Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оде́ський ботані́чний са́д (Ботанічний сад Одеського національного університету імені Іллі Мечникова) розмістився на Французькому бульварі. Це сад Одеського державного університету імені Іллі Мечникова.
 Старий платан біля головної оранжереї | |
| 46°26′30″ пн. ш. 30°46′08″ сх. д. / 46.44194400002777456° пн. ш. 30.768889000027780156° сх. д.Координати: 46°26′30″ пн. ш. 30°46′08″ сх. д. / 46.44194400002777456° пн. ш. 30.768889000027780156° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаОдеська область м. Одеса |
| Площа | 16 га |
| Засновано | 1842 |
| Оператор | Одеський національний університет |
| Вебсторінка | garden.onu.edu.ua |
  Одеський ботанічний сад (Одеська область) | |
 Одеський ботанічний сад у Вікісховищі | |
 | Далеко від освіченої Європи, віддалений навіть від російського світу, цей степ, покритий безліччю річок, ярів, покритий незліченними курганами, був спрадавна безлюдний, необроблений, служив притулком тільки для кочових пастушачих народів або тереном молодецького козацтва. Цей степ в половині XVII століття був ще справжньою пустелею і, по деяких грамотах, іменувалася Задніпровською Кураїною |  |
(Скальковський, 1850).
200 років тому в Одесі не було жодного дерева. Велику увагу озелененню міста приділяли градоначальники Дюк де Рішельє, граф Ланжерон, Лівшин, князь Воронцов та інші.
Історія розвитку
1803—1917 рр.
Перший сад був закладений 1803 року біля будинку Йосипа Дерибаса.
Перший ботанічний сад в Одесі був заснований ботаніком-французом Карлом Десметом в 1819 році.
Щоб із степу створити квітуче місто, 1820 року при Ланжероні за площею Куликове поле був закладений ботанічний сад, який став родоначальником парків степової частини України.
Перше дерево тут посадив сам Олександр Ланжерон, а всього через декілька років, коли сюди приїхав Пушкін, дерева вже давали «насильницький затінок».
1867 року професори Ценковський і Янович клопотали перед ректоратом університету про споруду невеликої оранжереї в університетському дворі.
Як писав А. Маркевич: «… оранжерея, що складається з двох зал, збудована була в 1867 році і обійшлася в 2 тис. рублів» — це і був початок ботанічного саду. У період з 1869 по 1880 рр. було куплене і отримане в подарунок багато видів рослин відкритого ґрунту, які розташовувалися в невеликому університетському дворі. Розвитку ботанічного саду багато праці і увага приділяв професор Вальц.
Коли викладачем ботаніки в університеті став Л. В. Рейнгард, він випросив у Опікунської Ради університету під ботанічний сад університетський хутір на Малому Фонтані (колишня дача Рішельєвського ліцею), куди в 1880 році і був переведений ботанічний сад, якому в університетському дворі стало тісне. Тут була побудована оранжерея з двох відділень — теплого і холодного, влаштована система рослин. Після переводу проф. Рейнгарда до Харкова (1886 р.), завідувачем садом став Л. А. Ришаві — фахівець з анатомії і фізіології рослин. Він скасував систему рослин, влаштовану проф. Рейнгардом, і «… на площі 2,5 десятини розбили ряд клумб з групами рослин без певного систематичного порядку, що належать до 53 родин», — (Ф. Каменський, 1898).
1895 року на чолі ботанічного саду став проф. Ф. Каменський — фахівець в області морфології і систематики рослин.
До цього часу на території ботанічного саду в оранжереях виростало «… рослин 904 номери в 1074 екземплярах, а чагарників і трав — 1399 номерів в 1523 екземплярах»,- (Ф. Каменський, 1898).
За час роботи Ф. Каменського в ботанічному саду розширилися зв'язки з багатьма ботанічними садами світу, рослини і насіння поступали з Парижа і Сінгапура, Мельбурна і Сайгона, Берліна і Палермо, Будапешта і Коїмбри та багатьох інших країн. Тільки оранжерейних рослин майже безкоштовно було отримано 350 видів більше 1 000 екземплярів, вперше вийшов каталог рослин для обміну з іншими ботанічними установами.
В цей час ботанічний сад є передусім навчально-допоміжною установою університету. Асигнування, що виділяються на утримання ботанічного саду, постійно знижуються і на початок ХХ століття ботанічний сад поступово занепадає.
1902 року завідувачем ботанічного саду став професор Е. Ф. Клименко. Перша світова війна, революція і громадянська війна наклали свій відбиток на стан саду.
Радянський період
1923 року сад очолив фахівець у галузі морфології і систематики рослин інституту народної освіти професор Д. О. Свиренко, який добився переходу саду на держбюджет.
До 1926 року ботанічний сад знаходився у веденні «Дитячого містечка», Одеського сільськогосподарського інституту, що негативно позначилося на його діяльності.
Після приїзду в 1926 році до Одеси ботаніка і мандрівника проф. Липського В. І., колишнього президента Української академії наук, ботанічний сад стає самостійною установою із статусом науково-дослідного інституту у веденні Української академії наук. У ботанічному саду в цей період були дві секції: морфології і систематики на чолі з проф. В. І Липським і анатомії і фізіології на чолі з проф. Ф. М. Породько. Ботанічний сад займається питаннями акліматизації і натуралізації деревних порід з метою їх впровадження в Причорноморському регіоні, проводяться роботи по пошуку рослинної сировини місцевої флори (каучуконосних, ефіроносних, фарбувальних і інших корисних рослин).
1932 року приділялася велика увага розробці методів видобутку агар-агару і йоду з філофори Чорного моря — в Одесі побудований завод з виробництву агар-агару.
1934 року ботанічний сад підпорядковано відновленому Одеському університету. Директором саду стає доцент І. О. Власенко. Вся робота ботанічного саду направлена на вивчення і впровадження харчових, лікарських, технічних і ефіромаслічних рослин, вивчаються такі культури, як цитрусові, фейхоа, фісташка, , меліса, майоран та інші. Велика увага приділяється розробці методів вирощування оранжерейної культури лимонів, каучуконосів.
У 1940 році вперше, у зв'язку з 75-річчям університету, надрукована ювілейна збірка із статтями Г. Й. Потапенко «Історія ботанічного саду», Н. З. Жаренко «Про культуру фісташки», І. О. Власенко «Траншейна культура цитрусових» та інші.
Друга світова війна нанесла непоправну втрату колекціям ботанічного саду і лише завдяки зусиллям ентузіастів-ботаніків (Пашута, Пацовський) вдалося зберегти деякі рослини в парку і оранжереї.
Після війни почалася енергійна робота по відновленню ботанічного саду, керувала цією роботою доцент кафедри ботаніки А. З. Жаренко. Науково-дослідна робота скерована на розробку асортименту для озеленення м. Одеси і області. На посаді директора А. З. Жаренко змінив доцент Одеського сільськогосподарського інституту Є. М. Кіркопуло, який вперше на півдні України почав сортовивчення більше 200 сортів персика, що дозволило надалі ввести цю культуру в сортимент плодових культур, що вирощуються в Одеській області. Згодом вирощуванням і розведенням стійких сортів персика займалися О. Г. Фаренюк і Н. Г. Возіанова.
За Є. М. Кіркопуло садом керував доцент біологічного факультету О. О. Титаренко.
З 1961 по 1972 рік директором призначений вчений-лісовод П. Н. Різник. В цей час науковим керівником саду стає професор кафедри ботаніки і фізіології рослин Г. В. Ткаченко.
У цей період в ботанічному саду розроблялися такі науково-дослідні теми:
- «Інтродукція і акліматизація корисних рослин на півдні України» (науковий керівник — А. З. Жаренко, виконавці — Осадча Л. П., Ростеванова Т. К., Шапошникова Л. А., Слюсаревська Н. С.,Філатова С. А.). Дослідження проводилися у напрямку інтродукції і акліматизації декоративних деревно-чагарникових і трав'янистих рослин, представників різних природних флор в умовах Північно-західної частини Причорноморського степу, вивчалися такі рослини, як магнолія, альбіція, кедри гімалайський, атласький і ліванський, , , метасеквоя та інші.
- «Технологія виробництва кенафу в зрошуваних умовах півдня України» (науковий керівник — проф. Ткаченко Г. В., виконавці — Боровик Р. В.,Титаренко Л. А., Хаустова Н. Д.). За темою уточнювалися технології вирощування нової культури для півдня України — кенафу.
Впродовж 1968–1970 рр. проводилися дослідження по вивченню стимуляторів зростання і обміну речовин деяких деревних і чагарникових рослин, а також біологічної активності деяких видів рослин при сумісному вирощуванні (виконавці — Коваленко С. Г., Шпакова В. М., Власова Т. А).
За цей період озеленення міста було передано понад 1 000 кущів троянд, 900 саджанців персика і близько 1 000 екземплярів деревнисто-чагарникових рослин. Ботанічний сад бере активну участь в різних виставках і конференціях, опубліковано більше 50 статей і тез.
Починаючи з 1973 року, ботанічний сад стає активним учасником виставок в Москві та Києві, отримано 18 срібних і бронзових медалей.
Сьогодення
Сьогодні в ботанічному саду Одеського національного університету на Французькому бульварі на площі 16 гектарів розміщено більше 3 000 видів найрізноманітнішого віку. І з кожним роком «населення» зростає. За 190 років з різних куточків земної кулі зібрана і привезена прекрасна колекція.
У зв'язку з тим, що ботанічний сад є навчальним підрозділом біологічного факультету, на його базі щорічно виконуються дипломні і курсові роботи, наукові співробітники саду читають лекції студентам, учням міста й області, готують методичну допомогу, каталог колекційного фонду ботанічного саду.
Щорічно сад відвідують тисячі екскурсантів.
Ювілеї та пам’ятні дати
У 2017 році на державному рівні в Україні відзначався ювілей – 150 років з часу заснування Ботанічного саду Одеського національного університету імені І.І. Мечникова 1867).
Півонія кущова
Весна
Осінь
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
Джерела та посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одеський ботанічний сад |
- Официальный сайт города Одесса. Парки Одеси.(рос.)
- Одесский ботанический сад.(рос.)
 | Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ode skij botani chnij sa d Botanichnij sad Odeskogo nacionalnogo universitetu imeni Illi Mechnikova rozmistivsya na Francuzkomu bulvari Ce sad Odeskogo derzhavnogo universitetu imeni Illi Mechnikova Botanichnij sad Odeskogo nacionalnogo universitetu imeni Illi MechnikovaStarij platan bilya golovnoyi oranzhereyiStarij platan bilya golovnoyi oranzhereyi46 26 30 pn sh 30 46 08 sh d 46 44194400002777456 pn sh 30 768889000027780156 sh d 46 44194400002777456 30 768889000027780156 Koordinati 46 26 30 pn sh 30 46 08 sh d 46 44194400002777456 pn sh 30 768889000027780156 sh d 46 44194400002777456 30 768889000027780156Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Odeska oblast m OdesaPlosha 16 gaZasnovano 1842Operator Odeskij nacionalnij universitetVebstorinka garden onu edu uaOdeskij botanichnij sad Odeska oblast Odeskij botanichnij sad u Vikishovishi Daleko vid osvichenoyi Yevropi viddalenij navit vid rosijskogo svitu cej step pokritij bezlichchyu richok yariv pokritij nezlichennimi kurganami buv spradavna bezlyudnij neobroblenij sluzhiv pritulkom tilki dlya kochovih pastushachih narodiv abo terenom molodeckogo kozactva Cej step v polovini XVII stolittya buv she spravzhnoyu pusteleyu i po deyakih gramotah imenuvalasya Zadniprovskoyu Kurayinoyu Skalkovskij 1850 200 rokiv tomu v Odesi ne bulo zhodnogo dereva Veliku uvagu ozelenennyu mista pridilyali gradonachalniki Dyuk de Rishelye graf Lanzheron Livshin knyaz Voroncov ta inshi Istoriya rozvitku1803 1917 rr Pershij sad buv zakladenij 1803 roku bilya budinku Josipa Deribasa Pershij botanichnij sad v Odesi buv zasnovanij botanikom francuzom Karlom Desmetom v 1819 roci Shob iz stepu stvoriti kvituche misto 1820 roku pri Lanzheroni za plosheyu Kulikove pole buv zakladenij botanichnij sad yakij stav rodonachalnikom parkiv stepovoyi chastini Ukrayini Pershe derevo tut posadiv sam Oleksandr Lanzheron a vsogo cherez dekilka rokiv koli syudi priyihav Pushkin dereva vzhe davali nasilnickij zatinok 1867 roku profesori Cenkovskij i Yanovich klopotali pered rektoratom universitetu pro sporudu nevelikoyi oranzhereyi v universitetskomu dvori Yak pisav A Markevich oranzhereya sho skladayetsya z dvoh zal zbudovana bula v 1867 roci i obijshlasya v 2 tis rubliv ce i buv pochatok botanichnogo sadu U period z 1869 po 1880 rr bulo kuplene i otrimane v podarunok bagato vidiv roslin vidkritogo gruntu yaki roztashovuvalisya v nevelikomu universitetskomu dvori Rozvitku botanichnogo sadu bagato praci i uvaga pridilyav profesor Valc Koli vikladachem botaniki v universiteti stav L V Rejngard vin viprosiv u Opikunskoyi Radi universitetu pid botanichnij sad universitetskij hutir na Malomu Fontani kolishnya dacha Rishelyevskogo liceyu kudi v 1880 roci i buv perevedenij botanichnij sad yakomu v universitetskomu dvori stalo tisne Tut bula pobudovana oranzhereya z dvoh viddilen teplogo i holodnogo vlashtovana sistema roslin Pislya perevodu prof Rejngarda do Harkova 1886 r zaviduvachem sadom stav L A Rishavi fahivec z anatomiyi i fiziologiyi roslin Vin skasuvav sistemu roslin vlashtovanu prof Rejngardom i na ploshi 2 5 desyatini rozbili ryad klumb z grupami roslin bez pevnogo sistematichnogo poryadku sho nalezhat do 53 rodin F Kamenskij 1898 1895 roku na choli botanichnogo sadu stav prof F Kamenskij fahivec v oblasti morfologiyi i sistematiki roslin Do cogo chasu na teritoriyi botanichnogo sadu v oranzhereyah virostalo roslin 904 nomeri v 1074 ekzemplyarah a chagarnikiv i trav 1399 nomeriv v 1523 ekzemplyarah F Kamenskij 1898 Za chas roboti F Kamenskogo v botanichnomu sadu rozshirilisya zv yazki z bagatma botanichnimi sadami svitu roslini i nasinnya postupali z Parizha i Singapura Melburna i Sajgona Berlina i Palermo Budapeshta i Koyimbri ta bagatoh inshih krayin Tilki oranzherejnih roslin majzhe bezkoshtovno bulo otrimano 350 vidiv bilshe 1 000 ekzemplyariv vpershe vijshov katalog roslin dlya obminu z inshimi botanichnimi ustanovami V cej chas botanichnij sad ye peredusim navchalno dopomizhnoyu ustanovoyu universitetu Asignuvannya sho vidilyayutsya na utrimannya botanichnogo sadu postijno znizhuyutsya i na pochatok HH stolittya botanichnij sad postupovo zanepadaye 1902 roku zaviduvachem botanichnogo sadu stav profesor E F Klimenko Persha svitova vijna revolyuciya i gromadyanska vijna naklali svij vidbitok na stan sadu Radyanskij period 1923 roku sad ocholiv fahivec u galuzi morfologiyi i sistematiki roslin institutu narodnoyi osviti profesor D O Svirenko yakij dobivsya perehodu sadu na derzhbyudzhet Do 1926 roku botanichnij sad znahodivsya u vedenni Dityachogo mistechka Odeskogo silskogospodarskogo institutu sho negativno poznachilosya na jogo diyalnosti Pislya priyizdu v 1926 roci do Odesi botanika i mandrivnika prof Lipskogo V I kolishnogo prezidenta Ukrayinskoyi akademiyi nauk botanichnij sad staye samostijnoyu ustanovoyu iz statusom naukovo doslidnogo institutu u vedenni Ukrayinskoyi akademiyi nauk U botanichnomu sadu v cej period buli dvi sekciyi morfologiyi i sistematiki na choli z prof V I Lipskim i anatomiyi i fiziologiyi na choli z prof F M Porodko Botanichnij sad zajmayetsya pitannyami aklimatizaciyi i naturalizaciyi derevnih porid z metoyu yih vprovadzhennya v Prichornomorskomu regioni provodyatsya roboti po poshuku roslinnoyi sirovini miscevoyi flori kauchukonosnih efironosnih farbuvalnih i inshih korisnih roslin 1932 roku pridilyalasya velika uvaga rozrobci metodiv vidobutku agar agaru i jodu z filofori Chornogo morya v Odesi pobudovanij zavod z virobnictvu agar agaru 1934 roku botanichnij sad pidporyadkovano vidnovlenomu Odeskomu universitetu Direktorom sadu staye docent I O Vlasenko Vsya robota botanichnogo sadu napravlena na vivchennya i vprovadzhennya harchovih likarskih tehnichnih i efiromaslichnih roslin vivchayutsya taki kulturi yak citrusovi fejhoa fistashka melisa majoran ta inshi Velika uvaga pridilyayetsya rozrobci metodiv viroshuvannya oranzherejnoyi kulturi limoniv kauchukonosiv U 1940 roci vpershe u zv yazku z 75 richchyam universitetu nadrukovana yuvilejna zbirka iz stattyami G J Potapenko Istoriya botanichnogo sadu N Z Zharenko Pro kulturu fistashki I O Vlasenko Transhejna kultura citrusovih ta inshi Druga svitova vijna nanesla nepopravnu vtratu kolekciyam botanichnogo sadu i lishe zavdyaki zusillyam entuziastiv botanikiv Pashuta Pacovskij vdalosya zberegti deyaki roslini v parku i oranzhereyi Pislya vijni pochalasya energijna robota po vidnovlennyu botanichnogo sadu keruvala ciyeyu robotoyu docent kafedri botaniki A Z Zharenko Naukovo doslidna robota skerovana na rozrobku asortimentu dlya ozelenennya m Odesi i oblasti Na posadi direktora A Z Zharenko zminiv docent Odeskogo silskogospodarskogo institutu Ye M Kirkopulo yakij vpershe na pivdni Ukrayini pochav sortovivchennya bilshe 200 sortiv persika sho dozvolilo nadali vvesti cyu kulturu v sortiment plodovih kultur sho viroshuyutsya v Odeskij oblasti Zgodom viroshuvannyam i rozvedennyam stijkih sortiv persika zajmalisya O G Farenyuk i N G Vozianova Za Ye M Kirkopulo sadom keruvav docent biologichnogo fakultetu O O Titarenko Hvojni roslini na novij teritoriyi Botanichnogo sadu Z 1961 po 1972 rik direktorom priznachenij vchenij lisovod P N Riznik V cej chas naukovim kerivnikom sadu staye profesor kafedri botaniki i fiziologiyi roslin G V Tkachenko U cej period v botanichnomu sadu rozroblyalisya taki naukovo doslidni temi Introdukciya i aklimatizaciya korisnih roslin na pivdni Ukrayini naukovij kerivnik A Z Zharenko vikonavci Osadcha L P Rostevanova T K Shaposhnikova L A Slyusarevska N S Filatova S A Doslidzhennya provodilisya u napryamku introdukciyi i aklimatizaciyi dekorativnih derevno chagarnikovih i trav yanistih roslin predstavnikiv riznih prirodnih flor v umovah Pivnichno zahidnoyi chastini Prichornomorskogo stepu vivchalisya taki roslini yak magnoliya albiciya kedri gimalajskij atlaskij i livanskij metasekvoya ta inshi Tehnologiya virobnictva kenafu v zroshuvanih umovah pivdnya Ukrayini naukovij kerivnik prof Tkachenko G V vikonavci Borovik R V Titarenko L A Haustova N D Za temoyu utochnyuvalisya tehnologiyi viroshuvannya novoyi kulturi dlya pivdnya Ukrayini kenafu Vprodovzh 1968 1970 rr provodilisya doslidzhennya po vivchennyu stimulyatoriv zrostannya i obminu rechovin deyakih derevnih i chagarnikovih roslin a takozh biologichnoyi aktivnosti deyakih vidiv roslin pri sumisnomu viroshuvanni vikonavci Kovalenko S G Shpakova V M Vlasova T A Za cej period ozelenennya mista bulo peredano ponad 1 000 kushiv troyand 900 sadzhanciv persika i blizko 1 000 ekzemplyariv derevnisto chagarnikovih roslin Botanichnij sad bere aktivnu uchast v riznih vistavkah i konferenciyah opublikovano bilshe 50 statej i tez Pochinayuchi z 1973 roku botanichnij sad staye aktivnim uchasnikom vistavok v Moskvi ta Kiyevi otrimano 18 sribnih i bronzovih medalej Sogodennya Sogodni v botanichnomu sadu Odeskogo nacionalnogo universitetu na Francuzkomu bulvari na ploshi 16 gektariv rozmisheno bilshe 3 000 vidiv najriznomanitnishogo viku I z kozhnim rokom naselennya zrostaye Za 190 rokiv z riznih kutochkiv zemnoyi kuli zibrana i privezena prekrasna kolekciya U zv yazku z tim sho botanichnij sad ye navchalnim pidrozdilom biologichnogo fakultetu na jogo bazi shorichno vikonuyutsya diplomni i kursovi roboti naukovi spivrobitniki sadu chitayut lekciyi studentam uchnyam mista j oblasti gotuyut metodichnu dopomogu katalog kolekcijnogo fondu botanichnogo sadu Shorichno sad vidviduyut tisyachi ekskursantiv Yuvileyi ta pam yatni datiU 2017 roci na derzhavnomu rivni v Ukrayini vidznachavsya yuvilej 150 rokiv z chasu zasnuvannya Botanichnogo sadu Odeskogo nacionalnogo universitetu imeni I I Mechnikova 1867 Pivoniya kushovaVesnaOsinPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 22 grudnya 2016 roku 1807 VIII Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2017 roci Dzherela ta posilannyaPortal Sadi i parki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Odeskij botanichnij sad Oficialnyj sajt goroda Odessa Parki Odesi ros Odesskij botanicheskij sad ros Ce nezavershena stattya pro Odesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi