Олекса́ндр Тимофі́йович Жуко́вський (інколи Жуківський) (нар. 22 листопада 1884, с. Йозифівка, Подільська губернія — пом. 19 лютого 1925, Балта, МАРСР) — український громадсько-політичний та військовий діяч, полковник Армії УНР. Військовий міністр УНР.
Жуківський Олександр Тимофійович | ||
| ||
---|---|---|
29 січня 1918 — 9 березня 1918 | ||
Попередник: | Іван Немоловський | |
Наступник: | він сам як Військовий міністр УНР | |
| ||
9 березня 1918 — 22 березня 1918 | ||
| ||
22 березня 1918 — 29 квітня 1918 | ||
Попередник: | він сам як в.о. | |
Наступник: | Греків Олександр Петрович | |
Народження: | 22 листопада 1884 Йосипівка, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 19 лютого 1925 (40 років) Балта, Українська СРР, СРСР | |
Національність: | Українець | |
Освіта: | Одеське військове училище | |
Партія: | УПСР | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1918—1925 | |
Приналежність: | Армія УНР | |
Рід військ: | Січові Стрільці | |
Звання: | Полковник | |
Битви: | Перша світова війна | |
Нагороди: | ||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографічні відомості
Закінчив Кам'янець-Подільську духовну семінарію, Одеське піхотне юнкерське училище, ввійшов до 110-го піхотного Камського полку з дислокацією в Каунасі. В 1911 році перевівся до 9-ї Ломжинської прикордонної бригади. Брав участь у Першій світовій війні. З вересня 1916 року — підполковник, командир батальйону та помічник командира полку. У листопаді 1916 нагороджений Золотою Георгіївською зброєю. 1917 року був полковником російської армії.
Делегат першого та другого Всеукраїнських військових з'їздів. Член УЦР, ГВК. З кінця липня 1917 — представник Українського Генерального військового комітету при Генеральному штабі в Петрограді.
Належав до Української партії соціалістів-революціонерів (центральна течія), будучи одним з провідників партії. Після Жовтневого перевороту повернувся до Києва, де став помічником генерального військового секретаря Симона Петлюри.
Брав безпосередню участь у січневих боях проти більшовиків. Від 29 січня 1918 року — виконувач обов'язків військового міністра УНР. Від 9 березня 1918 року — міністр морських справ УНР. Від 22 березня 1918 року — військовий міністр УНР.
Автор законопроєктів з організації української регулярної армії. На засіданні уряду 15 березня 1918 окреслює основні напрямки нової військової політики, головною метою ставиться формування національної армії, стверджує необхідність впровадження єдиноначальства, пропонує заснувати військове училище та Академію Генштабу. Цей час він характеризував наступним чином:
...біля портфелів йшла величезна гра, інтриги, сварки і т.п., що тільки мішало взяти твердий курс правління в напрямку роботи Військового Секретарства. Майже кожен із діячів почував себе Наполеоном, почував себе героєм призвати, спасти отчизну і дати їй лад та порядок. Багато із них міркували в душі, що тільки він один покликаний і призван історією до святого діла – відродити батьківщину. Чисті душею, з великими святими ідеалами, переповненим серцем робити і принести людству тільки добро, любов та правду, але без знань простої роботи, техніки в праці – адміністративного хисту і марудної мілкої щоденної роботи, для них вона була незрозумілою. Зокрема діла військового вони не знали; не знали з чого і як приступити до організації Військового Міністерства; як себе поставити і як вимагати від других в праці організаторські здібності і спеціально-технічні знання. Правда, не всі то з чистими намірами оточили Військові Міністерства, щоб щиро працювати. Подібні обставини висували на підмостки політичного життя політиків-демагогів, ріжних авантюристів, які устроювали свої особисті інтереси і хтіли взяти від життя, від других людей, що тільки можна взяти, але накласти високих обов’язків на себе, ні – це заборонялось, це не полягало в їх натурі.
29 квітня 1918 року німецька військова влада заарештувала Жуковського за підозрою у причетності до викрадення банкіра А. Доброго. 25 липня німецький військово-польовий суд запропонував покарати О. Жуковського на 2 роки й 6 місяців в'язниці, однак виніс вирок засудити його до дворічного ув'язнення.
За Директорії УНР — командир Окремого кордонного корпусу, начальник залоги в Кам'янці-Подільському. Брав участь у створенні Комітету охорони республіки, одним із завдань якого було спрямувати УНР на шлях співпраці з радянською владою.
