Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Облога Белграда (1521) — захоплення Белграда турецькими військами під час найбільшої експансії Османської імперії на захід.
| Облога Белграда (1521) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Облога Белграда (1521) | |||||||
| Координати: 44°49′00″ пн. ш. 20°28′00″ сх. д. / 44.81667° пн. ш. 20.46667° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Угорське королівство |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Mihály Móré, Balázs Oláh, Jovan Bat, Vladislav Bardi, Jan Morgaj, Petar Ovčarević | Сулейман I | ||||||
| Військові формування | |||||||
| Невелика кількість, від 400 до 900 чоловік | Від 30 000 до 100 000 чоловік | ||||||
Османський султан Сулейман I після свого сходження на престол в 1520 році поставив собі за першочергову мету завоювання Родосу і Белграда — те, що не вдалось його предку, Мехмеду II Завойовнику (1451—1481). В травні 1521 року Сулейман послав армію на завоювання Белграда. Угорське королівство в той час переживало глибоку кризу і було не в змозі чинити ефективний опір загарбникам.
На відміну від попередніх завоювань, султан вирішив, що цього разу буде основний напрямок атаки зі сторони річки Сави. Для цього турки спочатку зайняли Срем. Захисники Белграда завзято оборонялись, але через малу кількість захисників та брак озброєння вимушені були здати місто 28/29 серпня 1521 року. Падіння Белграда продемонструвала нездатність влади Угорщини протистояти експансіоністській політиці Османської імперії, яка покаже свою перевагу в битві при Мохачі в 1526 році. Після поразки і краху угорської держави на авансцену боротьби християнського світу з османським наступом на Європу стане Габсбурзька монархія, до складу якої буде включена й Угорщина. Під владу християн Белград перейде тільки в 1688 році, коли Максиміліан Баварський завоює його.
Ситуація в Угорщині
Коли в 1520 році до влади в Османській імперії прийшов син Селіма I Сулейман, Угорщина лежала в руїнах. Угорське дворянство було розділено на ряд партій, в країні не було сильної центральної влади, яка могла б організувати оборону країни. Влада угорського короля Лайоша II була ослаблена численними конфліктами. Дрібне дворянство протистояло вищій знаті, воєвода Трансільванії Януш Запольяї, один з найбагатших дворян свого часу, був у відкритій опозиції до і без того слабкого режиму короля Лайоша II. Фракція, яка підтримувала трансільванського князя, перебувала у постійному конфлікті з придворними колами. Сам король був маріонеткою в руках свого оточення. Він часто не мав коштів навіть на своє утримання. У цих умовах не було можливості організувати оборону південних кордонів і вести військові дії.
На відміну від облоги 1456 року, під час навали Сулеймана в Угорщині не знайшлось нового Яноша Гуняді, який зміг би взяти на себе відповідальність за оборону країни від турків. Дорога вглиб країни була відкрита. Роки відсутності турботи про південні кордони дуже швидко обернулись проти Угорщини. Напівпорожні прикордонні міста без запасів їжі, зброї і дисциплінованого війська не змогли врятувати стіни, успадковані від минулих часів, що було відомо османському султанові. Офіційно Угорщина залишилася практично осторонь подій літа 1521 року. Вона була просто спостерігачем неминучого турецького вторгнення, майже ніхто не чинив опору.
До початку кампанії новий султан був готовий відновити перемир'я з Угорщиною, яке уклав його батько 1519 року. З цією метою султан направив посла до угорського короля. Проте посол був дуже погано прийнятий при угорському дворі. Він був фактично ув'язнений. Таке ставлення до свого посланця султан використав як привід для початку військових дій.
Військові приготування турків були відомі при угорському дворі. Навесні 1521 року було скликано Державні Збори, щоб організувати оборону країни, проте дієвих результатів вони не принесли. Минав час, а Белград і Шабац не отримали навіть найнеобхіднішого військового спорядження та солдатів. Король розвинув жваву дипломатичну діяльність, щоб отримати допомогу з-за кордону. Заклики про допомогу були відправлені багатьом європейським правителям: Папі Льву X, Венеції, німецькому кайзеру, королю Польщі, і навіть правителям Англії та Португалії. Особливо угорський король сподівався отримати допомогу від свого дядька, польського короля Сигізмунда, який дійсно був готовий допомогти Угорщині. Проте турки організували татарський напад на Польщу, через що польський король не зміг прийти на допомогу угорцям. Сподівання на іноземну допомогу виявилося абсолютно даремним. Західні правителі завжди були втягнуті в конфлікти, набагато важливіші для них, ніж загальнохристиянська боротьба з турками. В Німеччині поширювалось вчення Лютера; війна між іспанським королем Карлом V і французьким королем Франциском I займала увагу майже всіх країн Європи. Події на Дунаї здавались далекими і неважливим порівняно з великими європейськими подіями. Угорщина залишилась сама.
Становище Белграда
Як і інші прикордонні угорські фортеці, Белград в 1521 році був у надзвичайно занедбаному стані. Військовий гарнізон був нечисельним і недостатнім для серйозної оборони. Влітку 1521 року у Белграді виявилося всього кілька сотень солдатів — за різними джерелами, від 400 до 900 солдатів. Активну участь в обороні міста взяли його мешканці, проте це лише на деякий час відклало падіння Белграда.
Гарнізон місяцями не отримував заробітну плату. Наймані війська перетворились на недисциплінований натовп. Через неотримання платні річкова флотилія не взяла участі в обороні. Белград був абсолютно не готовий до тривалої облоги. Не вистачало зброї, пороху та іншого військового спорядження. Комендант Белграді, Франьо Хадерварі (серб. Фрањо Хадервари) в квітні і травні 1521 року позичив гроші, щоб підготувати місто до оборони, але ці кошти не потрапили до Белграда. Нестача продовольство призвела до голоду, що вразив і солдатів і мешканців міста. Ці труднощі полегшили справу туркам.
На додачу до всіх труднощів, Белград мав проблеми з командуванням. За посаду командувача сперечались Франьо Хадерварі та Валентин Терек. Реально обороною керував Михайло Мора (серб. Михаило Мора), заступник Хадерварі, який, за оцінками сучасників та самого короля, був недостойний займаної посади і не зміг організувати оборони.
Турецькі війська
У другій половині травня 1521 року турецька армія вирушила з околиць Константинополя. По дорозі до них приєдналися нові війська. Турецьку армію очолював особисто султан, з ним були найкращі його полководці: Пірі-Паша, Мустафа-Паша, Ахмед-Паша, Балі-бег, Хусрев-бег та інші. Було зібрані та споряджені велика сухопутна армія та флот. Кораблі з Чорного моря Дунаєм досягли Белграда.
Кількість турків, найімовірніше, становила 100 000 чоловік, і тільки близько 30 000 з них були солдатами. Причому кількість вояків зменшилась через спалахи кишкових захворювань. Таким чином, число турецьких військ не було особливо великим. Турецька армія була добре споряджена. У неї було достатньо всіх видів зброї і військового спорядження. Значну частина турецької армії складала артилерія. Армія мала достатні запаси продовольства, і без проблем поповнювала їх в завойованих частинах Сербії, Мачви та Срему.
Початок бойових дій
Напад на Белград був ретельно спланований. Головному удару передувало вторгнення турецьких військ у Трансільванію в червні 1521 року, а також у Хорватію та Боснію. Татарське вторгнення в Польщу також було частиною цього плану.
Турецька армія захопила Ніш та Крушевац. Головні сили турків підійшли до фортеці Шабаца. Турецькими військами командував Ахмед-паша. Гарнізон мужньо оборонявся, але через малочисельність та погане спорядження не зміг довго чинити опір. Після захоплення міста султан наказав збудувати понтонний міст через Саву, через який турецькі війська потрапили в Срем.
В той час як султан воював під Шабацом та захоплював Срем, на початку липня турецькі війська під командуванням Пірі-паші підійшли до Белграда. Після тривалого артилерійського обстрілу була захоплена фортеця Земун. Белград був повністю оточений. Турки спрямували вогонь артилерії на стіни белградської фортеці, намагаючись пробити мури. Захисники організували контратаку, але не змогли нейтралізувати ворожу артилерію.
Було очевидно, що Угорщина не зможе захистити Белград. Угорські дворяни не хотіли воювати з турками. Найкращий угорський воєначальник Януш Запольяї займав вичікувальну позицію. Лайош II з невеликим військом виїхав на південь. Проте, поки він очікував, доки до нього приєднаються інші війська, було вже запізно.
Облога та падіння міста
На відміну від попередніх спроб завоювання Белграда, головний удар в 1521 році був зі сторони Срему і, відповідно, Сави. Турки також побачили, що з того боку стіни були одинарні, в той час, як з інших боків вони були подвійні. У серпні 1521 року Белград був повністю оточений. На лівому фланзі розташувався Мустафа-паша, якому підпорядковувався командир яничарів, на правому фланзі розташовувався Пірі-паша. Турецька кавалерія розташовувалась на сремському узбережжі та на Великому ратному острові.
Бомбардування Белграда, яке почалось в червні, з підвищеною інтенсивністю продовжувалось протягом серпня. Турецькі гармати були вкопані в землю, щоб захистити обслугу від вогню захисників. На початку серпня турки розпочали штурм міста. Міські стіни були сильно пошкоджені. У запеклому бою, який відбувся 2 серпня, загинуло від 500 до 600 нападників, але атака була відбита.
Наступного дня, 3 серпня турки спрямували атаку на нижнє місто, яке було найслабшим місцем оборони. Незважаючи на запеклі бої, і ця турецька атака була відбита. Після цієї невдачі султан вирішив провести деяку підготовку. Він наказав Ахмед-паші перемістити гармати на Великий ратний острів і звідти обстрілювати стіни, які були в цьому місці найслабшими. Турки також розпочали будівництво понтонного моста через ріку.
Підготовка до штурму розпочалась 7 серпня. Вночі турецькі війська наблизилися до стін. 8 серпня розпочався загальний штурм. Турки атакували місто з трьох сторін: від берега Сави (Пірі-паша), з берега Дунаю (Мустафа-паша) і фронтальної сторони (Ахмед-паша). Захисників було занадто мало, щоб успішно оборонятись з усіх боків. Турки увірвалися в місто і захопили його після запеклого одноденного бою.
У той же день яничари кинулися на Верхнє місто, але були відбиті. Наступного дня тривав обстріл міста. Турки перетягли гармати в Нижнє місто, щоб підвищити ефективність бомбардування, а одну гармату встановили на вежу францисканського монастиря. Захисники намагались знищити її, але не змогли зробити цього. Турецькі лучники обстрілювали місто запаленими стрілами, які спричинили низку пожеж. Частина з й так невеликого числа оборонців займалась гасінням пожеж.
16 серпня Ахмед-паша розпочав новий штурм. Турки рішуче атакували, вилазячи на стіни, але захисники, незважаючи на сильний натиск, зуміли відбити напад.
Так як Нижнє місто було зайняте, турки вирили підземелля для того, щоб підірвати стіни. Розташування Верхнього міста був зручне для цієї операції, тому що воно було розташоване на пагорбі. Як тільки якась частина стіни була зруйнована, турки кинулись на штурм.
17 серпня після дванадцятиденного будівництва був завершений міст через Саву. Ситуація в місті різко погіршилась. 24 серпня почались перші втечі з міста. 25 серпня захисники розпочали переговори про здачу міста, але оскільки вони вимагали кількаденного перемир'я, турки відкинули цю пропозицію. 26 та 27 серпня розпочався новий турецький штурм. Оскільки захисники зрозуміли, що надії на допомогу короля марні, то єдиний вихід — здати місто. Наступного дня, 28 серпня місто капітулювало.
Наслідки
У здачі міста угорці звинуватили сербів, заявляючи про зраду. Хоча переговори про капітуляцію вели угорські воєначальники. Місто здалося тільки тоді, коли забракло засобів для боротьби. Белградський гарнізон разом з громадянами витримали майже двомісячну облогу. Після капітуляції угорці були звільнені, в той час як серби були депортовані в Константинополь.
29 серпня в місто увійшли яничари, в той же час християни залишають місто. Передача міста відбулась дуже швидко. Угорці були вислані в Сланкамен, де, за деякими переказами, були страчені Балі-бегом. Невідома кількість загиблих, і чи знав султан про це.
