazvanij britanskim politichnim filosofom Dzhonom Greyem agonalnim liberalizmom angl agonical liberalism yavlyaye soboyu novij tip liberalizmu Berlin neodnorazovo govoriv pro toj upliv yakij spravila na nogo tradiciya nimeckogo idealizmu i osoblivo Kant U zagalnomu viglyadi svoyu doktrinu Berlin opisuye u svoyemu piznomu ese Mij intelektualnij shlyah Najvazhlivishi roboti Karl Marks 1939 Yizhak i lisicya 1953 vhodit do chisla 100 najkrashih nebeletristichnih knig XX st Istorichna neminuchist 1955 Stolittya Osviti 1956 Dvi koncepciyi svobodi 1958 Chotiri ese pro svobodu 1969 Rosijski misliteli 1978 Ponyattya i kategoriyi 1978 Proti techiyi 1979 Osobisti vrazhennya 1980 memuari v tomu chisli pro Ahmatovu i Pasternaka Vikrivlene drevo lyudstva glavi z istoriyi idej 1990 Pochuttya realnosti doslidzhennya idej ta yih istoriyi 1996 Literatura E Sherbenko Berlin Isajya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 58 ISBN 978 966 611 818 2 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Michael Ignatieff 1998 Isaiah Berlin A Life London Chatto and Windus p 21 Div Crowder G 1994 Pluralism and liberalism Political Studies Vol 42 No 2 293 305 Crowder G 2008 Berlin Value Pluralism and the Common Good A reply to Brian Trainor Philosophy amp Social Criticism Vol 34 No 8 925 39 Crowder G 2007 Two Concepts of Liberal Pluralism Political Theory Vol 35 No 2 121 46 Furbank P N 1997 On Pluralism Raritan Vol 17 N 1 83 95 Galipeau C 1994 Isaiah Berlin s Liberalism Oxford Clarendon Press Gray J 1997 Isaiah Berlin 3rd ed Princeton NJ Princeton University Press Hardy H 2000 Isaiah Berlin s Key Idea Romulus the magazine of Wolfson College Oxford Trinity Vol NS 4 No 1 4 5 Kekes J 1994 Pluralism and the Value of Life Social Philosophy and Policy Vol 11 No 1 44 60 Kekes J 1996 The Morality of Pluralism Princeton Princeton University Press Lukes S 1991 Moral Conflict and Politics Oxford Oxford University Press Lukes S 1995 Pluralism is not enough The Times Literary Supplement 10 February 4 5 Anatolij Pankovskij Agonalnyj liberalizm Isaji Berlina Logos 4 5 39 2003 166 177 Berlin I 1988 My Intellectual Path The First and the Last New York Review of Books 14 May 53 60PosilannyaBerlin I Dvi koncepciyi dva rozuminnya svobodi nedostupne posilannya z chervnya 2019 Berlin I Filosofiya svobody Evropa 8 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Berlin I Moj intellektualnyj put 8 travnya 2014 u Wayback Machine ros Kafanova L Filosof i mudrec ser Isajya Berlin 3 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Pankovskij A Agonalnyj liberalizm Isaji Berlina 26 sichnya 2012 u Wayback Machine ros Ser Isajya Berlin i semya Pasternakov Eho Moskvy 14 06 2009 08 33 ros Anglijskie vstrechi Isajya Berlin Blog Alexei Tsvelik na Snob ru 17 travnya 2021 u Wayback Machine ros