Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нідерла́ндська Револю́ція (нід. Tachtigjarige Oorlog; ісп. Guerra de los Ochenta Años — Вісімдесятирічна війна, в радянській історіографії — Нідерландська буржуазна революція) — повстання сімнадцяти провінцій у боротьбі за незалежність від Іспанської імперії. У результаті повстання була визнана незалежність Семи Об'єднаних провінцій. Області, відомі нині як Бельгія та Люксембург (ті з сімнадцяти провінцій, які залишилися під правлінням Габсбургів), отримали назву Південних Нідерландів. Першим лідером революції був Вільгельм Оранський. Нідерландська революція стала одним з перших успішних повстань у Європі та призвела до появи перших європейських республік сучасного часу.
| Нідерландська революція | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зняття облоги з Лейдена | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Республіка Об'єднаних провінцій |  Іспанська імперія | ||||||
Спочатку Іспанії вдавалося стримувати сили ополчення. Однак у 1572 р. повстанці (гези) захопили Брілле, і спалахнуло повстання. Північні провінції здобули незалежність спочатку de facto — фактично, а у 1648 р. de juré — юридично. Під час революції Голландська республіка швидко зростала, стаючи світовою силою завдяки торговим суднам, економіці та науці, які швидко розвивалися, а також культурному розвитку.
Південні Нідерланди (сучасна територія Бельгії, Люксембургу та північної Франції) певний час залишалися під владою Іспанії. Однак, тривалий гніт Іспанії на півдні став причиною втечі фінансової, інтелектуальної та культурної еліти на північ, що сприяло успіху голландської республіки. До кінця війни у 1648 р. велика частина території Південних Нідерландів була захоплена Францією, яка під керівництвом кардинала Рішельє та Людовика XIII вступила в союз із голландською республікою у боротьбі проти Іспанії у 1630-х роках.
Перший етап конфлікту полягав у боротьбі Нідерландів за незалежність. Однак у центрі вже наступного етапу було офіційне оголошення де-факто незалежних Об'єднаних провінцій. Цей етап збігся з підйомом голландської республіки, як потужної сили, і становленням Нідерландської колоніальної імперії.
Передісторія
Карл V отримав Нідерланди у спадок від свого батька Філіпа I Вродливого, а від матері Хуани— Іспанію. Сам Карл V народився на території тодішніх Нідерландів, у місті Гент. 1549 року він видав Прагматичну санкцію, за якою Сімнадцять провінцій виділялися зі складу Священної Римської імперії і ставали спадковими володіннями Габсбургів. У 1555 р. він зрікається Нідерландів на користь свого сина Філіпа II, а у 1556 р. і від іспанської корони. Неврожай 1566, підвищення податків, нетерпимість до протестантизму, породили реакцію у вигляді іконоборницького повстання, яке було спровоковано протестантськими агітаторами. У той момент штатгальтером Нідерландів була Маргарита Пармська. Однак у 1567 р. іспанський король посилає до Нідерландів із широкими повноваженнями герцога Альбу, чиї «антикризові» заходи буквально підривають країну.
Оподаткування
Фландрія була багатим регіоном, який тривалий час знаходився під владою французьких королів. Інші регіони Нідерландів в рамках імперії також перетворилися на багаті регіони з розвинутим підприємництвом. Імперія Карла V стала світовою, з великими американськими та європейськими територіями. Останнє, однак, була поширено в Європі повсюдно. Контроль та захист територій ускладнювався їх відмінністю і величезною довжиною кордонів імперії. Ця велика держава майже безперервно перебувала у стані війни зі своїми сусідами у Європі, у першу чергу з Францією в італійських війнах і з турками у Середземному морі. Також велися війни проти протестантських князів у Німеччині. Нідерланди виплачували високі податки для фінансування цих воєн, але вони сприймалися як непотрібні, а іноді й просто шкідливі, оскільки вони були спрямовані проти їх найважливіших торговельних партнерів.
Протестантизм
У ході XVI століття, протестантизм швидко розповсюджувався в північній частині Європи. Нідерландські протестанти, після початкових репресій, були прийняті владою і до них почали ставитися толерантно. До 1560-х років, протестантська громада здобула значний вплив в Нідерландах, хоча в той час була меншістю. У суспільстві, яке залежало від торгівлі, свобода та терпимість були основними питаннями. Тим не менше, Карл V, а потім Філіп II, вважали своїм обов'язком боротися з протестантизмом, який був єрессю з точки зору католицької церкви. Суворі заходи призвели до збільшення скарг у Нідерландах, де органи місцевого самоврядування розпочали реалізовувати курс на мирне співіснування. У другій половині століття ситуація загострюється. Філіп направив війська для придушення повстання та перетворення Нідерландів знову в католицький регіон. Голландські протестанти з їх скромним способом життя виглядали краще порівняно з розкішними, на загальну думку, звичками церковного дворянства.
Централізація
Зміщення балансу сил у епоху пізнього середньовіччя означало, що багато хто із нідерландських адміністраторів були вже не традиційними аристократами, а вихідцями із незнатних родин (т. зв. буржуазія), які досягли свого статусу протягом останніх століть. У цій колекції розсіяних аристократичних князівств у союзі і під проводом бургундських герцогів, виділилося більше, ніж коли-небудь, вище дворянство та їх правителі. У XV столітті Брюссель, таким чином, став де-факто столицею сімнадцяти провінцій.
Ще у Середньовіччя райони Нідерландів, представлені дворянством і торговцями, користувалися значною автономією при призначенні адміністраторів. Карл V і Філіп II вдосконалювали управління імперією шляхом підвищення авторитету центральної влади у питаннях права і податків, що викликало підозри серед дворянства і купецтва. Одним з прикладів цього є захоплення влади у місті Утрехт у 1528 р., коли Карл V витіснив Раду Гільдії майстрів, яка керувала містом, власним намісником, котрий узяв владу у всій провінції Утрехт. Карл наказав побудувати великий укріплений замок Вреденбург для захисту від князівства Гельдерн та контролю за громадянами Утрехту. За правління Марії Австрійської (1531—1555 рр.) традиційна влада намісників і вищої знаті була замінена професійними юристами у Державній раді.
Причини й передумови революції
- Національне гноблення з боку іспанської влади;
- Усунення нідерландської знаті від керування державою;
- Жорстоке переслідування кальвіністів;
- Невідповідність Іспанської політики економічним інтересам Нідерландів.
Основні вимоги
- Припинення переслідування кальвіністів;
- Відновлення «бургундських вольностей» — особливих прав, що надавалися Нідерландам за часів правління герцогів Бургундських;
- Виведення іспанських військ з Нідерландів;
- Зменшення податків.
Початковий етап (1555—1572)
Прелюдія до повстання (1555—1568)
У 1556 Карл передав трон своєму сину Філіпу II. Карла, попри суворі методи, розглядали як правителя, який потрібен Нідерландам. Філіп виріс в Іспанії та не володів ні нідерландською, ні французькою мовами. Під час царювання Філіпа становище у Нідерландах загострилося через вище оподаткування, придушення протестантизму і централізацію влади. Зростаючий конфлікт досяг точки кипіння і, у кінцевому підсумку, привів до війни за незалежність.
Відновлення (1572–1585)
Гетське умиротворення
Докладніше: Гетське умиротворення
Арраська та Утрехтська унії
Докладніше:Утрехтська унія
У відповідь на унію в Аррасі Вільгельм І Оранський об'єднав північні провінції Голландії, Зеландії, Утрехта, та Гронінген в Утрехтську унію 23 січня 1579. Південні міста, такі як Брюгге, Гент, Брюссель та Антверпен, також увійшли до Утрехтської унії. Таким чином, 17 провінцій були розділені на: південне угрупування лояльних іспанському королю провінцій, та угрупування бунтівних північних провінцій Нідерландів.
Акт про урочисте зречення
Докладніше: Акт про урочисте зречення
- 1572, 1 квітня — гези (граф де ла Марк) захопили Брілле. З території Франції та Німеччини вдерлися протестантські армії Людовика і Вільгельма, однак їхній натиск був відбитий герцогом Альбою.
- 1573, липень — іспанці після 7-місячної облоги захопили Гарлем. Герцог Альба залишає Фландрію.
- 1574, 4 жовтня — гези зняли облогу Лейдена.
- 1576 — антиіспанське повстання оранжистів у Брюсселі: арешт проіспанської Державної Ради. Скликання фламандської дворянської асамблеї Генеральних штатів у Генті (листопад).
- 1577: Генеральні штати укладають «Вічний едикт» з новим іспанським намісником Фландрії Хуаном Австрійським. У результаті заколоту католиків новим центром іспанського панування стає Намур. Генеральні штати призначають ерцгерцога Матвія генерал-губернатором 12 вересня. Прибуття Вільгельма Оранського до Брюсселя.
- 1578, 31 січня — .
- 1578, лютий — капітуляція Амстердама — останнього іспанського оплоту у Фландрії.
- 1579, Араська унія і 23 січня — Утрехтська унія. На чолі звільнених фламандських провінцій стає Еркюль Франсуа де Валуа.
- 1584 — убивство Вільгельма Оранського і початок іспанського контрнаступу: падіння Брюгге (22 травня) і Гента (17 вересня).
- 1585 — для захисту Амстердама збудовано панцирний корабель «».
Фактична незалежність півночі Нідерландів (1585–1609)
Об'єднані Провінції прагнули отримати допомогу від Франції та Англії, і з лютого по травень 1585 р. навіть пропонували кожному монарху суверенітет над Нідерландами.
У той час, як неофіційно Англія підтримувала Нідерланди протягом багатьох років, Єлизавета І не підтримувала повсталих офіційно, позаяк боялася конфлікту з Іспанією. За рік до цього католики Франції підписали договір з Іспанією з метою знищити французьких протестантів. Боячись, що Франція підпаде під контроль Габсбургів, Єлизавета вирішила діяти. У 1585 р., відповідно до Договору, Єлизавета послала графу Лестеру, як Лорду-регенту, від 5000 до 6000 військовослужбовців, у тому числі 1000 кавалеристів. Граф Лестер виявився поганим командиром, а також не розумів чутливих торгових угод між нідерландським регентом та іспанцями. Крім того, Лестер прийняв сторону радикальних кальвіністів, викликавши недовіру католиків та поміркованих. Лестер також зіткнувся з великою кількістю нідерландських патриціїв, коли намагався зміцнити свою владу за рахунок провінцій. Через рік після приїзду він позбувся підтримки народу. Лестер повернувся lo Англії, після чого Генеральні штати, бувши не в змозі знайти підхожого регента, у 1587 р. призначили 20-річного Моріца Оранського на посаду командувача нідерландської армії. 7 вересня 1589 р. Філіп II наказав перемістити усі наявні сили на південь, щоб перешкодити Генріху Наварському стати королем Франції. Для Іспанії Нідерланди стали однією зі сторін французьких релігійних воєн.
Сучасні кордони Нідерландів переважно сформувалися у результаті кампаній Моріца Оранського. Нідерландські успіхи визначалися не тільки тактичною майстерністю, але й фінансовим тягарем Іспанії, який виник в результаті заміни кораблів, втрачених в катастрофічній кампанії Іспанської Армади в 1588 році, а також необхідності переоснащення військово-морських сил для відновлення контролю над морем після наступної англійської контратаки. Однією з найпримітніших особливостей цієї війни було число заколотів військовослужбовців в іспанській армії через заборгованість по оплаті праці. Сталося щонайменше 40 заколотів в період з 1570 по 1607 рік. 1595 року, коли король Франції Генріх IV оголосив війну Іспанії, іспанський уряд оголосив про банкрутство. Однак, відновивши контроль над морем, Іспанії вдалося значно збільшити постачання золота та срібла з Америки, що дозволило їй збільшити військовий тиск на Англію та Францію.
В рамках фінансового та військового тиску, в 1598 році, Філіп поступився Нідерландами улюбленій дочці Ізабеллі і її чоловікові племіннику Філіпа Альбрехту VII Австрійському (вони виявилися досить компетентними правителями) після укладення договору з Францією. На цей час Моріц займався завоюванням важливих міст в Нідерландах. Починаючи з важливого укріплення Берген-оп-Зом (1588), Моріц завоював Бреду (1590), Зютфен, Девентер, Делфзейле і Неймеген (1591), Стеенвік, Коворден (1592), Гертруденберг (1593), Гронінген (1594), Грунло, Енсхеде, Оотмарсум, Олдензал (1597) і Граве (1602). Ця кампанія проводилася в прикордонних районах сучасних Нідерландів, в серці Нідерландів зберігався мир, який згодом перейшов у нідерландську Золоту добу.
Іспанська влада в Південних Нідерландах залишалася сильною. Однак, контроль над Зеландією призвів до того, що Північні Нідерланди могли контролювати і закрити гирло річки Шельди, яка пов'язувала з морем важливий порт Антверпен. У порту Амстердама здобули настільки великий зиск з блокади порту Антверпена, що торговці Півночі почали сумніватися в доцільності завоювання Півдня. Кампанія за контроль над південними провінціями почалася в 1600 році за пропозицією Моріца. Попри те, що як причина подавалося звільнення Південних Нідерландів, ця кампанія була спрямована головним чином на усунення загрози для нідерландської торгівлі, що виникла в зв'язку з підтримкою іспанцями торговців Дюнкерка. Іспанці зміцнили свої позиції вздовж узбережжя, що призвело до бою при Ньюпорту.
Армія Генеральних штатів завоювала визнання для себе і свого командира, завдавши поразки іспанській армії у відкритому бою. Моріц зупинив марш на Дюнкерк і повернувся в північні провінції. Поділ Нідерландів на окремі держави стало практично неминучим. При неспроможності усунути загрозу Дюнкерка для торгівлі, Нідерланди створили свої військово-морські сили для захисту морської торгівлі, яка значно зросла після створення створення нідерландської Ост-Індійської компанії в 1602 році. Зміцнення нідерландського флоту стало стримуючим фактором для військово-морських амбіцій Іспанії.
Дванадцятирічне перемир'я (1609–1621)
Докладніше: Дванадцятирічне перемир'я
У 1609 р. оголошено припинення вогню, після чого між Іспанською імперією, контрольованими іспанцями південними штатами та Об'єднаними провінціями за посередництва Франції та Англії було укладен Дванадцятирічне перемир'я. Під час перемир'я у нідерландському таборі виникли дві фракції, різноспрямовані політично і релігійно. На одному боці були армінійці,послідовники Якоба Армінія, до чиїх видатних прихильників належали Ян ван Олденбарневелт (Барневелт) і Гуго Гроцій. Армінійці були, як правило, заможними торгівцями, які прийняли суворіше тлумачення Біблії, ніж класичні кальвіністи. Вони опонували радикальнішим гомарістам, які відкрито проголосили свою вірність принцу Моріцу у 1610 р. У 1617 відбулася ескалація конфлікту, коли республіканці провели «Резолюцію», що дозволяла містам вжити заходів у відношенні гомарістів. Принц Моріц звинуватив Яна ван Олденбарневелта (Барневелта) у державній зраді, він був заарештований, а у 1619 р. страчений. Гуго Гроцій покинув країну після втечі з ув'язнення у замку .
Завершальний етап (1621–1648)
Відновлення війни
Переговорам про мир заважало два невирішених питання. По-перше, іспанській вимозі релігійної свободи для католиків в північних Нідерландах протиставлялася нідерландська вимога свободи для протестантів на півдні Нідерландів. По-друге, існувала незгода щодо торгових шляхів у різних колоніях (на Далекому Сході, в Північній та Південній Америках), які не могли бути вирішені. Іспанці зробили одне останнє зусилля для завоювання Півночі, а голландці використовували свої військово-морські сили, щоб збільшити свої колоніальні торгові маршрути на шкоду Іспанії. Війна відновилась, ставши частиною маштабнішої Тридцятилітньої війни.
Мир
30 січня 1648 року війна закінчилася підписанням Мюнстерського договору між Іспанією та Нідерландами. У Мюнстері 15 травня 1648 року сторони обмінялися ратифікованими копіями договору. Цей договір був частиною європейського Вестфальського миру, який завершував Тридцятирічну війну. У договорі баланс сил у Західній Європі був скоректований за фактичною геополітичною реальністю. Це означає, що де-юре республіка Об'єднаних провінцій була визнана як незалежна держава і зберегла контроль над територіями, завойованими на пізніх етапах війни. Мир не був довговічним, виникли нові світові держави. Нідерланди та Англійська республіка почали свою першу війну в 1652 році лише чотири роки після підписання мирного договору.
Результати й наслідки революції
- Це була перша успішна буржуазна революція;
- Унаслідок революції Нідерланди поділені на дві держави — Голландію (Сполучені провінції Нідерландів) та Бельгію (Південні Нідерланди, що визнали владу Іспанії);
- У результаті поділу країни сформувалося два народи — голландці-кальвіністи та фламандці-католики;
- У Голландії встановлено республіканську форму правління, до влади прийшли переважно підприємці-купці, буржуазія, нові дворяни;
- У Голландії розпочинається бурхливий економічний розвиток:
- — розвивається виробництво вовняних, шовкових, бавовняних тканин, скляне та цегляне виробництво, суднобудування й суміжні з ним галузі;
- — основа розвитку економіки країни — торгівля;
- — землі, конфісковані у короля та прибічників Іспанії передані фермерам в оренду або продані;
- — стала колоніальною державою (Північна Америка, Південна Африка, Індонезія).
Див. також
Посилання
| Ця стаття не містить . (листопад 2012) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (листопад 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niderla ndska Revolyu ciya nid Tachtigjarige Oorlog isp Guerra de los Ochenta Anos Visimdesyatirichna vijna v radyanskij istoriografiyi Niderlandska burzhuazna revolyuciya povstannya simnadcyati provincij u borotbi za nezalezhnist vid Ispanskoyi imperiyi U rezultati povstannya bula viznana nezalezhnist Semi Ob yednanih provincij Oblasti vidomi nini yak Belgiya ta Lyuksemburg ti z simnadcyati provincij yaki zalishilisya pid pravlinnyam Gabsburgiv otrimali nazvu Pivdennih Niderlandiv Pershim liderom revolyuciyi buv Vilgelm Oranskij Niderlandska revolyuciya stala odnim z pershih uspishnih povstan u Yevropi ta prizvela do poyavi pershih yevropejskih respublik suchasnogo chasu Niderlandska revolyuciyaZnyattya oblogi z Lejdena Znyattya oblogi z LejdenaData 1568 1648Misce Istorichni Niderlandi kolonialni vijni v usomu sviti Rezultat Myunsterskij mirnij dogovir viznannya nezalezhnosti respubliki Ob yednanih provincijStoroniRespublika Ob yednanih provincij Ispanska imperiyaKarta Leo Belgicus iz zobrazhennyam povstalih provincij 1609 Spochatku Ispaniyi vdavalosya strimuvati sili opolchennya Odnak u 1572 r povstanci gezi zahopili Brille i spalahnulo povstannya Pivnichni provinciyi zdobuli nezalezhnist spochatku de facto faktichno a u 1648 r de jure yuridichno Pid chas revolyuciyi Gollandska respublika shvidko zrostala stayuchi svitovoyu siloyu zavdyaki torgovim sudnam ekonomici ta nauci yaki shvidko rozvivalisya a takozh kulturnomu rozvitku Pivdenni Niderlandi suchasna teritoriya Belgiyi Lyuksemburgu ta pivnichnoyi Franciyi pevnij chas zalishalisya pid vladoyu Ispaniyi Odnak trivalij gnit Ispaniyi na pivdni stav prichinoyu vtechi finansovoyi intelektualnoyi ta kulturnoyi eliti na pivnich sho spriyalo uspihu gollandskoyi respubliki Do kincya vijni u 1648 r velika chastina teritoriyi Pivdennih Niderlandiv bula zahoplena Franciyeyu yaka pid kerivnictvom kardinala Rishelye ta Lyudovika XIII vstupila v soyuz iz gollandskoyu respublikoyu u borotbi proti Ispaniyi u 1630 h rokah Pershij etap konfliktu polyagav u borotbi Niderlandiv za nezalezhnist Odnak u centri vzhe nastupnogo etapu bulo oficijne ogoloshennya de fakto nezalezhnih Ob yednanih provincij Cej etap zbigsya z pidjomom gollandskoyi respubliki yak potuzhnoyi sili i stanovlennyam Niderlandskoyi kolonialnoyi imperiyi PeredistoriyaYevropejski teritoriyi pid pravlinnyam ispanskogo korolya Filipa II Gabsburga blizko 1580 r Niderlandi zabarvleni svitlo zelenim kolorom na mapi iz poznachenimi suchasnimi kordonami17 provincij Niderlandiv do revolyuciyi Karl V otrimav Niderlandi u spadok vid svogo batka Filipa I Vrodlivogo a vid materi Huani Ispaniyu Sam Karl V narodivsya na teritoriyi todishnih Niderlandiv u misti Gent 1549 roku vin vidav Pragmatichnu sankciyu za yakoyu Simnadcyat provincij vidilyalisya zi skladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i stavali spadkovimi volodinnyami Gabsburgiv U 1555 r vin zrikayetsya Niderlandiv na korist svogo sina Filipa II a u 1556 r i vid ispanskoyi koroni Nevrozhaj 1566 pidvishennya podatkiv neterpimist do protestantizmu porodili reakciyu u viglyadi ikonobornickogo povstannya yake bulo sprovokovano protestantskimi agitatorami U toj moment shtatgalterom Niderlandiv bula Margarita Parmska Odnak u 1567 r ispanskij korol posilaye do Niderlandiv iz shirokimi povnovazhennyami gercoga Albu chiyi antikrizovi zahodi bukvalno pidrivayut krayinu Opodatkuvannya Flandriya bula bagatim regionom yakij trivalij chas znahodivsya pid vladoyu francuzkih koroliv Inshi regioni Niderlandiv v ramkah imperiyi takozh peretvorilisya na bagati regioni z rozvinutim pidpriyemnictvom Imperiya Karla V stala svitovoyu z velikimi amerikanskimi ta yevropejskimi teritoriyami Ostannye odnak bula poshireno v Yevropi povsyudno Kontrol ta zahist teritorij uskladnyuvavsya yih vidminnistyu i velicheznoyu dovzhinoyu kordoniv imperiyi Cya velika derzhava majzhe bezperervno perebuvala u stani vijni zi svoyimi susidami u Yevropi u pershu chergu z Franciyeyu v italijskih vijnah i z turkami u Seredzemnomu mori Takozh velisya vijni proti protestantskih knyaziv u Nimechchini Niderlandi viplachuvali visoki podatki dlya finansuvannya cih voyen ale voni sprijmalisya yak nepotribni a inodi j prosto shkidlivi oskilki voni buli spryamovani proti yih najvazhlivishih torgovelnih partneriv Protestantizm U hodi XVI stolittya protestantizm shvidko rozpovsyudzhuvavsya v pivnichnij chastini Yevropi Niderlandski protestanti pislya pochatkovih represij buli prijnyati vladoyu i do nih pochali stavitisya tolerantno Do 1560 h rokiv protestantska gromada zdobula znachnij vpliv v Niderlandah hocha v toj chas bula menshistyu U suspilstvi yake zalezhalo vid torgivli svoboda ta terpimist buli osnovnimi pitannyami Tim ne menshe Karl V a potim Filip II vvazhali svoyim obov yazkom borotisya z protestantizmom yakij buv yeressyu z tochki zoru katolickoyi cerkvi Suvori zahodi prizveli do zbilshennya skarg u Niderlandah de organi miscevogo samovryaduvannya rozpochali realizovuvati kurs na mirne spivisnuvannya U drugij polovini stolittya situaciya zagostryuyetsya Filip napraviv vijska dlya pridushennya povstannya ta peretvorennya Niderlandiv znovu v katolickij region Gollandski protestanti z yih skromnim sposobom zhittya viglyadali krashe porivnyano z rozkishnimi na zagalnu dumku zvichkami cerkovnogo dvoryanstva Centralizaciya Zmishennya balansu sil u epohu piznogo serednovichchya oznachalo sho bagato hto iz niderlandskih administratoriv buli vzhe ne tradicijnimi aristokratami a vihidcyami iz neznatnih rodin t zv burzhuaziya yaki dosyagli svogo statusu protyagom ostannih stolit U cij kolekciyi rozsiyanih aristokratichnih knyazivstv u soyuzi i pid provodom burgundskih gercogiv vidililosya bilshe nizh koli nebud vishe dvoryanstvo ta yih praviteli U XV stolitti Bryussel takim chinom stav de fakto stoliceyu simnadcyati provincij She u Serednovichchya rajoni Niderlandiv predstavleni dvoryanstvom i torgovcyami koristuvalisya znachnoyu avtonomiyeyu pri priznachenni administratoriv Karl V i Filip II vdoskonalyuvali upravlinnya imperiyeyu shlyahom pidvishennya avtoritetu centralnoyi vladi u pitannyah prava i podatkiv sho viklikalo pidozri sered dvoryanstva i kupectva Odnim z prikladiv cogo ye zahoplennya vladi u misti Utreht u 1528 r koli Karl V vitisniv Radu Gildiyi majstriv yaka keruvala mistom vlasnim namisnikom kotrij uzyav vladu u vsij provinciyi Utreht Karl nakazav pobuduvati velikij ukriplenij zamok Vredenburg dlya zahistu vid knyazivstva Geldern ta kontrolyu za gromadyanami Utrehtu Za pravlinnya Mariyi Avstrijskoyi 1531 1555 rr tradicijna vlada namisnikiv i vishoyi znati bula zaminena profesijnimi yuristami u Derzhavnij radi Prichini j peredumovi revolyuciyiNacionalne gnoblennya z boku ispanskoyi vladi Usunennya niderlandskoyi znati vid keruvannya derzhavoyu Zhorstoke peresliduvannya kalvinistiv Nevidpovidnist Ispanskoyi politiki ekonomichnim interesam Niderlandiv Osnovni vimogiPripinennya peresliduvannya kalvinistiv Vidnovlennya burgundskih volnostej osoblivih prav sho nadavalisya Niderlandam za chasiv pravlinnya gercogiv Burgundskih Vivedennya ispanskih vijsk z Niderlandiv Zmenshennya podatkiv Pochatkovij etap 1555 1572 Prelyudiya do povstannya 1555 1568 Filip II Gabsburg U 1556 Karl peredav tron svoyemu sinu Filipu II Karla popri suvori metodi rozglyadali yak pravitelya yakij potriben Niderlandam Filip viris v Ispaniyi ta ne volodiv ni niderlandskoyu ni francuzkoyu movami Pid chas caryuvannya Filipa stanovishe u Niderlandah zagostrilosya cherez vishe opodatkuvannya pridushennya protestantizmu i centralizaciyu vladi Zrostayuchij konflikt dosyag tochki kipinnya i u kincevomu pidsumku priviv do vijni za nezalezhnist Vidnovlennya 1572 1585 Getske umirotvorennya Dokladnishe Getske umirotvorennyaMisyacepodibna lite sriblo titlovana blizko 1570 r zi sloganom Krashe turok nizh katolik Arraska ta Utrehtska uniyi Dokladnishe Arraska uniya Dokladnishe Utrehtska uniya U vidpovid na uniyu v Arrasi Vilgelm I Oranskij ob yednav pivnichni provinciyi Gollandiyi Zelandiyi Utrehta ta Groningen v Utrehtsku uniyu 23 sichnya 1579 Pivdenni mista taki yak Bryugge Gent Bryussel ta Antverpen takozh uvijshli do Utrehtskoyi uniyi Takim chinom 17 provincij buli rozdileni na pivdenne ugrupuvannya loyalnih ispanskomu korolyu provincij ta ugrupuvannya buntivnih pivnichnih provincij Niderlandiv Akt pro urochiste zrechennya Dokladnishe Akt pro urochiste zrechennya 1572 1 kvitnya gezi graf de la Mark zahopili Brille Z teritoriyi Franciyi ta Nimechchini vderlisya protestantski armiyi Lyudovika i Vilgelma odnak yihnij natisk buv vidbitij gercogom Alboyu 1573 lipen ispanci pislya 7 misyachnoyi oblogi zahopili Garlem Gercog Alba zalishaye Flandriyu 1574 4 zhovtnya gezi znyali oblogu Lejdena 1576 antiispanske povstannya oranzhistiv u Bryusseli aresht proispanskoyi Derzhavnoyi Radi Sklikannya flamandskoyi dvoryanskoyi asambleyi Generalnih shtativ u Genti listopad 1577 Generalni shtati ukladayut Vichnij edikt z novim ispanskim namisnikom Flandriyi Huanom Avstrijskim U rezultati zakolotu katolikiv novim centrom ispanskogo panuvannya staye Namur Generalni shtati priznachayut ercgercoga Matviya general gubernatorom 12 veresnya Pributtya Vilgelma Oranskogo do Bryusselya 1578 31 sichnya 1578 lyutij kapitulyaciya Amsterdama ostannogo ispanskogo oplotu u Flandriyi 1579 Araska uniya i 23 sichnya Utrehtska uniya Na choli zvilnenih flamandskih provincij staye Erkyul Fransua de Valua 1584 ubivstvo Vilgelma Oranskogo i pochatok ispanskogo kontrnastupu padinnya Bryugge 22 travnya i Genta 17 veresnya 1585 dlya zahistu Amsterdama zbudovano pancirnij korabel Finis Bellis 1585 ispanska armiya vidvojovuye Bryussel i Antverpen 17 serpnya Faktichna nezalezhnist pivnochi Niderlandiv 1585 1609 Ob yednani Provinciyi pragnuli otrimati dopomogu vid Franciyi ta Angliyi i z lyutogo po traven 1585 r navit proponuvali kozhnomu monarhu suverenitet nad Niderlandami U toj chas yak neoficijno Angliya pidtrimuvala Niderlandi protyagom bagatoh rokiv Yelizaveta I ne pidtrimuvala povstalih oficijno pozayak boyalasya konfliktu z Ispaniyeyu Za rik do cogo katoliki Franciyi pidpisali dogovir z Ispaniyeyu z metoyu znishiti francuzkih protestantiv Boyachis sho Franciya pidpade pid kontrol Gabsburgiv Yelizaveta virishila diyati U 1585 r vidpovidno do Dogovoru Yelizaveta poslala grafu Lesteru yak Lordu regentu vid 5000 do 6000 vijskovosluzhbovciv u tomu chisli 1000 kavaleristiv Graf Lester viyavivsya poganim komandirom a takozh ne rozumiv chutlivih torgovih ugod mizh niderlandskim regentom ta ispancyami Krim togo Lester prijnyav storonu radikalnih kalvinistiv viklikavshi nedoviru katolikiv ta pomirkovanih Lester takozh zitknuvsya z velikoyu kilkistyu niderlandskih patriciyiv koli namagavsya zmicniti svoyu vladu za rahunok provincij Cherez rik pislya priyizdu vin pozbuvsya pidtrimki narodu Lester povernuvsya lo Angliyi pislya chogo Generalni shtati buvshi ne v zmozi znajti pidhozhogo regenta u 1587 r priznachili 20 richnogo Morica Oranskogo na posadu komanduvacha niderlandskoyi armiyi 7 veresnya 1589 r Filip II nakazav peremistiti usi nayavni sili na pivden shob pereshkoditi Genrihu Navarskomu stati korolem Franciyi Dlya Ispaniyi Niderlandi stali odniyeyu zi storin francuzkih religijnih voyen Suchasni kordoni Niderlandiv perevazhno sformuvalisya u rezultati kampanij Morica Oranskogo Niderlandski uspihi viznachalisya ne tilki taktichnoyu majsternistyu ale j finansovim tyagarem Ispaniyi yakij vinik v rezultati zamini korabliv vtrachenih v katastrofichnij kampaniyi Ispanskoyi Armadi v 1588 roci a takozh neobhidnosti pereosnashennya vijskovo morskih sil dlya vidnovlennya kontrolyu nad morem pislya nastupnoyi anglijskoyi kontrataki Odniyeyu z najprimitnishih osoblivostej ciyeyi vijni bulo chislo zakolotiv vijskovosluzhbovciv v ispanskij armiyi cherez zaborgovanist po oplati praci Stalosya shonajmenshe 40 zakolotiv v period z 1570 po 1607 rik 1595 roku koli korol Franciyi Genrih IV ogolosiv vijnu Ispaniyi ispanskij uryad ogolosiv pro bankrutstvo Odnak vidnovivshi kontrol nad morem Ispaniyi vdalosya znachno zbilshiti postachannya zolota ta sribla z Ameriki sho dozvolilo yij zbilshiti vijskovij tisk na Angliyu ta Franciyu V ramkah finansovogo ta vijskovogo tisku v 1598 roci Filip postupivsya Niderlandami ulyublenij dochci Izabelli i yiyi cholovikovi pleminniku FilipaAlbrehtu VII Avstrijskomu voni viyavilisya dosit kompetentnimi pravitelyami pislya ukladennya dogovoru z Franciyeyu Na cej chas Moric zajmavsya zavoyuvannyam vazhlivih mist v Niderlandah Pochinayuchi z vazhlivogo ukriplennya Bergen op Zom 1588 Moric zavoyuvav Bredu 1590 Zyutfen Deventer Delfzejle i Nejmegen 1591 Steenvik Kovorden 1592 Gertrudenberg 1593 Groningen 1594 Grunlo Enshede Ootmarsum Oldenzal 1597 i Grave 1602 Cya kampaniya provodilasya v prikordonnih rajonah suchasnih Niderlandiv v serci Niderlandiv zberigavsya mir yakij zgodom perejshov u niderlandsku Zolotu dobu Ispanska vlada v Pivdennih Niderlandah zalishalasya silnoyu Odnak kontrol nad Zelandiyeyu prizviv do togo sho Pivnichni Niderlandi mogli kontrolyuvati i zakriti girlo richki Sheldi yaka pov yazuvala z morem vazhlivij port Antverpen U portu Amsterdama zdobuli nastilki velikij zisk z blokadi portu Antverpena sho torgovci Pivnochi pochali sumnivatisya v docilnosti zavoyuvannya Pivdnya Kampaniya za kontrol nad pivdennimi provinciyami pochalasya v 1600 roci za propoziciyeyu Morica Popri te sho yak prichina podavalosya zvilnennya Pivdennih Niderlandiv cya kampaniya bula spryamovana golovnim chinom na usunennya zagrozi dlya niderlandskoyi torgivli sho vinikla v zv yazku z pidtrimkoyu ispancyami torgovciv Dyunkerka Ispanci zmicnili svoyi poziciyi vzdovzh uzberezhzhya sho prizvelo do boyu pri Nyuportu Armiya Generalnih shtativ zavoyuvala viznannya dlya sebe i svogo komandira zavdavshi porazki ispanskij armiyi u vidkritomu boyu Moric zupiniv marsh na Dyunkerk i povernuvsya v pivnichni provinciyi Podil Niderlandiv na okremi derzhavi stalo praktichno neminuchim Pri nespromozhnosti usunuti zagrozu Dyunkerka dlya torgivli Niderlandi stvorili svoyi vijskovo morski sili dlya zahistu morskoyi torgivli yaka znachno zrosla pislya stvorennya stvorennya niderlandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi v 1602 roci Zmicnennya niderlandskogo flotu stalo strimuyuchim faktorom dlya vijskovo morskih ambicij Ispaniyi Dvanadcyatirichne peremir ya 1609 1621 Dokladnishe Dvanadcyatirichne peremir ya U 1609 r ogolosheno pripinennya vognyu pislya chogo mizh Ispanskoyu imperiyeyu kontrolovanimi ispancyami pivdennimi shtatami ta Ob yednanimi provinciyami za poserednictva Franciyi ta Angliyi bulo ukladen Dvanadcyatirichne peremir ya Pid chas peremir ya u niderlandskomu tabori vinikli dvi frakciyi riznospryamovani politichno i religijno Na odnomu boci buli arminijci poslidovniki Yakoba Arminiya do chiyih vidatnih prihilnikiv nalezhali Yan van Oldenbarnevelt Barnevelt i Gugo Grocij Arminijci buli yak pravilo zamozhnimi torgivcyami yaki prijnyali suvorishe tlumachennya Bibliyi nizh klasichni kalvinisti Voni oponuvali radikalnishim gomaristam yaki vidkrito progolosili svoyu virnist princu Moricu u 1610 r U 1617 vidbulasya eskalaciya konfliktu koli respublikanci proveli Rezolyuciyu sho dozvolyala mistam vzhiti zahodiv u vidnoshenni gomaristiv Princ Moric zvinuvativ Yana van Oldenbarnevelta Barnevelta u derzhavnij zradi vin buv zaareshtovanij a u 1619 r strachenij Gugo Grocij pokinuv krayinu pislya vtechi z uv yaznennya u zamku Zavershalnij etap 1621 1648 Vidnovlennya vijni Peregovoram pro mir zavazhalo dva nevirishenih pitannya Po pershe ispanskij vimozi religijnoyi svobodi dlya katolikiv v pivnichnih Niderlandah protistavlyalasya niderlandska vimoga svobodi dlya protestantiv na pivdni Niderlandiv Po druge isnuvala nezgoda shodo torgovih shlyahiv u riznih koloniyah na Dalekomu Shodi v Pivnichnij ta Pivdennij Amerikah yaki ne mogli buti virisheni Ispanci zrobili odne ostannye zusillya dlya zavoyuvannya Pivnochi a gollandci vikoristovuvali svoyi vijskovo morski sili shob zbilshiti svoyi kolonialni torgovi marshruti na shkodu Ispaniyi Vijna vidnovilas stavshi chastinoyu mashtabnishoyi Tridcyatilitnoyi vijni 1625 zobrazhuye niderlandskih komandiriv postuplivih ispanskomu voyenachalnikovi Spinoli Mir Zhiteli Amsterdama svyatkuyut Myunsterskij mir 1648 roku kartina Bartolomeusa van der Gelsta Urochistosti z privodu pidpisannya Myunsterskoyi ugodi 30 sichnya 1648 roku vijna zakinchilasya pidpisannyam Myunsterskogo dogovoru mizh Ispaniyeyu ta Niderlandami U Myunsteri 15 travnya 1648 roku storoni obminyalisya ratifikovanimi kopiyami dogovoru Cej dogovir buv chastinoyu yevropejskogo Vestfalskogo miru yakij zavershuvav Tridcyatirichnu vijnu U dogovori balans sil u Zahidnij Yevropi buv skorektovanij za faktichnoyu geopolitichnoyu realnistyu Ce oznachaye sho de yure respublika Ob yednanih provincij bula viznana yak nezalezhna derzhava i zberegla kontrol nad teritoriyami zavojovanimi na piznih etapah vijni Mir ne buv dovgovichnim vinikli novi svitovi derzhavi Niderlandi ta Anglijska respublika pochali svoyu pershu vijnu v 1652 roci lishe chotiri roki pislya pidpisannya mirnogo dogovoru Rezultati j naslidki revolyuciyiCe bula persha uspishna burzhuazna revolyuciya Unaslidok revolyuciyi Niderlandi podileni na dvi derzhavi Gollandiyu Spolucheni provinciyi Niderlandiv ta Belgiyu Pivdenni Niderlandi sho viznali vladu Ispaniyi U rezultati podilu krayini sformuvalosya dva narodi gollandci kalvinisti ta flamandci katoliki U Gollandiyi vstanovleno respublikansku formu pravlinnya do vladi prijshli perevazhno pidpriyemci kupci burzhuaziya novi dvoryani U Gollandiyi rozpochinayetsya burhlivij ekonomichnij rozvitok rozvivayetsya virobnictvo vovnyanih shovkovih bavovnyanih tkanin sklyane ta ceglyane virobnictvo sudnobuduvannya j sumizhni z nim galuzi osnova rozvitku ekonomiki krayini torgivlya zemli konfiskovani u korolya ta pribichnikiv Ispaniyi peredani fermeram v orendu abo prodani stala kolonialnoyu derzhavoyu Pivnichna Amerika Pivdenna Afrika Indoneziya Div takozhNova istoriya Istoriya NiderlandivPosilannyaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2012 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti listopad 2012