Сербському населенню було заборонено залишатись в Белграді. Султан наказав відправити сербських захисників в Константинополь. 10 вересня серби рушили в дорогу. За погодженням з турками вони взяли з собою священні реліквії — мощі Святої Параскеви П'ятниці, мощі цариці Феофанії та ікону Пресвятої Богородиці. Сліди сербських переселенців в Константинополі губляться, але певні ознаки вказують, що їх число було невеликим. Про їх перебування свідчить той факт, що одні з воріт Константинополя на мурах Феодосія в той час мали назву белградські.
Місцева легенда свідчить, що султан переселив сербів з Белграда в Константинополь, щоб налагодити систему водопостачання, яка залишилась від візантійських часів. Вона була схожа на белградську, яка працювала бездоганно.
Турецький Белград
Коли 30 серпня султан увійшов в Белград, він негайно наказав перебудувати на мечеть церкву в Нижньому місті. Незабаром інші церкви спіткала та ж доля, і турки взялись за реконструкцію замку. Місто було добре оснащене зброєю, його гарнізон становив три тисячі солдатів. Першим начальником турецького Белграда був Балі-бег, який був також губернатором смедеревського санджака та белградської мухафази.
Звістку про падіння Белграда угорська влада тримала в найсуворішій таємниці, щоб виграти час для дій у відповідь, проте повернути Белград вже було неможливо. За падіння Белграду покарали Франьо Хадерварі та Валентина Терека, конфіскувавши все їхнє майно. Падіння Белграда, найважливішого угорського укріплення на південному кордоні королівства було початком катастрофи Угорщини та османської навали до Центральної Європи.
Джерела
- Група аутора, Историја Београда. Стари, средњи и нови век, уредник Васа Чубриловић, Београд 1974.
- Јованка Калић|Јованка Калић-Мијушковић, Београд у средњем веку, Београд, 1967.
- Глигорије Елезовић|Г. Елезовић — Г. Шкриванић, Како су Турци после више опсада заузели Београд, Зборник за источњачку историјску и књижевну грађу, издање САН, 1956.
- М. Илић-Агапова, Илустрована историја Београда, Београд 1933.
- Алекса Ивић|, Историја Срба у Угарској 1459—1690, Загреб 1914.
Посилання
- (серб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Belgrada Obloga Belgrada 1521 zahoplennya Belgrada tureckimi vijskami pid chas najbilshoyi ekspansiyi Osmanskoyi imperiyi na zahid Obloga Belgrada 1521 Obloga Belgrada 1521 Obloga Belgrada 1521 Koordinati 44 49 00 pn sh 20 28 00 sh d 44 81667 pn sh 20 46667 sh d 44 81667 20 46667 Data cherven 1521 roku 28 29 serpnya 1521 roku Misce Belgrad Rezultat Peremoga turkiv Zahoplennya Belgrada Storoni Ugorske korolivstvo Osmanska imperiya Komanduvachi Mihaly More Balazs Olah Jovan Bat Vladislav Bardi Jan Morgaj Petar Ovcarevic Sulejman I Vijskovi formuvannya Nevelika kilkist vid 400 do 900 cholovik Vid 30 000 do 100 000 cholovik Osmanskij sultan Sulejman I pislya svogo shodzhennya na prestol v 1520 roci postaviv sobi za pershochergovu metu zavoyuvannya Rodosu i Belgrada te sho ne vdalos jogo predku Mehmedu II Zavojovniku 1451 1481 V travni 1521 roku Sulejman poslav armiyu na zavoyuvannya Belgrada Ugorske korolivstvo v toj chas perezhivalo gliboku krizu i bulo ne v zmozi chiniti efektivnij opir zagarbnikam Na vidminu vid poperednih zavoyuvan sultan virishiv sho cogo razu bude osnovnij napryamok ataki zi storoni richki Savi Dlya cogo turki spochatku zajnyali Srem Zahisniki Belgrada zavzyato oboronyalis ale cherez malu kilkist zahisnikiv ta brak ozbroyennya vimusheni buli zdati misto 28 29 serpnya 1521 roku Padinnya Belgrada prodemonstruvala nezdatnist vladi Ugorshini protistoyati ekspansionistskij politici Osmanskoyi imperiyi yaka pokazhe svoyu perevagu v bitvi pri Mohachi v 1526 roci Pislya porazki i krahu ugorskoyi derzhavi na avanscenu borotbi hristiyanskogo svitu z osmanskim nastupom na Yevropu stane Gabsburzka monarhiya do skladu yakoyi bude vklyuchena j Ugorshina Pid vladu hristiyan Belgrad perejde tilki v 1688 roci koli Maksimilian Bavarskij zavoyuye jogo Situaciya v UgorshiniKoli v 1520 roci do vladi v Osmanskij imperiyi prijshov sin Selima I Sulejman Ugorshina lezhala v ruyinah Ugorske dvoryanstvo bulo rozdileno na ryad partij v krayini ne bulo silnoyi centralnoyi vladi yaka mogla b organizuvati oboronu krayini Vlada ugorskogo korolya Lajosha II bula oslablena chislennimi konfliktami Dribne dvoryanstvo protistoyalo vishij znati voyevoda Transilvaniyi Yanush Zapolyayi odin z najbagatshih dvoryan svogo chasu buv u vidkritij opoziciyi do i bez togo slabkogo rezhimu korolya Lajosha II Frakciya yaka pidtrimuvala transilvanskogo knyazya perebuvala u postijnomu konflikti z pridvornimi kolami Sam korol buv marionetkoyu v rukah svogo otochennya Vin chasto ne mav koshtiv navit na svoye utrimannya U cih umovah ne bulo mozhlivosti organizuvati oboronu pivdennih kordoniv i vesti vijskovi diyi Na vidminu vid oblogi 1456 roku pid chas navali Sulejmana v Ugorshini ne znajshlos novogo Yanosha Gunyadi yakij zmig bi vzyati na sebe vidpovidalnist za oboronu krayini vid turkiv Doroga vglib krayini bula vidkrita Roki vidsutnosti turboti pro pivdenni kordoni duzhe shvidko obernulis proti Ugorshini Napivporozhni prikordonni mista bez zapasiv yizhi zbroyi i disciplinovanogo vijska ne zmogli vryatuvati stini uspadkovani vid minulih chasiv sho bulo vidomo osmanskomu sultanovi Oficijno Ugorshina zalishilasya praktichno ostoron podij lita 1521 roku Vona bula prosto sposterigachem neminuchogo tureckogo vtorgnennya majzhe nihto ne chiniv oporu Do pochatku kampaniyi novij sultan buv gotovij vidnoviti peremir ya z Ugorshinoyu yake uklav jogo batko 1519 roku Z ciyeyu metoyu sultan napraviv posla do ugorskogo korolya Prote posol buv duzhe pogano prijnyatij pri ugorskomu dvori Vin buv faktichno uv yaznenij Take stavlennya do svogo poslancya sultan vikoristav yak privid dlya pochatku vijskovih dij Vijskovi prigotuvannya turkiv buli vidomi pri ugorskomu dvori Navesni 1521 roku bulo sklikano Derzhavni Zbori shob organizuvati oboronu krayini prote diyevih rezultativ voni ne prinesli Minav chas a Belgrad i Shabac ne otrimali navit najneobhidnishogo vijskovogo sporyadzhennya ta soldativ Korol rozvinuv zhvavu diplomatichnu diyalnist shob otrimati dopomogu z za kordonu Zakliki pro dopomogu buli vidpravleni bagatom yevropejskim pravitelyam Papi Lvu X Veneciyi nimeckomu kajzeru korolyu Polshi i navit pravitelyam Angliyi ta Portugaliyi Osoblivo ugorskij korol spodivavsya otrimati dopomogu vid svogo dyadka polskogo korolya Sigizmunda yakij dijsno buv gotovij dopomogti Ugorshini Prote turki organizuvali tatarskij napad na Polshu cherez sho polskij korol ne zmig prijti na dopomogu ugorcyam Spodivannya na inozemnu dopomogu viyavilosya absolyutno daremnim Zahidni praviteli zavzhdi buli vtyagnuti v konflikti nabagato vazhlivishi dlya nih nizh zagalnohristiyanska borotba z turkami V Nimechchini poshiryuvalos vchennya Lyutera vijna mizh ispanskim korolem Karlom V i francuzkim korolem Franciskom I zajmala uvagu majzhe vsih krayin Yevropi Podiyi na Dunayi zdavalis dalekimi i nevazhlivim porivnyano z velikimi yevropejskimi podiyami Ugorshina zalishilas sama Stanovishe BelgradaYak i inshi prikordonni ugorski forteci Belgrad v 1521 roci buv u nadzvichajno zanedbanomu stani Vijskovij garnizon buv nechiselnim i nedostatnim dlya serjoznoyi oboroni Vlitku 1521 roku u Belgradi viyavilosya vsogo kilka soten soldativ za riznimi dzherelami vid 400 do 900 soldativ Aktivnu uchast v oboroni mista vzyali jogo meshkanci prote ce lishe na deyakij chas vidklalo padinnya Belgrada Garnizon misyacyami ne otrimuvav zarobitnu platu Najmani vijska peretvorilis na nedisciplinovanij natovp Cherez neotrimannya platni richkova flotiliya ne vzyala uchasti v oboroni Belgrad buv absolyutno ne gotovij do trivaloyi oblogi Ne vistachalo zbroyi porohu ta inshogo vijskovogo sporyadzhennya Komendant Belgradi Frano Hadervari serb Fraњo Hadervari v kvitni i travni 1521 roku pozichiv groshi shob pidgotuvati misto do oboroni ale ci koshti ne potrapili do Belgrada Nestacha prodovolstvo prizvela do golodu sho vraziv i soldativ i meshkanciv mista Ci trudnoshi polegshili spravu turkam Na dodachu do vsih trudnoshiv Belgrad mav problemi z komanduvannyam Za posadu komanduvacha sperechalis Frano Hadervari ta Valentin Terek Realno oboronoyu keruvav Mihajlo Mora serb Mihailo Mora zastupnik Hadervari yakij za ocinkami suchasnikiv ta samogo korolya buv nedostojnij zajmanoyi posadi i ne zmig organizuvati oboroni Turecki vijskaU drugij polovini travnya 1521 roku turecka armiya virushila z okolic Konstantinopolya Po dorozi do nih priyednalisya novi vijska Turecku armiyu ocholyuvav osobisto sultan z nim buli najkrashi jogo polkovodci Piri Pasha Mustafa Pasha Ahmed Pasha Bali beg Husrev beg ta inshi Bulo zibrani ta sporyadzheni velika suhoputna armiya ta flot Korabli z Chornogo morya Dunayem dosyagli Belgrada Kilkist turkiv najimovirnishe stanovila 100 000 cholovik i tilki blizko 30 000 z nih buli soldatami Prichomu kilkist voyakiv zmenshilas cherez spalahi kishkovih zahvoryuvan Takim chinom chislo tureckih vijsk ne bulo osoblivo velikim Turecka armiya bula dobre sporyadzhena U neyi bulo dostatno vsih vidiv zbroyi i vijskovogo sporyadzhennya Znachnu chastina tureckoyi armiyi skladala artileriya Armiya mala dostatni zapasi prodovolstva i bez problem popovnyuvala yih v zavojovanih chastinah Serbiyi Machvi ta Sremu Pochatok bojovih dijNapad na Belgrad buv retelno splanovanij Golovnomu udaru pereduvalo vtorgnennya tureckih vijsk u Transilvaniyu v chervni 1521 roku a takozh u Horvatiyu ta Bosniyu Tatarske vtorgnennya v Polshu takozh bulo chastinoyu cogo planu Turecka armiya zahopila Nish ta Krushevac Golovni sili turkiv pidijshli do forteci Shabaca Tureckimi vijskami komanduvav Ahmed pasha Garnizon muzhno oboronyavsya ale cherez malochiselnist ta pogane sporyadzhennya ne zmig dovgo chiniti opir Pislya zahoplennya mista sultan nakazav zbuduvati pontonnij mist cherez Savu cherez yakij turecki vijska potrapili v Srem V toj chas yak sultan voyuvav pid Shabacom ta zahoplyuvav Srem na pochatku lipnya turecki vijska pid komanduvannyam Piri pashi pidijshli do Belgrada Pislya trivalogo artilerijskogo obstrilu bula zahoplena fortecya Zemun Belgrad buv povnistyu otochenij Turki spryamuvali vogon artileriyi na stini belgradskoyi forteci namagayuchis probiti muri Zahisniki organizuvali kontrataku ale ne zmogli nejtralizuvati vorozhu artileriyu Bulo ochevidno sho Ugorshina ne zmozhe zahistiti Belgrad Ugorski dvoryani ne hotili voyuvati z turkami Najkrashij ugorskij voyenachalnik Yanush Zapolyayi zajmav vichikuvalnu poziciyu Lajosh II z nevelikim vijskom viyihav na pivden Prote poki vin ochikuvav doki do nogo priyednayutsya inshi vijska bulo vzhe zapizno Obloga ta padinnya mistaNa vidminu vid poperednih sprob zavoyuvannya Belgrada golovnij udar v 1521 roci buv zi storoni Sremu i vidpovidno Savi Turki takozh pobachili sho z togo boku stini buli odinarni v toj chas yak z inshih bokiv voni buli podvijni U serpni 1521 roku Belgrad buv povnistyu otochenij Na livomu flanzi roztashuvavsya Mustafa pasha yakomu pidporyadkovuvavsya komandir yanichariv na pravomu flanzi roztashovuvavsya Piri pasha Turecka kavaleriya roztashovuvalas na sremskomu uzberezhzhi ta na Velikomu ratnomu ostrovi Bombarduvannya Belgrada yake pochalos v chervni z pidvishenoyu intensivnistyu prodovzhuvalos protyagom serpnya Turecki garmati buli vkopani v zemlyu shob zahistiti obslugu vid vognyu zahisnikiv Na pochatku serpnya turki rozpochali shturm mista Miski stini buli silno poshkodzheni U zapeklomu boyu yakij vidbuvsya 2 serpnya zaginulo vid 500 do 600 napadnikiv ale ataka bula vidbita Nastupnogo dnya 3 serpnya turki spryamuvali ataku na nizhnye misto yake bulo najslabshim miscem oboroni Nezvazhayuchi na zapekli boyi i cya turecka ataka bula vidbita Pislya ciyeyi nevdachi sultan virishiv provesti deyaku pidgotovku Vin nakazav Ahmed pashi peremistiti garmati na Velikij ratnij ostriv i zvidti obstrilyuvati stini yaki buli v comu misci najslabshimi Turki takozh rozpochali budivnictvo pontonnogo mosta cherez riku Pidgotovka do shturmu rozpochalas 7 serpnya Vnochi turecki vijska nablizilisya do stin 8 serpnya rozpochavsya zagalnij shturm Turki atakuvali misto z troh storin vid berega Savi Piri pasha z berega Dunayu Mustafa pasha i frontalnoyi storoni Ahmed pasha Zahisnikiv bulo zanadto malo shob uspishno oboronyatis z usih bokiv Turki uvirvalisya v misto i zahopili jogo pislya zapeklogo odnodennogo boyu U toj zhe den yanichari kinulisya na Verhnye misto ale buli vidbiti Nastupnogo dnya trivav obstril mista Turki peretyagli garmati v Nizhnye misto shob pidvishiti efektivnist bombarduvannya a odnu garmatu vstanovili na vezhu franciskanskogo monastirya Zahisniki namagalis znishiti yiyi ale ne zmogli zrobiti cogo Turecki luchniki obstrilyuvali misto zapalenimi strilami yaki sprichinili nizku pozhezh Chastina z j tak nevelikogo chisla oboronciv zajmalas gasinnyam pozhezh 16 serpnya Ahmed pasha rozpochav novij shturm Turki rishuche atakuvali vilazyachi na stini ale zahisniki nezvazhayuchi na silnij natisk zumili vidbiti napad Tak yak Nizhnye misto bulo zajnyate turki virili pidzemellya dlya togo shob pidirvati stini Roztashuvannya Verhnogo mista buv zruchne dlya ciyeyi operaciyi tomu sho vono bulo roztashovane na pagorbi Yak tilki yakas chastina stini bula zrujnovana turki kinulis na shturm 17 serpnya pislya dvanadcyatidennogo budivnictva buv zavershenij mist cherez Savu Situaciya v misti rizko pogirshilas 24 serpnya pochalis pershi vtechi z mista 25 serpnya zahisniki rozpochali peregovori pro zdachu mista ale oskilki voni vimagali kilkadennogo peremir ya turki vidkinuli cyu propoziciyu 26 ta 27 serpnya rozpochavsya novij tureckij shturm Oskilki zahisniki zrozumili sho nadiyi na dopomogu korolya marni to yedinij vihid zdati misto Nastupnogo dnya 28 serpnya misto kapitulyuvalo NaslidkiU zdachi mista ugorci zvinuvatili serbiv zayavlyayuchi pro zradu Hocha peregovori pro kapitulyaciyu veli ugorski voyenachalniki Misto zdalosya tilki todi koli zabraklo zasobiv dlya borotbi Belgradskij garnizon razom z gromadyanami vitrimali majzhe dvomisyachnu oblogu Pislya kapitulyaciyi ugorci buli zvilneni v toj chas yak serbi buli deportovani v Konstantinopol 29 serpnya v misto uvijshli yanichari v toj zhe chas hristiyani zalishayut misto Peredacha mista vidbulas duzhe shvidko Ugorci buli vislani v Slankamen de za deyakimi perekazami buli stracheni Bali begom Nevidoma kilkist zagiblih i chi znav sultan pro ce Serbskomu naselennyu bulo zaboroneno zalishatis v Belgradi Sultan nakazav vidpraviti serbskih zahisnikiv v Konstantinopol 10 veresnya serbi rushili v dorogu Za pogodzhennyam z turkami voni vzyali z soboyu svyashenni relikviyi moshi Svyatoyi Paraskevi P yatnici moshi carici Feofaniyi ta ikonu Presvyatoyi Bogorodici Slidi serbskih pereselenciv v Konstantinopoli gublyatsya ale pevni oznaki vkazuyut sho yih chislo bulo nevelikim Pro yih perebuvannya svidchit toj fakt sho odni z vorit Konstantinopolya na murah Feodosiya v toj chas mali nazvu belgradski Misceva legenda svidchit sho sultan pereseliv serbiv z Belgrada v Konstantinopol shob nalagoditi sistemu vodopostachannya yaka zalishilas vid vizantijskih chasiv Vona bula shozha na belgradsku yaka pracyuvala bezdoganno Tureckij BelgradKoli 30 serpnya sultan uvijshov v Belgrad vin negajno nakazav perebuduvati na mechet cerkvu v Nizhnomu misti Nezabarom inshi cerkvi spitkala ta zh dolya i turki vzyalis za rekonstrukciyu zamku Misto bulo dobre osnashene zbroyeyu jogo garnizon stanoviv tri tisyachi soldativ Pershim nachalnikom tureckogo Belgrada buv Bali beg yakij buv takozh gubernatorom smederevskogo sandzhaka ta belgradskoyi muhafazi Zvistku pro padinnya Belgrada ugorska vlada trimala v najsuvorishij tayemnici shob vigrati chas dlya dij u vidpovid prote povernuti Belgrad vzhe bulo nemozhlivo Za padinnya Belgradu pokarali Frano Hadervari ta Valentina Tereka konfiskuvavshi vse yihnye majno Padinnya Belgrada najvazhlivishogo ugorskogo ukriplennya na pivdennomu kordoni korolivstva bulo pochatkom katastrofi Ugorshini ta osmanskoyi navali do Centralnoyi Yevropi DzherelaGrupa autora Istoriјa Beograda Stari sredњi i novi vek urednik Vasa Chubriloviћ Beograd 1974 Јovanka Kaliћ Јovanka Kaliћ Miјushkoviћ Beograd u sredњem veku Beograd 1967 Gligoriјe Elezoviћ G Elezoviћ G Shkrivaniћ Kako su Turci posle vishe opsada zauzeli Beograd Zbornik za istochњachku istoriјsku i kњizhevnu graђu izdaњe SAN 1956 M Iliћ Agapova Ilustrovana istoriјa Beograda Beograd 1933 Aleksa Iviћ Istoriјa Srba u Ugarskoј 1459 1690 Zagreb 1914 Posilannya serb