Новосі́лка — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді, Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Новосілківської сільради. До Новосілки приєднано хутори Тесарівка і Бекерів (колишній присілок Бекерсдорф). Розташоване на лівому березі річки Коропець. До 1990 року належало до Бережанського району.
село Новосілка | |
---|---|
Церкви Різдва Пречистої Діви Марії | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Підгаєцька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040370220098760 |
Основні дані | |
Засноване | 918 |
Населення | 1 185 |
Територія | 31.200 км² |
Густота населення | 37.98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48012 |
Телефонний код | +380 3542 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′32″ пн. ш. 25°10′37″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 25.17694° сх. д.Координати: 49°18′32″ пн. ш. 25°10′37″ сх. д. / 49.30889° пн. ш. 25.17694° сх. д. |
Водойми | Коропець |
Відстань до районного центру | 7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
Карта | |
Новосілка | |
Новосілка | |
Мапа | |
Новосілка у Вікісховищі |
Населення — 1185 осіб (2001).
Історія
Перша писемна згадка — 1421 рік.
Утворене шляхом злиття сіл Кут, Ленчівка, Тесарівка. Відповідно побутувала стара назва — Новосілки-Кут[].
Однією з частин села є Бекерів (місцева назва — Колянія, від «колонія», раніше село Бекерсдорф). Впродовж 174 років (до 1940 року) село Бекерсдорф було німецькою колонією.
Деякий час у Новосілці перебував Денис Січинський (відомий композитор, диригент і педагог).[]
Восени 1915 року в Новосілці перебували і Пресова кватира УСС, зокрема, такі діячі: Михайло Гайворонський, Микола Голубець, Іван Іванець, Роман Купчинський, Осип Курилас, Левко Лепкий та ін.
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Сокіл», «Рідна школа», кооператива.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.
19 липня 2020 року, у результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Релігія
Є церкви Різдва Пречистої Діви Марії (1720, Ленчівка), Введення в храм Пресвятої Діви Марії (1906, мурована, Тесарівка), святого Миколая (1926; всі — УГКЦ), костьол (XIX ст.), капличка (1992).
Деякий час парохом у селі був Михайло Винницький.
Біля церкви святого Миколая встановлено пам'ятний хрест на честь 2000-ліття Різдва Христового (2000).
Пам'ятники
Встановлено пам'ятний знак на честь Пресової кватири УСС, насипано символічну могилу воякам УПА (1990).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., сільській клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.
Є став.
Відомі люди
Народилися
- Михайло Малиновський (20.11.1812 — † 25.02.1894, Львів) — український церковний та громадсько-політичний діяч, греко-католицький публіцист, історик. Один із засновників Головної Руської Ради, театру товариства «Руська бесіда».
- Юліан Бачинський (28.03.1870 — † 6.06.1940, Медвеж'єгорськ, Республіка Карелія, РФ) — український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а від 1899 року — Української соціал-демократичної партії, дипломат. Жертва сталінських репресій;
- Іван Басараб (1888 — † 1.02.1961, м. Едмонтон, Канада) — український адвокат, громадський діяч;
- Микола Содомора (28.10.1897 — † 6.04.1979, с. Миколаїв ,Пустомитівський р-н, Львівська обл.) — священник Української Греко-Католицької Церкви, військовий Австро-Угорської армії, учасник Першої світової війни, політичний в'язень СРСР;
- Олександр Содомора (27.05.1899 — † 20.06.1977, Вирів, Кам'янка-Бузький р-н, Львівська обл.) — священник Української Греко-Католицької Церкви, воїн Української галицької армії.
- Солук Михайло Іванович-«Дон» — зв’язковий Подільського крайового проводу ОУН, Лицар Бронзового хреста бойової заслуги.
- Йосиф Яримович (1882—1946) — український греко-католицький священник, жертва радянських репресій. Слуга Божий.
Галерея
- Церкви Різдва Пречистої Діви Марії (1720)
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1906р)
- Церква Святого Миколая (1926)
- Костел 19ст.
- Будівля старої школи
- Капличка
- Руїни старого млина
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Жирський Р., Питель Г. Новосілка / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 642. — .
- Новосілка на офіційному сайті Верховної Ради України
- Nowosiółka (7) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 277. (пол.). — S. 277. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novosi lka selo v Ukrayini u Pidgayeckij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Administrativnij centr kolishnoyi Novosilkivskoyi silradi Do Novosilki priyednano hutori Tesarivka i Bekeriv kolishnij prisilok Bekersdorf Roztashovane na livomu berezi richki Koropec Do 1990 roku nalezhalo do Berezhanskogo rajonu selo Novosilka Cerkvi Rizdva Prechistoyi Divi MariyiCerkvi Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Pidgayecka miska gromada Kod KATOTTG UA61040370220098760 Osnovni dani Zasnovane 918 Naselennya 1 185 Teritoriya 31 200 km Gustota naselennya 37 98 osib km Poshtovij indeks 48012 Telefonnij kod 380 3542 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 18 32 pn sh 25 10 37 sh d 49 30889 pn sh 25 17694 sh d 49 30889 25 17694 Koordinati 49 18 32 pn sh 25 10 37 sh d 49 30889 pn sh 25 17694 sh d 49 30889 25 17694 Vodojmi Koropec Vidstan do rajonnogo centru 7 km Misceva vlada Adresa radi 48000 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Pidgajci vul Shevchenka bud 39 Karta Novosilka Novosilka Mapa Novosilka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Novosilka Naselennya 1185 osib 2001 IstoriyaPersha pisemna zgadka 1421 rik Utvorene shlyahom zlittya sil Kut Lenchivka Tesarivka Vidpovidno pobutuvala stara nazva Novosilki Kut dzherelo Odniyeyu z chastin sela ye Bekeriv misceva nazva Kolyaniya vid koloniya ranishe selo Bekersdorf Vprodovzh 174 rokiv do 1940 roku selo Bekersdorf bulo nimeckoyu koloniyeyu Deyakij chas u Novosilci perebuvav Denis Sichinskij vidomij kompozitor dirigent i pedagog dzherelo Voseni 1915 roku v Novosilci perebuvali i Presova kvatira USS zokrema taki diyachi Mihajlo Gajvoronskij Mikola Golubec Ivan Ivanec Roman Kupchinskij Osip Kurilas Levko Lepkij ta in Diyali tovaristva Prosvita Silskij gospodar Sokil Ridna shkola kooperativa 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Pidgayeckoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku u rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pidgayeckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu ReligiyaCerkva Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi 1720 Cerkva Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi 1720 Ye cerkvi Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi 1720 Lenchivka Vvedennya v hram Presvyatoyi Divi Mariyi 1906 murovana Tesarivka svyatogo Mikolaya 1926 vsi UGKC kostol XIX st kaplichka 1992 Deyakij chas parohom u seli buv Mihajlo Vinnickij Bilya cerkvi svyatogo Mikolaya vstanovleno pam yatnij hrest na chest 2000 littya Rizdva Hristovogo 2000 Pam yatnikiVstanovleno pam yatnij znak na chest Presovoyi kvatiri USS nasipano simvolichnu mogilu voyakam UPA 1990 Socialna sferaPracyuyut ZOSh 1 3 stup silskij klub biblioteka FAP viddilennya zv yazku torgovelni zakladi Ye stav Vidomi lyudiNarodilisya Mihajlo Malinovskij 20 11 1812 25 02 1894 Lviv ukrayinskij cerkovnij ta gromadsko politichnij diyach greko katolickij publicist istorik Odin iz zasnovnikiv Golovnoyi Ruskoyi Radi teatru tovaristva Ruska besida Yulian Bachinskij 28 03 1870 6 06 1940 Medvezh yegorsk Respublika Kareliya RF ukrayinskij politichnij i gromadskij diyach publicist chlen Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi a vid 1899 roku Ukrayinskoyi social demokratichnoyi partiyi diplomat Zhertva stalinskih represij Ivan Basarab 1888 1 02 1961 m Edmonton Kanada ukrayinskij advokat gromadskij diyach Mikola Sodomora 28 10 1897 6 04 1979 s Mikolayiv Pustomitivskij r n Lvivska obl svyashennik Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi vijskovij Avstro Ugorskoyi armiyi uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni politichnij v yazen SRSR Oleksandr Sodomora 27 05 1899 20 06 1977 Viriv Kam yanka Buzkij r n Lvivska obl svyashennik Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi voyin Ukrayinskoyi galickoyi armiyi Soluk Mihajlo Ivanovich Don zv yazkovij Podilskogo krajovogo provodu OUN Licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi Josif Yarimovich 1882 1946 ukrayinskij greko katolickij svyashennik zhertva radyanskih represij Sluga Bozhij GalereyaCerkvi Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi 1720 Cerkva Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici 1906r Cerkva Svyatogo Mikolaya 1926 Kostel 19st Budivlya staroyi shkoli Kaplichka Ruyini starogo mlinaPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaZhirskij R Pitel G Novosilka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 642 ISBN 966 528 199 2 Novosilka na oficijnomu sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Nowosiolka 7 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 277 pol S 277 pol Portal Ternopilshina Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi