Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Її Імпера торська Вели чність Госуда риня Імператри ця Всеросі йська Олекса ндра Фе дорівна уроджена Фредеріка Луїза Шар

Олександра Федорівна (Шарлотта Прусська)

Олександра Федорівна (Шарлотта Прусська)

Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Олекса́ндра Фе́дорівна, уроджена Фредеріка Луїза Шарлотта Вільгельміна Прусська (нім. Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von Preußen; 13 липня 1798, Потсдам — 20 жовтня (1 листопада) 1860, Царське Село) — дружина російського імператора Миколи I і мати імператора Олександра II.

Олександра Федорівна
рос. Александра Фёдоровна
нім. Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von Preußen
нім. Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von Preußen
image
Олександра Федорівна
рос. Александра Фёдоровна
нім. Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von Preußen
Імператриця Російської імперії
1 грудня 1825 — 2 березня 1855
Попередник Марія Федорівна
Наступник Марія Олександрівна (імператриця)
Народилася 13 липня 1798(1798-07-13)
Потсдам
Померла 20 жовтня (1 листопада) 1860(1860-11-01) (62 роки)
Царське Село
Похована Петропавлівський собор
Відома як аристократка, консортка
Країна Російська імперія
Національність німкеня
Батько Фрідріх Вільгельм III
Мати Луїза (королева Пруссії)
У шлюбі з Микола I
Діти Олександр, Марія, Ольга, Олександра, Костянтин, , Михайло
Релігія православ'я
Нагороди
image
Орден Білого Орла
image
Дама ордена Луїзи
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Олександра Федорівна (російська імператриця).

Життєпис

Фридерика Шарлотта Вільгельміна народилася 13 липня 1798 року і була третьою дитиною і першою донькою прусського короля Фрідріха Вільгельма III і його дружини королеви Луїзи. Вона доводилася сестрою прусським королям Фрідріху Вільгельму IV і Вільгельму I, першому німецькому імператору. Втратила матір в 12 років. Мала загального матрилінійного предка з великою княгинею Оленою Павлівною Романовою.

image
Шарлотта у віці 12 років

Вже в ранній юності принцеса вирізнялася красою і чарівністю. У 1814 році в Пруссії Микола, молодший брат імператора Росії Олександра I, третій з чотирьох синів Павла I, зустрів і закохався в юну дочку короля Фрідріха Вільгельма III Шарлотту. 4 листопада 1815 року в Берліні, під час офіційного обіду було оголошено про заручини принцеси Шарлотти й брата російського царя — царевича і великого князя Миколи Павловича. Вінчання відбулося (1) 12 липня 1817 року, в день народження юної принцеси, в церкві Зимового палацу. Шарлотта Прусська перейшла у православ'я і була наречена новим ім'ям — Олександра Федорівна. Цей шлюб зміцнив політичний союз Росії та Пруссії.

Витончена, дещо худорлява Олександра припала до душі російському двору. З великою симпатією до неї ставилися О. С. Пушкін і В. А. Жуковський, який викладав німецькій принцесі російську мову.

У 1825 році Микола I сходить на престол і Олександра Федорівна стає російською імператрицею.

Вона не відрізнялася завидним здоров'ям, лікарі підозрювали у неї сухоти. І все ж вона пережила свого чоловіка, який помер в 1855 році під час епідемії грипу. Після смерті Миколи I Олександра Федорівна носила титул вдови імператриці.

Діти

image
Микола та Олександра після украдання шлюбу в 1817 році

У долі та творах Тараса Шевченка

image
Вдова імператриця Олександра Федорівна. Портрет роботи Франца Вінтерхальтера (1856).

Навесні 1838 року Карл Брюллов і Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета Тараса Шевченка з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів. На той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, у якій взяла участь царська родина. «Царська» лотерея пройшла 14 квітня 1838 року, однак власне царська сім'я внесла лише 1000 рублів (цариця Олександра Федорівна — 400 рублів, Марія Миколаївна — 300 рублів, Олександр Миколайович — 300 рублів), що становило лише сорок відсотків необхідної суми. Крім того, кошти царської родини наійшли тільки 25 квітня — через одинадцять днів після проведення лотереї і через три дні, після того як Шевченко вже був викуплений у свого власника. Формально гроші царської сім'ї у викупі задіяні не були. Схоже, не дочекавшись своєчасного розрахунку, Брюллов, Жуковський і Вієльгорський перепозичити грошей у знайомих або в банку. Існує також версія, що була проведена ще одна лотерея, «не царська», в якій розігрувалася копія портрета, і вона-то, мовляв, і дала відсутню суму.

1844 року Шевченко написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля») з критикою самодержавної системи Російської імперії. Проти цього твору дуже різко виступив Віссаріон Бєлінський, який у листі до Павла Анненкова пише:

«…Наводил я справки о Шевченке и убедился окончательно, что вне религии вера есть никуда негодная вещь. Вы помните, что верующий друг мой говорил мне, что он верит, что Шевченко — человек достойный и прекрасный. Вера делает чудеса — творит людей из ослов и дубин, стало быть, она может и из Шевченки сделать, пожалуй, мученика свободы. Но здравый смысл в Шевченке должен видеть осла, дурака и пошлеца, а сверх того, горького пьяницу, любителя горелки по патриотизму хохлацкому. Этот хохлацкий радикал написал два пасквиля — один на г<осударя> и<мператора>, другой — на г<осударын>ю и<мператриц>у. Читая пасквиль на себя, г<осударь> хохотал, и, вероятно, дело тем и кончилось бы, и дурак не пострадал бы, за то только, что он глуп. Но когда г<осударь> прочел пасквиль на и<мператри>цу, то пришел в великий гнев, и вот его собственные слова: „Положим, он имел причины быть мною недовольным и ненавидеть меня, но ее-то за что?“ И это понятно, когда сообразите, в чем состоит славянское остроумие, когда оно устремляется на женщину. Я не читал этих пасквилей, и никто из моих знакомых их не читал (что, между прочим, доказывает, что они нисколько не злы, а только плоски и глупы), но уверен, что пасквиль на и<мператри>цу должен быть возмутительно гадок по причине, о которой я уже говорил».

Обурення Миколи І викликали такі рядки:

…Цариця- небога,
Мов опеньок засушений,
Тонка, довгонога,
Та ще, на лихо, сердешне
Хита головою.
Так оце-то та богиня!

Шевченко не вважав себе зобов'язаним царській родині тому в своєму щоденнику 19 червня 1857 р. писав:

"…Бездушному сатрапу и наперснику царя пригрезилось, что я освобожден от крепостного состояния и воспитан на счет царя, и в знак благодарности нарисовал карикатуру своего благодетеля. Так пускай, дескать, казнится неблагодарный. Откуда эта нелепая басня — не знаю. Знаю только, что она мне недешево обошлась. Надо думать, что басня эта сплелась на комфирмации, где в заключении приговора сказано: «Строжайше запретить писать и рисовать».

При цьому Карла Брюлова Шевченко незмінно називав тільки з епітетом «Великий», а Жуковському присвятить поему «Катерина».

image
Фотографія вдови імператриці Олександри Федорівни за рік до смерті в 1860 році

Зі смертю цариці Олександри Федорівни пов'язаний зміст твору «О люди! люди небораки!» і підказаний поетові реальною сценою, яку він побачив на вулиці: вихованок дитячого притулку «женуть» до Петропавловського собору вклонитися прахові імператриці. Олександра Федорівна була патроном Відомства установ імператриці Марії, до якого належали дитячі притулки (звідси саркастичні рядки: «Женуть до матері байстрят…»). Народ зустрів смерть імператриці цілком байдуже, тому чиновники «організовули» народну скорботу, що й стало злободенною темою вірша.

Дивлюсь: неначе ті ягнята,
Ідуть задрипані дівчата,
А дід (сердешний інвалід)
За ними гнеться, шкандибає,
Мов у кошару заганяє
Чужу худобу. Де ж той світ!?
І де та правда!? Горе! Горе!
Ненагодованих і голих
Женуть (последний долг отдать),
Женуть до матері байстрят
Дівчаточок, як ту отару.

Нагороди

Галерея

  • image
    Портрет імператриці. Автор — П.Ф. Соколов
  • image
    Ермітаж. 1836 рік.
  • image
    Імператриця. 1830-й рік
  • image
    1841-й рік
  • image
    1820-й рік

Примітки

  1. Тарас Шевченко. Документи і матеріали. — К. : Держполітвидав УРСР, 1963. — С. 6.
  2. Див. Спасский И. Г. Русская монетная система. Место и значение русской монетной системы в мировом денежном хозяйстве. — Л., 1962.
  3. Жур Петро. Шевченківський Петербург. — К. : Дніпро, 1972. — С. 57—66.
  4. . Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  5. Твори у десяти томах… — т. І. — С. 239—253.
  6. Див. (Бєлінський Віссаріон Григорович#Бєлінський і Україна)
  7. Сон (У всякого своя доля…) В Вікіджерелах
  8. . Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
  9. Катерина В Вікіджерелах
  10. О люди! люди небораки! В Вікіджерелах

Джерела

  • Александра Феодоровна, супруга Николая I // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Дараган П. М. Воспоминания первого камер-пажа великой княгини Александры Феодоровны. 1817—1819 // Русская старина, 1875. — Т. 12. — № 4. — С. 769—796; Т. 13. — № 5. — С. 1—19.


image Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yiyi Impera torska Veli chnist Gosuda rinya Imperatri cya Vserosi jska Oleksa ndra Fe dorivna urodzhena Frederika Luyiza Sharlotta Vilgelmina Prusska nim Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von Preussen 13 lipnya 1798 Potsdam 20 zhovtnya 1 listopada 1860 Carske Selo druzhina rosijskogo imperatora Mikoli I i mati imperatora Oleksandra II Oleksandra Fedorivna ros Aleksandra Fyodorovna nim Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von Preussennim Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von PreussenOleksandra Fedorivna ros Aleksandra Fyodorovna nim Friederike Luise Charlotte Wilhelmine von PreussenImperatricya Rosijskoyi imperiyi1 grudnya 1825 2 bereznya 1855Poperednik Mariya FedorivnaNastupnik Mariya Oleksandrivna imperatricya Narodilasya 13 lipnya 1798 1798 07 13 PotsdamPomerla 20 zhovtnya 1 listopada 1860 1860 11 01 62 roki Carske SeloPohovana Petropavlivskij soborVidoma yak aristokratka konsortkaKrayina Rosijska imperiyaNacionalnist nimkenyaBatko Fridrih Vilgelm IIIMati Luyiza koroleva Prussiyi U shlyubi z Mikola IDiti Oleksandr Mariya Olga Oleksandra Kostyantin MihajloReligiya pravoslav yaNagorodi Orden Bilogo Orla Dama ordena Luyizi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oleksandra Fedorivna rosijska imperatricya ZhittyepisFriderika Sharlotta Vilgelmina narodilasya 13 lipnya 1798 roku i bula tretoyu ditinoyu i pershoyu donkoyu prusskogo korolya Fridriha Vilgelma III i jogo druzhini korolevi Luyizi Vona dovodilasya sestroyu prusskim korolyam Fridrihu Vilgelmu IV i Vilgelmu I pershomu nimeckomu imperatoru Vtratila matir v 12 rokiv Mala zagalnogo matrilinijnogo predka z velikoyu knyagineyu Olenoyu Pavlivnoyu Romanovoyu Sharlotta u vici 12 rokiv Vzhe v rannij yunosti princesa viriznyalasya krasoyu i charivnistyu U 1814 roci v Prussiyi Mikola molodshij brat imperatora Rosiyi Oleksandra I tretij z chotiroh siniv Pavla I zustriv i zakohavsya v yunu dochku korolya Fridriha Vilgelma III Sharlottu 4 listopada 1815 roku v Berlini pid chas oficijnogo obidu bulo ogolosheno pro zaruchini princesi Sharlotti j brata rosijskogo carya carevicha i velikogo knyazya Mikoli Pavlovicha Vinchannya vidbulosya 1 12 lipnya 1817 roku v den narodzhennya yunoyi princesi v cerkvi Zimovogo palacu Sharlotta Prusska perejshla u pravoslav ya i bula narechena novim im yam Oleksandra Fedorivna Cej shlyub zmicniv politichnij soyuz Rosiyi ta Prussiyi Vitonchena desho hudorlyava Oleksandra pripala do dushi rosijskomu dvoru Z velikoyu simpatiyeyu do neyi stavilisya O S Pushkin i V A Zhukovskij yakij vikladav nimeckij princesi rosijsku movu U 1825 roci Mikola I shodit na prestol i Oleksandra Fedorivna staye rosijskoyu imperatriceyu Vona ne vidriznyalasya zavidnim zdorov yam likari pidozryuvali u neyi suhoti I vse zh vona perezhila svogo cholovika yakij pomer v 1855 roci pid chas epidemiyi gripu Pislya smerti Mikoli I Oleksandra Fedorivna nosila titul vdovi imperatrici DitiMikola ta Oleksandra pislya ukradannya shlyubu v 1817 roci Oleksandr Mikolajovich majbutnij imperator Oleksandr II 1818 1881 odruzhenij u pershomu shlyubi z Mariyeyu Gessenskoyu i v drugomu morganatichnomu shlyubi z knyazhnoyu Katerinoyu Dolgorukovoyu Mariya Mikolayivna 1819 1876 odruzhena v pershomu shlyubi z gercogom Maksimilianom Lejhtenberzkim i v drugomu morganatichnomu shlyubi za grafom Grigoriyem Stroganovim Mertvonarodzhenna divchinka 29 zhovtnya 1820 Olga Mikolayivna 1822 1892 odruzhena z Vyurtemberzkim korolem Karlom I pomerla bezditnoyu Oleksandra Mikolayivna 1825 1844 odruzhena z landgrafom Fridrihom Gessen Kasselskim pomerla pri pologah cherez rik pislya zamizhzhya Velikij knyaz Kostyantin Mikolajovich 1827 1892 odruzhenij iz princesoyu Oleksandroyu Saksen Altenburzkoyu zalishiv potomstvo Velikij knyaz Mikola Mikolajovich Starshij 1831 1891 odruzhenij z princesoyu Oleksandroyu Oldenburzkoyu zalishiv potomstvo Velikij knyaz Mihajlo Mikolajovich 1832 1909 odruzhenij iz Ceciliyeyu Badenskoyu zalishiv potomstvo U doli ta tvorah Tarasa ShevchenkaVdova imperatricya Oleksandra Fedorivna Portret roboti Franca Vinterhaltera 1856 Navesni 1838 roku Karl Bryullov i Vasil Zhukovskij virishili vikupiti molodogo poeta Tarasa Shevchenka z kripactva Engelgardt pogodivsya vidpustiti kripaka za veliki groshi 2500 rubliv Na toj chas cya suma bula ekvivalentna 45 kilogramam chistogo sribla Shob zdobuti taki groshi Karl Bryullov namalyuvav portret Vasilya Zhukovskogo vihovatelya spadkoyemcya prestolu i portret rozigrali v lotereyi u yakij vzyala uchast carska rodina Carska lotereya projshla 14 kvitnya 1838 roku odnak vlasne carska sim ya vnesla lishe 1000 rubliv caricya Oleksandra Fedorivna 400 rubliv Mariya Mikolayivna 300 rubliv Oleksandr Mikolajovich 300 rubliv sho stanovilo lishe sorok vidsotkiv neobhidnoyi sumi Krim togo koshti carskoyi rodini naijshli tilki 25 kvitnya cherez odinadcyat dniv pislya provedennya lotereyi i cherez tri dni pislya togo yak Shevchenko vzhe buv vikuplenij u svogo vlasnika Formalno groshi carskoyi sim yi u vikupi zadiyani ne buli Shozhe ne dochekavshis svoyechasnogo rozrahunku Bryullov Zhukovskij i Viyelgorskij perepozichiti groshej u znajomih abo v banku Isnuye takozh versiya sho bula provedena she odna lotereya ne carska v yakij rozigruvalasya kopiya portreta i vona to movlyav i dala vidsutnyu sumu 1844 roku Shevchenko napisav gostro politichnu poemu Son U vsyakogo svoya dolya z kritikoyu samoderzhavnoyi sistemi Rosijskoyi imperiyi Proti cogo tvoru duzhe rizko vistupiv Vissarion Byelinskij yakij u listi do Pavla Annenkova pishe Navodil ya spravki o Shevchenke i ubedilsya okonchatelno chto vne religii vera est nikuda negodnaya vesh Vy pomnite chto veruyushij drug moj govoril mne chto on verit chto Shevchenko chelovek dostojnyj i prekrasnyj Vera delaet chudesa tvorit lyudej iz oslov i dubin stalo byt ona mozhet i iz Shevchenki sdelat pozhaluj muchenika svobody No zdravyj smysl v Shevchenke dolzhen videt osla duraka i poshleca a sverh togo gorkogo pyanicu lyubitelya gorelki po patriotizmu hohlackomu Etot hohlackij radikal napisal dva paskvilya odin na g lt osudarya gt i lt mperatora gt drugoj na g lt osudaryn gt yu i lt mperatric gt u Chitaya paskvil na sebya g lt osudar gt hohotal i veroyatno delo tem i konchilos by i durak ne postradal by za to tolko chto on glup No kogda g lt osudar gt prochel paskvil na i lt mperatri gt cu to prishel v velikij gnev i vot ego sobstvennye slova Polozhim on imel prichiny byt mnoyu nedovolnym i nenavidet menya no ee to za chto I eto ponyatno kogda soobrazite v chem sostoit slavyanskoe ostroumie kogda ono ustremlyaetsya na zhenshinu Ya ne chital etih paskvilej i nikto iz moih znakomyh ih ne chital chto mezhdu prochim dokazyvaet chto oni niskolko ne zly a tolko ploski i glupy no uveren chto paskvil na i lt mperatri gt cu dolzhen byt vozmutitelno gadok po prichine o kotoroj ya uzhe govoril Oburennya Mikoli I viklikali taki ryadki Caricya neboga Mov openok zasushenij Tonka dovgonoga Ta she na liho serdeshne Hita golovoyu Tak oce to ta boginya Shevchenko ne vvazhav sebe zobov yazanim carskij rodini tomu v svoyemu shodenniku 19 chervnya 1857 r pisav Bezdushnomu satrapu i napersniku carya prigrezilos chto ya osvobozhden ot krepostnogo sostoyaniya i vospitan na schet carya i v znak blagodarnosti narisoval karikaturu svoego blagodetelya Tak puskaj deskat kaznitsya neblagodarnyj Otkuda eta nelepaya basnya ne znayu Znayu tolko chto ona mne nedeshevo oboshlas Nado dumat chto basnya eta splelas na komfirmacii gde v zaklyuchenii prigovora skazano Strozhajshe zapretit pisat i risovat Pri comu Karla Bryulova Shevchenko nezminno nazivav tilki z epitetom Velikij a Zhukovskomu prisvyatit poemu Katerina Fotografiya vdovi imperatrici Oleksandri Fedorivni za rik do smerti v 1860 roci Zi smertyu carici Oleksandri Fedorivni pov yazanij zmist tvoru O lyudi lyudi neboraki i pidkazanij poetovi realnoyu scenoyu yaku vin pobachiv na vulici vihovanok dityachogo pritulku zhenut do Petropavlovskogo soboru vklonitisya prahovi imperatrici Oleksandra Fedorivna bula patronom Vidomstva ustanov imperatrici Mariyi do yakogo nalezhali dityachi pritulki zvidsi sarkastichni ryadki Zhenut do materi bajstryat Narod zustriv smert imperatrici cilkom bajduzhe tomu chinovniki organizovuli narodnu skorbotu sho j stalo zlobodennoyu temoyu virsha Divlyus nenache ti yagnyata Idut zadripani divchata A did serdeshnij invalid Za nimi gnetsya shkandibaye Mov u kosharu zaganyaye Chuzhu hudobu De zh toj svit I de ta pravda Gore Gore Nenagodovanih i golih Zhenut poslednij dolg otdat Zhenut do materi bajstryat Divchatochok yak tu otaru NagorodiOrden Bilogo Orla Orden LuyiziGalereyaPortret imperatrici Avtor P F Sokolov Ermitazh 1836 rik Imperatricya 1830 j rik 1841 j rik 1820 j rikPrimitkiTaras Shevchenko Dokumenti i materiali K Derzhpolitvidav URSR 1963 S 6 Div Spasskij I G Russkaya monetnaya sistema Mesto i znachenie russkoj monetnoj sistemy v mirovom denezhnom hozyajstve L 1962 Zhur Petro Shevchenkivskij Peterburg K Dnipro 1972 S 57 66 Arhiv originalu za 30 sichnya 2018 Procitovano 29 sichnya 2018 Tvori u desyati tomah t I S 239 253 Div Byelinskij Vissarion Grigorovich Byelinskij i Ukrayina Son U vsyakogo svoya dolya V Vikidzherelah Arhiv originalu za 30 sichnya 2018 Procitovano 29 sichnya 2018 Katerina V Vikidzherelah O lyudi lyudi neboraki V VikidzherelahDzherelaAleksandra Feodorovna supruga Nikolaya I Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona V 86 tomah 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Daragan P M Vospominaniya pervogo kamer pazha velikoj knyagini Aleksandry Feodorovny 1817 1819 Russkaya starina 1875 T 12 4 S 769 796 T 13 5 S 1 19 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