Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оле́вська респу́бліка — локальне українське державне утворення, що підпорядкована Уряду УНР, на Поліссі з 21 серпня по 15 листопада 1941 року в період Другої світової війни на території Олевського району, який з 20 жовтня 1941 входив до складу Генеральної округи Житомир.
| Олевська Республіка | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Олевськ | |||
| Мови | українська | |||
| Форма правління | республіка | |||
| Президент | Андрій Лівицький | |||
| Історичний період | Друга світова війна | |||
| - Заснування | 21 серпня | |||
| - Ліквідація | 15 листопада 1941 | |||
| Валюта | карбованець СРСР, німецька марка | |||
Передумови
У 1920 році Уряд Української Народної Республіки, очолюваний Симоном Петлюрою, не в силах протистояти більшовицьким окупантам, емігрує за кордон, ні на мить не полишаючи надію у майбутньому відтворенні держави України. 20 червня 1940 року рада старійшин в екзилі уповноважила Тараса Бульбу-Боровця для боротьби з більшовицькою владою створити на території Радянського Союзу з місцевого українського населення партизанські загони.
З початком війни між СРСР і Німеччиною для легалізації створеної ним української міліції «Поліської Січі» Тарас Дмитрович 5 серпня 1941 року звертається з проханням до німецької влади забезпечити загін зброєю та всім необхідним. Згода керівників команди 213 німецької дивізії була дана 8 серпня з умовою нейтралізації радянських партизанів і парашутистів на Поліссі на організацію збройної частини чисельністю 1000 чоловік (Einheit «Polisska Sitsch»). Зброя і спорядження для даного формування були частково трофейні, а частково надані німецькими військами.
14 серпня 1941 року один із підрозділів «січовиків», очолюваний поручником Омельяновим, перейшов старий радянсько-польський кордон і вступив на територію Олевського району, більшість жителів якого зустрічали вояків, як визволителів. Через села Кам'янка та Лопатичі загін бульбівців чисельністю в 300 чоловік вирушив, до Олевська, змусивши радянський партизанський загін ім. Чапаєва всього 260 чоловік відступити в ліси (за іншими даними, Олевськ захищало 70 осіб). 20 серпня 1941 року до с. Сновидовичі прибув Тарас Боровець, де знаходився загін Поліської Січі, який тимчасово відступив з Олевська і наказав більше не полишати місто. Згідно зі спогадами Бульби-Боровця, зі сторони Білорусі, на допомогу Поліській Січі, за попередньою домовленістю з Всеволодом Родзьком і Михайлом Вітушкою підійшла Білоруська самооборона. 21 серпня 1941 року, оволодівши Олевськом і розмістивши свій штаб у сучасному приміщенні , Тарас Дмитрович розпочинає активну діяльність зі створення зародків майбутньої Української держави. Це була своєрідна суверенна українська республіка, де не було ні німецьких, ні радянських підрозділів.
В кінці серпня 1941 Бульба-Боровець направив на адресу райхскомісара України лист, де зазначалося, що «Поліська січ» суворо дотримуватиметься нейтралітету стосовно німців, якщо останні «перейдуть на методи нормальної військової окупації й припинять масові репресії».
Поліській Січі вдалося розгромити радянський гарнізон у місті Олевську, і опанувати значну територію у трикутнику Слуцьк-Гомель-Житомир, очистивши її від залишків Червоної Армії. Чисельність загонів Боровця на листопад 1941 зросла від 3 до 10 тисяч козаків. Основу формування складали чотири територіальні курені, і розгалужена мережа сільських і містечкових гарнізонів. Керівництво 213-ї охоронної дивізії легітимізувало виникнення цих гарнізонів дозволом на створення охоронних команд в містах до 100 чоловік, та в селах до 50 чоловік. Вони діяли під синьо-жовтим прапором і насаджували українську адміністрацію на місцях, нерідко конфліктуючи з цього приводу з німецькими гарнізонними і місцевими комендатурами. До прибуття цивільної адміністрації РКУ регіон був під повним контролем бульбівців, позаяк частини Вермахту просувались вперед, залишаючи тут тільки комендатури.
На майбутнє Боровець розробив схему створення української армії, що мала формуватися з територіальних частин та з'єднань. Найнижчою ланкою армії мали стати сільські відділи та сотні. Групи сотень складали курінь, ті в свою чергу мали формуватись у районні полки. Кілька полків становили обласну бригаду, дві-чотири бригади об'єднувались у Окружні Січі, на зразок Поліської (своєрідні з'єднання, на зразок корпусу).
З обох відламів ОУН встановити співпрацю Бульбі вдалось лише зі слабкими в цьому регіоні мельниківцями. В Рівному і інших містах Волині поліція здебільшого перебувала в руках ОУН-Б. На контакт з Боровцем бандерівці не йшли з ідеологічних засад, позаяк вимагали припинення «отаманщини» і підпорядкування власному Проводу. Натомість, ОУН-М виділила на прохання Бульби 10 молодих старшин, в яких у ПС була гостра потреба.
На початку вересня 1941 року армійське командування зробило спробу просунути ПС до лінії фронту під Чернігів. Боровець проігнорував цей наказ, провівши натомість серію переговорів в Рівному з командуванням Вермахту в Україні, з вимогою визнання ПС зародком української армії, і погоджуючись не на передислокацію на Чернігівщину, а виключно на розширення своєї діяльності на цю територію. Переговори завершились безрезультатно, німецький командувач Вермахту в РКУ генерал Кітцінгер сказав, що він не в праві ухвалювати політичні рішення, такі, як дозвіл на формування українських військ під власним командуванням.
Функціонування
Олевська республіка включала територію Олевського району, частини суміжних з ним Овруцького, Лугинського, Ємільчинського районів Житомирщини та частину північно-східного регіону Рівненщини; крім того, загони Поліської Січі поширювали свій вплив на територію прикордонного білоруського Полісся. Функції уряду виконувала районна управа, голова Борис Симонович, секретар Грабовський; армія з міліцейськими функціями — Поліська Січ чисельністю від 1-ї до 5 тисяч чоловік, уніформа — цивільний одяг з шапкою-мазепинкою, жовто-синьою пов'язкою на лівій руці, старшини на пов'язці мали зображення тризуба, на пілотці — стрічку з національними кольорами (нова форма була в проекті); освітянськими проблемами займався освітній відділ; преса — (вийшло всього 11 номерів); грошова одиниця — радянський карбованець і німецька марка; релігія — православ'я, богослужіння проводилося в священиком от. Михайлом Симоновичем; відбудовувалися місцевий кінотеатр і театр (готувалася ); відновлювалося виробництво порцелянового заводу, меблевої фабрики, на 1-ше листопада 1941 року. Було заплановано пуск гідроелектростанції, з 16 вересня 1941 року в Олевську кожного вівторка проводилися ярмарки.
У будівлі теперішнього профтехучилища № 10 тоді розміщувався штаб Української Повстанської Армії «Поліська Січ». Загони «січовиків» навчались, марширували вулицями. На території є величний дореволюційний, двоповерховий будинок (зараз — районний військовий комісаріат). Як стверджують очевидці, це маєток поміщика-єврея, інспектора Волині по лісу. Усі приміщення садиби служили для розміщення Олевського гарнізону, який перебував тут до середини листопада 1941 р. Двоповерхове приміщення теперішньої поліклініки займала управа Олевської республіки. Там була й місцева міліція, яка використовувала й підвальний льох для тих, хто провинився. Теперішній районний Будинок культури слугував у ту пору театром для вистав художньої самодіяльності військовиків та місцевих співаків, музик і танцюристів.
Слід відмітити, що тотальна німецька цензура сковувала національні публіцистичні пориви «січовиків», а також, щоб не розкривати справжні свої наміри в газеті «Гайдамака», вони, на жаль; спочатку змальовували Гітлера у яскравих тонах. Це було одним із тактичних ходів Тараса Боровця, що багатьом дає можливість обвинувачувати «бульбівців» у колабораціонізмі.
Не давали здійснитися планам з розбудови економіки краю диверсійні акції радянського підпілля. Партизанським загоном ім. Чапаєва у 1941 році в Олевську 11 вересня підірвано порцеляновий завод і електростанцію, 9 жовтня — меблеву фабрику, 13 жовтня — млин, 29 жовтня — в с. Радовель.
Ліквідація
Німецьке командування також дратувала «зухвала» самостійність дій Т. Бульби-Боровця, а особливо відмова виконувати накази про розстріл єврейського населення. Своє ставлення до «нового порядку» і до німецької влади Тарас Дмитрович висловлює в листах до Еріха Коха, райхскомісара України:
 | Я позволю собі запитати Вас, Пане «Володарю» України, яким правом та Ваша державна банда виконала цей дикунський акт (розстріл мирних жителів у селі Озірці Рівненської обл.). Тут не є прифронтова зона. В кожній цивілізованій державі зобов'язує порядок проведення докладного слідства та карання тільки чиновників, а не кого запопало. Натомість так, як це чините ви, чинить тільки та банда, якій вже усувається ґрунт з-під ніг. Нечуване в історії цивілізованого людства масакрування жінок і дітей є останнім ганебним і безсилим засобом ... Ми не будемо толерувати ані одної краплини безвинної крові громадян України, без огляду на їх національну приналежність |  |
З другої половини липня 1941 року розстріли єврейського населення на Житомирщині проводила зондеркоманда 4а, яка за жовтень-листопад 1941 року розстріляла понад 8,5 тисяч осіб.
Т. Боровець своєю самостійністю дратував німецьку владу, і «умовляти» норовливого отамана виконувати накази із Житомира виїхав капітан СС .
За таких обставин, розуміючи, що загрожує йому і «січовикам», Тарас Бульба-Боровець видає 15 листопада 1941 року наказ про розпуск «Поліської Січі» — зважаючи на невдачі у леґітимізуванні власних прагнень, а також після перших проявів нацистської окупаційної політики, під приводом неможливості надалі співпрацювати з німецькою армією.
18 листопада конфлікт загострився відмовою старшин вже розформованої Січі співпрацювати з німецькою Айнзатцкомандою, яка надіслала офіцера з вимогою виділити йому людей для участі в розстрілі євреїв Олевська.
19 листопада рада старшин ПС ще й засудила цей акт «як ганебну дію».
За кілька місяців, в березні 1942 року, СД округи Волинь-Поділля розпочала масові репресії проти колишніх членів Поліської Січі, підштовхнувши цим бульбівців до збройного опору нацистам.
За період німецької окупації з листопада 1941 року по грудень 1943 року накази про розстріл мирного населення на території Олевського району видавалися гебітскомісаром м. Олевська Фішером та полковником Грацером.
Після завершення Другої світової війни Т. Бульба-Боровець постав перед англійським судом, де, поряд із звинуваченням у співпраці з нацистами, йому інкримінували єврейські погроми на окупованих територіях. Під час судового процесу з квітня по листопад 1946 року допитано понад тисячу свідків, серед яких було чимало євреїв. За результатами слідства Т. Боровця у всіх звинуваченнях було виправдано.
Вшанування
21 серпня 2011 року в місті Олевськ було урочисто відзначено 70-річчя від заснування Олевської республіки. Для увічнення цієї події в центрі міста на вулиці Володимирській було відкрито пам'ятний знак. Участь в урочистостях взяли жителі багатьох областей України.
В 2015 році одна з центральних вулиць міста Олевськ була названа вулицею Олевської республіки. Таку ж назву отримав і один з провулків.
10 грудня 2016 року в Олевську відбувся Всеукраїнський фестиваль «Олевська республіка».
Див. також
Примітки
- «Зникла совєтська панщина. Закипіла робота без підганячів» Країна № 84 19.08.2011
- . Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 13 серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 11 грудня 2016.
Джерела та література
- І. К. Патриляк. Олевська республіка [ 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 561. — .
- Володимир ГІНДА. «Олевська республіка»: дисципліна понад усе [ 24 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Сімдесят років Олевської Республіки та УПА «Поліська Січ»[недоступне посилання з липня 2019]
- На Житомирщині відзначили 70-річчя створення «Поліської Січі» (ФОТО) [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Ю. М. ДАНЮК: Олевська Республіка [ 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Леонід ПОЛОСЕНКО: ТАРАС БУЛЬБА-БОРОВЕЦЬ І ЙОГО «ПОЛІСЬКА СІЧ» [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- (видання 1981 року, Вінніпег)
- Тарас Бульба-Боровець: Україна і жиди [ 13 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Іван Дерейко. Місцеві формування німецької поліції та армії у райхскомісаріаті «Україна» (1941—1944 роки). Київ, 2012.
Література
- Український національно-визвольний рух ХХ ст.: ідейно-політичний, організаційний та військовий аспекти (до 90-річчя Другого Зимового походу, 70-річчя похідних груп ОУН та 70-річчя Олевської республіки). Житомир, «Рута» — 2011.
- Український національний рух опору Тараса Бульби-Боровця: історичний нарис: Сергій Стельникович. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Житомир: Полісся, 2010. — 392 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ole vska respu blika lokalne ukrayinske derzhavne utvorennya sho pidporyadkovana Uryadu UNR na Polissi z 21 serpnya po 15 listopada 1941 roku v period Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Olevskogo rajonu yakij z 20 zhovtnya 1941 vhodiv do skladu Generalnoyi okrugi Zhitomir Olevska Respublika 21 serpnya 1941 15 listopada 1941 Olevska Respublika istorichni kordoni na kartiOriyentovni mezhi Olevskoyi respubliki na suchasnij mapi Stolicya Olevsk Movi ukrayinska Forma pravlinnya respublika Prezident Andrij Livickij Istorichnij period Druga svitova vijna Zasnuvannya 21 serpnya Likvidaciya 15 listopada 1941 Valyuta karbovanec SRSR nimecka markaPeredumoviU 1920 roci Uryad Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ocholyuvanij Simonom Petlyuroyu ne v silah protistoyati bilshovickim okupantam emigruye za kordon ni na mit ne polishayuchi nadiyu u majbutnomu vidtvorenni derzhavi Ukrayini 20 chervnya 1940 roku rada starijshin v ekzili upovnovazhila Tarasa Bulbu Borovcya dlya borotbi z bilshovickoyu vladoyu stvoriti na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu z miscevogo ukrayinskogo naselennya partizanski zagoni Z pochatkom vijni mizh SRSR i Nimechchinoyu dlya legalizaciyi stvorenoyi nim ukrayinskoyi miliciyi Poliskoyi Sichi Taras Dmitrovich 5 serpnya 1941 roku zvertayetsya z prohannyam do nimeckoyi vladi zabezpechiti zagin zbroyeyu ta vsim neobhidnim Zgoda kerivnikiv komandi 213 nimeckoyi diviziyi bula dana 8 serpnya z umovoyu nejtralizaciyi radyanskih partizaniv i parashutistiv na Polissi na organizaciyu zbrojnoyi chastini chiselnistyu 1000 cholovik Einheit Polisska Sitsch Zbroya i sporyadzhennya dlya danogo formuvannya buli chastkovo trofejni a chastkovo nadani nimeckimi vijskami 14 serpnya 1941 roku odin iz pidrozdiliv sichovikiv ocholyuvanij poruchnikom Omelyanovim perejshov starij radyansko polskij kordon i vstupiv na teritoriyu Olevskogo rajonu bilshist zhiteliv yakogo zustrichali voyakiv yak vizvoliteliv Cherez sela Kam yanka ta Lopatichi zagin bulbivciv chiselnistyu v 300 cholovik virushiv do Olevska zmusivshi radyanskij partizanskij zagin im Chapayeva vsogo 260 cholovik vidstupiti v lisi za inshimi danimi Olevsk zahishalo 70 osib 20 serpnya 1941 roku do s Snovidovichi pribuv Taras Borovec de znahodivsya zagin Poliskoyi Sichi yakij timchasovo vidstupiv z Olevska i nakazav bilshe ne polishati misto Zgidno zi spogadami Bulbi Borovcya zi storoni Bilorusi na dopomogu Poliskij Sichi za poperednoyu domovlenistyu z Vsevolodom Rodzkom i Mihajlom Vitushkoyu pidijshla Biloruska samooborona 21 serpnya 1941 roku ovolodivshi Olevskom i rozmistivshi svij shtab u suchasnomu primishenni Taras Dmitrovich rozpochinaye aktivnu diyalnist zi stvorennya zarodkiv majbutnoyi Ukrayinskoyi derzhavi Ce bula svoyeridna suverenna ukrayinska respublika de ne bulo ni nimeckih ni radyanskih pidrozdiliv Taras Borovec otaman Poliskoyi Sichi 2 veresnya 1941 V kinci serpnya 1941 Bulba Borovec napraviv na adresu rajhskomisara Ukrayini list de zaznachalosya sho Poliska sich suvoro dotrimuvatimetsya nejtralitetu stosovno nimciv yaksho ostanni perejdut na metodi normalnoyi vijskovoyi okupaciyi j pripinyat masovi represiyi Poliskij Sichi vdalosya rozgromiti radyanskij garnizon u misti Olevsku i opanuvati znachnu teritoriyu u trikutniku Sluck Gomel Zhitomir ochistivshi yiyi vid zalishkiv Chervonoyi Armiyi Chiselnist zagoniv Borovcya na listopad 1941 zrosla vid 3 do 10 tisyach kozakiv Osnovu formuvannya skladali chotiri teritorialni kureni i rozgaluzhena merezha silskih i mistechkovih garnizoniv Kerivnictvo 213 yi ohoronnoyi diviziyi legitimizuvalo viniknennya cih garnizoniv dozvolom na stvorennya ohoronnih komand v mistah do 100 cholovik ta v selah do 50 cholovik Voni diyali pid sino zhovtim praporom i nasadzhuvali ukrayinsku administraciyu na miscyah neridko konfliktuyuchi z cogo privodu z nimeckimi garnizonnimi i miscevimi komendaturami Do pributtya civilnoyi administraciyi RKU region buv pid povnim kontrolem bulbivciv pozayak chastini Vermahtu prosuvalis vpered zalishayuchi tut tilki komendaturi Na majbutnye Borovec rozrobiv shemu stvorennya ukrayinskoyi armiyi sho mala formuvatisya z teritorialnih chastin ta z yednan Najnizhchoyu lankoyu armiyi mali stati silski viddili ta sotni Grupi soten skladali kurin ti v svoyu chergu mali formuvatis u rajonni polki Kilka polkiv stanovili oblasnu brigadu dvi chotiri brigadi ob yednuvalis u Okruzhni Sichi na zrazok Poliskoyi svoyeridni z yednannya na zrazok korpusu Z oboh vidlamiv OUN vstanoviti spivpracyu Bulbi vdalos lishe zi slabkimi v comu regioni melnikivcyami V Rivnomu i inshih mistah Volini policiya zdebilshogo perebuvala v rukah OUN B Na kontakt z Borovcem banderivci ne jshli z ideologichnih zasad pozayak vimagali pripinennya otamanshini i pidporyadkuvannya vlasnomu Provodu Natomist OUN M vidilila na prohannya Bulbi 10 molodih starshin v yakih u PS bula gostra potreba Na pochatku veresnya 1941 roku armijske komanduvannya zrobilo sprobu prosunuti PS do liniyi frontu pid Chernigiv Borovec proignoruvav cej nakaz provivshi natomist seriyu peregovoriv v Rivnomu z komanduvannyam Vermahtu v Ukrayini z vimogoyu viznannya PS zarodkom ukrayinskoyi armiyi i pogodzhuyuchis ne na peredislokaciyu na Chernigivshinu a viklyuchno na rozshirennya svoyeyi diyalnosti na cyu teritoriyu Peregovori zavershilis bezrezultatno nimeckij komanduvach Vermahtu v RKU general Kitcinger skazav sho vin ne v pravi uhvalyuvati politichni rishennya taki yak dozvil na formuvannya ukrayinskih vijsk pid vlasnim komanduvannyam FunkcionuvannyaOstannij nomer drukovanogo organu Poliskoyi Sichi Gajdamaka v krayeznavchomu muzeyi m Olevska Olevska respublika vklyuchala teritoriyu Olevskogo rajonu chastini sumizhnih z nim Ovruckogo Luginskogo Yemilchinskogo rajoniv Zhitomirshini ta chastinu pivnichno shidnogo regionu Rivnenshini krim togo zagoni Poliskoyi Sichi poshiryuvali svij vpliv na teritoriyu prikordonnogo biloruskogo Polissya Funkciyi uryadu vikonuvala rajonna uprava golova Boris Simonovich sekretar Grabovskij armiya z milicejskimi funkciyami Poliska Sich chiselnistyu vid 1 yi do 5 tisyach cholovik uniforma civilnij odyag z shapkoyu mazepinkoyu zhovto sinoyu pov yazkoyu na livij ruci starshini na pov yazci mali zobrazhennya trizuba na pilotci strichku z nacionalnimi kolorami nova forma bula v proekti osvityanskimi problemami zajmavsya osvitnij viddil presa vijshlo vsogo 11 nomeriv groshova odinicya radyanskij karbovanec i nimecka marka religiya pravoslav ya bogosluzhinnya provodilosya v svyashenikom ot Mihajlom Simonovichem vidbudovuvalisya miscevij kinoteatr i teatr gotuvalasya vidnovlyuvalosya virobnictvo porcelyanovogo zavodu meblevoyi fabriki na 1 she listopada 1941 roku Bulo zaplanovano pusk gidroelektrostanciyi z 16 veresnya 1941 roku v Olevsku kozhnogo vivtorka provodilisya yarmarki U budivli teperishnogo proftehuchilisha 10 todi rozmishuvavsya shtab Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Poliska Sich Zagoni sichovikiv navchalis marshiruvali vulicyami Na teritoriyi ye velichnij dorevolyucijnij dvopoverhovij budinok zaraz rajonnij vijskovij komisariat Yak stverdzhuyut ochevidci ce mayetok pomishika yevreya inspektora Volini po lisu Usi primishennya sadibi sluzhili dlya rozmishennya Olevskogo garnizonu yakij perebuvav tut do seredini listopada 1941 r Dvopoverhove primishennya teperishnoyi polikliniki zajmala uprava Olevskoyi respubliki Tam bula j misceva miliciya yaka vikoristovuvala j pidvalnij loh dlya tih hto provinivsya Teperishnij rajonnij Budinok kulturi sluguvav u tu poru teatrom dlya vistav hudozhnoyi samodiyalnosti vijskovikiv ta miscevih spivakiv muzik i tancyuristiv Slid vidmititi sho totalna nimecka cenzura skovuvala nacionalni publicistichni porivi sichovikiv a takozh shob ne rozkrivati spravzhni svoyi namiri v gazeti Gajdamaka voni na zhal spochatku zmalovuvali Gitlera u yaskravih tonah Ce bulo odnim iz taktichnih hodiv Tarasa Borovcya sho bagatom daye mozhlivist obvinuvachuvati bulbivciv u kolaboracionizmi Ne davali zdijsnitisya planam z rozbudovi ekonomiki krayu diversijni akciyi radyanskogo pidpillya Partizanskim zagonom im Chapayeva u 1941 roci v Olevsku 11 veresnya pidirvano porcelyanovij zavod i elektrostanciyu 9 zhovtnya meblevu fabriku 13 zhovtnya mlin 29 zhovtnya v s Radovel LikvidaciyaNimecke komanduvannya takozh dratuvala zuhvala samostijnist dij T Bulbi Borovcya a osoblivo vidmova vikonuvati nakazi pro rozstril yevrejskogo naselennya Svoye stavlennya do novogo poryadku i do nimeckoyi vladi Taras Dmitrovich vislovlyuye v listah do Eriha Koha rajhskomisara Ukrayini Ya pozvolyu sobi zapitati Vas Pane Volodaryu Ukrayini yakim pravom ta Vasha derzhavna banda vikonala cej dikunskij akt rozstril mirnih zhiteliv u seli Ozirci Rivnenskoyi obl Tut ne ye prifrontova zona V kozhnij civilizovanij derzhavi zobov yazuye poryadok provedennya dokladnogo slidstva ta karannya tilki chinovnikiv a ne kogo zapopalo Natomist tak yak ce chinite vi chinit tilki ta banda yakij vzhe usuvayetsya grunt z pid nig Nechuvane v istoriyi civilizovanogo lyudstva masakruvannya zhinok i ditej ye ostannim ganebnim i bezsilim zasobom Mi ne budemo toleruvati ani odnoyi kraplini bezvinnoyi krovi gromadyan Ukrayini bez oglyadu na yih nacionalnu prinalezhnist Z drugoyi polovini lipnya 1941 roku rozstrili yevrejskogo naselennya na Zhitomirshini provodila zonderkomanda 4a yaka za zhovten listopad 1941 roku rozstrilyala ponad 8 5 tisyach osib T Borovec svoyeyu samostijnistyu dratuvav nimecku vladu i umovlyati norovlivogo otamana vikonuvati nakazi iz Zhitomira viyihav kapitan SS Za takih obstavin rozumiyuchi sho zagrozhuye jomu i sichovikam Taras Bulba Borovec vidaye 15 listopada 1941 roku nakaz pro rozpusk Poliskoyi Sichi zvazhayuchi na nevdachi u legitimizuvanni vlasnih pragnen a takozh pislya pershih proyaviv nacistskoyi okupacijnoyi politiki pid privodom nemozhlivosti nadali spivpracyuvati z nimeckoyu armiyeyu 18 listopada konflikt zagostrivsya vidmovoyu starshin vzhe rozformovanoyi Sichi spivpracyuvati z nimeckoyu Ajnzatckomandoyu yaka nadislala oficera z vimogoyu vidiliti jomu lyudej dlya uchasti v rozstrili yevreyiv Olevska 19 listopada rada starshin PS she j zasudila cej akt yak ganebnu diyu Za kilka misyaciv v berezni 1942 roku SD okrugi Volin Podillya rozpochala masovi represiyi proti kolishnih chleniv Poliskoyi Sichi pidshtovhnuvshi cim bulbivciv do zbrojnogo oporu nacistam Za period nimeckoyi okupaciyi z listopada 1941 roku po gruden 1943 roku nakazi pro rozstril mirnogo naselennya na teritoriyi Olevskogo rajonu vidavalisya gebitskomisarom m Olevska Fisherom ta polkovnikom Gracerom Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni T Bulba Borovec postav pered anglijskim sudom de poryad iz zvinuvachennyam u spivpraci z nacistami jomu inkriminuvali yevrejski pogromi na okupovanih teritoriyah Pid chas sudovogo procesu z kvitnya po listopad 1946 roku dopitano ponad tisyachu svidkiv sered yakih bulo chimalo yevreyiv Za rezultatami slidstva T Borovcya u vsih zvinuvachennyah bulo vipravdano VshanuvannyaPam yatnij znak na chest 70 richchya Poliskoyi Sichi 21 serpnya 2011 roku v misti Olevsk bulo urochisto vidznacheno 70 richchya vid zasnuvannya Olevskoyi respubliki Dlya uvichnennya ciyeyi podiyi v centri mista na vulici Volodimirskij bulo vidkrito pam yatnij znak Uchast v urochistostyah vzyali zhiteli bagatoh oblastej Ukrayini V 2015 roci odna z centralnih vulic mista Olevsk bula nazvana vuliceyu Olevskoyi respubliki Taku zh nazvu otrimav i odin z provulkiv 10 grudnya 2016 roku v Olevsku vidbuvsya Vseukrayinskij festival Olevska respublika Div takozhBulbivci Kolkivska respublikaPrimitki Znikla sovyetska panshina Zakipila robota bez pidganyachiv Krayina 84 19 08 2011 Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 13 serpnya 2012 Arhiv originalu za 25 bereznya 2017 Procitovano 11 grudnya 2016 Dzherela ta literaturaI K Patrilyak Olevska respublika 19 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 561 ISBN 978 966 00 1061 1 Volodimir GINDA Olevska respublika disciplina ponad use 24 serpnya 2016 u Wayback Machine Simdesyat rokiv Olevskoyi Respubliki ta UPA Poliska Sich nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na Zhitomirshini vidznachili 70 richchya stvorennya Poliskoyi Sichi FOTO 29 veresnya 2011 u Wayback Machine Yu M DANYuK Olevska Respublika 8 lyutogo 2011 u Wayback Machine Leonid POLOSENKO TARAS BULBA BOROVEC I JOGO POLISKA SICh 2 bereznya 2014 u Wayback Machine vidannya 1981 roku Vinnipeg Taras Bulba Borovec Ukrayina i zhidi 13 kvitnya 2010 u Wayback Machine Ivan Derejko Miscevi formuvannya nimeckoyi policiyi ta armiyi u rajhskomisariati Ukrayina 1941 1944 roki Kiyiv 2012 Literatura Ukrayinskij nacionalno vizvolnij ruh HH st idejno politichnij organizacijnij ta vijskovij aspekti do 90 richchya Drugogo Zimovogo pohodu 70 richchya pohidnih grup OUN ta 70 richchya Olevskoyi respubliki Zhitomir Ruta 2011 Ukrayinskij nacionalnij ruh oporu Tarasa Bulbi Borovcya istorichnij naris Sergij Stelnikovich Vid 2 ge vipr i dopov Zhitomir Polissya 2010 392 s