З березня 1919 — посол та військовий аташе УНР у Чехословаччині та голова всіх посольств УНР за кордоном. 13 вересня 1919 року Жуковського призначили ревізором військових місій УНР у Празі, Берліні, Відні.
1920 року репрезентував УПСР на конгресі в Женеві.
У серпні 1921 року вів переговори з урядом УСРР про повернення віденської групи УПСР в Україну. За деякими даними, 1922 року здійснив цей намір. У 1925 році мешкав у м. Балта по вул. Кузнечній. Працював рахівником. Одружений. Мав рідного брата Аполлінарія Тимофійовича. Помер 19 лютого 1925 року у м. Балта, від туберкульозу легень (з актового запису №42 від 19.02.1925 року. ДАОО Р-8218 оп. 1 спр. 82).
Вшанування пам'яті
- Провулок Генерала Жуковського в Житомирі.
Джерела та література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жуківський Олександр Тимофійович |
- В. І. Головченко. Жуковський Олександр Тимофійович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Г. В. Стрельський. Жуковський Олександр Тимофійович [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Осташко Т. С. Жуковський Олександр Тимофійович [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 174.
- Коваленко Сергій. Жуківський Олександр Тимофійович/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
Посилання
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Записна книжечка О. Жуковського з 1919 / «Український історик», 1986, № 01-02, 03-04 [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.]
Примітки
- Жуковський Олександр. Вспомини часів епохи Великої Східньої Революції початка 1917–19 рр. (Із окопів до Тюрми). 1919 рік.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhukovskij Oleksa ndr Timofi jovich Zhuko vskij inkoli Zhukivskij nar 22 listopada 1884 s Jozifivka Podilska guberniya pom 19 lyutogo 1925 Balta MARSR ukrayinskij gromadsko politichnij ta vijskovij diyach polkovnik Armiyi UNR Vijskovij ministr UNR Zhukivskij Oleksandr TimofijovichZhukivskij Oleksandr Timofijovichv o Vijskovogo ministra Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki29 sichnya 1918 9 bereznya 1918Poperednik Ivan NemolovskijNastupnik vin sam yak Vijskovij ministr UNRMinistr morskih sprav UNR9 bereznya 1918 22 bereznya 1918Vijskovij ministr UNR22 bereznya 1918 29 kvitnya 1918Poperednik vin sam yak v o Nastupnik Grekiv Oleksandr Petrovich Narodzhennya 22 listopada 1884 1884 11 22 Josipivka Baltskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaSmert 19 lyutogo 1925 1925 02 19 40 rokiv Balta Ukrayinska SRR SRSRNacionalnist UkrayinecOsvita Odeske vijskove uchilishePartiya UPSR Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1918 1925Prinalezhnist Armiya UNRRid vijsk Sichovi StrilciZvannya PolkovnikBitvi Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Boyi za Arsenal Krimska operaciyaNagorodi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografichni vidomostiZakinchiv Kam yanec Podilsku duhovnu seminariyu Odeske pihotne yunkerske uchilishe vvijshov do 110 go pihotnogo Kamskogo polku z dislokaciyeyu v Kaunasi V 1911 roci perevivsya do 9 yi Lomzhinskoyi prikordonnoyi brigadi Brav uchast u Pershij svitovij vijni Z veresnya 1916 roku pidpolkovnik komandir bataljonu ta pomichnik komandira polku U listopadi 1916 nagorodzhenij Zolotoyu Georgiyivskoyu zbroyeyu 1917 roku buv polkovnikom rosijskoyi armiyi Delegat pershogo ta drugogo Vseukrayinskih vijskovih z yizdiv Chlen UCR GVK Z kincya lipnya 1917 predstavnik Ukrayinskogo Generalnogo vijskovogo komitetu pri Generalnomu shtabi v Petrogradi Nalezhav do Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv centralna techiya buduchi odnim z providnikiv partiyi Pislya Zhovtnevogo perevorotu povernuvsya do Kiyeva de stav pomichnikom generalnogo vijskovogo sekretarya Simona Petlyuri Brav bezposerednyu uchast u sichnevih boyah proti bilshovikiv Vid 29 sichnya 1918 roku vikonuvach obov yazkiv vijskovogo ministra UNR Vid 9 bereznya 1918 roku ministr morskih sprav UNR Vid 22 bereznya 1918 roku vijskovij ministr UNR Avtor zakonoproyektiv z organizaciyi ukrayinskoyi regulyarnoyi armiyi Na zasidanni uryadu 15 bereznya 1918 okreslyuye osnovni napryamki novoyi vijskovoyi politiki golovnoyu metoyu stavitsya formuvannya nacionalnoyi armiyi stverdzhuye neobhidnist vprovadzhennya yedinonachalstva proponuye zasnuvati vijskove uchilishe ta Akademiyu Genshtabu Cej chas vin harakterizuvav nastupnim chinom bilya portfeliv jshla velichezna gra intrigi svarki i t p sho tilki mishalo vzyati tverdij kurs pravlinnya v napryamku roboti Vijskovogo Sekretarstva Majzhe kozhen iz diyachiv pochuvav sebe Napoleonom pochuvav sebe geroyem prizvati spasti otchiznu i dati yij lad ta poryadok Bagato iz nih mirkuvali v dushi sho tilki vin odin poklikanij i prizvan istoriyeyu do svyatogo dila vidroditi batkivshinu Chisti dusheyu z velikimi svyatimi idealami perepovnenim sercem robiti i prinesti lyudstvu tilki dobro lyubov ta pravdu ale bez znan prostoyi roboti tehniki v praci administrativnogo histu i marudnoyi milkoyi shodennoyi roboti dlya nih vona bula nezrozumiloyu Zokrema dila vijskovogo voni ne znali ne znali z chogo i yak pristupiti do organizaciyi Vijskovogo Ministerstva yak sebe postaviti i yak vimagati vid drugih v praci organizatorski zdibnosti i specialno tehnichni znannya Pravda ne vsi to z chistimi namirami otochili Vijskovi Ministerstva shob shiro pracyuvati Podibni obstavini visuvali na pidmostki politichnogo zhittya politikiv demagogiv rizhnih avantyuristiv yaki ustroyuvali svoyi osobisti interesi i htili vzyati vid zhittya vid drugih lyudej sho tilki mozhna vzyati ale naklasti visokih obov yazkiv na sebe ni ce zaboronyalos ce ne polyagalo v yih naturi 29 kvitnya 1918 roku nimecka vijskova vlada zaareshtuvala Zhukovskogo za pidozroyu u prichetnosti do vikradennya bankira A Dobrogo 25 lipnya nimeckij vijskovo polovij sud zaproponuvav pokarati O Zhukovskogo na 2 roki j 6 misyaciv v yaznici odnak vinis virok zasuditi jogo do dvorichnogo uv yaznennya Za Direktoriyi UNR komandir Okremogo kordonnogo korpusu nachalnik zalogi v Kam yanci Podilskomu Brav uchast u stvorenni Komitetu ohoroni respubliki odnim iz zavdan yakogo bulo spryamuvati UNR na shlyah spivpraci z radyanskoyu vladoyu Z bereznya 1919 posol ta vijskovij atashe UNR u Chehoslovachchini ta golova vsih posolstv UNR za kordonom 13 veresnya 1919 roku Zhukovskogo priznachili revizorom vijskovih misij UNR u Prazi Berlini Vidni 1920 roku reprezentuvav UPSR na kongresi v Zhenevi U serpni 1921 roku viv peregovori z uryadom USRR pro povernennya videnskoyi grupi UPSR v Ukrayinu Za deyakimi danimi 1922 roku zdijsniv cej namir U 1925 roci meshkav u m Balta po vul Kuznechnij Pracyuvav rahivnikom Odruzhenij Mav ridnogo brata Apollinariya Timofijovicha Pomer 19 lyutogo 1925 roku u m Balta vid tuberkulozu legen z aktovogo zapisu 42 vid 19 02 1925 roku DAOO R 8218 op 1 spr 82 Vshanuvannya pam yatiProvulok Generala Zhukovskogo v Zhitomiri Dzherela ta literaturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhukivskij Oleksandr TimofijovichV I Golovchenko Zhukovskij Oleksandr Timofijovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X G V Strelskij Zhukovskij Oleksandr Timofijovich 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ostashko T S Zhukovskij Oleksandr Timofijovich 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s S 174 Kovalenko Sergij Zhukivskij Oleksandr Timofijovich Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2015 368 s PosilannyaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Zapisna knizhechka O Zhukovskogo z 1919 Ukrayinskij istorik 1986 01 02 03 04 17 bereznya 2013 u Wayback Machine PrimitkiZhukovskij Oleksandr Vspomini chasiv epohi Velikoyi Shidnoyi Revolyuciyi pochatka 1917 19 rr Iz okopiv do Tyurmi 1919 rik Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi