Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Обсерваторія Улугбека (узб. Ulug'bek rasadxonasi) — одна з найзначніших обсерваторій середньовіччя, побудована Улугбеком на пагорбі в околицях Самарканда в 1424-1428 роках.
| Обсерваторія Улугбека | |
|---|---|
| Назва на честь: | Улугбек[1] |
 | |
39°40′28″ пн. ш. 67°00′20″ сх. д. / 39.67444° пн. ш. 67.00556° сх. д.Координати: 39°40′28″ пн. ш. 67°00′20″ сх. д. / 39.67444° пн. ш. 67.00556° сх. д. | |
| Тип | астрономічна обсерваторія |
| Статус спадщини | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і d |
| Країна |  Узбекистан |
| Розташування | Самарканд |
| Тип будівлі | Обсерваторія |
| Площа | 19,5 га і 274 га |
| Засновник | Улугбек |
| Засновано | 1420 |
  Обсерваторія Улугбека (Узбекистан) | |
 Обсерваторія Улугбека у Вікісховищі | |
Опис
Залишки обсерваторії знайшов і дослідив археолог 1908 року. Виявити точний опис місця розташування обсерваторії допомогло вивчення одного з документів XVII століття: дарчу на землі для дервішської обителі. 1948 року експедиція Інституту історії і археології Академії наук Узбецької РСР, керована археологом В. А. Шишкіним (1893—1966), завершила останній етап розкопок, оголивши фрагменти будівлі і фундамент аж до природної скелі.
Згідно зі зробленою реконструкцією, обсерваторія мала вигляд триповерхової циліндричної споруди заввишки 30,4 м і діаметром 46,40 м, і вміщала орієнтований з півночі на південь грандіозний кутомір — секстант (або квадрант) радіусом 40,21 м, на якому проводили вимірювання висоти небесних світил над горизонтом під час їх проходження через небесний меридіан. Прилад відкритий розкопками і добре зберігся в підземній частині. Вважається, що його дуга становила шосту частину кола з робочою частиною від 20° до 80°.
Дуга інструменту обмежена двома бар'єрами, облицьованими мармуром. На кожному градусі кола по мармуру вирізані поділки й цифри. Кожному градусу відповідає інтервал в 70 см. Уздовж бар'єрів йдуть цегляні сходи.
Азимутальні спостереження могли проводити на горизонтальному колі на даху будівлі. В обсерваторії були й інші інструменти, які не збереглися.
В обсерваторії Улугбека працювали такі великі астрономи, як , аль-Каші, . Там до 1437 року було складено Гурганський зідж — каталог зоряного неба, в якому було описано 1018 зір. Там же була визначена тривалість зоряного року: 365 днів, 6 годин, 10 хвилин, 8 секунд (із похибкою + 58 секунд).[][ ]
Історія
Засновник обсерваторії Мухаммад Тарагай Улугбек, онук Тимура (Тамерлана), народився в 1394 році, за 11 років до смерті свого діда. Вчителями царевича були письменник і філософ і великий математик , який згодом багато зробив для обсерваторії. Улугбек з дитинства виявляв великі здібності і інтерес до математики. На нього справили велике враження поїздки разом з Тимуром в султанів[], в Марат і відвідування там Марагінскої обсерваторії, спорудженої перським вченим (1201—1274 роки). Ймовірно, саме там у хлопчика зародився інтерес до астрономії.
Ставши правителем Самарканда, Улугбек розпочав здійснювати свою давню мрію — створення обсерваторії. Головним своїм консультантом в цій великій справі Улугбек назвав Румі. «За допомогою і сприяння вчителя, — пише він, — великого вченого, який несе прапор науки, що вказує шляхи істини і дослідження, Казі-заде Румі розпочали створення обсерваторії».
Обсерваторія — споруда особливого роду, і тут головна роль належала не архітекторові, а дослідникам, що визначали розміщення й розміри вбудованих інструментів, тобто, Улугбеку й Румі. Слід сказати, що ухвалені ними рішення були сміливими й оригінальними[]. Будівництво тривало близько трьох років. До осені 1420 року (за іншими даними — до 1428—1429 років) будівля обсерваторії була готова. Почалася встановлення й вивірка приладів. Цим на прохання Улугбека займався Джамшид Каші — астроном і блискучий математик із Кашана (1373—1430 роки).
Наукова програма обсерваторії була розрахована щонайменше на 30 років (період обертання Сатурна). Державні справи не дозволяли Улугбеку постійно перейматися усіма тонкощами роботи обсерваторії. Але те, що астрономія не була для Улугбека скороминущою примхою, доведено всім його життям. Він постійно опікувався своїм дітищем, був натхненником і науковим керівником усіх основних робіт.
Перші десять років існування обсерваторії нею керував Джамшид Каші. Після його смерті посаду обійняв сімдесятирічний Казі-заде Румі. Але через шість років, 1436 року, Румі теж помер. Для обсерваторії настав критичний час. Улугбек навіть думав припинити спостереження і видати таблиці в необробленому вигляді, але молодий астроном самаркандець Алі Кушчі (1402—1474) зумів налагодити роботу й переконав Улугбека продовжити спостереження.
Іноді пишуть про те, що після вбивства Улугбека 1449 року, обсерваторія припинила існування, а будівля її було зруйнована релігійними фанатиками[]. Дослідження останніх років показали, що це не так. Після Улугбека обсерваторія ще продовжувала працювати 20 років[]. Тільки в 1469 році, після вбивства правителя Самарканда його сином мірзою Султаном Ахмадом, становище вчених настільки погіршилося, що Алі Кушчі з учнями змушений був залишити обсерваторію і перебратися в Герат, де першим міністром держави був видатний поет Сходу і державний діяч тимуридського Хорасана Алішер Навої, який надавав протекцію і підтримував матеріально вчених, мислителів, художників, музикантів і поетів. Незабаром самаркандського астронома запросили в Стамбул. Там він закінчив і видав праці обсерваторії. Астрономічні таблиці, складені в обсерваторії Улугбека, користувалися заслуженою славою на Сході і дуже довго залишалися неперевершеними по точності. В Європі вони були вперше видані в 1650 році[].
Спорожніла будівля обсерваторії стояла ще багато років і лише на початку XVI століття була розібрана на цеглу[].
Література
- Алескеров Ю. Н. Обсерватория Улугбека / Ю. Н. Алескеров; ред. В. А. Шишкин; пер. К. Азиз. — 3-е изд. — Ташкент : Узбекистан, 1970. — 22 с.
- Булатов М. С. Обсерватория Улугбека в Самарканде // Историко-астрономические исследования. Выпуск XVIII. М., 1986. С. 199.
- Турсунов О. С. // Природа. № 2, 2002.
- Щеглов В. П. Вступительная статья [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Гевелий Ян. Описание всего звёздного неба. — Ташкент: Фан, 1968.
- Житомирский С. Самаркандская обсерватория — великое детище Улугбека. [ 13 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Наука и жизнь. № 3, 1995.
- Мирза Мухаммад Хайдар Дуглат «Тарихи Рашиди» [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Fazlıoğlu İ. The Samarqand Mathematical-Astronomical School: A Basis for Ottoman Philosophy and Science // Journal for the History of Arabic Science. — Т. 14. — С. 3—68.
Примітки
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
Посилання
- Обсерватория Улугбека [ 25 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Игорь Можейко (Кир Булычев).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Observatoriya Ulugbeka uzb Ulug bek rasadxonasi odna z najznachnishih observatorij serednovichchya pobudovana Ulugbekom na pagorbi v okolicyah Samarkanda v 1424 1428 rokah Observatoriya UlugbekaNazva na chest Ulugbek 1 39 40 28 pn sh 67 00 20 sh d 39 67444 pn sh 67 00556 sh d 39 67444 67 00556 Koordinati 39 40 28 pn sh 67 00 20 sh d 39 67444 pn sh 67 00556 sh d 39 67444 67 00556Tipastronomichna observatoriyaStatus spadshinichastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d i dKrayina Uzbekistan ISO3166 1 alpha 3 UZB ISO3166 1 cifrovij 860 RoztashuvannyaSamarkandTip budivliObservatoriyaPlosha19 5 ga i 274 gaZasnovnikUlugbekZasnovano1420Observatoriya Ulugbeka Uzbekistan Observatoriya Ulugbeka u VikishovishiOpisZalishki observatoriyi znajshov i doslidiv arheolog 1908 roku Viyaviti tochnij opis miscya roztashuvannya observatoriyi dopomoglo vivchennya odnogo z dokumentiv XVII stolittya darchu na zemli dlya dervishskoyi obiteli 1948 roku ekspediciya Institutu istoriyi i arheologiyi Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR kerovana arheologom V A Shishkinim 1893 1966 zavershila ostannij etap rozkopok ogolivshi fragmenti budivli i fundament azh do prirodnoyi skeli Zgidno zi zroblenoyu rekonstrukciyeyu observatoriya mala viglyad tripoverhovoyi cilindrichnoyi sporudi zavvishki 30 4 m i diametrom 46 40 m i vmishala oriyentovanij z pivnochi na pivden grandioznij kutomir sekstant abo kvadrant radiusom 40 21 m na yakomu provodili vimiryuvannya visoti nebesnih svitil nad gorizontom pid chas yih prohodzhennya cherez nebesnij meridian Prilad vidkritij rozkopkami i dobre zberigsya v pidzemnij chastini Vvazhayetsya sho jogo duga stanovila shostu chastinu kola z robochoyu chastinoyu vid 20 do 80 Duga instrumentu obmezhena dvoma bar yerami oblicovanimi marmurom Na kozhnomu gradusi kola po marmuru virizani podilki j cifri Kozhnomu gradusu vidpovidaye interval v 70 sm Uzdovzh bar yeriv jdut ceglyani shodi Azimutalni sposterezhennya mogli provoditi na gorizontalnomu koli na dahu budivli V observatoriyi buli j inshi instrumenti yaki ne zbereglisya V observatoriyi Ulugbeka pracyuvali taki veliki astronomi yak al Kashi Tam do 1437 roku bulo skladeno Gurganskij zidzh katalog zoryanogo neba v yakomu bulo opisano 1018 zir Tam zhe bula viznachena trivalist zoryanogo roku 365 dniv 6 godin 10 hvilin 8 sekund iz pohibkoyu 58 sekund dzherelo sumnivno obgovoriti IstoriyaZasnovnik observatoriyi Muhammad Taragaj Ulugbek onuk Timura Tamerlana narodivsya v 1394 roci za 11 rokiv do smerti svogo dida Vchitelyami carevicha buli pismennik i filosof i velikij matematik yakij zgodom bagato zrobiv dlya observatoriyi Ulugbek z ditinstva viyavlyav veliki zdibnosti i interes do matematiki Na nogo spravili velike vrazhennya poyizdki razom z Timurom v sultaniv utochniti v Marat i vidviduvannya tam Maraginskoyi observatoriyi sporudzhenoyi perskim vchenim 1201 1274 roki Jmovirno same tam u hlopchika zarodivsya interes do astronomiyi Stavshi pravitelem Samarkanda Ulugbek rozpochav zdijsnyuvati svoyu davnyu mriyu stvorennya observatoriyi Golovnim svoyim konsultantom v cij velikij spravi Ulugbek nazvav Rumi Za dopomogoyu i spriyannya vchitelya pishe vin velikogo vchenogo yakij nese prapor nauki sho vkazuye shlyahi istini i doslidzhennya Kazi zade Rumi rozpochali stvorennya observatoriyi Observatoriya sporuda osoblivogo rodu i tut golovna rol nalezhala ne arhitektorovi a doslidnikam sho viznachali rozmishennya j rozmiri vbudovanih instrumentiv tobto Ulugbeku j Rumi Slid skazati sho uhvaleni nimi rishennya buli smilivimi j originalnimi dzherelo Budivnictvo trivalo blizko troh rokiv Do oseni 1420 roku za inshimi danimi do 1428 1429 rokiv budivlya observatoriyi bula gotova Pochalasya vstanovlennya j vivirka priladiv Cim na prohannya Ulugbeka zajmavsya Dzhamshid Kashi astronom i bliskuchij matematik iz Kashana 1373 1430 roki Naukova programa observatoriyi bula rozrahovana shonajmenshe na 30 rokiv period obertannya Saturna Derzhavni spravi ne dozvolyali Ulugbeku postijno perejmatisya usima tonkoshami roboti observatoriyi Ale te sho astronomiya ne bula dlya Ulugbeka skorominushoyu primhoyu dovedeno vsim jogo zhittyam Vin postijno opikuvavsya svoyim ditishem buv nathnennikom i naukovim kerivnikom usih osnovnih robit Pershi desyat rokiv isnuvannya observatoriyi neyu keruvav Dzhamshid Kashi Pislya jogo smerti posadu obijnyav simdesyatirichnij Kazi zade Rumi Ale cherez shist rokiv 1436 roku Rumi tezh pomer Dlya observatoriyi nastav kritichnij chas Ulugbek navit dumav pripiniti sposterezhennya i vidati tablici v neobroblenomu viglyadi ale molodij astronom samarkandec Ali Kushchi 1402 1474 zumiv nalagoditi robotu j perekonav Ulugbeka prodovzhiti sposterezhennya Inodi pishut pro te sho pislya vbivstva Ulugbeka 1449 roku observatoriya pripinila isnuvannya a budivlya yiyi bulo zrujnovana religijnimi fanatikami dzherelo Doslidzhennya ostannih rokiv pokazali sho ce ne tak Pislya Ulugbeka observatoriya she prodovzhuvala pracyuvati 20 rokiv dzherelo Tilki v 1469 roci pislya vbivstva pravitelya Samarkanda jogo sinom mirzoyu Sultanom Ahmadom stanovishe vchenih nastilki pogirshilosya sho Ali Kushchi z uchnyami zmushenij buv zalishiti observatoriyu i perebratisya v Gerat de pershim ministrom derzhavi buv vidatnij poet Shodu i derzhavnij diyach timuridskogo Horasana Alisher Navoyi yakij nadavav protekciyu i pidtrimuvav materialno vchenih misliteliv hudozhnikiv muzikantiv i poetiv Nezabarom samarkandskogo astronoma zaprosili v Stambul Tam vin zakinchiv i vidav praci observatoriyi Astronomichni tablici skladeni v observatoriyi Ulugbeka koristuvalisya zasluzhenoyu slavoyu na Shodi i duzhe dovgo zalishalisya neperevershenimi po tochnosti V Yevropi voni buli vpershe vidani v 1650 roci dzherelo Sporozhnila budivlya observatoriyi stoyala she bagato rokiv i lishe na pochatku XVI stolittya bula rozibrana na ceglu dzherelo LiteraturaAleskerov Yu N Observatoriya Ulugbeka Yu N Aleskerov red V A Shishkin per K Aziz 3 e izd Tashkent Uzbekistan 1970 22 s Bulatov M S Observatoriya Ulugbeka v Samarkande Istoriko astronomicheskie issledovaniya Vypusk XVIII M 1986 S 199 Tursunov O S Priroda 2 2002 Sheglov V P Vstupitelnaya statya 29 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Gevelij Yan Opisanie vsego zvyozdnogo neba Tashkent Fan 1968 Zhitomirskij S Samarkandskaya observatoriya velikoe detishe Ulugbeka 13 listopada 2016 u Wayback Machine Nauka i zhizn 3 1995 Mirza Muhammad Hajdar Duglat Tarihi Rashidi 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Fazlioglu I The Samarqand Mathematical Astronomical School A Basis for Ottoman Philosophy and Science Journal for the History of Arabic Science T 14 S 3 68 PrimitkiBerry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629PosilannyaObservatoriya Ulugbeka 25 veresnya 2017 u Wayback Machine Igor Mozhejko Kir Bulychev